Статистика зайнятості і безработицы

Далекосхідний державний университет.

Владивостокський інститут міжнародних відносин Азиатско;

Тихоокеанського региона.

Статистика зайнятості і безработицы.

Виконала: студентка 5 курсу ф-та політичних наук і «соціального управления.

Владивосток.

1. Завдання статистики зайнятості і безробіття. Джерела даних 2. Рівні зайнятості і безробіття 3. Склад безробітних 4. Склад зайнятих 5.

Литература

.

Завдання статистики зайнятості і безработицы.

Джерела данных.

Зайнятість — одну з найважливіших соціально-економічні проблеми ринкової економіки. Її статистичне відбиток неодноразово обговорювалося на міжнародних конференціях статистиків праці (1949, 1957, 1982, 1993 рр.), проведених Міжнародним бюро праці (р. Женева) — основним робочим органом Міжнародної організації праці (МОТ).

Відповідно до концепцією робочої сили в, відповідає міжнародним стандартам, зайнятості й суспільстві безробіття розглядаються як дві взаємодоповнюють характеристики. Рівновазі економічної системи відповідає певний рівень зайнятості. У цьому зазвичай попит на працю перевищує існуючий обсяг зайнятості, що зумовлює наявність безробіття. Разом про те це перевищення не безмежно задля забезпечення економічної та соціальній стабільності суспільства. Тож у країнах із ринковою економікою зайнятості й суспільстві безробіття вивчаються систематично. Статистичні дані необхідні при регулювання ринку праці, забезпеченні соціального захисту населення, організації своєчасної професійної підготовки й перепідготовки кадров.

Перед статистикою зайнятості і безробіття стоять такі: o збір даних про кількість зайнятих і безробітних як складові робочої сили в; o вимір рівня зайнятості і безробіття для вивчення стану, тенденцій ринку праці; o вивчення працевлаштування населення з оцінки ситуації ринку праці і його прогнозування; o вивчення складу зайнятих і безробітних про те, щоб розробити програму зайнятості; o вимір взаємозв'язку між зайнятістю, доходом, змістом потребують і іншими мотиваціями роботи з метою розробки програми занятости.

Виконання з завдань створює умови для виміру пропозиції робочої сили та її фактичного використання. Їх рішення полягає в поєднанні низки джерел информации.

У нашій країні до розрахунку загальної у регіонах чисельності зайнятих в протягом року є дані поточної звітності за працею: форма № 1-Т «Звіт за працею» (місячна, квартальна, річна). З цієї формі звітують не всіх підприємств. Для підприємств чисельність зайнятих то, можливо отримана з одноразового звіту: № 1-МП «Про основні показники діяльності малого підприємства» протягом року. Вивчення складу зайнятих по галузям народного господарства, секторам економіки проводиться у разі балансам трудових ресурсів, составляемым на середину (1 липня), кінець (початок — 1 січня) року і середньому протягом року. Вони узагальнюється як інформація підприємств, отримувана гаразд поточної звітності за працею, а й даних податкової інспекції про кількість зайнятих індивідуальним працею, працюючих за наймом в окремих громадян, і навіть кількість працівників, учитываемая в централізованому порядке.

Важливим джерелом інформації про кількість безробітних є дані служб зайнятості, котрі об'єднали 1991 р. які раніше діяли наукові центри й бюро працевлаштування громадян. Працівники служб зайнятості ведуть первинну дисконтну документацію працевлаштування і зайнятість населення, у якому входять картка персонального обліку громадянина, шукає роботу, № 1 і картка котрий звернувся службу зайнятості по консультацію № 2, і навіть щомісяця у органи державної статистики «Звіт про працевлаштування і зайнятість населення». Проте чи все що потребують роботі звертаються до послуг служб зайнятості. Вони фіксується лише чисельність офіційно зареєстрованих безробітних (наприкінці періоду: місяці, кварталу, года).

Поруч із даними поточної звітності з метою оцінки від кількості безробітних починаючи з 1992 р. використовуються матеріали вибіркових обстежень населення за проблемам зайнятості. Обстеження протягом тижня підлягають громадяни віці 15−72 років. Висока верхня вікова кордон дозволяє уточнити можливу участь ринку праці пенсіонерів, а низька — підлітків. Результати обстежень дозволяють оцінити чисельність безробітних, їх розподіл для розслідування обставин не зайнятості, зі способів пошуку роботи. Що особливо важливо, оскільки ринок праці може функціонувати як і організованою, і у неорганізованою форме.

