Чувствительность ефективності: основні подходы

Міністерство спільного освітнього і професійного образования.

Російської Федерации.

Воронезький державний технічний университет.

Кафедра економіки, виробничого менеджменту та молодіжні організації машинобудівного производства.

Реферат.

По курсу «Управління производительностью».

Тема: Аналіз ефективності на чутливість: основні подходы.

Виконав: студент групи ЭК-961.

Літніх людей А.С.

Керівник: к.э.н, доц.

Фокіна О.М.

Воронеж,.

Запровадження 3.

1. Аналіз чутливості 4.

2. Детермінована оцінка 9.

3. Моделювання ризику 11.

Список джерел 13.

При знайомство з методами аналізу минулої й поточної виробничої діяльності, конструюється модель, дає наочну картину функціонування системи у минулому. Керуючий може використовувати таку модель для прогнозу очікуваної реакції системи визначені майбутні зміни. Деякі з цих змін можуть бути наслідком зовнішніх чинників, інші - результатом прийняття управлінські рішення. Ця модель може точно визначити показники і дати достовірний прогноз поведінки системи у майбутньому в заданих условиях.

З цією метою можна використовувати три наступних методу оцінки чутливості ефективності: прямий аналіз чутливості, детермінований аналіз конкретній ситуації та моделювання ризику. Слід відзначити, що вони є взаємовиключними інструментами аналізу, кожен має переваги, причому часто виникають ситуації, коли необхідно використовувати усі три метода.

1. Аналіз чувствительности.

Модель ВПИ/ВПС, котра зв’язує роботи з різними зовнішніми і внутрішніми чинниками, включає багато перемінні величини і їхня взаємозв'язку, безумовно, в усіх вони однаково значимі. Метою аналізу чутливості є з’ясування ступеня, у якій дане прирощення зміни кожної перемінної впливає показники ефективності і всю систему в целом.

Щоб зробити аналіз чутливості, необхідно провести песимістичні, найімовірніші і оптимістичні оцінки кожному за елемента, варіювати який управляючий до прогнозованому періоді. У цьому можна прогнозувати будь-яке поєднання обсягів продажів і цін продукції і на ресурсов.

Відтак можна скласти таблицю чутливості, таку табл.1 і табл. 2, де для збільшення змін — у 1% кожного чинника, що у лівої частини таблиці, гаданий результат (в %) співвідноситься з чинниками, перерахованими у верхню частину таблицы.

У окремих випадках результат то, можливо малоощутимым, за іншими — значним. Метою побудови таблиці є визначення найбільш значимих величин в моделі виробничої діяльності. У таблиці утримуватися основні чинники та їх співвідношення, але це означає, що таблиця є всеосяжної і незмінною, навпаки, на вирішення конкретних завдань необхідні розумні модифікації. Зауважимо, що передвиборне збільшення деяких чинників у частині таблиці надає протилежний ефект певні співвідношення (наприклад, збільшення питомих витрат скорочує прибуток на одиницю продукції), що зафіксовано знаком мінус в відповідної колонке.

Таблиця 1 Вплив змін факторів виробництва на випуск металургійного заводу за збільшенні окремих змінних на 1% | |Удільні витрати |Удельн|Выпуск|Мощность|Прибыл| | | |на |на |на |т на | | | |прибыл|мощнос|совокупн|капита| | | |т |ть |ый |л | | | | | |капітал | | | |працю |мате|капи|всего| | | | | | | |риал|тал | | | | | | | | |и | | | | | | | |Праця: | | | | | | | | | | трудовитрати |1 |0 |0 |0,104|-0,536|0 |0 |-0,536| |на одиницю | | | | | | | | | |продукції | | | | | | | | | | ставки |1 |0 |0 |0,104|-0,536|0 |0 |-0,536| |зарплати | | | | | | | | | |Матеріали | | | | | | | | | | Витрати |0 |1 |0 |0,534|-2,750|0 |0 |-2,750| |одиницю | | | | | | | | | |продукції | | | | | | | | | | середні |0 |1 |0 |0,534|-2,750|0 |0 |-2,750| |витрати | | | | | | | | | |Середні удельные|0,104|0,53|0,05|1 |-5,150|0 |0 |-5,150| |витрати | |4 |9 | | | | | | |Основний капитал|0 |0 |1 |0,059|-0,304|0 |-0,961 |-1,262| |Потужність |0 |0 |0 |0 |0 |-0,990|1 |0 | |Випуск |-0,99|-0,9|-0,9|-0,99|-0,990|1 |0 |0 | | |0 |90 |90 |0 | | | | | |Продажна ціна |0 |0 |0 |0 |6,150 |0 |0 |6,150 |.

