Моральна статистика чи статистика злочинності

МОРАЛЬНАЯ СТАТИСТИКА чи СТАТИСТИКА ПРЕСТУПНОСТИ.

Моральна статистика охоплює широке коло проблем, связанных.

з негативними явищами в обществе. Изучает різного рода.

злочини минулого і правопорушення, такі как: бандитизм, ограбление,.

изнасилование, проституция, наркомания, алкоголизм, коррупция и.

інші негативні громадські явления, а як і нарушения.

морально-етичних норм. Моральная статистика вивчає не только.

негативні явления, но і позитивные, которые характеризують мо;

ральный образ людей. К таких явищ ставляться участь граждан.

в громадські організації з охорони навколишнього среды, беско;

рыстное донорство, участие в різноманітних рятувальних служ;

бах тощо. д.

Поняття «моральна статистика «ввів А. Ґеррі ще у вто;

рій чверті ХIХ. Первоначально воно ставилося лише у ста;

тистике преступности, позже її намагалися поширити і на.

вивчення брачности й почасти рождаемости.

Нині моральна статистика має огромное.

значение.Она становить істотну частина соціальної ста;

тистики, поэтому вони містять показатели, с допомогою яких про;

водиться глибокий і всебічний аналіз взаємозв'язку преступ;

ности з соціальними змінами у країні, з її загальним социаль;

но-экономическим развитием.

Вона широко використовується при прийнятті правительственных.

рішень для вдосконалення управління державою (решение.

кадрових й розтринькування бюджетних питань) і може отражать, соответствует.

вона чинних законів і правил у разі планування различ;

ного роду соціальних заходів і аналізі внутрішньої политики.

государства.Также дані моральної статистики дозволяють прави;

тельственным органам як результативніше боротися с.

злочинністю і ефективно попереджати її, а й целенаправ;

ленно проводити виховні роботи з населением. Кроме то;

го, разрабатываемая статистична інформація способствует.

поліпшенню організації стеження й з боку соот;

ветствующих вищих адміністративних органів за работой.

міліції (поліції) і пасажирських суден по запобіганню різного рода.

злочинів, дає можливість планувати заходи по.

боротьби зі злочинністю з урахуванням мінливих обстоятельств.

Тривалий час в нашій країні майже всі направления.

науки були идеологизированы. Це торкнулося ще й статистики,.

зокрема моральной. Вследствие вищевикладеної причини разви;

тие цього напрями було затруднено. Моральная статистика.

розглядалася як «одна з форм ГРОМАДСЬКОЇ СОЗНА;

НИЯ, представляющая собою сукупність принципів, і норм поведе;

ния, що охоплюють відносини людей друг до друга і до общест;

ву " .Було введене поняття «комуністичної моральності «, в.

основі якої лежало «марксистське світогляд » .Це миро;

погляд заперечила то, що з соціалістичному образі жизни.

можливі такі явища, як самогубство, проституція, нарко;

манія, клеветничество і ще. Тому исследователи.

не стосувалися них та моральна статистика рассматрива;

лася як «статистика громадського строя, трудового коллектива,.

статистика умов життя " .Не можна сказати що «социалисти;

ческой «статистикою не враховувалися показники правонаруше;

ний.Но дослідники розглядали переважно проблему алкого;

лизма, тунеядства, краж, убийств.

Крім того, что частина напрямів моральної статистики не.

рассматривалась, существовала і інша проблема — искажение.

дійсних данных. Это була пов’язана і внаслідок не совер;

шенной системи регистрации, и внаслідок несвоевременности.

подання у органи внутрішніх справ даних про скоєних в.

країні злочинах, і внаслідок зацікавленості госу;

дарчих органів в сокрытии, а, отже, в искажении.

частини информации, и внаслідок цілої низки інших причин.

Після 1986 року в країні відбулися значні пе;

ремены, позволившие вільно розвиватися даному направлению.

науки. До нього стали виявляти підвищений інтерес не только.

специалисты, но і державні органы, понимая, что при его.