Використання вибіркових обстежень разом із даними поточної звітності визначення чисельності безробітних рекомендовано МОП і практикується у низці країн. Наприклад, американське Бюро статистики праці інформацію про безробіття збирає через поточні обстеження населення, проводячи вибіркові обстеження 60 тис. сімей, опитуваних ежемесячно.

Певну допомогу у зборі даних про зайнятості можуть і матеріали вибіркових обстежень підприємств. З 1991 р. у Росії щомісяця проводиться моніторинг підприємств і банків організацією «Російський економічний барометр «(РЕБ). Нині РЕБ є єдиним закладом, здійснює аналіз економічної ситуації Росії з урахуванням конвенціональних методів опитувальної статистики. Мережа респондентів РЕБ налічує понад 1000 господарських одиниць із всіх деяких галузей і регіонів России.

Оскільки розмір безробіття широко використовують у міжнародної практиці як незмінний показника поточного стану економіки нашої країни, то природно включення до програми даних обстежень питань, що уточнюють ситуацію ринку праці і дозволяють прогнозувати її. Через важливості такий інформації Уряд Російської Федерації затвердив від 22 березня 1995 р. положення про всеросійське моніторингу соціально-трудової сфери. Організація і ведення моніторингу соціально-трудової сфери покладено на Міністерство праці РФ і Держкомстат Росії з участю Міністерства економіки, Міністерства соціального захисту населення, Федеральної служби зайнятості, Федеральної міграційної служби России.

Рівні зайнятості і безработицы.

Відповідно до рекомендаціями МОП, як було зазначено раніше, статистика розглядає чисельність зайнятих і безробітних як дві складові економічно активного населення, т. е. робочої силы.

Під економічно активним населенням (робочої силою) мається на увазі більшість населення, забезпечує пропозицію робочої сили в для товарів та послуг. Чисельність економічно активного населення вимірюється по відношення до певному періоду і включає зайнятих і безработных.

Чисельність економічно активного населення оцінюють за даними вибіркових обстежень населення за проблемам зайнятості. У міжнародних стандартах рекомендується вказувати мінімальний вік, ухвалений при вимірі економічно активного населення. Він може бути прийнятий лише на рівні 6 років (Єгипет), 10 років (Бразилія) і підвищуватися до 16 років (США, Швеція). У багатьох країнах вона становить 14−15 років. У деяких країнах передбачені два мінімальних краю: нижчийщоб одержати інформацію про економічної роботи і дещо вищий — для угруповання економічно активного населення: наприклад, у Канаді - 14 і 15 років, таки в Індії - 5 і 15, Венесуелі - 10 і 15, у Росії - 15 і 16 лет.

Крім мінімального у низці країн встановлено максимальний вік. Це означає, що перші особи старшою за нього виключають із розрахунку чисельності економічно активного населення. Наприклад, у Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії встановлено верхня межа в 74 року. У Росії її під час проведення обстежень населення за проблемам зайнятості обмежуються віком 72 року. Разом про те при подальшої угрупованню населення в зайнятих і безробітних, як в більшості країн, максимальний вік не установлен.

Щоб уявити про рівень економічної активності населення країни (регіону), визначається частка економічно активного населення загальній чисельності населення. Правильне вимір економічно активного населення залежить від цього, як точно визначено його дві складові: зайняті і безробітні. Опис цих категорій робочої сили в стосовно національним особливостям Росії дано в постанові Держкомстату Росії від 25 травня 1993 г.

До зайнятим ставляться особи обоего статі у віці 16 років і більше, а також особи молодших вікових груп, які у аналізований період: o виконували роботу з найму за винагороду (за умов повного або неповного робочого дня), і навіть іншу що дохід работу.

(самостійно, чи в окремих громадян); o тимчасово були відсутні на роботі через хворобу, травми, із нагоди відпустки та інших причин; o виконували роботу безоплатно на сімейному предприятии.

До безробітних відносяться особи 16 років і більше, які у аналізований період: o або не мали роботи (дохідного заняття); o займалися пошуком роботи (зверталися до службу зайнятості, до підприємства, використовували особисті зв’язки, поміщали оголошення пресі й ін.) чи робили крок до організації власного справи; o були готові розпочати работе.

