Методы діагностики тривоги й тривожності молодших школьников

Санкт-Петербургский державна інституція з психології та соц. работы.

Методи діагностики тривоги й тривожності молодших школьников.

Выполнили:

Студентки 3 курса.

Факультету прикладної психологии.

Денного отделения.

Морозова Д. А.

Подолянская Л.В.

Санкт-Петербург.

2003 рік Методики для діагностики тривоги й тревожности.

Методика діагностики рівня шкільної тривожності Филипса Данных про адаптації даного тесту не найдено.

Цель: Вивчення рівня життя та характеру тривожності, пов’язану зі школою в дітей віком молодшого й середнього шкільного віку. Тест складається з 58 питань, які можуть опинитися зачитуватися школярам, а можуть і пропонуватися у вигляді. Кожна питання потрібно однозначно відповісти «Так» чи «Ні». Інструкція: «Хлопці, зараз Вам буде запропоновано опитувальник, яка полягає із питань у тому, як Ви почуваєтеся у шкільництві. Намагайтеся відповідати щиро і правдиво, але немає вірних чи невірних, хороших або поганого відповідей. Над питаннями так важко задумывайтесь. Відповідаючи питанням, записуйте його номер і „+“, коли згодні з ним, чи „-“, а то й згодні». Обробка і інтерпретація результатів. Після обробітку результатів виділяють питання; яких не збігаються з ключем тесту. Наприклад, на 58-ї питання дитина відповів «Так», тоді як і ключі цього питання відповідає «-», тобто відповідь «немає». Відповіді, не збігаються з ключем — це прояви тривожності. Після обробітку підраховується: 1. Загальна кількість розбіжностей з усього тексту. Якщо він більше 50%, можна казати про підвищеній стривоженості дитини, якщо більше 75% від загальної кількості питань тесту — про високої тривожності. 2. Кількість збігів з кожного з 8 чинників тривожності, виділених в тексті. Рівень тривожності визначається як і, як і першому випадку. Аналізується загальне внутрішній емоційний стан школяра, багато в чому определяющееся наявністю тих чи інших тривожних синдромів (чинників) та його кількістю. Змістовна характеристика кожного синдрому (чинника). 1. Загальна тривожність у шкільництві - загальне емоційний стан дитини, що з різними формами його включення до життя школи. 2. Переживання соціального стресу — емоційний стан дитини, на тлі якої розвиваються його соціальні контакти (передусім — зі однолітками). 3. Фрустрація потреби у досягненні успіху — несприятливий психічний фон, який дозволить дитині розвивати свої потреби у успіху, досягненні високого результату т. буд. 4. Страх самовираження — негативні емоційні переживання ситуацій, пов’язаних із необхідністю саморозкриття, пред’явлення себе іншим, своїх можливостей. 5. Страх ситуації перевірки знань — негативне ставлення, і переживання тривоги у ситуаціях перевірки (особливо — публічної) знань, досягнень, можливостей. 6. Страх несоответствовать очікуванням оточуючих — орієнтація на значимість інших у оцінці своїх результатів, вчинків, і чужих думок, тривога щодо оцінок, які дають оточуючим, чекання оцінок. 7. Низька фізіологічна опірність стресу — особливості психофізіологічної організації, які знижуватимуть пристосовуваність дитину до ситуацій стрессогенного характеру, що б ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища. 8. Проблеми та страхи у відносинах вчителями — загальний негативний емоційне тло відносин із дорослими у шкільництві, що знижує успішність навчання ребенка.

Шкала явною тривожності для дітей CMAS.

