Статистичні спостереження

Запровадження… …2.

1. Статистичне наблюдение.

1.1. Сутність статистичного наблюдения…3.

1.2 Программно-методологическое забезпечення статистичного наблюдения…4.

1.3. Види і знаходять способи статистичного спостереження… …8.

1.4. Основні організаційні форми статистичного наблюдения…10.

Укладання… …13.

Список використаної литературы…14.

З здавна людство здійснювало облік багатьох супутніх його життєдіяльності явищ і предметів і з ним обчислення. Люди отримували різнобічні, хоч і різняться повнотою в різних етапах у суспільному розвиткові, дані, учитывавшиеся повсякденно у процесі прийняття господарських рішень, а узагальненому вигляді й державною рівніщодо русла економічної та політики і характеру зовнішньополітичної діяльності. Керуючись міркуваннями залежності добробуту нації від величини створюваного корисного продукту, інтересів стратегічної безпеки держав і народіввід кількості дорослого чоловічого населення, доходів скарбницівід розміру оподатковуваних ресурсів немає і т. буд., здавна чітко усвідомлювалася і реалізовувалася у різних дисконтних акцій. З урахуванням досягнень економічної науки стало можливим розрахунок показників, узагальнено характеризуючих результати відтворювального процесу на рівні суспільства: сукупного суспільного продукту, національного доходу, валового національний продукт. Усю перераховану інформацію на постійно зростаючих обсягах надає суспільству статистика, що є необхідно приналежністю державної машини. Статистичні дані, в такий спосіб, здатні сказати мовою статистичних показників багато що на досить яскравої та переконливою форме.

1. Статистичне наблюдение.

1.1. Сутність статистичного наблюдения.

Початковим етапом будь-якого статистичного дослідження служить планомірний, науково організований збір даних про явищах і процесах громадської життя, званий статистичним наглядом. Значення цього етапу дослідження залежить від того, що використання самих лише цілком об'єктивною ситуацією і повної, отриманого результаті статистичного спостереження, на наступні етапи може забезпечити науково обгрунтовані висновки про характері й закономірності розвитку досліджуваного об'єкта. Статистичне спостереження здійснюється шляхом оцінки й реєстрації ознак одиниць досліджуваної сукупності у дисконтних документах. Отримані в такий спосіб дані є факти, так чи інакше що характеризують явища життя. Використання аргументації, заснованої на фактах, який суперечить застосуванню теоретичного аналізу, оскільки всяка теорія зрештою полягає в фактичний матеріал. Доказова здатність фактів ще більше зростає у результаті статистичної обробки, які забезпечують їх систематизацію, подання до стиснутому вигляді. Статистичне спостереження слід відрізняти з інших форм спостережень, здійснюваних у повсякденному житті, заснованих на виключно чуттєвому сприйнятті. Статистичним можна лише таке спостереження, що забезпечує реєстрацію встановлюваних фактів дисконтних документах на подальше їх узагальнення. Конкретними прикладами статистичного спостереження служить систематичне збирання відомостей, наприклад на машинобудівних підприємствах про кількість вироблених машин та вузлів, витратах виробництва, прибутків і т. буд. Статистичне спостереження має задовольняти досить жорстким вимогам: 1. Спостережувані явища повинен мати певне народногосподарське значення, наукову або практичну цінність, висловлювати певні соціально-економічні типи явищ. 2. Статистичне спостереження має забезпечити збір масових даних, у яких відбивається вся сукупність фактів, які стосуються оскільки він розглядався питання, оскільки громадські явища перебувають у постійному зміні, розвитку, мають різні якісні состояния.

Неповні дані, недостатньо різнобічно що характеризують процес, призводять до того, що з їхньої аналізу робляться помилкові висновки. 3. Розмаїття про причини і чинників, визначальних розвиток соціальних і нових економічних явищ, визначає орієнтацію статистичного спостереження разом із збиранням даних, безпосередньо характеризуючих изучаемый об'єкт, на облік фактів і подій, під впливом яких здійснюється зміна станів. 4. Задля більшої достовірності статистичних даних на стадії статистичного спостереження необхідна ретельна перевірка якості зібраних фактів. Сувора достовірність його даниходна їх найважливіших характеристик статистичного спостереження. Дефекти статистичної інформації, що виражаються у її недостовірності, неможливо знайти усунуті у процесі подальшого опрацювання, тому появу утрудняє прийняття науково обгрунтованих прийняття рішень та збалансованість економіки. 5. Статистичне спостереження проводиться на суворо науковій основі із заздалегідь розробленим системі, плану і правил (програмі), які забезпечують суворо наукове розв’язання всіх программно-методологических і організаційних вопросов.