При віднесення до безробітних повинні бути все три критерію, перелічених вище. До безробітних відносяться також особи, які за напрямку служб зайнятості чи виконують оплачувані громадські роботи, одержувані через служби занятости.

За методологією МОП до безробітних можна віднести і студенти, студенти, пенсіонери і інваліди, якщо він займався пошуком роботи були готові до неї приступити. У складі безробітних виділяються особи, незайняті трудовий діяльністю, зареєстровані у службі зайнятості як шукають роботу, і навіть визнаних безработными.

Ситуація ринку праці оцінюється як через абсолютну чисельність зайнятих і безробітних, а й через безробіття і культурний рівень зайнятості, визначених як питому вагу відповідної категорії робочої сили чисельності економічно активного населення в початок (кінець) периода:

Рівень чисельність безработных.

Безробіття = x 100.

(в %) чисельність економічно активного населения.

Рівень чисельність занятых.

Зайнятості = x 100.

(в %) чисельність економічно активного населения.

Таблиця 1.

Трудові ресурси Приморського края.

| |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 | |Чисельність постійного населення |2223,|2204,|2183,|2163,|2140,| |краю, всього |9 |1 |2 |7 |1 | |Трудові ресурси, всього |1410,|1397,|1396,|1408,|1404,| | |1 |3 |6 |6 |0 | |зокрема: | | | | | | |працездатне населення у трудоспос. |1348,|1335,|1331,|1331,|1328,| |віці |3 |5 |1 |7 |3 | |осіб старшого віку підлітки, |61,8 |61,8 |63,5 |76,9 |75,8 | |зайняті економіки | | | | | | |Розподіл трудових ресурсів: | | | | | | |населення зайняте економіки |942,1|922,6|945,8|954,1|980,7| |населення незайняте економіки: | | | | | | |учні в трудоспос. віці, |89,4 |96,3 |101,1|106,7|111,6| |які навчаються з відривом з виробництва | | | | | | |інше населення у трудоспос. |378,6|378,4|349,8|356,7|311,8| |віці, незайняте економіки | | | | | | |(військовослужбовці, безробітні та інших.) | | | | | | |Економічно активне населення — |1085,|1077,|1098,|1084,|1079,| |всього |3 |7 |1 |3 |4 | |З-поміж загальної кількості ЭАН: | | | | | | |зайняті |942,1|922,6|945,8|945,1|980,7| |безробітні |143,2|155,1|152,3|139,2|98,7 | |їх мають офіційного статусу в |46,2 |36,7 |29,3 |23,0 |23,8 | |службах зайнятості, всього | | | | | |.

Так було в 2001 року у приморському краї безробіття становив 9,14% [pic]соответственно рівень зайнятості - 90,86% [pic]. На 1999 року ці показники були рівні 12,84 і 87,16%.

Дані графіки свідчить про зниженні безробіття на території Приморського краю та 1997 по 2001 рр. майже 1,5 раза.

Рівень зайнятості характеризує рівень використання працездатного населення сфері суспільно корисного праці. Величина цього показника відбиває сформовану економічну ситуації у країні. Вона залежить від розвитку продуктивних сил, науково-технічного прогресу у суспільстві, рівня добробуту населення. Розрізняють повну, часткову і приховану занятость.

Повна зайнятість передбачає створення таких умов життя, у яких кожному працездатному людині дають можливість за його бажанні робити чи незайнятим. Повна зайнятість значить, що це працездатне населення у працездатному віці має бути обов’язково зайнятим. З низки обставин окремі працездатні особи можуть участь у процесі праці (жінки, що доглядають дітей; люди й не працюючі оскільки бажають змінити професію, і ін.). Повна зайнятість досягається, коли попит на робочої сили збігаються з її пропозицією, що є досить рідкісним подією умовах ринкового экономики.

Часткова зайнятість передбачає заздалегідь зумовлену роботу у протягом неповного робочого дня, неповної робочого тижня. Вона властива країн із високий рівень економічного розвитку, де стан науки створює економічних умов для часткової зайнятості. Нині питомий вагу чисельності частково зайнятих в економічно активному населенні становить: в Норвегії - 25,6%, Великобританії - 24,7%, Швеції — 24,7%, Австралії - 20,2%, США — 17,3%, у Японії - 12%. Зростання категорії частково працюючого населення передбачає досить високий рівень оплати праці. Неповний робочого дня (тиждень) може більше широко вживатись і з нашого країні, особливо у жінок, не ніж вимушена, бо як свідомо обрана форма організації труда.