Методика: «Шкала явною тривожності для дітей CMAS (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale). Було розроблено американськими психологами A. Castaneda, B.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 року з урахуванням шкали явною тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж. Тейлора (1953) [9], призначеної для дорослих. У Росії її адаптація дитячого варіанта шкали проведена була опублікована А. М. Прихожан. 7] Предмет діагностики: Виявлення тривожності як щодо стійкого освіти. Контингент: Дітям 8−12 років. Може проводиться як індивідуально, і у групах. Дітям 7−8 років краще індивідуальне проведення. Зразкове час — 15−25 хвилин. Короткий опис: Для дитячого варіанта відібрали 42 пункту, оцінених як найпоказовіші з погляду прояви хронічних тривожних реакцій в дітей віком. Специфіка дитячого варіанта й тому, а про наявності симптому свідчать лише позитивні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, выявляющей тенденцію давати соціально схвалювані відповіді. Отже, методика містить 53 питання. Обробка і інтерпретація результатів: 1. Переглянути бланки і відібрати тобі й маєш яких усе відповіді однакові (лише «вірно» або тільки «не так»). Такий отриманого результату слід розглядати, як сумнівний. 2. Перетворити увагу до наявність помилок в заповненні бланків: подвійні відповіді, пропуски, виправлення, коментарі тощо. Якщо помилок багато, то обробку проводити недоцільно. Після підрахунку сирих балів і перерахування в стіни проводиться інтерпретація: 1−2 стіна: стан тривожності не властиво (подібне «надмірне спокій» може мати і мати захисного характеру) 3−6 ст.: нормальну міру тривожності (необхідний адаптації й продуктивної діяльності) 7−8 ст.: кілька підвищена тривожність (це часто буває пов’язані з обмеженого кола ситуацій, певної сферою життя). 9 ст.: явно підвищена тривожність (звичайно носить «розлитої», генерализированный характер) 10 ст.: дуже високий тривожність (група риска).

Проективна методика для діагностики шкільної тревожности Методика: «Проективна методика для діагностики шкільної тривожності» була розроблена А. М. Прихожан [7] в 1980;1982 рр. виходячи з методики Amen E.W.Renison N. (1954). Предмет діагностики: Виявлення тривожності як щодо стійкого освіти. Контингент: Методика варта учнів 6−9 років. 2 набору по 12 малюнків розміром 18×13 див у кожному. Набір Щодо дівчаток, набір Б — для хлопчиків. Проводиться з кожним піддослідним індивідуально. Короткий опис: Перед пред’явленням кожної картинки повторюються питання: Яке в дівчинки (хлопчика) обличчя? Чому в нього така обличчя? Обробка і інтерпретація результатів: Оцінюються відповіді 10 картинок (2−11). Картинка 1 — тренувальна, 12 виконує буферну функцію і послуг призначена у тому, щоб дитина закінчив виконання завдання позитивним відповіддю. Загальний рівень тривожності обчислюється по «неблагополучним» відповідям піддослідних, що характеризує настрій дитини на картинці як, а хто печальний, сумне, сердите, нудне. Тривожним вважатимуться дитини, дав 7 і більше подібних відповідей з десяти. Зіставляючи відповіді випробуваного з його інтерпретацією картинки, і навіть аналізуючи вибір героя на картинках з кількома дітьми (напр., на картинці 6 вибирає він учня на першої парті, котрий вирішив завдання, чи учня другого парті, не котрий вирішив її), можна було одержати багатого матеріалу для якісного аналізу данных.

Особистісна шкала проявів тривоги Мета: Опитувальник запропонований J. Teylor [9] в 1955 року і призначено для виміру рівня тривожності. У Росії її адаптований Немчиным Т. А. (1966 р.). Опитувальник складається з 50 тверджень. Він можна пред’являти випробуваному або списком, або як набір карток з утверждениями.

Инструкция: «Вам пропонується ознайомитися з набором висловлювань, що стосуються чорт характеру. Якщо ви згодні з твердженням, відповідайте „так“, або „немає“, а то й згодні. Довго не задумывайтесь, важливий перший який прийшов Вам на думку ответ».

Оценка результатів: Підраховується кількість відповідей випробуваного, які свідчать про тривожності. Кількість балів суммируется.

Интерпретация: Оцінка 40−50 балів сприймається як показник дуже високого рівня тривожності, 25−40 балів свідчить про рівні тривоги, 15−25 балів — про середньому (з тенденцією до високого) рівні, 5−15 балів — про середньому (з тенденцією до низькому) рівні, 0−5 балів — про низький рівень тревожности.

Второй варіант опитування, модифікований У. Р. Норакидзе, доповнений шкалою брехні, що дозволяє дійти невтішного висновку про нещирості відповідей испытуемого.

Особистісні методики, де тривожність постає як диагностируемый компонент.

Графічна методика «Кактус» [6].

