Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Бодібілдінг

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Прибічники здорового життя боролися з тенденцією розвитку малорухомого життя, сподіваючись на фізичне виховання, проповідуючи поміркованість і гармонійне рівновагу переважають у всіх аспектах життя. Пузаті європейські силачі, поглощавшие дуже багато пива, точно не були їх ідеалом. Їх еталон для наслідування більше на скоєні пропорції статуй давньогрецьких спортсменів, ніж важкі обриси завсідників… Читати ще >

Бодібілдінг (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Освітнє муніципальне учреждение.

Середня школа № 1.

Реферат по фізичної культуре.

Мій улюблений вид спорту: бодибилдинг.

Выполнил:

Учень 11 р класса.

Романов Георгий.

Руководитель:

Учитель физкультуры.

Попов А. А.

Вилючинск.

3.

Бодибилдинг, як вид спорту, зародився у постійному прагненні людства до фізичному духовного досконалості. Поняття досконалості людського тіла з’явилася ще у старовинному світі. Ми і сьогодні побачити чудові зразки людського статури, зафіксовані майстрами — скульпторами древнього середземномор’я. Та у таких творах майстра відбивали як зовнішню красу, а й багате внутрішнє зміст героїв своїх творінь, підтвердженням чому служать достойні літературі незабутні образи Геркулеса, Антея, Ахілла та інших героїв. У древніх державах як-от, наприклад, Спарта, де найважливішим вважалося виростити з людини справжнього воїна, величезна увага приділялося всебічному розвитку. Фізичне виховання невід'ємно поєднувалася з духовним і розумовою развитием.

Саме ця вічна ідея гармонійного розвитку особи і лягла в основу сучасного бодибилдинга. Але професійний спорт у кожному своєму вигляді (чи це бодибилдинг, футбол тощо.) — це світ рекордів і максимального прояви можливостей людини. Найчастіше спортсмен своїм девізом ставить: результат за будь-яку ціну. Боротьба людських характерів перетворюється на боротьбу фармакологічних фірм, але вже тема — для на окрему розмову. Кожен із вас зіштовхувався у повсякденному житті чи бачив на телеекрані, рекламних плакатах, журналах спортсменів — бодибилдеров. Чому — те в більшості обивателів складається неправильне ставлення до цього виду спорту як до марному заняттю, марнотратності часу, бездумному нарощуванню мускулатури. На насправді за цими величезними м’язами стоїть титанічна праця, регулярні тренування, залізна воля.

Лише людина, у якого величезним прагненням, обгрунтованими знаннями за анатомією, фізіології, біохімії, дієтології, биомеханике і істинним бажанням, зможе досягти результатів у тому спорте.

4.

Об'єктом прагнення будь-якого спортсмена є змагання. Змагання в бодибилдинге — це, передусім, тактична боротьба, нервове і психічну напругу, дуже складне м’язова робота. На сцені ми бачимо усміхнених спортсменів, і ми здається, що це лише конкурс краси. Але тим самим поглядом можна поглянути і на художню гімнастику, фігурне катання, акробатику, де на кількох подіумі усе виглядає легко і. Лише людина, хоч скільки — нибудь знайомий із будь-яким виглядом спорту, знає, яким працею досягається ця легкість і невимушеність. Основна боротьба завжди протікає за лаштунками й у спортивних залах.

Мало який хоче спортсменом — професіоналом і тому бачить змила в заняттях спортом. Однак спорт існує тільки для рекордів, а бодибилдинг — як заради м’язів. Бодибилдинг це що й здоров’я, задоволення, спілкування і призначає нові цікаві знакомства.

Займаючись бодібилдінгом людина, може поправити своє добре здоров’я, нормалізувати обмін речовин, позбутися зайвої ваги, поліпшити роботу серцево-судинної системи, позбутися депресії, за бажання збільшити м’язи або навести м’язи в тонус, не змінюючи обсягу, розраховувати на гарні формы.

Через війну поліпшується самопочуття, настрій, спортсмен стає справжнім господарем свого тіла, і життя, оскільки бодибилдинг як ніщо інше вчить визначати цілі і щабель за щаблем досягати их.

5.

Глава 1. История.

Наприкінці ХІХ століття виник новий інтерес до силачам — немає фізичної силі, як засобу виживання і самооборони, а до гармонійного розвитку м’язів людського тіла, втіленим в ідеальних образах Стародавньої Греции.

