Консультирование комп'ютерної залежності

КОНСУЛЬТИРОВАНИЕ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЗАВИСИМОСТИ.

Ще однією формою аддиктивного поведінки у сучасних умовах стає комп’ютерна залежність. Як нової форми болючого пристрасті (Cyber Disorder) незабаром займе своє місце у що готується п’ятому перегляді Діагностичного і Статистического Керівництва (DSM-V) — американської класифікації психічні розлади, — поряд з іншими нехимическими варіантами аддиктивного поведінки — гэмблингом, любовними, сексуальними, ургентными аддикциями, аддикциями уникнення відносин, витрати від грошей і работоголизмом.

Технологічне розвиток цивілізації привело до ширшого використання комп’ютерів у повсякденному житті, і людство перейшло лише «еру користувачів». Їх застосування внесло і продовжує вносити очевидні переваги у професійну і навчальну діяльність, проте надає ще й негативний вплив на психічне функціонування людини.

Дослідження операторов-программистов дозволили виділити 22 найчастіше трапляються стану під час роботи з комп’ютером: 1) азарт, 2) зосередженість, 3) восторг/восхищение, 4) злість, 5) зацікавленість, 6) страх/испуг, 7) любопытство/любознательность, 8) волнение/беспокойство, 9) невпевненість, 10) неудовлетворенность/недовольство, 11) полегшення, 12) засмучення, 13) равнодушие/безразличие, 14) радість, 15) раздражение/досада, 16) розчарування, 17) растерянность/замешательство, 18) рішучість, 19) спокойствие/невозмутимость, 20) подив, 21) удовлетворение/удовольствие, 22) добрий настрій.

Деякі з цих станів виявилися чітко пов’язані з віком досліджуваних осіб і часом, расходуемым для роботи з комп’ютері. У підлітків і юнаків переважали радість, азарт і зацікавленість. У молодому дорослому віці додатково зазначено поява зосередженості, хвилювання й тривоги. У більш зрілому віці частенько зустрічалися невпевненість, розгубленість і переляк. Встановлено також, що стан «комп'ютерної тривожності» посилюється зі збільшенням часу праці та більш властиво представникам жіночої статі.

У літературі описуються такі нормативні особливості роботи з комп’ютері, що мати ставлення до формуванню комп’ютерної залежності або виникнення інших проблемних станів психіки у користувачів: 1) одночасність кількох переплетених видів діяльності, причетних до у тому ж пов’язаним об'єктах; 2) часті зміни фокусу уваги (з клавіатури на екран, на самому екрані не більше основних та додаткових програм, баз даних, і т.п.); 3) поєднання дій, вкладених у сам комп’ютер та об'єкти, перебувають у оточуючої реальності; 4) часті збої, зумовлені змістом роботи, управлінням комп’ютером або ж недосконалістю існуючих технічних пристроїв (наприклад, якістю телефонних ліній); 5) існування у комп’ютерному просторі (cyberspace) — віртуальної, які забезпечують тотальне насичення зорового, слухового і кінестетичного аналізаторів і таким що створює потужні передумови для «обману» свідомості, смешивающего її з істинної реальністю; 6) поява так званої «устно-письменной промови» в ситуації комп’ютерної комунікації.

До позитивним ефектів комп’ютерної діяльності належить посилення інтелектуальних можливостей людини. Вона розвиває прогностичні функції логічного мислення з допомогою попереднього продумування і складання алгоритму дії і відданість забезпечує адекватну спеціалізацію пізнавальних процесів — сприйняття, мислення та пам’яті. Комп’ютерна діяльність формує досконалішу ділову мотивацію в рішенні професійних завдань (престижні, статусні, економічні мотиви). Підвищує рівень самооцінки, емоційну і когнітивну задоволеність, і навіть формує такі позитивні особистісні риси, як діловитість, точність, акуратність, упевненість у собі, які можна перенесені до інших області життєдіяльності.