Таблиця 2 Вплив змін факторів виробництва на випуск металургійного заводу за зменшенні окремих змінних на 1% | |Удільні витрати |Удельн|Выпуск|Мощность|Прибыл| | | |на |на |на |т на | | | |прибыл|мощнос|совокупн|капита| | | |т |ть |ый |л | | | | | |капітал | | | |працю |мате|капи|всего| | | | | | | |риал|тал | | | | | | | | |и | | | | | | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |Праця: | | | | | | | | | | трудовитрати |-1 |0 |0 |-0,10|0,536 |0 |0 |0,536 | |на одиницю | | | |4 | | | | | |продукції | | | | | | | | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | | ставки |-1 |0 |0 |-0,10|0,536 |0 |0 |0,536 | |зарплати | | | |4 | | | | | |Матеріали | | | | | | | | | | Витрати |0 |-1 |0 |-0,53|2,750 |0 |0 |2,750 | |одиницю | | | |4 | | | | | |продукції | | | | | | | | | | середні |0 |-1 |0 |-0,53|2,750 |0 |0 |2,750 | |витрати | | | |4 | | | | | |Середні удельные|-0,10|-0,5|-0,0|-1 |5,150 |0 |0 |5,150 | |витрати |4 |34 |59 | | | | | | |Основний капитал|0 |0 |-1 |-0,05|0,304 |0 |0,961 |1,262 | | | | | |9 | | | | | |Потужність |0 |0 |0 |0 |0 |1,010 |-1 |0 | |Випуск |1,010|1,01|1,01|1,010|1,010 |-1 |0 |0 | | | |0 |0 | | | | | | |Продажна ціна |0 |0 |0 |0 |-6,150|0 |0 |-6,150|.

Деякі дослідники вважають, що світовий приріст змін щодо малий, і що скорочення збільшення кожного з перелічених зліва чинників призведе до змін співвідношень (у верхній частині таблиці) тієї самої порядку, але з протилежним знаком. Це передбачає оборотність, саме: твердження, що світовий приріст і зменшення мають самі самі абсолютних результатів (але з протилежним знаком) і залежить від попередніх змін. Таке твердження зазвичай відповідає практичним цілям, особливо коли зміни незначительны.

У які у даному прикладі таблицях зроблено такі допущения:

— за зміни будь-якого чинника, який стояв у лівої частини таблиці, й інші - постоянны;

— пропорції витрат у базисному року, ставлення прибутку до обороту заводу, основний капітал — до всього застосовуваному — постійні всіх рівнях виробничої деятельности;

— зміна на 1% основний капітал у цьому чи іншому напряму відповідає зміни амортизаційних відрахувань до тому самому направлении;

— збільшення виробничої потужності на 1% - результат зміни режиму роботи підприємства, номенклатури продукції, а чи не змін — у основному капіталі, він впливає удільні витрати на працю й материалы;

— скорочення виробничої потужності на 1% - результат вибуття частини основний капітал, не впливає удільні витрати капіталу інші види питомих издержек.

Дві таблиці (одна — приклад збільшення, інша — приклад зменшення кожної перемінної на 1%) дано у тому, щоб показати асиметрію впливу змін основний капітал, виробничої потужності і випуску, оскільки ця асиметрія вписується в модель; відмінність між абсолютними значеннями на обох таблицях порівняно мала. Зазначимо у разі значний вплив продажних цін, і сукупних питомих витрат на освіту прибутку на застосовуваний капітал (збільшення цих показників на 1% тягне у себе відповідно збільшення на 6,15% і зменшення на 5,15% прибутку на застосовуваний капітал), одночасно вплив змін виробничої потужності і випуску порівняно невелика. Збільшення витрат на матеріали, складових найбільша частка сукупних питомих витрат, і витрат на працю на 1% веде до їх зниження прибутку на застосовуваний капітал відповідно на 2,75% і 0,5%.

Слід сказати, що таблиця чутливості приросту будується лише певного за поточний рівень функціонування підприємства. Таблиця чутливості відбиває концепцію граничних витрат і має граничні значення величин. Тож якщо відбувається десятивідсоткове збільшення будь-якого параметра, значення величин у ній необов’язково також вдесятеро. Значення змінних не дають таких змін приросту, які б статися, якби характер виробництва та значення основних змінних суттєво відрізнялися від, хто був запропоновані при побудові таблиці. Ця таблиця є дієвим інструментом управлінського контролю та загалом виявляє найважливіші компоненти моделі будь-який ситуації, хоча вона побудовано цих серйозних ограничениях.

Особливістю моделі ВПИ/ВПС є імітаційна комп’ютерна програма, що дозволяє здійснювати аналіз чутливості прогнозованих даних. За суттю у разі користувач моделює ситуацію «щоякщо». Користувач має можливість порівнювати прогнозований період із базовим з допомогою графіків і таблиц.

2. Детермінована оценка.

