Шпаргалки зі статистики

———————————;

ПРЕДМЕТ, МЕТОД, І ОСН. КАТЕГОРИИ.

Нині стат. має таке визначення. Стат. — це планомірний і систематичний облік масових громадських явищ, що роблять державними статистичні органи і дає числове вираз що виявляється закономірностям. Взагалі статистик дуже багато, наприклад: стат. промисловості, стат. торгівлі, економічна стат., математична, прикладна тощо. Оскільки стат. оперує масовими явищами, то основним поняттям є статистична сукупність. Стат. сукупність — це безліч об'єктів чи явищ, досліджуваних стат., які мають чи кілька загальних ознак і різняться між собою на інших ознаками. Окремі об'єкти чи явища, що утворюють статистичну сукупність, називаються одиницями сукупності. Явища і процеси у суспільства вивчаються стат. у вигляді статистичних показників. Статистичний показник — це кількісну оцінку властивості досліджуваного явища. Однією із поважних категорій статистичної науки є поняття ознаки. Ознака — це характерне властивість досліджуваного явища, відрізняє його від інших явищ. У різних галузях стат. вивчаються різні ознаки. Отже, статистичних ознак, тобто. властивостей, якостей об'єктів спостереження дуже багато. Усі їхні розмаїття заведено поділяти на великі групи: ознаки якості та ознаки кількості. Якісний ознака (атрибутивний) — ознака, окремі значення якого виражаються у вигляді понять, найменувань. Кількісний ознака — ознака, певні значення якої мають кількісні висловлювання. Кожен об'єкт вивчення може мати цілу низку статистичних ознак, але від об'єкта об'єкта одні ознаки змінюються, інші залишаються незмінними. Міняються ознаки від однієї об'єкта до іншого прийнято називати варьирующими. Саме це ознаки вивчаються в стат., оскільки неизменяющийся ознака вивчати нецікаво. Варіація — це різноманіття, змінюваність величини ознаки в окремих одиниць сукупності спостереження. Окремі значення ознаки називаються варіантами цієї ознаки. Метод статистики передбачає таку послідовність действий:

— розробка статистичної гипотезы,.

— статистичне наблюдение,.

— зведення і угруповання статистичних данных,.

— аналіз данных,.

— інтерпретація даних. Проходження кожної стадії пов’язані з використанням спеціальних методів, объясняемых змістом виконуваної роботи. Масового характеру громадських законів і своєрідність їх дій зумовлює необхідність дослідження сукупних даних. Закон великих чисел породжена особливі властивості масових явищ. Останні через свою індивідуальності, з одного боку, відрізняються одна від друга, а з іншого — мають щось спільне, обумовлене їх приналежністю до певному класу, виду. Причому поодинокі явища більшою мірою піддаються впливу випадкових чинників, коли їх сукупність. Закон великих чисел у найбільш простий формі говорить, що кількісні закономірності масових явищ чітко виявляються лише досить великому їх числе.

СТАТИСТИЧНЕ НАБЛЮДЕНИЕ.

— розробка статистичної гипотезы,.

— статистичне наблюдение,.

— зведення і угруповання статистичних данных,.

— аналіз данных,.

— інтерпретація данных.

Стат. спостереження — це початкова стадія экономико-стат. набл. Вона є науково організаційну роботу з збиранню масових первинних даних про явищах і процесах життя. Будь-яке стат. набл. здійснюється з допомогою оцінки й реєстрації ознак одиниць сукупності у дисконтних документах. Отже, отримані дані є факти, котрі чи інакше характеризують явища життя. Стат. набл. має відповідати наступним вимогам. 1. Набл. явища повинен мати наукову і практичну цінність, висловлювати певні соціально-економічні типи явищ. 2. Безпосередній збір масових даних має забезпечити повноту фактів, які стосуються оскільки він розглядався питання, оскільки явища перебувають у постійному зміні, розвитку. У разі, якщо відсутні повні дані, аналіз політики та висновки можуть помилковими. 3. Задля більшої достовірності стат. даних необхідна ретельна всебічна перевірка якості зібраних фактів. 4. А, щоб зробити найкращі умови щоб одержати об'єктивних матеріалів, необхідна наукова організація стат. спостереження. Стат. набл. ввозяться двох формах: шляхом надання звітності і проведення спеціально організованих статистичних спостережень. Отчётностью називають таку організованої форми статистичного набл. при якої відомості вступають у вигляді обов’язкових отчётов в певні терміни і з утверждённым формам. У цьому джерелом відомостей, зазвичай, є первинні учётные запис у документах бухгалтерського та оперативної обліку. Спеціально організоване стат. набл. є збір відомостей у вигляді переписів, одноразових учётов і обстежень. Прикладом спеціально організованого стат. набл. може бути: перепис населення, різного роду соціологічні обстеження. Види стат. набл. різняться за часом реєстрації даних, і за рівнем охоплення одиниць досліджуваної сукупності. За характером реєстрації даних у часі розрізняють набл. безупинне і перериване. Останнє, своєю чергою підрозділяється на набл. періодичне і одноразове. Безперервним є така набл. яке ведеться систематично. У цьому реєстрація фактів проводиться у разі мері їх звершення, наприклад, реєстрація актів громадського стану. При поточному набл. не можна допускати значного розриву між моментом виникнення факту і моментом його реєстрації. Переривчастим є така набл. яке повторюється через певні часові відтинки. Одночасна набл. проходить за мері потреби, раз у раз, без дотримання суворої періодичності чи взагалі проводиться раз. За рівнем охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють суцільні і несуцільні стат. набл. Суцільним називають таке набл. у якому обстеження піддаються все без винятку одиниці досліджуваної сукупності. Шляхом суцільного набл. здійснюється отримання звітності від підприємств та шкільних установ. Несплошным називають таке набл. у якому обстеження піддаються не все одиниці досліджуваної сукупності, лише заздалегідь встановлена їх частина, наприклад, вивчення торгових оберту і ціни ринках. Основним виглядом несплошного набл. є вибіркове. Вибірковим набл. називається набл. у якому характеристика всієї сукупності фактів дається за певною їх останній частині, відібраною у випадковому порядку. У торгівлі з його за допомогою вивчають ефективність нових, передових форм торгівлі, попит населення і побудову ступінь його удовлетворения.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОМИЛКИ ВИБІРКИ Помилка вибірки — це об'єктивно виникає розходження між характеристиками вибірки і генеральної сукупності. Вона залежить від створення низки чинників: ступеня варіації досліджуваного ознаки, чисельності вибірки, методом відбору одиниць на вибіркову сукупність, прийнятого рівня достовірності результату дослідження. Визначення помилки вибіркової середньої. При випадковому повторному відборі середня помилка вибіркової середньої розраховується за формуле:

