Кул Галі

НЕМЕРКНУЧЕ СВЕТ.

Минуло сімсот років від часу написання поеми «Кысса-и Йусуф» Кул Гали.

Гуманістичні традиції видатного поета середньовіччя Кул Галі надали значний вплив формування тюркомовних культур. Він виявився основоположником булгаро-татарской письмовій поезії, його поема увійшла у золотий фонд башкірської, казахської, узбецької, туркменською та інших литератур.

Прожив він життя невідь що довгу, трагічну. Народився близько 1183 року, а загинув, свідчать звідси джерела, в 1236 — 1240 роках, в період падіння Булгарского держави, розгромленого ордами Чингизхана.

Кул Галі був видатним поетом, мислителем, всебічно освіченим людиною. Його блискуча поема «Кысса-и Йусуф» — одне із великих шедеврів світової культуры.

Кул Галі був сучасником Нізамі, Руставелі, автора «Слово про полку Ігоревім». Немає жодних свідчень у тому, що він теж знав хоч щось своїх видатних сучасників. Але знаменно одне: його поема «Кысса-и Йусуф» якимись своїми суттєвими мотивами співзвучна тим ідеалам, які виражені в творах Руставелі і Нізамі. Ішла якась внутрішня переклик між поетами різних країн і народів, обстоюючи гуманізм, братство між народами, загальні моральні ідеали, стійкість духу, високу цінність людського бытия.

Суть, звісно, в тому, що міф про праведному чи Правдивому Йусуфе, про якому розповідає поема «Кысса-и Йусуф», ми читаємо і в Старому завіті, і в Корані. Дослідники правильно зазначають, що Кул Галі не йшов шляху запозичення чи перетворення готових сюжетних побудов. Хоча у літературах Сходу налічується понад сто п’ятдесяти відомих творів на задану тему про Йусуфе і Зулейхе, «Кысса-и Йусуф» — твір оригінальне, самобутнє, який відкрив нову сторінку історія літератур тюркомовних народів раннього середньовіччя. Поема користувалася й послуговується незвичайній популярністю і визнаний. Любителями статистики встановлено, що протягом 1839 — 1917 років, без урахування наступних років, видана в Казані більш як 70 раз.

Та змагання пристрастей, то протиборство добра і зла, честі і безчестя, правди й тотальної брехні, справедливості і беззаконня, скромності і самозакоханого хвастощів, ненажерливості та порядності, що з такий міццю киплять на сторінках твору Кул Галі, хвилюють б нас і тепер. На погляд Кул Галі створює фантастичний, нереальний, умовний, майже напівмістичний світ. У ньому діють небесні, таємні сили. Вони направляють людські вчинки, і спонукання, втручається у судьбу.

Але фантастичне умовне початок очеловечено з конкретною достовірністю. Реальне і нереальне тісно і безупинно переплітається між собою, створюючи своєрідне естетично високе єдність. Складається відчуття ймовірності, можливості, навіть правдивості всього, що відбувається у поемі. Вдаючись до гіперболі, метафоричної багатошаровості розповіді, поет укрупнює характери, події, конфліктні боріння, повніше оголює моральну, людську сутність героев.

У долі головної дійової особи поеми втілена як ідея сходження до вищої, верховної влади людини, того що відбувається з демократичних низів, хоча ідея ця як така на той час була сміливою, незвичайної. Сенс поеми Кул Галі ширше, масштабнішою. Йусуф переніс чимало горя та страждань. Він був відданий братьями-завистниками, кинутий в страшний криницю, бадьорий зміями і отруйними плазунами, продано за гроші в рабство, заточений до темниці. Але Йусуф не упав духом, не зробив ні одного невартого вчинку, не виявляв легкодухість. Він — уособлення віри, правди, стійкості, цілісності, непідкупності, довірливості, незлобивості, простоти, людинолюбства. Навіть коли виявляється, коли круто змінилися обставини і він став знатним людиною в Єгипті, Йусуф не змінює своєї натурі, своєї правді, своєю бездоганною порядності. Зулейха — дружина правителя Єгипту Кытфира—безумно закохана в Йусуфа. Сторінки про кохання Зулейхи написані настільки сильно, таким прямо-таки нестримним натхненням, що вони як опаляют наше серце. Але Йусуф не піддається чарам чарівної Зулейхи. Він сміє опорочити ім'я Кытфира, приютившего його, розуміючи любов як почуття обопільне, відкрите, як гармонійне єднання сердець душевних поривів закоханих. Його аскетична стриманість — від чистоти человеческой.

Сміливе новаторство Кул Галі, очевидно, виражається в тому, що він людини, вихідці з демократичних верств, збудував на престол, зробив володарем. Здається, немає переоцінці, немає перегляду соціального кореня, соціальної основи можновладців прагнув поет. Своїм твором він стверджував іншу, значнішу гуманістичну думку: доля, які будуть її підступні й непередбачувані повороти, сторицею винагороджує людини доброго, справедливого, чесного, люблячого людей, спраглого їх добробуту, не втрачає гідності в непередбачених, часом трагічних обставин. Треба добрим, людяний, і тоді дійшов тобі все, як каже нам поет, оскільки людина понад усе, вища від багатства, золота, перлів, будь-яких дорогоцінних вещей.