Прибічники здорового життя боролися з тенденцією розвитку малорухомого життя, сподіваючись на фізичне виховання, проповідуючи поміркованість і гармонійне рівновагу переважають у всіх аспектах життя. Пузаті європейські силачі, поглощавшие дуже багато пива, точно не були їх ідеалом. Їх еталон для наслідування більше на скоєні пропорції статуй давньогрецьких спортсменів, ніж важкі обриси завсідників баварських пивних. І вони таку людину від імені Євгена Сандова — суперзірки на атлетичному небокраї епоху переходу від уже минулого століття до нинішнього. Сандов набув у Європі репутацію професійного силача, кидаючи виклик іншим атлетам і перевершуючи в тих трюки, які самі придумували для розваги публіки. Вперше в Америку в 1890-е роки; антрепренер Флоренц Зигфилд присвоїв йому титул «Найсильнішого людини у світі» й навіть організував показове турне. Але тим, що справді відрізняло Сандова з інших, було естетичне якість його телосложения.

Приблизно водночас Георг Гаккеншмидт заслужив титул «Російського лева» за видатні якості, які дозволяли йому виграти чемпіонат Росії з важкої атлетики 1898 року, і навіть стати чемпіоном на багатьох міжнародних змаганнях боротьби. Були й багатьох інших: Луїс Аттіла, Артур Саксон, Герман Гомер, Оскар Хилгенфелт і В. А. Палам. Вони почали засновниками чудовою плеяди силачів, що триває до наших дней.

У 1920;ті і 1930;ті роки очевидно, що фізичний розвиток тісно пов’язаний із здоров’ям людину і силова тренування найкраще способом задля досягнення максимального зростання м’язів за мінімальне час. Знання про тренуваннях, в той час, були обмеженими, але культуристи могли багато чого навчитися, просто порівнюючи своє статура з зовнішнім виглядом атлетів попереднього покоління. До розвитку сили з допомогою важкої атлетики ставилися з певним підозрою ще 30-годы, начебто силачі якоюто причини навряд чи був достойний називатися істинними спортсменами. Вважалося майже обдурюванням, коли людина нарощував мускулатуру в гімнастичному залі, замість брати участь у різних спортивних змаганнях. Проте традиція атлетичних конкурсів тривала, і наприкінці 1930;х на показові виступи часто зустрічалися боксери, гімнасти, плавці, важкоатлети та інші спортсмени. 1939;го року становище почав змінюватися. У Медісон сквер гарден було проведено конкурс на титул «Містер Америка». Того ж рік було освічений Союз спортсменів-аматорів (ССЛ), який оголосив про власну конкурсі на титул «Містер Америка». Учасниками продовжували залишатися не справжні культуристи, минулі спеціальна підготовка, а представники різних видів спорту, позировавшие у різних костюмах, починаючи з боксерських шортів і закінчуючи жокейскими бриджами. У 1940 року ССЛ провів перше справжнє змагання з бодибилдингу. Того року, як і наступного, титул «Містер Америка» завоював Джон Граймек, який тренувався, переважно, піднімаючи тяжкості в гімнастичному залі. 1967 рік було ознаменований перемогою А. Шварценеггера на титул «Містер Всесвіт», найпопулярнішого культуриста. У 60-ті роки існувало дві окремі світу бодибилдинга: Європи та Америка. Так, чемпіон у Європі було вважатися чемпіоном світу, що він не підтвердить свій титул на змаганнях і в Америці, і навпаки. У этот.

7. період, серед тих, хто брав участь у боротьбі чемпіонський титул, визначилося шість фаворитів: Д. Дрейпер, З. Олива, Б. Перл, Ф. Коломбо і А. Шварценеггер. Наступні конкурси давали бодибилдингу дедалі нові імена. Пізніше вийшла книжка, а й за з нею й фільм «Люди качающие залізо». Знаменність цієї події був у тому, величезна кількість людей дізналося, що є бодибилдинг насправді. Цей спорт ввійшов у є і став однією з популярных.

З розвитком бодибилдинга, з’являлися нові прерогативи. Так, учасники змагань 90-х стали масивними. А більшість спортсменів вибрали бодибилдинг як професії. Певною мірою це пов’язано з більшими на гонорарами.