Особливої уваги заслуговує прихована зайнятість (потенційна безробіття), коли він працівники трудяться за своїй волі як неповної зайнятості, користуються відпустками з ініціативи адміністрації без збереження чи з частковим збереженням зарплати. Така неповна видима зайнятість применшує реальна кількість безработных.

Зайняті і безробітні (економічно активне населення) є складовою трудових ресурсів регіону. Тож у літературі нерідко рівні зайнятості і безробіття визначаються як питому вагу зайнятих і питому вагу безробітних у загальному обсягу трудових ресурсів. Знайдені так показники рівнів зайнятості і безробіття в своїм величинам виявляються нижче, ніж розглянуті ранее.

Рівень частка ЭАН рівень занятости.

Зайнятості x у трудових = в трудовых.

ЭАН ресурсах ресурсах.

Рівень частка ЭАН безробіття безробіття x у трудових = у трудових ресурсах ресурсах.

Вважаючи, частка економічно активного населення трудових ресурсах Приморського краю становило 2001 р. 0,77 за 23−24-відсоткового рівня зайнятості 90,86% і рівні безробіття 9,14%, получим:

Рівень зайнятості у трудових ресурсах = 0,77 * 9,86 = 69,96%;

Рівень безробіття у трудових ресурсах = 0,77 * 9,14 = 7,03%.

Наведені взаємозв'язку показників справедливі лише цілому. У багатьох випадків можливі їх порушення, тоді як складі безробітних виявиться велика частка осіб непрацездатного віку (наприклад, пенсіонерів, шукають роботу і готові до ній приступити), бо вікові кордону для категорій «трудові ресурси «і «економічно активне населення «не збігаються. Однак у вона найчастіше наведені рівності мають место.

Сума показників рівнів зайнятості і безробіття у трудових ресурсах дає питому вагу економічно активного населення трудових ресурсах. По даним 2001 р.: 69,96+7,03=23%. Відсутні (до 100%) 23% - економічно не активне населення у працездатному віці, т. е. населення, яке входить до складу робочої сили в. До нього ставляться: o учні і студенти, слухачі і курсанти, відвідують денні навчальні заклади і незайняті ніякої діяльністю, крім навчання, o особи, зайняті веденням домашнього господарства, відходом дітей, хворими, родичами тощо. п.; o особи, котрі припинили пошук роботи, вичерпавши всі можливості її отримання, однак вони можуть і готові працювати; o особи, яким не потрібно працювати незалежно джерела їх дохода.

За методологією МОП економічно не активне населення включає ще категорію осіб, які входять у склад трудових ресурсів: o особи, отримують пенсії (від старості, на на пільгових умовах, з тимчасової втрати годувальника) і зайняті ніякої діяльністю; o інваліди, отримують пенсії та й незайняті ніякої деятельностью.

Оскільки чисельність економічно активного населення, чисельність зайнятих і безробітних пов’язані аддитивно, динаміка цих показників характеризується наступним образом:

Кэ = КзУз0 + КбКб0.

де Кэ — коефіцієнт зростання кількості економічно активного населения;

Кз і Кб- коефіцієнти зростання кількості зайнятих і безработных;

Уз0 і Кб0 — Рівні зайнятості і безробіття в базисному периоде.

По Приморському краю є такий інформація, приведений у табл.2:

Таблиця 2.

Динаміка чисельності зайнятих, безробітних й економічно активного населення ПК.

|Период |Чисельність, млн. людина |Рівень, % | | |зайнятих |безработны|экономиче|безработиц|занятости | | | |x |ски |и | | | | | |активних | | | |Базисний рік |945,1 |139,2 |1084,3 |12,84 |87,16 | |(2000) | | | | | | |Звітний рік |980,7 |98,7 |1079,4 |9,14 |90,86 | |(2001) | | | | | | |Коефіцієнт |1,04 |0,71 |0,99 |0,71 |1,04 | |зростання | | | | | |.

Відповідно до наведених раніше рівністю получим:

1,04*0,87+0,71*0,12=0,99.