Передбачається, зміна приросту кожного чинника відбувається незалежно з інших чинників. Але потрібно вивчити можливі результати різних змін, що відбуваються одночасно: наприклад збільшення на 10% середньої зарплати, п’ять% - витрат на матеріали і на 1: — продажною ціни одиниці виробленої продукції. Через складної взаємозв'язку багатьох введених у цю модель чинників результати не можна безпосередньо підсумовувати (загальний результат 1%-ного збільшення витрат на матеріали і 1%-ного збільшення випуску продукції який завжди рівнозначний сумі двох окремих результатів). Тому необхідний спеціальний аналіз, дозволяє виявити вплив одночасних змін різні компоненти моделі. Така система допущень є певний сценарій, що й лежать у основі методу детермінованою оценки.

Слід зазначити, що таблиця чутливості приросту — це особливий випадок застосування методу детермінованою оцінки, а кожен рядок в таблиці є результат одній з таких оценок.

З допомогою методу детермінованих оцінок розраховують вплив різних комбінованих збільшень різні індекси натуральних вимірників витрат і випуску, питомих витрат та його структуры.

Однією з видів методу детермінованих оцінок є корреляционнорегресійний аналіз. Суть його полягає у встановленні наявності (відсутності) залежності між певною кількістю змінних, визначення характеру і тісноти цьому разі з урахуванням даних попередніх періодів, а також у моделюванні з урахуванням цих даних стану систем в майбутніх періодах. Траєкторія часу під час використання регресійного аналізу до уваги береться. Реальне розміщення даних минулих років за років у порядку хронології значення немає. Головна мета — визначити, як тісно пов’язані між собою перемінні Х1… Хn. Він складний для використання через непорівнянних даних за 15−20 попередніх років, відсутності необхідної кількості даних, і т.д. Точність методу залежить від кількості наблюдений.

Якщо розрахований загальний коефіцієнт кореляції менше 0,5, то гіпотеза зв’язок даних змінних відхиляється. Інакше досліджується матриця приватних коефіцієнтів корреляции.

Отже, різні сценарії може бути досліджені з допомогою серії детермінованих оцінок, дозволяють більше в роботу контрольованій системи. Знаючи можливі наслідки змін — у різних параметрах, би якнайшвидше і точніше передбачити результати і прийняти правильне решение.

3. Моделювання риска.

Два методу аналізу, описані раніше, є детермінованими, так як обидва засновані на окремих попередніх підрахунках кожної перемінної величини, що стоїть зліва в табл.1. З допомогою таблиці чутливості можна визначити вплив кожної перемінної величини; метод детермінованою оцінки досліджує вплив одночасних змін кількох змінних. У обох випадках передбачається, що зміни заздалегідь известны.

Проте існує низка обставин, у яких можливі зміни можуть бути точніше описані діапазоном ймовірних значень, а чи не конкретними величинами, наприклад, зарплата може збільшитися на 5−10%, витрати на матеріали — на2−6%, попит — на 4−8%, ціна — на5%. У цьому разі певна оцінка стосується лише останньої перемінної, тоді як значення інших необхідно вибирати з низки значень у зазначеному діапазоні. Такий прийом, сутнісно, означає багаторазове повторення детермінованого аналізу, адже кожен раз визначаються значення змінних, вибраних із усіх діапазонів, і щоразу розраховуються співвідношення, представлені у верхню частину табл.1. Це не одинична оцінка впливу зміни, наприклад, з прибутку. У разі розрахунок змін прибутку на інвестований капітал обраховуються з допомогою розподілу значень цей показник. Із подібних розподілів можна легко підрахувати очікуване значення величини. Деталі методики моделювання ризику і різних вибіркових методів, які можна використовуватимуться низки попередніх підрахунків, розроблено Эйлоном і Фоукесом.

Метод моделювання ризику з урахуванням конкретних даних дозволяє встановити приблизні коефіцієнти кореляції щодо різноманітних переменных.

Метод вибіркового контролю гарантує, такі взаємозв'язку розраховані з допомогою серій вибіркових даних в використовуваної моделі. Там, де не потрібно підтримувати певні взаємозв'язку змінних, застосовують незалежну вибірку, саме: значення кожної перемінної вибирається зі свого власного розподілу, не враховуючи значень інших переменных.

До кожного розрахункового середнього значення, розраховується стандартне відхилення? від результатів, отриманих моделюванням ризику. Майже 99% результатів всередині діапазону будуть відхилятися середньої не більше +3?.

Аналіз, який у цій роботі, показує, як продуктивності факторів виробництва поруч із таблицями чутливості, детермінованими оцінками і моделюванням ризику забезпечує управляючого ефективними інструментами прогнозування ймовірних результатов.

Список источников.

1. З. Эйлон, Б. голд, Ю. Сезан. Система показників ефективності виробництва. М.: Економіка, 1980 — 191с.

2. Синк Д. С. Управління продуктивністю: планування, вимір і - оцінка, контролювання. М.: Прогрес, 1984 — 528с.