Концептосистема німецького парентального конфронтативного дискурсу

Сучасні лінгвістичні розвідки, у фокусі досліджень яких знаходяться проблеми реконструкції ментального підґрунтя діяльності людини (Жаботинська С. А., Карасик В. І., Кубрякова О. С., Мартинюк А. П., Приходько А. М., T. А. van Dijk, R. Jackendorff, G. Lakoff та ін.), концентруються на вивченні різнотипних структур репрезентації знань: концептів, концептосфер та концептополів (об'єднаних спільністю логікосмислового або предметного змісту), концептосистем (дискурсивно-релевантних формацій концептів), когнітивних карт (ментальних каркасів дискурсивних практик, що розкривають усталений спосіб осмислення певного сегмента діяльності).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Парентальний дискурс (ЦД) як одна з дискурсивних практик етноспільноти, попри привабливість, дотепер не зазнав активних дискурсологічних досліджень. Його окремі аспекти вміщувалися у фокус досліджень структури і прагматики російськомовної розмовно-побутової (Борисова І. М.), та сімейної комунікації (Байкулова А. М., Занадворова А. В., Ритнікова Я. Т., Сиротиніна О. Б.), авторитарного дискурсу (Крючкова П. Г.), вікової і тендерної диференціації тактикостратегічних конфігурацій (Бірюкова Т. Г., Галапчук О. М., Піщікова К. В.), лексичних особливостей спілкування сім'ї (M. Bцttger, S. Hдwel, J. Kramer, H. Kratzmeier, M. Wulff), невербальних засобів комунікації (Солощук Л. В.). У межах когнітивно-дискурсивної парадигми комунікація батьків та дітей досліджувалася, насамперед у комунікативнопрагматичному плані, в англомовному соціумі (Бігарі А. А., Гридасова О. І., Семенюк А. А.). Однак, питання, пов' язані із його когнітивним підґрунтям, що детермінує семантико Осовська І. М. Концептосистема німецького парентального конфронтативного дискурсу когнітивну і комунікативно-прагматичну специфіку парентального спілкування в межах певної лінгвокультури, залишаються відкритими.

На сьогодні доведено, що дискурс володіє відповідним семіотичним простором дискурсотвірних концептів [4; 7] - системорелевантним утворенням, на основі якого виникає дискурсивна концептосистема [8]. Сукупність взаємопов'язаних концептополів і концептосистем, що відображають знання індивіда про певні фрагменти світу, формують структуру концептуальної картини світу, дослідження якої є актуальним і перспективним на тлі сучасної антропоцентричної парадигми. Передбачаючи, що обраний об'єкт дослідження — конфронтативний різновид сучасного німецького ПД (КПД) — актуалізує специфічний набір концептів, ставимо за мету розвідки окреслити структуру його концептосистеми — дискурсивної конфігурації концептів. Дослідження здійснюємо на матеріалі персонажного мовлення сучасних німецьких прозових творів, фільмів та сценаріїв.

Виходячи з наявності у будь-яких системах системотвірних, набутих та нейтральних складових, підтримуємо думку про наявність відповідних різновидів концептів — генеративних, дериватних та нейтральних — і в КПД зокрема [5, 89−96]. Саме генеративні концепти-автохтони [7; 9] формують «скелет» його концептосистеми. Адекватним методологічним підходом для їх встановлення вважаємо синтез концептуального аналізу та лінгвокватитативних методів, що дозволяє встановити цілісну ментальну репрезентацію КПД у статистично верифікованій концептуальній структурі та системі кореляцій між її елементами.

