Анализ управління персоналом предприятия

Державний університет управления.

Інститут заочного обучения.

Спеціальність — менеджмент.

Кафедра інноваційного менеджмента.

1. Запровадження 3.

2. Системний підхід в аналізі системам управління 7.

2.1. Структурно-функціональна підсистема управління 7.

2.2. Информационно-поведенческая підсистема управління 9.

2.3. Типи информационно-поведенческих підсистем 10.

2.4. Підсистема саморозвитку системи управління 12.

3. Аналіз системи управління 15.

4. Розробка програми дослідження системи управління 19.

5. Укладання 22.

6. Список використаної літератури 23.

Розмаїття форм власності, між ними, прискорене розвиток ринкових відносин потребують особливо тонкого, вмілого управління. Систему керування має забезпечити умови, у яких кожен керівник рівня вважав би своєї найважливішим завданням організацію активного пошуку реальні можливості підвищення результативності праці. Разом про те вона повинна переважно мати здатність до саморегулированию і самовдосконалення, поданого на широке застосування нових високоефективних організаційних форм і методів управління, технологій і науково-технічних достижений.

Менеджмент вчить того, як, знаючи прийоми, кошти та шляхи вирішення розв’язання тих чи інших управлінських завдань, домогтися успіху конкретної підприємства, якщо буде державним, кооперативним, змішаним, акціонерним суспільством, і т.д.

Широке поширення наукових підходів і методів менеджменту в управлінської діяльності дозволить дати імпульс у розвитку з допомогою підвищення обгрунтованості прийнятого рішення та зниження ризику инвестиций.

За сучасних умов менеджер може бути підприємливим людиною, тобто. здатним домагатися конкретних економічних та соціальних цілей завдяки віднайденню і практичної реалізації оригінальних, нестандартних рішень, зазвичай, що з чималим господарським риском. 1].

Зрослі нині нашій країні вимоги до управління обумовлені збільшенням розмірів підприємств, складністю технологій, необхідністю оволодіння найсучаснішими управлінськими навичками. Усі рішення з фінансовим, організаційним й з приводу готуються і виробляються професіоналами у сфері організації управління, які здійснюють контроль над виконанням намеченного.

Головне завдання управління — налагодження ефективної діяльності фірми над ринком на найближчу й великі перспективы. 2] Управління шляхом постановки та її реалізації цілей здійснюється з урахуванням оцінки потенційних можливостей фірми, її забезпеченості необхідними ресурсами, умов конкурентної борьбы.

У основі наукового управління лежать такі становища: важливість застосування наукового аналізу визначення найкращого способу досягнення цілей; доцільність добору, і використання працівників, найбільш підхожих до виконання конкретної мети; необхідність постачання працівників усіма ресурсами, необхідними для ефективного виконання поставлених їх задач.

На етапі під управлінням важливе місце відводиться взаємодії із зовнішнього середовищем, обліку її змін, орієнтації всієї підприємств, з сформованих условий.

У сфері бізнесу особлива актуальність управлінських аспектів обумовлюється тим, що у підприємстві такої форми який завжди можливо застосувати розгорнуті системи управління, розроблені і апробовані на великих корпораціях зі своїми величезними на фінансові потоки, людськими резервами і запасом міцності за всіма параметрами, доводиться їх підлаштовувати, десь скорочувати змінювати для адекватного на невеличкий колектив, невеличке виробництво, де немає ієрархії підпорядкування, який дивує своїми масштабами виробничого процесу, значної частини підрозділів, і бюджету досягнення кінцевої мети — збільшення суми прибутків і розширення сфери деятельности.

У своїй роботі я розглядатиму фірму «Яскраве сонячне світло». Суспільство з обмеженою відповідальністю «Яскраве сонячне світло» було засновано початку 1996 года.

Засновниками підприємства є дві фізичних особи, мають російське громадянство, (їм належить 70% статутного капіталу) і іноземна компанія, яка зробила 30% статутного капіталу технологічним обладнанням і іншими матеріальними і нематеріальними цінностями. Організаційно-правова форма обрано з полегшення і чіткості відносин між засновниками й партнерами.

Основний діяльністю ТОВ «Яскраве сонячне світло» є торгівля продуктами глибокого заморожування: морозивом, вершковим олією і замороженими овощами.