Отже, загальний темп динаміки чисельності економічно активного населення 99% визначається темпами зростання кількості зайнятих (104%) і безробітних (71%). Зміни у рівнях зайнятості і безробіття хоч і можуть бути обмірювані коефіцієнтами зростання (як дано в табл. 2), але наочніше характеризувати у вигляді абсолютних приростів, виражених у відсоткових пунктах. Так, безробіття у звітній періоді знизився на 3,6 відсоткових пункти, Відповідно з цього ж величину знизився рівень зайнятості економічно активного населення. Зміна в пунктах рівня безробіття (зайнятості) можна визначити, не звертаючись до даних табл. 2, а виходячи з моделі динаміки чисельності економічно активного населения:

[pic] де? Yб — цілковиту зміну безробіття, виражене в відсоткових пунктах.

Що стосується оскільки він розглядався прикладу получим:

?Yб = [pic].

У службах зайнятості серед громадян, звернулися з проханням про працевлаштуванні, виділяються групи: o працюючі, але бажаючі змінити місце роботи, чи працює за сумісництву у вільний від основний роботи час; o студенти, учні загальноосвітніх шкіл й інших навчальних закладів, бажаючі працювати у вільний від навчання час; o незайняті на даний момент прохання журналістів про трудоустройстве.

Для регулювання у регіоні безробіття найбільше зацікавлення представляє третя група громадян, звернулися з проханням про працевлаштуванні. Більша частина з них враховується як офіційно визнані законодавчим шляхом безработные.

Зазвичай, безробіття, певний за даними вибіркового обстеження, в 3 — 6 разів більше рівня, зареєстрованого органах державної служби зайнятості РФ: 1999 р загалом протягом року чисельність безробітних, зареєстрованих у органах, становила 17% від кількості безробітних. Отже, з кожних 100 безробітних, певних по методології МОП лише 17 Росією 1999 р. реєструвалися в службі занятости.

Визначення втрат регіональної економіки від іноземних безробіття. Ці втрати носять двоїстий характер: По-перше держава мусить виплачувати частини безробітних посібник безробітним відповідно до діючими законами про працю. По-друге держава втрачає певну частину регіонального продукту та регіонального доходу те, що безробітні не беруть участь у виробництві. Втрати першого виду можна з’ясувати, як суму виплачених допомоги безробітним. Втрати другого виду можна розрахувати наступним образом:

[pic] де УРП — вартість валового регіонального продукту, виробленого за даний период.

Sзан і Sбез — середня чисельність зайнятих і безробітних за даний период.

Втрати регіонального продукту Приморському краї 2000 року склали 9383 млн. рублів. [pic].

Склад безработных.

Соціальний портрет безробітного засобами статистики отримують при аналізі даних від служб зайнятості по додатку до форми № 1-Т (працевлаштування) «Звіт з працевлаштування і зайнятість населення «протягом року. У ньому є інформацію про якісний склад безробітних (розподіл їх за підлозі, віку, рівнем освіти, причин звільнення, наявності дітей, професії, спеціальності). Вивчення якісного складу безробітних сприяє розробці ефективнішою політики зайнятості (субсидії розширення робочих місць, система підготовки й перепідготовки робочої сили в, заохочення підприємницької роботи і др.).

Щоб правильно оцінити ситуацію ринку праці, необхідно проаналізувати причини, що призвели громадян до статусу безробітних. Серед причин звільнень виділяються вивільнення працівників, звільнення в зв’язку зі скороченням штатів, ліквідацією підприємства, власного справи. Причинами утрати роботи істотну роль грає як вивільнення працівників у реорганізацією виробництва, а й їхні звільнення по власним бажанням, на яких нерідко приховується як незадоволеність змістом потребують і умовами праці, його оплатою, а й структурні зміни у производстве.

Серед безробітних, зареєстрованих у органах служби зайнятості, переважають жінки, у спільній ж чисельності бездітних, розрахованої по методології МОП, — чоловіки (53,9% у жовтні 1995 р.; 54,2% у жовтні 1997 р.; 59,4% у жовтні 1998 р; 52,4% у листопаді 1999 р.). З причин незайнятості серед чоловіків у більшою мірою поширене звільнення по власним бажанням: за 1995;1999 рр. частка осіб, котрі опинилися без роботи з даної причини, вагалася наступних межах: 43,9% у жовтні 1995 р. і 24,2% у серпні 1999 р., серед женщин-34,1% у жовтні 1995 р. і 15,4% в серпні 1999 г.