Встановлення автохтонів КПД вважаємо за доцільне здійснювати на основі наступних аргументів. Холістична теорія як методологічна база сучасної когнітивної лінгвістики суміщає формати представлення семантичного та концептуального, вважаючи мову основним засобом категоризації і концептуалізації світу. Уявлення, згідно з яким значення мовного вираження прирівнюється до позначеного ним концепту, є визнаним як когнітивістами пострадянського простору, так і зарубіжними школами когнітивної лінгвістики. Вербальне втілення концептів підводить до необхідності виявлення їхніх актуалізаторів (відомих як об'єктиватори, експлікатори, вербалізатори, концептуальні кваліфікатори). Відповідно, можна припустити, що виокремлення констант концептосистеми КПД можливе через «інвентаризацію» текстів, фіксацію об' єктиваторів концептів, групування їх у семантичні області (домени) та визначення матриці концептів як основних пучків смислу в межах КПД. Методики статистичного аналізу дають змогу через визначення статистичної значущості (верифікацію даних за методикою розрахунку критерію хі-квадрат та коефіцієнту взаємної спряженості Чупрова К [6]): а) презентованості домену в текстах КПД та б) певних концептів у виокремлених доменах надати статус автохтонів КПД певним концептам з інших полів.

Описана процедура дозволила зафіксувати у межах КПД 18 доменів зі 118 концептів. Шість доменів демонструють статистичну значущість, у їхніх межах визначаються 26 значущих концептів. Такими є:

у домені «побутова і фінансово-господарська сфера» — концепти GELD (Du hast wieder dein Konto ьberzogen! Du hast nichts (Geld) auf dem Handy?! Wo sind denn deine Kohle verschwunden?), HAUSHALTSGERДT / GEGENSTAND) (Du hast die Kaffeemaschine kaputt gemacht; Betrachte es einmal so — deine Mutter braucht Hilfe im Haus, also rдum die Tцp fe und P fannen wieder fort; Ich verlange, halt dich vom Wagen weg!), EINKAUF (Ich frage mich warum ich Mцglichkeit der Teilhabe an Freizeit, Mobilitдt und Konsum durch euch eingeschrдnkt habe?; Du kaufst mir keine Klamotten!);

у домені «риси характеру» — антиконцепти морального і антропоморфного плану UNDANKBARKEIT (Ich habe mich bereit erklдrt mitzugehen und du kьmmerst dich sogar nicht darum, dich zu bedanken), UNPЬNKTLICHKEIT (Ich muss leider deine Unpьnktlichkeit betonen), EGOISMUS (Du verdienst es nicht, wenn du so rьcksichtslos und egoistisch gewesen bist), BESCHДFTIGKEIT (Du hast genug Zeit, hier in der Sonne rumzuliegen! Und fьr deine kьnstlichen.

Fingernдgel und fьr deine blцden Wдschepartys. Nur fьr deine Tochter hast du keine Zeit!), OPFERHEIT (Ich hab mich entsagungsvoll der Familie gewidmet, mich fьr die Familie aufgeopfert; Die Sorge fьr euch macht mein Leben aus); LЬGENHAFTIGKEIT (Wozu denn immer wieder lьgen? Kannste nich mal Wahrheit sagen?;Wenn du mit diesen Spinnereien nicht aufhцrst., f;

у домені «суспільні цінності і конвенції» — концепти PFLICHT (Das ist deine Pflicht! Ich kenne meine Pflichte!), RECHT (Das ist mein gutes Recht, dir das du verbieten! Wir mьssen dir verbieten, mit diesen beiden Jungs auszugehen; Du sollst das so machen, wie ich es sage; Wenn ich es so abfinde, dann ist es eben so; Ich hab Recht darauf, mein Haar so zu tragen, wie ich will), BILDUNGSEINRICHTUNG (Auf der Schule bin ich durch, аж die bin ich 'n Irrer! In der Schule trдgt niemand einen karierten Regenmantel, ich hasse ihn!; Warum lassen sie solche Lehrer an einer staatlichen Schule unterrichten, wenn sie so schlecht sind?!), NORMVERLETZUNG (Stollberg behauptet, dass du ihn bedroht hast und als er dich nicht ins Haus gelassen hat, hast du sein Auto demoliert?! Oliver, dir droht wegen VerstoЯ gegen das Waffengesetz eine Arreststrafe!), а також негативно конотовані CHAOS / UNORDNUNG (Warum stieЯe ich in deiner Stube immer auf diese katastrophale Unordnung!), UNGESUNDE LEBENSWEISE (Du hast die ganze Nacht durchgesoffen? Sag mal, spinnst du?!; Du trinkst, du bist aggressiv, du redest nicht mit uns… Hast du getrunken? Du bist gerade erst aus der Psychiatrie… und willst betrunken zur Schule?! Was ist so falsch daran zu rauchen?);