допомоги можливо вирішити низку соціально-політичних проблем раз;

вітія нашого общества.

1. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ МОРАЛЬНОЇ СТАТИСТИКИ.

Аналіз даних моральної статистики будується на использо;

вании цілого ряду статистичних показателей, выражаемых в фор;

ме абсолютных, относительных, середніх величин, показателей рядов.

динамики.

Абсолютні величини мають найбільш широке распространение:

це чисельність лиц, обладающих тими чи іншими нравственными.

чертами, число порушників законом і т. д.

Крім традиційних видів відносних величин, в мо;

ральной статистиці використовують і деякі специфічні по;

казатели, наприклад коефіцієнт «ураженості «преступностью.

різних соціальних і статевовікових груп населения.Он.

обчислюється як ставлення частки певної групи населення в.

складі контингенту злочинців до частці відповідної группы.

у складі всього дієздатного населения. Аналогичная форма по;

казателя можна використовувати й у дослідження распрост;

раненности прогресивних начинаний.

Середні величини частіше використовують у аналізі социальных.

аномалій і правонарушений. Это показники середніх сроков.

розслідувань, середнього віку порушників закона, среднего.

терміну позбавлення волі за видами злочинів і др.

Показники динаміки обчислюються з метою оцінки швидкості изме;

нения показників морального стану населення в време;

ни.

З огляду на переважання в моральної статистиці атрибутивных.

ознак важливе значення набувають різні непара;

метричні методи перевірки гіпотез і непараметричні пока;

затели тісноти связи.

Серед непараметрических показників тісноти зв’язку широко.

використовуються коефіцієнти асоціації, взаємної сопряжен;

ности, ранговые коефіцієнти корреляции.

Також високе значення в моральної статистиці является.

дослідження впливів социальных, экономических, демографических.

чинників на характер людей, изучений умов у кото;

рых відбувається формування як негативных, так і позитивных.

явлений, изучение процесів формування моральних стереотипов.

в обществе.

Коло джерел інформації моральної статистики ограничен.

проти іншими напрямами соціальної статистики.Это.

пов’язано з тем, что питанням моральної статистики довге время.

не приділяли належної уваги теорії та практиці, а также.

тем, что багато характеристики моральності дуже сложно.

висловити з допомогою кількісних оценок. Вместе з тим здесь.

можна використовувати і статистичну звітність правоохрани;

тільних органов, данных всесоюзних переписів населения, ста;

тистики бюджетов, используются результати опитування общественного.

мнения.Особое місце за цінністю інформації про моральному об;

лик громадян займають дані конкретних соціологічних иссле;

дований.

Необхідно отметить, что нині система показа;

телей моральної статистики потребує грунтовної доработки.

Десь на сторінках журналів вчені ведуть полеміку про методах.

дослідження статистичних даних, і їх регистрации. Так, напри;

мер, Ю. Карпухин в своєї статті «Удосконалювати статистику.

злочинів «розглядає проблеми повноти і своевременности.

подання у органи внутрішніх справ даних про скоєних в.

країні преступлениях.

Він отмечает, что нерідко через недосконалість системи ре;

гистрации виникає кількаразове дублирование, например: «Если.

кримінальна справа і за ним закінчено расследова;

ние, а потім із твердженням укладання цілеспрямовано в суд, где.

було б розглянуто по существу, то в різних етапах своего.

руху воно неодноразово проходило реєстрацію в различных.

правоохоронні органи " .

Він також подчеркивает, что деякі правоохранительные.

органи безпосередньо чи опосередковано зацікавлені у приховуванні определен;

іншої частини информации, поступающей до ним. Карпухин виділяє проб;

лему суперечливості публікованих данных. Это він пояснює тем,.

що «дані бралися із джерел і давалися в процент;

ном відношенні друг до друга без общего, единого показателя, выра;

потискали кінцевий результат діяльності різних правоохранительных.

