Вступ. 
Проект створення "Бізнес-інкубатору", як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва

Українська держава взяла політичний курс на європейську інтеграцію та приєднання України до міжнародних структур з метою трансформації стандартів економічної діяльності, наближення їх до європейських та підготовки для подальшого вступу до ЄС. На цьому шляху виникло широке коло питань щодо пріоритетів діяльності в умовах членства країни в СОТ. На сьогодні існує гостра необхідність у об"єднанні зусиль ділової, політичної та наукової еліти України для підвищення рівня обізнаності та поінформованості ЗМІ та суспільства щодо ролі бізнес — інкубаторів в українській економіці.

Мале підприємництво на протязі останніх десятиріч не випадково привертає до себе прискіпливу увагу. І це не є примхою часу чи випадком. Мале підприємництво (МП) є багатогранним соціально-економічним явищем, в якому кожен з учасників МП, тобто безпосередньо підприємець або підприємство, має можливість знайти свої місце, а зовнішні учасники також отримують позитивні результати: держава — податки, збільшення ВВП та число робочих місць в реальній економіці, зменшення соціальної напруги, місцева влада — податки і голоси на виборах, економічні партнери — гнучких та динамічних партнерів з низькими накладними видатками. Мале підприємництво є інструментом участі мільйонів людей у економічному житті власних країн і в міжнародному розподілі праці, є засобом існування і механізмом прагнення значно більших висот, це найбільший демократичний інститут, який практично нічого не коштує державним органам, але забезпечує і значну частку ВВП і переважну частку робочих місць.

Все це пояснює той факт, що в більшості країн світу МБ є не тільки об'єктом державної політики, але навіть розглядається як один з чинників національної безпеки.

Безперечно, що рівень розвитку національної економіки ставить різні завдання перед державною політикою щодо МБ. Так розвинена ринкова економіка (до речі побудована на МБ) найчастіше ставить завдання розвитку експортного потенціалу суб'єктів МБ, гарантію їх участі у тендерах державних чи муніципальних закупок, розвиток підприємницького потенціалу особливих груп уваги чи ризику (від ветеранів бойових дій до сексуальних меншин). Країни з перехідною економікою найчастіше вирішують питання кількісного росту числа суб'єктів МБ, зменшення адміністративних бар'єрів та державного втручання у їх діяльність.

Такий стан є цілком природнім, бо розвиток МБ напряму пов’язаний з розвитком економіки і станом демократії. Тоталітаризм не залишає місця МБ, а тенденції змін у розвитку національного МБ є найкращім комплексним індикатором цивілізованості країни у сьогоднішньому розумінні.

Державна політика щодо МБ як правило знаходить своє відображення у законодавчих актах (наприклад «Акт Малого Бізнесу» 1997 року у США). Для реалізації державної політики приймаються програми розвитку МБ, тобто такі програми і є інструментами державної політики. Тому програми приймаються на обмежений термін — декілька років, заходи програми є реальними, скорегованими на рівень розвитку економіки та забезпечені ресурсами, а результати програми є обчислювальними та контрольовані. Ці принципи з одного боку відіграють ідеологічну функцію — доведення того, що дії держави спрямовано на досягнення суспільно корисного результату, а з іншого боку забезпечують ефективність програмних заходів, тобто ефективність використання суспільного ресурсу — коштів платників податків, які безпосередньо формують бюджет держави [14].

Природа економіки полягає в обмеженості ресурсів і необхідності їх найбільш ефективного перерозподілу серед людей. І тому в ринковій економіці панує усвідомлення того, що держава мусить обережно ставитись до залучення і регулювання ресурсів приватного сектора. І це розуміння виступає одним з найголовніших принципів програм розвитку малого бізнесу, які у значно більшому ступеню мають економічне підґрунтя, аніж політичне.

Другий найголовніший принцип полягає в постійному аналізі наявного досвіду — світ має динамічну природу, і врахування можливих змін і підходів є певною запорукою ефективності використання обмежених ресурсів. І тому не випадково у світі приділяється велика увага як розробці та реалізації міжнародних програм, у тому числі щодо розвитку МБ (наприклад програма розвитку МБ у державах СНД), так і постійному обміну досвідом державної національної політики розвитку МБ та підготовці відповідних міжнародних рекомендацій та політичних принципів.

Враховуючи специфіку сучасного стану розвитку малого підприємництва щодо його державної підтримки, робота **// райдержадміністрації направлена на виконання норм Законів України «Про державну підтримку малого підприємництва» (від 19.10.2000 р. № 2063;//), Указу Президента України від 15.07.2000р. № 906/2000 «Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (від 06.09.2005 р. № 2806-IV), Закону України «Про засади державної регуляторної політики сфері господарювання», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Виконання усіх вимог спрямована на зменшення адміністративних бар'єрів та перешкод; забезпечення стабільної політики та нормативно — правової бази для розвитку підприємницької діяльності; гласності в процесі підготовки проектів регуляторних актів.

Проблеми, пов’язані з постійними змінами в законодавстві, потребують виконання завдань щодо аналізу ефективності нормативно-правових документів та розробки пропозицій з їх вдосконалення.

Для реалізації ідеологічних засад і визначення конкретних дій щодо розвитку малого підприємництва в Україні Верховною Радою в 2000 році прийнято Закон «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» (№ 2157-III від 21.12.2000р.) та кожного року затверджуються «Заходи щодо реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» [1].

В Законі визначено наступні основні напрямки Національної Програми:

• 1. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності
• 2. Формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва
• 3. Активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва
• 4. Сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва
• 5. Впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва [1].

Об'єктом дослідження є створення бізнес — інкубатору, як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі.

Продуктом проекту та предметом дослідження є бізнес — інкубатор.

Мета і завдання дослідження. Основна мета проекту — процедура створення бізнес — інкубатору, як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі., що має стимулювати широкі верстви населення забезпечувати свій добробут і економічну самостійність власними силами, скерування вільної робочої сили у найбільш перспективні напрямки економіки, надавши їй необхідні умови і засоби для роботи.

А також мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу показників суб'єктів підприємницької діяльності та проведення аналізу існуючої інфраструктури району визначити важливість створення бізнес — інкубатору для задоволення потреб підприємців.

Незадовільний стан якісного розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва у районі та визначення основних засад і механізмів реалізації державної політики у цьому процесі підкреслює актуальність теми дослідження.

Досягнення зазначеної мети забезпечується вирішенням наступних завдань:

визначення поняття і сутності бізнес — інкубатору, як елементу інфраструктури;

дослідження досвіду щодо створення бізнес — інкубатору;

розробка та аналіз проекту створення бізнес — інкубатору, як елементу забезпечення мікроклімату для новостворених фірм.

Методи дослідження. У вирішенні зазначених завдань використовувалися загальнотеоретичні й спеціально-наукові методи пізнання, зокрема, метод системного аналізу, структурно-функціональний, історичний, порівняльно-правовий, соціологічний, статистичний і логіко-семантичний. У процесі дослідження також використовувались соціологічний, статистичний та ряд інших загальнонаукових і спеціальних методів, а також значний емпіричний матеріал. Методологія дослідницької роботи ґрунтувалась на принципах єдності теорії і практики, дотримання об'єктивності щодо емпіричного вивчення предметів і явищ.

Практична значимість роботи полягає в розробці проекту, який дозволяє найбільш раціональним шляхом впровадити процедуру створення бізнес — інкубатору в районі.

Особистий внесок здобувача. Магістерська робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.

На захист виносяться основні елементи й загальні положення процедури створення бізнес — інкубатору в районі та проект щодо його впровадження.

бізнес інкубатор бізнес підприємництво.