На початку своєї діяльності наголос було зроблено на торгівлю лише морозивом. Товар здобувався за договорами поставок з умовами відстрочки оплати переважно в московських фірм-партнерів. Аналізуючи стан справ і тенденції розвитку організації, можна сказати, що торгові точки перешкоджали достатнього рівня рентабельності і віддачі на вкладений капітал. Рентабельність була близько 15−20%, а накладні витрати високими. З цього, навесні 1997 року керівництво фірми прийняв рішення розширенні асортименту і зміні збутової политики.

Попри перелічені вище чинники, рік роботи дозволив посилити маркетинговий відділ і спрямувати зусилля зміни умов праці з постачальниками, з’явилися вільні активи. Це дозволило набувати продукцію безпосередньо в виробників, минаючи посередницькі організації та підвищити рентабельність продажів до 30−35%.

У своїй діяльності фірма активно впроваджує нові перспективні методи і форми організації труда.

Виходячи з цього, діяльність організації побудована так: продукція продається методом прямих продажів кінцевого споживача через мережу торгових точок, доставляється власним автотранспортом чи транспортом постачальника до торгової точки, там розвантажується і зберігається протягом терміну реалізації. Непроданих залишків з вичерпаним терміном реалізації практично немає, т.к. в асортимент входять ті товари, які мають високу ликвидность.

На мету збільшення обсягу реалізації працюють два підрозділи фірми: відділ маркетингу й відділення роздрібного продажу. Відділ маркетингу відпо-відає плідне проведення рекламних кампаній, наявність на торговому місці привабливих роздавальних матеріалів, проведення досліджень покупательских уподобань і інших властивих маркетингового підрозділу заходів. Реалізація через роздрібну мережу здійснюється шляхом торгівлі через мережу торгових точек.

Доставка товару відповідно до договорів із поставщиками-производителями може здійснюватися як самим покупцем (нашої фірмою), і транспортом фірми-продавця в різних умовах. Задля більшої безперебійності цього напряму фірма має парк автомобилей.

Цінова політика формується з аналізу купівельного попиту і піків сезонности.

Відповідним чином здійснюється рекламна компанія. У технічному плані її представлено установкою біля міста рекламних щитів [pic]м. і [pic]м.

Системний підхід в аналізі систем управления.

Управління може здійснювати аж у разі, якщо є реально діюча система, вирішальна завдання управління. Якщо ця система є органічною частиною організації, її діями здійснюється управління організацією, вона вирішує завдань, відмінних управлінських, що його можна як спеціалізовану систему або як систему управления. 3].

Систему керування є формою реального втілення управлінських взаємозв'язків. Вона постає як в вигляді реальною субстанції, з якої управління набуває його конкретний зміст і конкретне прояв, а функція управління — реалізацію. У реальної буденної дійсності управлінська діяльність — це функціонування системи управления.

Систему керування складається й діє лише у відповідність до змістом функцій управління і характером відносин, що у основі управлінських взаємозв'язків, а й у відповідність до умовами, у яких формується систему управління, соціальній та відповідність до властивими системі управління принципами її побудови, функціонування та преобразования.

1 Структурно-функціональна підсистема управления.

Систему керування розпадається на підсистеми, виділення яких наочно проявилося нещодавно. Першої підсистемою і те, як раніше було винесено розглядати, як власне систему управління. Це сукупність управлінських органів, підрозділів, і виконавців, виконують закріплені по них функції і вирішальних поставлені їх завдання, і навіть сукупність методів, з допомогою яких здійснюється управлінське вплив. Цю підсистему системи управління можна розглядати, як єдність організації, технологій і методів управління. При подальшому розгляді цю підсистему управління називатимемо структурно-функциональной підсистемою системи управління (СФП). Зазвичай саме структурно-функціональна підсистема піддається самому ретельному аналізові досягнень і опису під час розгляду питань побудови і функціонування системи управління. Нині розроблена загальна теорія функції управління, кадрів управління, організаційних структур управління, і навіть технологій і методів управления.

