Характеристика організаторських і управлінських здібностей

Характеристика організаторських і управлінських способностей.

Четыре типу вищої нервової діяльності, наявні як в людини, і у тварин і звинувачують що визначають динаміку психічних процесів, є одній з істотних природних передумов формування тих чи інших здібностей. Проте, є і суто людські типи вищої нервової діяльності, зумовлені співвідношенням у діяльності першої та другої сигнальною систем. В окремих людей щодо переважає перша сигнальна система — художній тип, в інших — друга сигнальна система — розумовий тип, третіх сигнальні системи врівноважені — середній тип.

Предрасположенность художнього типу до образним уявленням, до творчого уяві, до втілення думки у художніх образах, а розумового типу — до узагальненому, абстрактного мислення в відомої мері впливає на результативність діяльності в відповідних сферах творчого труда.

Развитие здібностей пов’язані з засвоєнням і творчим застосуванням знань, навичок і умінь. Особливо узагальненість знань і умінь — здатність людини використовувати у різних ситуаціях. Проте здібності не можна звести до знань, умінням і навичкам. Здатність — це стійкі функціональні можливості особистості. Здібності визначають можливості людини до навчання, оволодінню знаннями й умениями.

Способность до тій чи іншій діяльності може викликати спрямованість особистості до тих або іншим суб'єктам видам діяльності, тобто формування його схильностей. У той самий час схильність до тій чи іншій діяльності свідчить про наявність необхідних властивостей особистості, необхідних у цій деятельности.

Развитие здібностей годі було розуміти, як кількісний приріст природних задатків, як дозрівання те, що людині дано від природи. Розвиток здібностей визначається тими вимогами, що висуваються перед людиною у його діяльності, розмаїттям та змістовністю цієї діяльності, проявом максимальних зусиль у ній. Працьовитість, наполегливість і працездатність — найважливіші, придбані за життя передумови формування способностей, Всякая професія жадає від людини певних психічних властивостей. Але це значить, що, які становлять однакових б у тієї чи іншого професії, мають однаковими здібностями. Люди можуть у ряді випадків компенсувати нестачу одних властивостей розвитком інших своїх якостей. Але існують такі професії, у яких основне значення мають якісь провідні, стрижневі властивості, які підлягають компенсації. Монтажник-висотник не повинен потерпати высотобоязнью, музикант повинен мати музичний слух, дегустатор — розвинений смак і обоняние.

При оцінці професійних здібностей треба враховувати психологічну структуру даної професії, її професіограму. При визначенні відповідності людини даної професії необхідно як різнобічніший вивчення даної особистості науковими методами, а й знання компенсаторних можливостей личности.

Структура будь-який конкретної здібності включає у собі універсальні чи загальні якості, відповідальні вимогам різних видів діяльності, і спеціальні якості, щоб забезпечити успіх тільки одного вигляді деятельности.

Соотношение провідних підприємств і допоміжних якостей у певній здібності різниться в різних покупців, безліч залежно від цього, яке якість є головним, визначаються необхідні допоміжні здатності Німеччини та специфіка діяльності, її результат. Навіть у однієї й тією самою діяльності то вона може мати різним поєднанням особливостей, які дозволять йому виконувати її успішно, компенсуючи недоліки.

Так, наприклад, Н.Д. Левітів вважає, що у структурі педагогічних здібностей повинні бути такі якості:

1) спроможність до передачі дітям знань у короткої і цікавою формі;

2) здатність розуміти учнів, що базується на спостережливості;

3) самостійний і творча склад мислення;

4) спритність і швидку і точну орієнтування;

5) організаторські здібності. [Левітів Н. Д. Дитяча і педагогічна психологія. М., I960].