1.2. Программно-методологическое забезпечення статистичного наблюдения.

Підготовка до статистичному спостереженню, забезпечує успіх справи, передбачає необхідність своєчасного рішення низки методологічних питань, що з визначенням завдань, мети, об'єкта, одиниці спостереження, розробкою програми розвитку й інструментарію, визначенням способу збору статистичних даних. Завдання статистичного спостереження безпосередньо випливають із завдань статистичного дослідження та складаються, зокрема, отриманні масових даних безпосередньо про стан досліджуваного об'єкта, в обліку стану явищ, що впливають на об'єкт, вивченні даних про судовий процес розвитку явищ. Цілі спостереження визначаються, перш всього потребами інформаційного забезпечення для економічного та розвитку суспільства. Поставлені перед державної статистикою мети уточнюються і конкретизуються її керівними органами, у результаті визначаються напряму, і масштаб роботи. Залежно від України цілі вирішується питання об'єкті статистичного спостереження, тобто. що треба спостерігати. Під об'єктом розуміється сукупність речовинних предметів, підприємств, трудових колективів, осіб тощо., з яких здійснюються явища і процеси, підлягають статистичному дослідженню. Об'єктами спостереження залежність від цілей можуть виступати, зокрема, маси одиниць виробничого устаткування, продукції, товарно тих матеріальних цінностей, населених пунктів, районів, підприємств, організацій та установ різних галузей народного господарства, населення й окремі його категорії тощо. Встановлення об'єкта статистичного спостереження пов’язані з визначенням його меж з урахуванням відповідного критерію, вираженого деяким характерним обмежувальним ознакою, званим цензом. Вибір цензу істотно впливає формування однорідних сукупностей, забезпечує неможливість змішання різних об'єктів або недообліку певної частини об'єкта. Сутність об'єкта статистичного спостереження усвідомлюється повніше при розгляді одиниць, у тому числі він перебуває: Одиницями спостереження служать первинні елементи об'єкта статистичного спостереження, є носіями реєстрованих ознак. Від одиниці спостереження слід відрізняти звітну одиницю. Звітної одиницею служить така одиниця статистичного спостереження, від якої у установленому порядку отримують інформацію, що підлягає реєстрації. У багатьох випадків обидва поняття збігаються, але нерідко вони теж мають і геть самостійного значення. Врахувати все безліч ознак, характеризуючих об'єкт спостереження, виявляється неможливим і недоцільним, тому розробки плану статистичного спостереження слід ретельно й кваліфіковано вирішувати питання складі ознак, які підлягають реєстрації відповідно до поставленої метою. Перелік ознак, формулируемых як питань, обращаемых до одиниць сукупності, куди має з відповіддю статистичне дослідження, є програму статистичного спостереження. Щоб самому отримати вичерпну характеристику досліджуваного явища, у складі програми може бути враховано весь коло його істотних ознак. Проте проблематичність практичного цього принципу обумовлює необхідність включення до програму лише найістотніших ознак, виражають соціально-економічні типи явища, його найважливіші риси, властивості і взаємозв'язку. Обсяг програми регламентується величиною ресурсів, наявних у розпорядженні статистичних органів, термінами результатів, вимогами до ступеня деталізації розробок та т.д. Зміст програми визначається характером і властивостями досліджуваного об'єкта, цілями і завданнями дослідження. До вимог до написання програми належить неприпустимість включення до її складу питань, куди важко отримати точні, цілком достовірні відповіді, дають об'єктивної картини тій чи іншій ситуації. Зблизька деяких найважливіших ознак у складі програми прийнято включати контрольні питання, службовці для узгодженості одержуваних відомостей. Щоб посилити взаимопроверку запитань і аналітичність програми спостереження, взаємозалежні питання містяться у певної послідовності, іноді у блоках взаємозалежних ознак. Питання програми статистичного спостереження повинні прагнути бути сформульовані чітко, ясно, лаконічно, не даючи змоги різних тлумачень. У конкурсній програмі нерідко наводиться перелік можливих варіантів відповідей, з яких уточнюється значеннєве зміст запитань. Методологічне забезпечення статистичного спостереження передбачає, що разом з програмою спостереження складається і яскрава програма її розробки. Завдання дослідження формулюються переліку узагальнюючих статистичних показників. Ці показники мають бути отримані в результаті опрацювання зібраного матеріалу, ознак, із якими кореспондується кожен показник, і макетів статистичних таблиць, де представлені результати обробки первинної інформації. Програма розробки, вишукуючи відсутню інформацію, дозволяє уточнити програму статистичного спостереження. Проведення статистичного спостереження передбачає необхідність підготовки відповідного інструментарію: формулярів та інструкції з їхньої заповнення. Статистичний формулярце первинний документ, у якому фіксуються запитання програми з кожної з одиниць сукупності. Формуляр, в такий спосіб, — це носій первинної информации[1]. Всім формулярів характерні деякі обов’язкові елементи: змістовна частина, куди входять перелік запитань програми, вільна графа або кілька граф для записи відповідей та шифрів (кодів) відповідей, титульна і адресна друку. Статистичні формуляри з метою забезпечення єдиних трактування їх змістову частину зазвичай супроводжуються інструкцією, тобто. письмовими вказівками й роз’ясненнями заповнення бланків статистичного спостереження. Інструкція роз’яснює мета статистичного спостереження, характеризує його об'єкт і одиницю, час і тривалість спостереження, порядок оформлення документації, терміни уявлення результатів. Проте головне призначення інструкції полягає у роз’ясненні змісту питань програми, як слід давати ними відповіді й заповнювати формуляр.

