Отдел підтримки електронних платежів банка

Отдел підтримки електронних платежей.

1 Призначення електронних платежів …2 2 Вимоги до відділу електронних платежів …3 3 Загальна структура відділу …4 4 Состав.

1 Технічне забезпечення …7.

2 Системне програмне забезпечення …7.

3 Мережне забезпечення …9.

4 Кошти організації баз даних …10.

5 Прикладне програмне забезпечення …10.

6 Інформаційне забезпечення …11.

5 Технологія обробки інформації …12 6. Обслуговування системи …13 7. Захист інформації …14 8. Оцінка ефективності …15 9. Список використовуваних джерел …17.

1. Призначення електронних платежей.

В усіх країнах платежі перестають бути «паперовими» і стають електронними. Сучасні платіжні системи з’явилися як протидія обробці паперових документів. Автоматизація відбулася на стадії, коли окремі ділянки обробки стали самостійно переходити електронну рівень, не чіпаючи весь процес загалом. Сьогодні маємо ситуацію, коли основні переваги можна отримати роботу, лише використовуючи електронні платежі, що дозволить використовувати нові параметри ефективності, забезпечувані новими технологиями.

Успішне застосування системи електронних платежів грунтується наступних предпосылках:

. Розподілені мережні рішення (наприклад, інтернет і TCP/IP) й комунікації у часі з урахуванням прямих контактов.

. Готовність споживачів та його інтерес для використання електронних інтерфейсів і до об'єднання своїх внутрішніх систем з банківськими системами обробки транзакций.

. Інфраструктура безпеки, яка використовує сучасні методи шифрування, і «безпечний чіп з урахуванням процессора.

. Зниження вартості обробки реальному часі й телекоммуникаций.

. Зростання глобальних транскордонних телекомунікацій, потребують ефективного міжнародного взаимодействия.

Застосування електронних платежів дозволяє скоротити терміни документообігу, підвищити збереження й захищеність інформації з платежах усім стадіях її обробки, ефективніше використовувати банками коштів з допомогою здобуття ними інформації про стан кореспондентських рахунків у реальному режимі времени.

Дозволяє отримати безотзывность платіжного повідомлення й закінченість міжбанківського розрахунку, дематериализацию платіжного оборота.

2. Вимоги до відділу електронних платежей.

Основні завдання, покликані вирішувати відділом електронних платежів, у вигляді електронних документов:

. Ведення рахунків, обслуговування запросов.

. Касові операции.

. Переводы.

. Платежи.

. Комунальні платежи.

. Міжбанківські операции.

. Фундаментальна обізнаність із карточками.

. Захист інформації від несанкціонованого доступа.

(криптографічна защита).

. Автоматизована інтерактивна підтримка додатків і клієнтів під час эксплуатации.

. Ефективна полнофункциональная графічна підтримка доступу до приложениям.

3. Загальна структура отдела.

[pic].

Мал.1 Структура відділу підтримки електронних платежей.

Відділ підтримки електронних платежів складається з чотирьох основних подсистем:

1. Підсистема роботи з пластиковими карточками.

Підсистема варта рішення наступних задач:

. виконання операцій із картсчетам, отримання довідкової і звітної информации;

. видача готівкових коштів за магнітним карточкам;

. прийом платежів за комунальні та послуги, оплачених з допомогою пластикових карт.

2. Підсистема «Клієнт — Банк».

Підсистема «Банк» варта рішення наступних задач:

. автоматична первинна обробка які поступили електронних документів і майже запитів про стан електронних документів і майже рахунків електронного клієнта установи банка;

. виконання електронних документів електронного клієнта установи банка;

. ведення архіву електронних документов;

. взаємодію Космосу з базою даних ВАС «Операційний день установи банку» і коїться з іншими системами.

Взаємодія підсистем «Клієнт» і «Банк» грунтується на следующем:

. ініціатором обміну є підсистема «Клиент»;

. передані дані з однієї підсистеми до іншої мають певний формат;

. підсистема «Банк» обробляє електронні документи тільки від зареєстрованих у її базі даних електронних клієнтів установи банка.

Підсистема «Банк» формує для підсистеми «Клиент»:

. повідомлення про стан прийнятого електронного документа;

. повідомлення про неправильно оформленому електронному документе;

. електронний документ про стан рахунків електронного клієнта установи банка;

. електронний документ зі довідкової інформацією (курси валют, довідник виконавців установи банку, довідник банков);

. повідомлення електронним клієнтам установи банку від виконавців установи банка.

3. Підсистема «Міжбанківські расчеты».

