Методология та фізичні методи прийняття решения

Методологія й ефективні методи прийняття решения.

Ефективність управління залежить від комплексного застосування багатьох чинників вперше і не останню процедури прийнятих прийняття рішень та їх практичного впровадження. Але, щоб управлінське рішення було дієвим і ефективнішим, потрібно дотриматися певні методологічні основы.

Процес і процедуру прийняття решений Для ухвалення управлінське рішення, кожен менеджер повинен добре розбиратися у понятійному апараті, а й досить кваліфіковано у своїй застосовувати практично:. методологію управлінського рішення;. методи розробки управлінські рішення;. організацію розробки управлінського рішення;. оцінку якості управлінських решений.

Спробуємо коротко розглянути інструментарій і поняттєвий апарат менеджера.

Методологія управлінського рішення є логічний організацію діяльності з розробці управлінського рішення, що включає формулювання мети управління, вибір методів розроблення рішень, критеріїв оцінки варіантів, складання логічних схем виконання операций.

Методи розробки управлінські рішення містять у собі кошти та прийоми операцій, необхідних з розробки управлінських рішень. До них належать способи аналізу, обробки інформації, вибору варіантів діянь П. Лазаренка та пр.

Організація розробки управлінського рішення передбачає впорядкування діяльності окремих підрозділів, і окремих працівників у процесі вироблення рішення. Організація здійснюється з допомогою регламентів, нормативів, організаційних вимог, інструкцій, ответственности.

Технологія розробки управлінського рішення — варіант послідовності операцій розробки рішення, обраний за критеріями раціональності їх здійснення, використання спеціальної техніки, кваліфікації персоналу, конкретних умов виконання работы.

Якість управлінського рішення — сукупність зазначених властивостей, якими має управлінське рішення, відповідальних у тому мірою потребам успішного розв’язання проблеми. Наприклад, своєчасність, адресність, конкретность.

Об'єкт прийняття управлінського рішення — багатогранна діяльність підприємства незалежно з його форми власності. Зокрема, об'єктом прийняття рішень є такі види діяльності:. технічне розвиток;. організація основного і допоміжного виробництва;. маркетингова діяльність;. економічне обґрунтування та фінансове розвиток;. організація заробітної плати преміювання;. зарплату;. управління;. бухгалтерська діяльність;. кадрове забезпечення;. інші види деятельности.

Рішення — результат вибрати з безлічі варіантів, альтернатив і є керівництво до дії з урахуванням розробленого проекту чи плану работы.

Правильність і ефективність прийнятого рішення багато чому визначається якістю економічної, організаційної, соціальної та інших видів інформації. Умовно всі види інформації, що використовуються після ухвалення рішення, можна подразделить:

. на що входить і що йде;. оброблювану і необрабатываемую;. текстову і графічну;. постійну і зміну;. нормативну, аналітичну, статистичну;. первинну і вторинну;. директивну, розподільну, отчетную.

Цінність одержуваної інформації залежить від точності завдання, оскільки правильно поставлена завдання зумовлює необхідність конкретної інформації до ухвалення решения.

Прийняття рішень властиво кожному виду діяльності, від нього може залежати результативність роботи одну людину, групи осіб або всього народу певного держави. З економічного і управлінською точок зору ухвалення рішення слід розглядати, як чинник підвищення ефективності виробництва. Ефективність виробництва, природно, в кожному конкретному випадку залежить від якості прийнятого менеджером решения.

Усі які у будь-якій сфері діяльності рішення можна умовно класифікувати і підрозділити щодо рішень: по стратегії підприємства; прибутку; продажам; питанням, який впливає освіту прибыли.

Виконуючи свої функціональних обов’язків, кожен менеджер вибирає найоптимальніші рішення, які б втіленню у життя поставленої задачи.

Прийняття рішення, зазвичай, пов’язане з вибором напрями дії, і якщо рішення приймається легко, без спеціальної проробки альтернатив, те добре рішення прийняти важко. Хороше рішення накладає на менеджера велике соціальне навантаження і від психологічної підготовленості менеджера, його досвіду, особистісних якостей. Ухваленню рішення передують кілька етапів:. виникнення проблем, якими необхідно ухвалити рішення;. вибір критеріїв, відбуватиметься ухвалено рішення;. розробка й формулювання альтернатив;. вибір оптимальної альтернативи з їхньої множин;. твердження (прийняття) рішення;. організація робіт з реалізації рішення — зворотна связь.

Критерії з оцінки можливостей організаційної структури управления.

1. Визначення ступеня здібності застосовуваної організаційної структури управління забезпечити отримання норми прибутку. 2. Ступінь здібності існуючої структури управління створити умови підвищення норми прибутку з допомогою заходів НТП. 3. Ступінь здібності швидкого реагування зміну від попиту й відповідно до цим здійснювати дії. 4. Ступінь здібності організаційної структури управління забезпечити зростання продуктивність праці з допомогою по детальної спеціалізації громадського праці та виробництва. 5. Ступінь ефективності системи виробничого контролю при даної організаційну структуру управления.

Об'єктом до виникнення проблем можуть бути підсумкові показники діяльності підприємства (організації). Зокрема, внаслідок діяльності підприємства стали різко погіршуватися показники кінцевих результатів роботи (підвищення собівартості продукції, зниження зростання продуктивність праці та її якості, прибутків і рентабельності); і навіть виникли конфліктні ситуації, висока плинність кадрів. Що стосується управлінню всі можна класифікувати як:. загальні;. організаційні;. запрограмовані;. незапрограммированные;. раціональні;. нераціональні;. імовірнісні;. рішення на умовах невизначеності;. інтуїтивні;. з урахуванням компромісу;. альтернативные.

З усієї класифікації спробуймо оглянути лише ті рішення. Відомо, що ухвалення рішення завжди пов’язане з певною моральною відповідальністю, залежність від рівня, у якому приймають рішення. Що рівень управління, тим більша моральна відповідальність за прийняте решение.

Управлінське рішення встановлює перехід від того, що є, до того що, що має бути виконано за певного періоду. У процесі підготовки рішення виявляються проблеми, уточнюються мети, ведеться варіантна проробка рішень, вибір кращого варіанта, і завершується його утверждение.

Управлінські рішення може бути: одноосібні, колегіальні, колективні, стратегічні (перспективні), тактичні (найближчі), оперативные.

Організаційні рішення приймає всіх рівнях управління і є функції роботи менеджера, вони спрямовані для досягнення поставленої цілі чи завдання. Вони може бути запрограмованими і незапрограммированными.

Запрограмоване рішення — це результат реалізації певної послідовності етапів чи діянь П. Лазаренка та приймається з урахуванням обмеженої кількості альтернатив.

Щоб знайти правильні шляхи подолання проблеми, менеджер ні йти до негайному її вирішенню, і це практично неможливо, а має взяти відповідних заходів з вивчення причин виникнення проблеми з урахуванням наявної внутрішньої і до зовнішньої информации.