Гострота проблеми зайнятості великою мірою залежить від структурні зміни в економіці. Вивільнення працівників найчастіше пов’язано з технічним прогресом, і з зниженням обсяги виробництва, і з його реорганізацією, і з конверсією військово-промислового комплексу. Різні причини скорочення робочих місць зумовлюють відповідну систему заходів соціального захисту безробітних. Разом про те неоднакові реальні можливості допомоги у працевлаштуванні при істотних розбіжностях ситуацій ринку праці наводять до сильної диференціації регіонів за рівнем офіційно зареєстрованою безработицы.

Таблиця 3.

Склад безробітних, зареєстрованих у органах служби занятости.

Приморського краю (в %) | |1998 |1999 |2000 |2001 | |Чисельність безробітних — всього |100 |100 |100 |100 | |їх: | | | | | |звільнених за власним бажанням |39 |41,3 |47,2 |51 | |вивільнені працівники |36,8 |27,4 |19,5 |18,5 | |випускники общеобразоват. шкіл |2 |2,3 |2 |1,9 | |випускники вузів і ССУЗов |2,6 |2,7 |2,8 |2,3 | |випускники ПТУ |2 |1,9 |1,9 |1,7 | |З-поміж безробітних мають освіту: | | | | | |вище професійне |9,5 |9,2 |9,9 |10,4 | |середнє професійне |21,5 |21,8 |19,8 |19,9 | |початкова професійне |16,1 |15 |15,2 |14,9 | |середнє загальне |32,4 |32,9 |32,7 |32,2 | |немає повного середньої освіти |20,5 |21,2 |22 |21,6 |.

Освітній рівень безробітних у Росії одне із найбільш високих в світі: наприкінці 2001 р. у Приморському краї 30% безробітних малу вищу і середня спеціальна освіта, а р. Владивостоці цей показник значно вища — 59,7% (на 1 січня 2002 р.). Безробітні жінки, як правило, мають вищого рівня освіти, ніж чоловіки: це у Приморському краї до кінця 2001 р. серед безробітних жінок 34% малу вищу і середня спеціальна освіта, тоді як серед чоловіків 23%.

Нині у Росії освіту не виступає чинником соціальної захисту від безробіття. Надалі очікується зростання стійкості становища працівника з виробництва зі зростанням його освітнього рівня. Цю тенденцію можна спостерігати сьогодні у західних странах.

З позиції професійної орієнтації безробітних необхідно вивчення їх вікового складу. Основну частина безробітних у Приморському краї становлять люди зрілого віку. Розподіл безробітних в ПК по віку 2001 р., якщо взяти їх кількість за 100%, таково:

|возраст |% | |до 20 |6,4 | |20−24 |13,2 | |25−29 |15,8 | |30−49 |53,4 | |50−54 |7,2 | |55−59 |1,9 | |60−72 |2,1 |.

Середній вік безробітних становив 35 років. ([pic]).

Вік може враховуватися і розробки конкретних заходів допомоги безробітним. Наприклад, мови у Франції після закінчення терміну виплати посібники з безробіттю (65 місяців) виділяється допомоги за безробіттям, розмір якої залежить від його віку безробітного: від 65 — до 130 франків одну людину в день.

Особливу соціальну значимість даної має безробіття як серед молоді. У 2001 року 35,5% безробітних в ПК становили в віці до 30 років. У багатьох регіонів країни працевлаштуванням молоді займаються поруч із державними службами зайнятості молодіжні біржі праці, і навіть Міжрегіональний центр занятости.

Важливу роль статистиці грає інформацію про тривалості безробіття інвалідів як однієї з соціально не захищеного шару населення, що вимагає особливої турботи з державного боку. Середній період безробіття в інвалідів довші, ніж загалом у всій сукупності безробітних. У Приморському краї чисельність безробітних інвалідів за 4 року зріс у 2,7 раз.

Щоб надавати інвалідам реальної допомоги у працевлаштуванні, у багатьох країнах підприємства зобов’язані певну частину робочих місць надавати інвалідам чи відраховувати відповідні цифру фонд допомоги інвалідам. У зараз у Росії підприємства, в чисельності зайнятих яких інваліди становлять щонайменше 50%, мають певні пільги по налогообложению.

