Аналіз діяльності комерційного банку

Міністерство освіти й науки України.

Черкаський державний технологічний університет.

Факультет перепідготовки фахівців.

Дипломна робота.

на тему:

«Аналіз діяльності комерційного банку «.

(на прикладі філії Придністровського Республіканського Акціонернокомерційного Агропромбанку в м. Рибниця).

Реєстраційний номер ________________.

Черкаси 2002 р.

Змiст. Вступ…5.

I. Теоритична частина…8 1. Предмет, метод та iнформацiйна база аналiзу дiяльностi комерцiйного банку ПМР…8 1.1. Предмет, метод та значення аналізу діяльності комерційного банку…8 1.2. Інформаційне забезпечення аналізу банківської діяльності…10 3. Види аналізу банківської діяльності та етапи його проведення…14 4. Аналіз ативів та пасивів комерційного банку…17 1.5. Аналіз ліквідності комерційного банку…35 1.7.Аналiз доходiв і витрат…48 1.8. Аналiз прибутку і рентабельностi комерцiйного банку…58 ІІ. Аналіз діяльності філії Придністровського Регіонального Акціонернокомерційного Агропромислового банку…64 2.1. Структура банківської системи Придністровської Молдавської Республіки…64 2.2. Аналіз діяльності філії Придністровського Республіканського Акціонернокомерційного Агропромислового банку…67.

Проект організації центру прийому комунальних платежів.

в філії ПРАК АПБ в м. Рибниця…82.

3.1. Функціонуюча система прийому комунальних платежів…85 3.2. Автоматизація традиційної технології прийому платежів…88 Висновок…102 Лiтература…105 Додатки…108.

Вступ.

Однією з складових економічної системи є банківська стстема. Для ринкової економіки характерний дворівневий принцип побудови банківської системи. На першому етапі (вищому) рівні ієрархії перебуває Центральний банк, якмй здійснює нагляд та контролю над діяльністю комерційних банків й займається розрахунково-кредитним обслуговуванням їхні. Комерційні банки — це другий рівень ієрархії дворівневої банківсьвкої системи. Вони займаються обслуговуванням підприємств, установ, організацій та населення. Їх часто називають кровоносними судинами економіки. «Комерційний банк можна розглядати як систему трансформації ресурсів та ризиків. Стан цієї системи визначається за певними системними показниками (характеристиками).» [ 15, с.48].

Банк — це особливий вид капіталотворчого підприємства, яку мобілізує вільні ресурси клієнтів та інші грошові кошти, розподіляє їхнього відповідно до потреб між суб «єктами ринкових відносин. А також надає інші послуги.

Банки виступають основними інститутами кредитно-грошової системи. Саме смердоті організують обіг значної частини кредитних грошей, що займають домінуюче положення в загальному обсязі грошової маси. Більш того, банки мають у своєму розпорядженні можливість створювати такі гроші й тім самим збільшувати їхню пропозицію.

Банківська сиcтема — одна із найважливіших й невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва й обороту історично йшов паралельно й тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки й кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Сучасна банківська система — це найважливіша сфера національного господарства будь-якої розвиненої держави. Її практична роль визначається тім, що вон керує в державі системою платежів й розрахунків; більшу частину своїх комерційних справ здійснює через внески, інвестиції й кредитні операції; поряд із іншими фінансовими посередниками банки направляють заощадження населення до фірм й виробничих структур. Комерційні банки, діючи відповідно до грошово-кредитної політики держави, регулюють рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їхнього обігу, емісію, загальну масу, включаючи кількість готівки, що перебуває в обігу. Стабілізація ж збільшення грошової маси — це застава зниження темпів інфляції, забезпечення сталості рівня цін, при досягненні якого ринкові відносини впливають на економіку народного господарства найефективнішим образом.

Сьогодні, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З’явились нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти й методи обслуговування клієнтів.

Банки країн СНД змушені працювати в умовах підвищеного ризику, тому смердоті частіше, ніж їхні закордонні колеги, бувають в кризових ситуаціях, приклади які не зникають зі сторінок періодики. Причому більшість таких випадків пов’язана із неадекватною оцінкою банками власного фінансового стану, а також надійності й стійкості їхнього основних клієнтів й партнерів по бізнесу.

Фінансовий стан банку — це комплексне поняття, яку відображає систему показників, котрі характеризують наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.

У своїй дипломній роботі я намагатимусь показати деякі аспекти цієї широкої тими, це стосується оцінки фінансового стану банку, тобто аналіз діяльності комерційного банку. Метою дипломної роботи є визначення економiчних явищ та процесiв, що впливають на дiяльнiсть банку. Важливість даної тими полягає, на мой погляд, у вивченні банківської системи через призму оцінки фінансового стану банку, аналізуючи його діяльність. Тепер надійність й фінансова стійкість — основні фактори, котрі впливають на свідомість клієнта при виборі банку.

Отже, за допомогою аналізу можна виявити тенденції діяльності, звернути увагу на слабкі місця й посилити розвиток ефективних напрямів роботи. Тож оцінка фінансового стану є потрібною як для керівництва банку, — щоб знаті результати своєї роботи, то й для клієнта чи партнера, щоб знаті свого контрагента.

Завданням цієї дипломної роботи є аналiз теоретичної засади аналiзу дiяльностi комерцiйного банку та запропонування методів пiдвищення ефективностi його дiяльностi.

I. Теоретична частина.

1.1. Предмет, метод та значення аналізу діяльності комерційного банку ПМР.

Внаслідок істотних змін на фінансовому ринку зростає значення аналізу банківської діяльності як самих банку, то й для його ділових партнерів, клієнтів, акціонерів й держави в цілому. Регулярне проведення аналізу діяльності банком дозволяє ефективно управляти активними й пасивними операціями, що сприяє максимізації прибутку й забезпеченню стабільного фінансового стану.

Це особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банків й небанківських фінансово-кредитних установ, що виконують різні операції по залученню вільних грошових ресурсів підприємств й населення.

Предметом аналізу банківської діяльності є причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ й процесів, котрі прямо чи непрямо впливають на діяльність банку.

Основними об'єктами аналізу банківської діяльності є: > Заходь щодо формування капіталу банку, а також його структура; > Якість активів (кількісний й якісний аналізи структури кредитноінвестиційного портфеля банку); > Показники прибутковості функціонування банку, що дозволяють судити про ефективність його роботи; > Показники ліквідності й платоспроможності банку, що характеризують його фінансову стійкість; > Темпи зростанню банку; > Різні ризики, що впливають на діяльність банку.

Методом аналізу банківської діяльності є комплексне органічно пов’язане дослідження діяльності комерційного банку із використанням статистичних, економіко-математичних, облікових та інших способів обробки інформації.

Для проведення аналізу банківської діяльності використовують наступні методи: 1. Метод порівняння. Припускає зіставлення невідомого (досліджуваного) явища, предметів з відомими, вивченими раніше, із метою визначення їхні загальних рис чи розходжень. 2. Метод приведення показників у порівняльний вигляд. 3. Метод використання абсолютних й відносних показників. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри наданих кредитів, залучених коштів, капіталу банку тощо, а відносні відображають співвідношення чиякі абсолютних показників шляхом одного на інший. Відносні показники виражаються в формі коефіцієнтів чи відсотків. 4. Метод групувань. Дозволяє шляхом систематизації даних балансу розібратися в сутності явищ й процесів, що аналізуються. 5. Балансовий метод. Служити головним способом для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних й врівноважених економічних показників, підсумки які повинні бути тотожними. 6. Графічний метод. 7. Метод табличного відображення аналітичних даних.

Аналітичне дослідження, його результати та їхнього використання в банківському менеджменті повинні відповідати визначеним принципам (вимогам), що накладають свій відбиток на це дослідження й повинні обов’язково виконувати при організації. Проведенні й практичному використанні результатів аналізу банківської діяльності. Наведемо основні із цих принципів.

1. Аналіз винен базуватися на державному підході при оцінці економічних явищ й прогнозуванні основних показників розвитку банку.

2. Аналіз винен матір науковий характер.

3. Аналіз має бути комплексним.

4. Забезпечення системного підходу до аналізу.

5. Аналіз винен бути об'єктивним, конкретним, точним, тобто базуватися на достовірній інформації.

6. Аналіз має бути дієвим тобто активно впливати на діяльність банку, вчасно виявляти недоліки й резерви підвищення ефективності.

7. Аналіз винен проводитися за планом й систематично.

8. Аналіз має бути оперативним.

9. Демократизм.

10. Аналіз винен бути ефективним, тобто його результати повинні служити для керівництва банку інформаційною базою для прийняття управлінських рішень із оптимізації функціонування банку.

Проведення аналізу банківської діяльності на основі перерахованих принципів істотно збільшує його ефективність й результати фінансової діяльності банку.

1.2. Інформаційне забезпечення аналізу банківської діяльності.

Для проведення аналізу банківської діяльності необхідно матір аналітичні матеріали, що дозволяють одержати достовірну, повну й всебічну інформацію про банк. До такої інформації належати баланс банку й звіт про прибутки й збитки.

Баланс комерційного банку — це бухгалтерський баланс, у якому відображається стан власних, залучених й позичених коштів, їхні розміщення в кредитні і інші активні операції. За даними балансу здійснюється контроль формування й розміщення грошових ресурсів, стану кредитних, розрахункових, касових та інших банківських операцій, включаючи операції із цінними паперами.

Баланс банку характеризує в грошовому вираженні стан ресурсів комерційних банків, джерела їхнього формування й направлення використання, а також фінансові результати банків на вушко та кінець звітного періоду. Баланс банку виступає основним документом бухгалтерської звітності, якій відображає суми залишків всіх лицьових рахунків аналітичного обліку, розташованих у порядку зростання їхнього номерів.

Баланси комерційних банків є головною складовою їхнього звітності. Аналіз балансів дозволяє визначити наявність особистих коштів, зміни в структурі джерел ресурсів, склад та динаміку активів, контролювати ліквідність банків, здійснювати управління фінансовою стійкістю.

Будують баланси за уніфікованою формою. Рівень деталізації операцій обмежений комерційною таємницею, Яка й у практики комерційних банків, що працюють в умовах жорстокої конкуренції.

Складають баланс у формі, як у розгорнутій формі, то й за скороченою формою. Структура балансу комерційного банку наведено в табл. 1.1.

Банківські баланси містять комерційну інформацію й відповідають її основним вимогам: оперативності, конкретності, вагомості. Оперативність банківського балансу виявляється в його щоденному складанні. Банківський баланс є джерелом конкретної інформації про наявність коштів й платоспроможності його клієнтів, кредитних ресурсів та їхні розміщення, надійність та стійкість банку.

При побудові банківського балансу використовують принципи групування операцій за економічно однорідними ознаками. При цьому в активі з статтею розміщуються в міру зниження ліквідності. На пасиві - в міру зменшення ступеня запитання. Номенклатура банківських рахунків передбачає їхні поділ на балансові та позабалансові. Балансові рахунки можуть бути пасивними чи активними. Кошти на пасивних рахунках є ресурсами банку для кредитування й проведення інших банківських операцій. На пасивних рахунках відображають фонди банку, кошти підприємств, організацій й фізичних осіб, доходи державного бюджету, депозити, кошти в розрахунках, прибуток банку, кредиторська заборгованість, інші пасиви й залучені кошти. Включаючи суми рефінансування, отримані від інших банків. Заборгованість, що відображається на активних рахунках. Показує використання (напрямок) ресурсів банку. На активних рахунках відображаються готівка в касах банку, короткой довгострокові кредити, витрати державного бюджету, витрати на капітальні вкладення, дебіторська заборгованість, а також інші активні й відверненні кошти.

Таблиця 1.1.

Структура балансу комерційного банку. |АКТИВ |ПАСИВ | |Готівкові кошти, коррахунки в ЦБ та |Позиченні ресурси | |інших банках (первинні резерви) |Зобов'язання перед іншими | |Державні цінні папери (вторинні |банками (коррахунки інших | |ресурси) |банків) | |Кредитний портфель |Міжбанківські кредити отриманні,| |Інвестиційний портфель (корпоративні |зокрема. від ЦБ | |цінні папери) |Залученні ресурси | |Основні засоби, капітальні витрати та |Залишки коштів на поточних та | |інші активи |бюджетних рахунках | | |Депозити до запитання | | |Терминові депозити юридичних й | | |фізичних осіб | | |Ощадні вклади | | |Інші пасиви | | |Усього зобов’язання | | |Капітал | | |Капітал І рівня | | |Капітал ІІ рівня | | |Капітал ІІІ рівня | | |Усього власний капітал | |БАЛАНС |БАЛАНС |.

На позабалансових рахунках відображається рух цінностей й документів, що находяться в установах банків на збереження, інкасо чи комісію. Тут також обліковуються знаки сплати державного збору, бланки суворої звітності, бланки акцій, акції із доручення й на збереження, а також інші документи та цінності.

При групуванні статей активу балансу, враховуючи ступінь ліквідності, виділяються наступні об'єкти: o Касові (готівка, кореспондентський рахунок в ЦБ), кошти на рахунках в російських банках. Статті даного розділу відображають «первинні резерви» із точки зору ліквідності; o Вкладення коштів у цінні папери, комерційні векселі, довгострокові цінні папери урядових організацій, місцевих органів влади й тощо. o Кредити, видані підприємствам, організаціям, індивідуальним позичальникам, іншим КБ. o Капітальні вкладення — інвестування коштів у рухоме й нерухоме майно, створення філій, спільних підприємств тощо.

З погляду на економічну сутність банківських операцій, з статтею балансу групуються таким чином: > Операції із клієнтурою, у тому числі усі види операцій із надання позичок та залучення ресурсів; > Міжбанківські операції, котрі в активі та пасиві охоплюють усі операції із банками, у тому числі короткой довгострокові. У активі серед них переважають ліквідні з статтею; > Інші банківські операції, в котрі входять в основному вкладення коштів у цінні папери, у тому числі в короткострокові ліквідні активи.

Баланси комерційних банків використовують для аналізу й управління діяльністю банківськими установами, визначення показників їхнього ліквідності, управління банківськими ресурсами, аналізу банківського прибутку. У ринкових умовах баланс комерційного банку є засобом не лише бухгалтерської звітності, а і комерційної інформації банківського менеджменту, навіть своєрідною рекламою для потенційних клієнтів, що прагнуть на професійному рівні розібратися в діяльності банку.

Результати діяльності комерційних банків, усі здійсненні витрати і отримані доходи в минулому звітному періоді відображаються в звіті про прибутки й збитки, який надає інформацію про різні види доходів й витрат за операціями банку.

У звіті после статей доходів й витрат відображається фінансовий результат діяльності банку — балансовий прибуток, який после певного коригування (наприклад, на суму доходів, що не підлягають оподаткуванню) «перетворюється» в оподатковуваний прибуток. Після вирахування податку залишається прибуток до розподілу (чистий прибуток), розміри якого показують фінансовий результат роботи банку за звітний період. Саме чистий прибуток підлягає розподілу за різними фондами згідно із рішенням зборів акціонерів банку.

Для аналізу банківської діяльності важливим джерелом інформації є також дані рахунків аналітичного обліку, кредитних справ, що дозволяють деталізувати (розшифрувати) балансові рахунки.

1.3. Види аналізу банківської діяльності та етапи його проведення.

Виходячи із періодичності проведення, аналіз фінансової стійкості класифікується наступним чином: o Щоденний; o Щотижневий; o Місячний; o Квартальний; o Річний.

У залежності від спектру досліджуваних питань, аналіз банківської діяльності поділяється на:. Повний;. Тематичний;

За суб'єктами (користувачами) розрізняють аналіз:. Внутрішній — проводитися для внутрішнього користування та представляє собою комерційну й банківську таємницю;. Зовнішній — проводитися на підставі фінансової й статистичної звітності органами державного нагляду, акціонерами, інвесторами, аудиторами.

За охопленням досліджуваних об'єктів аналіз класифікується таким чином:. Суцільний — досліджуються усі об'єкти для визначення всебічного фінансового стану банку;. Вибірковий — вибір одного чи декількох об'єктів дослідження для їхні подальшого глибокого аналізу.

Приймаючи до уваги мітку й характер проведення, розрізняють аналіз:. Попередній;. Оперативний;. Підсумковий (заключний). Цей вид аналізу застосовується для визначення ефективності діяльності банку за звітний період, оцінки його фінансового стану, а також виявлення резервів підвищення прибутковості;. Перспективний — для прогнозування основних фінансових показників й результатів фінансової діяльності.

У залежності від об'єкта дослідження аналіз діяльності банку поділяється:. Функціональний — дозволяє виявити спеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце в системі розподілу банківських послуг, форми й перспективи взаємодії із іншими контрагентами системи, а також оцінити ефективність й доцільність функцій виконуваних банком.. Структурний — проводитися за видами банківських операцій, дозволяє визначити склад й питому ваги економічних контрагентів за активними й пасивними операціями, а також структуру доходів й прибутку банку;. Операційно-вартісний, завдяки якому розширюється уявлення про прибутковість банку, вартості та рентабельності (чи збитковості) конкретних операцій банку. Він дозволяє оцінити значення шкірного виду операцій у формуванні прибутку банку.

Для одержання об'єктивних результатів, що сприяють підвищенню ефективності функціонування банку. Аналіз банківської діяльності доцільно поділяють на етапи:

I. Уточнюються про «экти. Мета й задачі аналізу, складається план аналітичної роботи. II. Розробляється система різних показників, за допомогою які характеризується об'єкт аналізу. III. Збирається й готується до аналізу необхідна інформація (перевіряється її точність, наводитися в порівняний вигляд тощо). IV. Результати порівнюються із показниками плану звітного періоду, фактичними даними минулих років (періодів), основними показниками банків-конкурентів тощо.

V. Зібрана інформація детально аналізується різними методами економічного аналізу фінансової стійкості. VI. Виявляються відхилення фактично отриманих результатів від планових чи нормативних, а також заподій цих відхилень й можливість їхнього усунення. VII. На підставі результатів аналізу, пропонуються рекомендації із удосконалення управління активно-пасивними операціями (зміну структури активів й пасивів з мінімальним рівнем різних банківських ризиків тощо).

Комплексний аналіз фінансового стану банку представляє собою багатомірну завдання. На рис. 1.1. показано система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку, що включає оцінку фінансово-економічної ситуації в стране, аналіз власних, залучених й позичених коштів, аналіз активів, доходів, витрат та прибутковості, аналіз ліквідності й платоспроможності, банківських ризиків, аналіз дотримання економічних нормативів, аналіз економічного стану позичальників, оцінку бізнес-плану банку, інтегровану оцінку фінансової стійкості.

К.

Рис. 1.1. Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного комерційного банку.

1.4. Аналіз ативів та пасивів комерційного банку в Придністровський Молдавський Республиці.

На нинішньому етапі розвитку банківської системи одним з пріоритетних завдань є забезпечення стабільного функціонування й розвитку комерційних банків та банківської системи в цілому. У зв’язку із цим проблема ефективного управління активами і пасивами як одного із чинників фінансової стійкості банків набуває особливого значення.

«Управління активами та пасивами — одна із основних складових банківського менеджменту, Яка безпосередньо впливає на ефективність роботи фінансової установи та її здатність виживати у конкурентного середовищі.» [ 6, с. 14 ].

Управління активами та пасивами — основний процес, умежах якого банки планують й реалізують свої прибутки та контролюють притаманні їхній діяльності ризики.

Під Управлінням активами й пасивами розумітимемо «скоординоване управління усім балансом, а чи не окремими його частинами» [ 7, з. 396 ].

1.4.1. Пасиви банку.

Пасивами банку називають джерела формування фінансових ресурсів. За своїм походженням пасиви не однорідні, й складаються із капіталу та зобов’язань банку перед вкладниками та кредиторами. Капітал являє собою власні кошти банку, що належати засновникам чи акціонерам, а зобов’язання — це чужі гроші, тимчасово наданіі власникам у розпорядження банку.

Переважну частку у загальній сумі банківських ресурсів комерційного банку займають залучені кошти. При цьому дуже важливо, щоби їхні збільшення підтримувалося підвищенням рівня власних коштів, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможність та статі банкрутом.

Залучені кошти поділяються на депозити та інші. Під депозитом розуміють зобов’язання банку по тимчасово залученим коштам фізичних та юридичних осіб за відповідну плату. До інших відносять кошти, котрі залучаються на міжбанківському ринку чи отримані за рахунок продаж на грошовому ринку довгострокових обов’язків. Аналіз залучених коштів починається із проведення порівняльного й якісного аналізу даних по клієнтам та рядкам. Використовуються дані синтетичного та аналітичного обліку. Порівняльний аналіз проводитися в динаміці та із підстановкою до структури залучених коштів банків-конкурентів. Потім за допомогою кількісного аналізу структури залучених коштів визначається питома ваги кожної підгрупи чи декілька підгруп в загальній сумі коштів. Структуру залучених коштів також треба проаналізувати із точки зору їхнього розміру. За думкою спеціалістів, частка великих депозитів характеризує стабільність ресурсної бази. Підвищення долі великих депозитів знижує стабільність ресурсної бази банку.

Залучені кошти за ступенем ліквідності поділяються на слідуючи групи: депозити до запитання; строкові депозити; кошти кредиторів; кошти, котрі є від продаж цінних паперів; кредити інших банків.

Збільшення долі строкових депозитів покращує ліквідність банку й в меншому ступені сприяє підвищенню його дохідності. Підвищення долі депозитів до запитання призводить до протилежних результатів.

Загальними видами залучених коштів в Придністров'ї є депозити юридичних та фізичних осіб, а також міжбанківські кредити. Збільшення долі депозитів юридичних та фізичних осіб призводить до дешевіння ресурсної бази банку та підвищення дохідності банківських операцій. На основі аналізу структури ресурсної бази можна оцінити значимість шкірного джерела залучених коштів, а також їхні динаміку. Здобуто інформація дозволяє зробити висновки відносно політики банку: збільшуючи об'єми своїх операцій, банк провадить агресивну політику чи ж тримається політики помірного росту.

Депозити до запитання є найбільш дешевим виглядом ресурсів, але й їхнього надмірна частка у загальній масі банківських ресурсів призводить до пониження ліквідності банку. Якщо брати до уваги світовий досвід, то ця частка не винна перевищувати 30% суми всіх залучених коштів.

Якщо в складі залучених коштів мають перевагу міжбанківські кредити як один із найдорожчих видів ресурсів, тоді це призводить до залежності банку від ситуації на грошовому ринку. Тому, за нашими оцінками, частка міжбанківських кредитів в ресурсній базі банку не винна перевищувати 20%.

Аналіз структури залучених коштів закінчується виявленням темпів збільшення їхні загальної суми та окремих її складових частин. Порівняння одержаних даних із темпами збільшення залучених коштів у банків-конкурентів за тієї ж термін години дозволяє зробити висновок про масштаби розширення діяльності банку по залученню грошових ресурсів.

Зобов’язання — це вимоги до активів банківської установи, що становлять її зобов’язання сплатити фіксовану суму коштів у визначений годину у майбутньому.

Зобов’язання комерційного банку стосуються коштів клієнтів та інших банків, тимчасово залучених у вигляді кредитів й депозитів за відповідну плату, та іншої кредиторської заборгованості комерційного банку, що утворюються в процесі його діяльності.

Зобов’язання поділяються на дві групи:. Залучені кошти — це зобов’язання банку перед вкладниками, котрі надали свої вільні грошові кошти для зберігання на певних умовах;. Запозичені кошти — це зобов’язання перед кредиторами, ініціатором які є сам банк.

Капітал (власні кошти) у фінансовій звітності банку є різницею між активами та зобов’язаннями. Капітал банку визначається як сума основного капіталу, у склад якого входять фактично сплачений зареєстрований статутний капітал, емісійні різниці між продажною й номінальною вартістю фактично реалізованих акцій, резервний фонд банку й т. п., та додаткового капіталу (капітал іншого рівня), який складається із загальних страхових резервів банку, що утворюються для покриття кредитних, інвестиційних, валютних ризиків й ризиків цінних паперів, результати переоцінки основних засобів, сальдо по фінансових результатах поточного року (поточні доходи мінус поточні витрати).

При розрахунках суми капіталу розмір допоміжного капіталу не винен перевищувати розмір основного капіталу. Поряд із цим, розмір капіталу корегується на суму основних засобів що перевищує розрахункову суму капіталу, тобто якщо сума основних засобів перевищує розрахункову суму капіталу, то розрахункова сума капіталу зменшується на суму даного перевищення. У випадку, коли сума основних засобів не перевищує розрахункову суму капіталу, розрахункова сума капіталу не змінюється.

За економічним змістом зобов’язання розподіляються: — кредити отримані від ЦБ; - кошти інших банків (залишки на коррахунках, кредити та депозити); - кошти клієнтів; - кошти бюджету, позабюджетних фондів; - боргові цінні папери, емітовані банком; та інші зобов’язання.

Наявність залишків на коррахунках й на депозитах, як правило, свідчить про довіру до банку із боці інших банків. Кошти бюджетних установ мають місце у тихий банках, котрі мають декларація про здійснення касового обслуговування державного бюджету.

За терміном залучення пасиви розділяють на групи (рис. 1.2.).

Джерелами фінансових ресурсів є власні, залученні та позичені кошти, структура які визначає фінансову незалежність й платоспроможність комерційного банку.

Таким чином, фінансовий стан банку характеризується розміром й структурою капіталу й зобов’язань та їхнього розміщення у його активах. У умовах ринкової економіки аналіз фінансового стану взагалі й пасивів банку, зокрема, є об'єктивною необхідністю ефективного управління формуванням та використанням його фінансових ресурсів.

капітал.

довгострокові кредити;

термінові депозити;

цінні папери власного боргу.

короткострокові кредити;

термінові депозити.

кореспондентські рахунки банку;

кошти до запитання клієнтів.

Рис. 1.2. Групи пасивів за терміном залучення.

Джерелами фінансових ресурсів є власні, залученні та позичені кошти, структура які визначає фінансову незалежність й платоспроможність комерційного банку.

Таким чином, фінансовий стан банку характеризується розміром й структурою капіталу й зобов’язань та їхнього розміщення у його активах. У умовах ринкової економіки аналіз фінансового стану взагалі й пасивів банку, зокрема, є об'єктивною необхідністю ефективного управління формуванням та використанням його фінансових ресурсів.

Метою аналізу є оцінка й визначення шляхів оптимізації структури капіталу й зобов’язань та ефективність вкладення фінансових ресурсів в активи банку, а також визначення фінансової стабільності й надійності та узагальнююча оцінка й прогноз майбутнього фінансового потенціалу.

Мета аналізу пасивів банку конкретизується таким завданнях: > дослідження та оцінка динаміки, складу та структури капіталу й зобов’язань; > дослідження та оцінка платоспроможності та достатності капіталу; > дослідження та оцінка кредитів й депозитів; > дослідження та оцінка обгрунтованості розподілу прибутку; > узагальнююча оцінка розміру та структури капіталу й зобов’язань та ефективності вкладення фінансових ресурсів в активи банку; > розробка прогнозу конкурентоспроможності й розвідка фінансового потенціалу банку.

Загальна оцінка динаміки, складу й структури пасивів балансу.

Загальний аналіз пасивів комерційного банку грунтується на застосуванні методик горизонтального, вертикального, порівняльного та коефіцієнтного аналізу.