Підсистема міжбанківських розрахунків складається з сукупності правив і програмно-технічних коштів, з яких здійснюються міжбанківські розрахунки з метою выполнения:

. платіжного доручення клієнта банку, здійснює фінансовий розрахунок із юридичним чи котра фізичною особою, що володіє рахунком й інші банке;

. власного платіжного доручення банку, здійснює фінансовий розрахунок із іншим банком, юридичним або котра фізичною особою, що володіє рахунком й інші банке.

Міжбанківські розрахунки між учасниками здійснюються через передачу електронних розрахункових документів через телекомунікаційну систему та його обробки програмно-технічними комплексами.

4. Підсистема «передачі «.

Підсистема передачі варта обміну у вигляді телекомунікаційних систем. Система аутенфикации і авторизації є невіддільним ланкою передачі. Усі передані дані шифруються, під час роботи через мережі загального користування обмін відбувається через «туннели».

4. Состав.

11 Технічне обеспечение.

Найбільші вимоги висуваються до серверам. Серверу мали бути зацікавленими надійні, ефективні (вимогу до швидкодії й обсягом оперативної пам’яті) забезпечуватиме можливість накопичення та зберігання великих обсягів інформації (вимогу до накопителям на жорстких магнітних дисках або іншими пристроям тривалого зберігання інформації). Можливо застосування багатопроцесорних систем. Це може бути серверу відомі виробників (Compaq, Dell);

На робочих станція фахівців, можливо, використовувати робочі станції, щоб забезпечити нормальне функціонування, встановлених ними «АРМ».

На цей час оптимальним вибором, було б комп’ютер з урахуванням процесора Intel Celeron 1200, з гаком обсягом вінчестера (20 гігабайтів), з інтегрованим на материнської платі звуком, відеота мережевий плате.

Також відділ має бути оснащений такими пристроями: принтери (матричні ще зручною друку з використовуваних програм фірм «Mебиус», «Сотклуб», і навіть лазерний ще якісної друку вихідних даних), модем передачі информации.

12 Системне програмне обеспечение.

Системне програмне забезпечення координує роботу різних компонентів комп’ютера та ж виконує функцію посередника між прикладними програмами і апаратним забезпеченням. Системне програмне забезпечення, яке управляє роботою комп’ютера, називається операційній системою — ОС (operating system — OS). До іншому системному програмному забезпеченню ставляться програми трансляції, змінюють команди мов програмування в виконуваний машинний код, і навіть різні утиліти (utilities) — програми обслуговування комп’ютера та периферійних устройств.

Функції ОС можна порівняти з обов’язками головного менеджера. Операційна система вирішує, які ресурси комп’ютера будуть використані, які будуть запущені у якому порядку будуть слідувати й інші операції до виконання поставленої користувачем задачи.

Отже, операційна система виконує три основні функции:

. розподіляє (allocates) і призначає (assigns) використання ресурсів компьютера.

. планує (schedules) використання ресурсів комп’ютера та час виконання задач.

. здійснює поточний контроль (monitoring) роботи компьютера.

Програмне забезпечення, це переважна більшість системи. Без програмного забезпечення комп’ютер лише купа железа.

Як серверних операційними системами у проекті будемо використовувати Windows 2000 advanced server. Можливе також використовувати Novell Netware 6.0 чи інші высоконадежные операційні системы.

13 Мережне обеспечение.

[pic].

Рис. 2 Схема комп’ютерну мережу відділу підтримки електронних платежей.

Основним транспортного протоколу використовуватимемо TCP IP.

Маршрутизатор забезпечує обмін інформацією зі іншими банками, міжбанківським розрахунковим центром, юридичними і фізичними клієнтами, процессинговыми центрами, і навіть забезпечує підключення до інтернет. Для цього використовуватимемо устаткування «Cisco», необхідної комплектации.

Firewall забезпечує безпеку мережі, веде протоколи, і навіть аутенфицирует і авторизирует подключения.

У центрі мережі встановлено високопродуктивні концентратори. Бажано використовувати устаткування «Cisco», наприклад «Cisco Catalyst».

14 Кошти організації баз данных.

Безумовно необхідно використання технології клиент-сервер.

Як SQL серверу можливо застосування Oracle SQL чи MS SQL.

Основне перевагу даних серверів — обслуговування великого кількості пользователей.

15 Прикладне програмне обеспечение.

Програмне забезпечення (software) — це набір команд, управляючих роботою комп’ютера. Без програмного забезпечення комп’ютер зможе виконувати завдання, які ми звичайно пов’язуємо з комп’ютерами. Функції програмного забезпечення следующие:

. управляти комп’ютерними ресурсами организации;

. забезпечувати користувача усіма інструментами, необхідні вилучення користі зі цих ресурсов;

. виконувати роль посередника між організаціями та береженої информацией.

