Основания й умови призначення щомісячного довічного змісту судей

|МОСКОВСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (МУРМАНСЬКЕ | |ПРЕДСТАВНИЦТВО) | |Юридичний | |IV курс (заочний відділ), | | | | | |КОНТРОЛЬНА РОБОТА | | |ДИСЦИПЛІНА: Пенсійне право | | |ТЕМА: Підстави й умови призначення | | |щомісячного довічного змісту суддів. | | |ВИКОНАВЕЦЬ: Стариенко Анатолію Павловичу | | | | | | |МУРМАНСЬК | |2001 р. |.

З Про Д Є Р Ж, А М І Е.

Запровадження 3 Глава 1. Конституція РФ — гарант пенсійного забезпечення. 5 Глава 2. Закон «Про державних пенсії Російській Федерації - нормативна основа пенсійного забезпечення. 6 Глава 3. Підстави й умови призначення щомісячного довічного змісту суддів. 12 3.1. Про статус суддів 12 3.2. Підстави й умови призначення довічного змісту суддів 14 Укладання 24.

Список використаних джерел: 25.

Державні пенсії Російській Федерації встановлюються законом. Законодавче регулювання має охоплювати сув’язь питань, що з встановленням прав громадян державні пенсії (підстави, умови, огляду на забезпеченість, джерела фінансування, порядок реалізації та цивільного захисту). Цьому вимозі відповідає стан правового регулювання пенсійних отношений.

Державна пенсійна система до має загальний характер. З одного боку, передбачаються всі види пенсій, які у відповідність до конвенціями і рекомендації Міжнародної організації праці застосовують у світове співтовариство — від старості, за вислугу років, за інвалідністю, сім'ям в разі втрати годувальника. З іншого боку, декларація про пенсію за певних умовах дається всім громадянам, зайнятим трудовий, підприємницької й інший суспільно корисною діяльністю чи які пройшли державну, включаючи військову, службу. Громадянам, котрі за різних причин не придбали права на зазначені пенсії, встановлюються соціальні пенсии.

Пенсійне забезпечення полягає в великої законодавчої базі, що має понад 50 основних федеральних нормативних правових актов.

Найбільш загальними та найважливішими є закони: Конституція Російської Федерації - основний закон. «Про державних пенсії Російській Федерації «,[1] «Про пенсійне забезпечення осіб, що проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, закладах державної і органах кримінально-виконавчої системи, та їх сімей. «[2] «Про соціальний захист громадян, які піддалися впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильською АЕС », і. т.д., які регулюють умови і норми забезпечення державними пенсиями.

Окремими законів і іншими нормативними актами встановлюються пенсії особам, замещавших державницькі посади Російської Федерації, зокрема депутатів, федеральних державних службовців, співробітників податкової поліції, посадових осіб митних органів, суддів (Закон Російської Федерації «Про статус суддів у Російської Федерації «від 26.06.92 N 3132−1 у редакції Закону Російської Федерації N 91-ФЗ, Федеральним конституційним законом «Про судочинної системи Російської Федерації «від 31.12.96 N 1-ФКЗ, Федеральним законом «Про додаткових гарантії соціального захисту суддів і працівників апарату судів Російської Федерації «від 10.01.96 N 6-ФЗ, Постановою Верховної Ради Російської Федерації «Про деякі питання, що з застосуванням Закону Російської Федерації «Про статус суддів у Російської Федерації «від 20.05.93 N 4994−1.), прокурорських працівників, мають класні чини, космонавтів і других.

У цьому контрольної роботі мною розглядатимуться загальні питання призначення пенсій з урахуванням закону «Про державних пенсії у складі Федерації «, і навіть основні тези, є підставами призначення щомісячного довічного змісту судей.

Глава 1. Конституція РФ — гарант пенсионного.

обеспечения.

Соціальна політику держави є найважливішою частиною внутрішньої політики у цілому. Саме обстановка, що складається у соціальному секторі, свідчить про рівень розвитку нашого суспільства та грамотність проведення демографічної політики государства.

Конституція РФ проголошує Росію соціальним державою з усіма від цього наслідками, так ст. 7 Конституції РФ говорить: 1. Російської Федерації - соціальну державу, політика якого спрямовано створення умов, які забезпечують гідного життя та розвитку людини. 2. У Російській Федерації охороняються працю й здоров’я людей, встановлюється і гарантується мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державну підтримку сім'ї, материнства, батьківства та дитинства, інвалідів і громадян, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні пенсії, посібники та інші гарантії соціальної защиты. 3].