Горизонтальний чи трендовий аналіз дає можливість досліджувати динаміку капіталу й зобов’язань в цілому й по окремих видах. Розраховуються темпи зростанню (приросту) окремих показників за ряд періодів й визначаються загальні тенденції їхні зміни (чи тренда).

Вертикальний (чи структурний) аналіз грунтується на структурному дослідженні окремих показників пасивів. Визначається питома ваги окремих структурних складових капіталу й зобов’язань. Відображає структуру джерел фінансових ресурсів.

Горизонтальний та вертикальний аналіз, при загальному вивченні зобов’язань й капіталу, зазвичай, здійснюються одночасно.

Теоретичний й методологічний аспекти аналізу власного капіталу.

«Банківський капітал — це кошти й виражена у грошовій формі частка майна, що перебувають в розпорядженні банків та використовуються ними для здійснення операцій із розміщення коштів та надання послуг із метою одержання прибутку.» [ 13, с. 123 ].

Найпоширенішою є класифікація банківського капіталу за джерелом утворення:. залучений капітал — це грошові кошти юридичних та фізичних осіб, залучені банком на вклади. Операції пов’язані з залученням коштів на вклади, мають назву депозитних, а таке залучення — депозитним;. запозичення коштів на міжбанківському ринку, у ЦБ, чи шляхом продаж власних боргових зобов’язань на грошовому ринку називається позиковим.

Спільним для залученого та позикового банківського капіталу є ті, що це чужі для КБ кошти, його зобов’язання перед вкладниками та кредиторами;. власний капітал представляє собою грошові кошти та виражену у грошовій формі частину майна, котрі належати його власникам, забезпечують економічну самостійність й фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг із метою одержання прибутку.

Сутність функцій власного капіталу полягає до того, що він слугує, насамперед, для захисту інтересів вкладників, гарантування вкладів (чим вищий в стране рівень розвитку гарантування вкладів та здійснення активних операцій, тім менші вимоги до захисної функції власного капіталу й тім менша його сума може знаходитися в обороті банку), й кредиторів банку, для покриття можливих збитків від банківської діяльності.

Сутність регулюючої функції полягає до того, що через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі та наглядові органи впливають на діяльність КБ в цілому. В частности, встановлення нормативу платоспроможності має на меті не допустити надмірну мінімізацію комерційними банками власного капіталу зазаради максимізації отримуваних доходів, знизити ризик банкрутства КБ та підвищити рівень захисту інтересів вкладників й кредиторів.

Зрозуміти сутність власного банківського капіталу дозволяє класифікація його за різними ознаками (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Класифікація видів власного капіталу комерційного банку.

Залежно від організаційно-правової форми діяльності комерційного банку його власний капітал поділяється на:. Акціонерний — формується початково від випуску та розміщення акцій. У разі продаж акцій за ціною, вище ніж номінальна вартість, засновники.

(акціонери) комерційного банку одержують емісійний дохід, який є складовою частиною власного капіталу.. Пайовий — формується початково за рахунок внесків коштів та майна (паїв) у статний капітал банку. Пайові комерційні банки організуються на засідках товариств із обмеженою відповідальністю, в які відповідальність шкірного учасника обмежена розміром його вкладу.

Власний капітал у грошовій формі найбільш розповсюджений, універсальна й ліквідна, тобто легко трансформується в інші форми.

Власний капітал в матеріально-речовій формі формується у вигляді будівель, споруд, обладнання тощо.

Власний капітал у формі фінансових активів формується у вигляді внесків до нього акцій, облігацій тощо.

Залежно від форм власності розрізняються такі види власного капіталу комерційного банку: приватний, заснований на власності фізичних осіб; колективний, заснований на власності колективу, різних видів господарських товариств та підприємств; державний, який на правах власності належить державі.

За характером використання розрізняють власний капітал, що нагромаджується та, що споживається. перший використовується у виробничих цілях, тобто для здійснення банківських операцій та надання послуг, а другий — споживається, тобто використовується, зокрема, на матеріальне стимулювання й соціальний розвиток колективу комерційного банку.

Виходячи з характеру використання в банківській діяльності власний капітал комерційного банку поділяється на робочий та неробочий. Робочим є власний капітал, який приносити банкові дохід, а неробочим — якщо вкладений в активи, котрі не лише не приносять банкові дохід, а іноді фактично є збитками комерційного банку.

Залежно від способу розрахунку розрізняють балансовий та нормативний власний капітал. Балансовий — розраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов’язаннями банку. Нормативний власний капітал використовується органами нагляду для обчислення економічних нормативів діяльності комерційних банків та деяких інших потреб.

1.4.2. Аналіз активів банку.

Мета й заподіяння аналізу активів банку та його інформаційне забезпечення.

Фінансовий стан банку характеризується розміром й структурою капіталу й зобов’язань та їхнього розміщення у його активах. Він проявляється у рівні ліквідності, платоспроможності й фінансовій стійкості й визначає діяльність банку у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Фінансовий потенціал комерційного банку характеризується розміром та структурою його необоротних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених та позикових). Обгрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів є одним із найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності й ліквідності банку.

Під керуванням активами розуміють шляхи й порядок розміщення власних засобів. Стосовно комерційних банків — це розподіл на готівку, інвестиції, позички і інші активи. Очевидним рішенням проблеми розміщення коштів є «купівля» активів (надання позичок й інвестицій), що можуть принести найвищий прибуток притому рівні ризику, на який здатно піти керівництво банку.

Аналіз активів комерційного банку припускає аналіз структури його активних операцій й оцінку економічної діяльності й ризикованості окремих операцій. Аналізуючи напрями використання засобів, порівнюють отриману інформацію із аналогічними даними інших банків, а також відзначають зміни протягом досліджуваного інтервалу години. Кількісний аналіз на підставі даних балансу комерційного банку і аналітичного обліку є одним із основних етапів аналізу структури активів. При цьому визначають питому ваги різних статей активу балансу й їхню значимість для банку.

Нема за загальні тенденції в складі й структурі активів, кожний банк винен прагнути до створення раціональної структури активів, Яка залежить насамперед від якості активів. Якість активів визначається їхньою ліквідністю, обсягом ризикових активів, питомою вагою критичних й неповноцінних активів, обсягом активів, що дають дохід.

Необхідно знаті частку виданих позичок у всіх притягнутих банком засобах, щоб правильно оцінити кредитну політику комерційного банку. Одним з важливих етапів аналізу активних операцій є оцінка їхньої ризикованості. Необхідно оцінити методи керування активними операціями й з’ясувати, чи досить створено в банку резервів. Тому активи банку можна класифікувати із погляду ступеня ризику. Необхідний також й якісний аналіз кредитних вкладень комерційного банку, що припускає детальний розгляд шкірного кредитного договору окремо, термінів, торб, об'єктів кредитування, можливих ризиків. Аналіз таких даних дозволяє робити висновки про якість кредитного портфеля.

Для забезпечення щоденної спроможності банку відповідати за своїми зобов’язаннями структура активів комерційного банку винна відповідати якісним вимогам ліквідності. За цією метою усі активи банку розділяються на групи за ступенем ліквідності, залежно від терміну погашення. Активи банку поділяються на високоліквідні активи (тобто активи, що забезпечують миттєву ліквідність), ліквідні активи, активи довгострокової ліквідності.

«Активи — це ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, використання які, ймовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди.» [ 32, с. 80 ]. Це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання які, ймовірно, принесе в майбутньому доход.

Активи виступають у вигляді: — готівки в національній чи іноземній валюті в касі банку; - фінансування капітальних вкладів; - вкладення ресурсів в цінні папери; - придбання іноземної валюти; - витрати держбюджету; - кредитні операції; - дебіторська заборгованість; - основні засоби; - господарчі витрати, тощо.

До активів миттєвої ліквідності (високоліквідних) належати: готівка й прирівняні до неї кошти, кошти на рахунках у центральному банку, державні боргові зобов’язання, кошти на коррахунках, вкладення в облігації внутрішньої валютної позики, за відрахуванням коштів, котрі надходять на оплату валютних акцій, й коштів, котрі надходять на коррахунки банку від реалізації цінних паперів. Ці кошти належати до ліквідних, оскільки підлягають у разі потреби негайному вилученню із обороту банку.

До складу ліквідних активів належати, окрім перерахованих високоліквідних активів, усі кредити, видані кредитною організацією в національній та в іноземній валютах, з терміном погашення протягом найближчих 30 днів (крім пролонгованих хоча б одного разу й знову виданих кредитів на погашення раніше виданих позичок), а також інші платежі на користь кредитної організації, котрі підлягають перерахуванню протягом найближчих 30 днів (дебітори, а також суми переплати, котрі підлягають поверненню кредитній організації на звітну дату із фонду обов’язкових резервів).

До активів довгострокової ліквідності належати усі кредити, видані кредитною організацією в національній та іноземній валюті, з залишковим терміном погашення понад рік, а також 50% гарантій й поручництв, виданих банком на термін дії понад рік, кредити прострочені, за відрахуванням позичок, гарантованих урядом, под заставу цінних паперів, под заставу дорогоцінних металів.

Встановлюючи раціональну структуру активів, банк винен виконувати вимоги до ліквідності й, отже, матір достатній розмір високоліквідних, ліквідних та довгостроково-ліквідних засобів стосовно зобов’язань, із урахуванням їхніх термінів, торб й типів, й виконувати нормативи миттєвої, поточної та довгострокової ліквідності.

Норматив миттєвої ліквідності розраховується як ставлення суми високоліквідних активів банку до суми її зобов’язань по рахунках до запитання.

Норматив поточної ліквідності являє собою ставлення суми ліквідних активів кредитної організації до суми його зобов’язань по рахунках до запитання й на термін до 30 днів.

Норматив довгострокової ліквідності визначається як ставлення виданих банком кредитів із терміном погашення понад рік до капіталу кредитної організації й зобов’язань понад рік.

Ці нормативи застосовуються в процесі управління активами. Алі найголовніше для побудови раціональної структури активів банку — витримати співвідношення між ліквідними й сумарними активами.

Зважування активів за ступенем ризику провадиться шляхом множення залишку коштів на відповідному балансовому рахунку (рахунках) чи їхньої частини на коефіцієнт ризику (у %), поділений на 100. Практично усі банківські активи піддаються певному ризику. Рівень ризику своїх активів банк винен визначати й підгримувати на рівні, який відповідає чинному законодавству й політиці банку щодо цого. На підставі результатів вивчення структури активів банку можна аналізувати різні види ризику.

Метою аналізу активів банку є, із одного боці оцінка раціональності фактичної структури активів із точки зору забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а із іншого визначення шляхів її оптимізації й узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх результатів діяльності й фінансового потенціалу банку.

Мета аналізу активів банку конкретизується таким завданнях: > дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів та структури активів; > дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів й структури доходних й недоходних активів; > дослідження та оцінка якості активів; > дослідження та оцінка якості «кредитного портфеля» за класифікаційними видами кредитів; > дослідження та оцінка «портфелю цінних паперів»; > дослідження та оцінка іммобілізованих активів в дебіторську заборгованість, капітальні вкладення та інше; > узагальнююча оцінка активів й визначення шляхів оптимізації їхні структури.

Інформаційне забезпечення аналізу активів складається із: > правової інформації, що міститься законів, котрі регулюють економічну діяльність банку; > директивна інформація, що містить у постановах Кабінету Міністрів,.

Центральних банків, наказів Міністерства фінансів та інших міністерств й відомств; > нормативно-довідкова інформація, що міститься у збірниках галузевих.

Відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах тощо; > інформація бізнес-планів та прогнозів; > обліково-економічна інформація, котра є основним виглядом фактографічної інформації.

Головним джерелом даних для проведення фінансового аналізу банку є, як зазначалося раніше, його баланс, у якому відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобов’язань контрагентів перед банком та зобов’язань банку перед контрагентами.

Актив балансу розглядається як із точки зору складу та цільового використання фінансових ресурсів за об'єктами їхнього розміщення в активах банку, то й із точки зору витрат, що є наслідком здійснення фінансових операцій банку із метою отримання доходів. Ці напрями досліджень дозволяють оцінити ліквідність та доходність банку.

У процесі аналізу слід заважити тих, що загальна вартість активів банку визначається за балансом як різниця між сумою залишків всіх категорій активів та сумою всіх резервів, створених под можливі збитки від кредитноінвестиційних та інших видів діяльності банку.

У балансовому звіті й примітках комерційного банку активи згруповано за цільовим використанням та ступенем ліквідності.

Першим джерелом на випадок вилучення депозитів й для задоволення початкових потреб клієнтів є готівка. До цієї групи активу належати — валюта, монети й банківські метали, дорожні та інші чеки, кошти на кореспондентських рахунках в Центральному банку. Банки зацікавлені тримати мінімально допустиму суму, оскільки запас готівкових коштів не приносити прибутку чи забезпечую невеликий відсотковий дохід. Актив у вигляді готівки задовольняє потреби банку у ліквідних коштах, тобто в коштах, котрі необхідні для покриття непередбачених та термінових зобов’язань.

Аналіз динаміки, складу й структури активів банку.

Дослідження активів банку полягає у використанні аналітичних прийомів, спрямованих на визначення загального обсягу коштів, котрі знаходяться у розпорядженні банку, їхні структури й динаміки в аналітичному періоді.

Загальний аналіз активів банку грунтується на застосуванні методик вертикального та горизонтального аналізу (як й при аналізі пасивів), котрі передбачають обчислення та подальшу оцінку наступних показників:. відсоток співвідношення окремих показників із агрегованим показником;. абсолютні зміни кінцевих показників порівняно із початковими (базисними);. темпи зростанню чи приросту показників в аналітичному періоді.

У процесі вертикального чи структурного аналізу активів визначається питома ваги активів за їхнього цільовим використанням, ступенем ліквідності, рівнем доходності, а також склад та структура шкірного виду активів. Результат цого аналізу використовується в процесі оцінки якості складу активів та їхні оптимізації.

Горизонтальний чи трендовий аналіз дає змогу вивчити динаміку активів в цілому й окремих їхні видів у часі, визначити певні тенденції їхні зміни чи тренда.

Аналіз якості активів.

Метою аналізу якості активів є визначення їхнього життєздатності й правильності відображення їхнього вартості у звітному банку.

Якісний склад активів характеризується співвідношенням продуктивних й непродуктивних активів й витрат на власні потреби. До продуктивних активів відносяться усі операції із клієнтурою та контрагентами банку за кредитноінвестиційною системою. До непродуктивних відносяться капіталізовані активи, нематеріальні активи, дебіторська заборгованість, та збитки. Це вказує тих, що основним виглядом діяльності комерційного банку є формування та розміщення кредитно-інвестиційних ресурсів й показником активності банку слугує питома ваги кредитно-інвестиційного портфеля у його активах.

Характер кредитно-інвестиційної політики впливає на прибутковість та ліквідність комерційного банку. Підвищення питомої ваги кредитноінвестиційних вкладень у загальних активах свідчить про ті, що комерційний банк намагається підвищити прибутковість активів, нехтуючи їхні ліквідністю.

Для оцінки якості активів слід зважити на їхнього ризикованість, Яка залежить від обсягу розміщення коштів в активах. З цією метою активи банку слід розраховувати, зважаючи на коефіцієнти їхні ризиків, тобто можливість втрати частини їхнього вартості внаслідок тієї чи іншої активної операції. Активи банку в залежності віл ступеня ризику вкладення і їхнього можливого обесцінювання поділяються п’ять груп, для які устанавлюються відповідні коефіцієнти ризику (Додаток № 1).

За ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини їхні вартості активи комерційного банку розподіляються п’ять груп із коефіцієнтами ризику від нуля до одиниці .

Основними показниками, котрі дозволяють оцінити достатність високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерційного банку, є коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів й робочих активів банку.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як ставлення суми коштів на коррахунках та в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки:

До мл = (До кр +До до) / До ін * 100% де До мл — коефіцієнт миттєвої ліквідності, % ;

До кр -кошти на кореспондентських рахунках у трилітрові банки, крб. ;

До до — кошти в касі банку, крб. ;

До ін — кошти залучені банком на поточні рахунки, руб.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, якої частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.

Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів й робочих активів банку характеризує питому ваги високоліквідних активів банку в робочих активах:

До ВА = ВА / РА * 100% де КВА — коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів й робочих активів банку, %;

ВА — сума високоліквідних активів, руб.;

РА — сума робочих активів банку, руб.

Робочі активи включають кошти на коррахунках, в касі, вкладені в майно, розміщенні у трилітрові банки, цінних паперах, наданіі кредити та інші активи, що дають дохід банку.

При оцінці цих коефіцієнтів необхідно пам’ятати, що надто високі значення їхнього негативно впливають на доходність банку, а занадто низькі свідчать про погіршення надійності банку.

1.5. Аналіз ліквідності комерційного банку в ПМР.

Значення, позначка, заподіяння й інформаційні джерела аналізу ліквідності банку.

Успіх роботи комерційного банку гарантують три взаємозалежних фактори: 1. Висока доходність (прибутковість) банківської справ, що створює можливість виплати дивідентів акціонерам банку, збільшення його капіталу, створення необходимых страхових резервів, фонд розвитку т.і. 2. Ліквідність, тобто можливість швидкого перетворення його активів в платіжні засоби для своєчасного Повернення своїх боргових обов’язків. 3. Платоспроможність, тобто здатність в необхідні рядки у повному обсязі відповідати по своїм зобов’язанням перед кредиторами.

«Ліквідність комерційного банку характеризує його здатність перетворити фінансові чи матеріальні активи у грошові кошти із метою вчасного виконання зобов’язань перед вкладниками.» [ 15, с. 49 ].

Банківська ліквідність залежить від структури та стабільності депозитної бази банку, достатності капіталу, якості активів, фінансового стану позичальників, репутації банку, Яка впливає на здатність швидкого запозичення коштів на ринку. На рівень ліквідності банку впливає комплекс чинників загальноекономічного характеру, таких як грошово-кредитна політика, стан копійчаного обігу, можливість запозичення коштів в ЦБ, регулятивні обмеження в стране тощо.

Ліквідність комерційного банку — це здатність банку вчасно погасити свої фінансові вол «язання за рахунок наявних у нього наявних коштів, продаж активів чи мобілізації ресурсів із інших джерел. Однією із центральних завдань управління комерційним банком є підтримка оптимального співвідношення між ліквідністю банку й його прибутковістю, прибутковістю його операцій. Вимоги підтримки ліквідності вступають у протиріччя із задачею максимізації прибутку на одиницю активів; тому так важливо оптимальне сполучення надійності дій разом з забезпеченням прибутковості від операцій.

З обліком цого у світовій банківській теорії й практиці ліквідність прийнята розуміти як «запас» чи як «потік». При цьому ліквідність як «запас» містить у собі визначення рівня можливості комерційного банку виконувати свої вол «язання перед клієнтами у визначений конкретний момент години шляхом зміни структури активів на користь їхніх високоліквідних статей за рахунок наявних у цій галузі невикористаних резервів.

Ліквідність як «потік» аналізується із погляду динаміки, що припускає оцінку здатності комерційного банку протягом визначеного періоду години змінювати сформований несприятливий рівень ліквідності чи запобігати погіршенню досягнутого, про «єктивно необхідного рівня ліквідності (зберігати його) за рахунок ефективного управління відповідними статтями активів й пасивів, залучення додаткових позикових коштів, підвищення фінансової стійкості банку шляхом зростання доходів.

Таким чином, кожен комерційний банк винен самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди години, то й прогнозування результатів діяльності й проведення в наступному науково обґрунтованої економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення й резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.

Крім того, діяльність комерційних банків, що виступають посередниками між тими, хто має у своєму розпорядженні грошові кошти у вигляді заощаджень, й тими, хто у яких бідує, полягає до того, щоб раціонально залучати ці кошти й надавати їхнього у позичку чи інвестувати по более високих ставках для забезпечення загальної прибутковості, у тому числі одержання прибутку.

Для здійснення операційної діяльності, зв «язаної із залученням коштів й їхнім розміщенням в умовах ринкової невизначеності майбутнього попиту й надходжень наявних коштів за певний період, банку потрібні кошти в їхній ліквідній формі, тобто такі активи, що могли б бути легко й швидко перетворені в готівку із невеликим ризиком втрат чи узагалі без нього.

Таким чином, ліквідність комерційного банку — це можливість використовувати його активи в якості наявних коштів чи швидко перетворювати їхні у такі.

Комерційний банк вважається ліквідним, якщо суми його наявних коштів й інших ліквідних активів, а також можливості швидко мобілізувати кошти із інших джерел достатні для своєчасного погашення боргових й фінансових вол «язань. Крім того, ліквідний резерв необхідний для задоволення практично будь-яких непередбачених фінансових нестатків: укладання вигідних угод за кредитами чи інвестуванню; на компенсування сезонних й непередбачених коливань попиту на кредит, заповнення коштів при несподіваному вилученні внесків й т.д.

Велике, а годиною й вирішальне значення в управлінні фінансами грає швидкість проходження коштів між різними банківськими службами й філіями. Наявність надійної системи, що дозволяє здійснювати взаємозалік таких коштів, підвищує швидкість, зменшує про «єми перекладних коштів, сприяє оптимізації внутрібанківських потоків коштів — а виходить, збільшує ліквідність банку.

Поняття ліквідності банку тісно пов’язане із ліквідністю його балансу. Ліквідність балансу визначається співвідношенням вимог (статей активу) та зобов’язань (статей пасиву). Ос-кільки баланс складається на певну дату, то ліквідність балансі є оцінкою стану банківської ліквідності на визначену дату. Отже, ліквідність банківського балансу є складовою частиною ліквідності банку. Водночас ліквідність балансу є лише необхідною, але й не достатньою умовою ліквідності банку.

Поняття ліквідності пов’язується із активами банку. Під ліквідністю активів розуміють їхні здатність швидко та без суттєвого зниження вартості перетворюватися в грошову форму. За ступенем ліквідності (тобто легкості перетворення у грошові кошти) банківські активи поділяють на групи.

1. Високоліквідні активи — активи, котрі знаходяться в готівковій формі чи можуть бути швидко реалізовані на ринку. Це — готівкові кошти, дорожні чеки, банківські метали, кошти на рахунках в російських банках, державі цінні папери.

2. Ліквідні активи — активи, котрі можуть бути перетворені в грошову форму протягом певного періоду години (наприклад 30 днів). До цієї групи відносять платежі на користь банку із термінами виконання в зазначений період, такі як кредити, до того числі й міжбанківські, дебіторська заборгованість, інші цінні папери (крім високоліквідних), котрі обертаються на ринку.

3. Низьколіквідні активи — прострочені, пролонговані та безнадійні кредити, безнадійна дебіторська заборгованість, цінні папери, котрі не обертаються на ринку, господарські матеріали, будинки, споруди та інші основні фонди.

Попит на ліквідні засоби у трилітрові банки підвищується із таких основних причин: > Зняття клієнтами коштів зі своїх рахунків; > Надходження кредитних заявок, котрі банк вирішує задовольнити; > Настання строків погашення заборгованості за позиками, одержаними банком; > Настання термінів платежів до бюджету; > Виплата дивідентів акціонерам.

Отже, потреба в ліквідних коштах може виникнути як при здійсненні пасивних операцій банку, то й внаслідок проведення активних операцій, якщо рішення про розміщення коштів приймається раніше, ніж знайдено відповідні джерела фінансування.

Джерелами покриття потреби в ліквідних коштах є наступні: > Настання строків погашення наданих банком кредитів; > Продажів активів; > Доходи від надання недепозитних банківських послуг; > Залучення депозитних вкладів від фізичних та юридичних осіб; > Запозичення коштів на грошовому ринку.

Джерела поповнення ліквідних коштів поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх джерел належати накопичені ліквідні активи. Значимість яких, можна визначити за балансом. Перетворення активів банку в ліквідну форму (готівкові чи безготівкові кошти) може відбуватися автоматично із настанням строків погашення кредитів чи цінних паперів, сплати відсотків за користування кредитом, Повернення дебіторської заборгованості, одержання дивідентів від пайової участі в інших підприємствах тощо. Цей процес банк може достатньо точно передбачити та спланувати.

До зовнішніх джерел поповнення ліквідних коштів належати залучення депозитів та запозичення на грошовому ринку. На вибір зовнішніх джерел поповнення ліквідності впливають такі характеристики, як доступність, відносна вартість коштів, терміновість та тривалість потреби в ліквідних засобах, правила регулювання, обмеження. Основними джерелами запозичення ліквідних коштів для банків є міжбанківські позики, догоди РЄПО, депозитні сертифікати, позики в євровалюті та механізм рефінансування операцій комерційного банку центральним банком. Підтримання ліквідності за рахунок зовнішніх джерел супроводжується ризиком зміни відсоткових ставок.

Через високу вартість внутрішніх джерел та значну ризикованість зовнішніх джерел поповнення ліквідних коштів на практиці більшість банків зупиняють свій вибір на компромісному варіанті. У такому разі частина попиту на ліквідні засоби задовольняється за рахунок внутрішніх джерел, а решта — за допомогою проведення операцій запозичення коштів на ринку (зовнішніх джерел).

Сутність проблеми банківської ліквідності полягає до того, що попит на ліквідні засоби рідко дорівнює їхнього пропозиції в останній момент години, тому банк постійно має справу чи із дефіцитом ліквідних коштів, чи із їхнього надлишком. Дефіцит ліквідних засобів призводить до порушення нормативних вимог центральних банків, штрафних санкцій й — що найбезпечніше для банку — до втрати депозитів.

Надмірна ліквідність породжує дилему «ліквідність — прибутковість», адже найбільш ліквідні активи не генерують доходів. Якщо фактична ліквідність значно перевищує необхідний рівень чи встановлені нормативи, то діяльність банку негативно оцінюється акціонерами із погляду не повністю використаних можливостей для отримання прибутку.

Банківська ліквідність відіграє життєво важну роль як у діяльності самих банків, то й у фінансовій системі країни. Без ліквідності банк не може виконувати свої функції й проводити операції із обслуговування клієнтів, тому вирішення проблем ліквідності винне матір найвищий пріоритет у роботі банку. Щоденна робота із підтримки достатнього рівня ліквідності є неодмінною умовою самозбереження та виживання банку. Недостатній рівень ліквідності часто стає першою ознакою наявності в банку серйозних фінансових труднощів.

З огляду на винятково важливу роль ліквідності в життєдіяльності банку та підтримці рівноваги банківської системи в цілому в багатьох країнах органами банківського нагляду та законодавством передбачене встановлення нормативів ліквідності. Банки зобов’язані підгримувати показники ліквідності не нижчими від певного рівня (нормативу), що визначається із урахуванням нагромадженого досвіду та конкретних економічних умів у країні.

Дотримання нормативів є необхідною, але й не достатньою умовою ефективного управління ліквідністю. З банківською ліквідністю пов’язане широке коло питань, котрі не можуть бути вирішені лише встановленням мінімальних вимог до рівня ліквідних коштів. Ефективність процесу управління банківською ліквідністю оцінюється за двома основними характеристиками: швидкістю перетворення активів у грошову форму й задоволення потреби в готівкових коштах (часовий компонент) та вартістю підтримки певного рівня ліквідності (вартісний компонент). Адже найбільш стабільні джерела коштів потребують найвищих витрат, а найбільш ліквідні активи — непрацюючі та низькодоходні.