Вибір відповідного потребам організації програмного забезпечення — одну з ключових завдань управляючого персонала.

Як прикладних програмних продуктів може бути обрані як свої розробки, і продукти сторонніх фірм, що спеціалізуються з написанні банківського програмного забезпечення. Наприклад «Мебіус», «Софтклуб».

Наприклад, під час роботи з пластиковими картками використовуватимемо на сервері систему емісії карт розробки компанії «TIESTO KONTS Financial Systems» Ltd., а ведення картсчетов «SC-CARD» від «Софтклуба». Основні функції даного ПО:

. виготовлення (эмбосирование, авторизація) пластикових карт.

. відкриття карт-счетов.

. супровід карт-счетов (проведення видаткових транзакцій, зарахування на карт-рахунку, списання по тривалим п/п і т.п.).

. забезпечення конфіденційності информации.

. оперативна обробка вихідний файлів з поступлениями.

17 Інформаційне обеспечение.

Інформація, необхідна до роботи відділу постачається з наступних источников:

. вищі підрозділи банка.

. Redmi-файлы до встановлюваному ПО.

. автоматизована нормативно-информационная система LNAView.

. нормативно-правова система «КонсультантПлюс».

. інші підрозділи банка.

5. Технологія обробки информации.

Технологія обробки інформації різна освіта у різних подсистемах.

Наприклад, основою підсистеми «міжбанківських розрахунків» належить здійснення міжбанківських розрахунків з великим і терміновим платежах на валовий платній основі у реальному режимі часу (за принципами RTGS).

У період зародження системи електронних платежів банки вирішили проблему синхронізації шляхом розрахунку транзакцій через центрального посередника до того, як переводити платежів до банк-получатель. У цьому на підтримку розподіленої мережевий обробки електронної середовищі, потрібна наявність розподіленої міжбанківської обробки э-платежей. Цю функцію у Білорусі виконує БМРЦ. Усі банки в міжбанківських розрахунках користуються регламентованими правилами центра.

У платіжної системі платіжний потік ділиться на два: на великі й термінові платежі, в подальшому оброблювані у системі BISS як реального часу із виставою платежів до чергу, й можливістю мінімізації черги шляхом проведення взаємозаліку котрі стоять у ній платежів. І інші платежі (несрочные), що проводилися клірингової системі з різними інтервалами проведення клірингу протягом поточного дня.

У підсистемі роботи з пластиковими картками обробка інформації виробляється як і режимі реального часу, як наприклад під час видачі готівкових, і у режимі пакетної обробці при оплату комунальні платежі, оплаті послуг користування мобільний телефон і т.д.

6. Обслуговування системы.

Після інсталяції відділом автоматизації банку програмного забезпечення починається етап обслуговування системи, що триває період її эксплуатации.

Під обслуговуванням системи мається на увазі комплекс заходів, підтримуючий функціонування системи у робочому режимі, вдосконалення системы:

. обслуговування, діагностика, і ремонт технічних средств;

. адміністрування сіті й баз данных;

. резервне копіювання информации;

. відновлення (модернізація) ПО.

7. Захист информации.

Відповідність системи з міжнародними вимогами захисту інформації забезпечується наступним образом.

. засобами апаратного забезпечення: використовувати системи апаратного шифрування, апаратної ідентифікації і аутентифікації (дійсності), електронних ключів і т.д.;

. засобами ОС: використання ОС з сертифікованими засобів захисту інформації та розмежування доступа;

. засобами СУБД: використання професійних СУБД з сертифікованими засобами розмежування доступу до інформації та засобами аудиту й журнализации;

. прикладних програмних забезпеченням: розмежування доступу до інформації, ведення журналу всіх операцій, контроль роботи активних користувачів системи, електронна підпис і кошти криптографічного захисту данных;

. організаційними заходами: інструктаж користувачів, технологія породження і передачі ключовою информации.

Система має відповідати з міжнародними вимогами зі збереження і цілісності інформації. Це питання також має вирішуватися на кількох уровнях:

. засобами апаратного забезпечення: системи безаварійної роботи, застосування RAID-технологии, застосування кластерных технологій і т.д.;

. засобами СУБД: використання професійних СУБД з двухфазовыми механізмами транзакцій, із можливістю on-lineрезервирования;

. організаційними заходами: інструктаж користувачів, резервування информации.

8. Оцінка ефективності отдела.