органов.Например, согласно повідомлення колишнього міністра внутрен;

них справ СРСР Власова А. В., в 1987 року на осіб із встановленим ди;

агнозом «наркоманія «було 52 тыс., а й інші джерелі называ;

ется цифра 46 тис. «Він робить вывод, что «що склалася до настоя;

щему часу система реєстрацію ЗМІ й обліку вчинених у стане.

злочинів і що їх осіб недостатньо совершенна, нуж;

дається в знаходженні нових суб'єктів і близько регистрации, а.

й у встановленні єдиного джерела даних про моральної ста;

тистике " .

Вихід зі становища він бачить у том, что перво;

початковим органом реєстрації котра надходить інформації про всех.

злочинах буде таке субъект, который б був у самой.

системі правоохоронних органів з безпосереднім подчине;

нием Міністерству Юстиції СРСР. «Такий суб'єкт буде полностью.

незалежний від органів попереднього расследования, прокурату;

ры та суду. «.

Карпухін зазначає, що «статистика злочинності должна.

стати визнаною частиною державної статистики " .

М.Волков у статті «Що нам показує статистика преступ;

ности «подчеркивает, что в моральної статистиці частіше всего.

використовуються абсолютні показники і темпи зростання (чи при;

роста), реже — відносні: «интенсивность-количество преступ;

лений чи лиц, их які вчинили, що припадають на 100 тис. чело;

век, которая рельєфніше показує яка складається карти;

ну " .Також він надає велике значення обліку поло-возрастной.

структури населения.

Як мені кажется, необходимо відзначити то, что при преодоле;

нді вищезгаданих негативних явищ в моральної статистике.

необхідно враховувати досвіду фахівців інших стран, применять.

їх методы, разработки і подходы.

ТЕНДЕНЦІЇ У ЗМІНІ ПРЕСТУПНОСТИИ СУДИМОСТІ У НАШОЇ СТРАНЕ.

Ухудшившиеся умови життя населения, межнациональные.

конфлікти і в цілому соціальна напруга з нашого стране.

сприяли зростанню злочинності. У 1990 р. зарегистрировано.

2,8 млн. преступлений, что на 13,2% больше, чем 1989;го году.В.

1990 року відзначався найвищий рівень злочинності за мно;

гие годы. Число зареєстрованих злочинів характеризуется.

такими данными:

Таблиця 1.

???

?? тисяч? 1990? на 100 тыс.

?? ?в % до? жителів ?

? ??? 1989???

?? 1989? 1990 ??1989 ?1990 ?

???

? СРСР ?2461.2?2786.6?113.2?856 ?963 ?

? РРФСР ?1619.2?1839.5?113.6?1096 ?1241 ?

? УССР?322.3 ?369.8 ?114.7?623 ?713 ?

? БРСР ?66.5 ?75.7 ?113.8?650 ?737 ?

? Узбецька РСР ?84.5 ?88.2 ?104.4?420 ?424 ?

? Республіка Грузія ?17.6 ?19.7 ?111.7?324 ?361 ?

? Азербайджанская?15.0 ?15.4 ?102.9?212 ?216 ?

? Республіка? ? ???

? Литовська ?31.2 ?37.1 ?118.6?843 ?993 ?

? Республіка? ? ???

? Республіка Молдова ?40.9? 43.0 ?105.3?940 ?985 ?

? Латвийская?29.7 ?34.7 ?116.9?1106 ?1290 ?

? Республіка? ? ???

? Республика?25.5 ?29.7 ?116.1?590 ?673 ?

? Киргизстан? ? ???

? Таджицька СССР?16.4 ?16.9 ?103.0?317 ?317 ?

? Республіка Вірменія? 8.4? 12.1 ?143.9?256 ?265 ?

? Туркменська ССР?17.3? 18.6 ?107.8?493 ?507 ?

? Естонська Республіка? 19.1? 23.8 ?124.4?1213 ?1504 ?

???

Злочинність растет, а розкриття злочинів падает.

У 1990 року залишилися нерозкритими 1,2 млн. злочинів, то на.

0,25 больше, чем в 1989 году. Не розкрито кожне девятое.

вбивство і згвалтування, кожне четверте тяжке телесное.