Метою аналізу ліквідності банку є оцінка та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобов’язань за умови збереження достатнього рівня прибутковості. Перед банком постає заподіяння пошуку оптимального співвідношення між активами й зобов’язаннями як із погляду забезпечення потреб ліквідності, то й щодо їхні доходності та вартості.

Завдання аналізу ліквідності банку: > Визначення фактичної ліквідності; > Оцінювання відповідності фактичних значень нормативам ЦБ; > Виявлення чинників, котрі викликали відхилення фактичних значень показників ліквідності від нормативних вимог; > Аналіз стабільності ресурсної бази банку; > Прогнозування потреби банку в ліквідних коштах; > Порівняльний аналіз вартості та доступності альтернативних джерел поповнення ліквідних коштів; > Аналіз різних напрямів розміщення надлишкових ліквідних коштів; > Інваріантний аналіз ліквідності банку за різних сценаріїв розвитку подій.

Для клієнтів та партнерів банку сигналами, що свідчать про зниження його ліквідності, може бути відмова надати потенційно вигідний кредит, великі обсяги і висока частота запозичень на міжбанківському ринку та в центральному банку, продажів високоліквідних цінних паперів, продажів активів зі збитками для банку.

Основним джерелом аналізу ліквідності є щоденний та місячний баланс банку. За даними балансу ЦБ щодня контролює виконання обов’язкових нормативів ліквідності.

Ос-кільки ліквідність залежить від якості активів, структури пасивів, достатності капіталу, фінансового стану позичальників, то процесі аналізу використовуються досить різноманітні інформаційні джерела. У цілому інформаційна база складається із: 1) внутрішньобанківська інформація — звітність про депозитну діяльності банку, звітність про стан кредитного портфелю банку, звітність про портфель цінних паперів, про формування резервів на покриття ризиків за активними операціями, кредитні домов, інформація про прострочені, пролонговані та реструктуризовані кредити. Минула інформація про Повернення кредитів позичальника, дані про рух коштів за рахунками клієнтів тощо; 2) інформації, одержаної безпосередньо від клієнтів та контрагентів банку, та офіційних повідомлень — фінансові звіти позичальників та емітентів цінних паперів, кредитні заявки, офіційні повідомлення про реструктуризацію цінних паперів, повідомлення клієнтів про наміри дострокового вилучення депозитів, офіційні повідомлення про злиття, реорганізацію чи банкрутство клієнтів чи контрагентів, прохання позичальників про пролонгацію чи реструктуризацію кредитів, попередження про зняття коштів із клієнтських рахунків й тощо; 3) зовнішніх джерел — рейтингів, статистичних збірників, повідомлень інформаційних агенцій чи засобів масової інформації тощо.

Комплексний аналіз всіх інформаційних джерел дозволити банку не лише аналізувати наявність ліквідних коштів, але й і найбільш об'єктивно й точно прогнозувати потребу в ліквідних коштах на перспективу.

Аналіз коефіцієнтів ліквідності.

Першим етапом аналізу ліквідності банку є виявлення того. Наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, установлених Центральним банком, в даному випадку ПРБ (Придністровським Республіканським банком). Це дозволяє здійснювати контролю над ліквідністю банків та підгримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. Здебільшого із цією метою застосовується метод коефіцієнтів, який дозволяє не лише оцінити рівень ліквідності окремого банку, але й і здійснювати порівняльний аналіз ліквідності різних за розмірами банків.

Метод коефіцієнтів дозволяє виявити кількісний зв’язок між різними рахунками, групами та розділами балансу. У такий спосіб визначають питому ваги окремих балансових рахунків чи груп рахунків в загальному обсязі активів (пасивів) чи окремих груп та розділів балансу.

Встановлені слідуючи нормативи ліквідності: > норматив миттєвої ліквідності; > норматив загальної ліквідності; > норматив співвідношення високоліквідних та робочих активів.

Згідно із Інструкцією ПРБ від 26.06.2002р. № 1 «Про порядок регулювання діяльності банків та кредитних установ», із метою контролю стану ліквідності банку встановлюються нормативи ліквідності (миттєвої, поточної, довгострокової ліквідності - директивні, загальної ліквідності - оціночний) [ 3, с. 12 ].

Норматив миттєвої ліквідності (Н2.1.) визначається як ставлення суми високоліквідних активів банку до суми зобов’язань по рахункам до запитання:

Н2.1.= ЛАм / ОВм х100%, де.

ЛАм — високоліквідні активи, котрі розраховуються як сума залишків на рахунках: 1011, 1012, 1013, 1014, 1015, 1016, 1017, 1021, 1022, 1023(врозрахунок приймається 70% коштів, котрі знаходяться на балансовому рахунку), 1024, 1026, 1812 (в розрахунок включається лише філіями — банків нерезидентів).

Високоліквідні активи зменьшуються на грошові засоби, котрі знаходяться на рахунках: — 1021, 1022, 1023, 1024 в частці торб, на котрі накладений арешт; - 1022, 1023, 1024 в неплатоспроможних банках; - 1021 на суму незнижаємого щалишку по рахунку, у відповідності із укладеним договором; - 2091 в частці засобів, зписаних із рахунків клієнтів, але з проведених по коррахунку банку.

ОВм — зобов’язання до запитання: 2021, 2022, 2027, 2091, 2092, 2093, (2094;1094) (в розрахунок приймається сума засобів по рахунку 2094, зменшена на суму засобів рахунка 1094 в частці засобів заліку взаємних вимог між підприємствами та організаціями), 2096, (2170−1180) (в розрахунок приймається лише позитивна сума), 2181, 2182, 2183, 2186, 2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229, 2231 (береться в розхрахунок в частці коштів до запитання), 2232 (суми в частці ощадних сертифікатів не погашених в рядків), 2311, 2391, 2392, 2393, (2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659, 2661, 2666) (в розрахунок беруться лише засоби до запитання), 2665 (в розрахунок приймаються дивіденди, котрі належить виплатити акціонерам, якщо рішення про віплату дивідентів затверджено зборами акціонерів банку), частина 6014 (в розрахунок береться 50% вимог по викупу цінних паперів по зворотній частці операцій РЄПО), 2812 (філіями банків-нерезидентів), (2101, 2102, 2103, 2105, 2231, 2241, 2242, 2243, 2244, 2245, 2246, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274) (в розрахунок беруться суми, по яким вимоги настали, але й клієнтами банків ще не запитані), 2756, 2777.

Мінімально припустиме значення нормативу Н2.1. встановлений в розмірі 20%.

Норматив поточної ліквідності банку (Н2.2.) визначається як ставлення суми ліквідних активів банку до суми зобов’язань банку по рахункам до запитання та настрок до 30 днів:

Н2.2. = ЛАт / ОВт x 100%, де.

ЛАт — ліквідні активи, котрі розраховуються як сума високоліквідних активів та залишків на рахунках: 1202, 1203, 1204, (1212, 1213, 1214), 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, (1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436), (1101, 1102, 1104).

ОВт — зобов’язання до запитання та на рядків до 30 днів: 2021, 2022, 2027, 2091, 2092, 2093, (2094;1094), 2096, 2101, (2170−1180), 218, 2182, 2183, 2186, 2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229, 2231, 2232, 2241, 2242, 2243, 2244, 2245, 2246, 2311, 2312, 2313, 2314, 2315, 2391, 2392, 2393, 2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659, 2661, 2665, 2666, 2801, 2812, 100% (2102, 2103, 2104, 2105, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2332, 2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2481, 2482), 10% (2102, 2103, 2104, 2105, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2332, 2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374), (2740, 2750), (2770, 2780), 6341, 6351, 6353.

Сума зобов’язань до запитання та на рядків до 30 днів (ОВт) зменшується на суми котрі підлягяють виплаті более ніж через 30 днів, частина рахунків: 2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659.

Мінімально припутсиме значення нормативу Н2.2. встановлено в розмірі 50%.

Норматив довгострокової ліквідності (Н2.3.) визначається як ставлення всієї заборгованості банку понад року до власного капіталу банку, а також зобов’язаннями банку по депозитним рахункам, отриманним кредитах та іншим борговим зобов’язанням строком погашення понад року:

Н2.3. = (Крд / К+ОД) x 100%, де.

Крд — кредити, видані банком. Розміщенні депозити з залишившимся строком погашення понад року, враховуючи відсоткові та безвідсоткові: частина рахунків 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, (1391, 1392, 1393, 1394, 1395, 1396, 1397, 1398, 1399, 1437, 1411, 1412, 1413, 1414, 1415, 1416, 1417, 1418, 1419), 1431, 1432, 1434, 1435, 1436, 1438, 1802, 1803.

ОД — зобов’язання банку за кредитами та депозитам, отриманім банком, а також по випущеним в обіг цінним паперам банку строком погашення понад року: частина рахунків 2103, 2104, (2231, 2232), 2261, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2802, 2803.

Максимально припустиме значення нормативу Н2.3. встановлено в розмірі 120%.

Норматив загальної ліквідності (Н2) визначають як відсоткове співвідношення ліквідних активів та сумарних активів банку:

Н2 = (ЛАт / (А-Ро)) х100%, де.

А — загальна сума всіх активів за балансом банку, за мінісом залишків на рахунках: 1666, 3091, 1701, 1702, 1703, 1711, 1712, 1713, 1714, 1715, 1716, 1717, 1718, 1719, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1741, 1742, 1743, 1744, 1745, 1746, 1747, 1748, 1749, 1751, 1752, 1753, 1754, 1755, 1756, 1757, 1758, 1759, 1771, 1772, 1773, 1774, 1775, 1776, 1777, 1778, 1779, 1781, 1782, 1783, 1784, 1785, 1786, 1787, 1788, 1789, 1811, 1812, 1802, 1803, контр-рахунок 3054, контр-рахунок 3055, 1642, 1643, 1644, 1645, 1646, 1647, 1648, 1649, 1621, рахунки Класу V.

Ро — обов’язкові резерви банку рахунок 1501 та частина рахунку 1021 в частці засобів незнижаємого залишку фонду страхування банківських вкладів (депозитів) громодян банками (кредитними установами) ПМР.

Рекомендуєме мінімально припустиме значення Н2 — 20%.

Аналіз банківської ліквідності за методом коефіцієнтів є традиційним підходом до оцінювання рівня забезпеченості банку ліквідним коштам. У процесі аналізу можуть додатково використовуватися і інші коефіцієнти, що характеризують ліквідність банку та чинників, котрі на неї впливають. Це: 1. Коефіцієнт співвідношення активів й зобов’язань банку із однаковими рядками погашення. Здебільшого цей коефіцієнт аналізують в діапазонах до 1 місяця (поточна ліквідність) та до 3 місяців (короткострокова ліквідність). Якщо обчислення значення близькі до одиниці, то це означає, що банк дотримується принципу відповідності між рядками залучення пасивів та розміщення активів. 2. Коефіцієнт довгостроковості (ресурсної) ліквідності обчислюється як співвідношення довгострокових вкладень й довгострокових зобов’язань.

Ос-кільки банки часто трансформують короткострокові зобов’язання в довгострокові активи (котрі є найбільш дохідними, ніж короткострокові), то значення цого коефіцієнта часто перевищує одиницю. Вище значення означає й вищий ризик. Прийнятим вважається значення коефіцієнта 120%. 3. Коефіцієнт співвідношення ліквідних та загальних активів. У стабільних економіках значення цого показника становить 20−30%. 4. Коефіцієнт співвідношення позик й депозитів визначається як ставлення всіх активів із нормальним ризиком (включаючи позики, авізо, дисконти) до основних депозитів. Прийнятим вважається рівень 70−80%, який вказує на помірне співвідношення між ліквідністю та дохідністю. 5. Коефіцієнт ставлення таких активів як готівка в касі й прирівняні до неї кошти та сальдо міжбанківських позик, — наданих й одержаних. 6. Коефіцієнт ліквідних цінних паперів — це ставлення цінних паперів уряду країни, котрі перебувають у портфелі банку, до сукупних активів. 7. Показник структурного співвідношення вкладів обчислюється як ставлення коштів до запитання до строків депозитів та характеризує рівень стабільності ресурсів банку. 8. Норматив платоспроможності банку (Н3) обчислюється як співвідношення власного капіталу банку та активів, зважених за ризиком. 9. Показник співвідношення резерву на покриття кредитних ризиків банку та обсягу кредитного портфеля, який характеризує якість активів банку.

Коефіцієнти, котрі характеризують ліквідність, аналізують в динаміці, що дозволяє виявити загальні тенденції в зміні ліквідності банківської системи та окремого банку. З метою здійснення контролю за ліквідністю банку коефіцієнти співставляють із нормативними значеннями.

Аналіз показників ліквідності є найпростішим підходом до оцінки ліквідності банку. Недоліком коефіцієнту аналізу є статистична оцінка ліквідності, що не дає змоги врахувати динамічну природу ліквідністі. Недолік методу полягає до того, що за такого підходу до визначення рівня ліквідності банк має підгримувати великі обсяги активів у ліквідній формі, що негативно позначається на доходах. З розвитком та розширенням фінансових ринків у банків з’являються ширші можливості щодо прогнозування та підтримання ліквідності. Метод показників дозволяє виявити тенденції зміни ліквідності та часто використовується у процесі порівняльного аналізу поряд із іншими прийомами.

1.6.Аналiз доходiв і витрат у трилітрові банки ПМР.

Значення, заподіяння та інформаційне забезпечення аналізу доходів й витрат банку.

Аналіз доходів й витрат комерційного банку здійснюється із метою визначення напрямків та можливостей збільшення його прибутку та підвищення рентабельності на основі ефективного управління доходами й витратами. Отже, значення аналізу доходів та витрат полягає у бо він з необхідною умовою ефективного управління фінансовою діяльністю й може розглядатися як допоміжна функція системи управління доходами, витратами й прибутком комерційного банку.

Завдання аналізу доходів та витрат визначаються його метою й місцем у системі управління діяльністю банку. Основними завданнями аналізу доходів й витрат комерційного банку є: V оцінка виконання плану доходів; V аналіз структури доходів; V аналіз динаміки доходів в цілому, за складом та структурою; V оцінка впливу факторів на формування доходів в цілому та за видами доходів; V аналіз доходності активів банку; V визначення тенденцій зміни абсолютного обсягу, структури та рівня доходів за тривалий період; V оцінка виконання кошторису витрат; V аналіз структури витрат; V аналіз динаміки витрат в цілому, за складом та структурою; V оцінка впливу факторів на утворення витрат в цілому та за видами витрат; V аналіз рівня витрат комерційного банку; V визначення тенденцій зміни абсолютного обсягу, структури й рівня витрат за тривалий період; V оцінка співвідношення доходів та витрат комерційного банку й визначення прибутку (збитку) комерційного банку до оподаткування.

Інформаційне забезпечення аналізу доходів й витрат формується відповідно до завдань, котрі належить вирішити. Побудова інформаційної бази аналізу доходів й витрат грунтується на класифікації економічної інформації за джерелами її утворення.

Правова інформація міститься у законах ПМР, котрі регламентують діяльність банківської системи (наприклад, Закон ПМР «Про банки й банківську діяльність »), а й у законах, що визначають загальні правові засади регулювання діяльності суб «єктів економічних відносин ПМР (наприклад, Закон ПМР «Про оподаткування прибутку підприємств »).

Нормативно-довідкова інформація міститься у збірках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, прейскурантах, каталогах, проспектах. Джерелами нормативно-правової інформації є також різноманітні рекомендації щодо організації й методики фінансового аналізу діяльності банків. Характерною рисою нормативно-довідкової інформації є її необов «язковий для застосування характер. Нема за це, у фінансовому аналізі доходів й витрат нормативно-довідкова інформація відіграє важливу роль: за її допомогою аналітик визначає оптимальний шлях вирішення завдань аналізу.

Фінансовий план комерційного банку є джерелом планової інформації щодо очікуваних доходів й витрат звітного періоду. Ця інформація застосовується як база порівняння фактичних показників із їхні плановими значеннями для оцінки виконання плану доходів й витрат в цілому, за складом й структурою, а також при проведенні факторного аналізу доходів та витрат.

Основними джерелами облікової фактографічної інформації, котра характеризує доходи й витрати за певний період, є дані бухгалтерського та статистичного обліку та звітності.

Облікова бухгалтерська інформація отримується методами суцільного безперервного спостереження, обов «язкового документування та систематизації на відповідних рахунках. На основі облікової інформації складаються форми бухгалтерської (фінансової) звітності. Доходи, витрати й прибуток банку відображаються у Звіті про прибутки та збитки, який є складовою фінансового звіту комерційного банку.

За даними статистичного обліку складаються відповідні форми статистичної звітності. У фінансовому аналізі доходів й витрат інформація, джерелом якої є статистичний облік, застосовується поряд із інформацією, що надходить із бухгалтерського обліку. Статистична інформація застосовується для дослідження окремих фінансово-господарських ситуацій, наслідком які є суттєві відхилення отриманих доходів чи здійснених витрат від очікуваних значень.

Інформаційна система управління доходами й витратами банку поєднує усі види економічної інформації, незалежно від джерела її утворення.

Методичні основи аналізу доходів, витрат й прибутковості комерційного банку.

Аналіз доходів, витрат й прибутковості дає можливість вивчення результатів діяльності комерційного банку, а отже, й оцінки ефективності його як комерційного підприємства.

Метою аналізу банківської діяльності із погляду її фінансових результатів є виявлення резервів зростанню прибутковості банку й на цій основі формулювання рекомендацій керівництву банку по проведенню відповідної політики в області пасивних й активних операцій.

При аналізі доходів банку, на початку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, з поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи із питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі.

Валові доходи прийнято розділяти на процентні та непроцентні. До процентних доходів банку відносяться: відсотки отримані по позичках, виданим клієнтам (підприємствам); відсотки отримані по споживчих позичках; відсотки отримані по міжбанківських кредитах й депозитах; доходи по залишках на кореспондентських рахунках; доходи від цінних паперів (процентні).

До непроцентних доходів банку відносяться: доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств й організацій й т.д.); доходи від валютних організацій; доходи від отриманих комісій й штрафів; інші доходи.

При аналізі банківських доходів визначається питома ваги шкірного виду прибутку в їхній загальній сумі чи відповідній групі доходів. Динаміка дохідних статей може дорівнюватися із попередніми періодами, у тому числі й по кварталах. Стабільний й ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу й про кваліфіковане керування активними операціями банку.

Після проведення аналізу структурних доходів по укрупнених статтях варто более детально вивчити структуру прибутків, що формують укрупнену статтю, що займає невелика питома ваги в загальному об'ємі доходів. При аналізі процентних прибутків банку використовуються також відносні показники, що дозволяють оцінити середній рівень прибутковості позичкових операцій у цілому й кожній групі позичок окремо. Такими показниками є: 1. ставлення валових процентних доходів до середніх залишків по всіх позичкових рахунках; 2. ставлення отриманих відсотків по короткострокових позичках до середніх залишків по короткострокових позичках; 3. ставлення отриманих відсотків по довгострокових позичках до середніх залишків по довгострокових позичках; 4. ставлення отриманих відсотків по окремих групах позичок до середніх залишків по досліджуваній групі й т.д.

Динаміка цих показників дає можливість оцінити за рахунок які позичкових операцій виросли процентні доходи. Аналіз непроцентних доходів дозволяє визначити, на стільки ефективно банк використовує некредитні джерела одержання доходів. При цьому їхні аналізують по видах операцій й в динаміці. Важливим за значенням джерелом доходів комерційного банку є доходи, отримані від операцій з цінними паперами. Розмір доходів даного виду залежить від розміру й структури портфеля інвестицій й прибутковості різних видів цінних паперів. Доходи від валютних операцій банку також у значній мірі впливають на його прибуток. Для аналізу прибутковості валютних операцій необхідно установити об'єм угод шкірного виду, суму доходів й витрат із них. Дохід банку від валютних операцій визначається як співвідношення сумарного прибутку по даному виду угод за даний період до загального об'єму угод.

До інших доходів відносяться комісійні. Щоб відшкодувати витрати, пов’язані із обслуговуванням рахунків клієнтів, більшість банків стягує плату. Комісійні можуть нараховуватися у відсотках від суми кожної операції чи у твердій сумі, що сплачується періодично. При аналізі доходної частини важливо виявити якої питому ваги в ній займають операційні доходи. Їхня частка винна прагнути до 100%, темп приросту бути рівномірним. При зменшенні приросту цих доходів загальне збільшення останніх може бути забезпечене за рахунок інших видів доходів банку.

Аналіз витрат здійснюється по тієї ж схемі, що і аналіз його доходів. Валові витрати можна розділити на процентні та непроцентні.

Процентні витрати включають: відсотки сплачені по депозитах підприємств; відсотки сплачені по депозитах населення; відсотки сплачені по міжбанківських кредитах й депозитах; відсотки сплачені по залишках на розрахункових рахунках клієнтів.

Непроцентні витрати включають: комісійні (по послугах й кореспондентським відношенням); витрати по операціях з цінними паперами; витрати по операціях на валютному ринку; заробітна плата і інші витрати (нарахування на фонд оплати роботи, премії й т.д.); інші операційні і адміністративні витрати (оренда і утримання помешкань, різні податки, витрати реклами, охорону й т.д.).

Витрати банку на утримання й експлуатацію будинків й устаткування, оплату персоналу й соціальні посібники носять відносно постійна характер. Їхня питома ваги в загальній сумі витрат банків, як правило, дуже значна. Зріст операційних витрат не лише відбиває несприятливий стан кон'єктури ринку, на якому банки залучають ресурси, але й й може свідчити про погіршення керування активно-пасивними операціями.

У ході виконання аналізу витрат банку необхідно не лише проаналізувати в динаміці абсолютні й відносні розміри витрат (у цілому й по групах витрат), але й й виділити основні заподій, що вплинули на їхній рівень з тим, щоб прийняти необхідні управлінські рішення, котрі б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, якщо сприяти поліпшенню структури ресурсної бази, тобто збільшенню частки розрахункових рахунків й інших депозитних рахунків клієнтів й скороченню частки дорогих депозитних інструментів (наприклад, міжбанківських кредитів), й оптимальному скороченню непроцентних витрат.

Прибуток — це головний показник результативності роботи банку. Кількісний й якісний аналіз прибутковості робиться із метою з’ясування фінансової стійкості банку і оцінки ефективності його роботи за визначений період часу.

Одним з підходів до оцінки рівня прибутковості банку є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку. Така форма аналізу прибутку можлива на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня прибутковості дається до того випадку, якщо склалася тенденція її зростанню в основному за рахунок процентної маржі й непроцентних прибутків. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов’язані в основному із прибутками від операцій на ринку цінних паперів, з непередбаченими прибутками, а також з відстрочками по сплаті податків.

Різниця між доходами й витратами комерційного банку складає його валовий прибуток (валовий дохід). Показник валового прибутку (без обліку сплати податків й розподілу залишкового прибутку) дає характеристику ефективності діяльності комерційного банку.

Загальний аналіз прибутку банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення. Згідно із класифікацією, запропонованою НБУ для складання Звіту про прибутки та збитки, дохід банку поділяється на операційний дохід й неопераційний доход.

Операційний дохід включає процентний дохід, комісійний дохід, дохід від торговельних операцій, інші банківські та небанківські операційні доходи.

Процентний дохід складається із доходів за коштами, розміщеними в інших банках, кредитами суб «єктам господарської діяльності й фізичним особам, іншими кредитами та прибутку за цінними паперами, одержаному у вигляді відсотків.

Комісійний дохід утворюється внаслідок розрахунково-касового та кредитного обслуговування банків й інших клієнтів як результат операцій на фондового та валютному ринках, котрі не спричиняють отримання прибутку й стосуються, перш на, купівлі-продажу цінних паперів та іноземної валюти за дорученням інших банків чи клієнтів.

Доход від торговельних операцій є наслідком торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється із ініціативи банку й не е виконанням доручень клієнтів.

До інших банківських операційних доходів належіть дивідендний дохід, дохід від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями.

Інші небанківські операційні доходи є наслідком здійснення банком господарських операцій. До них належати доходи від продаж основних засобів та матеріальних цінностей, штрафи та пені, отримані за господарськими операціями тощо.

Окремо розглядаються доходи банку від зменшення резервів за заборгованістю.

Ці доходи утворюються за умів зменшення обсягів продуктивних активів та вол «язань банку чи внаслідок зміни структури активів. Зменшення абсолютного розміру продуктивних активів призводить до скорочення активних операцій банку й потенційного зменшення прибутку від цих операцій. Зниження обсягу вол «язань, за рахунок які формується значна частка активів, також спричиняє імовірне скорочення числа активних операцій банку та зменшення прибутку від них. Тобто, отримання прибутку із цого джерела може статі причиною зменшення інших видів операційного прибутку. Коли стосується зміни структури активів, то утворенню доходів від зменшення резервів сприяє зниження частки ризикових актів. За певних умів, це — позитивне явище, але й треба пам «ятати, що між ризиком й доходом існує прямий зв «язок. Це означає, що імовірність зниження доходності активів банку внаслідок зменшення їхні ризикованості якщо досить високою.

До непередбачених доходів належати доходи, котрі виникли внаслідок надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій) та інші непередбачені доходи.

Загальний аналіз доходів банку грунтується на використанні методик вертикального та горизонтального економічного аналізу, котрі дозволяють оцінити структуру про «єкта аналізу (у даному випадку — прибутку банку) та визначити динаміку прибутку в цілому й за кожною його складовою.

Система показників, котрі використовуються в загальному аналізі прибутку, включає абсолютні вартісні показники, що характеризують обсяг прибутку в цілому та за його складовими; відносні показники структури, якими визначається питома ваги кожної складової прибутку; абсолютні та відносні показники динаміки, котрі дозволяють оцінити зміну прибутку банку: його загального обсягу, за складом та структурою.

Аналіз даних, що характеризують динаміку прибутку, дозволяє дати управлінню доходами в цілому позитивну оцінку.

Збільшення прибутку від торговельних операцій із цінними паперами та іноземною валютою є наслідком діяльності банку на фондового ринку та ринку валютних ресурсів. Беручи до уваги, що брокерська діяльність не є вирішальною для комерційного банку, деяке зменшення питомої ваги доходів від її здійснення не може кардинально змінити загалом позитивну оцінку динаміки доходів.

Коливання питомої ваги іншого прибутку заговорили українською у «язане із конкретною фінансовогосподарською ситуацією, котра виникла у процесі діяльності банку. Продажів основних засобів чи надходження штрафів не можуть бути стабільними джерелами отримання прибутку, тому їхні значення у формуванні прибутку є другорядним, а оцінка здійснюється за кожним фактом отримання іншого прибутку окремо.

Ос-кільки комерційний банк протягом досліджуваного періоду збільшував обсяги діяльності, що супроводжувалось зростанням вол «язань, доходів, котрі утворюються внаслідок зменшення резервів за заборгованістю.

Без здійснення відповідних витрат неможлива діяльність, навіть існування комерційного банку. Алі на відміну від доходів, збільшення які потенційно збільшує прибуток, вплив на прибуток витрат носити зворотній характер. Тому метою аналізу витрат є їхні мінімізація на основі ефективного використання ресурсів комерційного банку.

