Допрос в палаці Ірода Великого

Допрос у палаці Ірода Великого

(Анализ епізоду з глави 2, частини 1 роману М. А. Булгакова «Майстер і Маргарита » .).

Роман «Майстер і Маргарита», з якого Булгаков працювали з кінця 20-х аж до смерті, приніс йому посмертну б світової слави. Булгаков писав свій роман як історично і психічно достовірну книжку своєму време-ни та її людях, і тому роман став унікальним людським документом тієї примітною епохи. І тоді ж момент це многосмысленное розповідь об-ращено у майбутнє, є тією книгою на все времена.

Роман складний по своїм змістом, структурі та образному строю: сати-рические сцени сучасності чергуються з психологічно заглибленими сце-нами древнього світу. Долі реальних героїв післяреволюційної Москви, гро-тескных, дивакуватих, переплітаються з зведеними в реальність полусказоч-ными (Воланд та її почет) і міфологічними (Ієшуа — Христос) образами. Усе це вказує авторську концепцію добра і зла як вічно сусідніх і пе-реходящих одне до іншого почав життя. Ідея вічного протистояння духовного ідеалу силам зла виражається з допомогою философско-этических проблем, постав-ленных Булгаковим в романе.

Ершалаимские глави більш як московські допомагають зрозуміти й осмислити основну ідею роману. Особливо чітко вона простежується у другому розділі, в сцені допиту жебрака бродячого філософа прокуратором Іудеї Понтієм Пила-том. Варто зазначити, що Булгаков не переказує, а переосмислює еван-гельский сюжет, більше, веде різку полеміку з євангельської трактуванням образу Пресвятої Богородиці. У образі Ієшуа Га-Ноцрі зображений не син Божий, а син людський, що має найвищий моральний ідеал добра, співстражданні, відваги. Змінено й характер проповіді, Булгаков залишає лише одна нравст-венное становище «Усі люди добрые».

Сюжет Євангелія визначається подіями життя Ісуса, а й у Булгакова головною особистістю стає прокуратор. Пілат — складна драматична фи-гура. Він розумний, близький людських почуттів, живого співчуття. Поки Ієшуа проповідує, що добрі, Пілат схильний дивитися поблажливо цього дивацтво. Хоча першим спонуканням прокурора мав намір «повісити його», не обтяжуючи себе допитом, але з відчуття обов’язку він продовжує ставити запитання та у тому числі питання про істину. Для чого Ієшуа відповів: «Істина насамперед у тому, що з тебе болить голова, і болить так, що легкодухо по-мышляешь про «смерть». Диво? Ні. Зцілення словом — вже рідкісне явище на практиці хорошого психотерапевта. У основі його — величезна проникливість, розуміння чоловіки й головне якість — сострадательность.

Пилат не хоче смерті цьому чоловікові й готовий скасувати уже смертний вирок, винесений Малим Синедріоном. Та ось промова зайшла про верховної вла-сти, і Пілата простромлює гострий власний страх і за себе, і поза Ієшуа. Він непомітно старает-ся підказати арештантові рятівні відповіді, але може злукавити, заявляючи, що «всяка влада є насильством з людей, і почнеться час, коли бу-дет влади ні кесарів, ані будь-якої іншої влади». Всесильний прокуратор теря-ет залишки гордого гідності: «Ти думаєш, нещасний, що римський проку-ратор відпустить людини, говорив те, що говорив ти? Або ти думаєш, що готовий зайняти твоє місце? Я твоїх думок не поділяю». Через страху погубити свою кар'єру Пілат йде проти свої політичні переконання, проти голоси людяності, проти совісті. Його буква стверджує уже смертний вирок, проявивши боягузливість, яку сам згодом назве найстрашнішим пороком. Жорстоко покарають Пи-лат за своє боягузство, багато безсонних ночей буде мучитися він тим, що «чогось не договорив тоді, давно, 14 числа весняного місяці нісана», що не пішов «на все, аби врятувати від страти рішуче нічого невинної людини божевільного меч-тателя і врача».

В даному епізоді Булгаков порушує питання моральну відповідальність людини за події довкола. Письменник впевнений, що страшніше відкритого зла конформізм тих, хто зло розуміє, готовий засудити його, здатний йому препятство-вать, але з робить цього через малодушності, боягузтві, звички до комфорту, страху за кар'єру. У булгаковської легенді про Ієшуа і Пілаті закладено вічні цінності, вічні істини, які, будучи занедбаними або зруйнованими, неодмінно отра-зятся на моральному стані суспільства.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.