1.3. Види і знаходять способи статистичного наблюдения.

Успіх справи збору якісних і повних вихідних даних із урахуванням вимоги економного витрати матеріальних, трудових та фінансових ресурсів багато чому визначається рішенням питання про вибір виду, способу і організаційної форми статистичного наблюдения.

Види статистичного наблюдения.

Необхідність вибору тієї чи іншої варіанта збору статистичних даних, найбільшою мірою відповідного умовам розв’язуваної завдання, визначається наявністю кількох видів спостереження, різняться насамперед із ознакою характеру обліку фактів у часі. Систематичне спостереження, здійснюване безупинно і запитають обов’язково по мері виникнення ознак явища, називається поточним. Поточне спостереження проводиться з урахуванням первинних документів, містять інформацію, необхідну повної характеристики досліджуваного явища. Статистичне спостереження, проведене через деякі рівні інтервали часу, називається періодичним. Прикладом може бути перепис населення. Спостереження, проведене раз у раз, без дотримання суворої періодичності або у разовому порядку, називається одноразовим. Види статистичного спостереження диференціюються з урахуванням відмінності інформації з ознакою повноти охоплення сукупності. У зв’язку з цим розрізняють суцільне і несуцільне спостереження. Суцільним називають спостереження, що враховує все без винятку одиниці досліджуваної сукупності. Несуцільне спостереження явно орієнтується на облік деякою, зазвичай, досить масової частини одиниць спостереження, що дозволяє тим щонайменше отримати стійкі узагальнюючі характеристики все статистичної сукупності. У статистичної практиці застосовуються різні види несплошного спостереження: вибіркове, спосіб основного масиву, анкетне і монографічне. Якість несплошного спостереження поступається результатам суцільного, однак у деяких випадках статистичне спостереження взагалі виявляється можливо лише як несуцільне. Для отримання представницької характеристики всієї статистичної сукупності за певною частини її одиниць застосовують вибіркове спостереження, заснований на наукових принципи формування вибіркової сукупності. Випадковий характер відбору одиниць сукупності гарантує неупередженість результатів вибірки, попереджає їх тенденційність. По способу основного масиву виробляється відбір найбільших, найістотніших одиниць сукупності, основних у спільній їх масі по досліджуваному ознакою. Специфічним виглядом статистичного спостереження служить монографічне опис, що було детальне обстеження окремого, але дуже типового об'єкта, зумовлюючого інтерес і з погляду вивчення всієї совокупности.

Способи статистичного наблюдения.

Диференціація різновидів статистичного спостереження можлива й у залежність від джерел постачання та способів отримання первинної інформації. У цьому сенсі розрізняють безпосереднє стеження, опитування і документальне спостереження. Безпосереднім називають спостереження, здійснюване шляхом підрахунку, виміру значень ознак, зняття показань приладів спеціальними особами, здійснюють спостереженнями, інакше кажучиреєстраторами. Досить часто через неможливість застосування інших засобів статистичне спостереження здійснюється шляхом опитування за деякому переліку питань. Відповіді фіксуються у спеціальній формулярі. Залежно від способів отримання відповідей розрізняють експедиційний і кореспондентський способи, і навіть спосіб саморегистрации. Експедиційний спосіб опитування ввозяться усній формі спеціальним обличчям (лічильником, експедитором), які заповнюють одночасно формуляр чи бланк обстеження. Кореспондентський спосіб опитування організується шляхом розсилки статистичні органи бланків обстеження деякому відповідним чином підготовленого колі осіб, званих кореспондентами. Останні зобов’язані відповідно до домовленості заповнити бланк і його в статистичну організацію. Перевірка правильності заповнення формулярів має місце під час опитування способом саморегистрации. Опитувальні листи заповнюють, як і за кореспондентському способі, самі опитувані, та їх роздачу і валовий збір, і навіть інструктаж контроль правильності заповнення здійснюють счетчики.

1.4. Основні організаційні форми статистичного наблюдения.

Усі розмаїтість видів тварин і способів спостереження складає практиці у вигляді двох основних організаційних форм: звітності і спеціально організованого спостереження. Статистична звітністьосновна форма статистичного спостереження соціальному суспільстві, яка охоплює всі підприємства, організації та установи виробничу краще й невиробничій сфер. Звітністьце систематичне подання до встановлених термінів учетно-статистической документації в вигляді звітів, всебічно характеризуючих результати роботи підприємств і установ протягом звітних періодів. Звітність безпосередньо пов’язане з первинними і бухгалтерськими дисконтними документами, виходить з неї і є їх систематизацію, тобто. результат оброблення і узагальнення. Звітність здійснюється за суворо встановленої формі, затверджуваної Держкомстатом Росії. Перелік усіх форм із їхніх реквізитів (приладь) називається табелем звітності. Кожна форму звітності повинна містити такі відомості: найменування; номер і дату затвердження; найменування підприємства, його адреса київська і підпорядкованість; адреси, у яких представляється звітність; періодичність, дату уявлення, спосіб передачі; змістовну частину — у вигляді таблиці; посадовий складу осіб, відповідальних за розробку й достовірність звітних даних, тобто. зобов’язаних підписати звіт. Розмаїття умов виробничого процесу у різних галузях матеріального виробництва, специфічність відтворювального процесу у локальних умовах, облік значимості тих чи інших показників зумовлюють відмінність видів звітності. Розрізняють передусім типову і спеціалізовану звітність. Типова звітність має однакову форму і зміст всім підприємств або установ галузі народного господарства. Спеціалізована звітність висловлює специфічні для окремих підприємств нашої галузі моменти. За принципом періодичності звітність підрозділяється на річну і поточну: квартальну, місячну, двотижневу, тижневу. Залежно від способу передачі розрізняють поштову і телеграфну звітність. Статистичні перепису служать друге за значенням організаційної формою статистичного спостереження. Перепис є спеціально організоване статистичне спостереження, спрямоване на облік чисельності і складу певних об'єктів (явищ), і навіть встановлення якісних характеристик їх сукупностей певний час. Перепису представляють статистичну інформацію, не передбачену звітністю, а деяких випадках істотно уточнюють дані поточного обліку. Задля більшої високої якості результатів статистичних переписів здійснюється комплекс підготовчих робіт. Зміст організаційних заходів із підготовки переписів, здійснюваних відповідно до вимог і правилам статистичної науки, викладається в спеціально разрабатываемом документі, званому організаційному планом статистичного спостереження. У організаційному плані питань мусять знайти рішення питання суб'єкт (виконавця) статистичного спостереження, про місце, часу, термінах і порядок проведення, про організацію переписних ділянок, про обрання і підготовці рахункових працівників, забезпеченні їх необхідної облікової документацією, проведення інших підготовчих робіт тощо. Суб'єктом спостереження виступає організація (установа) або його підрозділ, відповідальне за спостереження, організуюче його проведення, а також безпосередньо виконують функції збирання й опрацювання статистичних даних. Питання місці спостереження (місці реєстрації фактів) виникає переважно під час проведення статистико-социологических досліджень, і вирішується залежно від України цілі дослідження. Час спостереження є період, протягом якого має розпочатися і завершено роботу по реєстрацію ЗМІ й перевірці отриманих даних. Час спостереження вибирається з урахуванням критерію мінімальної просторової мобільності досліджуваного об'єкта. Від часу спостереження слід відрізняти критичного моменту, якого приурочені зібрані данные.

Заключение

.

На закінчення хотів би відзначити деякі, основні висновки, що їх зробив себе у процесі роботи над рефератом. Поняття статистичного спостереженнядосить цікава тема — для розгляду. Статистичні спостереження використовуються практично скрізь, де тільки можна обумовити їх застосування. Разом про те, попри велику сферу застосування, статистичні спостереження є досить-таки складним предметом та системні помилки нерідкісне явище. Однак у цілому статистичні спостереження як до розгляду становлять собою великої интерес.

Список використаної литературы.

1. Єфімова М. Р., Рябцев У. М., Загальна теорія статистики: Підручник. -М.: Фінанси і статистика, 1995.

2. Теорія статистики. Під редакцією професора Р. А. Шмойловой, М.: Фінанси і статистика, 1996. ———————————- [1] Формуляри мають різні назви: форма первинного обліку або звітності, акт, бланк, табель, карта, анкета, опитувальний лист.