Сьогодні, цей спорт нерозривно пов’язані з наукою, чиї досягнення безсумнівно допомагають культуристам удосконалювати свою тіло і досягати нових высот.

8.

Глава 2. Тренировка.

Мета силового спорту — з допомогою вправ, вкладених у всебічний розвиток всіх м’язових груп, створення наскільки можна досконалого м’язового рельєфу людського тіла. Чільну увагу зосереджено розвиток певних м’язових груп (гомілки, стегон, живота, плечового пояса, рук).

Будь-яке рух, чи це жим штанги, ходьба чи навіть подих, є поєднанням скорочення вантажовідправки і розслаблення окремих м’язів. З з іншого боку, індивідуальні м’язові волокна поводяться досить легко: волокно скорочується при стимуляції і розслаблюється за відсутності стимулу. Скорочення всієї м’язи є наслідком скорочення безлічі окремих крихітних волокон. Волокна скорочуються за принципом «усі поголовно чи нічого» — то є вони скорочуються так, як це можливо, або скорочуються взагалі. Проте після низки скорочень волокно починає втомлюватися, і зусилля, яке воно виробляє, помітно уменьшается.

Розминка. Перед будь-який тренуванням спортсмен зобов’язаний зробити розминку. Вона підвищує приплив свіжої, насиченою киснем крові, підвищує кров’яний тиск і прискорює частоту серцебиття. Отже, в організмі створюється максимальний запас кисню, що дозволяє усувати побічні продукти вправ із м’язів. З іншого боку, розминка допомагає захистити тіло від надмірних навантажень, підготовляє його до вимогам інтенсивної тренування, знижує ризик вивихів і растяжений.

Розтяжка. Наші м’язи, зв’язки, сухожилки і зчленування суглобів мають гнучкістю. Вони можуть ставати жорсткішими, обмежуючи діапазон руху, або ж витягуватися, збільшуючи область руху, і здатність скорочувати додаткові м’язові волокна. Тому розтяжка перед тренуванням дозволяє поліпшити її качество.

9.

Діапазон руху. Найчастіше і під час вправ по бодибилдингу необхідно подолати найповніший діапазон руху. Важливо стежити, щоб м’язи витягалися протягом усього довжину, та був робили ще одне рух і скорочувалися повністю. Це єдиний спосіб стимулювати всю сукупність м’язових волокон.

Подих. Дуже потужне скорочення м’язів зазвичай передбачає скорочення діафрагми, особливо коли виконуються такі вправи, як присідання чи жим ногами. Це посилює тиск на груди, де є легкі. При спробі затримати дихання народних обранців, спортсмен може травмувати себе. Видих на максимальному зусиллі захищає від этого.

Програма тренування. Існує безліч програм, тож підходів до тренувань, але вони сходяться до основного. Проте основна програма тренування є не елементарні вправи, а складна система, спрямовану на початкова розвиток тіла. Початковий період може триватиме дуже довго, його тривалість залежить від створення низки чинників, як-от генетична схильність, тип статури, рівень енергії і мотивації, і навіть ставлення до тренировкам.

Вправи. Для кожної групи м’язів є різноманітні вправи. Але майже всі вони діляться на базові і ізолюючі. Перші призначені для розвитку є і сили м’язів. Базові вправи слід виконувати при розробки такі групи м’язів, як груди, плечі, спина, м’язи рук і ніг. Як правило, такими вправами є жими. Для грудях, це жим лежачи та її варіації (жим в нахилі, неповний жим тощо.), для плечей — жим від грудях (може виконуватися від потилиці), для ніг нічого немає краще присідань зі штангою чи тренажері. І це спина тренується з допомогою різних тяг. Це може бути простые.

10. підтягування на перекладині (для широти м’язів і надання V-образной форми всьому тілу) чи тяги вантажу на нахилі. Ізолюючі вправи призначені у розвиток конкретних пучків м’язів та його ізоляції групи. Так, дельтовидные м’язи (плечі) складаються із трьох окремих пучків, та їх виділення слід виконувати розведення гантелей убік або ж які замінять його вправи на тренажері. Подібною ізолюються і всі інші мышцы.

Читтинг. Цей незвичний спосіб застосовується у тому, щоб м’язи по колишньому працювали напружені можливого, а допомогу інших м’язів зводилася тільки в продовження серии.

11.

Глава 3. Питание.