Структурно-функціональна підсистема постає як в ролі «кістяка», «остова» або ж навіть «тіла» системи управління. Причому за певному рівні управління «тіло» системи управління фактично еквівалентно системи управління загалом. Але будь-який розвинений організм не еквівалентний лише свого тіла. Є ще щось виняткове, що умовно може бути «душею» організму. Що рівень розвитку організму, то вище значимість цієї його підсистеми. Що ж можна вважати душею системи управління? Відповідь це питання можна отримати роботу, якщо проаналізувати другу підсистему системи управления.

Основними частинами даної підсистеми є такі блоки:

. управлінська ідеологія і ціннісна орієнтація системи управления;

. інтереси і поведінкові нормативи учасників процесу управлінської деятельности;

. інформація, і інформаційне забезпечення комунікацій у системі управления.

Сукупність даних трьох блоків переважно покриває всю аналізовану підсистему, хоча стосовно певним системам управління можна зазначити існування додаткових блоків, граючих певну роль даної підсистемі. Такими блоками може бути, наприклад, блоки національних інтересів і навіть національних управлінських стереотипів або блоки реалізації під управлінням ідеологічних установок. Дані блоки слід принципово відрізняти від першого виділеного блоку управлінської ідеології, оскільки вони служать виразниками певних видів що існує в суспільстві ідеології взагалі, Не тільки управлінської идеологии.

2 Информационно-поведенческая підсистема управления.

І основні названі блоки, і блоки, що у умовах і мають явно виражений ситуаційний характер, перебувають у динамічному взаємодії як між собою, і із елементами структурнофункціональної підсистеми системи управління. Причому у різних системах управління у залежність від загальних властивостей, системи, її характерних особливостей, соціальній та залежність від рівня розвиненості системи управління і умов здійснення управлінської діяльності ступінь прояви окремих блоків, і навіть характер їх взаємодії можуть цілком різними. Однак у усіх випадках розглянута підсистема системи управління має загальне властивість, суті якого у тому, що вона пов’язує воєдино (але тільки пов’язує, чи зводить воєдино в успішно функціонуючих системах управління) з урахуванням розвитку інформаційних каналів і зв’язків мети організації, втілювані в критеріях функціонування, управлінську ідеологію, інтереси і критериальнонормативну базу працівників управління, процедури й організацію управлінської діяльності. Це дозволяє цю підсистему охарактеризувати як информационно-поведенческую підсистему системи управління (ИПП).

Реальними формами прояви даної підсистеми являются:

. управлінські теорії та управлінська идеология;

. формальні й неформальні відносини управлінських працівників з представниками зовнішнього окружения;

. рівень організаційного розвитку, і навіть рівень розвитку кожного окремого працівника управлінського звена;

. інформованість працівників, носії інформації, методи поширення информации.

Нині у зв’язку з об'єктивно що відбувається процесом прискореного і розширеного поширення інформації, соціальній та зв’язки Польщі з помітним збільшенням значимості синергического ефекту, який від органічно здійснюваних співдії, різко зростає роль информационно-поведенческой підсистеми системи управления.

3 Типи информационно-поведенческих подсистем.

Є кілька досить виражених типів информа-ционноповедеяческих подсистем.

Перший тип характеризується наявністю формальної організації роботи і взаємин у системи управління. Діяльність ініціюється розпорядженнями і вимагає наявності формального контролю виконання, ставлення на роботу байдуже, безвідповідальне і безініціативне. Інтереси працівників та його вміння спрямовані зовні організації. Стосунки між працівниками роботою формальні, неформальні відносини пов’язані з інтересами, які перебувають поза організації. Рівень інформованості невисокий, доступність інформації низька як і силу формальних обмежень, і через концептуальну слабкість й нерозвиненості технічної бази звернення до інформації та її распространения.

Другий тип информационно-поведенческой підсистеми характеризується наявністю неспокойствия у взаєминах, наявністю конфліктним ситуаціям, прагненням окремих членів колективу до привнесенню змін — у основному з допомогою інших члени або шляхом організаційних перебудов. Відсутня байдужість, притаманне першого типу, але й немає органічною зацікавленості у реальному підвищення ефективності і забезпечення якості функціонування всього колективу. І за першому типі, тут домінують свою мету й інтереси, які перебувають поза інтересів організації. Для таких відносин характерно наявність групівщини і келійності. Офіційна система інформування функціонує погано, низький рівень доступності інформації, часті спроби свідомого приховування інформації, або запровадження необгрунтованих обмежень отримання інформації. У той самий час дуже широко практикується неформальний збирання та поширення інформації. Широко практикуються закриті обговорення або обговорення у вузькому колу обраних лиц.