Аналіз витрат здійснюється за двома напрямами: загальний аналіз витрат банку та факторний аналіз витрат банку.

У основі загального аналізу витрат лежить їхні групування за однією чи кількома класифікаційними аналіз витрат ознаками. При цьому, бажано зверни таку систему групування, котра дозволила б виділити в окремі групи найбільш суттєві витрати банку. Згідно із класифікацією, запропонованою для складання Звіту про прибутки та збитки, витрати банку поділяються на наступні групи:

> процентні витрати;

> комісійні витрати;

> адміністративні витрати;

> витрати на персонал;

> витрати на безнадійні та сумнівні борги;

> непередбачені витрати.

Загальна оцінка динаміки витрат має здійснюватись у порівнянні зі зміною доходів банку. Тільки за цієї умови можна визначити рівень управління витратами. Ефективне управління витратами передбачає забезпечення випереджаючих темпів приросту доходів порівняно із темпами проросту витрат. Перевищення приросту доходів над витратами можна вважати ознакою стабілізації структури доходів й витрат, що за інших рівних умів свідчить про виважену політику управління доходами й витратами банку. У наведеному прикладі спостерігається навіть скорочення витрат при зростанні доходів.

Проте, розглядаючи динаміку витрат за напрямами утворення, необхідно пам «ятати, що досить часто зменшення їхні абсолютного розміру свідчить про скорочення обсягу активних операцій, на забезпечення які витрачено відповідні кошти. Остаточну оцінку можна скласти лише за результатами факторного аналізу, який дозволити визначити чинники скорочення витрат.

Досліджуючи темпи приросту окремих видів витрат, можна визначити пріоритети, які дотримувалось керівництво банку в управлінні його діяльністю у звітному році. Дослідження динаміки витрат на здійснення торговельних операцій потребує вивчення причин, що зумовили високий темп їхнього приросту у звітному році.

Для визначення доцільності політики управління доходами й витратами банку необхідно розглянути динаміку коефіцієнтів витратовіддачі за різними видами доходних активів, обчислених як ставлення відповідних доходів до витрат, що обумовлюють їхні отримання.

1.7. Аналiз прибутку і рентабельностi комерцiйного банку в ПМР.

«Банківська діяльність — це комплекс взаємопов'язаних господарських процесів, котрі залежать від численних факторів. Відтак рівень прибутковості визначається як внітрішніми (ендогенними), то й зовнішніми (екзогенними) чинниками.» [ 11, з. 47 ].

Перші прямо залежать від організаційної роботи банку, другі - від зовнішніх умів. Цим поділом доцільно керуватися, моделюючи фінансовогосподарську діяльність, здійснюючи комплексний пошук резервів банку та максимізації прибутку.

Вирішальне значення для прибуковості банку має забезпечення взаємозв'язку між Управлінням активами та Управлінням пасивними операціями. При цьому важливо зважати не так на загальний обсяг прибутку, але в структуру його розподілу, особливо на частку, Яка спрямовується на розширення та вдосконалення операцій та банківських технологій, сучасне комп’ютерне, інформаційно-програмне забезпечення, рекламну та маркетингову діяльність, зниження витрат й підвищення якості обслуговування. Слід враховувати, що прагення збільшити прибуток та необхідність вести конкурентну боротьбу в галузі фінансових послуг в умовах перехідної економіки Веде до зростання ризику. Їх подоланню сприяє дотримання банком нормативів ліквідності, його спроможність формувати відповідні обов’язкові резерви на випадок можливого дефіціту пплатіжних ресурсів та резерви власного капіталу для відшкодування невиправденого ризику активних операцій. В частности для покриття збитків за кредитами.

Значення, заподіяння та інформаційне забезпечення аналізу прибутку й рентабельності банку.

У умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб «єкта підприємництва. як основний узагальнюючий показник фінансових результатів діяльності комерційного банку прибуток, у тон ж годину, є найважливішим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності. Таким чином, отримання прибутку є однією з стратегічних цілей управління та найважливішим про «єктом фінансового аналізу діяльності банку.

Кінцевим фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток до оподаткування (балансовий прибуток), який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи й витрати банку.

Отже, доходи й витрати комерційного банку є чинниками Першого ряду щодо формування прибутку. У узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за тієї ж період для забезпечення цієї діяльності.

За своєю структурою доходи, витрати й прибуток комерційного банку відповідають напрямкам його діяльності.

З метою аналізу розрізняють фінансові результати операційної та неопераційної діяльності банку, фінансові результати кредитних операцій, операцій із цінними паперами, операцій із іноземною валютою тощо.

Дослідження фінансових результатів за джерелами їхні формування дозволяє всебічно оцінити прибуток банку за його складовими та утворюючими факторами.

Прибуток до оподаткування банку складається з:

1) чистого відсоткового доходу:

2) чистого комісійного доходу;

3) чистого торговельного доходу;

4) іншого прибутку.

Чистий процентний дохід є різницею між процентними доходами й процентними витратами банку. Його можна досліджувати в цілому та за джерелами утворення: прибуток від кредитних операцій, прибуток від операцій із цінними паперами тощо.

Чистий комісійний дохід визначається комісійними доходами й комісійними витратами. Він також може бути розподілений за видами банківських послуг, котрі є джерелами утворення відповідних доходів й напрямами витрачання коштів.

Чистий торговельний дохід представляє собою прибуток чи збиток від здійснення відповідних операцій із цінними паперами, іноземною валютою тощо.

Інший прибуток — це різниця між сумою інших операційних банківських й небанківських доходів, отриманих внаслідок зменшення резервів по заборгованості, непередбачених доходів та сумою відповідних витрат комерційного банку.

Метою аналізу прибутку та рентабельності є збільшення абсолютної величини прибутку та підвищення рентабельності комерційного банку на основі ефективного управління доходами й витратами. Отже, аналіз прибутку та рентабельності грунтується на аналізі доходів й витрат банку. Відповідно до мети визначають наступні заподіяння аналізу прибутку та рентабельності:

— оцінка виконання плану прибутку;

— аналіз динаміки прибутку в цілому, за складом й структурою;

— факторний аналіз прибутку;

— аналіз формування та розподілу прибутку;

— визначення тенденцій динаміки прибутку за тривалий період;

— аналіз показників ефективності діяльності комерційного банку;

— аналіз фінансової міцності банку (визначення межі та коефіцієнта безпеки банку).

Інформаційне забезпечення аналізу прибутку та рентабельності формується відповідно до завдань, котрі підлягають вирішенню. За своїм складом інформаційна база аналізу прибутку та рентабельності може не відрізнятися від інформаційної бази доходів та витрат банку. Вона складається із правової, планової та фактографічної (облікової й позаоблікової) інформації. До аналізу прибутку та рентабельності обов «язково залучається інформація, отримана внаслідок дослідження доходів й витрат банка.

Загальний аналіз прибутку.

Визначення загального обсягу прибутку до оподаткування (балансового прибутку) здійснюється за даними звіту про прибутки та збитки. Для обчислення абсолютного розміру прибутку використовується інформація про доходи й витрати банку, Яка дозволяє визначити прибуток у цілому та за його складовими:

П= (ДІВ1) + (Д2-В2) + (ДЗ-ВЗ) + [(Д4 +Д5) — (В4 + В5+ В6 + В7 + В8)], де Пприбуток банку до оподаткування;

Д1 — процентний доход;

Д2 — комісійний доход;

ДЗ — дохід від торговельних операцій;

Д4 — інший доход;

Д5 — непередбачений доход;

В1- процентні витрати;

В2 — комісійні витрати;

В3 — витрати на здійснення торговельних операцій;

В4 — загальноадміністративні витрати;

В5 — витрати на персонал;

В6 — витрати на безнадійні та сумнівні борги;

В7 — інші витрати;

В8 — непередбачені витрати.

Виходячи із наведеного рівняння, яку характеризує утворення прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими.

П1=Д1-В1, де ПІ - чистий процентний доход;

П2= Д2-В2, де П2 — чистий комісійний доход;

П3 = ДЗ-ВЗ, де ПЗ — чистий торговельний доход;

П4 = (Д4 +Д5) — (В4 +В5+В6+В7+ В8), де П4 — інший прибуток.

Загальний аналіз прибутку банку до оподаткування потребує побудови аналітичної таблиці, Яка відображає динаміку його абсолютного обсягу, складу й структури. Така таблиця будується безпосередньо за даними звітів за попередній й звітний рокта, чи, якщо аналізу піддають доходи й витрати банку, інформація може надходити із відповідних аналітичних таблиць. Інший підхід до формування аналітичної таблиці дозволяє використати дані групувань доходів й витрат за їхнього видами й суттєво знижує трудомісткість розрахунків.

Загальний аналіз прибутку банку потребує використання методик вертикального та горизонтального аналізу.

ІІ. Аналіз діяльності філії Придністровського Регіонального Акціонернокомерційного Агропромислового банку.

2.1. Структура банківської системи Придністровської Молдавської Республіки.

Придністровська Молдавська Республіка.

Рис. 3.1. Карта Придністровської Модавської Республіки.

Придністровський Республіканський Банк (ПРБ) є центральним банком Придністровської Молдавської Республіки.

Придністровська Молдавська Республіка (Придністров «є) — наймолодше державне утворення на територї колишнього СРСР. (рис. 3.1.) Територія — 3 567 кв. км. Довжина із північно-заходу на південний схід — 202 км. Населення — 665,8 тис. чіл. (на 01.09.1999).

4. молдовани — 33,8%.

5. українці - 28,8%.

6. росіяни — 28,8%.

Державні мови: російська, молдавська, українська. Конституційний устрій: незалежна, демократична, правова держава.

Придністровська Молдавська Республіка розташована між Республікою Молдова й Республікою Україна, уздовж ріки Дністер.

Столиця — місто Тирасполь, населення 194 тис. жителів (на 01.09.1999), розташований у 100 км. від м. Одеси і у 70 км. від м. Кишинева.

Багато видів продукції, що випускаються в Придністров «ї, орієнтовані на експорт, добро відомі за кордоном: сталевий прокат, устаткування для ливарного виробництва, електроенергія, кабельна продукція, великі електромашини, низьковольтна апаратура, електроізоляційні матеріали, насоси, цемент, меблі, бавовняні тканини, взуття, швейні вироби, вино, коньяк.

ПМР здійснює зовнішньоекономічну діяльність із 50 країнами по експорті й із 40 країнами по імпорті.

Середньорічний зовнішньоторговельний оборот підприємств складає 770 млн. доларівСША.

Структура банківської системи ПМР.

Придністровський Республіканський Банк, Ощадний банк, комерційні банки різних видів, а також інші кредитні установи, що здобули ліцензію на здійснення окремих банківських операцій, утворять банківську систему ПМР.

Для фінансування окремих цільових республіканських, регіональних й інших програм можуть створюватися спеціальні банки (банки розвитку) у порядку й на умовах, передбачених відповідними актами ПМР.

Наступного дня у ПМР працює 10 комерційних банків й їхні філії.

Придністровський Республіканський Банк є головним баком ПМР, якій контролює й регулює діяльність всієї банківської системи ПМР.

1. Придністровський Державний Акціонерно-Комерційний «Ощадбанк «.

2. Акціонерно-Комерційний Банк «Електронний Регіональний Банк Ламінат «.

3. Акціонерно-Комерційний Банк «Іпотечний «.

4. *Акціонерно-Комерційний Промислово-будівельний Банк.

«Бендериіндконбанк «.

5. Акціонерно-Комерційний Банк Соціального розвитку «Бендерисоцбанк «.

6. Акціонерно-Комерційний Банк «Промстройбанк «м. Рибниця.

7. ** Комерційний Банк «Эолис «.

8. Акціонерно-Комерційний Банк «Газпромбанк «.

9. Акціонерно-Комерційний Банк «Тіраспромстройбанк «10. Акціонерно-Комерційний Банк «Тіротекс «11. Придністровський Регіональний Акціонерно-Комерційний «Агропромбанк «м.Тірасполь.

3.11.2000 р. рішенням зборів колективу банку «Бендериіндконбанк «відбулося банківське злиття (про «єднання) цієї кредитної установи із «Тіраспромстрой-банком » .

** Рішенням Правління ПРБ від 18.11.99 року в КБ «ЭОЛІС «відкликана ліцензія на проведення карбованцевих й валютних операцій.

2.2. Аналіз діяльності філії Придністровського Республіканського Акціонерно-комерційного Агропромислового банку.

Формування ринкової фінансово-кредитної системи вимагає від банків підвищення ефективної діяльності, конкурентоспроможності банківських інструментів та послуг на основі впроваджень досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання й управління банківською діяльністю.

У цих умовах значна роль відводиться аналізу діяльності банку, за допомогою якого обгрунтовуються стратегія й тактика його розвитку, уточнюються плани та управлінські рішення, здійснюється контролю над їхні виконанням, виявляються фінансові резерви. Оцінюються результати діяльності управлінського персоналу, окремих підрозділів й банку в цілому.

Основними особливостями сучасного аналізу є всебічне вивчення фінансово-господарської діяльності банків, використання системного підходу до різних видів аналізу та виявлення резервів розвитку суб'єкта господарювання із метою ефективного використання наявних ресурсів.

Фінансовий стан банку характеризується розміром й структурою капіталу й зобов’язань та їхні розміщення у його активах. Він проявляється у рівні ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості й визначає діяльність банку у короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Філія ПАРК АПБ в м. Рибниця, є однією із п’яти філій Агропромислового банку в ПМР. Головний банк розміщений в столиці ПМР, в м. Тирасполь.

Агпропромисловий банк був заснований 01 апреля 1991 року. Його представництва, філії розташовані в слідуючих містах ПМР: Рибниця, Бендери, Кам’янка, Слободзея, Григоріопіль.

Основні види послуг, котрі надає ПРАК АПБ в м. Рибниця:

. Розміщення депозитів,.

. Надання кредитів,.

. Відкриття рахунків в національній та іноземній валюті,.

. Консалтингові послуги,.

. Обслуговування в системі Western Union,.

. Обмін валюти,.

. Прийом комунальних платежів,.

. Розрахунки x клієнтами на міжнародному рівні,.

. Оформлення платіжних документів,.

. Надання послуг по системі «Банк-клиент».

. Та ін.

Аналіз власного капіталу філії ПРАК АПБ в м. Рибниця.

Для оцінки достатності власного капіталу банку використовується коефіцієнт співвідношення власного капіталу (ВК) та залучених коштів (ЗК) (таблиця 2.1.):

К1= (ВК / ЗК) x 100%.

К1 = 210,06 / 6 180,56×100%.

К1 = 3,4%.

На вухо року К1= 3,4%.

На кінець року:

К1 = 194,48 / 6 104,90×100%.

К1 = 3,2%.

На кінець року коефіцієнт власного співвідношення капіталу та залучених коштів зменшився. При умові того, що зменшився об'єм залучених коштів (табл. 2.1.), але й і зменшився об'єм власного капіталу.

У цого коефіцієнта є свої недоліки, котрі знижують його привабливість при проведенні аналізу: не враховується рівень ризиковості активних операцій, в котрі вкладаються банківськи ресурси; не беруться до уваги позабаласові зобо’язання банку та пов’язані із ними ризики; не враховується специфіка та призначення складових елементів власного капіталу, а також залучених коштів. разом із тім, цей коефіцієнт показує стільки власних коштів вистачить для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів.

К10 = основні засоби / власного капіталу,.

К10 = 981 751,26 / 210 064,62.

К10 = 4,67.

На вушко року К10 = 4,67.

К10 = 1 026 168,08 / 194 476,56.

К10 = 5,28.

На кінець року К10 = 5,28.

Цей коефіцієнт характеризує захищенність власного капіталу від інфляції шляхом вкладання коштів в нерухомість, обладнання та інші матеріальні активи. На кінець року К10 зріс, як наслідок збільшення основних засобів та зменшення власного капіталу. Одна таке одностороннє використання капітальних ресурсів може призвести до погіршення ліквідності та плтоспроможності банку. Згідно Закону ПМР «Про банки та банківську діяльність», комерційні банки можуть матір у власності нерухоме майно загальною вартістю не понад 10% власного капіталу.

Достатність капіталу:

КДК = (капітал / (заг.обсяг активів-резерви)) x 100.

КДК = 210 064,62 / (6 573 406,18 — 880 391,28) x 100.

КДК =3,69.

На вушко року коефіцієнт достатності капіталу дорівнює 3,69.

КДК = 194 476,56 / (6 475 633,70 — 597 936,04) x 100.

КДК =3,31.

На кінець року, в наслідок зменшення власного капіталу, резервів, що утворювалися банком на покриття ризику активних операцій, та зменшення загальної кількості активів, але й при загальному зменшенні необходимых показників коефіцієнт достатності капіталу зменшився.

Норматив достатності капіталу, встановлений ПРБ, визначає мінімальне значення цого показника на виборах 4%. На вухо року результат майже досягав необхідного рівня.

Активність комерційного банку на фінансовому ринку показує мультиплікатор капіталу:

МК = активи / капітал.

МК (на вушко року) = 6 573 406,18 / 210 064,62.

МК (на поч. року) = 31,29.

МК (на кінець року) = 6 475 633,70 / 194 476,56.

МК (на кін.року) = 33,30.

Дані розрахунки свядчать, що мультиплікатор капіталу збільшився із 31,29 крб. на вушко року до 33,30 крб. на кінець року. Це сталося тому, що у досліджуваному періоді мультиплікатор капіталу збільшився на 2,01 чи на 6,4%. Темпи збільшення мультиплікатора капіталу говорити високу активність банку на фінансовому ринку.

Аналіз зобов’язань філії ПРАК АПБ в м. Рибниця.

У процесі формування фінансових ресурсів для залучення й забезпечення бажаної структури, обсягів й рівня витрат за депозитними зобов’язаннями використовують цінові та нецінові методи управління залученими коштами. Цінові методи — це використання відсоткової ставки за депозитами як головного важеля у конкурентній боротьбі за вільні грошові кошти фізичних та юридичних осіб.

Нецінові методи базуються на використанні різноманітних прийомів заохочення клієнтів, котрі прямо не пов’язані зі зміною рівня депозитних ставок.

За умів нестабільного економічного розвитку в ПМР банки при встановленні депозитної ставки орієнтуються на рівень облікової ставки ПРБ та пропонують клієнтам плаваючу ставку, котра переглядається в разі зміни облікової ставки. Ці умови змусили банки перейти до короткострокового залучення коштів.

Загальний аналіз зобов’язань проводять за їхнього видами із урахуванням вартості фінансових ресурсів у межах загальноприйнятої класифікації (табл.2.1).

У досліджуваному періоді, опираючись на дані балансу за 2001 рік (додаток № 8), загальний обсяг зобов’язань зменшився на 75,66 тис. крб. чи на 1,2% при одночасному зниженні депозитів й кредитів банків (банк видає лише короткострокові) на 377,17 тис. крб. чи на 28,4% та депозитів до запитання на 766,61 тис. крб. чи на 20,5%, що призвело до зниження коштів клієнтів в цілому на 430,15 тис. крб. чи на 9%. З’явилися на кінець року зобов’язання перед іншими банками (кошти банків), збільшилися короткострокові депозити клієнтів на 336,46 тис. крб. чи на 32,6%, але й в цілому кошти клієнтів знизилися, та збільшилися інші зобов’язання на 52,56 тис. крб. чи на 65,4%.

З всього можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в продовж досліджуваного періоду, бо зобов’язання, котрі забезпечують активні операції банку зменшилися. Зовсім відсутні довгострокові депозити, котрі належати до досить «дорогих» фінансових ресурсів. Зменшилися «дешеві» кошти на поточних рахунках (депозити до запитання).

Усі це призвело до зміни структури зобов’язань.

Аналіз активів філії ПРАК АПБ в м. Рибниця.

Аналіз динаміки, складу та структури активів банку й їхні оцінка наведено в табл. 2.2.

Дані таблиці свідчать про загальне зменшення активів на 0,7% чи на 47,97 тис. руб.

Викликає занепокоєння зменшення портфелю цінних паперів, як в загальних активах за абсолютним обсягом, то й питомою вагою. У цілому портфель цінних паперів за рік зменшився на 410,68 тис. крб. чи на 3,5%, що в цілому до бази складає 35,7%. При бо на кінець року з’явилися цінні папери для продаж на суму 238,47 тис. крб. Особливої уваги потребує інвестиційна діяльність банку, котра поряд із кредитною є основною. Цінні папери для інвестицій зменшилися на 649,15 тис. крб. чи на 56,4%. Алі кредитний портфель, навпаки, збільшився на 877,40 тис. крб. чи на 51%.

Приріст основних засобів на 44,42 тис. крб. чи на 4,5% є наслідком розвитку банку, чи підвищення рівня технічного забезпечення тощо. У цьому випадку зміни можна вважати нормальними. Алі якщо тенденцію підвищення питомої ваги основних засобів не якщо зупинено. Структура активів банку погіршиться й перетвориться на неефективну.

Збільшилися інші активи на 106,45 тис. крб. чи на 23,3%. Алі більшість активів протягом 2001р. зменшалася:

грошові кошти зменшилися на 140,25 тис. крб. чи 27,2%;

кошти в ПРБ — на 282,45 тис. крб. чи на 32,1%;

— портфель цінних паперів — на 410,68 тис. крб. чи на 35,7%.

кошти у трилітрові банки — на 242,86 тис. крб. чи на 20,2%, із які залишки на коррахунках зменшилися на 155,86 тис. крб. чи на 15%, а депозити й кредити в російських банках зменшилися на 87,00 тис. крб. чи на 52,4%;

Підводячи підсумок можна сказати, що в своїй діяльності банк більшість уваги приділяє зростанню питомої ваги кредитного портфелю.

Аналіз високоліквідних активів філії ПРАК АПБ в м. Рибниця.

Загальний аналіз високоліквідних активів проводитися на основі розрахованих показників їхнього структури та динаміки у досліджуваному процесі.

На основі балансового звіту та приміток до нього розглянемо динаміку,.

склад та структуру високоліквідних активів комерційного банку (табл. 2.3).

Високоліквідні активи зменшилися за період, що досліджується, на 908,72 тис. крб. чи на 23,9%, зменшення зберігається по всіх видах активів.

Таблиця 2.1.

Динаміка, склад й структура вол «язань філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

| |На вухо 2001 року |На кінець 2001 року |Відхилення | |Показник | | | | | |Тис. крб. |У % до |Тис. крб. |У % до |Тис. крб. |У % до |За пп | | | |підсумку | |підсумку | |бази |структури | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |Вол «язання — всього |6 180,56 |100 |6 104,90 |100 |-75,66 |98,8 |- | |у тому числі: | | | | | | | | |1. Кошти банків |- |- |679,10 |11,1 |679,10 |- |11,1 | |2. Кошти клієнтів |4 772,79 |77,2 |4 342,64 |71,1 |-430,15 |91 |-6,1 | |2.1. Депозити до запитання |3 739,19 |60,5 |2 972,58 |48,7 |-766,61 |79,5 |-11,8 | |2.2. Термінові депозити, із них |1 033,60 |16,7 |1 370,06 |22,4 |336,46 |132,6 |5,7 | |- короткострокові |1 033,60 |16,7 |1 370,06 |22,4 |336,46 |132,6 |5,7 | |-. Довгострокові |- |- |- |- |- |- |- | |3. Депозити й кредити банків, із |1 327,42 |21,5 |950,25 |15,6 |-377,17 |71,6 |-5,9 | |них |1 327,42 |21,5 |950,25 |15,6 |-377,17 |71,6 |-5,9 | |Короткострокові |- |- |- |- |- |- |- | |Довгострокові | | | | | | | | |4. Цінні папери власного боргу |- |- |- |- |- |- |- | |5. Інші вол «язання |80,35 |1,3 |132,91 |2,2 |52,56 |165,4 |0,9 |.

Таблиця 2.2.

Динаміка, склад й структура активів філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

| |На вушко 2001 року |На кінець 2001 року |Відхилення | |Показник | | | | | |Тис. крб. |У % до |Тис. крб. |У % до |Тис. крб. |У % до |За пп | | | |підсумку | |підсумку | |бази |структури | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |1. Грошові кошти |515,37 |7,5 |375,12 |5,5 |-140,25 |72,8 |-2 | |2. Кошти в ПРБ |880,39 |12,7 |597,94 |8,7 |-282,45 |67,9 |-4 | |3. Кошти в російських банках |1 203,78 |17,4 |960,92 |14 |-242,86 |79,8 |-3,4 | |3.1. Залишки на коррахунках |1 037,78 |15 |881,92 |12,8 |-155,86 |85 |-2,2 | |3.2. Депозити та кредити |166,00 |2,4 |79,00 |1,2 |-87 |47,6 |-1,2 | |4. Портфель цінних паперів |1 151,13 |16,7 |740,45 |10,8 |-410,68 |64,3 |-5,9 | |4.1. Цінні папери для продаж |- |- |238,47 |3,5 |238,47 |- |3,5 | |4.2. Цінні папери для інвестицій |1 151,13 |16,7 |501,98 |7,3 |-649,15 |43,6 |-9,4 | |5. Кредитний портфель |1 718,69 |24,9 |2 596,09 |37,8 |877,40 |151 |12,9 | |6. Основні засоби |981,75 |14,2 |1 026,17 |15 |44,42 |104,5 |0,8 | |7. Нематеріальні активи |- |- |- |- |- |- |- | |8. Інші активи |456,13 |6,6 |562,58 |8,2 |106,45 |123,3 |1,6 | |Всього активів |6 907,24 |100 |6 859,27 |100 |-47−97 |99,3 |- | Усі це свідчить про небезпечний стан фінансової діяльності комерційного банку.

Загальний аналіз доходів та витрат.

Загальний аналіз прибутку банку передбачає попереднє його групування за джерелами утворення. Згідно із класифікацією, запропонованою ПРБ для складання Звіту про прибутки та збитки (додаток № 9), дохід банку поділяється на операційний й неопераційний.

Динаміку доходів та витрат комерційного банку розглянуто у табл.2.4.

У цілому дохід порівнянно із попереднім фатальністю збільшився на 115,57 тис.руб., притому що витрати зменшилися на 46,66 тис.руб.

Процентні доходи збільшилися на 171,80 тис.руб., відповідні витрати збільшилися на 27,42 тис.руб. Чистий процентний дохід за звітний рік станове 322,59 тис.руб., це на 144,38 тис.руб. понад чистого відсоткового прибутку за попередній рік.

Комісійні доходи збільшилися на 28,79 тис.руб., відповідні витрати зменьшилися на 34,23 тис.руб. Чистий комісійний дохід за звітний рік станове 254,09 тис.руб., це на 63,02 тис.руб. більше, ніж за попередній рік.

Доходи від платних послуг, зокрема від здійснення інкасації виручки клієнтів за звітний рік в читому вигляді складають 7,65 тис.руб. Це на 10,94 тис.руб. менше, ніж за попередній рік. Це обумовлюється тім, що кількість клієнтів, котрі уклали договір на інкасацію збільшилася, але й відсотки за надану послугу не виправдовують себе.

Доходи від курсової різниці в наслідок купівлі-продажу іноземної валюти порівнянно із попереднім фатальністю зменшилися на 17,22 тис. крб., в наслідок чого чисті доходи від курсової різниці в результаті купівліпродаж іноземної валюти за звітний рік зменшилися на 19,14 тис.руб., порівняно із попереднім роком.

