Обломов і Захар у романі І.А. Гончарова Обломов

Обломов і Захар у романі І.А. Гончарова «Обломов «

В 1858 року І.А. Гончаров завершив своєї роботи над романом «Обломов» і опублікував їх у перших чотирьох числах «Вітчизняні записки». Я хотіла розповісти про головне герої цього роману Обломові та її слузі Захаре.

Илья Ілліч Обломов — людина «років тридцяти двох-трьох від народження, середній на зріст, приємною зовнішності. Колір обличчя в нього не було був рум’яний, ні смаглявий, ні блідий, а байдужий… то, можливо, оскільки Обломов якось обрюзг за летам… Взагалі само одержувати його тіло, судячи з матовому, надто білому кольору шиї, маленьких пухких рук, м’яких плечей, здавалося занадто зніженим у житті чоловіка». На головному герої був надітий халат з перської матерії, дуже місткий, отже Обломов міг загорнутися до нього двічі. «Лежанье в Іллі Ілліча було і не необхідністю, як в хвору людину чи як, що хоче спати, ні випадковістю, як в того, хто втомився, ні насолодою, як в ледаря: було його нормальним станом».

Комната, де лежав Ілля Ілліч, з першого погляду здавалася чудово убранною. Але придивившись краще, можна було зрозуміти, що ця обстановка — лише бажання дотриматися видимість неминучих пристойностей.

Во всіх кімнатах панував моторошний безладдя. На стінах, з картин візерунками звисала павутиння. На дзеркалах був такий шар пилу, що у на них можна було. Рідкісний ранок на столі стояв не убрана з учорашнього вечері тарілка, але в столі не валялися хлібні крихти.

Теперь б хотіла поговорити про людські якості головний герой. Обломов освічений, не дурний, але ліньки щось б зробити рішення тій чи іншій проблеми. Цілими днями він управі лише лежить думає. Іноді він ніби б вирішується щось робити, але рідко доводить свої пориви остаточно. Він нічого немає краще, ніж спокійно лежати і не робити. Навіть деякі його селом управляє довірена особа. Для нього перешкодою до діла стає звичайне одягання, оскільки вона хоче розлучатись із улюбленим халатом. Обломов намагається розібратися у собі, зрозуміти, чому він такий, і згадує своє дитинство, материнську ласку, турботу. Маленькій Ілюші не дозволялося бути самостійною: самому вдягатися, вмиватися. І тому існувало дуже багато няньок і слуг. Звиклий до такому опекунству, Обломов, подорослішавши, неспроможна уникнути допомоги слуги. Вірним ще й слугою в Іллі Ілліча був і залишається Захар, якого він теж знав, коли ще був дитиною.

Захару було понад років. Він мав сірий поношений сюртук із «золотими лівреями, будь-коли знімаючи цей одяг, вона нагадувала йому його молодість, роки, проведені у Обло-мовке. Його обличчя прикрашали широкі, густі бакенбарди. Захар відданий своєму пана, проте рідкісний день не збреше йому хоч у чомусь. Слуга старого часу утримував хазяїна від марнотратства, а Захар сам любить випити з друзями за панський рахунок. Понад те він ще й пліткар. Захар скаржиться всім, що життя чи ні, що таке поганого пана не бачили: і примхливий він, і скупий, і сердитий. Слуга Обломова, при цьому, дуже неспритний. У Іллі Ілліча в кабінеті переламані майже всі речі — і всі з милості Захара. Якщо ж Захар захоче наведення порядку у домі, то збитків нічого очікувати кінця. Розпочнеться ламка, падіння різних речей, биття посуду.

Захар що й ледачий. У цьому полягає важливе подібність його з Обломовим. Вони одне одного взаємодоповнюють. Захар няньчив маленького Іллю на руках, а той пам’ятає Захара «молодим, моторним, ненажерливим і лукавим хлопцем». Вони знають одне одного вже багато років повертається. Але є держава й істотну відмінність у їх характерах. Захар може жити без Обломова, а Обломов без Захара — немає. Адже він абсолютно безпомічний, він неспроможна робити сам, без або допомоги. І на цій ситуації важко сказати, хто пан, хто ж слуга.

Захар і Ілля Ілліч Обломов — породження «обломовщини», хвороба свого часу, де апатія і ліньки вбивають у людині усе найкраще, що дано йому природою.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.