Методика варта роботи з дітьми старше 3 років. Тест використовується на дослідження эмоционально-личностной сфери дитини. Під час проведення діагностики випробуваному видається аркуш паперу форматом А4 і простий олівець. Можливий варіант, із використанням восьми «люшеровских» квітів, при інтерпретації враховуються відповідні показники тесту Люшера.

Инструкция: «На аркуші папери намалюй кактус — таким, яким ви її собі уявляєш». Запитання і відповіді додаткові пояснення не допускаются.

Обработка даних. Після обробітку результатів приймаються до уваги дані, відповідні всім графічним методам, а именно:

1. просторове положение.

2. розмір рисунка.

3. характеристики линий.

4. сила тиску на карандаш.

З іншого боку, враховуються специфічні показники, характерні саме з даної методики:

1. характеристика «образу кактуса» (дикий, домашній, жіночний і т.д.).

2. характеристика манери малювання (промальований, схематичний і пр.).

3. характеристика голок (розмір, розташування, количество).

Інтерпретація результатів: За результатами опрацьованих даних із малюнку можна діагностувати якості особистості випробуваного дитини. Агресивність — наявність голок, особливо їхнього дуже багато. Дуже стирчать, довгі, близько розташовані один до друга голки відбивають високий рівень агресивності. Імпульсивність — уривчасті лінії, сильний тиск. Егоцентризм, прагнення до лідерства — великий малюнок, що у центрі аркуша. Невпевненість у собі, залежність — маленький малюнок, розташований внизу аркуша. Демонстративність, відкритість — наявність виступаючих відростків в кактусі, вишуканість форм. Скритність, обережність — розташування зигзагів по контуру чи всередині кактуса. Оптимізм — зображення «радісних» кактусів, використання яскравих квітів у варіанті з кольоровими олівцями. Тривога — переважання внутрішньої штрихування, переривчасті лінії, використання темних квітів у варіанті з кольоровими олівцями. Жіночність — наявність м’яких ліній і форм, прикрас, квітів. Экстравертированность — наявність малюнку інших кактусів чи квітів. Интровертированность — малюнку зображений лише одне кактус. Прагнення домашньої захисту, почуття сімейної спільності - наявність квіткового горщика малюнку, зображення домашнього кактуса. Відсутність прагнення до домашньої захисту, відчуття самітності - зображення дикозростаючого, пустельного кактуса.

Дитячий апперцептивный тест (ДАТ) Данная методика використовується на дослідження особистості в дітей віком 3−10 років. Тест є прямою модифікацією тематичного апперцептивного тесту (ТАТ) Г. Мюррея. [8] Даних про адаптації даного тесту не знайдено. Стимульный матеріал для ДАТ є серію з десяти малюнків, що зображують тварин за різних ситуаціях. Це для полегшення розуміння відносини дітей до найважливішим постатям і стимулам. З допомогою даної методики можна досліджувати питання суперництва, агресивності, тривожності, страхів, ставлення до їжі, ставлення до батьків (разом і окремо до кожного) Інструкція: При пред’явленні інструкції найкраще розповісти дитині, що ви збираєтеся пограти, у цій в грі вона маю повідомити історії по картинки: що в ній відбувається, що роблять зараз звірі, що спочатку і що далі. У ході дослідження бажано пред’являти дитині картинки за однією, не показуючи остальные.

1. Практикум з вікової психології. Під ред. Л. А. Головей, Е.Ф.

Рибалко, 2002.

2. Методи діагностики тривожності. Костина Л., 2002.

3. Основи психології: Практикум. Ред.-сост. Л. Д. Столяренка, 2001.

4. Практикум із загальної, експериментальної і прикладної психології. Під ред. А. А. Крилова, С. А. Маничева.

5. Практична психологія в тестах, чи Як навчитися розуміти себе та інших. Сост. Р. Римська, З. Римський, 2000.

6. Памфилова М. Графічна методика «Кактус» // Обруч. — 2000. № 5. З. 12;

13.

7. Парафіян А. М. Тривога в дітей віком і підлітків: психологічна Природа і вікова динаміка. Москва-Воронеж, 2000.

8. Henry A. Murray. Thematic Apperception Test. Harvard University Press.

1943 (et al.).

9. J. A. Taylor. Manifest Anxiety Scale. 1953.

У Интернете:

internet internet internet.