У поемі «Кысса-и Йусуф» є такий епізод: владика Єгипту має наміру купити Йусуфа, якого як раба продає якийсь Малік. По один бік терезів стоїть Йусуф, в іншу бік, за домовленістю з Маликом, владика кладе безліч скарбів. Але Йусуф виявляється важче дорогих речей. Йусуф — людина. Речі, який би вартістю, хоч би яким вагою вони мали, нездатна зрівнятися з людиною, з його духовним, моральним вагою. Ця думку — одну з найважливіших в поемі «Кысса-и Йусуф» Кул Гали.

До світу, спокою, дружбі, чесності, справедливості закликає поет. Він ненавидить війни, засуджує взаємну ворожнечу, і підозрілість для людей. Жодної краплі людської крові не пролилося зі сторінок «Кысса-и Йусуф». Сльози — так, пролилися рясно, а крові — немає. Добро, створене для таких людей, їхнього благоденства, жевріє, не пропадає безслідно. У тому сторінці, де поховали по смерті Йусуфа Правдивого, настав достаток, народ позбувся злиднів і голоду. Сяйво його доброти, його гуманності навіть з небуття сягає людей, зігріває їх, допомагає їм подолати біди й горі. Щоправда, добро, людяність нескоримі, вічні, жизнеустойчивы.

У «Післямові» до поеми автор поводиться з благанням до сил, управляючим земним, грішним світом. Він вірить у великодушність, милосердя цих сил, просить явити доброту, ниспослать милість поетові, порадувати його сумну душу. Недарма він страждав, недарма створив чудову пісня про любові, дружбу, про ницої суті зрадництва, заздрості, зла, жорстокості, віроломства. До скарбнички людській голові та Міністерства культури Кул Галі вніс вагомий, значний вклад.

Світло добра, запалений великим поетом далекого тринадцятому столітті, не згаснув, він витримав тиск вітрів і протягів часу. І те, що страждав, що мріяв Кул Галі, співзвучно наших часів. Велике завжди сучасно, завжди жизнедеятельно. Воно не знає старения.

ОДИН ІЗ ВИДАТНИХ СИНІВ ДАЛЕКОГО МИНУЛОГО НАШОЇ РОДИНЫ.

Кул Галі жив і творив на початку ХІІІ століття, тобто у дуже тривожні роки всім народів та держав Східної Європи. Тоді ж під копитами полчищ Чингизхана, під насильством багатотисячних орд виявилися і середньоазіатські, і кавказькі народи, і народи Великих Булгар і Велика Русь. Однією із перших 11 жертв європейських народів виявилися поволзькі булгары, рідний народ Кул Галі. За даними середньовічних авторів, сам Кул Галі було вбито загарбниками разом із сорока вченими мужами держави Булгар. Життя невпинно й смерть одного навіть Кул Галі є доказом того, що народи і нації, які населяють сьогодні нашу велику Країну Рад, з найдавніших часів жили однієї долею, однієї боротьбою та однієї вірою у світле майбутнє. Напередодні Великою Жовтневою соціалістичною революції про цьому дуже влучно зазначив одне із продовжувачів справи Кул Галі татарський поетдемократ Габдулла Тукай: «Ніколи не скінчиться ця історична згуртованість, адже ми народжені, нанизываясь однією нитку». Цей вислів поета було адресовано великому російському народу.

Кул Галі 750 років тому вони написав свою знамениту поему «Кысса-и Йусуф». На відміну від хвалькуватих, вигадливих віршів палацевих поетів ця поема була про любові, але з фантастичною, містичної, нереальною, йдеться про любові земної, людської. Рукописні списки поеми збереглися. Їх і сьогодні знаходять серед населення Різних областях неосяжної Батьківщини. Окремі екземпляри списків зберігаються у найавторитетніших музеях і бібліотеках Ленінграда, Берліна, Дрездена. Поема і сьогодні цікавить всесоюзного читача. У Казані з’явилися нові видання поеми, здійснено художній переклад на російський язык.

Ювілей однієї з видатних синів й далекого минулого нашої Батьківщини — поета і гуманіста Кул Галі — нині святкує вся страна.

СПРАВДІ НАРОДНА ПОЭМА.

Історія нашої багатонаціональної літератури сягає у глиб століть. І у цій великої історії ім'я видатного середньовічного поета тюркомовних народів, основоположника булгаро-татарской письмовій поезії Кул Галі (XII — XIII ст.), автора знаменитої поеми «Кысса-и Йусуф», слід за видному месте.

З ім'ям Кул Галі пов’язана всю історію тюркомовної літератури. Немає жодного одного покоління письменників та читачів татарського, башкирської, казахського, узбецького та інших народів, які виховувалися на поемі «Кысса-и Йусуф». Ця поема увійшла у вдома найпростіших людей — у будинки селян віддалених сіл і кишлаків, у будинки міських ремісників, в вдома мугаллимов-учителей навіть у роки найжорстокішого розгулу нащадків чингизидов, у роки мусульманско-религиозных гонінь і заборони. Оскільки ця поема була справді народної, була зрозумілою кожному простій людинітруженику.