[pic] де [pic] — середня помилка вибіркової середньої; [pic]— дисперсія вибіркової сукупності; n — чисельність вибірки. При бесповторном відборі її по формуле:

[pic] де N — чисельність генеральної сукупності. Визначення помилки вибіркової частки. За умови повторного відборі середня помилка вибіркової частки розраховується за формулі: [pic] де [pic] — вибіркова частка одиниць, які мають досліджуваним признаком;[pic] — число одиниць, які мають досліджуваним ознакою; [pic] — чисельність вибірки. При бесповторном способі відбору середня помилка вибіркової частки визначається по формулам: [pic] Гранична помилка вибірки [pic] пов’язана з середньої помилкою вибірки [pic] ставленням: [pic] У цьому t як коефіцієнт кратності середньої помилки вибірки залежить від значення ймовірності Р, з якою гарантується величина граничною помилки вибірки. Гранична помилка вибірки при бесповторном відборі визначається за такими формулам:

[pic][pic] Гранична помилка вибірки при повторному відборі визначається по формуле:

[pic] [pic].

ЗВЕДЕННЯ І УГРУПОВАННЯ СТАТ. ДАННЫХ.

Через війну першої стадії стат. дослідження одержують відомості про кожної одиниці сукупності. Завдання другий стадії у тому, аби впорядкувати і узагальнити первинний матеріал, звести їх у групи і основі дати узагальнюючу характеристику сукупності. Цей етап в статистиці називається зведенням. Розрізняють просту зведення (підрахунок лише спільних підсумків) і стат. угруповання, що зводиться до розчленовування сукупності на групи з суттєвого для одиниць сукупності ознакою. Угруповання дозволяє їм отримати такі результати, якими можна виявити склад сукупності, хар-ные риси і властивості типових явищ, знайти закономірності і взаємозв'язку. Результати зведення можуть бути як стат. рядів розподілу. Статистичним поруч розподілу називають упорядкований розподіл одиниць сукупності на групи з досліджуваному ознакою. Залежно від ознаки ряди може бути вариационными (кількісними) і атрибутивными (якісними). Кількісні ознаки — це ознаки, мають кол-ное вираз у окремих одиниць сукупності, наприклад, вести робочих, вартість продукції промислових підприємств тощо. Атрибутивные ознаки — це ознаки, які мають кількісної заходи. Наприклад, підлогу, професія робочого і вільного т.д. Вариационные ряди може бути дискретними чи интервальными. Дискретний ряд розподілу — це ряд, у якому варіанти виражені цілим числом. Интервальный ряд розподілу — це ряд, у якому значення ознаки задано як інтервалу. Стат. ряди розподілу дозволяють систематизувати і узагальнювати стат. матеріал. Але вони не дають всебічної характеристики виділених груп. Аби розв’язати ряд конкретних завдань, виявити особливості у розвитку явища, знайти тенденції, встановити залежності, необхідно зробити угруповання стат. даних. Угруповання — це процес освіти груп одиниць сукупності однорідних в якомусь відношенні, і навіть мають однакові чи близькі значення группировочного ознаки. З цією метою вибирається группировочный ознака розробляють система показників, якими будуть хар-ваться виділені групи. Визначення й обгрунтування показників цілком від України цілі дослідження та поставленої завдання. Залежно від заповітної мети і завдань дослідження розрізняють такі види угруповань: типологічні, структурні, аналітичні. До типологічним угрупованням відносять все угруповання, які хар-ют якісні особливості і відмінності між типами явищ. Типологічні угруповання широко застосовують у економічних, соціальних та інших дослідженнях. Структурна угруповання — виявляє склад однорідної в кач-ном відношенні сукупності по якомусь ознакою. Прикладом можуть бути угруповання підприємств із відсотку виконання плану, за кількістю робітників тощо. Значення таких угруповань у тому, що з допомогою можна виділити і вивчені групи підприємств передових, середніх, відстаючих; виявлено невикористані резерви виробництва, наприклад, у сфері поліпшення використання основних фондів, підвищення продуктивність праці, поліпшення якості продукції і на т.д. Аналітична угруповання — застосовується на дослідження взаємозв'язку між явищами. Використовуючи аналітичні угруповання, визначають факторні і результативні ознаки досліджуваних явищ. Факторні - це ознаки, мають вплив інші, пов’язані із нею ознаки. Результативні - це ознаки, які змінюються під впливом факторних. Освіта груп з двох і більше ознаками, узятим у певному поєднанні, називається комбінованої угрупованням. У цьому группировочные ознаки прийнято розташовувати, починаючи з атрибутивного, у певному послідовності, з логіки взаємозв'язку показників. Застосування комбінованих угруповань зумовлено різноманіттям економічних явищ, і навіть необхідністю їх усебічне вивчення. Але збільшити кількість группировочных ознак обмежується зменшенням наочності, що знижує ефективність використання стат. информации.