Таблиця 4.

Трудова реабілітація інвалідів органами державної служби зайнятості ПК.

(людина) | |1998 |1999 |2000 |2001 | |У найгіршому разі року | | | | | |Чисельність безробітних інвалідів |297 |523 |544 |781 | |їх інваліди, яким призначено |287 |489 |479 |689 | |посібник безробітним | | | | | |У перебігу року | | | | | |Поставлено на облік безробітних |334 |710 |796 |1171 | |інвалідів | | | | | |Спрямоване на проф. Навчання |21 |84 |131 |172 | |Працевлаштовано безробітних інвалідів |21 |84 |131 |172 | |Чисельність інвалідів, минулих проф. |15 |72 |128 |161 | |Навчання, всього | | | | |.

Склад занятых.

У статистиці нагромаджено великий політичний досвід вивчення складу зайнятих. Перш всього розглядається галузевої склад зайнятих як загалом країною, так в окремих її регіонах. Для цього він загальна кількість зайнятих в економіці приймається за 100% й питому вагу чисельності зайнятих у галузях (табл. 5.). Як очевидно з таблиці, в останні роки спостерігається зменшення кількості зайнятих як загалом, так в окремих галузей матеріального виробництва. У невиробничій сфері проти 1970 р. намічається зростання зайнятості у кредитуванні, страхуванні та в апараті управління. Це викликало зміни і в галузевому складі зайнятих: зниження частки чисельності зайнятих в сфері матеріального виробництва та відповідно його в невиробничій сфере.

Зміни у галузевому складі зайнятих за аналізований період досить помітні. Інтенсивність структурних зрушень то, можливо виміряти, наприклад, з допомогою квадратического коефіцієнта абсолютних структурних сдвигов:

? [pic], де [pic] і [pic] — удільні ваги чисельності зайнятих окремими галузях народного господарства за звітний і базисний периоды;

[pic] — число груп, які у галузевої классификации.

Для періоду 1980— 2001 рр. квадратический коефіцієнт абсолютних структурних зрушень становив 4,31 пункту, т, е. загалом удільні ваги чисельності зайнятих окремими галузях економіки змінювалися на 4,31 пункту.? =[pic]=4,31.

Таблиця 5.

Галузевий склад зайнятих економіки ПК.

(у відсотках підсумку) | |1970 |1980 |1990 |2001 | |Загалом у економіці |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 | |Промисловість |33,8 |31,5 |3,9 |24,6 | |Сільське господарство |8,4 |7,9 |7,7 |3,8 | |Лісове господарство |0,4 |0,4 |0,3 |0,4 | |Транспорт |13,3 |13,8 |12,2 |9,9 | |Зв'язок |1,6 |1,7 |1,5 |2,0 | |Будівництво |11,1 |10,2 |107,7 |5,5 | |Торгівля, громадське харчування, |9,2 |9,7 |9,5 |9,0 | |матеріально-технічне постачання | | | | | |Інформаційно-обчислювальне |- |- |- |0,2 | |обслуговування | | | | | |Загальна комерційну діяльність по |- |- |- |1,0 | |забезпечення ринку нафтопродуктів та операції з | | | | | |нерухомим майном | | | | | |Геологія, геодезія, гідрометеорологія |0,9 |0,8 |0,7 |0,3 | |Інші види діяльності сфери |1,2 |1,3 |1,4 |1,3 | |матеріального виробництва | | | | | |ЖКГ, невиробничі види побутового |3,3 |4,8 |4,6 |4,6 | |обслуговування населення | | | | | |Охорона здоров’я, фізкультура, |4,6 |4,5 |6,3 |9,1 | |соціального забезпечення | | | | | |Освіта |7,2 |7,6 |8,7 |12,2 | |Культура і мистецтво |1,2 |1,2 |1,8 |2,0 | |Наука й наукове обслуговування |1,6 |2,0 |1,7 |1,3 | |Кредитування, фінанси страхування |0,4 |0,6 |0,6 |1,2 | |Апарат органів управління і |1,8 |1,8 |1,2 |8,9 | |громадських організації | | | | | |Виробнича сфера |75,0 |70,0 |71,0 |58,5 | |Невиробнича сфера |25,0 |30,0 |29,0 |41,5 |.

