Двойственность світогляду Ф.М.Достоевского

Двойственность світогляду Ф.М.Достоевского

Говоря про Федора Михайловича Достоєвського, необхідно відразу сказати про двоїстості, суперечливості письменника. З одного боку — протест проти соціальної несправедливості, яку автор бачив всюди, проти гноблення людини людиною, проти влади грошей; з іншого — проповідь смиренності, віра у примирення всіх протиріч із допомогою християнської релігії.

Эту двоїстість можна знайти переважають у всіх творах Федора Михайловича, але особливо яскраво вона проявилася у романі «Принижені і ображені», написаного 1861 року. На той час Достоєвський глибоко пізнав соціальну несправедливість, що панує у суспільстві, вивчив побут і чесноти середнього класу — дрібного чиновництва і міщанства, особливо уявляв життя соціальних низів — міської бідноти. Це у світогляді і творчості письменника.

А. У. Луначарський зазначав, що соціальне становище Достоєвського, загнавшее їх у громадські низи, що дало йому покуштувати гіркоту існування принижених і ображених, разом з його незвичайній чутливістю, здатністю страждати і співпереживати було неможливо не штовхнути їх у молодості на шлях досить яскравого протесту, на шлях мрій про «радикальної реформі всього громадського укладу». Роман «Принижені і ображені», віднесений критиками до «натуральної школі», відбиває біль письменника про людину, що визнає не може і навіть не вправі бути людиною, справжнім, самостійним, впевненим у собі.

Именно принижені суспільством, ображені найближчими і, здавалося, рідними, герої Достоєвського страждають і мучаться, плачуть і переживають, намагаються знайти вихід із зачарованого кола, яке немає і. Дія роману відбувається у величному і прекрасному місті — Санкт-Петербурзі. Але ми бачимо лише брудні підворіття, квартири, подібні «скриням», круті темні драбини. Невігластво і переляк панують у тих темних кутках. Неможливо собі уявити, що може народитися творчість.

Начинающий літератор Іване Петровичу заради грошей нашвидку «псує» свої повети, відмовляючись від неквапливого писання, він зломлений фізично й дуже. Взагалі зі сторінок творів Достоєвського немає здорових людей. Всі потерпають якимись недугами, постійно хворі. І це цілком закономірно, з урахуванням умови життя. Пригнічені морально, які й фізично витримує умов життя. Гинуть в злиднях й горі старий Сміт, Неллі, її мати, Іване Петровичу. Достоєвський повністю за цих нещасних, які від життя, які чекають смерті порятунку. Письменник-гуманіст впевнений, що земні страждання вознаградятся їм у майбутньому, в іншому світі. Але вона може дивитися байдуже на борошна людей. І всупереч волі письменника виступає його протест на недосконалість суспільства, який живе за Божеським законам.

Продолжая традиції А. З. Пушкіна та М. У. Гоголя, Достоєвський своєю творчістю боровся проти зла, злиднів, духовного й фізичного виродження людини. У вашому романі «Принижені і ображені» письменник дав точнейшие психологічні характеристики російських типажів нещасних випадків й знедолених людей. І це ідеться власної дочкою старий Сміт, померлий самотнім, під парканом, гордо відкинувши раскаявшуюся дочка. І Наталя Ихменева, яка доходила в самовідданого кохання до несамовитості; та Іван Петрович, все розуміє і карати всіх прощающий заради улюбленої. Достоєвський тут пристрасно проповідує покірність, доводячи до абсурду.

Писателю не хочеться відмовлятися від своєї коханої ідеї, але часом він захоплюється реаліями життя і зображує жагучих «борців», бунтующих проти несправедливості, яка панує у світі. І це страшний бунт, оскільки походить від найслабших, знедолених. Вони гинуть у своїй неприйнятті несправедливості громадського укладу, та їх виклик, кинутий у натовп, кличе у себе інших. Так, крім свою волю письменник-гуманіст Ф. М. Достоєвський кличе до протесту, неприйняттю тих законів, якими живе буржуазне суспільство.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.