повреждение, каждое третє розбійний нападение, около половины.

грабежей, более половини краж.

Через війну злочинів загинуло 1990 року 72 тис. че;

ловек проти 66,6 тис. 1989;го году.

За 1990 рік збільшилося число учасників групповых.

злочинів з 382,2 тис до 421,2 тыс., или на 7,9% .Группами.

відбувається кожна п’ята преступление, треть изнасилований, хи;

щений вогнепальної зброї та боєприпасів боєприпасів, грабежей, краж, уго;

новий автотранспортних средств, половина розбійних нападений.

На грунті пияцтва чаще, чем інші злочини, соверша;

ются вбивства, тяжких тілесних ушкоджень, изнасилования, раз;

бойные нападения, хулиганства і вони становлять 60% -70%. ЮЮ.

У стані наркотичного порушення совершено.

3,2 тыс. преступлений, что на 19,1% больше, чем 1989;го году.Более.

високих темпів зростання був у Грузії (в 1,5 раз), в Таджикистане.

і в Україні (в 1,3 раза).Каждый шостий який учинив преступле;

ние може наркотичного возбуждения-несовершеннолетний.

У дивовижній країні зростає насильницька преступность. Около полови;

ны засуджених за навмисне убивство дружин і нанесення тяжких те;

лісових ушкодженьособи у віці 30−49 лет.Изнасилование.

відбувається до 30 років (84%), из них кожен тре;

тий-несовершеннолетний.Среди засуджених за зазначені преступ;

ления, незняту і непогашену судимість кожен четвертий (в.

1989 году-каждый п’ятий) засудили у цей преступление, а.

число рецидивістів, мали три і більше судимості, виросло на.

17,7%.

Посилення інфляційних процессов, разбалансированный потре;

бительский ринок привели до значному зростанню корыстных.

преступлений.Их число протягом року на 17,5% і составило.

1,9млн.Особенно великий розмах отримала спекуляція непроиз;

водственными товарами. По даним обстеження Держкомстату СССР,.

переплати населення у з купівлею цих товарів на «чорному «.

ринку збільшились протягом рік у 2,8 раза.

Протягом року число засуджених за господарські та должностные.

злочину зросла з 34,7 тис. до 36,6 тис. (5,6%).

Необхідно ще відзначити, що від слідства, дізнання і суда.

сховалося 119,4 тис. людина, тобто. кожен дванадцятий з числа.

виявлених лиц, совершивших преступление. На кінець 1990 года.

залишилося серед розшуку 38,1тыс. человек, что на 35,3% більше по.

порівнянню з минулим годом.

СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ АЛКОГОЛИЗМА.

За 1985;1990гг. споживання алкогольних напоїв на душу.

населення скоротилась 1,8 разів, і становило 4,6 литра, а з уче;

тому самогоноваріння 6,7 літра проти 10,7 літра в 1984 году.Это.

пов’язано з прийняттям у травні 1985 року постанови Ради ми;

нистров СРСР «Про заходи запобіганню пияцтва і алкоголиз;

ма, искоренению самогоноваріння «і з рішення Ради Министров.

СРСР про сокращеннии виробництва вино-горілчаних виробів, приня;

тому вже 1988;го году.

Різке скорочення продажу спиртних напоїв викликало рост.

спекуляції алкогольними напоями, ціни «чорного «ринку на.

горілку перевищували державні в 2,4раза, на вино — в 3 ра;

за.За спекуляцію спиртними напоями 1990 року залучено к.

відповідальності 36,6 тис. граждан, что на 19% больше, чем в 1989.

году.

Наявне самогоноварение. Население на ці мети из;

витрачав 1990 року понад 1 млн. тонн сахара, из которого.

випущено 150 млн. декалітрів самогону, що составило.

небагатьом менш трьох чвертей стосовно обсягу продажи.

лікеро-горілчаних виробів на Україні за минулий год.

Торгівля алкогольними напоями відбувається з великими труд;

ностями. Упродовж років число спеціалізованих магазинів сокра;

тилось на 30%.

