Лекції зі статистики

Питання № 1 Предмет і метод статистики.

Статистика має багатовікову історію. Її виникнення та розвитку обумовлені громадськими потребами: підрахунок населення, худоби, обліку земельних угідь, майна України та т.д. Найбільш ранні інформацію про таких роботах у Китаї ставляться до 13 в. до нашої ери. У у Стародавньому Римі проводилися обліки вільних громадян і їхніх майна. Вважається, що основи статистичної науки закладено англійським економістом У. Петти (1623−1687)г. Він розглядав статистику як науку про управлінні. У 1746 г. німецький професор філософії і право Ахенваль вперше в Марбурзькому університеті почав читати нову дисципліну, названу їм статистикою. У розвитку статистики чільне місце належить представникам вітчизняної науку й практики. У період Петра I статистика трактувалася політикою переважно як описова наука. Але вже з другої половини ХІХ ст. висувається пізнавальне значення статистики. Професор петербурзького університету Ю. Э. Янсон (1835−93) назвав статистику громадської наукою. Видатний економіст А.І. Чупров (1842−1908) зазначав необхідність масового статистичного дослідження з допомогою методу кількісного спостереження значної частини чинників у тому, щоб описати громадські явища, підмітити закони та визначити причини, їх які. Розвиток статистики в Росії щонайтісніше пов’язані з створеної після скасування кріпацтва земської статистикою, яка користувалася заслуженого авторитету за об'єктивність і. Історія розвитку статистики показує, що статистична наука усталилася у результаті теоретичного узагальнення накопиченого людством передового досвіду учетно — статистичних робіт, обумовлених, колись всього, потребами управління життя суспільства. Статистика, наука, що вивчає прийомів систематичного спостереження над масовими явищами соціального життя людини, упорядкуванням про чисельні їх описів і з наукового обробкою цих описів. Спостереження, вироблені статистиками, виражаються завжди у цифрах і сягають до, вазі і мері можна побачити явищ і предметів; вони масові, тобто ставляться до величезного числу однорідних предметів і явищ. Чисельні статистич. описи завжди видаються як таблиць, кожна цифра якого є сума предметів чи явищ взятій для спостереження маси, що у групи з заздалегідь певним ознаками. Результати наукового опрацювання цих таблиць виражаються у так зв. середніх числах, службовців визначення ймовірності наступу у майбутньому явищ при інших рівних умов явищ, аналогічних з тими, які були предметом спостережень. Описуючи і аналізуючи масові явища соціальної життя, З. з’ясовує закони їх послідовність і причинної залежності. По способу виробництва статистич. спостережень розрізняють опис явищ, приуроченого до одному певному моменту (т. зв. перепису і анкети) і послідовне опис ходу мінливих явищ (поточна реєстрація). Об'єктами статист. вивчення є населення, його склад парламенту й чисельність (підлогою, віку, національностей, занять, утворенню відкладень і ін.), зміни у ньому., так зв. рух населення (народжуваність, брачность, смертність, хвороби, самогубство, еміграція), діяльність населення (сільське господарство, промисловість, торгівля, кредит, рух шляхах повідомлення, страхування, злочинство й ін.). Питання № 2 Осн. направления розвитку статистики на етапі. Економічна реформа ставить кач-но нові завдання перед стат. наукой і практикою. У соттветствии з гос.прогр.перехода Росії на прийняту в межд. практике систему обліку, і статистики реорг.сист.сбора стат. инф-ции і соверш. методология аналізу рын. процессов і явищ. Широко при-я в мир. практике сист. Нац. счетов соотв.особ.и треб.рын.отношений. Тому перехід до рын. экон дозволив впровадити у стат. и бух облік СНС, отраж. функц-е галузей рын.экономики. Це необх. для компл-го аналізу эк-ки на макроур-не і обесп. инф-ции межд.экон.орг-ции, з кот.сотр.Россия. Статистиці належить велика роль инф-аналит-ом розвитку экон.реформы. Єдиної метою цього процесу явл оцінка аналіз стану та прогнозування сост. и розвитку экон. На совр.этапе.

Вопрос № 3 «Організація статистики «.

Єдиний централізований орган (Держкомстат Росії), вирішує осн. задачи які стоять перед стат-ой країни, осущ. єдиний. методологічне у, зводить і анализ-ет найважливіші матеріали, науково обобщ. стат даних про явищах общ-ой життя, вып. ряд ф-ций: исп-х, научно-методол., по наук. обобщ-ю та аналізу стат. мат-ов. Створення ед. системы гос.стат., що охоплює всі важн. стороны разв. хоз-ва країни, кожної галузі нац. хоз-ва і кажд. предпр-я в отд-ти, дає возм. обесп. Широкомасштабний облік та нагляд за пр-м і распр-м мат благ.

Найважливіше завдання стат органів — регулярне форм-е общ-ти і орг. упр-я про що відбуваються ізм. У соц-экон разв. страны .

У стоответствии з совр. требованиями, орг-я, проведення і методологія статистистических исслед. должны осущ. у межах междунар.станд.стат.учета.

ГКСР з исп. опыта, нагромадженого у у світовій практиці, рекомендацій межд. стат і экон.орг-ций впроваджується замість колишнього широкомасшт-го збору стат.инф.практика выб.наблюдений. Принципи: — централізоване керівництво, — єдине організаційне будову та методологія, — нерозривна зв’язку з органами державного управления.

Система державної статистики має ієрархічну структуру. Ця структура має федеральний, республіканський, крайової, обласної, окружної, міській молоді і районний уровни.

Держкомстат має управління, відділи, обчислювальний центр.

Питання № 4 Інформаційна база статистичних данных.

У соотв. со статтею 71 конституції РФ у стат-ой країни осущ. ДКЗ, як федеральний орган виконавчої. ДКЗ РФ, його органи в республіках, краях, областях, АТ у містах, районах, а також підвідомчі їм орг-ции, учр. и учеб. заведения становлять єдину сист. Гос. статистики страны.

Форми та фізичні методи збирання та опрацювання стат. данных, методологія розрахунку стат. пок-лей, уст-е ДКЗ, є статистичними стандартами РФ. У основі деят-ти ДКЗ лежать федеральні стат. Програми, кот. фин-ся з держбюджету. Усі ост. исслед-я ведуться рахунок коштів замовників. Питання № 5 «Статистична методологія щодо соціально-економічних явищ «Статистика як наука постійно удосконалює наявні стат. показники і розробляє нові для що з’явилися в об-ве нових явищ і процесів, що з переходом на рын. эк-ку. Статистика — осн. джерело інформації, вона мовою цифр відбиває громадське життя в усьому різноманітті її проявлений.

У наст. вр. з недостатнім розвитком рын. відносин роль інформаційної бази зростає, т.к. слід ознайомитися з кон’юнктурою р-ка, усложняющимися зв’язками суб'єктів р-ка і потребами до вивчення впливу разл. Чинників на результати їх деят-ти, соціальній та прогнозуванні і узагальненні результатів дослідження як у мікро ур-не (підприємств, фірм, галузей), і на макро ур-не (н/х в целом).

Стат. інформація явл. найважливішим ресурсом під управлінням всіх рівнях. Основним джерелом інформації стат. відомостей явл. обов’язкова стат. і бух. звітність всіх підприємств і закупівельних організацій, окремих юр. осіб якої б організаційно правової формі власності ставилися предприятия.

І тому створена і функціонує єдина система централізованої статистики, яка охоплює всі явища і процеси суспільно-економічної життя суспільства. Завдання статистики. Сучасні завдання статистики визначаються корінними змінами у життя страны.

Соц-эк перетворення, що відбуваються в країні, створення інститутів рын. хоз-ва вимагають постійного вдосконалювання стат. методології, розробки якісно нових показників статистики, розробки прийомів і способів методів вивчення загальних закономірностей і специфічних особливостей формування та розвитку російської рын.

Статистика як госп. практика забезпечує держ. і госп. органи всебічної інформацією керувати і складання народно-господарських планів різних рівнях, і навіть здійснює над втіленням цих планів, виявляє внутрипроизводственные резерви підвищення ефективності пр-ва. Статистичний облік — система реєстрації, узагальнення і вивчення масових, якісно однорідних соціально-економічних явищ масштабу підприємства, галузі, економічного регіону чи країни. Інформація статистичного обліку використовується органами влади й самонаведення прийняття управлінських решений.

Общество у свого розвитку ставить перед статистикою дедалі нові завдання, що сприяє виділенню окремих галузей єдиної статистичної науки. Кожна з цих галузей має власний об'єкт дослідження, з’ясовує сутність певної системи показників, розробляє правил і методи їхньої організації отримання й використання їх у наукової і практичної діяльності. Однак у галузевих статистиках застосовуються принципи та художні засоби загальної теорії статистики. Перший рівень — загальна теорія статистики. Загальна теорія статистики є наукою про найбільш загальні принципи, правила і законах цифрового висвітлення соціальноекономічних явищ. Вона розробляє найбільш загальні поняття, категорії статистичної науки, які мають общестатистический сенс (наприклад, «закономірність», «показник», «середній розмір», «ознака» тощо. буд.), і методи вивчення соціально-економічних явищ. Найважливішими її розділами є вчення: про статистичному спостереженні, статистичних угрупованнях і узагальнюючих показниках у вигляді абсолютних, відносних і середніх величин. Загальна теорія статистики з’ясовує сутність цих показників і розробляє наукову методологію їх побудови (обчислення), і навіть загальні принципи й фізичні методи статистичного дослідження. Її категоріями, показниками і методами користуються все галузеві статистики, т. е. загальна теорія эк-ки, і навіть порівняльного аналізу її показників з показниками розвинених країн, прийнятих у міжнародних ек. і стат. організаціях. У наст. вр. країни намічаються слід. корінні зміни у життя: 1. розвиток демократизації 2. формування багатоукладної эк-ки, що з розвитком рын. відносин 3. децентралізація процесу управління нар. хоз-вом 4. переходом регулювання нар. хоз-ва переважно ек. і правовими методами. Загальна теорія статистики вивчає також історичний аспект зміни поглядів на статистичну науку, розробляє організацію їх статистичних служб, вивчає досвід організації статистики за іншими країнах. Отже, роль і важливе місце загальної теорії статистики особливі. Вона формує общестатистическое світогляд економіки незалежно від місця його роботи. Саме тому вивчення статистики починають із загальних пяинципов і методів статистичного дослідження, т. е. із загальною теорії статистики. З другого краю рівні виділено великі узагальнюючі галузі: економічна і соціально-демографічна статистики.

?? 3 ?? Економічна статистика вивчає явища і процеси у сфері економіки: структуру, пропорції, взаємозв'язку деяких галузей і елементів громадського відтворення. Соціально-демографічна статистика вивчає населення, і навіть соціальні (неекономічні) явища і процеси, які характеризують умови життєдіяльності людей, їхні стосунки у процесі праці та внепроизводственной діяльності. Її основна мета є комплексне вивчення різних сторін соціальних умов способу життя людей. На рівні виділено галузі економічної та соціальнодемографічної статистики. У структурі економічної статистики виділяється макроекономічна статистика, котра розробляє методи комплексного вивчення економіки нашої країни, міжгалузеві зв’язку й ін. Крім цього, у сукупність галузей економічної статистики входять статистики промисловості, сільського господарства, торгівлі, і інших галузей виробничої сфери. До складу соціально-демографічної статистики входять статистики населення, рівень життя, культури, суспільної думки, політична, моральна, і інші галузі. Кожна галузева статистика є науку про кількісних змінах, які у відповідних галузях народного господарства. Завданням всіх галузевих статистик є розробка статистичних показників відповідних галузей. Статистика розвивається єдина наука, та розвитку кожної галузі сприяє її вдосконаленню загалом. зважаючи на викладене відзначимо ось що: з погляду викладання статистики у вищій школі воно охоплює у собі ряд дисциплін: теорія статистики, соціальна статистика й навіть серія галузевих статистик: фірми, ціноутворення, ринку товарів та послуг, населення, демографічна, праці, охорони здоров’я, культури та т. д.

Вопрос № 13 «Статистичні таблиці «.

Стат. табл — спосіб рацио-нального викладу і узагальнення даних про соц-эк. явищах з допомогою цифр, розміщених у опред. порядку. Підлягає - характеризує об'єкт дослідження. У ньому перелік одиниць сов-ти або груп исслед. об'єкта по істотним ознаками. Присудок — система показників, кот-ми хар-ся об'єкт вивчення. Проста табл — табл, в под-лежащем кіт. дається простий пе-речень об'єктів чи терр.единиц. Групова табл — містить групп-ку одиниць сов-ти за одним — колич. чи атрибутивному — ознакою. Комбинац. табл — містить групп-ку одиниць сов-ти однов-ременно з двох і > ознаками. Проста розробка присудка — показники у сказуемом дано паралельно одне одному, без поділу на підгрупи. Складна розробка присудка — показники у сказуемом дано у комбінації друг з одним. Стат. показник — колич. хар-ка соц-эк. явищ і процесів за умов кач. определенности.

Вопрос № 15 Абсолютні величины.

Практично статистична інформація починає формуватися з абсолютних величин, ними вимірюються усі сторони життя. Абсолютні величини, які виражають розміри (рівні, обсяги) явищ і процесів, одержують у результаті статистичного спостереження та зведення вихідної інформації. По способу висловлювання розмірів досліджуваних явищ абсолютні величини поділяються на індивідуальні і сумарні, які представляють одне із видів узагальнюючих величин. Індивідуальні — характеризують розміри кількісних ознак у окремих одиниць. Цей вид показників служить підставою при статистичної зведенню для включення одиниць об'єкта до груп. На базі отримують абсолютні величини, у тому числі, своєю чергою, можна назвати показники чисельності сукупності і екологічні показники обсягу ознак сукупності. Абсолютні величини — завжди числа іменовані, які мають певний розмірність, одиниця виміру. Залежно від різноманітні причини і цілей аналізу застосовуються натуральні, грошові (вартісні) і трудові одиниці виміру. Вивчаючи економічні явища, статистика неспроможна обмежуватися обчисленням лише абсолютних величин, в аналізі статистичної інформації важливе останнє місце посідають похідні узагальнюючі показники — середні і відносні величины.

Вопрос № 16,17 Відносні величины.

Відносні величини — в статистиці наз.обобщ.пок-ли, хар-ие кол-е соотн.2-х сопоставляемых стат.величин. Отн. величины м.б.выражены именованными числами н-р: щільність нас-я (отн.жисла жителів до P. S території на кот. они живуть), опред.ср.кол-м чел/км, ко-во произв-го м’яса для 100Га с/г угідь тощо. При розрахунку відносних величин слід пам’ятати, що у чисельнику завжди знаходиться показник, який відбиває то явище, яке вивчається, тобто. порівнюваний показник, а знаменнику — показник, з яким виробляється порівняння, який приймає за підставу чи базу порівняння. База порівняння виступає як своєрідного вимірювача. Залежно від того, яке числове значення має тут база порівняння, результат відносини може бути виражений або у формі коефіцієнта і відсотка, або у формі проміле і децимилле. Якщо значення підстави чи бази порівняння приймається за одиницю, то відносна величина є коефіцієнтом і, скільки раз яка вивчалася величина більше підстави. Якщо значення підстави чи базу порівняння б сприйняти як 100%, результат обчислення відносної величини виражатиметься й у відсотках. Там, коли базу порівняння сприймають як 1000, результат порівняння виявляється у проміле [pic].

Вопрос № 36 Територіальні индексы Территориальные індекси — це різновид відносних величин порівняння, коли сопоставляются складні показники, які стосуються одному і до того ж періоду часу, але з різним територіям. За підсумками територіальних індексів виконуються міжнародні зіставлення. Територіальний індекс товарообігу — цей показник суми виручки від продажу одному з районів до аналогічного показника другом.

Вопрос № 37 Індекс инфляции Индекс інфляції для даного року обчислюють слід чином. Розраховується індекс цін для даного року. І тому вибирається базовий период (например, за базу приймається попередній рік), котрій рівень цін приймається за 100 (беруться ціни певного набору товаров).

Индекс цін для даного року = ціни поточного года/цены баз года*100.

Це Рівень Інфляції. Індекс означає що це співвідношення збільшується на 100. Темп інфляції для даного року дорівнює: Індекс текущ року — індекс цін минулого года/индекс цін цього року Найпоширенішим є індекс споживчих цін. Це середньозважене зміна всіх ціни товари, включені в споживчу корзину.