У цілому витрати зменьшилися, але й це все відбулося при одночасному збільшенні витрат на робітників. Причиною тому є збільшення штатного розкладу.

Таблиця 2.3.

Динаміка, склад й структура високоліквідних активів філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

| |На вушко 2001 року |На кінець 2001 року |Відхилення | |Показник | | | | | |Тис. крб. |У % до |Тис. крб. |У % до |Тис. крб. |У % до |За пп | | | |підсумку | |підсумку | |бази |структури | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |1. Грошові кошти |55,37 |13,5 |375,12 |13 |-140,25 |72,8 |-0,5 | |2. Кошти в ПРБ |880,39 |23,1 |597,94 |20,6 |-282,45 |67,9 |-2,5 | |3. Кошти у трилітрові банки |1 203,78 |31,7 |960,62 |33,2 |-243,16 |79,8 |1,5 | |3.1. Залишки на кореспондентських|1 037,78 |27,3 |881,92 |30,5 |-155,9 |85 |3,2 | |рахунках | | | | | | | | |3.2. Депозити |166 |4,4 |79 |2,7 |-87 |47,6 |-1,7 | |разом |3 803,32 |100 |2 894,60 |100 |-908,72 |76,1 |- |.

Таблиця2.4.

Динаміка доходів й витрат філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

|№ |Доходи |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення |Витрати |2001 рiк |2000 рiк |Вiдхилення | |- кредити строком від |1 477 281,86 |2 005 678,34 | |місяця до 1 року | | | |- середньострокові |29 913,00 |381 109,34 | |кредити на рядків від 1 | | | |до 3 років | | | |Всього: |1 507 194,86 |2 386 787,68 |.

Таблиця 2.6.

Високоліквідні активи. | |На вушко 2001 року |На кінець 2001 року | |- готівкові грошові |515 373,24 |375 124,62 | |засоби та монетарні | | | |дорогоцінні метали | | |.

На вушко року ЛАт = 515 373,24 + 1 507 194,86 = 2 022 568,10.

На кінець року ЛАт = 375 124,62 + 2 386 787,68 = 2 761 912,30.

До розрахунку загальної ліквідності береться сума всіх активів балансу за мінусом залишків по слідуючим рахункам (табл. 2.7.):

Таблиця 2.7.

Активи, котрі не впливають на ліквідність. | |На вухо 2001 року |На кінець 2001 року | |- Передоплачені відсотки |10 905,42 |12 647,74 | |та інші передоплати витрат| | | |- наращені відсотки до |167 351,62 |124 154,04 | |виплати за кредитами та | | | |цінним паперам | | | |- розрахунки між філіями |1 037 778,52 |881 919,68 | |та головним банком | | | |- контр-рахуноки — знос |157 646,12 |207 450,56 | |матеріальних активів | | | |Всього: |1 373 681,68 |1 226 172,02 |.

Загальна сума всіх активів на вухо 2001 року складає 6 573 406,18, на кінець року 6 475 633,70.

На вухо року, А = 6 573 406,18 — 1 373 681,68 = 5 199 724,50.

На кінець року, А = 6 475 633,70 — 1 226 172,02 = 5 249 461,68.

Ро — обов’язкові резерви банку — на вухо року 880 391,28, на кінець року 597 936,04.

З відомих даних, згідно балансу за 2001 рік (Додаток № 7) та згідно Інструкції ПРБ. «Про порядок регулювання діяльності банків та кредитних установ» від 26.06.2002 г. рекомендуєме мінімально припутсиме значення Н2- 20%.

На вухо 01 января 2001року ліквідність філії ПРАК АПБ в м. Рибниця складала:

Н2=2 022 568,10 / (5 199 724,50−880 391,28) x 100%.

Н2= (2 022 568,10 / 4 319 333,22) x 100%.

Н2 = 0,468 259 335×100%.

Н2 = 46,8.

На вушко 01 января 2002 року ліквідність філії ПРАК АПБ в м. Рибниця складала:

Н2=2 761 912,30 / (5 249 461,68−597 936,04) x 100%.

Н2= (2 761 912,30 / 4 651 525,64) x 100%.

Н2 = 0,43 481 822×100%.

Н2 = 43,5.

З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що до банку дотримується норм, згідно із нормативами ліквідності. У результаті операцій в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але й все рівно був більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності.

III. Проект організації центру прийому комунальних платежів в філії ПРАК.

АПБ в м.Рибниця.

3.1. Функціонуюча система прийому комунальних платежів.

Характер соціально-економічних процесів, що відбуваються, породжує проблеми, появу які навряд чи можна було б пророчити в епоху до перебудови. До їхнього числа, безумовно, варто віднести проблему комунальних платежів.

Автоматизація напрямі банківської діяльності, що заговорили українською у «язана із прийманням платежів населення на адресою тихий чи інших установ й організацій, характеризується певною специфікою.

З одного боці, це традиційні банківські операції й перед тим перед «є такі ж вимоги, як й до будь-яких інших операцій по обслуговуванню населення, а засоби їхньої автоматизації органічно вписуються у склад інтегрованої автоматизованої банківської системи (АБС).

Зросла актуальність проблем, зв «язаних з платежами населення за комунальні послуги, має безліч причин. І почати слід із того, що впровадження в економіку нових форм й методів господарювання, призвело, зокрема, до зміни відносин між виробниками й споживачами. У сфері послуг, наданих населенню, ці зміни торкнулися платників, отримувачів платежів, та банків, котрі приймають платежі.

Платник. У даному випадку, ним є приватна особа, що оплачує (чи не оплачує) наданіі послуги, штрафи, податки й т.д. З кожним фатальністю ці платежі становлять усе более істотну частину бюджету багатьох сімей, тому природно очікувати підвищення інтересу платника до таких питань: за котрі послуги й по які тарифах Мені нарахована оплата; якщо на усі платежі не вистачає коштів, то як оплатити частину із них по моєму вибору, мінімізувавши при цьому кількість породжуваних паперових документів; якщо я оплачую послугу, то котрі гарантії своєчасного й точного надходження платежу до адресата й як, у разі потреби, із мінімальними витратами особистого години й нервової енергії, переконатися до того, що платіж отриманий постачальником послуги (без походів у жек, виснажливого «видзвонювання «довідкових служб й т.д.); як мінімізувати годину оформлення платежу в зручному для мене місці (поруч із будинком, роботою й т. д).

Одержувачі платежів. Це можуть бути будь-як організації, що роблять (надають) які-небудь послуги, але й найчастіше ними є: державні установи (на користь які перераховуються податки й штрафи); організації, що надають послуги населенню (жек, телефонна компанія, постачальники електроенергії, газу, тепла, вода й т.д.); торгові організації, що приймають торговий виторг.

Очевидне прагнення одержувача платежу побачити (й якомога раніше) гроші за наданіі послуги на своєму розрахунковому рахунку.

Але це в усіх — якщо одержувач не завжди може одержати вчасно всі ті, що йому призначене (наприклад, вол «язавши платника погасити усі свої заборгованості шляхом відмовлення від надання йому життєво важливих послуг чи істотного зменшення їхнього про «єму й якості), то, принаймні, він хотів бі матір інформацію про тіхто сплатив вчасно, а хто (й стільки) лишився винним.

У результаті в одержувачів виникає потреба налагодити детальний, своєчасний й точний облік своїх клієнтів, відслідковувати динаміку надходження оплати за зроблені послуги, здійснювати аналіз структури й розмірів заборгованостей по платежах.

Цим пояснюються такі дії постачальників послуг як: вихід зі складу жеків із відкриттям окремих розрахункових рахунків у банку; ведення власних розрахункових книжок зі своїми форматами платіжних документів; переведення клієнтів на оплату по лічильниках (наприклад, по витраті газу, тепла, води); розгортання власних пунктів прийому платежів й т.д.

Ці дії (цілком резонні із погляду постачальників послуг), на шкода, створюють незручності як для платників (поява декількох розрахункових книжок, збільшення години обслуговування), то й для банків («дроблення «операцій по прийому платежів).

Банк, що приймає платежі. У цій системі він виконує роль посередника між платником й одержувачем й оскільки несе відповідальність перед своїми клієнтами, то зацікавлений у якісному обслуговуванні як одержувачів платежів, то й платників.

Алі крім цого, банк, із одного боці, зацікавлений у залученні нових клієнтів, а отже, й одержанню додаткових коштів, із іншого боці, — прагне мінімізувати витрати на обслуговування клієнтів із метою збільшення одержуваного прибутку.

Іншими словами, банку невигідно, коли замість одного платежу на адресою Жеку із «являється 5−6 платежів в адреси водоканалу, газконторы, тепломережі й т.д. Оплата ж послуги банку в цих двох випадках якщо приблизно однакова, але й замість одної операції по прийому платежу в першому випадку, доведеться виконати кілька операцій у другому.

Можна відзначити також, що організація специфічного інформаційного сервісу для клієнта — додаткові витрати для банку. Алі загубити наявних клієнтів (чи не набути нових) через краще інформаційне обслуговування в сусідньому банку — набагато гірше, так що деякі додаткові витрати на ці цілі виправдані.

Вочевидь наступне: відстоюючи в першу чергу свої інтереси, кожний із учасників, проте, не може ігнорувати інтереси партнерів, бо, в залишковому підсумку, це негативно позначиться на його власних.

Природним етапом в автоматизації розглянутого напрямі банківської діяльності ставши досвід автоматизації технології прийому платежів, регламентованою ще нормативними документами Ощадбанку СРСР.

Її відправним пунктом є момент, коли платник підходить до операційному вікна із попередньо оформленою й заповнений (одержувачем платежу чи самим клієнтом) квитанцією на оплату.

У першому випадку, одержувач платежу робить нарахування оплати, оформляє платіжний документ й який-небудь спосіб (поштою, курей «єром й т.д.) передає його платнику.

У іншому випадку, платник на підставі показань лічильників й наявних у нього уявлень про діючі тарифи заповнює квитанцію самостійно.

Після оформлення платежу й розрахунку із платником, йому повертається квитанція із позначкою про здійснення платежу. Друга частина квитанції (повідомлення) відривається й залишається в касира, а згодом (после проходження всіх етапів обробки платежу) передається одержувачу.

Робчий день (зміну) на операційному вікні завершується підведенням підсумків. У результаті формується необхідна звітність, повідомлення сортуються по одержувачах платежів (формуються бандеролі повідомлень), а підсумки передаються в бухгалтерію банку.

У бухгалтерії перевіряється звітність й формуються платіжні доручення на адресою одержувачів.

Розглянута технологія реалізовується й при роботі із клієнтами філії ПРАК АПБ у м. Рибниця. Більш досконало можливо розглянути діючу систему прийому комунальних платежів на рис. 3.1.

1 етап: Платники, на підставі отриманої квітанції на оплату сплачують суму за наданий об'єм послуг, згідно тарифів.

2 етап: Касир приймає до оплати квітацію та повертає другу її частину із відмітками про здійснену оплату (дата, № пункту, ПІБ касира, наіменування банку.

1 1.

2 2.

3 3 3.

Рис. 3.1. Система прийому комунальних платежів в філії ПРАК АПБ в м.Рибниця.

3 етап: У кінці дня касири формують реєстри, інших частин квітанцій та даних, внесених в комп’ютер, котрі смердоті зберігають на дискетах.

У бухгалтерію банку передаються такі носії отриманих платежів: — дискета, — реєстри із квітанціями, — віддрукований касовий журнал, в якому зафіксована сума отриманих коштів, згідно за симовлами касового плану, — статистика платежів, згідно того, котрі платежі, в якій кількості та яким організаціям слід перерахувати.

4 етап: На шкірного касира відкритий окремий внутрибанківський рахунок, на який зараховується інкасована сума коштів та, при прийнятті даних із дискет, автоматично формуються платіжні проводки.

З шкірного окремого рахунку касира автоматично формуються проводки на транзитний рахунок, із якого програмою формуються єдині проводки загальною сумою на рахунок одержувачів.

5 етап: Гроші у тій день перераховуються на рахунок одержувача, а кур'єром до банку одержувача чи представниками організацій одержувачів забираються реєстри із квітанціями та документи, котрі підтверджують, що відповідна сума, згідно реєстру перерахована.

Ця технологія має свої переваги. У першу чергу, звичайно, для банку. Зменшується кількість помилок при оформленні платежу касиром, скорочується про «єм ручної роботи при проведенні контрольних операцій, виконанні розрахунків, оформленні документації.

Певні переваги забезпечуються для одержувача платежів. Насамперед, скорочуються терміни проходження платежів. На це затрачається не более двох днів.

Більш того, якщо одержувач платежу в змозі запропонувати чітку технологію ідентифікації своїх абонентів, що доступна й на операційному вікні по прийому платежів, то йому можна надати более високий рівень інформаційного обслуговування (наприклад, формувати для нього докладні електронні реєстри прийнятих платежів у розрізі платників).

На шкода, платник особливих переваг не відчуває: тих ж кілька розрахункових книжок, тих ж паперові документи, заповнювані вручну й т.д. Непрямий ефект полягає в скороченні термінів проходження платежу до одержувача, але й стоячи в черзі до операційного вікна, турботи про собі платник не відчуває - йому необхідно надати додаткові послуги, скоротити кількість використовуваних розрахункових книжок й годину оформлення платежу.

Недоліком є ще ті, що не існує тісного зв’язку між банком та одержувачем платежів. Банк відповідає за правильність оформлення, своєчасне перерахування коштів, а одержувач несе відповідальність лише за своєчасне пред’явлення до банку тарифів, та перерахування комісійних відсотків за прийом платежів.

2. Автоматизація традиційної технології прийому платежів в філії.

ПРАК АПБ в м.Рибниця.

Ефект від автоматизації традиційної технології обмежений її внутрішніми особливостями й для досягнення более відчутного ефекту необхідно трохи змінити підхід до побудови системи.

Для цого учасники повинні виробити й прийняти до виконання деякі спільні угоди.

У першу чергу, необхідна єдина, усіма визнана методика ідентифікації платника. Це непросто зробити, принаймні, по двох причинах: готового ідентифікатора платника, який бі всіх улаштував, не існує; багато служб мають у своєму розпорядженні власні системи ідентифікації абонентів, від які смердоті навряд чи відмовляться (що може бути краще номери телефону для організації, що приймає плату за телефон).

Необхідно також домовитися про формати даних, якими будуть обмінюватися учасники цого процесу, що так і не просто. Кожний із учасників, як правило, перебуває в деякій стадії автоматизації власної діяльності, має історію взаємин із фірмами-розроблювачами програмного забезпечення, має деяку відомчу приналежністю із її особливостями і обмеженнями й т.д.

Особливості нової технологи полягають в обслуговуванні клієнтів на основі нарахувань, зроблених одержувачами платежів й переданих щомісяця в банк в електронному виді, а також щоденної звітності банку їх у вигляді докладних електронних реєстрів. як Єдиний ідентифікатор платника використовується позиційний код, який складається із елементів адреси проживання платника. Таке рішення продиктоване наступними міркуваннями: адреси платника присутній у більшості платежів за комунальні послуги як обов «язковий реквізит; код платника може бути легко сформований будь-яким учасником (комунальною службою, касиром операційного вікна зі слів платника й т.д.) й також легко інтерпретований будь-якими іншими учасниками.

Проблема уніфікації форматів даних, якими обмінюються учасники, зважується застосуванням спеціалізованого програмного комплексу — інформаційного центру комунальних платежів (ИЦКП). Використовуючи засоби цого комплексу, банк: перетворює дані, отримані від комунальних служб, до деякого внутрісистемного формату; виконує усі необхідні дії по веденню бази платників, їхніх заборгованостях, прийнятих платежах; перетворює дані про прийняті платежі перед передачею їхнім комунальним службам, до вигляду, зручному для кожної із цих служб.

У результаті банк може починати діяльність по прийому платежів, не чекаючи залишкового узгодження всіх питань всіма учасниками — смердоті підключаються до уже працюючого фрагмента територіальної системи в міру їхньої готовності.

Початку експлуатації системи передує процедура укладання банком угод із кожним їхніх одержувачів платежів, готуємо працювати за новою технологією. Така угода може бути оформлена у вигляді додатка до договору на прийом платежів й повинне відображати наступні основні моменти: методику розрахунків оплати банківських послуг за прийом платежів; формати даних, у які одержувач платежів якщо передавати банку реквізити своїх платників, щомісячні нарахування по платежах й заборгованості; формати даних, у які одержувачу якщо передаватися інформація про прийняті платежі; перелік відомостей, що одержувач платежів хотів бі доводити до платника; вимоги до захисту прийнятої (переданої) інформації.

Функціонування системи являє собою послідовність щомісячних циклів взаємодії учасників (рис. 3.2.).

Кожен цикл складається із наступних етапів: 1) Одержувач платежів нараховує (як правило на початку місяця) поточну оплату по кожному зі своїх абонентів відповідно до діючих тарифів й нормам, а також виводить сальдо (борг клієнта) на вушко місяця.

Додатково до переліку обов «язкових реквізитів у ці розрахунки можуть включатися додаткові відомості: показання лічильників, інформаційні повідомлення платниках, розмір врахованої чи неврахованої субсидії й т.д.

Результати нарахувань передаються банку. 2) Банк отримує відомості від всіх постачальників послуг, сортує результати нарахувань по платниках, актуалізує базу платників. Після того, як усі дані зібрані і оброблені, смердоті передаються на операційні вікна по прийому платежів. 3) Обслуговування платника на операційному вікні починається із пошуку його в базі даних за одним із ознак: єдиному коду платника, одному із його абонентських номерів по будь-якій комунальній службі, елементам адреси проживання. 4) Якщо платник зареєстрований у базі даних, йому перед «являється інформація про його заборгованості (за вимогою платника може бути роздрукована рахунок-довідка). Зі слів платника вон може бути скоректована й, якщо він має у своєму розпорядженні достатню суму грошей й не бере под сумнів правильність зроблених нарахувань, оформляється прийом платежу, виробляється розрахунок, роздруковується квитанція. 5) Якщо клієнт не зареєстрований у базі даних, але й бажає оформити платіж, виконується його реєстрація й на адресою одержувача платежів якщо направлене повідомлення про обслуговування незареєстрованного платника.

Передбачається також прийом разових нерегулярних платежів — штрафів, платежів у бюджет, платежів за надання різних послуг, прийом торгового виторгу й т.д. У цьому випадку виконуються тих ж дії - за винятком реєстрації платника в базі даних. Наприкінці дня (зміни) підводяться підсумки, що передаються в бухгалтерію банку. 6) Бухгалтерія банку про «єднує дані, що надійшли із всіх операційних вікон, виконує їхню бухгалтерську обробку, формує платіжні доручення на адресою одержувачів. Підготовлений файл платіжних доручень передається в платіжну підсистему, й далі платежі відправляються одержувачами. Інформація про прийняті платежі передається в ИЦКП, засобами якого формуються електронні реєстри на адресою одержувачів платежів, із якими оформлені відповідні догоди. 7) Одержувач платежів обробляє отримані реєстри із використанням власних засобів автоматизації, здійснюючи тім самим оперативний облік надходження платежів аж до чергового циклу розрахунку нарахувань.

Переваги, котрі із «є в результаті впровадження нової технології оплати.

Для платників: Відпадає необхідність самостійно відслідковувати зміни тарифів й заборгованості по періодичних платежах; Спрощується процедура оформлення платіжних документів, скорочується годину обслуговування; Спрощується процедура із «ясування непорозумінь фактично прийому платежів;

Для одержувачів платежів: З «являється додатковий канал інформування платників про зміни тарифів, перерахунках, заборгованостях й т.д., що згодом може цілком замінити традиційні (пошта, очна робота із клієнтом, телефон); Забезпечується своєчасне й достовірне інформування про прийняті платежі й, як наслідок — скорочується трудомісткість, підвищується якість облікового процесу; Скорочуються терміни проходження платежу й супровідної його інформації; Створюються передумови для зменшення об'ємів паперового документообігу й поступового відмовлення від обробки повідомлень про прийнятя платежів внаслідок їхньої заміни електронними реєстрами.

Для банку: За рахунок підвищення рівня сервісу створюються гарні передумови для збереження своїх клієнтів й придбання нових;

Рис. 3.2. Схематичне зображення алгоритму прийому комунальних платежів від населення.

Скорочується про «єм непродуктивної ручної роботи, затрачуваної на обробку повідомлень; Зменшується відсоток помилок, зв «язаних з втрати платежів, перерахуваннями на інші розрахункові рахунки й т.д.

Якщо вдається організувати взаємодію по заборгованостям із основними одержувачами, то банк после декількох місяців роботи збирає практично повну базу даних про платників. Підтримувати її в актуальному стані досить складно, бо джерела даних для актуалізації знаходяться поза банком, база досить динамічна, її несуперечність важко контролювати, використовуючи формальні алгоритми.

Для банку переважно використовувати более звичні методи обліку своїх клієнтів. Наприклад, клієнту відкривається рахунок деякого нового типу (наприклад «лицьовий комунальний рахунок »), що повідомляється усім постачальникам послуг. На цьому рахунку збираються усі заборгованості по платежах, механізм розрахунків між платником й одержувачем нагадує механізм розрахунків між двома юридичними особами. З рахунком клієнта може бути легко зв «язана пластикова картка, організовані безготівкові розрахунки й т.д.

Однак, для цого необхідні, принаймні, дві речі: банк винен розробити механізм обслуговування комунальних рахунків й забезпечити йому відповідну нормативно-правову основу; одержувачі платежів повинні визнати цю технологію, перешикувати взаємини із платниками, внести відповідні зміни у своє програмне забезпечення.

Серйозною проблемою є організація розподіленої обробки даних в умовах банку із розгалуженою мережею філій. Якщо їснує можливість організувати звертання до централізованої бази даних платників й заборгованостей, то принципі, проблеми не існує. Однак реалії сьогоднішнього дня такі, що в багатьох місцях ще довго будуть економічно виправданий режим Off-line, локальні операційні вікна, а, можливо, й традиційний касовий апарат. Складність у бо навіть в умовах одного банку необхідно забезпечити виконання тихий самих функцій одночасно в декількох режимах.

З метою створення єдиної інформаційної системи, що включає у собі прийом й обробку платежів за комунальні і інші послуги із використанням єдиної бази жителів міста, можна впровадити в роботу філії наступний проект. (Рис. 3.3.).

Учасники проекту: адміністрація й державні органи (БТІ, паспортний стіл, податкова інспекція й т.п.), постачальники послуг (комунальні служби та інші організації, що надають фізичним особам різні послуги), комерційні банки, вузол зв «язку, пошта.

Архітектура й принцип роботи центра.

Є мережа пунктів прийому платежів (ППП) різних банків, вузла зв «язку, пошти (агенти). Абоненти (жителі міста) роблять оплату послуг й одержують інформацію про заборгованість перед постачальниками послуг (про нарахування й платежі - у випадку комунальних служб). ППП при роботі використовують доступ до основного серверу системи. На першому етапі обмін даними організовується одного разу у день по модемах, у перспективі організація online доступу до даних.

Оператор основного серверу отримує інформацію від постачальників послуг про заборгованість абонентів й передає її на ППП, також одночасно приймає від ППП реєстри про зроблені платежі й передає постачальникам послуг. Агенти на наступний робочий день перераховують суми виторгу на розрахункові рахунки постачальників послуг. У перспективі на даний центр, можливо, перекласти розрахунок торб нарахувань.

Інформацію про абонентів (про заборгованість, прописку, наданіі пільги й т.д.) можуть діставати усі учасники системи в залежності від наданих доступів.

Ідентифікатором абонента може служити паспорт, але й доцільно використовувати ідентифікаційну картку (штрих код) для мінімізації помилок при прийомі платежів. Також передбачається ведення фіскальних кодів шкірного платника податків (як фізичної особи).

Рис. 3.3. Схематичне зображення єдиної комунальної системи.

Переваги системи:

. Централізований Єдиний облік жителів міста дозволити виключити помилки обліку числа мешканців у квартирах й будинках абонентів для розрахунку комунальних платежів.

. Електронний обмін даними скоротить витрати всіх комунальних служб по розпечатанню квитанцій й повідомлень, а також витрати, зв «язані із їхньою доставкою.

. Полегшується процес обробки інформації із платежів — виключається подвійне введення інформації (зменшується кількість помилок).. З «являється можливість приймати платежі частково по поточним платежах й авансовим платежах (у випадку тимчасового від «їзду абонента), що дасть постачальникам послуг додаткові оборотні кошти, а абонентам можливість часткової оплати (бо в даний годину існують затримки із виплатою зарплати).

Реалізація проекту розбита на етапи.

I етап — забезпечення єдиної системи обліку житлових приміщень й організація комунікаційного середовища.

Первісне заподіяння полягає в одержанні Центром Прийому (ЦП) від БТІ списку житлових приміщень (будинків, квартир…). Кожному приміщенню присвоюється унікальний код, що надалі не змінюється. БТІ вол «язано регулярно давати ЦП інформацію про зміни. У свою чергу, ЦП передає список й зміни в списку Постачальникам послуг (ПУ). Кожний постачальник послуг одержує від ЦП цю інформацію й використовує її у своїх розрахунках нарахувань. До абонентів доводитися інформація про привласнення їм унікального номеру.

II етап — ПУ передають у ЦП інформацію про послуги, що надаються ними. На підставі цієї інформації ЦП формує довідник послуг.

На цьому етапі ПУ самостійно здійснюють облік й нарахування торб за наданіі ним послуги.

Інформація про заборгованість абонентів видом послуг періодично (щодня) передається в ЦП (Додаток № 3). У свою чергу ЦП передає цю інформацію ППП (Додаток № 4). ППП роблять прийом від абонентів торб оплати (цілком чи частково) й видають квитанцію про прийняті суми по кожному виду послуг з указівкою заборгованості. По закінченню роботи пункту здійснюється передача інформації про платежі в ЦП (дод. № 4). ЦП формує зведені проводки по кожному виду послуг шкірного клієнта й зараховує на рахунок відповідного ПУ. Також ЦП випускає реєстри платежів й передає їхній ПУ. Одночасно файл з даними про оплату передається ПУ (дод. № 3). ЦП підтримує історію платежів абонентів.

Загальний об'єм програмного забезпечення банк забезпечує існуючою уже інформаційною базою, тому й основний сервер якщо розміщений в самому банку, та власні програмісти забезпечать написання необходимых програм. Головна проблема до того, щоб зібрати усі дані з всіх зацікавлених організацій до єдиної системи, призвести все до організаційної єдиної структури, зі всіма укласти договора.

Впровадження даного проекту в життя приверне увагу клієнтів, фізичних осіб, бо, як уже розглядалося вище, в даному випадку відображається піклування про клієнтів й ця система якщо более зручна для клієнтів.

У загальній кількості це винне привести до збільшення кількості клієнтів, в наслідок чого збільшиться кількість комісійних, котрі отримує банк.

У цілому банк здійснює прийом слідуючих платежів:. Газ;. Електроенергія;. Вода та каналізація;. Послуги TV «SHERIF;. Квартплата;. Збір за право торгівлі;. Плата до пайового фонду зайнятості населення;. Плата в пенсійний фонд;. Податок на власність;. За дитячий садок;. За навчання в музичній школі;. Різноманітні платежі в ДАІ;. Та ін.