Незадовільна організація торгівлі алкогольными.

напоями погіршує численні порушення правил торговли.

її работниками. в Україну впродовж року органи внутрішніх дел.

виявили близько 20.1 тис. працівників підприємств торгівлі, і об;

щественного харчування нарушевшие правила торгівлі спиртними на;

питками.

Однією з самих негативних явищ пов’язаних з пь;

янством, является зростання дорожньо-транспортних пригод по ви;

не водителей, находившихся в нетверезому виде. вВ 1990 году по.

порівнянню з 1989 роком, збільшилася кількість водителей, управ;

ляющих транспортними засобами в стані сп’яніння и.

досягло 1,3 млн. человек, около 80% дорожньо-транспортних про;

исшествий відбувається з вини нетверезих водителей.

З вини лиц, находившихся в нетверезому состоянии, в прошлом.

році відбулося 23,1 тис. пожаров, в яких загинуло близько 5.

тис. человек.

Залишається високим рівень захворюваності алкоголизмом. Об;

щая чисельність лиц, стоящих обліку в медичних учреждений.

початку 1991 року становило 4,1млн., їх 1,1 млн. (27%).

сільських жителей, 0,5 млн.(12%)-женщин.

За даними соціологічного обстеження, истоки.

пияцтва і алкоголізму серед підлітків криються у сім'ї. Поло;

жительное ставлення до використання спиртних напоїв в два и.

більше рази вищим у учнів із тих семей, где немає взаимопонимания.

між дітей і питущі родители. Каждый четвер;

тый школяр і учень профтехучилища почав вживати алко;

голота раніше п’ятнадцяти лет.

У 1989 року лише від причин, безпосередньо з алко;

голизмом, померло 22,9 тис. людина, їх 85% - в результате.

алкогольного отравления. В 1990 року кількість померлих по сравнению.

з 1989 роком зросла більш ніж 20% та й склав 23,8 тыс.

человек.

У цілому країні було залучено до відповідальності 9,5.

млн. людина виборює порушення антимонопольного законодательства, из.

них 7,6 млн. — до адміністративної ответственности. Более чем.

для 100 тис. громадян заходи, прийняті до них у административном.

порядку, відмовлялися серйозним уроком, і вони було залучено к.

кримінальної ответственности.

ІНШІ ФОРМИ ПРОЯВИ СОЦІАЛЬНИХ ПАТОЛОГИЙ.

1. Про обличчях провідних бродяжницький образ жизни.

У 1989 року було зареєстровано 168,6 тис. осіб, у тру;

доспособном віці (від 18 років), непрацюючих і неучащихся и.

офіційно застережених про яке припинення такого образу жизни,.

що у 24% менше рівня 1988 года.

Зниження їхньої кількості пов’язані з ослабленням практично при;

менения статті кримінального кодексу про занятті бродяжничеством.

чи попрошайничеством.

Серед цих осіб 48,2 тис. чи 28,6% у возрасте.

18−29 років (88год-81,9 тыс.).Каждый п’ятий із них раніше совершил.

преступление.

Соціально небезпечним явищем, яка збільшує криминогенную.

обстановку у суспільстві, є й бродяжництво. Число.

таких осіб характеризується такими данными:

ТАБЛИЦЯ 2.

???

?? ТИСЯЧ? на 100тыс. жителів ?

? ???

? ?1989 ?1990? 1989? 1990 ?

???

? СРСР ?142.2?140.0? 50? 49 ?

? РСФСР?89.0 ?88.5? 61? 60 ?

? УРСР ?19.8 ?18.9? 38? 37 ?

? Казахська РСР ?11.0 ?10.6? 67? 64 ?

? Узбецька РСР ?10.8 ?10.0? 55? 50 ?

? Республика?0.1 ?0.4? 4? 11 ?

? Вірменія ???? ?

???

Останні роки зазначалося незна;

чительное (на 1,7% менше проти 1988 роком) снижение.

числа осіб у віці 16 років і більше, підозрюваних у занятии.