Третій тип характеризується наявністю зацікавленості у кінцевих результатах функціонування системи управління, прагненням для отримання великих результатів з допомогою вдосконалення внутрішніх відносин, розвитку всіх членів організації та підвищити рівень спільної трудовий діяльності. Широке поширення мають групові форми спільної діяльності, але вони має досить формально. І тому типу характерні доброзичливість у взаєминах, прагнення вирішенню конфліктним ситуаціям, відкритість у висловлюваннях, схильність до співробітництву. Важливою характеристикою такого типу є прояв активності у здійсненні виробничої діяльності, зародження творчого ставлення до роботи, виникнення самодіяльних почав. Усвідомлюється роль і значимість широкої інформованості, створюється атмосфера гласності та поширені відкриті обсуждения.

Четвертий тип информационно-поведенческой підсистеми характеризується наявністю такої міри системи управління, у якому складається органічне поєднання особистих інтересів з прагненням для отримання високих кінцевих результатів функціонування організації у цілому. Для такого типу характерні орієнтація на кінцеві результати, самоорганизуемость і самонастраиваемость. Стан взаємин у системі настільки високо розвинене, що дозволяє системі гнучко адаптуватися до нових завданням і умовам, тобто. здійснювати саморозвиток системи управління. Збереження, отримання необхідної інформації, передача та обробка її здійснюються з допомогою швидкодіючих і високопродуктивних технічних засобів. Інформація і інформованість є органічними складовими функціонування системи управления.

4 Підсистема саморозвитку системи управления.

Підсистема саморозвитку системи управління третьої підсистемою системи управління. Поява підсистеми саморозвитку системи управління відбиває виникнення у системі керування таких якостей, як прагнення самовдосконалення, гнучкість і адаптивність до змін, орієнтація на нововведення, пошук і освоєння розробка прогресивних ідей прискорене запровадження в практику функціонування системи управления.

Підсистема саморозвитку управління непросто відбиває названі якості системи управління, вона генератор цих якостей, вона ж містить у собі механізм їх відтворення, закріплення, поширення і практичного втілення. Ця підсистема є джерелом і провідником потреби системи управління у самовдосконаленні і одночасно носієм механізму, з якого здійснюється розвиток системи управления.

Підсистема саморозвитку системи управління можна розділити на дві частини. Перша частина підсистеми орієнтує систему управління на постійне удосконалювання принципів і розвиток. Вона забезпечує потреба системи управління у зміні у напрямку поліпшення, соціальній та регулярному обновлении.

Для даної частини підсистеми характерно рішення наступних завдань і виконання таких функций:

. розробка, введення у систему управління і сталий підтримку належного рівня стимуляторів, які спонукають систему управління до самосовершенствованию;

. постійний аналіз рівні функціонування системи управління, її готівкових та кроки потенційних можливостей, і навіть аналіз динаміки завдань, завдань, які системою управління та оточуючої среды;

. виявлення нових тенденцій і сучасних напрямів розвитку системам управління, наблюдающихся у світі менеджменту, і навіть аналіз використовуваних форм і методів відновлення систем управления.

Ця частина підсистеми саморозвитку дуже тісно примикає до информационно-поведенческой підсистемі системи управління, і його функціональні можливості у значною мірою визначаються рівнем розвиненості информационно-поведенческой підсистеми. Це з тим, як і готовність до змін, і адаптивність, і гнучкість, і мобільність, і, нарешті, зацікавленість у високих кінцевих результатах функціонування системи управління, орієнтація на результат спільної прикладної діяльності переважно задаються станом информационно-поведенческой подсистемы.

Друга частина підсистеми саморозвитку системи управління забезпечує розвиток системи управління. Найістотнішими завданнями, вирішити нею, є следующие:

. вироблення траєкторій саморозвитку системи управління, куди входять у собі пошук можливостей вдосконалення, опис нового стану системи управління, розробку процедури та змісту переходу до нового стан, і навіть визначення коштів забезпечення цього перехода;

. організація переходу системи управління у стан, куди входять у собі складання програми переходу, розподіл завдань і позицій між суб'єктами переходу, розподіл функцій координування й коригування своєї діяльності у процесі переходу і т.п.;

. аналіз результатів переходу, узагальнення досвіду роботи за переведенням системи управління у стан, отримання висновків в розвитку підсистеми саморозвитку системи управления.

Найважливішим напрямом функціонування підсистеми розвитку системи управління розвиток кадрів системи управління. Це пов’язано з тим, що єдине можливим реальним рухом системи управління може бути лише рух її кадрів, по-перше, за вертикаллю (посадова просування), по-друге, за горизонталлю (зміна профілю робіт та робочої місця) і він, всередину (поліпшення поведінки й здібностей зі спілкуванням, зростання позитивного ставлення до роботи, підвищення професійної кваліфікації, виробничого їхнього кругозору й навичок роботи, оволодіння суміжними професіями і сучасними засобами оброблення і передачі информации).

Вже згадана у роботі фірма ТОВ «Яскраве сонячне світло» є простою системою, т.к. у ній відсутні складні схеми взаємодії співробітників і підрозділів. Вона має линейно-штабную структуру організації, де всі співробітники вирішили за тими рівнях, де перебувають у силі це рішення й ті, хто відповідає. Співробітники керуються не окремими розпорядженнями згори, а мають чітко розроблені сфери дії із повноваженнями і компетенціями. Відповідальність не концентрується на верхньому рівні управління. вона є частиною компетенції інших співробітників, за сферами діяльності. Практично найважливішим і те, що вища інстанція проти неї брати лише ті рішення, які нижестоящая інстанція приймати не вправе.

Аналіз системи управління предприятия.

У узагальненому вигляді управління постає як тип взаємодії, існуючий між двома суб'єктами, одна з яких у тому взаємодії перебуває у позиції суб'єкта управління, а другий — в позиції об'єкта управління. Дане взаємодія характеризується такими моментами:

. Суб'єкт управління спрямовує об'єкту управління імпульси впливу, які містять у явному чи непрямому вигляді інформацію про те, як і має функціонувати у подальшому об'єкт управління (регламентуються ті аспекти функціонування об'єкта управління, що входять у сферу управлінського впливу суб'єкта управління). Дані імпульси називаються управлінськими командами;

. Об'єкт управління отримує управлінські команди, і функціонує відповідно до змістом даних команд.

Можна говорити тому, яку проводять управління в тому разі, якщо об'єкт управління виконує команди суб'єкта управління. Для цього потрібні, по-перше, наявність в суб'єкта управління потреби і можливість керувати об'єктом управління, виробляючи при цьому відповідні управлінські команди, і, по-друге, наявність в об'єкта управління готовності й можливості ці команди виконувати. Дані умови є необхідними і достатніми у тому, щоб суб'єкт управління здійснював управління об'єктом управління. Часто умови здійснення управління зводяться лише у умовам здійснення управлінської діяльності суб'єктом управління. Такий їхній підхід через те, що замість діалектичного єдності суб'єкта і об'єкта управління розглядається одностороннє вплив суб'єкта управління на об'єкт, призводить до неправильним висновків щодо сутності та природи можливість здійснення управления.

Коли реалізується управлінське взаємодія, можна говорити, що між двома суб'єктами існує управлінська зв’язок, суть якої у тому, що з них зацікавлений у певного виду функціонуванні другого і генерує управлінські команди, що задають бажане йому поведінку цієї другого суб'єкта, а другий у силу певних причин спроможні поводиться відповідно управлінським командам первого.

А, щоб між двома суб'єктами існувала управлінська зв’язок і здійснювалося управлінське взаємодія, необхідно, щоб між тими суб'єктами існували відносини управління. Суть даних відносин у тому, що є основою можливості управління, т.к. і вони задають можливість виробляти управлінські команди, і готовність ці команди выполнять.

Відносини управління є початковими відносинами, а базуються більш глибинних відносинах, як-от економічні або морально-етичні відносини. Можна виділити декілька різних видів відносин управління у залежність від того, які найперші відносини переважно лежать у їх основе.