Тренування стимулює зростання м’язів, але щоб тренування була ефективної, організм потребує достатню кількість енергії і сировини, тільки тоді ми можливо витягти найбільший зиск з програми вправ. Роль харчування таки залежить від забезпеченні організму цим сировиною і питанием.

Правильне харчування включає знання у тому, як залишатися сухорлявим і мускулистим. Необхідно знати, яку їжу, і скільки потрібно вживати задля досягнення найкращого результату. Важливо, також, мати ясне уявлення про основних поживних речовинах і потреби організму в кожному їх. Правильне харчування також включає протеїнові добавки, що допомагають більш дужим і мускулистим, а й зміцнюють імунну систему. Перевагою правильного харчування ставляться найрізноманітніші речі, від прискореного відновлення сил після важких тренувань до хорошої якості шкіри оптимального функціонування печінки, нирок та інших внутрішніх органов.

Тому основні засади харчування мають для культуриста не меншу цінність, ніж основні засади тренування. Як вона та тренування, правильне харчування конче потрібне для сильного, здорового і м’язистого тіла. Інтенсивні вправи створюють потреба у поживних речовинах, якість і розмір цих поживних речовин є, які забезпечують бажаний результат тренировок.

Основні засади правильного харчування досить прості. Але навесні їх поєднання з індивідуальної програмою тренування, розуміння потреб окремого організму, що його реакцією різні види підвищення або зменшення ваги — зовсім інша. Як і інших аспектах тренування, зрештою спортсмен змушений покладатися зважується на власну интуицию.

12.

По-перше, необхідно засвоїти основи розвитку та виділити перемінні, які відіграють істотне значення до нарощування і збереження м’язової тканини. Далі настає складніший етап. Тут можна лише дізнатися про різноманітні поживних речовинах, у тому, як організм послуговується ними, а й навчитися використання цієї інформації у житті, стосовно своєму типу телосложения.

До основним поживним речовин относятся:

Протеїн (білок). Використовується організмом до створення, відновлення і збереження м’язової тканини. Проте, організм неспроможна користуватися протеїном без усіх амінокислот. Інші доводиться отримувати разом із їжею. Протеїн складається з вуглецю, водню і кисню, але у ньому також азот, який є у інших поживних речовинах. Деякі продукти містять так званий повний протеїн, то є у них наявні всі амінокислоти, необхідні розробки корисного протеїну. Як приклад, може бути молоко, яйця, рибу і різні рослинні продукти, такі, як соєві боби. Поєднання неповних протеїнів дуже корисно, оскільки цьому зазвичай вживаються продукти зі порівняно низьким змістом жирів, отже, менш калорійні, ніж багато відомих джерела повного протеїну. Коли спортсмен намагається максимально збільшити м’язи, зберігаючи низька зміст підшкірного жиру, це то, можливо величезною перевагою. Нині у магазинах можна побачити разюче розмаїтість протеїнових добавок. У на відміну від минулих років чимало сучасні добавки більше нагадують десерти, ніж высокобелковые продукти для культуристов. З іншого боку, вони є щось більше, ніж звичайний білок в консервної упаковці: сучасні добавки містять вітаміни і мінерали, а як і вуглеводи. Але важливо завжди пам’ятати, що протеїнові добавки нічого не винні бути єдиним джерелом харчового білка. Збалансована дієта, куди входять різні види продуктів, є важливим аспектом бодибилдинга.

13.

Вуглеводи. З’являються основними і найбільш доступними джерелами енергії для організму. Усі вуглеводи — це різновиду цукрів, складних молекул, які з вуглецю, водню і кисню. Вони виробляються рослинами у процесі фотосинтезу чи тваринами (глікоген). Хороший запас вуглеводів необхідний серйозного культуриста за низкою причин:

1. Вуглеводи є є основним джерелом енергії для организма.

Вуглеводи, які у м’язах як глікогену, дозволяють займатися інтенсивної силовий тренировкой.

2. Розмір м’язів збільшується, коли організм зберігає глікоген і води окремих м’язових клетках.

3. Вуглеводи в організмі надають «щадитиме платників» вплив на білок, перешкоджаючи надлишкової переробці протеїнів в чисту энергию.

4. Глюкоза головне джерелом енергії, які забезпечують функціонування мозку, її недолік викликає різкі перепади настрої і можуть призвести до послаблення розумових способностей.