у домені «соціальна діяльність» — концепти FEINDLICHKEIT / ENTFREMDUNG (Ich will mit ihm nichts zu tun haben, der ist mir zum Feinden geworden), KONFRONTATION / DISSENSUS (Ich lieЯe vielleicht meine Haare schneiden, wenn ihr nicht so viel mit mir nцrgelt! Solange ihr aber versucht, mich dahin zu bringen, sie zu schneiden, werde ich sie bestimmt lang behalten!; Das ge fдllt mir nicht; Und du hast widerliche Spiele auf deinem Computer);

у домені «родинна приналежність» — концепти KINDER (Komm mal her, Prinzessin, ich kдme dich), ELTERN (Wenn dir dein Leben so egal ist, bitte. Aber denk' auch an deine Eltern), GESCHWISTER (Warum erlaubt ihr dann Pit zur Schule mit dem Fahrrad zu fahren?; Wieso muss ich im Garten arbeiten und Tomas nicht?);

удомені «почуттяйемоції» -палітраконцептівзнегативною аксіологією ENTTДUSCHUNG (Du дhnst gar nicht, wie enttдuscht ich bin), ДRGER / HASS (Ihr seid alle ein Haufen dreckiger, alter, fieser Stinkstiefel!; Du bist gemein, ich hasse dich!), VERACHTUNG (Du hast den ganzen Tag gebummelt und deine Arbeit vernachlдssigt; Hцr mal zu, du, Herr Neunmalklug!), SCHULD (Du kannst mich nicht beschuldigen, ich muss das tun!), UNGERECHTIGKEIT (Da bist du ganz ungerecht! Wenn du Opa nicht immer wie `n Schwerverbrecher behandelt hдttest, nur weil er im Krieg war!; Das ist doch ungerecht Peter alles durchgehen lassen!), ANGST (Ich hab immer Angst, etwas Dummes oder Falsches zu sagen).

За результатами статистичного аналізу можна помітити, що очевидними сферами гармонійної нестабільності стосунків батьків і дітей у німецькому соціумі є такі суспільно негативні явища, як порушення прав і норм, шкідливі звички, безлад, необов’язковість, що актуалізуються у побутовій та господарській сферах життя сім`ї. Приводом до конфронтації стають невдячність, егоїзм, брехливість, неорганізованість дітей, зайнятість або жертовність батьків. Почуттєвою основою виникнення або наслідку конфлікту поколінь стають злість, відчуття несправедливості, розчарування, страху, провини або зневаги. Помітну роль у протистояннях між батьками та дітьми відіграють брати і сестри.

Встановлення автохтонів як концептів особливої ціннісної ваги не є остаточним у дослідженні концептуальної структури КПД, оскільки лише «аналіз сполучуваності концептів… дозволяє вибудувати ту картину світу, яка характерна буденній свідомості» [10, 59]. Думки про мотивованість сполучуваності семантичними властивостями [1; 3 та ін.], когнітивність зв’язків між об'єктами дійсності та близькість розміщення у тексті пов`язаних за смислом слів наштовхують на припущення, що розгляд сумісної присутності у тексті може відтворити фрагмент мовної картини світу, на тлі якої реалізується концептопростір КПД.

