История і сучасність російського арго

ИСТОРИЯ І СУЧАСНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО АРГО

Вступление

" Отличительнейшая риса в моралі є якась веселе лукавство розуму, насмішкуватість і мальовничий спосіб виражатися " , — писав О.С. Пушкін. Образність, характерна арго, це образність з сфери «гумору повішеників «[1], що у останнім часом привертає до всі більш пильна увага за низкою причин… (Бондалетов, 1966; Скворцов, 1980).

Арго розуміється, у разі, як різновид російської мови, існуюча з урахуванням російського мови, обслуговує різні колективи асоціального, з так званого злочинних елементів: спекулянтів, злодіїв, хуліганів (до злочинцям у СРСР відносять і гомосексуалістів, цим правилом і обумовлена обмовка з так званого) [2]. Розгляд нині російського арго як професійного мови злочинців і не відповідає ситуації, хоч і суперечить соціальним завданням відповідних органів [3].

1. Лексикография

Арготическая лексика немає у словниках російської, або входить у їх із відповідними позначками (йдеться про словниках, що видаються СРСР широкій читацьку аудиторію). Про це хотілося б сказати кілька докладніше.

Крупнейшим виданням словників арго є вийшов у Нью-Йорку чотиритомне видання, підготовлене У. Козловським. Крім зібрання з’явилася ще кілька словників у Франкфурті-на-Майні, Мюнхені й у Нью-Йорку (Збори російських злодійських словників … Козловського, 1983; Б. Бен-Яков, 1980; А. Скачинский, 1982; Козловський, 1986). У Совєтському Союзі у 1978 й у 1987 рр. видавалися словники (крім зібраних у 4-х томах), призначені для службового користування. На відміну від закордонних видань вони містять ілюстративного матеріалу і представляють сутнісно списки слів і висловів, розміщених у більш-менш алфавітному порядку. У цих списках-словарях зустрічається велике кількість помилок і некоректних тлумачень значень (часом значення арготизма трактується у вигляді арготизма без відповідних приміток).

Вместе про те вони містять значний лексичний корпус, відсутній у виданнях і відбиває новоутворення останніх. Здається, зараз цілком реальним є видання великого словника арго, враховує вікову лексикографічну практику. Про наукову значимості такої роботи не доводиться.

2. «Блатна музика «і просторечие

Отмечаемый дослідниками процес активізації арготической лексики, розширення сфери її вживання привело до того, що у сучасної російськомовної художньої літературі вони зустрічаються практично без будь-яких послід і приміток (Астаф'єв, 1989). Це переконливо засвідчує про широкому проникненні арготизмов в просторіччя, яке просякнуто «блатний музикою », тобто. арготизмами. Відцентрова політика «виправлення «злочинців і «злочинців «сприяла з того що «колишні «, тобто. мали судимість («зеки », «тюремники »), виявлялися серед цивільного населення під фіктивним наглядом відповідних органів.

Масштабы ж «колонізації «, стали відомими після появи творів А. Солженіцина, У. Максимова, У. Шаламова і мн. інших, проливає світло на соціальні причини активізації арготизмов: «Без цих блатних слівець не залишився жодної особи чоловічого чи жіночої статі, в’язень чи вільний, — хто був на Колимі… «(Шаламов, 1982, 221−222).

Расширение сфери вживання арготизмов пов’язано з тим, що стилістично де вони від просторічних слів і висловів [4] зі своїми своєрідною експресивністю. Розмежувати арготизм і просторічне слово який завжди можна (Бен-Яков, 1980, 13).