У результаті прийняття платежів із перераховуємої суми утримується 1% як комісійні, згідно укладених договорів.

Результати впровадження нової системи занесено в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Результати впровадження нової системи. |Показник |До впровадження |Після |Відхилення | | | |впровадження | | | | | |У крб. |% | |1. Кількість |12% |30% |- |+150% | |населення, що | | | | | |обслуговується | | | | | |2. Розмір |- |- |- |- | |комісійних, що | | | | | |сплачує | | | | | |населення | | | | | |3. Розмір |29,51 |73,78 |+44,27 |+150% | |комісійних, що | | | | | |сплачують | | | | | |комунальні та | | | | | |інші | | | | | |підприємства, | | | | | |тис.руб | | | | | |4. Обсяги |2 951,00 |7 378,00 |+4 427,00 |+150% | |здійсненних | | | | | |операцій, в тис.| | | | | |крб. | | | | | |5. Розмір |29,51 |73,78 |+44,27 |+150% | |комісійних | | | | | |доходів, в тис. | | | | | |крб. | | | | | |6. Розмір |27,32 |27,32+1,71 |+1,71 |+6,2% | |комісійних | | | | | |витрат, в тис. | | | | | |крб. | | | | | |7. |1 188,58 |1 231,14 |+42,56 |+3,6% | |Оподатковуваний | | | | | |прибуток, в тис.| | | | | |крб. | | | | | |8. Ставка |10% |10% |- |- | |податку на обсяг| | | | | |реалізації | | | | | |9. Розмір |118,86 |123,11 |+4,25 |+3,6% | |податку на обсяг| | | | | |реалізації, в | | | | | |тис. крб. | | | | |.

Комісійні за звітний рік по прийому комунальних платежів склали 29,51 тис.руб.

Згідно Закону ПМР «Про податок на об'єм реалізації» від 26 грудня 2001 року для грошово-кредитних установ, зокрема для банків, складає 10 відсотків від оподаткованого прибутку. До оподаткованого прибутку береться загальна сума доходів за мінусом торб, котрі не підлягають оподаткуванню: відсоткові доходи, відрахування до пайового фонду по можливим втратам по кредитам.

Згідно звітності про доходи та витрати за 2001 рік (Додаток № 8) до оподаткування належить сума 1 188 580,76 крб. ПМР. Податок на об'єм реалізації складі: 1 188 580,76×10%=118 858,08.

Кількість населення міста Рибниця складає 70 тис. Чоловік. При даній системі обслуговування, приймаючи до уваги ті, що кожен мешканець міста не йде платити за комунальні платежі, а сплачують за комунальні послуги представники сімей, та при сучасному рівні життя та низький народжуваності (чисельність сім'ї в середньому 3 чоловіка), потенційними клієнтами, котрі обслуговуються в системі прийому комунальних платежів складає лише 12% населення. Інша частина населення обслуговується в пунктах інших банків. З цого слідує, що кількість клієнтів є можливість збільшити до 30% (приймаючи до уваги ті, що за деяку кількість населення розрахунки за комунальні платежі здійснює їхнє підприємство, утримуючи плату з з/плати).

Обсяг здійснених операцій зросте на 150%, порівняно із фактично здійсненими до впровадження нової ситсеми.

Отже, кількість отримуваних комісійних збільшиться на 44,27 тис. крб ПМР за рік. Це притому, що кількість комісійних за прийом комунальних платежів склала 2,3% від загальної суми прибутку. У цілому кількість отримуваних комісійних збільшиться на 150% більше, ніж при функціонуючий системі.

Це притому, що не усі підприємства сплачують відсотки за послуги, котрі надає банк, та при умові того, що платежі до бюджету приймаються без утримання чи одерження від платників відсотків, тобто безкоштовно.

При проведенні платежів за межі банку, тобто через ПРБ в кінці місяця із банку знімаються суми комісійних за обробку платежів через РКЦ ПРБ (електроні платежі через розрахунковий касовий центр ПРБ). Ці комісіійні залежать від кількості оброблених докумнтів. Розмір комісійних витрат не винен змінитися бо кількість отримувачів платежів не змінюється, змінитися винна лише кількість платників, а організації, надаючі комунальні послуги тих ж сам. Функціонуючою системою передбачене ті, що платежі із різних пунктів прийому комунальних платежів об’днуються в бухгалтерії банку програмою та єдиною сумою перераховуються отримувачу (рис. 3.1., етап 4). Витрати збільшаться лише на суми, котрі вказані в табл. 3.2.

Відповідно до рогзгляду збільшення доходів при впровадженні нової системи прийому комунальних платежів необхідно розглянути витрати, котрі виникнуть при її впровадженні (табл.3.2.).

Таблиця 3.2.

Витрати на впровадження системи прийому комунальних платежів. |Показник |Характеристика |Значення | |1. Створення інформаційної|В даному випадку сприятиме|- | |бази |цьому зацікавленість | | | |Міської адміністрації, та,| | | |безпосередньо, | | | |організацій, котрі надають | | | |комунальні послуги | | |2. Розробка програмного |Написання програм |2 x | |забезпечення |забезпечується власними |250,00=500,00 | | |програмистами, на базі вже|руб. ПМР | | |функціонуючої системи. | | | |2 програміста, котрі | | | |відповідають за | | | |функціонування мережі | | | |комунальних платежів та | | | |приймали доля в її | | | |написанні | | |3. Придбання технічного | Модем, |450,00 крб. | |забезпечення |Телефонна лінія |600,00 крб | | |за послуги зв’язку |100,00 крб. | |4. Канцелярські приладдя |Папір на оформлення угод |15,00 крб | | |Папір на друк. реєстрів |збільшиться на | | | |50,00 крб. | |Всього: | |1 715,00 крб. | | | |ПМР |.

Інформаційна база має створюватися за допомогою всіх організацій, інформаційні дані які складають необхідні для впровадження даної системи (рис. 3.3.).

Ця система має впроваджуватися в філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, на базі п’яти функціонуючих пунктів прийому комунальних платежів. Тому витрат на технічне забезпечення не якщо, крім тихий, котрі потрібно зробити для проведення нової лінії для налагодження зв’язку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

На першому етапі, підготовчому, необхідно якщо укласти домов на обслуговування єдиної системи комунальних платежів, тобто витрати на папір зі сторони банку. У подальшому функціонуванні витрати на канцелярськи товари не повинні збільшитися, бо ця система навпаки винна зменшити об'єми папірового документообігу — Єдиний зв’язок із сервером. Який надає будь-яку необхідну інформацію.

При збільшенні комісійних на прийом комунальних платежів дані за цей ж рік могли б змінитися слідуючим чином: — оподатковуємий прибуток збільшеться на 3,60% - 10% податку на об'єм реалізації також збільшується на 3,60%.

Податок, який надійшов бі до бюджету збільшився б на виборах 4 250,00 крб. ПМР.

Висновок.

Аналіз проводився на базі філії Придністровського Республіканського Акціонерно-комерційного Агропромислового банку в м.Рибниця.

При аналізі використовувався баланс філії ПРАК АПБ в м. Рибниця за 2001 рік (додаток № 8), звітність про доходи та витрати за 2000 рік, 2001 рік (додаток № 9).

Переважну частку у загальній сумі банківських ресурсів комерційного банку займають залучені кошти. При цьому дуже важливо, щоб їхнього збільшення підтримувалося підвищенням рівня власних коштів, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможність та статі банкрутом.

Загальними видами залучених коштів в Придністров'ї є депозити юридичних та фізичних осіб, а також міжбанківські кредити.

Наявність залишків на коррахунках в філії й на депозитах, свідчить про довіру до банку із боці інших банків. Кошти бюджетних установ мають місце в філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, бо банк має декларація про здійснення касового обслуговування державного бюджету.

Потрібно прийняти до уваги ті, що у нас собі філія не зареєстрована як юридична особа, тобто более вичерпні дані, по яким можливо було б б реально судити про діяльність Придністровського Республіканського Агропромислового банку відображені в балансі головного банку — це більшість фондів (крім фонду соціального винагородження), та статутний капітал, який об'єднаний по всій мережі АПБ в Єдиний та відображений в головному банку.

Аналізуючи власний капітал банку по відношенню до залучених коштів цей коефіцієнт показує, що на вушко року в банку вистачить коштів на 3,4% для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів, але в кінець року 3,2%.

Захищеність власного капіталу від інфляції шляхом вкладання коштів в нерухомість, обладнання, на кінець року значно підвищилася, в наслідок збільшення основних засобів, але й не перевищує 10% власного капіталу, котрі встановлені Законом ПМР «Про банки та банківську діяльність».

З аналізу пасивів філії ПРАК АПБ в м. Рибниця можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в продовж досліджуваного періоду, тому що зобов’язання, котрі забезпечують активні операції банку зменшилися. Зовсім відсутні довгострокові депозити, котрі належати до досить «дорогих» фінансових ресурсів. Зменшилися «дешеві» кошти на поточних рахунках (депозити до запитання).

Підводячи підсумок аналізу активів, можна сказати, що в своїй діяльності банк більшість уваги приділяє зростанню питомої ваги кредитного портфелю.

У загальній своїй кількості чистий прибуток за звітний рік збільшився на 162,23 тис. крб. порівняно із попереднім роком.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, якої частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку. Згідно розрахунків на кінець року цей показник зменшився, при одночасному зменшенні всіх необходимых показників. Причому за рік кошти на коррахунку зменшилися на 15% на кінець року, порівніно із сумою, котра був на вухо року; кошти в касі на кінець року зменшилися на 74%, та залучені кошти на поточні рахунки зменшилися на13%, порівняно із сумою на вухо року.

З аналізу загальної ліквідності можна сказати, що до банку дотримується норм, згідно із нормативами ліквідності. У результаті операцій в продовж року на кінець року вона декілька знизилася, але й все рівно був більше, ніж встановлене мінімально припустиме значення ліквідності.

Аналізуючи діяльність філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, на основі даних звітності про доходи та витрати філії за 2001 рік (додаток № 9), базуючись на бо одну із найдоходніших статей балансу складають комісійні доходи, необхідно звернути увагу на збільшення цого виду доходів. За певних обставин комійсійні, котрі банк отримує від прийому комунальних платежів у звутності про доходи та витрати містяться в інших доходах.

На базі уже функціонуючої системи обслуговування клієнтів по прийому комунальних платежів запропонована автоматизована система прийому комунальних платежів.

Впровадження цієї системи враховує усі недоліки, котрі виникають при прийомі комунальних платежів на даний час.

Недоліком є ще ті, що не існує тісного зв’язку між банком та одержувачем платежів. Банк відповідає за правильність оформлення, своєчасне перерахування коштів, а одержувач несе відповідальність лише за своєчасне пред’явлення до банку тарифів, та перерахування комісійних відсотків за прийом платежів.

Для впровадження даної системи необхідні, принаймні, дві речі: банк винен розробити механізм обслуговування комунальних рахунків й забезпечити йому відповідну нормативно-правову основу; одержувачі платежів повинні визнати цю технологію, перешикувати взаємини із платниками, внести відповідні зміни у своє програмне забезпечення.

Ця система має впроваджуватися в філії ПРАК АПБ в м. Рибниця, на базі п’яти функціонуючих пунктів прийому комунальних платежів. Тому витрат на технічне забезпечення не якщо, крім тихий, котрі потрібно зробити для проведення нової лінії для налагодження зв’язку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

При збільшенні комісійних на прийом комунальних платежів дані за цей ж рік могли б змінитися слідуючим чином: — оподатковуємий прибуток збільшеться на 1,45% - 10% податку на об'єм реалізації також збільшується на 1,45%.

Податок, який надійшов бі до бюджету збільшився б на 1 720,00 крб. ПМР.

Література.

1. Закон Приндестровской Молдавської Республіки «Про банки та надійної банківської діяльності.» Від 01 грудня 1993 года. 2. Закон ПМР «Про Придністровському Республіканському банку.» від 21 грудня 1993 року. 3. Інструкція ПРБ «Про порядок регулювання діяльності кредитних організацій», від 21.10.1997 г. № 1. 4. Бурдюгов А., Хохлов Р. «Про роль комерческого банку на фондовий ринок.» // Фондовий ринок. — 2002. — № 3. — З. 8−11. 5. Грушко В.І., Петриченко Л. Ю. Системна модель аналізу фінансової стійкості комерційного банку. // Фінанси України. — 2002. — № 12. — С.20- 28. 6. Корнієнко Т. Стратегичне управління активами та пасивами комерційного банку в умовах перехідної економіки. // Вісник НБУ.-2002.-№ 10.-С.14−17. 7. Синки Дж. Мл. Управление фінансами у комерційних банках банках / Пер. з анг. — М.:Catallaxy, 1994. — 820с. 8. Ревун В.І. Аналітика проблемності комерційного банку. // Фінанси України. — 2001.-№ 8.-С.88−101. 9. Лаптєв С.М. Фінансове планування у банку. // Фінанси України. — 2001. № 8.-С.102−108. 10. Довгань Ж. Оптимізація ресурсної бази комерційного банку. // Фінанси України.-2001.-№ 6.-С.128−135. 11. Осташ З. Деякі аспекти прибутковості та фінансової стійкості комерційного банку. // Вісник НБУ.-2001.-№ 2.-С.47−49. 12. Примостка Л. Управління активами й пасивами комерційного банку. // Вісник НБУ.-2001.-№ 2.С.39−43. 13. Алексєєнко М. Структура капіталу комерційного банку. // Фінанси України. -2001.-№ 4.-С.123−131. 14. Заруба Ю. Конкурентоспроможність комерційного банку. // Фінанси України. — 2001.-№ 2.-С.119−124. 15. Вітлінський У., Пернарівський Про. Фінансова стійкість як системна характеристика комерційного банку.//Банківська справа.-2000.-№ 6.-С.48−51. 16. Закон України «Про банки й банківську діяльність» з змінами й доповненнями // Галицькі контракти, № 7, 1997, с. 68. 17. Інструкція НБУ № 10 «Про порядок регулювання й аналіз діяльності комерційних банків» (у новій редакції) // Галицькі контракти, № 2, 1997. 18. Положення про фінансове оздоровлення комерційних банків. // Банківська справа, № 4, 1997, с. 75. 19. Положення ПРБ від 20.06.1996р. «Про обов’язкові резерви банків та кредитних установ. Депонуємих в ПРБ». 20. Положення № 17-П №Про порядок організації ефективного управління та контролю за ліквідністю у трилітрові банки (кредитних установах)" від 30.10.2001р. 21. Інструкція ПРБ від 02.04.2001 р. «Про встановлення ліміту відкритої валютної позиції та контролю за їхні дотриманням банками ПМР.» 22. Банківська енциклопедія / Під ред. А. М. Мороза.-К.:Ельтон, 1993. 23. Банківська справа / Під ред. О. И. Лаврушина. М.: Банки біржі, науковоконсультативний центр, 1992. 24. Доллан Э.Дж., Кембелл К. Л. Гроші, насип і грошово-кредитна політика. / Пер. с анг. Лукашевича М.Д.-Л., 1991. 25. Заруба О. Д. Банківський менеджмент та аудит. — До.: Лібра, 1996.-с.178. 26. Ковальчук Т. Г., Коваль М. М. Ліквідність комерційних банків. — До.: Знання, 1996, с. 89. 27. Маркова О. М., Сахарова К. С., Сидоров В. М. Комерційні банки та його операції. — М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1995, с.215−224. 28. Масленчиков Ю. С. Фінансовий менеджмент в комерційному банку: фундаментальний аналіз.- М.: Перспектива, 1996, с.68−132. 29. Ольхова Р. Г. та інших. Банк і контроль.-М.:Финансы і статистика, 1991, с. 97. 30. Основи банківської справи. / Під ред. Мороза О. Н., Київ, 1994, с.45−49. 31. Пантелєєв У., Халява З. Фінансова стійкість комерційного банку: проблеми регулювання. // Банківська справа, № 1, 1996, с. 32. 32. Раєвський До. Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. // Банківська справа, № 2, 1997, с. 31. 33. Халява З. Прибутковість й ліквідність комерційних банків та управління грошовою позицією. // Вісник НБУ, № 5, 1997, с. 34. 34. Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків: Інструкція НБУ, затверджена постановою Правління НБУ 14.04.1998 № 141. 35. Аналіз діяльності комерційного банку. За редакцією буд. е. зв., проф.

Ф.Ф. Бутинця, буд. е. зв., проф. А. М. Герасимовича. Ж.: ПП «РУТА», 2001р. 36. Банківські операції: Підручник/ Під ред. А. М. Мороза, М. І. Савлука та ін.-К., 2000.-472с. 37. Банківська справа: Підручник/ Під ред. проф. У. І. Колесникова, проф. Л. П. Кроливецкой.-М.: Фінанси і статистика, 1995.-480с. 38. Кочетков У. М. Основи управління сучасним комерційним банком: Навчальне пособие.-К.: МАУП, 1998.-72с. 39. Кочетков У. М., Омельченко А. У. Основи економічного аналізу банківської деятельности.-К.: УФИМБ, 1998.-168с. 40. Панова Р. З. Аналіз фінансового сстояния комерційного банка.-М.: Фінанси і статистика, 1996.-272с.

ДОДАТКИ.

Додаток № 1. |Види активів. |Балансовий рахунок. |Коефициент | | | |ризику,% | |I група | | | |- вартість кореспондентському |Частина 1021,1027 |0 | |рахунку в ПРБ | | | |- обов’язкові резерви, |1501 і частина 1021 |0 | |перелічені в ПРБ | | | |- кошти, розміщені ПРБ |1202, 1212 |0 | |- вартість нагромаджувальному рахунку |1025 |0 | |під час випуску акцій | | | |- кошти банків, депонируемые в |1026 |0 | |ПРБ гарантії для | | | |розрахунків чеками | | | |- каса і прирівняні до неї |1011, 1014, 1015, |1 | |кошти, монети в дорогоцінних |1016, 1017 | | |металах | | | |- вкладення цінних паперів ПРБ, |Частина 1102, частина |0 | |враховані банком векселі, |1552, частина 1434 | | |авальовані ПРБ | | | |- стандартні позички і прирівняна |Частина 1301, 1302, |0 | |до неї заборгованість, |1303, 1304, 1305, | | |класифіковані згідно с|1306, 1307, 1308, | | |Інструкцією ПРБ від 13.09.2000 г. «Про |1311, 1312, 1313, | | |порядку формування та |1314, 1315, 1316, | | |використання фонду ризику». |1317, 1318, 1319, | | | |1331, 1332, 1333, | | | |1334, 1335, 1336, | | | |1337, 1338, 1339, | | | |1351, 1352, 1353, | | | |1354, 1355, 1356, | | | |1357, 1358, 1359, | | | |1371, 1372, 1373, | | | |1374, 1375, 1376, | | | |1377, 1378, 1379, | | | |1431, 1432, 1433, | | | |1434, 1435, 1436, | | | |1438, 1801. | | |II група | | | |- нестандартні позички і |Частина 1301, 1302, |10 | |прирівняна до неї заборгованість, |1303, 1304, 1305, | | |класифіковані згідно с|1306, 1307, 1308, | | |Інструкцією ПРБ від 13.09.2000 г. «О|1311, 1312, 1313, | | |порядку формування та |1314, 1315, 1316, | | |використання фонду ризику». |1317, 1318, 1319, | | | |1331, 1332, 1333, | | | |1334, 1335, 1336, | | | |1337, 1338, 1339, | | | |1351, 1352, 1353, | | | |1354, 1355, 1356, | | | |1357, 1358, 1359, | | | |1371, 1372, 1373, | | | |1374, 1375, 1376, | | | |1377, 1378, 1379, | | | |1431, 1432, 1433, | | | |1434, 1435, 1436, | | | |1438, 1801. | | |- вкладення державні ценные|Часть 1551, частина 1101|10 | |папери (до розрахунку беруть | | | |державні цінних паперів, | | | |погашення яких передбачено | | | |бюджетом нинішнього року). | | | |- вартість кореспондентських |Частина 1204, 1214 |20 | |рахунках банках — нерезидентах | | | |країн — членів ОЕСР | | | |- депозити, розміщені банках — |Частина 1022 |20 | |нерезидентах країн — членів ОЕСР | | | |- готівкові кошти у пути|1012, 1013 |10 | |і обмінних пунктах | | | |- вартість кореспондентських |Частина 1024 |20 | |рахунках банках — резидентах | | | |- депозити, розміщені |1203, 1213 |20 | |банках-резидентах | | | |III група | | | |- сумнівні позички і приравненная|Часть 1311, 1312, |30 | |до неї заборгованість, |1313, 1314, 1315, | | |класифіковані згідно с|1316, 1317, 1318, | | |Інструкцією ПРБ від 13.09.2000 г. «О|1319, 1331, 1332, | | |порядку формування та |1333, 1334, 1335, | | |використання фонду ризику». |1336, 1337, 1338, | | | |1339, 1351, 1352, | | | |1353, 1354, 1355, | | | |1356, 1357, 1358, | | | |1359, 1371, 1372, | | | |1373, 1374, 1375, | | | |1376, 1377, 1378, | | | |1379, 1431, 1432, | | | |1433, 1434, 1435, | | | |1436, 1438, 1801. | | |- вартість кореспондентських |1812, частина 1023 |30 | |рахунках банках-нерезидентах країн | | | |не членів ОЕСР | | | |- депозити, розміщені |Частина 1204, 1214 |30 | |банках-нерезидентах країн не членів| | | |ОЕСР | | | |IV група | | | |- цінних паперів, придбані для |1103, 1104, частина 1102|70 | |перепродажу | | | |- вкладення державні бумаги|Часть 1101 |70 | |(у частині коштів включених в | | | |II групу) | | | |V група | | | |- безнадійні позички і прирівняна |1391, 1392, 1393, |100 | |до неї заборгованість, |1394, 1395, 1396, | | |класифіковані згідно с|1397, 1398, 1399, | | |Інструкцією ПРБ від 13.09.2000 г. «О|1411, 1412, 1413, | | |порядку формування та |1414, 1415, 1416, | | |використання фонду ризику». |1417, 1418, 1419, | | | |1437, 1311, 1312, | | | |1313, 1314, 1315, | | | |1316, 1317, 1318, | | | |1319, 1331, 1332, | | | |1333, 1334, 1335, | | | |1336, 1337, 1338, | | | |1339, 1351, 1352, | | | |1353, 1354, 1355, | | | |1356, 1357, 1358, | | | |1359, 1371, 1372, | | | |1373, 1374, 1375, | | | |1376, 1377, 1378, | | | |1379, 1431, 1432, | | | |1433, 1434, 1435, | | | |1436, 1438, 1801. | | |- безвідсоткові розміщення |1206, 1216 |100 | |- активи, які у рамках |1481,1482 |100 | |фінансового лізингу | | | |- матеріальні і нематеріальні |(1602+1603+1604+1605+1|100 | |активи за мінусом амортизації |606+1607+1608+1611+163| | | |1) — | | | |(1642+1643+1644+1645+1| | | |646+1647+1648+1649+162| | | |1) | | |- вартість кореспондентських |Частина 1022, 1023,1024 |100 | |рахунках неплатоспроможних банках | | | |- фінансове співчуття й інші |1553,1554,1571,1572,15|100 | |інвестиції |73, 1574, частина 1551, | | | |1552 | | |- всі інші активи банку | |100 |.

Додаток № 2.

Перелік рахунків бухгалтерського учета.

в російських банках та інших кредитних учреждениях.