У полярному світі людської психіки кожен з цих позитивних ефектів, природно, має з своєї протилежністю. Спрощення вирішення завдань з допомогою комп’ютера знижує вимоги до інтелектуальних здібностям. Процес ухвалення рішення зводиться до його формально-логическим компонентами. Через надмірної спеціалізації і труднощів в перенесення успіхів у інших сфер діяльності знижується гнучкість пізнавальних процесів — сприйняття, мислення та пам’яті. Позитивні риси особистості трансформуються в педантизм, надмірну пунктуальність, ригідність і відчуженість. Змінюється мотиваційна сфера, у якій починають переважати примітивно ігрові чи деструктивні спонукання. Деструктивність, породжувана комп’ютерної діяльністю, проявляється у таких специфічних формах активності як запровадження «вірусу» в комп’ютерну програму чи феномен «хаккеризма». З іншого боку, загострюються властиві невротичні прояви чи дисгармоническое особистісне розвиток.

Аддиктивный потенціал, який міститься у комп’ютерної діяльності, проявляється: 1) надмірним захопленням роботою у Інтернет — власне пошуком інформації (нетаголизм, Web Addiction); 2) болючої залежності від відеоігор (Videoplays Addiction); 3) поглощенностью спілкуванням on-line з давніми друзями через мережу (Сhat Addiction). Із цією формами комп’ютерної залежності вже зіштовхуються своєї діяльності психологи-консультанты, волонтери служб невідкладної телефонної допомогу й психотерапевти, і навіть керівники організацій, які у своєї діяльності Інтернет, і збиткові, якщо в співробітників з’являється патологічне пристрасть до он-лайн.

Надмірна захопленість роботою у Інтернет, яка полягає у пошуку нову інформацію, у тому числі розширює можливості активного фантазування, ототожнення себе з персонажами віртуального світу чи програвання сексуальних фантазій. Через необмеженого доступу до інформації («інформаційного вампіризму») вона часто створює ілюзорне відчуття власної мощі. Особлива небезпека стати залежатиме від Інтернет підстерігає тих, кому комп’ютерні мережі виявляються майже єдиним засобом комунікації зі світом.

Хвороблива залежність від відеоігор. У час відеоігри ніж формою комп’ютерної діяльності одержують всі ширше поширення, причому як серед представників підростаючого покоління, котрим гра головна діяльністю, а й серед осіб більш старшого віку. Багатьом комп’ютерні ігри стають єдиною метою роботи з комп’ютером.

Серед комп’ютерних ігрових програм виділяються чи два різновиди: 1) програми розважального і тренінгового типу, 2) програми який навчає і розвиває типу. Перші не вимагають особливого рівня інтелектуального розвитку та, переважно, призначені для тренування рухових навичок і швидкості сенсомоторных реакцій.

Разом про те, комп’ютерна гра представляє собою новим типом гри, який жадає від дитини як певної зрілості сенсомоторных навичок, а й уміння довго стежити своїми діями і аналізувати їх результати. Тож потрібно спеціальне навчання дитини навичок взаємодії з комп’ютером, розумінню незмінності і черговості дій, управляючих комп’ютерної програмою, неможливості пропуску одного манипуляторного дії іншим.

Небезпека, що виявляється в болючої залежність від ігор, полягає у безконтрольної комп’ютерній ігровій діяльності. Встановлено, що свого роду побічними ефектами відеоігор є надмірна втягнутість, наростання агресивності, особливо в дітей більш молодого віку, підвищений рівень тривожності за відсутності можливості реалізувати ігрове пристрасть.

Поглощенность спілкування з друзями через мережу в ролі варіанта аддиктивной залежності дає можливість знайти собі віртуального співрозмовника, практично задовольняючого будь-яким критеріям. Важливо, що заодно загалом немає ніяких зобов’язань підтримувати з нею спілкування в подальшому. Ця форма комп’ютерної залежності призводить до нехтування особистісними контактами у житті і має специфічні вікові особливості.

Діти від надмірного захоплення Chat (спілкування з однолітками з інтересами, «тусовки» в про «Chat Rooms») часто не можуть зупинитися і від цього нерідко спізнюються чи взагалі пропускають заняття у шкільництві, і навіть за наростання явищ шкільної дезадаптації немає сили волі припинити роботу в. В окремих їх думки про роботу у мережі виникають відразу після ранкового пробудження.