Логічним за такого уявлення стає визначення пар автохтонів, між якими існує статистично підтверджений зв’язок. Виявити його можна за допомогою простої лінійної кореляції Пірсона ®, що фіксує характерну для лінгвістичних явищ кореляційну залежність [6]. Логіко-семантичний аналіз контекстів із врахуванням смислових дискурсивних реалізацій вербалізаторів дозволяє зафіксувати верифіковану сумісну взаємодію концептів, зумовлену відношеннями підпорядкування, каузації, координації. Перші зафіксовані:

• а) на тлі гіперо-гіпонімічних відношень у домені, наприклад: GELD є «побутова сфера» (Ich verlange, dass mein Taschengeld verdoppelt wird!), EINKAUF є «побутова сфера» (Ich kauf nicht fьr mich ein, sondern fьr euch alle!), EGOISMUS є «риси характеру» (Ich hab gar nicht geahnt, wie egoistisch mein Sohn ist!), OPFERHEIT є «риси характеру» (Statt meine Identitдt sehe ich nur euch. Ich hab den Lebensweg eingeschlagen, den euch von mir erwartet hattet! Ich war immer fьr euch da. Ich hab euch alleine satt gekriegt, ich hab alleine auf euch aufgepasst, hab nachts euer Geschrei ertragen), ДRGER / HASS є «почуття й емоції» (Ich will mal deutlich sagen, ich hasse euch!), ANGST є «почуття й емоції» (Ich befьrchte, er wird mich verprьgeln!), KONFRONTATION є «соціальна діяльність» (Das ist nicht wahr und du weiЯt es ganz genau!!), та ін.;
• б)на тлі внутрішньодоменної концептуальної кореляції: UNDANKBAR-KEIT є EGOISMUS (Deine Undankbarkeit ist grenzenlos, du akzeptierst nur sich selbst und es wird Folgen haben!), UNGESUNDE LEBENSWEISE є NORMVERLETZUNG (Ob du es nicht kapierst, Rauchen ist ungesund und verantwortungslos! Wenn ich nochmal sehe, dass du rauchst, wird es dir leid tun!);
• в)на тлі міждоменної концептуальної кореляції: UNDANKBARKEIT є KINDER (Susi, aber warum so undankbar? Du warst doch immer so tolerant!), UNORDNUNG є SCHULD (Du Chaot, wegen deiner Unpьnktlichkeit schaffen wir nicht Oma zu besuchen!), BESCHДFTIGKEIT є ELTERN (Du Papa, deine Pflichte akzeptiere ich, aber du bist immer nur im Bьro und hast nie Zeit fьr uns!), PFLICHT є ELTERN (Ich bin deine Mutter und das ist meine Pflicht, dir was Positives beizubringen; Ihr seid meine Eltern, ihr mьsst mich schьtzen und unterstьtzen!), RECHT є ELTERN (Als dein Vater habe ich Recht das zu verhindern; Als mein Vater hast du kein Recht, mich zu beleidigen!), PFLICHT є KINDER (Gabriella, denk nicht, dass du keine Pflichten hast!), ДRGER / HASS є ELTERN (Alex, du дrgerst mich ununterbrochen!), ENTTДUSCHUNG є ELTERN (Du hast deinen Vater furchtbar, total enttдuscht!), VERACHTUNG є KINDER (Ich dachte, ihr werdet immer an meiner Seite sein und jetzt… ich verachte euch), SCHULD є KINDER (Klar, schuld sind immer die Schьler. Die sind faul, gewalttдtig und geisteskrank.), UNGERECHTIGKEIT є GESCHWISTER (Der blцde Jan, der дrgert mich ununterbrochen! Und du machst es so, als ob du das nicht bemerkst!), LЬGENHAFTIGKEIT є NORMVERLETZUNG (Du hast mich belogen, das war gemein, ungerecht und ьbel), OPFERHEIT є ELTERN (Mami hat dir ihr Leben geopfert aber du hast es nicht verdient).