Зміни у структурі економіки мусять спричинити змін — у складі зайнятих. У класифікації галузей економіки з’являються операції з нерухомим майном, загальна комерційну діяльність щодо забезпечення ринку. У майбутньому класифікація галузей народного господарства щодо рекомендації Статистичної комісії ООН буде замінена класифікацією видів економічної діяльності, продукції та послуг. Відповідно буде вивчатися і склад зайнятих за видами економічної діяльності: o сільському господарстві, полювання, лісівництво; o рибальство; o гірничодобувна промисловість й розробка кар'єрів; o обробна промисловість; o електроенергія, на газ і водопостачання; o будівництво; o оптова і роздрібна торгівля, ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів власного користування; o транспорт, складське господарство і зв’язок; o готелі та ресторани; o фінансове посередництво (крім обов’язкового соціального страхування); o діяльність із операцій із нерухомим майном і орендою, дослідницька і комерційна; o державне управління економіки й оборона; обов’язкове соціальне страхування; o освіту; o охорону здоров’я й соціальні послуги; o діяльність із надання комунальних, соціальних і персональних послуг; o діяльність із ведення приватних домашніх господарств, із найманим обслуговуванням; o діяльність экс-территориальных організацій корисною і органов.

Розвиток ринкової економіки супроводжується перерозподілом зайнятих за секторами економіки, на підприємствах різних форм власності. Дані табл. 6 відбивають суттєві зрушення у розподілі: за 1997—2000 рр. частка державного устрою і муніципального сектора знизилася на 0,8 відсоткових пункту, частка зайнятих приватному секторі зросла на майже 7 відсоткових пункти, на підприємствах і організаціях змішаної форми власності на 1,4 відсоткових пункти. Основну частку у економіці краю становлять окремий і державний, муніципальний сектора.

Таблиця 6.

Розподіл чисельності працюючого населення за формами власності в ПК.

(у відсотках) | |1997 |1998 |1999 |2000 | |Зайнято економіки — всього |100 |100 |100 |100 | |На державних підприємств і муніципальних |40,7 |41,3 |40,4 |39,1 | |підприємств і організаціях | | | | | |У приватний сектор |35,6 |38,3 |41,6 |42,6 | |зокрема: | | | | | |у сфері індивідуального праці та по |14,7 |16,7 |18,1 |17,1 | |найму в окремих громадян | | | | | |У громадські організації |0,7 |0,9 |1,1 |0,9 | |На підприємствах і організаціях |21,8 |18,7 |15,7 |14,8 | |змішаної форми власності | | | | | |У спільні підприємства |1,2 |0,9 |1,2 |2,6 | |Із загальної кількості зайнятих економіки |80,9 |79,7 |75,6 |76,5 | |дбає про підприємствах і | | | | | |організаціях | | | | |.

З, а до л ю год е зв і е.

Аналізуючи статистичні дані можна зробити такі висновки: o Для Приморського краю характерно зниження чисельності за 5 лет.

(з 1997 по 2002 рр.) на 3%, відповідно знижується й трудовий потенціал краю; o Середній вік безробіттю у краї становить — 35 років; o Серед безробітних частка молоді становить — 35%, частка на осіб із вищим і посередньо професійним освітою — 30%; o Погіршилася ситуація з безробітними інвалідами, чисельність яких за 4 року зріс в 2,7 раз; o Позитивний момент у тому, що це загальна чисельність безробітних 2001 року проти 1997 роком, знизилася на 30%; o Основна частина працюючого населення зосереджена виробничій сфері, у промисловості; o У частому секторі працює більшість економічно активного населення краю — 42%.

Виходячи з цього можна сказати, у сфері зайнятості регіональні органи виконавчої влади повинні розробити дієвих заходів щодо надання допомоги у працевлаштуванні молоді, осіб зрілого зрости (у разі утрати роботи) і на осіб із обмеженими трудовими способностями.

1. Башкатов Б.І. Міжнародна статистика праці. М., 2001.

2. Валовий регіональний продукт і його використання на территории.

Приморського краю. Владивосток, 2001.

3. Соціальна статистика / під ред. Єлісєєвої І.І. М., 2001.

4. Праця і і зайнятість населення Приморському краї: Статистичний збірник. Владивосток, 2002.

———————————- [pic].

[pic].

[pic].