ПРОГ-МНО-МЕТОДИЧЕСКИЕ І ОРГ. ЗАПИТАННЯ НАБЛЮДЕНИЯ.

Кожне спостереження здійснюється з конкретної метою. У його проведенні необхідно встановити, яка підлягає обстеження. Треба вирішити такі питання: Об'єкт спостереження — сукупність предметів, явищ, які мають би мало бути зібрані відомості. При визначенні об'єкта вказуються його основні відмінності (ознаки). Кожен об'єкт масових спостережень полягає їх окремих одиниць, тому необхідно вирішити питання, який той елемент сукупності, який послужить одиницею спостереження. Одиниця спостереження — це складовою елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрацію ЗМІ й основою рахунки. Ценз — це певні кількісні обмеження об'єкта спостереження. Ознака — це властивість, яке характеризує певні риси і особливості, властиві одиницям досліджуваної сукупності. Програма спостереження — це перелік ознак, які підлягають реєстрації. Програма знаходить свій відбиток у формулярі спостереження. Виділяються організаційні питання: перелік заходів, які забезпечують правильність спостереження, і навіть оргплан, де враховуються органи спостереження, час спостереження, порядок приймання і здавання матеріалу, порядок отримання інформації. Період спостереження — час, протягом якого має відбутися реєстрація. Критична дата спостереження — дата, за станом яку повідомляються відомості. Критичний момент — час, за станом який реєстрація наблюденных фактов.

Статистичні таблиці - це найбільш раціональна форма уявлення результатів статистичної зведення і угруповання. Значення статистичних таблиць у тому, що вказують охопити матеріали статистичної зведення загалом. Статистична таблиця, по суті, є системою думок про досліджуваному об'єкті, излагаемых цифрами з урахуванням певного ладу у розташуванні систематизованої інформації. У фундаменті економічної і управлінською роботі, що з комерційної діяльністю, статистичні таблиці застосовуються часто-густо. Тому необхідно навчитися правильно їх складати і аналізувати. За зовнішнім виглядом статистична таблиця є ряд від перетинання горизонтальних і вертикальних ліній, їхнім виокремленням по горизонталі рядки, а, по вертикалі - графи (стовпчики, колонки), які у сукупності складають хіба що скелет таблиці. Таблиця, що складається з рядків і граф, котрі заповнені цифрами, називається макетом таблиці. Кожна статистична таблиця має підлягає і присудок. Підлягає таблиці. — це об'єкт нашого вивчення (назва району, міста, підприємства). Присудок. — це система показників, якими характеризується об'єкт вивчення, тобто. підлягає таблиці. Зазвичай підлягає розташовується зліва, як найменування горизонтальних рядків, а присудок — справа, як найменування вертикальних граф. У таблиці може бути підбили підсумки по графам і рядкам. Обов’язкова частина таблиці - заголовок, що складає, що йдеться у таблиці, якого місцеві і часу вона належить. Залежно від побудови що підлягає, таблиці діляться втричі виду: прості, групові і комбінаційні. Простими таблицями називаються такі, в підметі немає угруповань, а дається лише перелік одиниць сукупності (перечневые таблиці), адміністративних районів (територіальні таблиці) чи періодів часу (хронологічні таблиці). [pic] Групові статистичні таблиці дають більш інформативний матеріал для аналізу досліджуваних явищ, завдяки освіченим у тому підметі групам з суттєвого ознакою чи виявлення зв’язок між поруч показників. Комбінаційними таблицями називаються такі, у яких підлягає містить угруповання одиниць сукупності з двох або як ознаками, узятим в поєднанні. Комбінаційна таблиця встановлює взаємне дію на результативні ознаки існуючу зв’язок між чинниками группировки.