У виникненні залежність від однолітків по мережі в дітей віком сприяє добре відомий фахівців із психології розвитку феномен «уявного друга», характерний ігрового віку. Розвиток символічною ігри та зовсім активного уяви тим часом призводить до появи (за деякими даними у 65% дітей) «уявних друзів» (тварин, однолітків, живих чи неживих істот), які виконують кілька функцій: є компаньйонами у грі уяви, з’являються у відсутності реальних друзів чи ситуаціях вимушеного чи добровільного усамітнення, стають конфидентами для висловлювання дітьми свої таємні почуттів та виявляються втягнутими в обговорення моральних і санкцій.

У житті підлітка захоплення Chat стає лідируючим. Коло інших інтересів звужується. Зацікавленість і емоційне пожвавлення у розмові виникає лише за порушенні комп’ютерної теми: у цей момент підліток перетворюється — в нього частішає подих, з’являється блиск в очах і ще червоніє обличчя. Діалог перетворюється на монолог: може подовгу розповідати переваги тій чи іншій системи, про можливості, відкритті під час роботи з комп’ютером. Підлітки майже помічають навколишнього, не відгукуються на реакції співрозмовника (елементи аффективно звуженого свідомості), у ситуаціях вибору переважній більшості випадків перевагу надають діяльності, яка причетна до комп’ютера. Спілкування з реальними однолітками обмежується, вони починають ділитися, передусім, по ознакою наявності комп’ютера. Увесь час і кишенькові гроші витрачаються аксесуари, Широко поширені випадки, коли підлітки залишаються голодними, відкладаючи гроші, надані батьками на обід, для придбання чергового компакт-диска чи якоїсь деталі на модернізацію комп’ютера. Безпосередньо перед нічним сном відзначаються труднощі засипання, надмірна екзальтація. Спроби батьків обмежити спілкування підлітків з комп’ютером викликає бурхливу реакцію протесту («За комп’ютер діти стоять до смерті»). При вимушеному перерві виникає відчуття спустошеності, нудьги («не знаю, куди себе подіти», «начебто стрибнув із мчащегося поїзда»). Chat набуває характеру сверхценного захоплення із явним збитком інших видів діяльності, передусім спілкуватися з реальними людьми і вираженим аффективным напругою.

Аналогічні тенденції характерні і проявів залежність у юнацькому віці. Віддалення одноліткам і звуження кола інтересів прогресує. Мотив заробляння гроші з використанням комп’ютера, з’являється тим часом, збільшує час у ньому, а зароблені кошти витрачаються вдосконалення й забезпечення комп’ютера. З’являються значні труднощі у відносинах з протилежною статтю, надміру низькою виявляється мотивація створення власної сім'ї.

У молодому дорослому віці надмірне захоплення комп’ютерної діяльністю стають притаманними особам з вираженими рисами інфантилізму, такі як слабко розвинуте почуття боргу, відповідальності, прагнення розважальним заходам, незамедлительному задоволенню своїх бажань, і т.д. Наприклад, є дорослим чоловіком, проживаючи з дружиною і дитиною лише у кімнаті, може на комп’ютері ночами, не звертаючи уваги, що створює незручності іншої сім'ї. Або психолог-консультант у час замикається у кабінеті і годинником грає на комп’ютері, тоді як він безуспішно розшукують клієнти.

Розпізнавання комп’ютерної залежність у телефонному консультуванні проводиться та використанням прийомів активного вислуховування. Консультативна розмова стосується з’ясування наступних обставин, причетних до болючому пристрасті:

1) наявності потреби в усі більшому часу роботи з комп’ютері задля досягнення задоволення;

2) зниження ефективності роботи з комп’ютері за аналогічний.