На рівні окремих одиниць на ролі критеріїв розмежування просторічної і арготической лексики можна використовувати семантичний і валентностный критерії. Наприклад: Що розкрив амбразуру? Вафлі повітрям не літають! Висловлення містить відомі словоформи, але що сенс висловлювання неясний внаслідок того що в відомих словоформ невідомих значень. У разі амбразура вживається у значенні «рот », вафля позначає «чоловічої статевої орган оральним зносинах ». Неясність висловлювання представляє відмітну особливість арготизмов, що становлять стійкі поєднання. Валентностные характеристики словоформ, під якими, за А. Ф. Лосевим, розуміється сполучуваність, тобто. здатність «окремого знака розпочинати зв’язку з іншими знаками », як можна переконливіше підтверджує аксіому: «Мовна валентність є нескінченна стихійна интерпретативно-смысловая валентність «(Лосєв, 1982, 125, 134).

В вищенаведених прикладах незвична, незвична сполучуваність звичайних, звичних словоформ маркірує арготизм на відміну просторечного висловлювання: «Уся лінгвістична «блатность «позначається у окремих словах, яким присвоєно своєрідне значення, але й в особливих, незвичайних поєднаннях слів з присвоєними їм своєрідними асоціаціями «(Бодуэн де Куртенэ, 1908, XIX).

3. Соціальні й лінгвістичні причини незрозумілості жаргонизмов

Такая сполучуваність породжена специфікою комунікативних інтенцій носіїв арго, з найбільш важливим є, очевидно, вираз негативного ставлення до не-блатным (як наслідок бінарного розподілу навколишнього світу на «своїх «і «несвоїх ») і підкреслення власної винятковості (останнє зближує арго і молодіжний жаргон, сленг) [5]. Похідними цих інтенцій є експресивність, емоційність, створювані з допомогою руйнації давніх і встановлення нових синтагматических зв’язків, що робить ефект окказиональности, образності і водночас, незрозумілості для не володіють арго.

3.1. Локальна ассоциативность

Эта незрозумілість викликається цілу низку причин. У тому числі слід назвати відмінності базових знань, відмінність пресуппозиций, що викликають порушення процесу комунікації й у літературному мові. Ще однією причиною, і очевидно, найбільш істотною, є створення новослів та його значень переважно семантичним (лексико-семантическим) способом із його достоїнствами й недоліками. Виникаючі у такий спосіб нові слова значення легко втрачають засновану на асоціаціях зв’язку з мотивирующими словами, якщо цей зв’язок не підтримується соціальними ситуаціями. Порівн. наприклад назви працівників міліції: лягавый, сміття. Вони уявляють собою вторинні номінації, що базуються на асоціаціях з тваринам, брудом, покидьками. Асоціації такого роду типові при освіті лайки.

3.2. А ось варіативність і стандартизация

Непонятности в деяких випадках сприяє і варіативність на фонетичному, словообразовательном і морфологічному рівнях. Порівн.: голови / башли / вежі, фикс (а), фарц (а), кодло (а), вафлер / вафлист, кореш / корефан, лягавий / лягавый / люгавый та інших. Що ж до синтаксису, його характерною рисою є прагнення стандартизації. Порівн.: «Якщо ми нашої промови як елементарної, далі неподільної синтаксическоф частини пропозиції маємо по більшу частину слово, то злодійська мова такий одиницею має у величезному вона найчастіше ідіоматичне вираз (associations fixes) — готовий штамп з кількох слів… «(Лихачов, 1935, 83−84).

Стандартизация, вживання стійких поєднань є одне з передумов створення нових значень і слів лексико-семантическим способом. Одне з компонентів такого поєднання зберігає загальноприйняте, загальновідоме значення, а інший — арготическое, причому синтаксична модель відповідає общеязыковой, точніше: висловлювання ці будуються по общеязыковым моделям. Порівн.: посадити на голку — посадити на піку / на кіл; зробити трояндочку — зробити операцію; тягти на когось — тягти він ковдру [6].

" Голка «позначає «медичний шприц », проте поєднання для цілому вживається у значенні «запровадити комусь наркотик з допомогою шприца ». «Трояндочка «вживається як і значенні «напіврозбита пляшка », і «рана, нанесена такий пляшкою », проте поєднання для цілому має значення «завдати рвану рану шматком пляшки ». «Тягти на когось «має значення «пред'являти претензії комусь, звинувачувати когось у чомусь «і є, очевидно, професійним запозиченням.

3.3. Заимствования

Исследователями постійно підкреслювався чималий відсоток запозичень в арготической лексиці (Бодуэн де Куртенэ, 1908, XIII; Лихачов, 1935; Загальне мовознавство, 1970, 489; Тимрот, 1983, 136−141), що, безумовно, є також одній з причин незрозумілості для не володіють арго [7]. Цей аспект арготической лексики на прикладі російської розглядався у низці робіт (Мова і література, 1931; Бондалетов, 1965; Тимрот, 1983). Здається, що «Умовні мови і жарґонах охоче вдаються до іншомовних запозиченням. Засвоєнню іншомовних запозичень почасти сприяв рухливий спосіб життя деяких соціальних груп — ремісників, торговців, кримінальних елементів та інших. Проте таки головною причиною у тому, що чужомовне слово є гарним способом маскування «(Загальне мовознавство, 1970, 489) змінюють місцями причину та досудове слідство й роблять помилку, яку попереджав ще у 30-ті роки Д. С. Лихачов (Лихачов, 1935, 51−52). Ще раніше про причини запозичень писав І.А. Бодуэн де Куртенэ: «Завдяки разношерстному племінному складу Російської держави до російської «блатний музиці «прилучаються теж різного роду «інородці «і «іншомовні «, і вони, звісно ж зрозуміло, накладають свою печатку цей своєрідний продукт мовного творчості… «(Бодуэн де Куртенэ, XIII).

Вместе про те справедливо відзначається вагомий відсоток запозичень з діалектів (Загальне мовознавство, 1970, 488), що також призводить до незрозумілості багатьох висловів [8].

4. Специфіка стійких сочетаний

4.1 Семантична специфика

Приверженность носіїв арго стійким сполученням загальновідома, валютний в промови надзвичайно висока. Приклад цих типових висловів хотілося б проаналізувати семантичну структуру слова зіставити його з відбитій в словниках.

Глагол брати може у складі стійких арготичних поєднань у таких значеннях:

1. «Заволодіти чимось, отримувати на свій володіння «- Брати банк (хату, касу). Брати (з) розписом (листом, прописом) «заволодівати чимось при допомоги ріжучих предметів ». Брати на халяву «отримувати щось без особливих зусиль », також: Брати на ширмачка. Брати на конверт «отримувати на свій володіння, застосувавши підробку » .

2. «Домагатися чогось обманом «- Брати на гармату «обманювати, розставляти комусь мережі «. Брати на бздюху «домагатися мети, залякавши чимось ». Брати на бога «домагатися чогось, впливаючи на почуття ». Брати на понт «домагатися мети з допомогою лестощів, обману » .

3. «Затримувати, заарештовувати «- Брати на кишені «затримувати з доказом злочину ». Брати на порожню «затримувати безпідставно.

4. «Домагатися успіху «- Брати на горло «домагатися успіху криком, репетувати когось ». Брати на шарапа «нахабно нав’язувати комусь свою думку ». Ваша бере «ви перемагаєте ». Брати на передок (передком) «домагатися успіху з допомогою сексу (про жінку »).

5. «Схоплювати рукою, зубами «тощо. — Брати за шкірку «хапати за комір, шию ». Брати на хомут «охоплювати за шию ззаду рукою ». Брати за храпок «хапати рукою за горло » .

6. «Смоктати «- Брати вафлю на зуб (на ікло) «смоктати статевий орган чоловіки » .

7. «Приймати з якоюсь метою «- Брати він «приймати провину за злочин він » .

8. «Ставити в безвихідь «- Брати за хобот (жопу, хомут).

9. «Забирати, нести з собою «- Брати зайвого «забирати більше, що слід, ніж належить » .

10. «Відчувати ж дію, вплив чогось «- Не бере «не діє, важить «(зазвичай, у негативних конструкціях).

11. «Гвалтувати «- Брати кошлатий сейф.

12. «Стягувати «- Брати проти ночі «стягувати плату за секс » .

13. «Наносити удар головою на обличчя «- Брати на калган.

14. «Отримувати задарма «- Брати (не було за фік собачий. Брати на фук.

15. «Виробляти дію, у відповідності зі значенням іменника «- Брати до справи «брати на крадіжку (злочин) ». Брати до паю «ділитися здобутим ». Брати кабур «робити підкоп » .

16. «Замислюватися «- Брати на думку.

17. «Взяточничать «- Брати (на) лапу.

18. «Знущатися над будь-ким «- Брати (сміхом, смехача) на характер «знущатися з потерпілим, висловлюючи йому псевдо-сочувствие » .

19. «Ображати «- Брати на зрозумів «ображати, вважати дурнем » .

20. «Випивати «- Брати на груди. Порівн. ньому.: sich einen zur Brust nehmen = etwas Alkoholisches trinken (Schonfeld, 1986).

Из цього, звісно, далеко ще не повного огляду очевидно, що семантичні структури дієслів різняться (Словник російської з чотирьох томів, 1985, т. 1, 113; Фразеологічний словник російської, 1986, 43−48). Деякі з наведених прикладів потребують поясненнях. Брати на протяг має дві значення: 1. «приховуватися з допомогою прохідній двері від переслідувачів «і 2. «обманювати (обкрадати), використовуючи при цьому прохідні двори (прохідну двері) ». Брати на конверт означає як «отримувати на свій володіння, застосувавши підробку », а й «обманювати жертву з допомогою конверта «(згортка, що складається з грошей немає та листків папери).

Первые два значення потребують застереженню: дієслова в наведених поєднаннях допускають синонимическую заміну дієсловами красти і заволодівати (чимось). Брати хату означає для злочинця не «обкрадати квартиру », а «заволодівати чимось, отримувати на свій володіння », тоді як не-преступника, говорить на просторіччі, актуально саме перше значення, то є «обкрадати квартиру «(хата у значенні квартира відзначається як розмовне: Koester, Rom, 1985, 424).

Вместе про те з упевненістю можна стверджувати, що розглянуті приклади не належать умовному таємному мови: більшість відзначених значень фіксується словниками [9]. Відмінності спостерігаються існування окремих значень, властивих, з одного боку, арготическим выражениям, з другого — в вузькості спектра які висловлюються значень, тоді як літературним споживанням.

4.2. Валюта різних структурних типов

Среди вищенаведених поєднань є як вільні, і пов’язані, розмежувати які завжди легко, порівн.: брати у пай, брати до справи і на хомут, брати на конверт, брати на груди, брати на бога тощо. Идиоматичность таких висловів різна, але входить у традиційне розподіл фразеологічних одиниць, запропоноване Ш. Балли і У. Виноградовим (Балли, 1961, 87; Виноградов, 1972, 23).

Существуют фразеологічні зрощення: на бздюм (бздюмару) «вдвох », перти буром «виявляти безрозсудну агресивність », голий вассер «марно, втрачає сенс », кидати палицю «здійснювати статевої акт «тощо., фразеологічні єдності: посадити на парашу «принизити, образити », котити бочку на когось «Держрезерв боротиметься з більш авторитетним », дати півня (півня, п’ять) «простягнути руку для рукостискання », бадягу розводити «вести некорисний розмова «і т.д., фразеологічні поєднання: піднімати ганьби «галасувати », дати по рогам «збити пиху з когось «та інших.

Некоторые стійкі висловлювання, за нашими спостереженнями, діють більше «на емоції, ніж інтелект «(Лихачов, 1935, 67) носіїв літературної мови, але з арго. Часом не тільки сниженность і вульгаризмом, а й образність арготизмов є часом особливість сприйняття носіїв літературного мови, порівн.: брати на хомут, забити косуху «закурити самокрутку з анашой », брати на калган, брати до рота, атас цинковать «попереджати про небезпечність «та інших. Цілком можливо, що це висловлювання були образними півстоліття тому й у носіїв арго. Разом про те дуже багато існуючих зараз висловів мають подвійний образністю: висунути локшину на вуха (порівн. вішати локшину на вуха), посадити на парашу, пащу порвати, обробити козу «поставити в скрутне становище », відкинути копита «здохнути «[10].

Наибольшую по обсягу групу в наявному матеріалі (близько 400 стійких висловів) утворюють двухкомпонентные поєднання, у яких опорними словами виступають дієслова, порівн.: забивати баки «морочити голову », нарізати гвинта «зробити втеча », відкинути копита, розводити бадягу, цинковать атас тощо. Значно менш уживаними є а) іменні поєднання: голий вассер, гнилої захід «потрібний тон у розмові «, фінт вухами «несподіваний поворот справи », глухий закс «приховування злочину »; б) предложно-именные: на цырлах «послужливо, навшпиньки », в натурі «справді, справді «, в дупель «у крайній ступеня », на газах / під кайфом «напідпитку », з понтом «важливо, чванливо »; в) наречные: глухо як у танку «марно, немає сенсу » .

" Дуже поширені й у французькій й у англійської злодійської промови освіти з повторенням будь-якого елемента, які Н. Я. Марр вважає «найдавнішими в звуковий історії всього людства утвореннями… У російській злодійської промови ми маємо, щоправда нечисленні, такі приклади: «чик-бяк «» босоніж », «так просто «та інших.; «фи-фу «» компанія паліїв », «гоп-стіп «» грабіж перехожих надворі «, «ца-ца «» гроші «, і пояснюються деякі ін. (Лихачов, 1935, 83). Коло таких утворень представляється нині понад широким. Порівн.: тити-мити «гроші «, тыры-пыры «туди-сюди », «так-сяк », тіп-топ «усе гаразд, про кэй », чики-брики / чик-брык «разом, швидко », жим-жим «трясти, боятися », аля-улю «нумо », ні бум-бум «щось розумію », му-му в вираженні му-му тягти «марудитися, морочитися з чимось », ля-ля «балаканина, пустопорожні балачки », хо-хо не хо-хо? / ху-ху не хо-хо? эвфемистическое вираження у значенні «небагато чи ти хочеш? », так «легко, запросто », чу-ча у натуральному вираженні чу-чу отчубучить «викинути штучку, здивувати », вась-вась «запанібрата «та інших. Неоторые повтори фіксуються словниками розмовної мови, а словниках літературної мови обладнані позначкою простий.

Краткий огляд стійких поєднань підтверджує правоту вченого: «Треба від початку переглянути всі наші «колективні уявлення «про злодійської промови, вийти із творців тієї традиції, що склалася у літературі про арго. Злодійської мову може дати лінгвістиці ряд цікавих фактів «(Лихачов, 1935, 92). У рамках статті багато залишається поза увагою, хотілося повідомити лише про деяких спостереженнях над семантикою арготизмов та особливостях стійких висловів, оскільки саме лексико-семантической і синтаксичної сферах полягає, з погляду, своєрідність арго.

В висновок кілька слів про історичних змінах словникового складу. Зіставляючи словниковий матеріал початку століття, зібраний В. Ф. Трахтенбергом, із сучасним, виявляємо, більшість зафіксованих вокабул зберегли відзначене автором значення і звучання (наскільки, природно, можна будувати висновки про звучанні по графічної виглядом вокабулу). Порівн.: бабки «гроші «, барыга «скупищик краденого », баланда «юшка », буфера «жіночі грудях », домушник «квартирне злодій «тощо. тощо. Це підтверджує висловлювання, що » … основний фонд злодійської промови залишається незмінним віками «(Лихачов, 1935, 86). Сталістю різняться і тематичні групи лексики, хоча всередині груп певні зміни відбуваються. Так, активно поповнюється група лексики, характеризує прогресуючу наркоманію, з одного боку, з іншого — архаизовалась лексика, связангная з конокрадством, офіційної проституцією. Деякі архаїзми зберігаються в «блатних піснях », які, по образним висловом, зберігають нам подих часу.

Отдельные лексеми, зберігаючи звуковий образ словоформ, перетерплюють семантичні зміни, саме: а) розширення й б) звуження значення, порівн. відповідно: а) хрускіт «срібний карбованець », фраєр «жертва — не-вор »; б) гомырка «спирт, спиртне «- «нитролак, який вживається як спиртного », фікс «золото, виріб потім із нього «- «зубна коронка ». Деякі сучасні слова виступають омонимами стосовно зафіксованим словоформам початку століття, порівн. кобёл (1) «селянин, мужик »; кобёл (2) «активна лесбіянка »; крупа (1) «солдати »; крупа (2) «махорка »; гармата (1) «шахрайство »; гармата (2) «пістолет «тощо. (під цифрою 1 вказані приклади В. Ф. Трахтенберга, під цифрою 2 — сучасні).

Некоторые слова змінилися фонетико-фонетического характеру. Наприклад, зафіксоване В. Ф. Трахтенбергом «цирлих «зараз вимовляється [цырлы] (більше, воно перетворилася на іменник, вживане у мн. год. багатозначно «шкарпетки, пальці ніг »); «брушлаты «- «браслети », «наручники »; «буснуть «- «бухнути «» випити спиртного »; «шавать «- «хавати «- «хамать «і «шамать «» є «та інших. Проте оскільки більшість слів, зафіксованих словником початку століття, зберегли звучання, значення і форму. Пояснюється це, очевидно, переважним їх вживанням в стійких поєднаннях, підтримана силою традиції.

Сноски

1. " …ми нічого не винні забувати, що у пережите нами час слід тренуватися і вдосконалюватися саме у «виселичном гуморі «. Бо без цієї підтримки нам просто довелося б впасти в розпач і … повіситися » , — писав І.А. Бодуэн де Куртенэ в передмові до словника В. Ф. Трахтенберга «Блатна музика », изданному у Санкт-Петербурзі у квітні 1908 року у друкарні А. Розена. Орфографія і пунктуація цитат сучасні. Втім, як і самі идея.

2. Дефініцій арго є чимало. Див. указ. раб. Бодуэна де Куртенэ, стор. XII, і навіть Ларін, 1928, т. 1, У. Тимрота, Лихачов, 1935, т. 3−4.

3. «Одним із засобів спілкування злочинців був частиною їхнього розмовний жаргон… З’явившись 1905 року як основний спосіб спілкування між „своїми “, розмовний жаргон злочинців, зрештою, представляє з себе строкату суміш різних слів і висловів, значення яких зрозуміти для звичайної людини фактично неможливо » … (з передмови до словника, призначеному для службового пользования).

4. О.А. Лаптєва визначає просторіччя так: «Найшвидше, це залишки діалекту у мові міських жителів (рідше — сліди жаргону), причому залишки, вуглепостачальники, які у складі устно-разговорной різновиду і тому не що носять локально-облигаторного характеру «(Лаптєва, 1976, 80).

5. У цьому полягає «дух «арго, що необхідно враховувати дослідникам, ніж піддатися спокусі оцінювати арготичні слова висловлювання однобічно. Доречно згадати слів У. Гумбольдта, сказані ним про освоєння іноземних мов: «Освоєння іноземних мов можна було б уподібнити завоюванню нової позиції з старому баченні світу; до певної міри фактично так справу і виглядає, оскільки з мову утримує усю структуру понять й усе спосіб уявлень певній його частині людства ». — Про відмінності будівлі людських мов і культур його вплив духовний розвій людства (Гумбольд, 1984, 80).

6. У. Тимрот спричиняє як ілюстрацію значення «звинувачувати когось у чомусь, робити закид комусь «неправильне поєднання тягти когось, має інше значення, що можна було визначити як «піддати когось статевою акту «(Тимрот, 161).

7. Тут потрібно зробити примітка: ступінь адекватності сприйняття тій чи іншій інформації носіями арго різна, що свідчить про відносності поняття «володіння ». Розмовляючі на арго не розуміють сенс висловів, особливо стійких. Порівн., напр., далі про зміну слова «цирлих » .

8. Порівн., наприклад: базлать «кричати, репетувати »; баланда «рід ботвиньи, холодець з заквашенного на борошні відвару буряковій й інший гички з холодником »; бебехи «кишки, внетренности »; бобичка «сорочка, сорочка »; бубон «фурункул, нарив »; буркалы «очі навыкате »; воровань «мотузка »; гоманец «гаманець »; грабки «руки »; зырить «дивитися, дивитися »; і навіть дрючить, дыбать, локшить, лытки, лыбиться, маклак, мантулить, отпулить, халява, шкворить тощо. тощо., відзначені у В.І. Даля (Даль, 1956, тт. I-IV).

9. Див. указ. словари.

10. Образністю мають і матірні висловлювання (Флегон, 1973; У. Тимрот, 1983; Скачинский, 1982), активно що їх вживають носіями арго, але, на жаль, як ими.

Список литературы

АСТАФЬЕВ У. Людочка. У: Новий світ, № 9, 1989.

БАЛЛИ Ш. Французька стилістика. М., 1991.

БЕН-ЯКОВ Б. Словник арго ГУЛага. Франкфурт-на-Майні, 1980.

БОДУЭН де КУРТЕНЕ І.А. Передмова. У: В. Ф. Трахтенберг. Блатна музика. СПб., 1908.

БОНДАЛЕТОВ В.Д. У рб. Питання теорії та методики вивчення російської. Саратов, 1965.

ВИНОГРАДОВ У. Російську мову. М., 1972.

ГУМБОЛЬДТ У. Обрані праці з мовознавства. М., 1084.

КОЗЛОВСКИЙ У. Арго російської гомосексуальної культури. Нью-Йорк, 1986.

КОЗЛОВСКИЙ У. Збори російських злодійських словників з чотирьох томів. Нью-Йорк, 1983.

ЛАПТЕВА О.А. Російський розмовний синтаксис. М., 1976.

ЛАРИН Б. А. До лінгвістичної характеристиці міста. — Вісті ЛГПИ їм. Герцена, 1928, т. 1.

ЛИХАЧЕВ Д. С. Риси первісного примітивізму злодійської промови. — Мова і мислення. М. — Л., 1935, т. 3−4.

ЛОСЕВ А. Ф. Знак. символ. Міф. М., МДУ, 1982.

Общее мовознавство. Форми існування, функції, історія мови. М., Наука, 1970.

СКАЧИНСКИЙ А. Словник блатного жаргону у СРСР. Нью-Йорк, 1082.

СКВОРЦОВ Л.И. Теоретичні основа культури промови. М., Наука, 1980.

Словарь російської з чотирьох томів. Під. ред. О. П. Евгеньевой. М., Російську мову, 1985, т. 1.

Толковый словник живого великоросійського мови У. Даля. М., 1956, тт. 1−4.

ФЛЕГОН А. За межами російських словників. Лондон, 1973.

Фразеологический словник російської. Під. ред. А.І. Молоткова. М., Російську мову, 1986.

ШАЛАМОВ У. Колимські оповідання. Париж, 1082.

Язык і література. Л., 1931, т. VII.

KOESTER P. S., ROM E. Worterbuch der modernen russischen Umgangssprache. Russisch-deutsch. Munchen, 1985.

SCHONFELD E. Abgefahren — eingelaufen — eingefahren. Ein Worterbuch der Jugendund Knastsprachen. Straelen, 1986.

TIMROTH W. Russische und sowjetische soziolinguistik und tabuisierte Varietaten des Russischen. In: Slavistische Beitrage. Munchen, 1983, Bd. 16.

В. Биков. ІСТОРІЯ Й СУЧАСНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО АРГО.