ПРАВИЛА ЗАПОЛНЕНИЯ.

Якщо одна з числових висловів даного ознаки одно нулю, то те що відповідної графи і рядки перекреслюється. Якщо числові значення ознаки невідомі, то перетині графи і рядки ставиться крапки. Якщо те що графи і рядки втрачає сенс, то ставиться «Х ». Якщо таблиці відсотки за відношення до якомусь попереднього року, то цього року може бути показаний в таблиці, попри вказування її в заголовке.

ПОКАЗНИКИ АНАЛІЗУ РЯДІВ ДИНАМИКИ Одне з найважливіших напрямів аналізу рядів динаміки явл. вивчення особливостей розвитку явища за окремі періоди часу. Для динамічних рядів розраховують ряд показників: До — темпи зростання; (yабсолютні приросты;(Kтемпи приросту. Темп зростання — відносний показник, получающийся внаслідок розподілу двох рівнів одного низки друг на друга. Можуть розраховуватися як ланцюгові, коли кожний рівень низки зіставляється із попереднім йому рівнем: [pic], або як базисні, коли всі рівні низки сопоставляются з у тому ж рівнем y0, обраним за базу порівняння: [pic]. Темпи зростання кількості можуть бути як коефіцієнтів або у формі відсотків. Абсолютний приріст — різницю між двома рівнями низки динаміки, має ту ж розмірність, що й рівні самого низки динаміки. Абсолютні прирости може бути ланцюговими і засадничими, залежно від способу вибору бази щодо порівняння: ланцюгової абсолютний приріст -[pic]; базисний абсолютний приріст -[pic]. Для відносної оцінки абсолютних приростів розраховуються показники темпів приросту. Темп приросту — відносний показник, що складає наскільки відсотків рівня низки динаміки більше (менше) іншого, прийнятого за базу порівнювати. Базисні і ланцюгові темпи прироста:[pic] [pic]. (yб і (yцабсолютний базисний чи ланцюгової приріст; y0- рівень низки динаміки, обраний за базу визначення базисних абсолютних приростів; yi-1 — рівень низки динаміки, обраний за базу визначення i-го ланцюгового абсолютного приросту. Існує зв’язок між темпами розвитку і приросту: (До = До — 1 чи (До = До — 100% (якщо темпи зростання визначені у відсотках). Якщо абсолютний приріст (ланцюгової) на темп приросту (ланцюгової) за період, одержимо показник, званий — абсолютне значення один відсоток приросту: [pic]. За вищезгаданими показниками зміни рівнів низки динаміки (абсолютні прирости, темпи розвитку і приросту), отриманим у результаті аналізу вихідного низки, можна розрахувати узагальнюючі показники у вигляді середніх величин — середній абсолютний приріст, середній темпи зростання, середній темп приросту. Середній абсолютний приріст можна отримати за однією з формул: [pic]или[pic], где n — число рівнів низки динамики;y1 — перший рівень низки динаміки; ynостанній рівень низки динаміки; yцiланцюгові абсолютні прирости. Середній темпи зростання можна визначити, користуючись формулами: [pic], [pic], [pic] де n — число розрахованих цепних чи базисних темпів зростання; y0 — рівень низки, ухвалений за базу порівнювати; ynостанній рівень ряда;Kiц — ланцюгові темпи зростання (в коефіцієнти); Кiб — перший базисний темпи зростання; Кnбостанній базисний темпи зростання. Між темпами приросту (K і темпами зростання До існує співвідношення (K= До — 1, аналогічне співвідношення правильно, і для середніх величин.

ІНДЕКС ЦІН ПРОИЗВОДИТЕЛЯ.

Включає індекс ціни пром., с/г та інших. продукцію. Індекс цін произв-ля пром. прод. хар-ет динаміку зміни виробників пром.прод. Визначається з урахуванням контролю над зміною цих цін шляхом реєстрації ціни товари. Спостереження за цін проводиться у разі вибіркової мережі базових підприємств. Для розрахунку зведених індексів за галуззю використовують галузеву структуру пром. виробництва попередній рік. Індекс ціни пром. продукцію складається з: -відбору базових підприємств і товарівпредставників; -визначення порядку реєстрації цін; -вибір терезів розрахункової ф-лы. Серед підприємств є представники різної форми собств., типових д/данной галузі. Поруч із великими предпр. мають бути і дрібні. Мережа базових підприємств формують удвічі етапу: -відбирається min великих підприємств, мають отже. вагу країни; -підприємства, відбивають регіональну специфіку. Відбір товарів виробляється: -для контролю над рівнем ціни конкретні види товарів; -до розрахунку індексу цін по товарних груп; -до розрахунку зведених індексів цін за галузями. З кожної тов. групи, вкл. однорідні товари, відбирають 3−5 представницьких виду, по до-рим реєструватимуть ціни. Реєстрації підлягають фактичні ціни на всі произв. і відвантажену продукцію у протікав. місяці російський ринок продукцію (без ПДВ, акцизів, та інших. податків не які входять у оптову ціну). До складу зареєстрованим ціни нічого не винні включатися витрати підприємств понад ціни інва.

ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ ДЕН. ОБР І КРЕДИТА.