Вуглеводи відіграють істотне значення як «палива» для інтенсивної тренування, оскільки більшість вправ є анаэробными, тобто м’язи піддаються коротким посиленим навантажень, переважаючим здатність організму поставляти кисень достатньої кількості. Але структура вуглеводів така, що можуть виділяти енергію за короткі проміжки часу у відсутність кисню. Тому лише коли спортсмен виконує серію вправ з великим обтяженням чи біжить стометрівку спринтом, джерелом енергії для зусиль у основному є вуглеводи. Вуглеводні добавки дуже корисно вживати, коли поєднується тренування з сеансом серцево-судинної тренування. Якщо почати працювати, приміром, на біговій доріжці відразу після звичайній тренування, коли організм я не встиг відновити запас вуглеводів, можна обнаружить.

14. занепад зусиль і бути впевненим, що переробляє в енергію вдвічі більше амінокислот, ніж потрібно в нормальних обстоятельствах.

Жири. Ці живильні речовини містять найбільше енергії на одиницю обсягу проти іншими макроэлементами. Жири складаються з тієї ж атомів, як і вуглеводи — водню, кисню і вуглецю, але з'єднаних інакше. Жири, які можна знайти як і рослинної, і у тваринної їжі, нерозчинні у питній воді. Вони діляться на три категорії: прості, складові і похідні (вторинні). У людському організмі жири виконують три основні функции:

1. З’являються є основним джерелом до створення запасів енергії як жирових отложений.

2. Амортизують і захищають основні органи тела.

3. Діють як ізолятори, зберігаючи тепло тіла, і захищаючи його страшенно переохолодився й. Жир є найбільш калорійним поживним макроэлементом. Фунт жиру містить близько 4000 калорій порівняно 1800 калоріями в фунті білків чи вуглеводів. Під час виконання вправ з огляду на те, організм залишається у своїх анаеробних здібностей, тим часом він використовує жири й вуглеводи розробки енергії щодо 50/50. Але що інтенсивніше навантаження, то вищий відсоток використовуваного жиру. Наприкінці тригодинної тренування організм одержує вигоду від жирів більш 80% своєї енергії. Жири є цілком необхідним компонентом здорового раціону. Але нові культуристи часто воліють дієту з такою низьким змістом жирів, що вони швидко розвивається жирова недостатність. Але тепер можна знайти продукти і добавки містять «хороші» жири в необхідних обсягах. Це риб’ячий жир, соєва олію, оливкова олія і спеціальні добавки.

Роль вітамінів і мінералів, у спорті незаперечно величезна, і бодибилдинг перестав бути винятком. Ці речовини не постачають тіло енергією і вносять значний внесок у масу м’язів. Їх отведена.

15 інша, щонайменше значуща. Вітаміни діють як каталізатори, які б важливим біохімічним реакцій в організмі. Мінерали, на свій чергу, беруть участь у різних метаболічних процесах. Але на думку багатьох сучасних учених стверджують, що ми отримуємо достатнього кількості вітамінів і мінералів, у нашому повсякденному раціоні. Тому прийом вітамінних і мінеральних добавок є простою страховкою від будь-якого нестачі поживних мікроелементів в організмі. Але тут є небезпека в передозуванні. У цілому нині прийом великих доз розчинних у питній воді вітамінів особливої небезпеки технічно нескладне, але надлишок інших вітамінів, розчинних в жирах можуть призвести до концентрації в організмі до небезпечного уровня.

16.

Глава 4. Соревнования.

Зі збільшенням популярності культуризму, приплив від грошей і заробітки спортсменів почали збільшуватися. І більше молодих культуристов вибирають професійну бік бодибилдинга. Щоправда, в середині 70-х років, приз змагання цього рівня, як «Містер Олімпія» становив смішну, за сьогоднішніми мірками суму, 5 тисяч доларів. Та згодом, гонорари професійних змагань сильно увеличивались.

Змагання з бодибилдингу починалися як фізкультурні заходи, й у 20 — 30-х роках учасники демонстрували свої атлетичні здібності по-різному — від гімнастики і силовий тренування до боксирования. Якось на зорі змагань культуристи не виконували до обов’язкової програми позування, як і наші дні. Вони по черзі напружували все головні м’язи, втягували живіт, інколи ж змушували свої м’язи ізвиватися, як змії під шкірою, демонструючи повний контроль над своїм тілом. До програми перших змагань ще входили трюки на кшталт балансування на руках. Ніяк не доберу, якими атлетичными, гнучкими і добре скоординованими були масивні культуристи на той час. Навряд, сьогоднішніх спортсменів, можна які виконують подібні трюки.