За причинно-наслідковим принципом у КПД фіксуються такі статично верифіковані залежності: EINKAUF => UNDANKBARKEIT (Ich versuche dir alles zu besorgen, was du willst, aber du kannst es nicht schдtzen, ich kriege von dir kein winziges dankeschцn, nichts!), UNDANKBARKEIT => ДRGER (Du kцnntest dich wenigstens bedanken!.. Das find ich zum Kotzen!), UNDANKBARKEIT => ENTTДUSCHUNG (Du kцnntest wenigstens dankbar sein! Ich weiss nicht mehr, wie es weiter geht, wenn du deine Lebenseinstellung nicht дnderst. Du hast mich ja furchtbar enttдuscht), UNORDNUNG => NORM VERLETZUNG (Wegen deiner Schlampigkeit und Laxheit haben wir jetzt Verspдtung und werden blцd beim Ankunft aussehen!), EGOISMUS => KONFRONTATION (Nur du hast immer recht, nur du bist der, der sich nicht irrt… Du hast was falsches gemacht, was sich nicht wieder gutmachen lдsst), NORMVERLETZUNG => KONFRONTATION (Du hast dich falsch benommen, ich finde es scheuЯlich, wenn du nicht einmal versuchst, dir keine Mьhe gibst, das zu verstehen), NORMVERLETZUNG => SCHULD (Schuld bist du, nicht ich! Du hast dem kleinen Peter sein Spielzeug weggenommen, du hast ihn geschlagen!), NORMVERLETZUNG => ANGST (Ich habe Angst, der hat mich schon mal krдftig geschlagen, weil ich nicht aufgehцrt hab), UNGESUNDE LEBENSWEISE => KONFRONTATION (Ich werde deine Droggensьchtigkeit nie akzeptieren, ich werde immer dagegen sein! Ich werde kдmpfen!), BILDUNGSEINRICHTUNG => ДRGER (Ich hasse diese Schule! Ich hasse die Lehrer! Ich hasse diese blцde Ziege Frau lOllrath!), KONFRONTATION => ДRGER (Warum soll ich dir immer entgegenstehen. mit dir konfrontieren und streiten?! Ich hasse es!), UNGERECHTIGKEIT => KONFRONTATION (Das ist doch unfair! Ich kann damit nicht zurechtfinden. dass du mich einfach ignorierst! Ich werde auch so tun!), UNGERECHTIGKEIT => ДRGER (Dass finde ich Scheisse. das du so ungerecht bist! Einfach Scheisse! Ich hasse es. wenn du so unfair bist!), LЬGENHAFTIGKEIT =>ДRGER (Du solltest nicht lьgen. dann hдttest du keine solche Reaktion gekriegt!), OPFERHEIT => VERACHTUNG (Wem willst du Schuld daran geben. dass du dein Leben so vernachlдssigt hast?! Nur dir selbst. weil niemand es verlangt hat!).

Відношення координації демонструють концепти однакового статусу GEFЬHLE ^ PFLICHT (Ich bin deine Tochter und wenigstens einen Pflichtbesuch bin ich dir schuldig). BESCHДFTIGKEIT ^ KINDER (Ja. ich bin Powerfrau. aber ich muss auch um euch kьmmern).

Представлена методика дослідження екстеріоризації концептів у просторі тексту дозволяє сконструювати концептуальну карту КПД — мережу знань, що створює його концептуальний каркас, презентуючи процес преферентного використання ментальних одиниць, та є специфічним «ментально-інформаційним портретом», даючи уявлення про структуру, принципи організації і взаємодію системних елементів (Б. Величковський, Дж. Дінсмор, О. Селіванова, Е. Толмен та ін.). У світлі сказаного під когнітивною картою КПД розуміємо навігаційний когнітивний механізм обробки, збереження і використання інформації про парентальні стосунки у німецькій родині, інформаційну модель, що ґрунтується на ментальних репрезентаціях ціннісних, етичних і естетичних пріоритетів групи, яка здатна поповнюватися та ускладнюватися при взаємодії з дійсністю (див. стор. 209).

У ній як структурі пам’яті наявні схожі і знайомі для реципієнта соціально обумовлені інформаційні моделі - концепти як структуровані інформаційні архіви.

Змістовно узагальнивши представлені у когнітивній карті залежності, можна стверджувати, що значущими для міжґенераційної конфронтації є порушення суспільних норм, конвенцій і цінностей та пов’язане із цим (або спричинене іншими, побутовими факторами) виникнення негативних почуттів та емоцій щодо комунікативного партнера — дитини або батька / матері. Конфлікт між батьками та дітьми виникає як через недотримання приписуваних суспільних цінностей (18%) і загальнолюдських моральних норм (23%), так і на побутовому ґрунті (13%). Він викликає негативні особисті емоції (36%) та різнотипне протистояння (4%).