У господарчої системи найпоширеніші відносини управління, що базуються на економічні відносини. Для управління найбільш принциповими є дві типу стосунків, виникаючі між власниками та користувачами коштів производства:

. відносини, які під час поділі і кооперації праці процесі спільної праці асоційованих собственников,.

. відносини найму (возмездные отношения).

Для аналізованої фірми ТОВ «Яскраве сонячне світло» основу управління становлять відносини найму. У цьому фірмі власник має можливість командувати, у зв’язку з тим, що він, відкриваючи виробнику доступом до засобам виробництва, виступає саме хазяїном і наймача виробника. Суб'єктом управління у цій ситуації є власник підприємства, а об'єктом управління штат найманих працівників підприємства. Об'єкт управління є структуровану групу співробітників, схематично подану малюнку 1.

Для аналізованої організації характерний механістичний тип управління. Він характеризується набором наступних відмітних особенностей:

. Негнучка структура организации;

. Чітко певні завдання всім структурних подразделений;

. Влада виникає з ієрархічних рівнів в организации;

. Ієрархічна система контроля;

. Командний тип комунікацій, що йде згори вниз;

. До комунікацій є розпорядження, інструкцією, і рішення, прийняті керівництвом организации.

Об'єкт управління готовий виконувати команди, т.к. при цьому виконання по умовам найму то здобуває винагороду. Досягнення найкращого результату здійснюється координація спільної деятельности.

У означеному разі на результат орієнтований лише власник підприємства, а наймані співробітники до цього мають непряме ставлення, у вигляді команд.

Розробка програми дослідження системи управления.

У процесі управління використовується безліч різноманітних способів, підходів і прийомів, дозволяють впорядкувати, спрямувати і ефективно організувати діяльність всієї організації. Спільно вони як методи менеджменту, під якими розуміються засоби здійснення управлінської діяльності, застосовувані щоб поставити і досягнення мети организации. 4].

Основу системи методів, які у управлінні, становить общенаучная методологія, що передбачає системний, комплексний підхід до рішенню проблем, і навіть застосування таких методів, як моделювання, експериментування, конкретно-історичний підхід, экономикоматематичні і соціологічні вимірювання, і т.д. Специфіка управління, як виду істотно впливає на форми, масштаби і результативність застосування загальнонаукових методов.

Класифікація конкретних методів здійснюється за трьох основних напрямам, що дозволяє виділити: методи управління функціональними підсистемами; методи виконання функцій менеджменту; методи прийняття управлінських решений.

Перше напрям пов’язаний із структурою організації, у якій є функціональне поділ управлінської праці щодо таких видів робіт, як маркетинг, інновації, виробництво, фінанси, персонал, обладнання й інші матеріальні ресурси, і т.д.

Другий напрямок класифікації грунтується у тому. Що у будь-який організацією завдання лише успішну діяльність кожної підсистеми, а й організувати їхню взаємодію. Саме цього існують методи менеджменту, створені задля виконання глобальних функцій управления.

Методи прийняття рішень — третє напрям класифікації, яке виходить з поданні процесу управління, як сукупності процесів дозволу проблем. Відповідно до цим все методи поділяються на такі группы:

. методи постановки проблем;

. на методи вирішення проблем;

. методи щодо організації виконання прийнятих решений.

У системи управління фірмою «Яскраве сонячне світло» було виявлено незадовільна для суб'єкта управління ситуація. Вона в тому, що окремі об'єкти управління — група торгових представників по обслуговування торгових організацій міста Москви, — не виявляють зацікавленості у досягненні найкращого кінцевого результату діяльності організації, як системи загалом. Це викликано сама природа заклала процесу управління і становищем найманих працівників всередині организации.

Для системи управління пред’явили такі требования:

. По-перше, розробити перелік заходів, які можна було б застосувати усунення незадовільною ситуации:

. По-друге, розробити програму мотивування діяльності найманого персоналу организации.

. По-третє, проконтролювати процес для впровадження нової системи управління і оцінити досягнуті результаты.