проміжок часу;

3) наявності наступних ознак (двох чи більше), які виникають за припинення чи значному зменшенні часу роботи з комп’ютері:

— речедвигательного занепокоєння (метушливості);

— тривоги;

— зниженого фону настрої, почуття спустошеності;

— нав'язливих думок про комп’ютері;

активных дій, що сприяє поновлення роботи з комп’ютері (серед яких — конфлікти у сім'ї та на роботі, часті відвідин знайомих, мають комп’ютер в непідходяще час, попри реакції господарів, вчинення крадіжок комп’ютерів, і комплектуючих, зневага сімейними і службовими обов’язками, порушення міжособистісних контактів, і т.п.),.

— зменшення чи зникнення перелічених вище ознак при поновлення роботи з комп’ютері;

4) наявності нездоланного бажання і/або безуспішних спроб припинити чи контролювати роботу в комп’ютері;

5) великого кількості часу, посвящаемого діяльності, яка причетна забезпечувати роботи з комп’ютері (купівля літератури та комплектуючих, пошуки нових програм тощо.);

6) припинення, скорочення чи видозміни актуальних раніше видів соціальної діяльності;

7) продовження роботи з комп’ютері, попри явні психологічні проблеми (депривацию сну, сімейні проблеми, подружні конфлікти, запізнення роботу і ранкові зустрічі, зневага службовими обов’язками, зниження продуктивності в навчанні чи роботи і т.п.).

У світі є кілька он-лайн центрів підтримки интернет-аддиктов, одна з яких грунтується Кімберлі Янг, найвідомішим дослідником комп’ютерної залежності. У Рунеті на сьогодні є Служба Анонімної допомоги користувачам Інтернет, пропонує психологічну підтримку он-лайн з допомогою ICQ — мережного аналога служби невідкладної телефонної допомогу й «Віртуальною психологічної служби». Як були хороші ці віртуальні служби психологічної допомоги все-таки більшість фахівців рекомендують очну індивідуальну і/або групову психотерапію з акцентом на працювати з образами, емоціями, оскільки залежні особи, зазвичай, відчувають значні складнощі у емоційному плані. З огляду на певні складнощі у здійсненні міжособистісних взаємодій і соціальної адаптації що в осіб, котрі страждають интернет-зависимостью, при лікуванні краще використати групові варіанти психотерапії.

Список литературы

1. Короленка Ц. П., Дмитрієва Н. В. Социодинамическая психіатрія, Новосибірськ: Вид-во НГПУ, 1999.

2. Короленка Ц. П., Донських Т. А. Сім шляхів до катастрофи. Новосибірськ: Наука, 1990.

3. Мельник Е. В. Про природу хвороб залежності (алкоголізм, наркоманія, «комп'ютероманія» і інші), Одеса, 1998.

4. Дороніна О. В. Страх перед комп’ютером: природа, профілактика, подолання // Питання психології, 1993, № 1, С.68−78.

5. Тихомирова О. К. Психологія комп’ютеризації. Київ, 1988.

6. Гур'єва Л. П. Психологічні наслідки комп’ютеризації: функціональний, онтогенетический і історичний аспекти // Питання психології, 1993, № 3, С.5−16.

7. Прохоров А. О., Сережкина А.Є. Особливості психічних станів користувачів ЕОМ в процесі комп’ютеризованого навчання // Питання психології, 1995, № 3, С.53−61.

8. Садовська Н. А., Горський В. Д. Комп’ютери і обдаровані діти // Питання психології, 1991, № 2, С.183−186.

9. Бодкер З. Взаємодія людини з комп’ютером з позиції теорії діяльності // Психол. журнал, 1993, Т.14, № 4, С.71−81.

10. Белавина І.Г. Сприйняття дитиною комп’ютера та ігор // Питання психології, 1993, № 3, С.62−69.

11. Видеодисплейные термінали і душевному здоров'ї користувачів. ВООЗ, Женева, 1989.

12. Emes C.E. Is Mr. Pac Man eating our children? A review of the effect of video games on children // Can.J.Psychiatry, 1997, v.42, n.4, P.409−414.

13. Zyss T., Boron J. The world of computer games I: A new entertainment medium and new danger // Psychiatr. Pol., 1996, v.30, n.2, P.255−266.

14. Моховиков О. Н. КОНСУЛЬТУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЗАВИСИМОСТИ.