Анализ розрахунків підприємства з постачальниками і підрядчиками

Аналіз розрахунків підприємства з постачальниками і подрядчиками.

План.

Глава I. Аналіз сучасного стану виробництва на предприятии.

1.1.Местоположение і аналіз природно-економічних условий.

1.2 Аналіз розміру й спеціалізації хозяйства.

1.3 Аналіз результатів діяльності підприємства міста і оцінка його фінансового состояния.

Глава 2. Оцінка підприємства з погляду партнерів у договірним отношениям.

2.1 Аналіз платоспроможності предприятия.

2.2Анализ стану розрахунків підприємства міста і дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженностей.

Глава 3. Напрями для вдосконалення розрахунків із постачальниками і підрядчиками .

Висновки і предложения.

Список використовуваної литературы.

Організація розрахунків, її і, найгостріше наноелектроніка финансово-учетной системи привернула увагу під час становлення ринкових відносин також цивілізованої економіки нашій країні. Оскільки період переходу від командно-адміністративної економіки до економіки побудованої на об'єктивних економічні закони і з цивілізованими стосунками між учасниками, затягнувся нашій країні на невизначений період, то проблеми організації та обліку розрахунків вони втратили своєї актуальности.

Організація розрахунків неможлива без глибокого і докладного аналізу всіх процесів пов’язаних із нею. Отже аналітична робота дуже важливий в організацію і функціонування розрахункової системи для підприємства. Контрольні заходи щодо дебіторської та кредиторської заборгованості проводяться з урахуванням даних отриманих з допомогою різних методик анализа.

Мета цієї курсової роботи є підставою аналіз розрахунків підприємства, і навіть стан платоспроможності підприємства на звітний період, і величину і структура дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованостей, і навіть розробка заходів із вдосконаленню системи розрахунків. Об'єкт дослідження АТЗТ ‘'Дружба'' Чердаклинского району, Ульяновської області. Матеріалом для дослідження служить финансово-бухгалтерская звітність за 1996, 1997 года.

Задля ефективної оцінки фінансового становища господарства за роботі застосовуються славнозвісні і дуже застосовувані в аналітичної практиці показники.

Аналіз розрахунків для підприємства має здійснюватися на систематичної основі. Оскільки ситуація з дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованістю змінюється для підприємства щодня, і реагувати на зміни у ній потрібно незамедлительно.

Глава I. Аналіз сучасного стану виробництва на предприятии.

1.1.Местоположение і аналіз природно-економічних условий.

Щоб дати АТЗТ ‘'Дружба'' коротку организационно-экономическую характеристику слід передусім ознайомитися з загальними відомостей про хозяйстве.

Землекористування господарства лежить у західній частині Чердаклинского району Ульяновської області. Адміністративно-господарським центром є село Уразгильдино, перебувають у 50 кілометрів від обласного центру й у 36 кілометрів від районного центру р.п. Чердаклы. Транспортна зв’язку з обласним й районними центрами здійснюється автомобільним транспортом по асфальтовим дорогам.

Основне напрям господарства — виробництво продуктів тваринництва і рослинництва й забезпечення ними потреб населення району. У 1997 року господарство реорганізовано АТЗТ ‘'Дружба'' й працює за принципом госпрозрахунку і самоокупаемости.

Природні условия.

Клімат: Землекористування господарства лежить у першому агроклиматическом районі області, характеризующемся теплим поміркованого зволоження кліматом, з гидротермическим коефіцієнтом менш 1.1. За даними Жовтневої метеостанції кліматичні умови характеризуються такими показниками: температура воздуха.

середньорічна 3.3.

середньомісячна самого холодного періоду /січень/ -13.5.

середньомісячна самого теплого періоду /липень/ +19.8.

тривалість безморозного періоду 130 дней.

середньорічне кількість опадів 411 мл.

вегетаційний період триває загалом 173 дня.

У цілому нині кліматичні умови району сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур, возделываемых в зоне.

Про структурі підприємства можна сказати такі. Господарство займають площу 4420 гектар їх рілля становить 3694 гектар що обслуговуються тракторно-полеводческой бригадою. Також для підприємства є товарно-молочная ферма що складається з кількох баз і свиноводческая ферма, але поголів'я худоби цих підрозділах неухильно знижується. Для організації виробничого процесу біля підприємства перебувають п’ять складів: ПММ, запчастин, будматеріалів, фуражу, сіна. Також маємо машинотракторный парк і автопарк. Адміністративно-управлінський персонал займає споруду конторы.

1.2 Аналіз розміру й спеціалізації хозяйства.

Тепер час торкнутися аналізу розміру й спеціалізації господарства. І тому розглянемо таблицю що характеризує показники розміру підприємства — 1.1.

Показники розміру підприємства АТЗТ ‘'Дружба''.

Таблиця 1.1.

Показатели.

97/96.

Вартість валовий сельхоз. продукції, млн. р.

Вартість товарної сельхоз. продукції, млн. р.

139,3.

Площа закріпленої землі, гектар

98,8.

зокрема сельхоз. угодий.

98,8.

пашни.

98,6.

Середньорічна чисельність всіх работников.

95,6.

Вартість всіх основних фондів, млн. р.

100,1.

зокрема виробничих фондів основний діяльності, млн. р.

99,9.

Енергетичні потужності, л.с.

95,9.

Поголів'я худоби і птиці, умовних голов.

87,7.

зокрема КРС.

87,6.

Свиньи.

86,1.

Прямим показником розміру сільськогосподарського підприємства прийнято вважати обсяги виробництва товарної і валової продукції, залежать від розміру й якість сільськогосподарських угідь, поголів'я худоби, обсягу виробничих фондів, трудових ресурсів, раціонального їх применения.

Показник вартості валової сільськогосподарської продукції АТЗТ ‘'Дружба'' зазначений в порівняних цінах і свідчить про її зменшенні протягом року на 10%. У той самий час вартість товарної сільськогосподарської продукції зросла на 39.3%, що могло б статися швидше за все частково рахунок підвищення ціни продукцію, зміни кількості і структури продажів продукції, зокрема з допомогою вивільненої продукції рослинництва йшла в 96 року у годівниці худобі, позаяк у 97 поголів'я худоби зменшилося приблизно за 13%. Площа закріпленої землі, зокрема сільськогосподарських угідь і ріллі у ЗАТ ‘'Зеніт'' із 1996 по 97 рік зменшилася на 1.2%. Це незначне зниженні сталося як наслідок передачі соціальної сфери у муніципальні органи, з прилежащими щодо нього площами. Чисельність співробітників зменшилася на 14 людина, що становить 4.4%, у своїй треба врахувати що у 97 році відбулося повне скорочення сезонних робочих. Кількість працівників зайнятих у рослинництві залишається такою. Наступний показник ‘'Вартість всіх основних фондів'' посутньо не змінився (+0.1%), вартість виробничих фондів основний діяльності також не змінилася (-0.1%). Це засвідчує досить стабільної основі підприємства. Енергетичні потужності зменшилися на 4.1%, оскільки у 1997 року був списаний і ліквідований один трактор. Поголів'я худоби загальному, а як і окремо ВРХ і свиней зменшилося період із 96 по 97 рік у середньому становив 2−3 відсотка. Це служить наочним прикладом того як вимирає галузь тваринництва через нестачу кормів, медикаментів і своєю збитковості.

Для визначення спеціалізації та напрями виробництва сільськогосподарського підприємства розглянемо структуру товарної сільськогосподарської продукції поданої у таблиці 1.2.

Структура товарної продукції сільськогосподарської продукції підприємства АТЗТ ‘'Дружба''.

Таблиця 1.2.

в среднем.

Показатели.

млн. р.

% до итогу.

млн. р.

% до итогу.

млн. р.

% до итогу.

Зернові і зернобобові, всего.

26,9.

25,7.

26,2.

Подсолнечник.

0,03.

0,02.

0,03.

Інша продукція растениеводства.

1,4.

1,6.

47,5.

1,5.

Продукція рослинництва власного виробництва, реалізована в переробленому виде.

17,6.

20,5.

19,3.

Разом продукції растениеводства.

45,9.

47,9.

47,1.

КРС.

5,9.

1,0.

3,1.

Свиньи.

2,6.

0,4.

1,3.

Лошади.

0,1.

;

;

0,1.

Разом по скотоводству.

8,6.

1,4.

4,4.

Молоко.

20,7.

15,2.

17,5.

Інша продукція животноводства.

1,1.

3,6.

81,5.

2,6.

Продукція тваринництва власного виробництва, реалізована в переробленому виде.

11,1.

22,2.

17,6.

Разом по животноводству.

41,6.

42,4.

42,1.

Продукція підсобних виробництв і промыслов.

0,8.

0,9.

0,8.

Інша продукція, праці та услуги.

11,6.

8,8.

9,9.

Всего.

Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формуле:

Кс=100/Ут (2n-1); Кс=0,24.

Значення Кс=0,24 характеризує підприємство АТЗТ ‘'Дружба'' як господарство із середнім рівнем спеціалізації (ближчі один до низькому). Аналіз таблиці 1.2 структурою товарної продукції показує що АТЗТ ‘'Дружба'' є господарством зерно молочного напрями, про що свідчить питому вагу виробництва зернових культур (він у 1996 року 26,9% від виробленого, а 1997 — 25,7%), і молокопродукції (питому вагу загалом два роки становив 17,5%). Примітно, що з незначному, але зниженні виробництва зернових на 1.2% і молокопродукції на 5.5%, підсумки з рослинництва і тваринництва збільшився у 1997 року порівняно з 1996 роком, у середньому становив 42%. Це іде за рахунок з того що у господарстві відбувається становлення власної переробної галузі. Це дозволяє зробити висновок, що на обійсті намічено правильний, у сьогоднішніх умовах, шлях развития.

Щоб остаточно скласти уявлення про розмірах підприємства АТЗТ ‘'Дружба'' треба розглянути показники і культурний рівень оснащеності підприємства основними фондами. І тому показники що характеризують рівень оснащеності підприємства основними фондами уявімо в таблиці 1.3.

Оснащеність АТЗТ ‘'Дружба'' основними виробничими ресурсами.

Таблиця 1.3.

Показатели.

97/96.

Фондооснащенность на 100 га сільськогосподарських угідь, млн. р.

1537,2.

101,2.

Фондовооруженность на 1 працівника, млн. р.

197,05.

205,96.

104,5.

Энергооснащенность, л.с.

372,5.

361,7.

97,1.

Й Енергооснащеність, л.с.

48,32.

48,47.

100,3.

Трудообеспеченность на 100 га сільськогосподарських угідь, человек.

7,7.

7,4.

96,1.

Порівнюючи дані энергооснащенности і енергоозброєності з цими з підручника ‘'Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах/ Під ред. М. И. Синюкова. — 4-те вид. — М.: Агропромиздат, 1989, 512 з. ‘', можна сказати що це показники цілком відповідають нормі та навіть перевершують її. Коли дивитися на ці показники у динаміці, то фондооснащенность на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилася 97 року на 1.2% (18.2 млн. р.), що відбулося радше всього шляхом зменшення площі сільськогосподарських угідь. Фондовооруженность на 1 працівника як і збільшилася, але 4.5%, це є наслідком зменшення чисельності працівників (як було зазначено в таблиці 1.1 кількість працівників зменшилася саме на 4.4%). Показник енергоозброєності знизився на 2,9%, оскільки темпи зниження енергопотужностей всього перевищили темпи зниження площі сільськогосподарських угідь. Й Енергооснащеність залишилася практично незмінною, оскільки зниження робочого персоналу було збалансовано зниженням рівня енергопотужностей. Трудообеспеченность знизилася (на 3,9%) з допомогою взаємодії чинників описаних трохи выше.

У цілому нині підприємство має можливість досить грунтовний виробничий потенціал, що з взаємодію Космосу з ефективнішою організацією виробництва дозволить підприємству успішно влитися у нинішню економічну ‘'життя'' і ефективно работать.

1.3 Аналіз результатів діяльності підприємства міста і оцінка його фінансового состояния.

Аналіз результатів діяльності АТЗТ ‘'Дружба'' слід з розгляду производственно-экономической ефективність його роботи діяльності. І тому необхідно з’ясувати умови виробництва та відповідно до цими умовами оцінку результатам виробництва. Уявімо всі необхідні дані в таблиці № 1.4.

Таблиця 1.4.

Производственно-экономическая ефективність діяльності АТЗТ ‘'Дружба''.

Показатель.

1996 год.

1997 год.

1997/96%.

Умови производства.

Доводиться на 100 га с.х. угідь, т. р.:

— основних виробничих средств.

1565,8.

100,8.

— виробничих затрат.

208,5.

244,5.

117,3.

— енергетичних средств.

372,5.

361,7.

97,1.

— трудових ресурсов.

7,7.

7,5.

97,4.

— худоби, умовних голов.

32,9.

29,3.

88,9.

Фондовооруженность.

202,2.

211,4.

104,5.

Энерговооруженность.

48,3.

48,47.

100,3.

Результати производства.

Виробництво валової продукції, т. р. :

115,8.

— на 100 га с.х. угодий.

208,5.

244,5.

117,3.

— на 100 р. основних виробничих средств.

13,4.

15,5.

115,8.

— на 100 р. виробничих затрат.

— на 1 чол. год. витрат труда.

0,013.

0,018.

138,5.

Виручка від продукції, т. р.:

139,3.

— на 100 га с.х. угодий.

63,8.

89,9.

140,9.

— на 100 р. основних виробничих средств.

4,1.

5,7.

— на 100 р. виробничих затрат.

30,6.

36,7.

119,9.

— на 1 чол. год. витрат труда.

0,004.

0,007.

Отримано прибутку (збитку), т. р.:

— 825.

— 2.

0,2.

— на 100 га с.х. угодий.

— 19,9.

— 0,05.

0,3.

— на 100 р. основних виробничих средств.

— 1,3.

— 0,003.

0,2.

— на 100 р. виробничих затрат.

— 9,5.

— 0,02.

0,2.

— на 1 чол. год. витрат труда.

— 0,0013.

— 0,36.

27,7.

Рівень рентабельності (збитковості), %.

— 0,24.

— 0,0005.

0,2.

Показники представлені у таблиці, дозволяють зробити такі висновки. За підсумками даних таблиць 1.1 і 1.3 можна сказати, що АТЗТ ‘'Дружба'' належить до групи середніх за величиною господарств у Ульяновської області. Показники умов виробництва перебувають у середньому області рівні, із незначною тенденцією до підвищення із 1996 по 1997 роки (крім деяких показників). Таку тенденцію до підвищення можна отнести:

* для показника — посідає 100 га с.х. угідь основних засобів виробництва, т.р. — з допомогою переоцінки що відбулася у цей період. Збільшення вартості основних засобів виробництва з допомогою переоцінки компенсувала зменшення цей показник з допомогою вибуття кількох одиниць основних средств.

* для показника — посідає 100 га с.х. угідь виробничих витрат, т.р. — рахунок підвищення рівня цін країні слідстві инфляции.

Показники посідає 100 га с.х. угідь енергетичних засобів і трудових ресурсів, незначно зменшилися, загалом на 2,7%. Це було через вибуття силових машин та скорочення чисельності працівників. Особливо слід відзначити зменшення показника посідає 100 га с.х. угідь худоби. Він зменшився на 12%. Це зміна характеризує політику господарства за області тваринництва і нерентабельних галузей взагалі. Керівництво господарства зменшує рік у рік поголів'я ВРХ і свиней, тому що ці виробництво цій галузі нині нерентабельно, і сьогодні впливає на фінансовий результат господарства. Аналіз результатів виробництва підтверджує жорстку взаємозалежність результатів виробництва та умовами виробництва. У цій частині показників спостерігається кволе зростання показників (загалом 20%). У розріз з залежністю результатів та умовами виробництва йдуть показники прибутку. Це було від цього, що у 1997 більшу частину збитків основної діяльності покрила прибуток за діяльності господарства невиробничого характера.

Другим етапом, після аналіз производственно-экономической діяльності господарства, є оцінка ліквідності та ринкової стійкості підприємства АТЗТ ‘'Дружба''.

Фінансове становище підприємства характеризується двома групами показателей:

* показники ліквідності.

* показники фінансової устойчивости.

Показники ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства оплатити свої короткострокові зобов’язання, реалізуючи свої поточні активи. Фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Дані до розрахунку показників ліквідності і легальною фінансовою стійкості, й самі показники представлені у таблиці 1.5.

Таблиця 1.5.

Оцінка ліквідності та ринкової стійкості АТЗТ ‘'Дружба'' за 1997 год.

Показатель.

зв. года.

до. года.

Вартість майна, т. р.

Реальні активи, т.р.

Основні кошти й інші внеоборотные активи, т.р.

Оборотні активи, т.р.

Загальна сума ліквідних оборотних засобів, т.р.

Загальна сума джерел коштів підприємства, т.р.

Джерела власні кошти, т.р.

Позикові средства-всего, т.р.

Короткострокові зобов’язання, т.р.

Коефіцієнт поточної ліквідності.

1,1.

0,84.

Коефіцієнт критичної оценки.

0,16.

0,15.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними средствами.

0.93.

0.91.

Коефіцієнт реальну вартість имущества.

0.94.

0.93.

Коефіцієнт постійного актива.

1,001.

1,06.

Коефіцієнт автономии.

0,91.

0,87.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власні кошти.

0,08.

0,1.

Провівши аналіз таблиці 1.5 можна зробити такі висновок. Коефіцієнт поточної ліквідності початку року відповідає рекомендуемым значенням (від 1 до2), він становив 1,1. У найгіршому разі року значення цієї коефіцієнта знизилося до 0,84. Коефіцієнт критичної оцінки знизився протягом року на 0,01 і становить початку року 0,16, наприкінці року 0,15. Рекомендований значення — не нижче 1. Два цих показника свідчить про стані неплатоспроможності господарства, що у втім, притаманно більшості сільськогосподарських товаровиробників.

Показники ліквідності і легальною фінансовою стійкості взаємодоповнюють одне одного й разом дають уявлення про добробут фінансового становища підприємства: якщо в господарства виявляються погані показники ліквідності, але фінансова стійкість не втрачені, те в підприємства є вийти із скрути. Але якщо незадовільні й економічні показники ліквідності і екологічні показники фінансової стійкості, то таке підприємство ймовірний кандидат в банкрути. Подолати фінансову нестійкість досить складно: потрібен час та інвестиції. Для хронічно хворого господарства, втратив фінансову стабільність, будь-яке негативне збіг можуть призвести до фатальний розв’язки.

Розглянемо показники фінансової стійкості конкретніше. Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами показує яка частина обігових коштів підприємства склалася з допомогою власного капіталу. Його нормальне обмеження, одержуване з урахуванням статистичних усреднений даних господарської практики не нижче 0,75. У АТЗТ ‘Дружба'' значення коефіцієнта початку року становило 0,93, але в кінець 0,91. Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальну вартість майна. Він визначає, яку частку у вартості майна складають кошти виробництва. Найцікавіше цей коефіцієнт підприємствам, які виробляють продукцію. Фактично, цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва. За підсумками даних господарської практики нормальним вважається обмеження, коли реальну вартість майна становить понад 0,5 від вартості активів. У АТЗТ ‘Дружба'' рівень виробничого потенціалу дуже високий (0,94 початку року), і під кінець року він знизився рівня, рівного 0,93. Пояснюється це тим, що поточного року вартість реальних активів зросла, оскільки зросли обсяги товарів складі і лише трохи знизилася дебіторська заборгованість за товари відвантажені. І, як наслідок, їх у загальній сумі активів зросла, а частка вартості реальних активів знизилася. Індекс постійного активу — коефіцієнт, що характеризує частку основних засобів і внеоборотных активів у поновлюваних джерелах оборотних засобів. У господарстві значення індексу дуже висока: протягом року воно змінювалося незначно (з 1,001 до 1,06 наприкінці року). Але такий високе значення показника пояснюється лише тим фактом, що з підприємства у тому власних оборотних засобів. За коефіцієнтом автономії судять, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. У АТЗТ ‘'Дружба'' значення цей показник достатньо високі (початку року 0,91 і 0,87 наприкінці). Для коефіцієнта автономії бажано, що він перевищував по своє величині 50%. І тут його кредитори почуваються спокійно, усвідомлюючи, що все позиковий капітал може бути компенсований власність підприємства. У АТЗТ ‘Дружба'' ця умова дотримано. Коефіцієнт співвідношення позикових і власні кошти — цей показник всього залученого капіталу до свого. У нашому випадку значення показника рівні: початку року 0,08 і наприкінці року 0,1. Допустимий рівень залежності визначається умовами роботи кожного окремого господарства й у першу чергу, швидкістю оборотних засобів.

Наприкінці аналізу результатів діяльності підприємства міста і оцінки його фінансового стану можна зробити такі висновки. Господарство АТЗТ ‘'Дружба'' за всіма основними показниками платоспроможності неплатежеспособно, але показники фінансової стійкості господарства інформації дозволяє чекати, що має змогу відновлення платоспроможності й подальшого розвитку. І тому потрібно виявити конкретні причини що призвели господарство до незадовільному фінансового становища розробити і заходи щодо їх устранению.

2.1 Аналіз платоспроможності предприятия.

Платоспроможність підприємства означає автоматичну можливість погашення їм у термін й у обсязі своїх боргових зобов’язань. Залежно від цього, які зобов’язання підприємства приймаються до уваги, розрізняють короткострокову і тривалу платоспроможність.

Платоспроможність підприємства — найважливіший показник, що характеризує фінансове становище підприємства. Оцінка платоспроможності господарства проводиться у разі даним балансу з урахуванням розрахунку наступних показателей:

* величина власного обігового капитала;

* співвідношення обігового капіталу та проведення короткострокових зобов’язань (коефіцієнти ликвидности);

* співвідношення позикового і власного капитала;

* коефіцієнт довгострокового залучення позикових средств;

* коефіцієнт забезпеченості відсотків з кредитам;

* коефіцієнт платіжної готовності і др.

Для визначення стану платоспроможності господарства АТЗТ ‘'Дружба'' розрахуємо показники що характеризують платоспроможність в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники платоспроможності АТЗТ ‘'Дружба''.

Показатели.

1996 год.

1997 год.

97/96%.

Коефіцієнт поточної ліквідності.

1,1.

0,84.

76,4.

Коефіцієнт критичної оценки.

0,16.

0,15.

93,7.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

0,24.

0,0005.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу.

0,08.

0,1.

Коефіцієнт довгострокової платоспроможності.

0,01.

0,011.

Коефіцієнт відновлення платежеспособности.

0,05.

Коефіцієнт втрати платежеспособности.

0,39.

Коефіцієнти ліквідності розглядалися першому розділі, тут можна підсумувати, що тільки коефіцієнт поточної ліквідності наприкінці 96 року задовольняє рекомендуемым значенням. Решта показники ліквідності підтверджують не ліквідність балансу господарства.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу як і розглядався першому розділі. Тут слід відзначити, що низька присутність позикового капіталу підкреслює більше фінансову незалежність підприємства, ніж ефективність використання всіх можливих джерел коштів. Господарствам з сезонним характером виробництва необхідні низкопроцентные кредити задля забезпечення найефективніших умов виробництва.

Коефіцієнт довгострокової платоспроможності. Можливість погашення довгострокових позик характеризує здатність господарства функціонувати період. Метою оцінки цього показника є раннє виявлення ознак банкрутства. Аналіз дозволяє визначити за довго до кризової ситуації. Збільшення частки позикового капіталу структурі капіталу компанії вважається ризикованим. Підприємство зобов’язане своєчасно сплачувати відсотки за кредитах, своєчасно погашати отримані кредити. І не залежить від рівня прибутку. Що значення коефіцієнта, тим більше коштів заборгованість підприємства міста і нижче оцінка рівня довгострокової платоспроможності. Для господарства АТЗТ ‘'Дружба'' значення цей показник склали: 1996 — 0,1;1997 — 0,11. Рівень значень показника невисокий, але досить відзначити намічувану, негативну тенденцію до увеличению.

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності характеризує наявність реальній можливості поголовно у господарства відновити (або втратити) свою платоспроможність протягом певного періоду. Підставою визнання структури балансу господарства незадовільною, а самого господарства — неплатоспроможним настає за умови, коли величина аналізованих коефіцієнтів виявляється нижче їх нормативних значений:

* коефіцієнт поточної ліквідності наприкінці звітний період має значення менш 2;

* коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами наприкінці звітний період має значення менш 0,1.

У разі, якщо хоча один із зазначених коефіцієнтів має значення нижче нормативного, розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності у період, встановлений рівним 6 місяців. Зазначений коефіцієнт, приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальній можливості поголовно у господарства відновити свою платоспроможність. При значенні коефіцієнта менш 1 (АТЗТ ‘'Дружба'' він становив 0,05) можна казати про б відсутності в підприємства реальній можливості поголовно відновити платоспроможність до найближчого время.

Якщо ж коефіцієнти поточної ліквідності і забезпеченості власними засобами приймають значення, перевищують нормативні чи рівні їм, то розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності у період, встановлений рівним 3 місяці. Коефіцієнт втрати платоспроможності приймає значення менше 1 (АТЗТ ‘'Дружба'' він становив 0,39), свідчить у тому, що з господарства за найближчим часом то, можливо втрачено платежеспособность.

Провести факторний аналіз ліквідності господарства провести її не можна, оскільки підприємство АТЗТ ‘'Дружба'' немає балансового прибутку. А далі все розрахунки будуються у цьому показателе.

2.1 Аналіз стану розрахунків підприємства міста і дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженностей.

Сільськогосподарські підприємства мають різноманітні економічні зв’язки з іншими організаціями, безупинно вступають з ними розрахунки. Поставки тих матеріальних цінностей сільськогосподарських підприємств, продаж продукції заготівельним організаціям проводяться без попередньої оплати. Установи банку приймають рахунки постачальників на інкасо, контролюючи своєчасну оплату товарів та послуг. Нормальною вважається дебіторська і кредиторської заборгованості, що виникла відповідність до встановленої системою розрахунків, термін погашення якої настав. Це борги за продукцію (заготівельні організації), заборгованість підприємства постачальникам у документах, термін оплати яких немає настав, кредити банку (крім не оплачених вчасно) тощо. Ненормальна і невиправдана дебіторська і кредиторської заборгованості, через яку не дотримані встановлених термінів оплати. Для аналізу розрахунків для підприємства наведемо всі необхідні показники у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Аналіз стану розрахунків АТЗТ ‘'Дружба''.

Види позикових средств.

1996 год.

1997 год.

залишок на зв. года.

виникло обязательств.

погашено обязательств.

залишок на зв. года.

виникло обязательств.

погашено обязательств.

залишок на до. года.

1 Дебіторська заборгованість — всего.

зокрема.: короткострокова.

— їх просроченная.

— зокрема. понад 3 мес.

довгострокова.

— їх просроченная.

— зокрема. понад 3 мес.

2 Кредиторська заборгованість — всего.

зокрема.: короткострокова.

— їх просроченная.

— зокрема. понад 3 мес.

довгострокова.

— їх просроченная.

— зокрема. понад 3 мес.

3 Відхилення дебіторську заборгованість від кредиторської, +/-/;

Всего.

— 750.

— 3059.

— 582.

— 3227.

— 1703.

— 6057.

Крім простроченої понад 3 мес.

— 708.

— 479.

— 2685.

— 5272.

4 Обеспечения:

— отримані.

— выданные.

Аналізуючи таблицю можна зробити такі висновки. Що дебіторська короткострокова заборгованість із 1996 по 1997 рік змінювалася незначно. За 1996 рік виникло короткострокових зобов’язань дебіторів у сумі 5976 т.р., а було погашено 96%, що у принципі є непоганим показником. За 1997 рік виникло 6062 т.р. дебіторську заборгованість, і це погашено 6664 т.р., цим дебіторська заборгованість АТЗТ ‘'Дружба'' було зведено до мінімально можливого у цих економічних умов значенням, рівному 92 т.р. Коли дивитися на погашення прострочений дебіторській заборгованості і простроченої більше трьох місяців дебіторську заборгованість, то тут аналогічна загальної. У 1996 року прострочена заборгованість погашалась загалом на 95%, а 1997 — погасило майже всі залишки по прострочений дебіторській заборгованості. Таке позитивне ситуація з дебіторської заборгованістю може бути викликане двома чинниками. Перший — це добре розвинена платіжна дисципліна на підприємствах дебіторах, а другий — це плідні зусилля фінансово-економічної служби господарства щодо працювати з підприємствами дебіторами.

Становище із кредиторською заборгованістю АТЗТ ‘'Дружба'' не вселяє оптимізму. За період із початку 1996 року по кінця 1997 року, кредиторської заборгованості зросла майже шість разів. Причому найбільша частка простроченої початку 1996 року становитиме 12%, початку 1997 року — вже 20%, але в кінець 1997 року — 13%.

Проаналізувавши стан розрахунків для підприємства, слід глибше розглянути елементи дебіторської та внутрішньої кредиторської заборгованостей. І тому проведемо аналіз розміру та структури дебіторської та кредиторської заборгованості, і уявімо результати цього аналізу у вигляді таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Розмір і структура дебіторської та кредиторської заборгованості АТЗТ ‘'Дружба''.

Показатель.

Наявність заборгованості, т.р.

Структура заборгованості %.

1997/96.

Дебіторська задолженность.

Розрахунки з дебиторами:

1 за товари, праці та услуги.

87,9.

56,8.

8,3.

2 за векселями полученным.

3 дочірніми предприятиями.

4 бюджетом.

5 персоналом по іншим операциям.

6 по іншим дебиторам.

12,1.

43,2.

48,8.

Итого.

13,2.

Кредиторська задолженность.

Розрахунки з кредиторами:

1 за товари, праці та услуги.

27,9.

17,3.

96,5.

2 за векселями выданным.

3 за оплатою труда.

5,1.

4,4.

134,2.

4 із соціального страхованию.

53,5.

51,5.

149,9.

5 по майновому і особовому страхованию.

6 з дочірніми предприятиями.

7 по позабюджетним платежам.

8 з бюджетом.

13,5.

26,8.

309,1.

9 з іншими кредиторами.

0,07.

Итого.

155,6.

Проаналізувавши структуру заборгованостей можна пояснити незадовільний стан кредиторську заборгованість. Найбільшу частку у кредиторську заборгованість займають на 1996 рік — заборгованість із соціального страхуванню (53,5%) і за товари, роботи й послуги (27,9%), також значне його місце займає заборгованість з бюджетом (13,5%). У 1997 року структура заборгованості змінилася.

Наростаючим результатом зросла заборгованість із соціального страхуванню (вона становить 3145 т.р., проти 2098 т.р. за 1996 рік), але у загальній сумі заборгованості їхня частка незначно зменшилася (51,5%). У двоє зросла заборгованість до бюджету (26,8%), і 10% знизилася заборгованість за товари, роботи й послуги (17,3%).

Зі сказаного вище можна зробити такі висновки. У господарстві АТЗТ ‘'Дружба'' стан розрахунків із дебіторами і структура самої дебіторську заборгованість можна оцінити як ‘'хороше''. Розмір і структура кредиторську заборгованість вимагає негайних дій зі зниження частки заборгованості з бюджетом і з соціального страхування.

Глава 3. Напрями для вдосконалення розрахунків із постачальниками і підрядчиками .

Процеси дестабілізації, які у справжні час у країні, зокрема руйнація господарських зв’язків, зниження рівня виробництва, дефіцит державного бюджету та взагалі інфляція (а після 17 серпня 1998 року фактичний дефолт економіки нашої країни), призвели до кризи системи безготівкових розрахунків, слід зазначити що став саме безготівкові розрахунки є основою розрахунково-платіжній системи країни. Не досконалий техніка проведення безготівкових розрахунків — повільний темп, утруднені зв’язок між деякими частинами країни, ручна обробка розрахункових документів, відсутність територіально розподіленої інфраструктури клірингових центрів, недостатньо розвинена база на впровадження сучасних (електронних) коштів связи.

Одне з шляхів подолання кризи у області розрахунків — модернізація розрахунків, переказ їй більшої разнообразности. Одне слово, слід скористатися тим найкращим, що є у системі розрахунків там, але з урахуванням російської специфіки. Система розрахунків має відповідати таких вимог, як надійність, дешевизна і передбачуваність термінів отримання платежа.

