Роль і важливе місце органів місцевого самоврядування здійсненні охорони громадського порядка

РОЛЬ І МІСЦЕ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ЗДІЙСНЕННІ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОЇ ПОРЯДКА.

В Конституції Російської Федерації функція охорони суспільного ладу — найважливіша соціальна функція будь-якого держави — має, образно висловлюючись, подвійний адресу. Відповідно до ст. 72 Конституції Російської Федерації захист права і свободи людини і громадянина, забезпечення законності, правопорядку, громадську безпеку перебувають і спільному віданні Російської Федерації і її суб'єктів. У цьому здійснення заходів для забезпечення законності права і свободи громадян, охороні власності і порядку, боротьби з злочинністю віднесено до повноважень уряду Російської Федерації (п. «е» ст. 114 Конституції РФ). Тут можна назвати, що нерідко тримають у наукову літературу функцію охорони суспільного ладу характеризують як першу основної функції самій виконавчій гілці державної власти. 1] У той самий час у відповідності зі ст. 132 Конституції РФ охорона суспільного ладу — це функція органів місцевого самоврядування. Конституційне положення про те, що вони мають право самостійно здійснювати охорону суспільного ладу розвивається у Федеральному законі «0б загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації «від 28 серпня 1995 р. У ньому охорона суспільного ладу названа питанням місцевого значення й віднесена до ведення муніципальних утворень (п. 8 ст.6 Закона).

В тому випадку, бачиться й геть справедливим існуюче думка про наперед відомій безрезультатність будь-яких спроб виділення будь-яких «місцевих справ», принципово відмінних государственных[2]. Функція охорони суспільного ладу іманентно властива місцевого самоврядування: повнокровний саме управління немислимо без можливості задоволення населення належному громадському порядку. Разом про те, питання охорони суспільного ладу мають місцеве значення лише тому сенсі, що наважуються у конкретній території Польщі і даними суб'єктами місць ного самоврядування, безсумнівно, залишаючись у своїй частиною загальнодержавного справи обеспе чения правопорядку і стране Таким чином, для визначенні ролі й місця органів місцевого самоврядування рішенні у просов охорони суспільного ладу, необхідно встановити, яка частина відносин, складових суспільний лад, підлягають регулювання і має охоронятися на загальнодержавному рівні, яка — на муниципальном.

Представляется, що інтереси місцевого саме управління у сфері охорони громадського по рядка може бути пов’язані насамперед із віз можностью реалізації конкретних потреб населення і ще забезпечення особистої і майнової безпеки, підтримці обстановки громадського спокою, створенні сприятливих умов нормально функціонувати підприємств, установ, організацій, праці та відпочинку громадян, поваги їх честі, людської гідності й суспільного моральності. За такої підході основну увагу держави спрямоване розробці загальнодержавних програм укрепле ния правопорядку у країні, створення правових і соціальних економічних умов рішення на місцях завдань охорони суспільного ладу. Інакше кажучи, у держави би мало бути сосредоточе ны питання стратегії, а сфері місцевого саме управління — питання тактики охорони общест венною порядка.

Анализ чинного законодавства і сформованої практики дає можливість окреслити ряд повноважень органів місцевого самоврядування тій чи іншій ступеня причетних до охороні суспільного ладу. Нині органи місцевого самоврядування виконують такі функції:

определяют завдання й розробляють заходи для дотриманню біля муніципального про разования законів, правових актів государствен ных органів прокуратури та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення охорони права і свободи граждан;

формируют рахунок власних бюджетів до полнительную штатну чисельність міліції громадську безпеку (місцевої милиции);

утверждают на посаді начальників міліції суспільного ладу (місцеву міліцію, міського, районного органу внутрішніх справ, дільничних інспекторів міліції;

заслушивают звіти начальників міських, районних органів внутрішніх справ про стан охорони суспільного ладу на обслуживае мій территории;

создают необхідні умови до роботи ми лиции (надають службові приміщення, засоби зв’язку, надають комунальних послуг, забезпечують працівників міліції житловий площею, виділяють місця у дитячих дошкільних установах дітям співробітників міліції та др.);

накладывают не більше своєї компетенції адміністративні стягнення на громадян, і долж ностных осіб за скоєні ними административ ные правонарушения;

принимают передбачених законодавством заходи, пов’язані із проведенням зборів, мітингів, вуличних маніфестацій і демонстрацій, організацією спортивних, видовищних, та інших масових громадських мероприятий;

участвуют не більше своєї компетенції у забезпеченні безпеки дорожнього движения;

осуществляют у разі стихійних лих, екологічних катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, масові порушення суспільного ладу передбачені Законом заходи для спа захистом людей, в захисті їхніх життя і здоров’я, збереженню матеріальних цінностей, підтримці порядка;

содействуют органам суду, прокуратури й юстиції, у роботі щодо забезпечення законності на території муніципального образования;

привлекают громадян, громадські організації, підприємства міста і установи вирішення питань охорони громадського порядка.

У рішенні окремих завдань охорони суспільного ладу беруть участь комісії: адміністративна, у справі неповнолітніх, спостережна, утворювані органами місцевого самоуправления.

