Метод близнюків

Метод близнецов.

Как відомо, в багатьох ссавців щодо одного позначці народжується більше дитинча. Це з тим, що під час овуляції відбувається дозрівання кількох яйцеклітин одночасно. В окремих видів тварин і звинувачують в людини при овуляції зазвичай дозріває лише однієї яйцеклітина і, отже, народжується лише одне дитинча. Проте і винятку — одночасно не дозрівають і запліднюються дві і більше яйцеклітин. І тут народжується два (чи більше) дитинчат, а тат як вони тривають із різних запліднених яйцеклітин (зигот), їх називають дизиготными близнюками (ДЗ). Причому завжди дизиготні близнюки мають одного батька. Якщо у період овуляції мала контакти з кількома чоловіками то не виключено у якій народжені ДЗ матимуть різних отцов.

В деяких випадках при заплідненні єдиною дозрілої яйцеклітини на початкових стадіях розвитку зигота ділиться на частини. Це явище зумовлює народження про монозиготных близнюків (МОЗ). Оскільки МОЗ походять із однієї зиготи, всі вони всі мають однакову генетичний набір, що яких і визначає їх зовнішню схожість. Іноді поділ ембріонів відбувається цілком у результаті народжуються звані сіамські близнецы.

При народженні близнюків можливі чотири різні варіанти співвідношення оболонок плода:

близнецы мають роздільні амнионы, хорионы і плаценты;

близнецы мають роздільні амнионы, хорионы і загальну плаценту;

близнецы мають роздільні амнионы і спільні хоріон і плаценту;

близнецы мають загальні амнион, хоріон і плаценту.

Для ДЗ близнюків характерні лише 2 перших типу, при народженні МОЗ близнюків можуть спостерігатися чотири типу співвідношення плодных оболочек.

Частота народження близнюків у різних популяціях різна, але ця різниця виникає у основному рахунок різниці в частоті народжень ДЗ близнюків, тоді як частота народження МОЗ близнюків переважають у всіх популяціях приблизно постійна. Кількість народжених МОЗ і ДЗ близнюків можна приблизно визначити використовуючи найпростіший спосіб. МОЗ близнюки завжди одностатеві, тоді як ДЗ близнюки народжуються одностатевими і двостатевими з однаковою імовірністю. Отже, частота народження ДЗ близнюків дорівнює подвоєною частоті народження різностатевих двійнят. А частота народження МОЗ близнюків відповідно різниці між частотою народження всіх близнюків і частотою народження ДЗ близнецов.

Так як МОЗ близнюки розвиваються з однієї зиготи, всі вони генетично ідентичні і всі спостережувані розбіжності у фенотипах би мало бути пов’язані тільки з впливом середовища. Тому з першого погляду здається, що з здобуття права накинути у якої міри мінливість ознаки визначається генетичними чинниками, досить встановити рівень подібності МОЗ близнюків. Це було б справедливим у разі, якби з народження МОЗ близнюки було б розлучені й виховувались у різних середовищах. Але у більшості випадків такого бути не є і близнюки виховуються лише у середовищі. Тому для обліку впливу загальної середовища як контролю використовують пари ДЗ близнюків. На ДЗ близнюків чинник загальної середовища чи діє у тієї ж мері, як і МОЗ близнюків, але загальних генів у ДЗ близнюків приблизно двічі менше. Отже рівень генетично обумовленого подібності у ДЗ близнюків може бути нижче, ніж в МОЗ близнецов.

Близнецовый метод було запропоновано Ф. Гальтоном в 1865 року, але остаточна розробка його основ було проведено Р. Сіменсом в 1924 року. Семенс розробив надійний спосіб діагностики зиготности (метод полисимптомного порівняння), який базується оцінці подібності та відмінності близнюків за цілою низкою параметрів. Кожен параметр окремо Демшевського не дозволяє винести судження про зиготности близнюків, але використання комплексу параметрів дає змогу провадити надійніший діагностику. Крім цього запропонував використовувати як об'єкта досліджень як МОЗ близнюків, а й ДЗ близнюків. Принципи, закладені Р. Сіменсом основою близнецового методу не зазнали скільки-небудь докорінних змін до справжнього времени.

Близнецовый метод у «класичному варіанті полягає в кількох допущениях.

Во-первых, передбачається рівність середовищ для партнерів, мов в парах МОЗ, і парах ДЗ близнюків. І тут якщо мінливість ознаки повністю визначається середовищем, те й МОЗ і ДЗ близнюки повинні мати у цій ознакою однаково високі внутрипарные кореляції близькі до 1,0. Якщо ж мінливість ознаки повністю залежить від генотипу, то коефіцієнт кореляції в групі МОЗ близнюків може бути близький до 1,0, а групі ДЗ близнюків приблизно дорівнює 0,5 (тобто. ступеня кревності ДЗ близнюків, схожості їх генотипа).