На спеціальній нараді керівників підприємства це було прийнято необхідність застосувати системний підхід усунення незадовільною ситуації. Далі була використаний процес моделювання. Під моделюванням розуміється уявлення рішення, виробленого системним підходом у вигляді, що відбиває властивості, взаємозв'язку, структурні і функціональні параметри системи, суттєві для мети решения.

Моделювання зазвичай виробляється у кілька етапів, у яких уточнюється завдання, конструюється модель, проводиться її теоретичний і експериментальний аналіз на достовірність і після практичного застосування та політичного аналізу даних здійснюється коригування з введення додаткових факторів, і даних, обмежень, критеріїв і т.д.

У процесі моделювання в розглянуто організації було проведено такі заходи. По-перше, було досліджувана незадовільний стан всередині колективу і виявлено причини, що призвели до цього стану. До них віднесено: не правильне побудова системи визначення зарплати співробітників, відсутність мотивації поліпшення показників праці, жорсткі директивні методи управления.

З другого краю етапі моделювання поставили завдання: зводити до мінімуму вплив негативних факторів на процес торгової деятельности.

Далі було побудовано модель перебудови відносин всередині організації. Ця модель включає у собі ряд заходів: зміна системи оплати праці працівникам торгового відділу; проведення заходів із підвищення мотивації діяльності (додаткові тренінги за тактикою продажу та специфіці реалізованих продуктів, розроблено плану спільного літній відпочинок співробітників і налагодження дружніх внутриколлективных відносин, надання соціальних переваг); надання перспектив службового зростання для особливо героїв і найперспективніших сотрудников.

Заключение

.

Отже, у фіналі роботи мені хотілося б зазначити таке. Будь-яка організація функціонує як цілісний організм, чи система. Будь-яка система неспроможна існувати окремо від інших схожих їй систем, але з цим їй не можна залишатися без внутрішнього управління. Що стосується втрати внутрішнього управління все відлагоджені взаємозв'язки і процеси розірвуться чи зіпсується і системи перестане існувати. Тому необхідно приділяти особливу увагу такому поділу менеджменту як системи управління организацией.

Цей розподіл науки займається розглядом принципів дії системи управління й розробкою методів і немає механізмів вдосконалення системи управління организацией.

Розглянута у роботі фірма ТОВ «Яскраве сонячне світло», що займається реалізацією продуктів глибокого заморожування, виявила у роботі незадовільний функціонування системи управления.

Звернувши цей факт увагу, керівництво фірми і його власники поставили мета перед службами управління організацією розробити комплекс заходів із вдосконаленню діяльності організації з урахуванням теоретичного матеріалу і наукових розробок. Через війну роботи був видано план заходів із усунення недоліків у діяльності фирмы.

Список використаної литературы.

1. Кибанов А. Я. Управління машинобудівним підприємством з урахуванням функционально-стоймостного аналізу. -М., 1991. 2. Мельник М. В. Аналіз і - оцінка системам управління на підприємствах. -М.,.

1989. 3. Менеджмент організації: Учеб. посібник /Під ред. З. П. Румянцева,.

Н.А. Саломатина -М., 1995. 4. Мильнер Б. З. Системний підхід до організації управління. -М., 1983. 5. Мішин В.М. Дослідження системам управління: Навчальний посібник. -М., 1998. 6. Мішин В. М. Менеджмент у сфері якості та конкурентоспроможності машинобудівної продукції: Навчальний посібник -М., 1993. 7. О. С. Виханский, А.І. Наумов. Менеджмент. -М., 1999. 8. Франчук В.І. Основи побудови організаційних систем. -М., 1991. ———————————- [1] Э.А. Уткін. Професія — менеджер. -М., 1992. [2] Э.А. Уткін. Управління фірмою. -М., 1996. [3] О. С. Виханский, А.І Наумов. Менеджмент. -М., 1999. [4] Менеджмент організації. /Під ред. З.П. Румянцевій, Н.А. Соломатіна -М., 1995.

———————————;

[pic].

Малюнок 1. Схема структури об'єкта управління, организация.

ТОВ «Яскравий свет».

Выполнил студент 3-го курсу Група № УП4 Студентський квиток №.

Реферат по дисциплине:

«Дослідження систем управления».

на тему:

«Аналіз управління персоналом підприємства ТОВ „Яскравий свет“».