Водне поло

Водное поло.

Водное поло — waterpolo, від англійського water — вода і тібетського пулу — кулю. Спортивна командна гра з м’ячем на воді. Граючі, плаваючи, прагнуть закинути м’яч в одні ворота суперника та не пропустити до своєї. Для чоловіків розмір ігрового поля становить 30 м на 20 м, при глибині води щонайменше 2,2 м, ворота мають розмір 3 м на 0,9 м, а окружність м’яча від 68 див до 71 див, масою від 400 до 450 р. Для жінок розмір ігрового поля становить 25 м на 17 м, при глибині води щонайменше 1,8 м, ворота мають розмір 3 м на 0,9 м, а окружність м’яча від 63 див до 65 див, масою від 350 до 400 р. У грі беруть участь по 7 людина від транспортування кожної команди. Загалом у команді - 13 чол. Грають 4 періоду по 7 хв чистого часу з двухминутными перервами. Адже перші перегони із водного поло було проведено Англії, у Лондоні 1869 року. Комітет водного поло створений 1926 року під час Міжнародної аматорською федерації плавання ФІНА, створеної 1908 року. У конкурсній програмі Олімпійських ігор водне поло включено з 1900 року. На 1998 рік Комітет водного поло об'єднує 155 федерацій. Чемпіонати світу з водного підлозі проводяться з 1973 року. Чемпіонати Європи з водного підлозі проводяться з 1926 року. До програми Олімпійських ігор включені з 1900 року чоловічі команди, і з 2000 року — жіночі. У олімпійському турнірі країна то, можливо представлена однієї командою. У чоловічому турнірі беруть участь 12 команд, у жіночому — 6 команд. Відбір на Олімпійські гри здійснюється за результатам Кубка світу і відбірного Олімпійського турніру. Змагання проводять у три етапу по кругової системі у двох підгрупах — по 6 команд.

Родоначальниками водного поло вважають англійців. Перші правила цієї спортивної гри сформулював в 1876 року шотландець У. Уїлсон. З 1880 року у Англії й Шотландії проводяться змагання з водного поло. У 1890 року відбулася перша міжнародна зустріч ватерпольных команд — між збірними Англії й Шотландії (рахунок 0:4). Наприкінці ХІХ ст. водне поло з’являється й у Ірландії та Вельсі, та якщо з Великобританії поширюється до інших європейські країни: змагання з цьому різновиду спорту стали проводитися у Бельгії, Нідерландах, Франції, Німеччини, Австро-Угорщини, Швеції. У цей час водне поло з’явилося нове й США. Спочатку воно розвивалося інакше, ніж європейське водне поло, і дуже грубим виглядом спорту, у якому під час матчів часто виникали бійки. У 1897 року Харольд Рідер з Нью-Йорка сформулював перші США правила водного поло, уменьшившие надзвичайну грубість цієї спортивної гри. У наступні роки, коли у світі відбувався процес уніфікації правил водного поло, превалювали правила його європейської різновиду — менш грубої, по порівнянню з американской.