У 1996 року рада директорів Банку Росії затвердив ‘'Стратегію розвитку платіжної системи Росії'', у якій визначено основні середньострокові шляху модернізації розрахунків, вдосконалення банківських технологій і методів. Ставиться завдання створити до початку наступного століття сучасну автоматизовану систему розрахунків, працюючу переважно у режимі реального часу. Розрахунки в струмом режимі означають, потреби у виконанні платежів ні обмежені у часі. Передбачається, що у ряду з державною системою розрахунків функціонуватимуть недержавні розрахункові і клірингові палати.

Створюється й нова нормативна база, регулююча розрахунки і функціонування платіжних систем. Особливості безготівкових розрахунків з урахуванням електронних платежів вимагають відповідної зміни і чинного законодавства. Виникає потреба розробки законопроектів, у яких закріплювалися б повноваження Банку Росії з регулювання розрахунково-платіжних відносин, визначалися правові механізми організації та проведення розрахунків у умовах електронних платіжних систем.

Банк Росії здійснює комплексне розвиток технічної бази платіжної системи. Вона заснована розробка і адаптації стандартних програмних рішень, поступове переоснащення більшості обчислювальних центрів унифицированными технічними комплексами, розвитку власної телекомунікаційної мережі, включаючи створення супутниковому зв’язку. Проведена робота дозволила прискорити створення електронної системи міжбанківських розрахунків й розширити експеримент для впровадження міжрегіональних і внутрірегіональних електронних платежів. Система міжрегіональних електронних розрахунків дозволяє скоротити час проходження платежів до одного-двох днів.

Створення ефективно працюючої системи розрахунків, безсумнівно, буде зацікавлений у значною мірою сприяти подоланню економічного кризиса.

Розглядаючи зазначену систему, слід зазначити, що з грошовими способами платежу у російській економіці функціонують і грошові форми — заліки взаємних вимог (взаємозаліки), факторинговые операції, передача кредитних зобов’язань (боргів) тощо. Перелічені способи є джерелом економії грошей, а спосіб здійснення платежу шляхом здійснення факторинговых операцій носить резервний характері і, зазвичай, застосовується завершення ускладнених расчетов.

Попри дефіцитну економіку, розбалансований товарно-грошовий обмін, знецінений карбованець, аграрний сектор намагається вижити. Як це парадоксально, то, можливо, саме що накрив АПК криза є каталізатором таких явищ, як біржова діяльність, ф’ючерсні і форвардні угоди, лізингові операції, зростання виробництва та багато другое.

Аналіз розрахунків необхідно проводити систематично. Слід також постійно контролювати розміру й структури дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженности.

Висновки і товарної пропозиції.

Розглядаючи дані отримані під час дослідження можна зрозуміти, что:

1 Підприємство останніми роками зазнає збитків основної діяльності, рентабельність з кожним роком усе нижчі й нижче, показники ліквідності і платоспроможності підприємства не задовольняють як оптимальним, а й нормативним значениям.

2 Фінансове становище господарства характеризується як вкрай незадовільний, і лише оскільки сільськогосподарське виробництво є стратегічним галуззю, господарство не оголошують банкротом.

3 Кредиторська заборгованість господарства рік у рік збільшується. Особливо це теж стосується розрахунків із бюджетом і позабюджетними фондами.

4 Господарство дотримується наступній політики виробництва. Розширюються рентабельні галузі (виробництва збіжжя і т.п.) і скорочуються нерентабельні (виробництво м’яса ВРХ і молока). Така недалекоглядна політика господарства можуть призвести до повного занепаду галузі тваринництва, а кошти на відновлення галузі майбутньому знадобляться значительные.

Аби вирішити вищевказаних та інших проблемних питань для підприємства, можна запропонувати такі мероприятия:

1 Розробка комплексу заходів із висновку підприємства з финансово-кризисной ситуації, та його негайне внедрение.

2 Зробити господарство инвестиционно-привлекательным.

3 Організувати роботу контролю над розмірами і станом дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженностей.

4 Вивчення та впровадження передових наукових досліджень у сфері розрахунків й застосування успішного досвід інших підприємств у даної отрасли.

Список використовуваної литературы.

1 Дж. До. Ван Хорн; ‘'Основи управління фінансами.'' Москва, Фінанси і статистика, 1996.

2 А.І. Ковальов, В. П. Привалов; ‘'Аналіз фінансового становища підприємства.'' Москва, Центр економіки та маркетингу, 1997.

3 А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин; ‘' Фінанси підприємств.'', Москва, Инфра-М, 1999.

4 В. В. Ковальов; ‘'Аналіз і управління дебіторської заборгованістю.'', Бухгалтерський облік, № 10−95.

5 Д. А. Висоцький; ‘'Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.'', Бухгалтерський облік, № 12−96.