Придністровської Молдавської Республики.

|Груп|Номер | | |па |рахунки |Найменування рахунки | |рахунок| | | |вв | | | | | |Клас I. | | | |АКТИВЫ | |1000|Наличные кошти й монетарні дорогоцінні метали | | |1001 |Готівкові кошти у касі | | |1002 |Готівкові кошти у шляху | | |1006 |Монетарні дорогоцінні метали | | |1008 |Резервна каса ПРБ | | |1009 |Вилучені готівкові кошти з обігу | | | | | |1010|Наличные кошти й монетарні дорогоцінні метали | | |1011 |Готівкові кошти у касі банку та її філіях | | |1012 |Готівкові кошти у шляху | | |1013 |Готівкові кошти у обмінних валютних пунктах | | |1014 |Готівкові кошти у віддалених підрозділах | | | |банку | | |1015 |Готівкові кошти у банкоматах | | |1016 |Монетарні дорогоцінні метали | | |1017 |Дорожні чеки | | | | | |1020|Корреспондентские рахунки | | |1021 |Рахунки «Ностро» в ПРБ | | |1022 |Рахунки «Ностро» в банках-нерезидентах країн членів ОЕСР | | |1023 |Рахунки «Ностро» у трилітрові банкинерезидентах країн не членів ОЕСР| | |1024 |Рахунки «Ностро» у трилітрові банки — резидентах | | | | | |1030|Средства під час розрахунків | | |1031 |Суми выясненного характеру в обробці | | |1032 |Суми нез’ясованого характеру | | |1034 |Транзитні і клірингові суми | | | | | |1040|Финансирование капітальних вкладень | | |1041 |Фінансування капітальних вкладень з допомогою | | | |республіканського бюджету | | |1042 |Фінансування капітальних вкладень з допомогою місцевого | | | |бюджету | | | | | |1100|Ценные папери придбані на продаж | | |1101 |Казначейські векселі, облігації та інші цінних паперів | | |1102 |Цінні папери банків | | |1103 |Цінні папери юридичних | | |1104 |Цінні папери придбані за угодами «Рєпо» | | |1105 |Переоцінка цінних паперів придбаних на продаж | | | | | |1200|Краткосрочные розміщення терміном до 1 місяці | | |1202 |У ПРБ | | |1203 |У банках ПМР | | |1204 |У банках нерезидентах | | |1206 |Безвідсоткові розміщення | | | | | |1210|Краткосрочные розміщення терміном від 1 місяці до 1 року | | |1212 |У ПРБ | | |1213 |У банках ПМР | | |1214 |У банках — нерезидентах | | |1216 |Безвідсоткові розміщення | | | | |1300|Кредиты овердрафт | | |1301 |Банкам | | |1302 |Уряду і бюджетним організаціям | | |1303 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |1304 |Підприємствам АПК | | |1305 |Підприємствам топливно — енергетичного комплексу | | |1306 |Будівельним організаціям | | |1307 |Торгово — посередницьким підприємствам | | |1308 |Кредити іншим юридичних осіб | | | | | |1310|Кредиты терміном до 1 місяці | | |1311 |Банкам | | |1312 |Уряду і бюджетним організаціям | | |1313 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |1314 |Підприємствам АПК | | |1315 |Підприємствам топливно — енергетичного комплексу | | |1316 |Будівельним організаціям | | |1317 |Торгово — посередницьким підприємствам | | |1318 |Іншим юридичних осіб | | |1319 |Фізичним особам | | | | | |1330|Кредиты терміном від 1 місяці до 1 року | | |1331 |Банкам | | |1332 |Уряду і бюджетним організаціям | | |1333 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |1334 |Підприємствам АПК | | |1335 |Підприємствам топливно — енергетичного комплексу | | |1336 |Будівельним організаціям | | |1337 |Торгово — посередницьким підприємствам | | |1338 |Іншим юридичних осіб | | |1339 |Фізичним особам | | | | | |1350|Среднесрочные кредити терміном від 1 року по 3 років | | |1351 |Банкам | | |1352 |Уряду і бюджетним організаціям | | |1353 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |1354 |Підприємствам АПК | | |1355 |Підприємствам топливно — енергетичного комплексу | | |1356 |Будівельним організаціям | | |1357 |Торгово — посередницьким підприємствам | | |1358 |Іншим юридичних осіб | | |1359 |Фізичним особам | | | | | |1370|Долгосрочные кредити терміном понад 3 років | | |1371 |Банкам | | |1372 |Уряду і бюджетним організаціям | | |1373 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |1374 |Підприємствам АПК | | |1375 |Підприємствам топливно — енергетичного комплексу | | |1376 |Будівельним організаціям | | |1377 |Торгово — посередницьким підприємствам | | |1378 |Іншим юридичних осіб | | |1379 |Фізичним особам | | | | | |1390|Просроченные кредити | | |1391 |Банкам | | |1392 |Уряду і бюджетним організаціям | | |1393 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |1394 |Підприємствам АПК | | |1395 |Підприємствам топливно — енергетичного комплексу | | |1396 |Будівельним організаціям | | |1397 |Торгово — посередницьким підприємствам | | |1398 |Іншим юридичних осіб | | |1399 |Фізичними особами | | | | | |1410|Беспроцентные кредити | | |1411 |Банкам | | |1412 |Уряду і бюджетним організаціям | | |1413 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |1414 |Підприємствам АПК | | |1415 |Підприємствам топливно — енергетичного комплексу | | |1416 |Будівельним організаціям | | |1417 |Торгово — посередницьким підприємствам | | |1418 |Іншим юридичних осіб | | |1419 |Фізичним особам | | | | | |1430|Прочие кредити | | |1431 |Кредитні карти | | |1432 |Комерційні враховані векселі | | |1433 |Факторинг | | |1434 |Вексельні кредити | | |1435 |Інші позики, надані клієнтам | | |1436 |Консорциальные кредити | | |1437 |Прострочені інші кредити | | | | | |1470|КОНТР — РАХУНОК: Знижки на втрати за кредитами | | |1471 |Контр — рахунок: Знижки на втрати за кредитами | | | | | |1480|Требования із фінансового лізингу | | |1481 |Вимоги банків із фінансового лізингу | | |1482 |Вимоги до клієнтів із фінансового лізингу | | | | | |1500|Обязательные фонди банків ПРБ | | |1501 |Фонд обов’язкового резервування рахунку також депозитів | | |1502 |Фонд страхування рахунку також депозитів | | | |фізичних осіб | | | | | |1550|Инвестиционные цінних паперів | | |1551 |Державні цінних паперів, куплені з інвестиційними| | | |цілями | | |1552 |Інвестиційні цінних паперів банків | | |1553 |Інвестиційні цінних паперів юридичних | | |1554 |Цінні папери з портфеля банку які у заставу | | |1555 |Премія по інвестиційним цінних паперів (витриманим в | | | |портфелі банку передчасно погашення) | | | | | |1560|КОНТР-СЧЕТ: Дисконти по інвестиційним цінних паперів | | |1561 |КОНТР -РАХУНОК: Дисконти по інвестиційним цінних паперів | | | | | |1570|Прямые інвестиції | | |1571 |Інвестиції в дочірні підприємства | | |1572 |Інвестиції в асоційовані компанії | | |1573 |Інвестиції в паї і пайова участь у кредитних | | | |організаціях | | |1574 |Інвестиції в паї і пай юридичних | | | | | |1600|Основные кошти | | |1601 |Земля | | |1602 |Будівлі і споруди | | |1603 |Меблі й устаткування | | |1604 |Транспортні кошти | | |1605 |Поліпшення орендованій власності | | |1606 |Основні кошти, які у оренду | | |1607 |Основні кошти, отримані в фінансовану оренду | | |1608 |Інші кошти | | | | | |1610|Нематериальные активи | | | |Нематеріальні активи | | |1611 | | | | | | |1620|Контр-счет: Амортизація по нематеріальною активам | | |1621 |Амортизація по нематеріальною активам | | | | | |1630|Прочие матеріальні активи | | |1631 |Малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети | | |1632 |Господарські матеріали | | |1633 |Камені і немонетарні дорогоцінні метали | | | | | |1640|КОНТР — РАХУНОК: Знос матеріальних активів | | |1642 |Контр — рахунок: Знос по будівлям і спорудам | | |1643 |Контр — рахунок: Знос по меблів, і устаткуванню | | |1644 |Контр — рахунок: Знос транспортними засобам | | |1645 |Контр — рахунок: Знос для поліпшення орендованих коштів | | |1646 |Контр — рахунок: Знос по основним активам, переданим в | | | |оренду | | |1647 |Контр — рахунок: Знос за активами, здобутих у фінансовану| | | |оренду | | |1648 |Контр — рахунок: Знос по іншим основних засобів | | |1649 |Контр — рахунок: Знос по малоцінним і быстроизнашивающимся | | | |предметів | | | | | |1650|Текущие вимоги | | |1651 |Розрахунки з працівниками банку | | |1652 |Розрахунки із податків | | |1653 |Інші розрахунки державним бюджетом | | |1654 |Розрахунки по готівковим угодам за операціями з іноземною | | | |валютою | | |1655 |Розрахунки коїться з іншими фізичними і юридичних осіб | | |1656 |Розрахунки з брокери (по диллинговым операціям) | | |1657 |Дебітори по капітальним вкладенням | | |1658 |Дивіденди для отримання | | |1659 |Інші вимоги | | | | | |1660|Прочие активи | | |1661 |Дебітори по документарным розрахунках | | |1662 |Активи відновлені володарем | | |1663 |Решта нерухомого майна | | |1664 |Куплені відсотки за цінних паперів | | |1665 | Інші активи | | | | | |1700|Предоплаченные відсотки, й інші передоплати витрат | | |1701 |Передоплачені відсотки за отриманими кредитами і депозитах| | |1702 |Авансові платежі до бюджету | | |1703 |Інші передоплати витрат | | | | | |1710|Наращенные відсотки до виплати за депозитами | | |1711 |Наращенные відсотки за кореспондентським рахунках | | |1712 |Наращенные відсотки за рахунках до запитання органів | | | |державної влади управління | | |1713 |Наращенные відсотки за рахунках до запитання юридичних| | | |осіб | | |1714 |Наращенные відсотки за рахунках до запитання фізичних | | | |осіб | | |1715 |Наращенные відсотки за ощадним рахунках | | |1716 |Наращенные відсотки за короткострокових депозитах терміном до | | | |1 місяці | | |1717 |Наращенные відсотки за короткострокових депозитах терміном від | | | |1 місяці до 1 року | | |1718 |Наращенные відсотки за середньостроковим депозитах терміном від | | | |1 року по 3 років | | |1719 |Наращенные відсотки за довгостроковим депозитах терміном | | | |свыще 3 років | | | | | |1720|Наращенные відсотки до виплати за кредитами і цінних паперів | | |1721 |Наращенные відсотки за випущеними в звернення цінним | | | |паперам | | |1722 |Наращенные відсотки за кредитах отриманим терміном до 1 | | | |місяці | | |1723 |Наращенные відсотки за кредитах отриманим терміном від 1 | | | |місяці до 1 року | | |1724 |Наращенные відсотки за кредитах отриманим терміном від 1 | | | |року по 3 років | | |1725 |Наращенные відсотки за кредитах отриманим терміном понад | | | |3 років | | |1726 |Наращенные платежі щодо стягнення заборгованості із фінансового | | | |лізингу | | |1727 |Наращенные відсотки за позикам в головному банку, і філіях | | |1728 |Інші наращенные відсотки | | | | | |1740|Наращенные відсотки для отримання | | |1741 |Наращенные відсотки за цінних паперів | | |1742 |Наращенные відсотки для отримання за кредитами терміном до 1 | | | |місяці | | |1743 |Наращенные відсотки для отримання за кредитами терміном від 1 | | | |місяці до 1 року | | |1744 |Наращенные відсотки для отримання за кредитами терміном від 1 | | | |року по 3 років | | |1745 |Наращенные відсотки для отримання за кредитами терміном понад 3| | | |років | | |1746 |Наращенные відсотки для отримання за простроченими кредитах | | |1747 |Наращенные платежі для отримання із фінансового лізингу | | | | | |1800|Размещения в головному банку, і філіях | | |1801 |Розміщення в головному банку | | |1802 |Розміщення у філіях | | |1803 |Розміщення в філіях банку там | | | | | |1810|Расчеты між філіями і головним банком | | |1811 |Розрахунки між філіями і головним банком | | |1812 |Розрахунки між філіями банку і головним банком |.

|Груп|Номер | | |па |рахунки |Найменування рахунки | |рахунок| | | |вв | | | | | |Клас II | | | | ПАСИВИ | |2000|Наличные кошти, випущені у звернення | | |2001 |Готівкові кошти, випущені у звернення | | | | | |2020|Корреспондентские рахунки | | |2021 |Кошти на рахунках «Лоро» | | |2022 |Овердрафт рахунків «Ностро» | | |2023 |Рахунки кредитних організацій | | | | | |2030|Средства під час розрахунків | | |2031 |Суми выясненного характеру в обробці | | |2032 |Суми нез’ясованого характеру | | |2033 |Инкассированная грошова виручка | | |2034 |Транзитні і клірингові суми | | |2035 |Извещенные і випущені тратти | | |2036 |Інкасовані платежі, підлягають переліченню по | | | |призначенню | | | | | |2100|Выпущенные в звернення цінних паперів | | |2101 |З терміном погашення до 1 місяці | | |2102 |З терміном погашення від 1 місяці до 1 року | | |2103 |З терміном погашення від 1 року по 3 років | | |2104 |З терміном погашення понад 3 років | | |2105 |Цінні папери, продані за угодами «Рєпо» | | |2106 |Премії по випущеними в звернення цінних паперів | | | | | |2110|КОНТР-СЧЕТ: Дисконт по цінних паперів, випущеними в звернення | | |2111 |Дисконт по цінних паперів, випущеними в звернення | | | | | |2180|Счета республіканського бюджету | | |2181 |Рахунки республіканського бюджету | | |2182 |Рахунки установ республіканського бюджету | | |2183 |Рахунки державних позабюджетних фондів | | |2184 |Рахунки республіканського бюджету фінансування | | | |капітальних вкладень | | |2185 |Рахунки республіканського бюджету фінансування | | | |капітальних вкладень рахунок власних коштів | | |2186 |Рахунки республіканського бюджету за спецфондам | | |2187 |Рахунки установ республіканського бюджету за спецфондам | | |2188 |Поточні рахунки підвідомчих установ республіканського | | | |бюджету | | |2189 |Інші рахунки республіканського бюджету | | | | | |2190|Счета місцевих бюджетів | | |2191 |Рахунки місцевих бюджетів | | |2192 |Поточні рахунки установ місцевих бюджетів | | |2194 |Рахунки місцевих бюджетів на фінансування капітальних | | | |вкладень | | |2195 |Рахунки місцевих бюджетів на фінансування капітальних | | | |вкладень рахунок власних коштів | | |2198 |Поточні рахунки підвідомчих установ місцевих бюджетів | | |2199 |Інші рахунки місцевих бюджетів | | | | | |2210|Счета і депозити до запитання юридичних | | |2211 | Поточні рахунки державних підприємств і закупівельних організацій | | |2212 | Поточні рахунки недержавних підприємств і закупівельних організацій | | |2213 | Поточні рахунки юридичнихнерезидентів | | |2214 |Поточні рахунки підприємців без утворення юридичної| | | |особи | | |2215 |Гарантійні депозити юридичних | | |2216 |Депозити по дебетовим картам юридичних | | |2217 |Умовно закриті рахунки | | |2218 |Розрахункові чеки | | |2219 |Інші депозити | | | | | |2220|Депозиты до запитання фізичних осіб | | |2221 |Депозити до запитання фізичних осіб | | |2222 |Депозити до запитання фізичних осіб, у іноземної | | | |валюті, типу «А» | | |2223 |Депозити до запитання фізичних осіб, у іноземної | | | |валюті, типу «У» | | |2224 |Депозити по дебетовим картам фізичних осіб | | |2225 |Умовно закриті рахунки | | |2228 |Чекові депозити | | |2229 |Інші депозити | | | | | |2230|Сберегательные депозити | | |2231 |Ощадні депозити фізичних осіб | | |2232 |Ощадні сертифікати | | | | | |2240|Краткосрочные депозити терміном до 1 місяці | | |2241 |Короткострокові депозити банків | | |2242 |Короткострокові депозити юридичних | | |2243 |Короткострокові депозити підприємців без освіти | | | |юридичної особи | | |2244 |Короткострокові депозити фізичних осіб | | |2245 |Депозитні сертифікати | | |2246 |Безвідсоткові депозити | | | | | |2250|Краткосрочные депозити терміном від 1 місяці до 1 року | | |2251 |Короткострокові депозити банків | | |2252 |Короткострокові депозити юридичних | | |2253 |Короткострокові депозити підприємців без освіти | | | |юридичної особи | | |2254 |Короткострокові депозити фізичних осіб | | |2255 |Депозитні сертифікати | | | | | |2260|Среднесрочные депозити терміном від 1 року по 3 років | | |2261 |Середньострокові депозити банків | | |2262 |Середньострокові депозити юридичних | | |2263 |Середньострокові депозити підприємців без освіти | | | |юридичної особи | | |2264 |Середньострокові депозити фізичних осіб | | | | | |2270|Долгосрочные депозити терміном понад 3-х років | | |2271 |Довгострокові депозити банків | | |2272 |Довгострокові депозити юридичних | | |2273 |Довгострокові депозити підприємців без освіти | | | |юридичної особи | | |2274 |Довгострокові депозити фізичних осіб | | | | | |2310|Кредиты, отримані терміном до 1 місяці | | |2311 |Овердрафт | | |2312 |Кредити, одержані від ПРБ | | |2313 |Кредити, одержані від банків | | |2314 |Кредити, одержані від міжнародних організацій| | |2315 |Кредити, перекладені на безвідсотковий статус | | | | | |2330|Кредиты, отримані терміном від 1 місяці до 1 року | | |2332 |Кредити, одержані від ПРБ | | |2333 |Кредити, одержані від банків | | |2334 |Кредити, одержані від міжнародних організацій| | | | | |2350|Среднесрочные кредити, отримані терміном від 1 року по 3 років | | |2352 |Кредити, одержані від ПРБ | | |2353 |Кредити, одержані від банків | | |2354 |Кредити, одержані від міжнародних організацій| | | | | |2370|Долгосрочные кредити, отримані терміном понад 3 років | | |2372 |Кредити, одержані від ПРБ | | |2373 |Кредити, одержані від банків | | |2374 |Кредити, одержані від міжнародних організацій| | | | | |2390|Просроченные отримані кредити | | |2391 |Прострочені отримані кредити від ПРБ | | |2392 |Прострочені отримані кредити від вітчизняних банків | | |2393 |Прострочені отримані кредити від міжнародних| | | |організацій | | | | | |2480|Платежи із фінансового лізингу | | |2481 |Платежі банкам із фінансового лізингу | | |2482 |Платежі клієнтури із фінансового лізингу | | | | | |2500|Обязательные резерви банків ПРБ | | |2501 |Фонди обов’язкового резервування рахунку також депозитів | | |2502 |Фонди страхування рахунку також депозитів | | | |фізичних осіб | | | | | |2650|Прочие зобов’язання | | |2651 | Розрахунки з працівниками банку | | |2652 | Розрахунки із податків | | |2653 |Інші розрахунки державним бюджетом | | |2654 | Розрахунки по готівковим угодам за операціями з іноземною | | | |валютою. | | |2655 | Розрахунки коїться з іншими фізичними і юридичних осіб | | |2656 |Розрахунки з брокери по (диллинговым операціям) | | |2657 |Кредитори по капітальним вкладенням | | |2658 |Дивіденди до виплати | | | | | |2660|Прочие пасиви | | |2661 |Кредитори по документарным розрахунках | | |2662 |Інші пасиви | | | | | |2700|Полученные не зароблені відсотки, й інші передоплати | | |2701 |Отримані не зароблені відсотки | | |2702 |Інші передоплати доходів | | | | | |2710|Наращенные відсотки для отримання по размещениям | | |2711 |Наращенные відсотки за рахунках «Ностро» | | |2712 |Наращенные відсотки за короткотерміновим размещениям терміном | | | |до 1 місяці | | |2713 |Наращенные відсотки за депозитах і размещениям терміном від | | | |1 місяці до 1 року | | |2714 |Наращенные відсотки за размещениям в філіях | | |2715 |Інші наращенные відсотки | | | | | |2720|Наращенные відсотки для отримання за кредитами і цінних паперів | | |2721 |Наращенные відсотки за цінних паперів,. придбаним для | | | |продажу | | |2722 |Наращенные відсотки за кредитах овердрафт терміном до 1 | | | |місяці | | |2723 |Наращенные відсотки за кредитах терміном від 1 місяці до 1 | | | |року | | |2724 |Наращенные відсотки за середньостроковим кредитах терміном від 1| | | |року по 3 років | | |2725 |Наращенные відсотки за довготермінових кредитів терміном понад| | | |3 років | | |2726 |Наращенные відсотки за простроченим кредитах | | |2727 |Наращенные відсотки за іншим кредитах | | |2728 |Наращенные платежі за заборгованістю із фінансового лізингу| | |2729 |Наращенные відсотки за інвестиційним цінних паперів | | | | | |2730|Наращенные відсотки до виплати | | |2731 |Наращенные відсотки до виплати за кредитами терміном до 1 | | | |місяці | | |2732 |Наращенные відсотки до виплати за кредитами терміном від 1 | | | |місяці до 1 року | | |2733 |Наращенные відсотки до виплати за кредитами терміном від 1 | | | |року по 3 років | | |2734 |Наращенные відсотки до виплати за кредитами терміном понад | | | |3-х років | | |2735 |Наращенные відсотки до виплати за простроченими кредитах | | |2736 |Наращенные платежі із фінансового лізингу | | | | | |2740|Скидки інші втрати | | |2741 |Знижки інші втрати | | | | | |2800|Займы в головному банку, і філіях | | |2801 |Позики в головному банку | | |2802 |Позики у філіях | | |2803 |Позики в філіях банку там | | | | | |2810|Расчеты між головним банком і філіями | | |2811 |Розрахунки між головним банком та місцевими філіями | | |2812 |Розрахунки між головним банком і філіями банку там |.

|Груп|Номер | | |па |рахунки |Найменування рахунки | |рахунок| | | |вв | | | | | |Клас III | | | |КАПІТАЛ І РЕЗЕРВИ | |3000|Основной акціонерний капітал | | |3001 |Размещенные прості акції - у резидентів | | |3002 |Размещенные прості акції - у нерезидентів | | |3003 |Размещенные привілейовані акції - у резидентів | | |3004 |Размещенные привілейовані акції - у нерезидентів | | | | | |3010|КОНТР-СЧЕТ: Акції викуплені в акціонерів | | |3011 |КОНТР-СЧЕТ: Акції викуплені в акціонерів | | | | | |3050|Резервы і інші капітал | | |3051 |Зайва капітал | | |3052 |Резервний капітал | | |3053 |Спеціальний капітал | | |3054 |Нерозподілена прибуток цього року | | |3055 |Нерозподілена прибуток минулих років | | |3056 |Інші резерви | | | | | |3100|КОНТР-СЧЕТ: Дивіденди, виплачені авансом | | |3101 |КОНТР-СЧЕТ: Дивіденди, виплачені авансом |.

По рахунках класу IV «Доходи» відбиваються операції балансових рахунків № 960, 962, 969 і 980, зараховують в аналітичному обліку на готельні лицьові счета.