Невдячність, егоїзм, неорганізованість і брехливість дітей, самопожертва або зайнятість батьків, порушення норм, погані звички, невиконання обов’язків та зловживання правами обома сторонами, як батьками, так і дітьми — фіксують прототипні підстави для КПД, що проявляється внутрішнім або вербалізованим протистоянням. Перешкоджання порушенню норм, шкідливим звичкам, невідповідним діям, неконвенційній поведінці каузують розгортання та ескалацію парентального конфлікту, що, у свою чергу, спричинює різновекторні почуттєво-емоційні реакції - злість, ненависть, розчарування, зневагу, страх, почуття провини.

КПД демонструє плюралізм рішень як конфронтаційно-поглиблювального, так і маніпулятивно-компромісного характеру. Перші полягають у підтримці або інтенсифікації конфронтації намаганням довести свою думку, владу, силу. Другі, що домінують у німецькому соціумі як суспільстві високого рівня розвитку і когнітивної орієнтованості, презентують палітру можливостей: зміну загальних правил співіснування (в межах внутрішньосімейних об'єктивних); реальне або уявне реформування стосунків, зміна власного ставлення до проблеми (в межах внутрішньосімейних суб'єктивних), виявлення істиних бажань партнера, демонстрація негативних перспектив, пропонування компромісу, активізація зв’язків з одностатусним або різностатусними мовцями з метою залучення його як соратника (в межах позасімейних суб'єктивних).

Таким чином, експлікувавши методом когнітивного картування внутрішньогрупової мережі структуру мислення осіб спорідненої групи у конфронтативній ситуації на базі продукованих текстів, ми виявили у структурах мислення спільні елементи, що інтегрують КПД — автохтони, концепти, які набувають особливої ваги у процесі парентального конфлікту. Логіко-семантичний аналіз висловлень у дискурсивному контексті дозволив виокремити різнотипні автохтонні кореляції, які демонструють певні мисленнєві залежності як цементуючі пресупозиційні елементи у німецькій національній свідомості.

конфронтативний дискурс прозовий німецький.

Література

• 1. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность / И. В. Арнольд. — 2-е изд. — М.: Книжный дом «ЛИБРИКОМ», 2010. — 448 с.
• 2. Вдовиченко А. В. Расставание с «языком»: критическая ретроспектива лингвистического знания: [монография] / В. А. Вдовиченко. — М.: Изд-во Православного Свято-Тихоновского Гуманитарного университета, 2008. — 512 с.
• 3. Єсипенко Н. Г. Вербальний профіль і концептуальна структура англосаксонських культурних концептів: когнітивно-квантитативний підхід: [монографія] / Н. Г Єсипенко. — Чернівці: Золоті литаври, 2012. — 319 с.
• 4. Карасик В. И. Языковая кристаллизация смысла / В. И. Карасик. — М.: Гнозис, 2010. — 351 с.
• 5. Карасик В. И. Институциональные концепты/ В. И. Карасик // К юбилею профессора С. Г. Воркачева. Сб. ст. — Краснодар: Атриум, 2007. — С. 89−97.
• 6. Левицкий В. В. Семасиология / В. В. Левицкий. — Изд. 2, исправл. и дополн. — Винница: Нова Книга, 2012. — 680 с.
• 7. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики: монографія / Анатолій Миколайович Приходько. — Запоріжжя: Прем'єр, 2008. — 332 с.
• 8. Радзієвська Т В. Здоров’я в світі людини: цінність У8. ресурс (на матеріалі української художньої прози) / Т В. Радзієвська // Мова. Людина. Світ. Зб. н. ст. — К.: ВЦ КИЛУ, 2006. — С. 163−170.
• 9. Слышкин Г. Г. Лингвокультурные концепты и метаконцепты. — Волгоград: Перемена, 2004. — 290 с.
• 10. Чернейко Л. О. Металингвистика: хаос и порядок / Л. О. Чернейко // Вестник Московского университета. Сер. 9.: Филология. — 2001. — № 5. — С. 39−52.