Коли культурист позує, він входить у сцену і виконує свою процедуру. Обов’язковими вважаються позы:

— фронтальна демонстрація бицепсов,.

— фронтальна демонстрація латеральних мышц,.

— задня демонстрація бицепсов,.

— задня демонстрація латеральних мышц,.

— бічна демонстрація трицепсов,.

— демонстрація стегон і черевного преса з руками за головою. Обов’язкові пози не призначені підтвердження естетичних якостей мускулатури. Це холодна, майже клінічна процедура,.

17. высвечивающая гідності статури і викриває всі його недоліки перед судьями.

Отже, має значення, яка в людини мускулатура, якщо він вміє правильно її показати. Але крім мистецтва позування необхідно старанно ознайомитися з зовні загалом. Судді дивляться як на м’язи і пози спортсмена, дивитися те що, як і стоїть, як рухається, його зачіска, манера триматися, усе це грає далеко ще не останню роль.

Сьогодні склалися дві основні організації, проводять професійні змагання. Це Міжнародна Федерація Бодибилдинга і Національна Федерація Культуризму. МФБ санкціонує проведення міжнародних змагань для любителів і професіоналів. У змаганнях для любителів учасники поділяються ми такі вагові категории:

Найлегший вес.

Легкий вес.

Середній вес.

Важкий вес.

Супертяжелый вагу У професійних змаганнях вагових категорій немає. Усі учасники вкладаються у одну категорію незалежно від размеров.

Російська система змагань є Усеросійські Змагання з Бодибилдингу, що проводяться разів у кілька років і територіальні змагання, регіональні і обласні. Відомими спортсменами нової генерації, є Стас Намин, Сергій Рибін, Олександр Невський і актор Володимир Турчинский, більше як «динамит».

Але навіть престижні змагання нічого не винні бути основна мета спортсмена. Гарне тіло у поєднані із міцного здоров’я, ось про що поколишньому прагнуть культуристы.

18.

Заключение

.

Елементи бодибилдинга перебувають у життя практично кожної людини, елементарні присідання, віджимання й інші вправи може виконувати будь-який фізично розвинена людина. Але, на жаль, далеко ще не кожен робить це. Пригадую, як ще дитинстві батько змушував мене віджиматися по тридцять разів у день, присідати, піднімати спеціальні дитячі гантелі. Вона сама був фізично дуже міцним, й хотів би настільки ж бачити тато свого сина. Проте, цього не розумів я. Усі тренування для моїй тяготу, і крізь яке то час я перестав займатися взагалі. Але минав час, мені вже доводилося все частіше зіштовхуватися з «хлоп'ячої» життям, і це зрозумів, що здається потрібна сила. Так почалося моє усвідомлене ознайомлення з бодібілдингом. Перші тренування проходили вдома, потім почав відвідувати зали. З’явилися необхідні знання, знайомства. Я дедалі більше захоплювався цим спортом і він віддячив мене. Я сильно підвищився імунітет, розвинулася фізична сила, з’явилась упевненість у собі. Бодибилдинг вплинув на багато сфер моєму житті, й дуже вам скаже кожен спортсмен, якось яка захопилася цим спортом.

Вірю, що силовий спорт необхідний всіма у бодибилдинга є будущее.

19.

Библиография.

1. Басов Є, Савченка Є. Харчування для культуриста. — М.: Изд-во.

ЛЕАН, 1999 г.

2. Панченко Р. Культуризм у СРСР. — М.: Вид-во Радянська Россия,.

1987 г.

3. Шварценеггер А. Нова енциклопедія бодибилдинга. — М.: Изд-во.

ЭКСМО-Пресс, 2000 г.

4. Яковлєв. М. Офіційна інформація. журнал «Сила і краса», вересень 2002 г.

1. Запровадження стор. 3 — 4 2. Глава 1. Історія стор. 5 — 7 3. Глава 2. Тренування стор. 8 — 10 4. Глава 3. Харчування стор. 11 — 15 5. Глава 4. Змагання стор. 16 — 17 6. Укладання стор. 18 7. Бібліографія стор. 19.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою