Проблемные тлумачення в словниках російських арго

Проблемные тлумачення в словниках російських арго

В.В. Шаповал В рамках критики джерел по російським арго окреме місце посідає завдання виявлення слів з неточними тлумаченнями. Важливо зафіксувати різницю між «проблемними «і «дефектними «тлумаченнями у нашій розумінні. «Дефектними «ми називати такі тлумачення, причини виникнення та шляхи виправлення яких у даному разі поза сферою семантики. Наприклад: вудер «звір «(Мильяненков, 1992, 99), порівн. циганське вудэр «двері «(змішання рукописних буд і із). «Проблемними пропонується називати помилкові і сумнівні тлумачення, причини виникнення та шляхи виправлення яких вмостилися у сфері семантики. Наприклад, змішання найменувань близьких, суміжних понять.

Наличный матеріал дозволяє казати про наступних типах неточностей в тлумаченнях: 1. Зрушення найменування на суміжне явище. 2. Перенесення найменування з частини на ціле. 3. Перенесення найменування із загального на приватне.

1. Зрушення найменування на суміжне явище. З малої кількості контекстів значення який завжди виявляється переважають у всіх деталях. Проблема оптимального, чи «сильного », контексту у російській історичної лексикології розроблялася стосовно древнім текстам (Костючук, 1977, 86). Цей досвід корисно було б привнести у дослідження социолектной частини російського словника. Наприклад: Намордник, -а, м. — «решітка на вікні «(Грачов, 1992, 117). Наведені у цій словникової статті контексти дозволяють уточнити ряд ознак намордника, не збігаються з поняттям грати: а) вікна наполовину прикриті намордниками — але: решітка на пол-окна не сягає потрібних цілей; б) до революції був поняття намордник — але грати відомі ще давнини. Сумніви наводять нас до вірному тлумаченню у У. Бикова: Намордник, -а, м. — «козирок на вікні в’язниці із зовнішнього боку «(Биков, 1994, 75).

Иногда неточність у витлумаченні призводить до своєрідною энантиосемии: колодка «неразрезанная папір, покрита по обидва боки справжніми кредитними квитками «(Грачов, 1991, 56), із посиланням Трахтенберга, яка має «нарізана папір, покрита по обидва боки справжніми кредитними квитками «(Трахтенберг, 1908, 30).

2. Перенесення з частини на ціле. Розглянемо випадок розширювального тлумачення приклади з літературних джерел: Тримала, -а, порівн. — «ложка ». Беру ложку, видали складанні - тримала з обламаним черешком (Світел, 1991, 55; Биков, 1994, 62). Синонімія ложка — тримала викликає сумніви. По-перше, держалом часом називають живець (а робочу частина хлебалом і хлебалкой, як і ложку загалом). Черешки ложок часом використовують як ножів, часто їх роблять дрібні побутові ріжучі інструменти. Контекст Светова поруч із зазначеним вище розумінням (не ложка, а якесь тримала з обламаним черешком) одно допускає і іншої інтерпретації (видали ложку, а й у неї тримала без черешка), тобто тут живець — лише «дедалі ширший кінець тримала ». Далі за тексту: Андрюха до смерті прикрутив до моєї ложці обламану зубну щітку — зручно (Світел, 1991, 55). Прикрутив, зрозуміло, новий живець до уламку шийки.

3. З точки зору напрями зміни семантичного обсягу цікавий приклад перенесення з загального на приватне, саме: звуження обсягу значення. Так, мушу можна з думкою У. Бикова у тому, що з погляду носія «жаргонні значення позбавлені семи «злочинний «» (Биков, 1994, 7). Примітно, що у професійному словнику знаходимо слова з «звуженим «тлумаченням, орієнтованим на конкретний контекст: Тримала — «ложка без черешка до ІТТ, в’язниці «(Щербакова, Бруева, 1994, 67). У той самий час слід враховувати, що звуження значення притаманно жаргону, наприклад: грає - «добре що у карти «(Лихачов, 1992, 371).

Еще один приклад: чай — «дівчина, що займається підтвердження цього торгівлею, у своїй выслеживающая когось «(Мильяненков, 1992, 272), від цыганск. чяй ж. — «дівчина-циганка; дочка ». Підкреслена частина тлумачення, начебто, обумовлена тими контекстами, що у розпорядженні упорядника. Однак у цьому є вагомих підстав припустити, що російських контекстів не було зовсім, а словникова стаття є переведення з німецького (Wolf, 1956). Кваліфікація випадків що така часом в разі потреби залишається на рівні гіпотези. У цьому щонайменше важливо, ніж виправлення помилок, їх попереднє діагностування.

Список литературы

Быков Влад. Російська феня. Словник сучасного интержаргона асоціальних елементів. Смоленськ, 1994.

Грачев М. А. Словник дореволюційного арго. Нижній Новгород, 1991.

Грачев М. А. Мова з мороку. Блатна музика і феня. Нижній Новгород, 1992.

Костючук Л. Роль лексичного оточення при з’ясуванні значення стійких словосполучень в давньоруському мові (земля і вода) // Російська історична лексикологія і лексикографія. Вип. 2. Л., 1977. З. 86−91.

Лихачев Д. С. Риси первісного примітивізму злодійської промови // Словник тюремно-лагерно-блатного жаргону. Одинцово, 1992. З. 354−398.

Мильяненков Л. По той бік закону. СПб., 1992.

Светов Фелікс. Тюрма: Роман // Нева, 1991, № 1.

Трахтенберг В. Ф. Блатна музика («жаргон «в'язниці). СПб., 1908.

Щербакова О.И., Бруева Е. Т. Социально-корпоративная лексика. Словник жаргону злочинців. Уч. посібник. Мінськ, 1994.

Wolf S.A. Woerterbuch des Rotwelsch. Deutsche Gaunersprache. Mannheim, 1956.