бродяжничеством. Майже 2/3 цих осіб прибуло до віддалених районів задержа;

ния з регіонів, їх стільки ж перебував у ньому до.

10 діб, мало не третину від 3 до 10 місяців, 92,1 тис. осіб (или.

65,8%) мали судимость.

Серед волоцюг кількість осіб в працездатному возрасте.

становить 104,3 тыс.(или 92,4%), їх мало не третину — в воз;

зростанні від 18 до 30 років. Три чверті з них мають специаль;

ности. Кількість жінок становить 19 тис. чи 16,9%, це 7,9%.

меньше, чем вже 1988;го году.

2.Статистика анонімок. У кожного громадянина нашої страны.

є право звернеться с.

будь-яким повідомленням до відповідних органів і организации. Но в.

з низки причин цих повідомлень який завжди підписуються. Такие.

повідомлення прийнято називати анонімками. На жаль, количество.

таких листів з кожним роком збільшувалася. Протягом багатьох років эта.

проблема замовчувалася, що призводило негативним явлениям.

2 лютого 1988 года було видано Указ Верховної Ради СССР.

" Про порядок розгляду пропозицій, заяв і коментарів скарг граж;

дано ". Відтоді анонімні листи би мало бути поставлены.

поза законом, т.к. листи без підписи не підлягають рассмотрению.

Але, на жаль, то цієї проблеми не исчезла. Живучесть негатив;

ных традиций, попытка скористатися до відома особистих сче;

тов данными, изложенными в анонимках, которые продовжують посту;

пать до різноманітних інстанцій, викликають неоходимость аналізу при;

чин їх виникнення та последствий.

Можна виділити три головні причини появи негативных.

писем:

1.боязнь переслідування із боку посадового особи за.

критику, месть за нее;

2.боязнь помсти із боку лица, совершившего правонаруше;

ние;

3.желание автора піти від відповідальності за заведомую.

клевету.

Об'єктами нападок із боку анонимщиков становятся: ра;

ботники підприємств побутового обслуговування і железнодорожного.

транспорту (12%), сельского господарства, наукових і ме;

дицины (по 9%), вузів, партійних і радянських органів (по 5%),.

юридичних установ, органів внутрішніх справ (по 4%), інших ;

12%.

Найчастіше зустрічаються анонімки наступного содержания:

— про нібито скоєні злочини 18%;

— про наукове неспроможності 10%;

— про фальсифікацію наукових досліджень про 10%;

— про зловживання службовим становищем 8%;

— незаконні дії посадових осіб 6%;

— аморальне поведінка 6%;

— незаконне збагачення 2%;

— здирство 2%;

— переслідування за критику 1%. Якщо казати про факти;

чески підтверджених відомостях, то.

до 20% їх отримали повне підтвердження, 8% часткове и.

72%-вообще не підтвердилися. Наївно думати, що анонимщики.

зникли самі в себе. Поэто;

му важливого значення преобретает питання своєчасному выявле;

нді та притягнення їх до кримінальної ответствености, возмещении ма;

териального ущерба.

1. «Вісник статистики «5 «89 Ю. Карпухин, Ю. Торбин «Ста;

тистика анонімок «.

2. «Вісник статистики «7 «89 Маркович, Хмельницкий «Орга;

низация моральної статистики.

мови у Франції «.

3. «Вісник статистики «8 «89 Карпухін Ю. «Совершенствовать.

статистику злочинів " .

4. «Вісник статистики «10 «90 «Про обличчях провідних паразити;

ческий і бродяжницький об;

раз життя. «.

5. «Вісник статистики «3 «91 Волков М. «Що нам показывает.

статистика злочинності «.

6. «Вісник статистики «8 «91 «Про злочинності і судимости.

країни «.

7. «Вісник статистики «9 «91 І.Кирилова «Споживання ал;

коголя і социальные.

наслідки пияцтва і алкоголізму " .

8. «Соціальна статистика «Підручник. М. Фінанси і ста;

тистика. 1988 р., стр.144−157.

9. «Народне господарство було у СРСР «1989 р. (Стат. сборник).