Особенности позиції практичного психолога стосовно клієнту

Особенности позиції практичного психолога стосовно клиенту

Практическая психологія існує. Є кафедри практичної психології, лабораторії практичної психології, практичні психологи. Але таке сама практична психологія. Спробуємо дати робоче визначення цього вихідного нам понятия.

Мы виходимо з те, що в психології як такої існує три шару. Перший шар становить теоретична психологія. Психолог у тому шарі є дослідником стосовно субъекту-носителю психіки. Цей суб'єкт для психолога є лише як випробовуваний, об'єкт дослідження. Права випробуваного дуже обмежені. Наприклад, у випадку (NB! — можливі винятку), не випробовуваний шукає психолога, бо як раз психолог шукає піддослідних, не випробовуваний платить психолога, а психолог платить випробуваному за експериментально. Продуктом діяльності психолога у тому шарі являютсязнания, організовані в концепції, й теории.

Вторым шаром в психології є прикладна психологія. Прикладна психологія немає безпосереднього виходу субъекта-носителя психіки. Між прикладним психологом і субъектом-носителем психіки стоїть інший професіонал. Власне кажучи, прикладної психолог і кожний зайнятий соорганизацией практики цього професіонала стосовно субъекту-носителю психіки. Підкреслимо: прикладної психолог не має власної практики стосовно носію психіки. Він лише транслює з теоретичної психології знання і набутий розпорядження, засновані цих знаннях, для соорганизации чужій професійної практики. Це то, можливо практика педагога, лікаря, менеджера і т.д.

И лише третій шар в психології становить практична психологія. Це те психологія, де психолог має власну практику. Конституює цю практику клієнт. Клієнтом називатимемо суб'єкта, добровільно який звернувся до практичного психолога за помощью.

Добровольность звернення суб'єкта по медичну допомогу — важлива складова суті позиції практичного психолога стосовно клієнту. Клієнт практичним психолог — це два подразумевающих одне одного поняття. Але добровільність — не єдина характеристика позиції клієнта. Клієнт входить у деякі артикульовані відносини розподілу відповідальностей з практичним психологом. Це — друге. А третє: клієнт це таке субъект-носитель психіки, яка відчуває певні психологічні труднощі, незручності, страждання. Він хоче позбутися цих страждань, труднощів. Проте, ні суб'єктивно, ні об'єктивно ці страждання і труднощі суб'єкта не переживаються і є хворобою. Він звертається до психолога і чекає допомогу психолога. Саме ця це й становить зміст цієї статті: клієнти не тільки в практичних психологів. Понад те, клієнту зовсім необов’язково апріорі розумітися на особливостях роботи різних представників про які допомагають професій (практичний психолог, лікар, зокрема, лікар-психотерапевт, соціальний працівник і навіть соціальний педагог). Чи є особливості в позиції саме практичного психолога стосовно до клієнта й саме у порівнянні з особливостями позицій зазначених (та інших можливих) професіоналів? Описав ці особливості, якщо що є, ми просто задовольнимо пізнавальний інтерес, пов’язаний багато в чому з споконвічним пошуком психологами власного предмета, а й краще зрозуміємо, звідки йдуть своєрідні типові переживання практичного психолога під час роботи з клієнтами. Пояснимо останнє подробнее.

Дело у цьому, що стурбованість психологов-теоретиков пошуками власного предмета дуже своєрідно повторилася й у шарі практичної психології. Найпростіший, хоч і дуже поверховий, історичний аналіз походження щодо справи всіх найвідоміших і найважливіших процедур, прийомів і методів роботи практичного психолога показує, що й корені сягають у практику медиків! Медичне освіту й медичну практику мали засновники і з продовжувачі психоаналізу, гештальттерапии, нейролінгвістичного програмування, багатьох менш помітних технік і методик практичної психології. Навіть щодо клиентцентрированной психотерапії і консультування Роджерса слід зазначити, хоча їх творець не мав медичної освіти у сенсі слова, яка довгий час директорував дитячої клініки, і медична практика була чужа йому. Отже так, що психологи «шукають не там, де втратили, в якому було де світло», де їм проклала шлях медицина від імені психотерапії? Так? Ми б радили не поспішати не погоджуватися з цим здавалося б цілком логічним міркуванням. Саме тут є, що сказати, у нашій статті. Це буде з наших найважливіших завдань — розпочати роботу з порівнянню особливостей роботи з клиентомименно психологи і психотерапевта, хоча би описи особливостей їхні позиції стосовно клієнту (пацієнтові для медика).

Но зворотному у цій медалі і те, що практичний психолог справді переживає (і часто), що тут клієнта щодо нього належить саме як його до лікаря! Це переживання дає щонайменше дієвий імпульс розібратися у сутності справи, ніж інтелектуальна ревнощі практичного психолога стосовно психотерапії. Що таке таке: на дверях твого кабінету висить покажчик: «Практичний психолог», — а клієнт явно належить до, як його до лікаря, плутає я з лікарем!.. Дякувати Богові, що плутають практичного психолога лише з лікарем. Клієнти плутають практичного психологи і з юристом, з чиновником, з педагогом-воспитателем. Ноесли тебе плутають з іншим професіоналом, то хіба не «виштовхують» тебе у позицію цього професіонала? Хіба ні тут підстав щодо власної плутанини — хто ж саме ти як, практичний психолог чи??? Не хочемо замість крапки вставляти найменування інших професій, шановних і добре оплачуваних, але зазначити, що практичний психолог нерідко дає клієнтом можливість виштовхнути себе у позиції цих інших професіоналів. У окремих випадках психолог навіть дещо уміє робити замість цих професіоналів. Але загалом разі «Богові боже, а кесареві кесареве»; пасує психолога займатися чужій практикою, які мають професійного, необхідного саме з цієї практики, освіти. Як, втім, та інших професіоналам пасує починати психологічну за змістом діяльність, маю при цьому відповідного образования.

Итак, підіб'ємо підсумки запровадження проблему. Завданням цієї статті є прояснення двох моментів діяльності практичного психолога: по-перше, чи залишиться щось практичному психолога, коли з арсеналу його прийомів, методів і процедур роботи подумки викреслити усе, що є за походженням і по предметного змісту медичним, лікарським, психотерапевтичним, зрештою. Може бути, і справді ми всі — психотерапевти, а чи не практичні психологи (психологи-консультанты) рацію з нас, хто сміливо називає себе цим гордим ім'ям? По-друге, з усіх можливих позицій професіоналів, мають клієнтів, ми б виділити ті, з ким нас, практичних психологів, найчастіше плутають наші клієнти, і з’ясувати, чи є в них підстави для такий плутанини, у яких ці основи, а як від такої плутанини защищаться.

Список литературы

А.Г. Лидерс, доцент кафедри вікової психології ф-та психології МДУ. Особливості позиції практичного психолога стосовно клієнту.