Популярність поеми пов’язана з з тим, що сюжетом нею послужила поширена на той час біблійна легенда про праведному Йосипа. Перемога сил добра, поразка зла, висока моральність — ось що обходило й приваблювало читачів. Оспівано людина з його думами, сподіваннями, радістю й прикрощами, невдачами й перемогами, намальована картина земної жизни.

Кул Галі жив у роки, коли створювали всесвітньо відома поема «Слово про похід Ігорів» — великого русского літературний пам’ятник. Саме час розпорядився отже зійшлися у одній точці історії два видатних факту в культурному житті народу. Пам’ять поета відзначається Всесвітньої організацією «ЮНЕСКО». Зокрема, у одному з примірників журналу цієї організації «Новини» опублікована велика стаття поета з ілюстраціями. Як відомо, цей журнал входить у семи основних мовами світу і поширюється переважають у всіх ста сорока країнах, членів ЮНЕСКО. Отже, про великого Кул Галі зможуть дізнатися мільйони людей у нашій країні, а й у багатьох країнах мира.

Для російських літераторів справжнє знаменна подія — вшановування поета Кул Галі — є також загальним святом культури. Ми твердо переконані, що такі торжества служать хорошим доказом дружби між народами, служить справі її подальшого розвитку соціалістичної літератури нашого багатонаціонального государства.

ДАНИНА ПОЭТУ.

Коли ми вимовляємо ім'я Кул Галі, подумки розуміємо безкраї прикамские степу, простори Поволжя, де розташовувалося велике держава волзьких булгар.

У тексті договору 1006 року Волзької Булгарии з Київської Руссю сказано: «Надіслали булгары послів з дари багатьма, щоб Володимир охоче зволив і зробив їм усе гради друку, аби вони скрізь і цікава всім вільно торгували і росіяни купці з круглими печатками від намісників в Булгары з торгом їздили без опасения».

Коли ж врахувати, що булгары ще Х столітті вміли плавити чавун, карбувати монети, будувати міські лазні і високі кам’яні мінарети, наносити малюнки на метал, писати на бересті і папері, можна дійти невтішного висновку, наскільки була висока культура цієї держави. Тут і жив великий поет Кул Галі, автор поеми «Кысса-и Йусуф».

Серед найбільших поетів і мислителів середньовічного Сходу Кул Галі підвищив свого голосу на захист знедолених, оспівав високі ідеали свободи, справедливості та світу. Можна не перебільшуючи сказати, що гуманістичні традиції Кул Галі видалися мало не міцним фундаментом, у якому будувалося будинок багатьох тюркомовних літератур. Цілі покоління читачів виховувалися на поемі «Кысса-и Йусуф». Для татарської словесності ця чудова поема була життєдайним джерелом, який плекав творчість всіх наших поетів — від Мухаммедьяра і Габдельджаббара Кандалый до великого Тукая і Джалиля. Нині ім'я Кул Галі занесено в інформаційний бюлетень «ЮНЕСКО».

Наприкінці вересня 1983 року у Ташкенті пройшла VII конференція Асоціації письменників країн Африки й Азії. У складі радянської делегації у цьому представницькому форумі поталанило брати участь і мені. Літератори двох видатних континентів прийняли звернення до письменникам світу. У цьому вся зверненні є таке слово: «Життя невпинно й усе, що із нею пов’язано: час і простір, сонце і місяць, весна і любов’ю квіти, література і мистецтво — все, що ми цінуємо і що дорожимо, звертається до вам, письменники світу, підняти голосу і направити всю енергію те що, щоб негайно усунути навислу над планетою Земля смертельну опасность».

І впевнений, що у роботі проведення цієї конференції незримо брав участь і Кул Галі. Адже у поемі він оспівав радість мирної праці, людський розум і братство народов.

Коли ми вимовляємо ім'я Кул Галі, мимоволі здається у тому складному часу, що він творив своє безсмертне твір «Кысса-и Йусуф». Це був бурхливих історичних подій: під тиском військ Чингизхана зникли з землі цілі держави, коїлися нечувані жорстокості. Волзькі булгары, древні предки нинішніх казанських татар, змусили, хоча і тимчасово, відступити ворога, давши зрозуміти, що немає непереможних завоевателей.

Скільки творів мистецтва, наукових установ та літературних праць, має бути, загинуло тоді під копитами степових коней й у пожежі Несправедливі, кровопролитні війни завжди завдавали непоправної шкоди культурі, несли людям важкі лиха. Але народи бережно зберігали поему Кул Галі своє безцінне надбання. Вона листувалася в сотнях примірників, передавалася особисто від до рук, з покоління до покоління усім теренах Поволжя і Приуралья.

750-річчя з часів написання поеми «Кысса-и Йусуф» відзначається як велика подія у житті радянський народ. Ми віддаємо данина щиру пошану пам’яті поета, поборника прогресу і гуманізму, співака свободи, краси людських отношений.