Во других, передбачається відсутність систематичних відмінностей між близнюками і одиночнорожденными. У зворотному разі результати близнецовых досліджень не можна переносити на популяцію загалом. Також повинно бути систематичних різниці між самими типами близнецов.

Если положення про рівність средовых умов розвитку МОЗ і ДЗ близнюків порушується, то оцінки компонент фенотипической дисперсії (наследуемость, дисперсії ефектів загальної економічної й различающейся середовища) спотворюються. Таке спотворення може статися у низці случаев:

Средовые умови можуть збільшувати внутрипарное подібність МОЗ близнюків. Підкреслення подібності оточуючими можуть призвести до появи додаткового (негенетического) подібності між членами МОЗ пари близнюків. Це суперечить прийнятому допущенню про рівність загальних середовищ для МОЗ і ДЗ пар, так як ДЗ пар подібне підкреслення подібності менш характерно. Що стосується вивчення ознаки слабко залежить від специфічних особливостей середовища (наприклад — психофізіологічних характеристик) похибка невелика. Але якщо ознака чутливий до подібного роду особливостям близнецовой середовища, то близнецовый метод малопридатна щодо його вивчення оскільки порушується принцип рівності середовищ і загальна середовище вноситиме більший внесок у подібність МОЗ близнюків, ніж у подібність ДЗ близнецов.

Средовые умови можуть зменшувати внутрипарное подібність ДЗ близнюків. Так було в ряді досліджень показано, що середовищні умови розвитку мають тенденцію збільшувати відмінності ДЗ близнюків: батьки схильні акцентувати відмінності ДЗ близнюків (наприклад, успіхи у різних видах діяльності); самі близнюки прагнуть підкреслити свою несхожість. Це призводить до ефекту диссимиляции -поступового розбіжності ДЗ близнюків. Якщо яка вивчалася психологічна характеристика формується з участю сприяють диссимиляции средовых чинників, то показник наследуемости буде завищений як і у разі, оскільки загальна середовище вноситиме менший внесок у подібність ДЗ близнюків, ніж у подібність МОЗ близнецов.

Условия розвитку можуть так само зменшувати подібність партнерів, мов МОЗ, і ДЗ пар. Частину їх пов’язані з періодом внутрішньоутробного розвитку та пологів, частина посідає наступні етапи развития.

Во час внутрішньоутробного розвитку близнюки часто опиняються у нерівних умовах. Так, все живильні речовини і кисень вступають у плід через плаценту. Усі ДЗ близнюки і забезпечує приблизно одна третину МОЗ близнюків має роздільні хорионы і плаценти. Інші дві третини МОЗ близнюків мають загальні хоріон і плаценту. І тут в плодных оболонках про монохорионных близнюків утворюються різні сполуки (шунты) між судинними системами близнюків. Що стосується формування артерио-венозного шунти відбувається з'єднання артерії одного близнюка з веною іншого. У цьому одного з близнюків може діставати багатою киснем і поживою артеріальною крові, можливий ж надлишок те й інше в другого близнюка він може не сприяти нормального розвитку. На щастя, зазвичай виникають кілька приблизно рівних потужності шунтів компенсуючих одне одного. Якщо ж компенсація недостатня, то одне із близнюків розвивається у умовах дефіциту кисню і поживних речовин. І тут при народженні спостерігається значна відмінність між близнюками, насамперед у вазі. Така різниця можна спостерігати і в ДЗ близнюків і дихорионных МОЗ близнюків через нерівномірного здавлювання плацент при багатоплідній беременности.

Этап пологів він може обумовити сильні середовищні відмінності для близнюків. Близнюк, народжена першим має більший шанс отримати родову травму. У той самий час другий близнюк найчастіше посідає у матці неправильне становище що зумовлює необхідності штучного пологової допомоги. Крім того другий близнюк довше перебуває у пологах і довше і гостріше відчуває кисневе голодування, що негативно позначається розвиток нервової системи.

Средовые різницю між близнюками з’являються і наступних етапах розвитку навіть за вихованні лише у сім'ї. До цього найчастіше наводить упередженому ставленні батьків кожному з близнюків, у своїй фізичні особливості, виниклі на етапі внутрішньоутробного розвитку та пологів поглиблюються. Також часто відбувається поділ обов’язків між близнюками (випадок комплементарных відносин), поділ пар за принципом «лідер — ведомый».

Таким чином, якщо середовищні умови надають різне впливом геть формування досліджуваної характеристики у МОЗ і ДЗ близнюків, то показник наследуемости цієї характеристики може бути спотвореним: заниженим, якщо загальна середовище вносить менший внесок у подібність МОЗ близнюків, ніж в подібність ДЗ близнюків; завищеним — у протилежному случае.

При підготовці цієї праці були використані матеріали із російського сайту internet.