|Груп|Номер | | |па |рахунки |Найменування рахунки | |рахунок| | | |вв | | | | | |Клас IV. | | | |ДОХОДИ | |4020|Процентные доходи по кореспондентським рахунках | | |4021 |Відсоткові доходи за рахунками «Ностро» в ПРБ | | |4022 |Відсоткові доходи за рахунками «Ностро» в російських банках — | | | |нерезидентах країн членів ОЕСР | | |4023 |Відсоткові доходи за рахунками «Ностро» у трилітрові банки — | | | |нерезидентах країн не членів ОЕСР | | |4024 |Відсоткові доходи за рахунками «Ностро» в російських банках — | | | |резидентах | | | | | |4100|Процентные доходи по цінних паперів придбані на продаж | | |4101 |Відсоткові доходи по казначейським векселях, облігаціях і | | | |іншим цінних паперів | | |4102 |Відсоткові доходи по цінних паперів банків | | |4103 |Відсоткові доходи по цінних паперів юридичних | | |4104 |Відсоткові доходи по цінних паперів придбані по | | | |угодам «Рєпо» | | | | | |4200|Процентные доходи по короткотерміновим размещениям терміном до 1 місяці| | |4202 |Відсоткові доходи по размещениям в ПРБ | | |4203 |Відсоткові доходи по размещениям в російських банках ПМР | | |4204 |Відсоткові доходи по размещениям в російських банках нерезидентах | | | | | |4210|Процентные доходи по короткотерміновим размещениям терміном від 1 місяці| | |до 1 року | | |4212 |По размещениям в ПРБ | | |4213 |По размещениям у трилітрові банки ПМР | | |4214 |По размещениям в банках-нерезидентах | | | | | |4300|Процентные доходи за овердрафтом | | |4301 |Банкам | | |4302 |Уряду і бюджетним організаціям | | |4303 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |4304 |Підприємствам АПК | | |4305 |Підприємствам паливно-енергетичного комплексу | | |4306 |Будівельним організаціям | | |4307 |Торгово-посредническим підприємствам | | |4308 |Іншим юридичних осіб | | | | | |4310|Процентные доходи за кредитами терміном до 1 місяці | | |4311 |Банкам | | |4312 |Уряду і бюджетним організаціям | | |4313 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |4314 |Підприємствам АПК | | |4315 |Підприємствам паливно-енергетичного комплексу | | |4316 |Будівельним організаціям | | |4317 |Торгово-посредническим підприємствам | | |4318 |Іншим юридичних осіб | | |4319 |Фізичним особам | | | | | |4330|Процентные доходи за кредитами терміном від 1 місяці до 1 року | | |4331 |Банкам | | |4332 |Уряду і бюджетним організаціям | | |4333 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |4334 |Підприємствам АПК | | |4335 |Підприємствам паливно-енергетичного комплексу | | |4336 |Будівельним організаціям | | |4337 |Торгово-посредническим підприємствам | | |4338 |Іншим юридичних осіб | | |4339 |Фізичним особам | | | | | |4350|Процентные доходи по середньостроковим кредитах терміном від 1 року по | | |3-х років | | |4351 |Банкам | | |4352 |Уряду і бюджетним організаціям | | |4353 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |4354 |Підприємствам АПК | | |4355 |Підприємствам паливно-енергетичного комплексу | | |4356 |Будівельним організаціям | | |4357 |Торгово-посредническим підприємствам | | |4358 |Іншим юридичних осіб | | |4359 |Фізичним особам | | | | | |4370|Процентные доходи за довгостроковими кредитах терміном понад 3-х років | | |4371 |Банкам | | |4372 |Уряду і бюджетним організаціям | | |4373 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |4374 |Підприємствам АПК | | |4375 |Підприємствам паливно-енергетичного комплексу | | |4376 |Будівельним організаціям | | |4377 |Торгово-посредническим підприємствам | | |4378 |Іншим юридичних осіб | | |4379 |Фізичним особам | | | | | |4390|Процентные доходи за простроченими кредитах | | |4391 |Банкам | | |4392 |Уряду і бюджетним організаціям | | |4393 |Підприємствам промисловості, транспорту та зв’язку | | |4394 |Підприємствам АПК | | |4395 |Підприємствам паливно-енергетичного комплексу | | |4396 |Будівельним організаціям | | |4397 |Торгово-посредническим підприємствам | | |4398 |Іншим юридичних осіб | | |4399 |Фізичним особам | | | | | |4430|Процентные доходи по іншим кредитах | | |4431 |Відсоткові доходи по кредитним картам | | |4432 |Відсоткові доходи з комерційних врахованим векселях | | |4433 |Відсоткові доходи по факторингу | | |4434 |Відсоткові доходи по вексельним кредитах | | |4435 |Відсоткові доходи по іншим позикам, наданим | | | |клієнтам | | |4436 |Відсоткові доходи по консорциальным кредитах | | |4437 |Відсоткові доходи за простроченими кредитах | | | | | |4480|Платежи із фінансового лізингу | | |4481 |Платежі від заборгованості банків із фінансового лізингу | | |4482 |Платежі від заборгованості клієнтів із фінансового лізингу | | | | | |4500|Процентные доходи по обов’язковим фондам банків | | |4501 |По фонду обов’язкового резервування рахунку також депозитів | | |4502 |По фонду страхування рахунку також депозитів | | | |фізичних осіб | | | | | |4550|Процентные доходи по інвестиційним цінних паперів | | |4551 |По державним цінних паперів, куплених з | | | |інвестиційними цілями. | | |4552 |По інвестиційним цінних паперів банків | | |4553 |По інвестиційним цінних паперів юридичних | | |4554 |По цінних паперів з портфеля банку, які у заставу | | | | | | |Збільшення премії і дисконтів по цінних паперів | |4560| | | |4561 |Збільшення дисконту по інвестиційним цінних паперів | | |4562 |Амортизація премії по випущеними в звернення цінним | | | |паперам | | | | | |4570|Доходы за прямими інвестиціям | | |4571 |Від інвестицій у дочірні організації | | |4572 |Від інвестицій у асоційовані компанії | | |4573 |Від інвестицій у паї і долевые участі у кредитних | | | |організаціях | | |4574 |Доходи від інвестицій у паї і долевые участі юридичних | | | |осіб | | | | | |4700|Доходы/(контр-счет) збитки по торгових операцій | | |4701 |Доходы/(контр-счет) збитки про торгівлю цінними паперами | | |4702 |Доходы/(контр-счет) збитки про торгівлю акціями | | |4703 |Доходы/(контр-счет) збитки про торгівлю іншими цінними і | | | |комерційними паперами | | |4704 |Доходы/(контр-счет) збитки про торгівлю іноземною валютою| | |4705 |Доходы/(контр-счет) збитки по переоцінці іноземних | | | |валют | | |4706 |Доходы/(контр-счет) збитки по переоцінці цінних паперів | | | | | |4750|Комиссионные доходи | | |4751 |Комісійні прибутки від послуг банку з страховим операціям | | |4752 |Комісійні прибутки від послуг банку з продажу — купівлі | | | |цінних паперів | | |4753 |Комісійні прибутки від послуг за продажу — купівлі | | | |іноземної валюти | | |4754 |Комісійні прибутки від послуг банку з трастовым операціям | | |4755 |Комісійні прибутки від послуг банку з виданими гарантіям | | |4756 |Комісійні прибутки від послуг банку з ведення рахунків | | | |клієнтів | | |4757 |Комісійні прибутки від послуг банку з інкасації грошової | | | |готівки | | |4758 |Комісійні прибутки від консалтингових послуг | | |4759 |Інші комісійні доходи | | | | | |4780|Доходы від неторговельних активів | | |4781 |Доходи від капіталовкладень у цінних паперів | | |4782 |Доходи від основних засобів | | |4783 |Доходи від матеріалів | | | | | |4790|Прочие доходи | | |4791 |Інші доходи | | | | | |4800|Процентные доходи по размещениям в головному банку | | |4801 |Відсоткові доходи по размещениям в головному банку | | |4802 |Відсоткові доходи по размещениям в філіях | | |4803 |Відсоткові доходи по размещениям в філіях банку за | | | |кордоном | | | | | |4900|Полученные штрафи, пені, неустойки | | |4901 |Отримані штрафи, пені, неустойки | | | | | |4910|Чрезвычайные доходи | | |4911 |Надзвичайні доходи | | |4912 |Прибуток минулих років, виявлена у звітній року | | | | | |По рахунках класу V «Витрати» відбиваються операції зараховують раніше на | |балансові рахунки № 970, 971, 979, 980 у межах аналітичного обліку | |Груп|Номер | | |па |рахунки |Найменування рахунки | |рахунок| | | |вв | | | | | |Клас V | | | |ВИДАТКИ | |5020|Процентные витрати на кореспондентським рахунках банків | | |5021 |Відсоткові витрати на засобам на рахунках «Лоро» | | |5022 |Відсоткові витрати на овердрафту рахунків «Ностро» | | |5023 |Відсоткові витрати на рахунках кредитних організацій | | | | | |5100|Процентные витрати на випущеними в звернення цінних паперів | | |5101 |З терміном погашення до 1 місяці | | |5102 |З терміном погашення від 1 місяці до 1 року | | |5103 |З терміном погашення від 1 року по 3-х років | | |5104 |З терміном погашення понад 3-х років | | |5105 |По цінних паперів проданим за угодами «Рєпо» | | | | | |5180|Процентные витрати на рахунках республіканського бюджету | | |5181 |По рахунках республіканського бюджету | | |5182 |По рахунках установ республіканського бюджету | | |5183 |По рахунках державних позабюджетних фондів | | |5186 |По рахунках республіканського бюджету за спецфондам | | |5187 |По рахунках установ республіканського бюджету за | | | |спецфондам | | |5188 |По поточними рахунками підвідомчих установ | | | |республіканського бюджету | | |5189 |По іншим рахунках республіканського бюджету | | | | | |5190|Процентные витрати на рахунках місцевих бюджетів | | |5191 |По рахунках місцевих бюджетів | | |5192 |По рахунках установ місцевих бюджетів | | |5194 |По рахунках місцевих бюджетів на фінансування капітальних| | | |вкладень | | |5195 |По рахунках місцевих бюджетів на фінансування капітальних | | | |вкладень рахунок власних коштів | | |5198 |По поточними рахунками підвідомчих установ місцевого | | | |бюджету | | |5199 |По іншим рахунках місцевих бюджетів | | | | | |5210|Процентные витрати на банківських рахунках і депозитах до запитання | | |юридичних | | |5211 | Державних підприємств і закупівельних організацій | | |5212 | Недержавних підприємств і закупівельних організацій | | |5213 | Юридичних осібнерезидентів | | |5214 | Підприємців без утворення юридичної особи | | |5215 | Гарантійних депозитів юридичних | | |5216 | Депозитів по дебетовим картам юридичних | | |5217 | По умовно закритим рахунках | | |5218 | По розрахунковим чекам | | |5219 | По іншим депозитах | | | | | |5220|Процентные витрати на депозитах до запитання фізичних осіб | | |5221 |Стосовно депозитів до запитання фізичних осіб | | |5222 |Стосовно депозитів до запитання фізичних осіб, у | | | |іноземній валюті, типу «А» | | |5223 |Стосовно депозитів до запитання фізичних осіб, у | | | |іноземній валюті, типу «У» | | |5224 |Стосовно депозитів по дебетовим картам фізичних осіб | | |5225 |По умовно закритим рахунках | | |5228 |По чековым депозитах | | |5229 |По іншим депозитах | | | | | |5230|Процентные витрати на ощадним депозитах | | |5231 |По ощадним депозитах фізичних осіб | | |5232 |По ощадним сертифікатам | | | | | |5240|Процентные витрати на короткострокових депозитах терміном до 1 місяці | | |5241 |Банків | | |5242 |Юридичних осіб | | |5243 |Підприємців без утворення юридичної особи | | |5244 |Фізичних осіб | | |5245 |По депозитним сертифікатам | | | | | |5250|Процентные витрати на короткострокових депозитах терміном від 1 місяці | | |до 1 року | | |5251 |Банків | | |5252 |Юридичних осіб | | |5253 |Підприємців без утворення юридичної особи | | |5254 |Фізичних осіб | | |5255 |Депозитним сертифікатам | | | | | |5260|Процентные витрати на середньостроковим депозитах терміном від 1 року по| | |3-х років | | |5261 |Банків | | |5262 |Юридичних осіб | | |5263 |Підприємців без утворення юридичної особи | | |5264 |Фізичних осіб | | | | | |5270|Процентные витрати на довгостроковим депозитах терміном понад 3-х років| | |5271 |Банків | | |5272 |Юридичних осіб | | |5273 |Підприємців без утворення юридичної особи | | |5274 |Фізичних осіб | | | | | |5310|Процентные витрати на кредитах отриманим терміном до 1 місяці | | |5311 |По овердрафту | | |5312 |Від ПРБ | | |5313 |Серед інших банків | | |5314 |Від міжнародних фінансових організацій | | | | | |5330|Процентные витрати на кредитах отриманим терміном від 1 місяці до 1| | |року | | |5332 |Від ПРБ | | |5333 |Від банків | | |5334 |Від міжнародних організацій | | | | | |5350|Процентные витрати на середньостроковим кредитах отриманим терміном | | |від 1 року по 3-х років | | |5352 |Від ПРБ | | |5353 |Від банків | | |5354 |Від міжнародних організацій | | | | | |5370|Процентные витрати на довготермінових кредитів отриманим терміном | | |понад 3-х років | | |5372 |Від ПРБ | | |5373 |Від банків | | |5374 |Від міжнародних організацій | | | | | |5440|Расходы на знижки за кредитами | | |5441 |Витрати знижки за кредитами | | | | | |5480|Платежи із фінансового лізингу | | |5481 |Платежі банкам із фінансового лізингу | | |5482 |Платежі клієнтури із фінансового лізингу | | | | | |5500|Процентные витрати на обов’язковим фондам банків | | |5501 |По фондам обов’язкового резервування рахунку також депозитів | | |5502 |По фондам страхування рахунку також депозитів | | | |фізичних осіб | | | | | |5560|Амортизация премій і дисконтів по цінних паперів | | |5561 |Амортизація премій по інвестиційним цінних паперів | | |5562 |Приріст дисконтів по випущеними у спілкуванні цінних паперів| | | | | |5600|Амортизационные витрати | | |5601 |Амортизація будинків та споруд | | |5602 |Амортизація по меблів, і устаткуванню | | |5603 |Амортизація транспортними засобам | | |5604 |Амортизація для поліпшення орендованій власності | | |5606 |Амортизація по основним активам, переданим у найм | | |5607 |Амортизація за активами, здобутих у фінансовану оренду | | |5608 |Амортизація по іншим основних засобів | | |5609 |Амортизація по МБП | | | | | |5620|Амортизационные витрати на нематеріальною активам | | |5621 |Амортизація по нематеріальною активам | | | | | |5630|Расходы на оплату праці та обов’язкові відрахування | | |5631 |Витрати оплату праці | | |5632 |Витрати премію | | |5633 |Єдиний соціальний податок | | |5634 |Інші виплати | | | | | |5640|Расходы нерухомість | | |5641 |Висвітлення, опалення, водопостачання | | |5642 |Ремонт і змістом будинків | | |5643 |Служба безпеки | | |5644 |Виплачена орендної плати | | |5645 |Інші Витрати зміст нерухомості | | | | | |5650|Налоги збори | | |5651 |Земельний податок | | |5652 |Податок для операцій із цінними паперами | | |5653 |Інші державні податки | | |5654 |Податок на транспортні засоби | | |5655 |Інші податки та збори | | | | | |5660|Другие операційні витрати | | |5661 |Консультаційні і аудиторські витрати | | |5662 |Телекомунікаційні, поштові і телеграфні витрати | | |5663 |Канцелярське, друкарські витрати та витрати на запаси | | |5664 |Витрати трастові збори | | |5665 |Виплачені комісії збори | | |5666 |Інші операційні витрати | | | | | |5670|Другие господарські витрати | | |5671 |Транспортні витрати | | |5672 |Витрати ремонт меблів, і устаткування | | |5673 |Витрати ремонт автотранспорту | | |5674 |Витрати оренду устаткування | | |5675 |Командировочні витрати | | |5676 |Представницькі витрати | | |5677 |Витрати рекламу | | |5678 |Витрати навчання | | |5679 |Інші господарські витрати | | | | | |5740|Расходы на знижки інші втрати | | |5741 |Витрати знижки інші втрати | | | | | |5800|Процентные витрати на позикам в головному банку, і філіях | | |5801 |Позики в головному банку | | |5802 |Позики в філіях | | |5803 |Позики в філіях банку там | | | | | |5900|Потери від і списання неторговельних активів | | |5901 |Втрати від неторговельних інвестиційних цінних | | | |паперів | | |5902 |Втрати від списання основних засобів | | |5903 |Втрати від і списання матеріалів | | | | | |5910|Прочие витрати | | |5911 |Інші витрати | | | | | |5920|Выплаченные штрафи, пені, неустойки | | |5921 |Виплачені штрафи, пені, неустойки | | | | | |5930|Чрезвычайные витрати | | |5931 |Надзвичайні витрати | | |5932 |Збитки минулих років, виявлені у звітній року | | | | | |5980|Расходы з виготовлення грошей | | |5981 |Витрати з виготовлення грошей | | | | | |5990|Подоходный податок (податку доходи) |.

Клас VI.

УМОВНІ СЧЕТА.

|Активные умовні рахунки | |6000|Требования по готівковим угодам | | |6001 |Вимоги на поставку коштів по готівковим | | | |угодам | | |6002 |Вимоги на поставку коштів по готівковим | | | |угодам операцій із іноземною валютою | | |6003 |Вимоги на поставку цінних паперів по готівкової угоді | | | | | |6010|Требования по терміновим угодам | | |6011 |Вимоги на поставку коштів по терміновим угодам| | |6012 |Вимоги на поставку коштів по терміновим угодам| | | |операцій із іноземною валютою | | |6013 |Вимоги на поставку цінних паперів по терміновим угодам | | |6014 |Вимоги з викупу цінних паперів по зворотній частині РЄПО | | |6015 |Вимоги з продажу цінних паперів по зворотній частині РЄПО | | | | | |6020|Нереализованные курсові різниці (негативні) | | |6021 |Нереалізовані курсові різниці по переоцінці іноземної| | | |валюти | | |6022 |Нереалізовані курсові різниці по переоцінці цінних | | | |паперів | | | | | |6030|Требование отримання кредитів на майбутньому | | |6031 |Вимога отримання кредитів на майбутньому | | | | | |Пасивні умовні рахунки | |6300|Обязательства по готівковим угодам | | |6301 |Зобов'язання на поставку коштів по готівковим | | | |угодам | | |6302 |Зобов'язання на поставку коштів по готівковим | | | |угодах із іноземною валютою | | |6303 |Зобов'язання на поставку цінних паперів по готівковим угодам| | | | | |6310|Обязательства по терміновим угодам | | |6311 |Зобов'язання на поставку коштів по терміновим | | | |угодам | | |6312 |Зобов'язання на поставку коштів по терміновим | | | |угодах із іноземною валютою | | |6313 |Зобов'язання на поставку цінних паперів по терміновим угодам | | |6314 |Зобов'язання з викупу цінних паперів по зворотній частині | | | |РЄПО | | |6315 |Зобов'язання з продажу цінних паперів по зворотній частині | | | |РЄПО | | | | | |6320|Нереализованные курсові різниці (позитивні) | | |6321 |Нереалізовані курсові різниці по переоцінці іноземної| | | |валюти | | |6322 |Нереалізовані курсові різниці по переоцінці цінних | | | |паперів | | | | | |6330|Обязательства з видачі кредитів на майбутньому | | |6331 |Зобов'язання з видачі кредитів на майбутньому | | | | | |6340|Выпущенные гарантії, і поручництва | | |6341 |Випущені гарантії, і поручництва | | | | | |6350|Прочие умовні рахунки | | |6351 |Акредитиви | | |6352 |Розрахункові документи і векселі на інкасо | | |6353 |Акцепт перекладних векселів | | |6354 |Векселі, продані з нашим індосаментом | | | | |.

|Груп|Номер |Найменування рахунки | |па |рахунки | | |рахунок| | | |вв | | |.

Клас VII.

РАХУНКИ ДОВІРЧОГО УПРАВЛЕНИЯ.

|Активные рахунки | |7000|Наличные кошти | | |7001 |Готівкові кошти у касі | | | | | |7010|Ценные паперу на управлінні | | |7011 |Цінні паперу на управлінні | | | | | |7020|Драгоценные метали | | |7021 |Коштовні метали | | | | | |7030|Кредиты надані | | |7031 |Кредити надані | | | | | |7040|Средства, використані з метою | | |7041 |Кошти, використані з метою | | | | | |7050|Расчеты по довірчого управлінню | | |7051 |Розрахунки по довірчого управлінню | | | | | |7060|Уплаченный накопичений відсотковий (купонний) дохід по відсотковим | | |(купонним) борговим зобов’язанням | | |7061 |Сплачений накопичений відсотковий (купонний) дохід по | | | |відсотковим (купонним) борговим зобов’язанням | | | | | |7070|Текущие рахунки | | |7071 |Поточні рахунки | | | | | |7080|Расходы по довірчого управлінню | | |7081 |Витрати по довірчого управлінню | | | | | |7100|Убыток по довірчого управлінню | | |7101 |Падіння по довірчого управлінню | | | | | |Пасивні рахунки | |7300|Капитал під управлінням (засновники) | | |7301 |Капітал під управлінням (засновники) | | | | | |7310|Расчеты по довірчого управлінню | | |7311 |Розрахунки по довірчого управлінню | | | | | |7320|Полученный накопичений відсотковий (купонний) дохід по відсотковим | | |(купонним) борговим зобов’язанням | | |7321 |Отриманий накопичений відсотковий (купонний) дохід по | | | |відсотковим (купонним) борговим зобов’язанням | | | | | |7330|Доходы від довірчого управління | | |7331 |Доходи від довірчого управління | | | | | |7340|Прибыль по довірчого управлінню | | |7341 |Прибуток по довірчого управлінню | |Груп|Номер |Найменування рахунки | |па |рахунки | | |рахунок| | | |вв | | |.

Клас IX.

ВНЕБАЛАНСОВЫЕ РАХУНКИ |9000|Резервные фонди грошових квитків і монети | | |9001 |Резервні фонди у сховищах | | | | | |9100|Обязательства за виданими кредитах | | |9101 |Цінні папери, прийняті заставу за виданими кредитах, | | | |крім векселів | | |9102 |Враховані векселі | | |9103 |Майно, прийняте заставу, крім цінних паперів | | |9104 |Гарантії і поручництва, отримані банком | | | | | |9110|Обязательства за отриманими кредитах | | |9111 |Цінні папери передані, під заставу за отриманими кредитах | | |9112 |Майно, передане під заставу за отриманими кредитах, | | | |крім цінних паперів | | | | | |9200|Бланки цінних паперів | | |9201 |Бланки цінних паперів і боргових зобов’язань у сховищах | | |9202 |Бланки цінних паперів і боргових зобов’язань видані під | | | |звіт | | |9203 |Бланки цінних паперів і боргових зобов’язань їсти дорогою | | |9204 |Бланки суворої звітності | | |9205 |Невикористані кредитні карти | | | | | |9210|Ценные папери | | |9211 |Цінні папери, і боргові зобов’язання інших емітентів | | | |розміщувати | | |9212 |Цінні папери, і боргові зобов’язання інших емітентів на| | | |зберіганні за договорами зберігання | | |9213 |Цінні папери, і боргові зобов’язання, отримані для | | | |знищення | | |9214 |Погашені матеріалізовані державні цінних паперів| | | |для перевірки і знищення | | |9215 |Власні цінних паперів викуплені передчасно погашення | | |9216 |Цінні папери, придбані клієнтам | | |9217 |Цінні папери, набуті у портфель банків | | |9218 |Борговий зобов’язання придбане банком | | | | | |9220|Расчетные операції, і документи | | |9221 |Розрахункові документи не оплачені вчасно | | |9222 |Розрахункові документи що чекає акцепту на оплату | | |9223 |Розрахункові документи з факторинговим і форфейтинговым | | | |операціям | | |9224 |Платіжні документи в іноземних кореспондентів | | | | | |9240|Разные цінності й документи | | |9241 |Різні цінності й документи | | |9242 |Різні цінності й документи відіслані і видані під | | | |звіт | | |9243 |Кошти, перелічені економічним агентам до участі | | | |у тому господарську діяльність | | |9244 |Кошти для будівництва, які у порядку часткового | | | |участі | | | | | |9300|Арендные і лізингові операції | | |9301 |Основні кошти, які у оренду | | |9302 |Інше майно, передане у найм | | |9303 |Орендовані кошти | | |9304 |Орендоване іншого майна | | |9305 |Машини, устаткування, транспортні й інші засоби, | | | |отримані в лізинг | | | | | |9400|Задолженность, списана і винесена за баланс через | | |неможливості стягнення. Борги списані на шкоду. | | |9401 |Кредити, погашені з допомогою знижок на втрати за кредитами | | | |(фонду ризику) | | |9402 |Відсотки, нараховані за кредитами, неоплаченим позичальником | | |9403 |Борги списані на шкоду | | | | | |9500|Источники фінансування капітальних вкладень | | |9501 |Кошти нерозподіленого прибутку | | |9502 |Нарахований знос на кошти | | |9503 |Кредити одержані від інших банків на капітальні вкладення| | |9504 |Витрати на капітальні вкладення, придбання | | | |нематеріальних активів, устаткування лізингу, | | | |вироблені понад наявних |.

Додаток № 3.

Формат файлу передачі інформації про нарахування для ПУ.

Ім «я файлу у форматі puYYMMDD. CCC CCC — код підприємства ПУ.

Унікальний код абонента.

Код послуги.

Сума, нарахована ПУ.

Сума, оплачена абонентом.

Примітка — містить текстову інформацію для абонента.

Додаток № 4.

Формат файлу передачі інформації про нарахування для ППП.

Ім «я файлу у форматі ppYYMMDD. PPP PPP — код ППП.

Унікальний код абонента.

Код підприємства ПУ.

Код послуги.

Сума, нарахована ПУ.

Сума, нарахована ЦП.

Сума, оплачена абонентом.

Примітка.

Касир

Додаток № 5.

Довідник підприємств.

Унікальний код підприємства.

Найменування.

Пароль.

Телефон.

Довідник послуг.

Унікальний код підприємства.

Унікальний код послуги.

Найменування.

Рахунок зарахування (чи розділити на 2 довідники — рахунків й послуг).

Додаток № 6.

Формат файлу передачі даних про житлові приміщення.

Унікальний код приміщення.

Адреса.

«Характеристики приміщення».

Дата зміни.

Додаток № 8.

Звітність про активи та пасиви станом на 01.01.2002 року. |Статті звітності |Рахунки плану |Прострочені |Всього | | |рахунків | | | |1 |2 | |3 | |АКТИВИ | | | | |1.1. Грошові засоби |1010, 1093 | |375 124,62 | |1.2. Рахунки в ПРБ |1021,1025,частина| |597 936,04 | | |(1026,1202,1212),| | | | |1501 | | | |2. Держ. Боргові |1101,1551,частина| |- | |зобов'язання, цінні |(1202,1212) | | | |папери ПРБ | | | | |3 Засоби у трилітрові банки |1022,1023,1024,ча| |- | | |стін 1026, | | | | |1203,1204,1206,12| | | | |13,1214,1216 | | | |4. Вкладення в ЦП для |1102,1103,1104, | |238 468,00 | |перепродаж |1105 | | | |5. Позичкова |1300,1310,1330,13|117 047,68 |2 596 093,38 | |заборгованість зокрема. |50,1370,1390, | | | | |1410, 1430 | | | |5.1. банків |1301,1311,1331,13| |- | | |51,1371,1391, | | | | |1411 | | | |5.2. клієнтів, всього: |1302,1303,1304,13| |2 596 093,38 | | |05,1306,1307,1308| | | | |, 1312,1313,1314,1| | | | |315,1316,1317,131| | | | |8,1319,1332,1333,| | | | |1334,1335,1336,13| | | | |37,1338,1339,1352| | | | |, 1353,1354,1355,1| | | | |356,1357,1358,135| | | | |9,1372,1373,1374,| | | | |1375,1376,1377,13| | | | |78,1379,1392,1393| | | | |, 1394,1395,1396,1| | | | |397,1398,1399,141| | | | |2,1413,1414,1415,| | | | |1416,1417,1418,14| | | | |19,1431,1432,1433| | | | |, 1434,1435,1436,1| | | | |437,1438 | | | |5.2.1. Підприємствам та|1302,1303,1304,13| |2 341 243,98 | |організаціям |05,1306,1307,1308| | | | |, 1312,1313,1314,1| | | | |315,1316,1317,131| | | | |8,1332,1333,1334,| | | | |1335,1336,1337,13| | | | |38,1352,1353,1354| | | | |, 1355,1356,1357,1| | | | |358,1372,1373,137| | | | |4,1375,1376,1377,| | | | |1378,1392,1393,13| | | | |94,1395,1396,1397| | | | |, 1398,1412,1413,1| | | | |414,1415,1416,141| | | | |7,1418,1431,1432,| | | | |1433,1434,1435,14| | | | |36,1437,1438 | | | |5.2.2. Фізичним осоьам |1319,1339,1359,13| |254 849,40 | | |79,1399,1419 | | | |6. Прострочені відсотки|1726 | |124 154,04 | |7. Засоби, передані в |1480 | |- | |лізинг | | | | |8. Іммобілізаціонні |1600,1610,1631,16| |920 868,20 | |засоби, всього |32,1658, за | | | | |мінусом | | | | |(1621,1640) | | | |8.1 ОЗ, нематеріальні |1600,1610,1658 за| |818 717,52 | |активи |мінусом | | | | |(1621,1640) | | | |8.2 МШП |1631 за мінусом | |42 388,74 | | |1649 | | | |8.3 Хозматеріали, |1632, 1633 | |59 761,94 | |камені та немонетарні | | | | |драгметали | | | | |9. Довгострокові |Частина | |501 976,68 | |вкладення в ЦП, долі |1552,1553,1554,15| | | | |55,1570 за | | | | |мінусом 1561 | | | |10. Прострочені активи |1091,1092,1094,(1| |1 284 554,8 | | |180−2170), | | | | |1650,1661,1662,16| | | | |63,1664,1665,1667| | | | |, 1710,1721,1722,1| | | | |723,1724,1725,172| | | | |7,1728,1770,1780,| | | | |1800,1810 | | | |11. Витрати банку |Усі рахунки V | |- | | |класу, за мінусом| | | | |5700,5900,5912 | | | |12. Збитки |5700,5900,5912 | |- | |13. ВСЬОГО (1.1+.+12) | | |6 639 175,76 | |14. Фонд ризику |1470 | |176 189,80 | |15 Витрати майбутніх |1700,1740,1750 | |12 647,74 | |періодів | | | | |16. Всього активів | |117 047,68 |6 475 633,70 | |(13−14+15) | | | | |ПАСИВИ | | | | |17. Кредити, всього |2310,2330,2350,23| |- | | |70,2390 | | | |17.1 від ПРБ |2312,2332,2352,23| |- | | |72,2391 | | | |18. засоби банків |2021,2022,2023 | |- | |кореспондентів | | | | |19. Засоби клієнтів, | | |4 438 961,46 | |всього | | | | |19.1 Засоби клієнтів |2027, частина | |3 107 154,12 | |юр.особ |2091,2093,2094,20| | | | |96,2180,2190,2210| | | | |, 2241,2242,2243, | | | | |частина | | | | |2246,2251,2252,22| | | | |53,2261,2262,2263| | | | |, 2271,2272,2273 | | | |19.2 Засоби клієнтів |Частина | |1 331 807,34 | |фіз.особ |2091,2220,2231,22| | | | |44, частина | | | | |2246,2254,2264,22| | | | |74 | | | |20. випущені боргові |2100,2232,2245,22| |- | |зобов'язання |55 за мінусом | | | | |2110 | | | |21. Інші зобов’язання |2092,2170−1180,24| |1 665 943,16 | | |80,2650,2660,2740| | | | |, 2750,2770,2780,2| | | | |790,2800,2810 | | | |22. Всього (17+.+21) | | |6 104 904,62 | |23.Доходи майбутніх |2700,2710,2720 | |176 252,52 | |періодів | | | | |24.Власні засоби |3000,3040,3050,30| |194 476,56 | | |70 за мінусом | | | | |3090,3100,1666 | | | |25. Доходи банку |Рахунки класу IV | |- | |26. Всього пасивів | | |6 475 633,70 | |(22+.+25) | | | | |ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ | | | |.

———————————;

Комплексний.

аналіз банківської діяльності.

Оцінка фінансово-економічної ситуації в країні.

Інтегрована оцінка фінансової стійкості.

Оцінка бізнес-плану банка.

Аналіз власних, запозичених й залучених коштів.

Аналіз фінансового стану позичальника.

Аналіз активів.

Аналіз додержання економічних нормативів.

Аналіз доходів, витрат й прибутковості.

Аналіз банківських ризиків.

Аналіз ліквідності.

За терміном залучення.

Термін залучення не обмежений.

Термін залучення понад року.

Термін залучення менше року.

Термін не визначений.

Спосіб розрахунку Власний капітал, що споживається Неробочий («мертвий») власний капітал Робочий власний капітал.

Характер використання в банківський діяльності.

Балансовий власний капітал Нормативний власний капітал Статутний капітал Нерозподілений прибуток Субординований капітал.

Резервний капітал та інші спеціальні фонди й резерви.

Порядок та джерела формування.

Характер використання власниками.

Власний капітал, що нагромаджується.

Іноземний власний капітал.

Резидентність Національний власний капітал Державний власний капітал Колективний власний капітал.

Форма власності.

Приватний власний капітал Власний капітал у формі фінансових активів Власний капітал в матеріально-речовій формі.

Форма інвестування Власний капітал в грошовій формі.

Пайовий власний капітал.

Організаційно-правова форма діяльності банку.

Акціонерний власний капітал.

Класифікаційні ознаки видів власного капіталу.

Слухач грн. ЗФ-02 Кобилянська Світлана Володимирівна.

Керівник викладач Бережна Леся Віталіївна До захисту на ДІК допустити ___________________.

(підпис, дата).

Декан факультету перепідготовки фахівців доц. Веретільник Т.І.

Основний сервер системи.

Банк № 1.

ПУЖКХ.

Банк № 2.

УВКХ.

Вузел зв’язку.

Тепломережі.

Пошта.

МБТИ.

ПУКХБ Пенсійний фонд.

ГАЗ.

РЭС.

Податкова інспекція.

Інші організації.

Паспортний стіл.

Банк одержувача.

Банк одержувача.

Бухгалтерия.

ППКП № 1.

ППКП № 2.

ППКП № 3.

платник.

платник.

платник.