Найчастіше використання системи електронних платежів сприймається співробітниками банків як спочатку затратна стаття своєї діяльності, працююча лише з імідж банку. Але тут інше, хоч і імідж банку немало важливий у боротьбі клієнта, отже, і за прибуток банку. Саме таких банках електронні платежі немає розвитку і є «мертвим вантажем ». Насправді електронні платежі зручні і вигідні (саме економічно вигідні) обидва боки, їх використовує - і банку, і клієнту. Звісно, якщо банк підійде стосовно питання про використання системи електронних платежів саме з такою стороны.

Які вигоди клієнта? Насамперед, економія відмовитися від щоденних візитів до банк (бензин, відволікання співробітників). З іншого боку, бувають ситуації, коли візити просто неможливі (дальність розташування, відрядження, термінові роботи та ін.). Підвищується продуктивності праці бухгалтерів, т.к. швидкість оформлення платежу значно більше, ніж у ручному варіанті. Це з великих обсягах призводить до вивільнення робочих місць. Разом з цим підвищується швидкість звернення денег.

Вигоди банку перебувають у следующем:

. підвищення продуктивність праці операционистов і звільнення робочих мест;

. зняття відповідальності за вміст документів із робітників анка, тобто. операционист неспроможна внести спотворення до них клієнта за узгодженням системи електронних платежів з операційним днем банка;

. автоматизація документообігу ведення коррахунків банківкореспондентів і міжбанківського клиринга;

. крім цього, можливість залучення нових клієнтів з допомогою надання нової услуги.

Реальний ефект від участі застосування системи електронних платежів складається із багатьох показників. Важливі як якісні ці показники системи як такої, а спосіб застосування сили, ті можливості, що реалізує і підтримує банк. Кожен банк, експлуатує системи електронних платежів визначать пов’язаний із нею перелік послуг, їхня якість, час виконання, вартість. Некоректна установка співвідношення цінаякість призводить до заморожуванню системи, вона стає вигідна однієї чи обидва боки. І це вина системи, а вина того, хто її застосовує. Звісно, система електронних платежів не ставляться до засобів, які відразу дають прибуток і окупаються одного дня — потрібен час на «розкрутку» системи. Правильно продумані економічні аспекти застосування систем приведуть як до окупності самої системи, устаткування, телекомунікаційних каналів, обслуговуючого персоналу, до отриманню доходу. Помилки під час розрахунків, навіть за прекрасному рішенні решти питань, зроблять систему збитковою і, якщо не виправлені, приведуть до відмиранню системы.

За позитивного рішення економічних питань недоцільний «усредняющий» підхід всім клієнтам банку. Найефективніший диференційований підхід, розбивка клієнтів на групи й визначення перспективами кожного із них своїх якісних і кількісних характеристик. Біля кожної групи буде свій потік певного типу документів і майже клієнту цікаві послуги певного виду. Клієнт оцінюватиме ефективність застосування системи у своїх умовах і все клієнти здатні адекватно оцінити послуги до практичного застосування системи. Іноді ефективна цілеспрямована робота з клієнтами: навчання основам електронних платежів, демонстрація системи, досвідчена експлуатація, передача у тимчасове користування (оренду) тощо. Источники.

1. Платіжна система Республіка Білорусь. Підготовлено Національного банку Республіки Білорусь у і Комітетом по платіжним і розрахунковим системам центральних банків країн Групи 10. Вересень 2001.

2. Платіжні і клірингові системи. Національний банк Білорусі. Системи платіжних карток. Попередній доповідь. Січень, 1997.

3. Куратева Т. В. Комп’ютерні мережі. Мн.: БГЭУ 1996 г.

4. Рад Б. Я. Інформаційні технології. М.: 1994 г.

5. Захист програмного забезпечення. під ред. Д.Гролувера. М.: Світ, 1992 г.

6. Технічне забезпечення комп’ютерних мереж. /Під ред. О. Н. Морозевича.

Мн.: АНБ, 1996 г.

7. Автоматизовані системи обробки економічної інформації. Під ред. Рожнова В. С. М.: Фінанси і статистика, 1986 р. ———————————;

Клиенты.

(інтернет, модем).

Зв’язок із процессинго-выми центрами Межбанковский розрахунковий центр

Міжбанківські расчеты.

Зв’язок із операційним днем банка.

Підсистема роботи з пластиковими карточками.

Підсистема передачі данных.

Подсистема.

Клієнт — банк.

Маршрутизатор Сервер віддаленого доступа.

Firewall Сервер аутенфикации і авторизации Сервера щоб забезпечити процессинг пластикових карток SQL сервер Файл сервер Сервер «Банк — клієнт» Поштовий сервер, який би межфилиальные платежи Специалисты роботи з «Клиент-банк».

Специалисты роботи з пластиковыми Сервера операційного дня банка БМРЦ Платіжні термінали Клиенты.

Фахівці з адмініструванню системы.