Провідну роль охороні суспільного ладу біля муніципального освіти у час грає міліція громадську безпеку (місцева міліція) міських, районних відділів (управлінь) внутрішніх справ. Відповідно до Законом РРФСР «Про міліції «від 18 апре ля 1991 р. і Указом президента Російської Федерації «Про міліцію громадську безпеку (місцевої міліції) Російській Федерації «від 12 лютого 1993 р. міліція громадську безпеку (місцева міліція) є складовою міліції Російської Федерації і у структуру МВС Росії. Остання обставина істотно обмежує право органів місцевого самоврядування рішенні питань охорони суспільного ладу. Йдеться, передусім, про те, що позбавлені функції керівництва щодо місцеву міліцію. Звісно ж, що виходом із цій ситуації може бути договір між органом місцевого самоврядування і міським, районним органом внутрішніх справ, у якому б відбиті правничий та обов’язки сторін із забезпечення охорони суспільного ладу біля муніципального освіти.

Федеральний закон «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування Російської Федерації «як закріплює за органами місцевого самоврядування функцію охорони суспільного ладу, а й відносить до ведення муніципальних утворень організацію та влитися зміст муніципальних органів охорони суспільного ладу, і навіть здійснення контролю над діяльністю цих структур — органи місцевого самоврядування отримують унікальну можливість самостійно займатися охороною суспільного ладу на території силами власних муніципальних правоохоронних формирований.

Отже, під муніципальними органами охорони суспільного ладу було б розуміти правоохоронні формування, створювані органами місцевого самоврядування, їм підлеглі, і контрольовані, фінансуються з коштів місцевих бюджетів, які мають захищати не більше встановленої компетенції, територій обслуговуваних муніципальних утворень життя, здоров’я, правничий та свободи громадян, інтереси населення відповідної території, й держави злочинних протиправних посягательств[3].

Муніципальні органи суспільного ладу зі своєї сутності можна віднести до виконавчих органів місцевого саме управління і тому має входити в систе му органів структурі державної влади, зокрема й у систему МВС Росії. Їх найменування, компе тенция, структура і штатна чисельність можуть визначити статутами муніципальних обра зований відповідно до федеральними законів і законами суб'єктів РФ.

Ці становища так можна трактувати в каче стве основних у сенсі сутності муніципальних органів охорони суспільного ладу. Складніше ситуація з визначенням обсягу їх правоохоронних функцій. У оте чественной наукову літературу найчастіше при водяться дві чудові друг від друга моделі муни ципальных органів правопорядка:

Перша передбачає трирівневу струк туру: міліція загальфедеральна, міліція субъек тов Російської Федерації і муніципальні орга ны охорони суспільного ладу. І тут на муніципальні органи охорони суспільного ладу повинні прагнути бути покладено майже всі функції, здійснювані сьогодні федераль іншої міліцією у містах та районах. Структура та ких муніципальних органів правопорядку — вус ловно їх може бути «сильними «- багато в чому може збігатися зі структурою міського, районного відділу (управління) внутрішніх дел.

Друга модель передбачає, що муници пальные органи суспільного ладу дійства ют не замість органів федеральної міліції на місцях, а водночас, але за чіткому разграни чении компетенції, належному контролі й у тісній взаємодії. Такі «слабкі «муници пальные органи правопорядку виконуватимуть лише ті функції теперішній ми лиции громадську безпеку (місцевої ми лиции), наприклад: попередження і припинення вуличних і побутових злочинів і администра тивных правопорушень, забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснення в пре справах наданих повноважень контролю над виконанням рішень органів місцевого самоврядування. Структура муніципальних органів охорони суспільного ладу в даному випадку буде відповідати вирішуваним завданням.

Зарубіжний досвід організації охорони загальне твердження ственного порядку на самоврядних террито риях визнає будь-яку з наведених вище мо делей й різні їх варіанти. У той самий час, з реалій сучасної кримінологічної та економічної ситуації країни, перед ставляется можливим розглядати ці моді майже як протиборчі одна одній, бо як до полняющие їх. Якщо перша модель у своїй класичному формі більш адресований країни стабільної у соціальному відношенні, то друга має перехідний характері і більше застосовна для Росії сегодняшней.

А вибір конкретної моделі муніципальних органів охорони суспільного ладу, визначення своїх функцій й організаційної структури залежатиме від сукупності социально-поли тических, економічних, територіальних, кримінологічних чинників, історичних, на циональных та інших місцевих традицій. Однак у кожному разі очікується, створення муніципальних органів охорони громадського по рядка дозволить розв’язати споконвічні поліцейські проблеми: відчуженість від котрий обслуговується населення, інформаційний вакуум і соціальний контроль. Соціалізація правоохоронець іншої системи, тенденція якої намітилася вже нині, є об'єктивної потребою. Побудова громадянського суспільства диктує необхідність створення сил правопорядку, максі мально наближених до населення, найповніше які враховують інтереси жителів конкрет ных територій, активно котрі взаємодіють із громадянами і головних дійових під сумнів їхню постійним контролем. Саме такі риси можуть і мають мати муніципальні органи вохра ны громадського порядка.

Бельский К. С. Про функціях виконавчої. // Держава право, 1997, № 3, с. 15.

Авакьян С.А. Місцеве самоврядування Російської Федерації: концепцію й рішення нового закону. // Вісник Московського університету. Серія «Право», 1996, № 2, с. 19.

Кононов А. М. Роль і важливе місце органів місцевого самоврядування здійсненні охорони суспільного ладу // Держава право, № 12, 1997, с.33−36.

[1] Див., наприклад: Бєльський К. С. Про функціях виконавчої. // Держава право, 1997, № 3, с. 15.

[2] Див.: Авакьян С. А. Місцеве самоврядування Російської Федерації: концепцію й рішення нового закону. // Вісник Московського університету. Серія «Право», 1996, № 2, с. 19.

[3] Кононов А. М. Роль і важливе місце органів місцевого самоврядування здійсненні охорони суспільного ладу // Держава право, № 12, 1997, с.33−36.