Ф.Н. Гоноболин розширює структуру педагогічних здібностей, у тому числі:

1) здатність робити навчальний матеріал доступним учням;

2) розуміння учителем учня;

3) творчість у роботі;

4) педагогічне вольове впливом геть дітей;

5) здатність організувати дитячий колектив;

6) інтерес про дітей;

7) змістовність і яскравість промови;

8) її образність і переконливість;

9) педагогічний такт;

10) здатність пов’язувати навчальний матеріал з життям;

11) спостережливість (стосовно дітям);

12) педагогічну требовательность.

Но, мабуть, і це перелік неповною і різним для педагогів, що працюють у молодших і старших класах, які дають різні предмети, різної статі, віку і її т.д. Структура здібностей до визначеної діяльності в кожної людини індивідуальна як і, як та її особистість. Відсутність здібностей ще означає непридатності, бо є психологічні механізми компенсації відсутніх способностей.

Основываясь на дослідженнях американського психолога М. Шоу, вітчизняний учений Р. Л. Кричевський в узагальнений портрет організатора, включает:

1) біографічні характеристики;

2) способности;

3) особистісні черты.

Важным біографічним показником визнається високе освіту керівників. За даними японських дослідників, типовий японський менеджер має університетський диплом по інженерної спеціальності чи соціальним наук, котрий іноді два диплома. Багато російські менеджери також мають значення і гуманітарний, соціально-економічне образование.

Способности керівника є другий блок його характеристик. Вони діляться на загальні (інтелект) і специфічні (знання, вміння та інших.). Не можна думати, керівники всуціль високообдаровані. Американські дослідники з’ясували, що ефективними керівниками виявилися ті, які мають надмірно високі чи низькі показники інтелекту, інші ж, у кому вони займають проміжне становище. Помічено така закономірність: не всі, хто відмінно навчається, стають відмінними керівниками. Р. Л. Кричевський, зазначаючи подібні спостереження, пропонує ширше вжити термін нашого психолога Б. М. Теплова, що він ужив у відомій класичної роботі «Розум полководця «— «практичний інтелект ». Це, звісно, якась протилежність теоретичного (считаемому високим) інтелекту, здатному до великих узагальнень. Проте, на думку Теплова, «немає жодного підстави вважати роботу практичного розуму простіший і елементарної, ніж роботу розуму теоретичного » .

Специфические здібності особистості — це спеціальні знання, вміння, компетентність, інформованість. Ці здібності частіше виявляються в керівника, у його конкретної деятельности.

Здесь дано лише найбільш загальні характеристики, які прагнуть від керівника специфічних знань і умінь. Насправді їх значно больше.

Черты особистості — це останній блок характеристик організатора. До особистісним рис відносять: стрессоустойчивость, здатність домінувати, прагнення перемозі, упевненість у собі, креативність, емоційну врівноваженість, відповідальність, підприємливість, надійність, незалежність, общительность.

Охарактеризуем тільки з названих чорт. Під здатністю домінувати розуміється вміння керівника проводити підлеглих. У ідеалі кожен керівник мріє бути неформальним лідером, тобто. вміти проводити людей завдяки тільки особовим своїм якостям. Вплив формального керівника має знаходити внутрішній відгуку в підлеглих, Якщо ж її природі немає, то керівник немає права прогнозувати їх повноцінний труд.

Нуждается в поясненні така межа, як «креативність », або як російською — «спроможність до творчому рішенню завдань ». Це значною мірою як характеристика інтелекту керівника, а й заохочувати творчість своїх подчиненных.

Важной рисою особистості керівника вважається його незалежність. Вона припускає наявність власної погляду на виникаючі проблеми, проте виключає урахування думок своїх консультантів, колег, підлеглих.

Перечисленные особистісні риси, природно, не вичерпують всього багатства характеристик керівників, про що свідчить вітчизняна та зарубіжна література. Разом про те кожен істинний керівник, менеджер має індивідуальними якостями. Багато чого тут залежить від, як кажуть, «самоменеджмента », тобто. бажання і вміння самосовершенствоваться.

При підготовці цієї роботи було використані матеріали із російського сайту internet.