Тема поета і поезії в ліриці А. Блоку

Тема поета і поезії в ліриці А. Блока

Печальная частка — дуже складно,.

Так важко знайти й святково жити,.

И стати достоянъем доцента,.

И критиків нових плодити…

А.А. Блок.

Тема поета і поезії має у класичній літературі глибоке коріння і започаткував традицію. Олександр Блок теж віддав належне означеній темі дуже оригінально, без зайвого пафосу і пишномовності. У віршах «Друзям» і «Поети» автор нарочито згущує фарби, піднімаючись до гротеску і сарказму описання побуту і адміністративних взаємовідносин поетів, далеко ще не небожителів, а дріб'язкових і заздрих, хвалькуватих і жадібних. І ось йде осяяння, і реальний поет відмежовується від повсякденності. Йому відкривається вищого сенсу буття й творчості. Усі поет міг заподіяти на поталу, але тільки істину і. Він залишається вірним своєму покликанню і ідеалам. І попри слабкості, промахи й помилки, поет залишається над натовпом, для якої творить, витрачаючи запал душі, можливо, даремно, адже дар йому ниспослан у нагороду покарання.

Нет, милий читач, мій критик сліпий!

По крайності, є в поета.

И коси, і хмаринки, і століття золотий,.

Тебе ж не доступно усе це!..

Да, поети смертні, частіше вони гинуть з власної волі через зайвої душевної марнотратності, який завжди він красиво й у сім'ї, а часом не мають близьких, але будь-коли віддають своїх ідеалів. Витрачаючи, але з продаючи свій божественний дар, Блок хіба що полемізує з обивателем, судящим поета по своїм дріб'язковим мірками.

Ты будеш задоволений собою і злочини дружиною,.

Своей конституцією куцою,.

А в поета — всесвітній запій,.

И мало йому конституцій!

Пускай я помру під парканом, як пес,.

Пусть життя моїй землю утоптала,—.

Я вірю: то Бог мене снігом заніс,.

То хуртовина мене цілувала!

В вірші «До Музі» поет намагається пояснити своє ставлення до обдаруванню, творчості, ниспосланному йому понад. Не нагорода, не легка насолода серця, а тяжкий працю, що має частіше розчарування і незадоволеність, ніж лаври і яка страждала душі. Натхнення ниспослано Богом, а й за будь-який дар треба платити, і поет платить особисте щастя і спокоєм, затишком і добробутом.

Я хотів, щоб ми були ворогами.

Так внаслідок чого ж подарувало ти.

Луг з квітами й твердь з зірками —.

Все прокляття своєї краси?

И була фатальна втіха.

В попираньи заповітних святинь,.

И божевільна серцю насолода —.

Эта гірка пристрасть, як полин.

Блок впевнений, що солодкозвучні вірші народжуються у душі поета не нескінченно та вільно. Ними кровоточить душа — тільки тоді ми виходить той результат, якого прагне поет. Читачі у захопленні, що ж сам творець? Він знову на вічному пошуку більш досконалої форми.

Вот моя клітина — сталева, важка,.

Как золота, в вечірньому вогні.

Вот моя птах, колись весела,.

Обруч хитає, співає вікні.

Крылья підрізані, пісні заучені.

Любите ви під вікном постояти?

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.