Предметом вивчення явл. кол-венная хар-ка масових явищ у сфері ден. обігу євро і кредитних відносин. Ден. звернення — рух грошей у внутр. обороті у грошовій і б/наличной формі у процесі звернення товарів, надання послуг за вчинення різних платежів. Ден.обр. охоплює не лише рух товарів та послуг, а й позичкового і фіксованого капіталу. Значна частка власності обороту країни з Р.Э. посідає на фин. операції, тобто. на операції з різними видами цінних паперів, позичкові операції, податкові платежі та інші. Більшість ден. обороту відбувається у б/нал. формі. Це з з різким збільшенням платіжних операцій. Приносить Чималі Грошікредитне регулювання — сис-ма заходів д-ви, спрямовану стабілізацію ден. обр., валютної сис-мы, поліпшення функціонування кредитної сис-мы. Центробанк використовує такі прийоми, як регулювання облікової ставки, зміна норми обов’язкових резервів банку, проведення операцій із держ. цін. паперами. ЗАВДАННЯ: 1. Визначення розмірів ден. є і її структури. 2. Відображення ден. обр. і - оцінка чинників, які впливають знецінення грошей. 3. Хар-ка кредитної політики. 4. Статистичне вивчення форм кредиту. 5. Вивчення позичкового процента.

ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦЕН.

Основним призначенням явл. оцінка динаміки ціни споживе. товари. У резолюції МОП зафіксовано, що метою розрахунку ІСЦ явл. оцінка зміни у часу рівня ціни споживе. товари та, об'єкти, куплені населенням для невиробничого споживання. ІСЦ У РФ ВКЛЮЧАЄ: -зведений ІСЦ, хар-ющий зміна вартості базового повного набору потреб. товарів та послуг загалом однією сім'ю. -зведений ІСЦ покриває зміна вартості фіксованого набору товарів і постачальники послуг без товарів необов’язкового користуванняІСЦ окремих соц-эконом. груп населення, хар-ющий зміна вартості фіксованого набору товарів та послуг, приобр. групами населення з різними доходами. -індекс вартості прожиткового мінімуму, к-рый хар-ет зміна вартості фіксованого набору споживе. товарів та послуг, соотв. мінімального споживчому бюджету. -ІСЦ расчитываемый по набору з 19 найменувань продуктів, вкл. тютюнові вироби. -зведений індекс загалом групам продовольств. і непродовольств. товарів і навіть ІСЦ в регіоні і економ. району. Основою ІСЦ служать індивідуальні індекси роздрібних цін рассчитываемые на осн. щотижневої і ежемес. реєстрації цін, і тарифів по набору товарів. РОЗРАХУНОК ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ: до предыдущ. місяцю, до грудня перед. роки або банку кварталу, до соотв. місяцю перед. року. Інформацією до розрахунку явл. дані магазинів, рунков, наметів, підприємств сфери послуг. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ: расчитывается на кілька етапів. На початку індивідуальні індекси містом як приватне від розподілу середніх цін. Натомість середовищ. ціни расчитываются в кожному регістр. товару по ф-ле середньої простий. На базі індексу цін по терр-ям, бере участі у спостереженнях опред. агрегатні індекси цін окремих товарів. У кач-ве терр. терезів використовують окремий вагу чисельності населення в початок цього року досліджуємо. області у загальній чисельності населення РФ. З агрегатних індексів з товарів і послуг загалом та долі витрат з їхньої приобр. і споживання опред. зведений індекс цін цілому в групам споживе. товарів і навіть у регіонах і РФ в цілому. Для обчислення індексу вартості прожиткового мінімуму необхідний нормативний підхід до формування споживе. кошика: -порівнюється набір і у товарів та послуг, необхідний забезпечення прож. мінімуму, к-рый оцінюється за цінами звітного і базисного періоду; -до розрахунку береться набір з 24 видів продуктів звт. і аналогічно обчислюється набір з 19 видів. Вартість набору з 19 продуктів розраховується з річний норми споживання яка потрібна на чоловіки у віці і застосовується для зіставлення рівня цін з різних городам.

ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ СТАТ. ЦЕН.

Сис-ма показників статистики цін вкл. показники рівня структутры і динаміки цін. У економіці сущ-ет слід. сис-ма цін: роздрібні ціни, тарифи послуги, оптові ціни, знизили, кошторисні, ціни внеш. боргу. Конкуренція веде до диференціації цін, тому об'єктом вивчення явл. не лише ціни. ЗАВДАННЯ в статистиці цін: -характеристика стану ринку, цього потрібно відстежувати поява цін, як реакцію зміну економічної ситуації в. -вивчення ціни, і її динаміки, як чинника рівня життя та індикатора інфляційних процесіввивчення ціни з позиції виробника і продавця виявлення рентабельності, визначення структур ціни, і рівня ній податків, міжрегіональне і міжнародний зіставлення цін. Важливою частиною стат. вивчення ціноутворення є аналіз структури цін певних товарів. Аналіз окремих елементів ціни дає чітке уявлення про умовах пр-ва та звернення конкретного товара.

ПОКАЗНИКИ ВАРИАЦИИ.

Для хар-ки колеблемости ознаки використовується ряд показників. Найбільш простий їх — Розмах варіації - різницю м/у[pic]и[pic]знач-ми варіантів. [pic] Аби їх дати узагальнюючу хар-ку розподілу відхилень, обчислюють середнє лінійне відхилення d, до-рої враховує відмінність всіх одиниць досліджуваної сукупності. Порівн. лин. откл. опр. як середня арифмет. з відхилень індивідуальних значень середньої, не враховуючи знака цих відхилень: просте [pic] взвешенное[pic]. Дисперсія — це середня арифметич. квадратів відхилень кожного значення ознаки загальної середньої. Залежно від вихідних даних дисп. може обчислюватись по середньої арифметич. простий [pic] чи виваженої [pic] Середнє квадратическое відхилення — це узагальнювальна хар-ка абсолютних розмірів варіації ознаки разом. Чим менший порівн. квадр. откл., краще середня арифметич. відбиває собою всю сукупність. [pic]. Коэфф. осциляції відбиває відносить. колеблемость крайніх значень ознаки навколо середньої: [pic] Відносить. лин. откл. хар-ет частку усередненого значення абсолютних відхилень середньої величини. [pic]. Коефіцієнт варіації: [pic].

КАТЕГОРІЯ КЛАССИФИК-И І СИС-МА СТАТ. ПОКАЗАТ. ДЕН. ОБР. Сис-ма стат. показників, хар-ющих ден. обр. полягає в категоріях що з функціонуванням грошей, визначенням ден. є і її структури. Гроші виконують функцію заходи вартості, кошти звернення, кошти платежу, кошти накопичення та заощадження. У внешенеэконом. відносинах гроші функціонують як світові гроші. У зв’язку з зазначеними функціями, сис-ма показників ден. обр. вкл. слід. показники: ден. маса кафе і її структура, забезпеченість ден. знаками національної економіки, покупна здатність ден. одиниці, показники операцій на рахунках з депозитами і з золотим запасом, показники операцій із валютою у міжнародних економ. відносинах. Усю ден. масу можна, як совокупныый ден. агрегат М3, к-рый цьому буде включати складові агрегатів М0, М1, М2. М3 — це ден. маса в обороті, яка вимірюється сукупним обсягом купівельних і платіжних коштів, обеспеч. госп. обіг та що належать приватних осіб, підприємствам, гос-ву. М0 — готівка — нац. готівкова валюта. М1 — гроші у вузькому значенні - М0 і депозити до востр. М2 — гроші у вузькому значенні і близькі категорії - М1 і термінові накопичить. депозити, депозити в інвалюті, депозитні сертифікати, перекупаемые цінних паперів за згодою. М3 — М2 і дорожні чеки і комерч. папери. У РФ застосовуються 4 показника. Категорія сукупної ден. маси досить близька міжнародних стандартів, хоча є й того у сенсі сукупної ден. маси, особливо у трактуванні агрегатів М1 і М2. До складу сукупної ден. маси, рассчитываемой ЦБ РФ входять: -готівка у спілкуванні, ср-ва на розрахункових і спец. рахунках підприємств, населення і ще до місцевих бюджетів, -депозити в коммерч. банках, -депозити населення до востреб. до РБ, ср-ва держстраху, -достигати. депозити населення РБ, -сертифікати і облігації держ. позики. Самостоят. компонентом ден. маси явл. показник ден. бази. Ден. база вкл. ден агрегат М0, ден. кошти на касах банку, обов’язкові резерви комерч. банків ЦБ та його вартість кор. рахунках ЦБ. Для контролю динаміки ден. маси ісп. показник «ден. мультиплікатор» (коэфф., хар-щий повів. ден. маси обороті в рез. підвищення резервів). Відповідність кол-ва ден. знаків обсягу обігу євро і чиннику знецінення грошей визначаються з пом. слід показників: -у ден. одиниць, необх. д/обращения в момент; -у скільки вже разів произв-е кол-ва грошей на швидкість звернення більше произв-я рівня ціни тов. масу, -показник інфляції. Опр-е кол-ва грошей до даний момент: ((цін товарів даний перекл. — (цін тов., платежі к-рых поза межами періоду + (цін тов. минулих перекл., термін платежів з до-рим настав — (взаимопогашающ. платежей)/скорость обороту ден. одиниць. (Произв-е кол-ва грошей до обращ. на швидкість обр. = произв-ю тов. маси до рівня цін. Коли рівність порушується, відбувається знецінення грошей. Знецінення грошей до формі зростання цін тов. виникає внаслідок переповнення каналів ден. звернення, надлишкової ден. маси за відсутності адекватного повів. товарної маси. Інфляція вимірюється з пом. двох індексів дефляторов: дефлятора ВВП, дефлятора споживчих цін. Найчастіше д/измерения інфляції застосовується індекс споживе. цін. До найважливіших показників статистики ден. звернення належить показник хар-щий зміни купівельної спроможності рубля.

В статистиці розрізняють 8 видів відносних величин: 1. Относ. величина виконання плану (ОВВП) показує скільки один чи на скільки відсотків виконано дане завдання. ОВВП= фактич. дані звітний період / планові дані звітний період 2. Относ. величина планового завдання (ОВПЗ) показує скільки один чи наскільки відсотків планове завдання звітний період більшою або меншою рівня базисного періоду. ОВПЗ= планове число звітний період / фактич. дані базисного періоду 3. Относ. величина динаміки (ОВС) показує скільки один чи наскільки відсотків рівень звітний період > чи < рівня базисного періоду. ОВС= фактич. дані звітний період / фактич. дані базисного періоду 4. Относ. величина порівняння (ОВС) показує скільки один чи наскільки відсотків явище біля, А > чи < явища біля У. ОВСр.= фактич. рівень явища на тер. А опр. період / фактич. рівень тієї самої явища за ж період на тер. У 5. Относ. величина інтенсивності (ОВИ). Коэфф. народжуваності тощо., число що народилися певної місцевості за певний період. ОВИ= фактич. рівень явища за опред. період / розмір середовища в якої дане явище розвивалося 6. Относ. величина координації (ОВК) розраховується лише згрупованих даних, і показує ставлення між частинами сукупності. ОВК= число одиниць певної групи / число одиниць групи, прийнятої за базу порівняння 7. Відносна величина структури (ОВС). ОВСт.= частина сукупності / вся сукупність 8. Относ. величина рівня економічного розвитку (ОВУЭР) ОВУЭР= обсяг виробництва / среднегод чисельність населения.

СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНЫ.

Є різноманітні середні: середня арифметична; середня геометрична; середня гармонійна; середня квадратическая; середня хронологічна. Середня арифметична проста (невиважена) дорівнює сумі окремих значень ознаки, діленої на кількість цих значень. Проста середня арифметична застосовується у випадках, коли є окремі значення ознаки, тобто. дані не згруповані. Якщо є представлені у вигляді рядів розподілу чи угруповань, то середня обчислюється інакше, як середня арифметич. зважена. Середня гармонійна проста [pic] і виважена [pic] Мода — це величина ознаки (варіанта), найчастіше актуальна в досліджуваної сукупності. Для дискретних рядів розподілу модою буде значення варіанта із найбільшою частотою. [pic] де [pic] - початкова значення інтервалу, що містить моду; [pic]- величина модального інтервалу; [pic]- частота модального інтервалу; [pic]- частота інтервалу, попереднього модальному; [pic]- частота інтервалу, наступного за модальним. Медіана — це варіанта, розташована у середині варіаційного низки. Якщо ряд розподілу дискретний і має парне членів, то медианой буде варіанта, яка перебуває у середині упорядкованого низки. [pic] де [pic] — початкова значення інтервалу, що містить медіану; [pic]— величина медианного інтервалу; [pic]— сума частот низки; [pic]— сума накопичених частот, попередніх медианному інтервалу; [pic]— частота медианного интервала.

ПОНЯТТЯ АБСОЛЮТ. І ВІДНОСИТЬ. ВЕЛИЧИН.

Абсолютні стат. величини показують обсяг, розміри, рівні різних соціально-економічних явищ і процесів. Відбивають рівні в фізичних заходи обсягу, ваги тощо. Загалом абсолютні стат. величини — це іменовані числа. Вони мають певну розмірність і одиниці виміру. Останні визначають сутність абсолютної величини. Типи абсолютних величин Натуральні - такі одиниці, що відбивають величину предметів, речей в фізичних заходи. Грошові (вартісні) — йдуть на характеристики багатьох економічних показників в вартісному вираженні. Трудові - йдуть на визначення витрат праці (людино-година, человеко-день). Условно-натуральные — одиниці, к-рые йдуть на відомості воєдино кількох різновидів потребительных вартостей. Види абсолютних величин Індивідуальні - відбивають розміри кількісних ознак в окремих одиниць досліджуваної сукупності. Загальні - висловлюють розміри, величину кількісних ознак у всієї досліджуваної сукупності загалом. Абсолютні величини відбивають наявність тих чи інших ресурсів, це основа матеріального обліку. Вони найбільш об'єктивно відбивають розвиток економіки та є підвалинами розрахунку різних відносних стат. показників. Відносні стат. величини висловлюють кількісні співвідношення м/у явищами життя, вони виходять внаслідок розподілу однієї абсолютної величини в іншу. Знаменник (база) — це величина, з до-рій виробляється порівняння. Порівнювана величина — це величина, до-раю порівнюється. Відносна величина показує, скільки раз порівнювана величина більшою або меншою базисної чи яку частку перша становить стосовно до другий. У багатьох разі відносна величина показує, скільки одиниць однієї величини посідає одиницю інший. Важливе властивість — відносна величина абстрагує відмінності абсолютних величин і дозволяє порівнювати такі явища, абсолютні розміри яких безпосередньо непорівнянні. Через війну зіставлення однойменних абсолютних величин отримують неіменовані відносні величини. Вони можуть виражатися як часткою, кратних співвідношень, відсоткових співвідношень тощо. Результатом зіставлення різнойменних величин є іменовані відносні величини. Їх назва утворюється поєднанням порівнюєш і базисної абсолютних величин. Вибір форми залежить від характеру аналітичної завдання, що складається в тому, щоб із найбільшої ясністю висловити соотношение.

ЛАВИ ДИНАМИКИ. КЛАСИФІКАЦІЯ. Рядами динаміки зв. стат. дані, які відображатимуть розвиток досліджуваного явища у часі. У кожному ряду динаміки є основних эл-та: показник часу t; відповідні їм рівні розвитку досліджуваного явища у. У кач-ве показань часу серед динаміки виступають або опр. дати часу, або окремі періоди. Рівні рядів динаміки відбивають колич-ную оцінку розвитку в часу досліджуваного явища. Вони можуть виражатися абсолютними, відносними чи середніми величинами. Залежно від хар-ра досліджуваного явища рівні рядів динаміки можуть ставитися або до опр. дат, або до окремим періодам. Відповідно до цим, ряди динаміки діляться на моментные і интервальные. Моментные ряди динаміки відбивають стан досліджуваних явищ на певні дати (моменти) часу. Интервальные ряди динаміки відбивають підсумки розвитку досліджуваних явищ за окремі періоди (інтервали) часу. Лави динаміки може бути повним і неповними. Повний — у якому однойменні моменти часу, чи періоди часу суворо ідуть одне за іншим у календарній порядку чи равноотстоят друг від друга. Неповний — в якому рівні зафіксовані у неравноотстоящие моменти. Щоб аналіз низки був об'єктивний, необхідно враховувати події, що призводять до непорівнянності рівнів деяких обласних і використовувати прийоми приведення рядів в такий же вид. Найхарактерніші випадки непорівнянності рівнів низки динаміки: Територіальні зміни об'єкта дослідження, до якої належить изучаемый показник. Різновеликі інтервали часу, куди входить показник. Зміна дати обліку. Зміна методологію обліку чи розрахунку показника. Зміна цін. Зміна одиниць виміру. 1982 1983 1984 22,0 22,3 22,8 — в межах району. 1985 1986 1987 34,2 34,3 34,4 — у нових межах району. Щоб належно низки в такий же вид необхідне 1984 року знати чисельність населення старих та нових межах району визначення коэфф. перерахунку: К=34,2/22,8=1,5 Усі рівні низки до 1984 року, множаться на коэфф. До і кілька приймає вид:

1982 1983 1984 1985 1986 1987.

33,0 33,3 34,2 34,2 34,3 34,4 Після цього перетворення низки динаміки може бути подальший аналіз низки. Як узагальненої характеристики рівнів низки динаміки служить середній рівень низки динаміки. Залежно від типу низки динаміки використовуються різні розрахункові формули. Интервальный ряд абсолютних величин із рівними періодами (інтервалами часу): [pic]. Моментный ряду зустрічей за рівними інтервалами між датами: [pic]. Моментный ряду зустрічей за нерівними інтервалами між датами: [pic]. де yi — рівні низки, що зберігаються без зміни протягом інтервалу часу ti.

СТАТИСТИЧНІ ГРАФИКИ.

Графік — креслення, у якому з допомогою умовних геометр. постатей зображуються стат. дані. Внаслідок цього досягається наочна хар-ка досліджуваної стат. сукупності. Правильно побудований графік робить стат. інформацію ще виразнішою, що запам’ятовується і зручно сприймають. Графіки в статистиці мають як ілюстративне значення, вказують отримати доп. знання про об'єкт дослідження, к-рые в цифровому варіанті залишаються прихованими. Будь-яке стат. дослідження з урахуванням будь-якого методу в остаточному підсумку доповнюється використанням графічного методу. [pic] Знак Варзара. Варзар запропонував використовувати прямокутні постаті для графічного зображення трьох показників, одна з яких є твором двох інших. У кожному такому прямокутнику підставу пропорційно одного з показників — сомножителей, а висота його відповідає другому показнику. Площа прямокутника дорівнює величині третього показника, що є твором двох перших. Маючи поруч кілька прямокутників, які стосуються різним показниками, можна порівнювати як розміри показника — твори, а й значення показників — сомножителей. ОСНОВНІ ПРАВИЛА Загалом розташуванні на полі графічних образів вони розміщуються зліва направо. У цьому масштабні орієнтири графіка по горизонтальній шкалою, як правило, розміщуються з його частині. Для вертикальної шкали масштабні орієнтири зазвичай розміщуються у частині графіка. У графік наскільки можна слід залучити вихідні дані. Якщо це недоцільно, то вихідні дані мають у табличній формі супроводжувати графік. Усі літерні і цифрові значення повинні розташовуватися на графіці так, щоб їх легко можна було відрахувати з початку масштабної шкали. Лави цифрових даних, які відображатимуть зміни показників комерційної діяльності в часу, розміщуються у суворій хронологічної послідовності і запитають обов’язково по осі абсцис. Спільним вимогою графічного методу і те, що факторні ознаки розміщуються на горизонтальній шкалою графіка й багато зміни читаються зліва направо, а результативні ознаки — по вертикальної шкалою і читаються знизу вгору. У цьому важливо, щоб заголовок графіка було б коротким, але досить чітко пояснював основне його содержание.