Отже, Конституція проголошує основні засади державного управління і досягнення державної політики Російської Федерації, зокрема й у області соціального забезпечення населения.

Вона встановлює основне право громадян РФ на пенсійне забезпечення і соціальний захист. Зокрема ст. 39 Конституції РФ говорить: 1. Кожному гарантується соціального забезпечення віком, у разі хвороби, інвалідності, втрати годувальника, на виховання дітей й інших випадках встановлених законом. 2. Державні пенсії та й соціальні виплати встановлюються законом. 3. Заохочується добровільне соціальне страхування, створення додаткових форм соціального забезпечення і благотворительность. 4].

Отже, Конституція гарантує соціальний захист громадян Російської Федерації і проголошує основних напрямів державної внутрішньої політики що стосується пенсійного обеспечения.

Термін «Соціальне забезпечення» розуміється у Конституції у широкому сенсі програми та включає у собі соціальне страхування, що передбачає надання різних виплат з допомогою страхових внесків, а як і, соціальний захист (допомогу), здійснювану з допомогою державних підприємств і бюджетних коштів. Соціальне страхування, своєю чергою, охоплює державне (обов'язкове) соціальне страхування і добровільне (додаткове) соціальне страхование.

Глава 2. Закон «Про державних пенсії в.

Російської Федерації - нормативна основа.

пенсійного обеспечения.

У основу сучасної державного пенсійного забезпечення Росії покладено так званий «договір поколений"[5]. На практиці це означає, що сьогоднішні працюючі забезпечують сьогоднішніх пенсіонерів з допомогою відрахувань до державний пенсійний фонд, здійснюваних з фонду зарплати підприємств, а як і сум, одержуваних гражданами.

Основна ідея російського закону полягало у тому, щоб у країні вкоренилася справжня система обов’язкового пенсійного страхування, забезпечує гідний рівень життя людей, вибувають з орбіти громадського виробництва, у силу природних про причини і колись всього наступ старості. Суть такої системи проста й у наступному: 1. Кожен громадянин, найманець (по трудовому договору), підлягає обов’язковому соціальному пенсійного страхування незалежно від волі і потрібна бажання його особисто роботодавця, чи останній приватним, акціонерним чи державним підприємством. Інакше кажучи, це система примусова. Примус здійснюється державою зв’язку, із чим деяких країнах, зокрема й Росії, така система називається державної; 2. Усі умови і норми сплати відповідних страхових внесків, як і умови і норми пенсійного забезпечення, визначаються державою. Не можуть змінитися за згодою сторін трудового договору, у вирішенні Президента та правительства.

У чому полягає економічна і соціальний сутність обов’язкового соціального страхования?

Економічна сутність коріниться у виробничих відносинах, реальну вартість робочої сили в. Вартість робочої сили в неспроможна визначатися вже давно вже не визначається розвинених країн цінної «живого» праці період її функціонування у процесі виробництва воно охоплює у себе та інші оплачувані період, передусім пенсійний період у житті людини, коли їй виплачується зароблена їм пенсія. Іноді економічну сутність зводять до сплати страхових внесків, оскільки такі внески становлять основу фонду. Ці внески, природно, відбивають вартість робочої сили в, є з її елементів. Але треба мати через, що розподіл платежів між працівником роботодавцем немає істотного значения.

Соціальна сутність залежить від солідарності всіх застрахованих та провідником усіх страхувальників, тих, хто у регіонах, у різних галузях, і різними підприємствах, і, в солідарності поколений.

Звідси випливає кілька висновків, і принципових положень: (пенсіонери у складі застрахованих не утриманці суспільства, а люди, котрі заробили пенсію; (пенсійні внески повинні стягуватися у розмірі, які забезпечують можливість надання людині такий пенсії, яка забезпечувала б гідної його життя пенсійний період; (рівень пенсій має перебувати у нерозривний зв’язок зі страховим стажем і заробітком, з розрахунку якого сплачувалися внески; (страхові фонди не за жодних обставин і ким що неспроможні витрачатися на інші цілі, крім пенсійного забезпечення застрахованих і їхнім родинам, і більше вилучатися з цього фонду, зокрема і тимчасово; (діяльність всієї системи обов’язкового Пенсійного страхування повинна перебувати під медичним наглядом і наглядом застрахованих і страхувальників, а як і парламенту; (держава покликане гарантувати здійснення встановленої їм системи обов’язкового пенсійного страхования.

Такі загальні підходи до проблем пенсійного забезпечення, з урахуванням яких функціонує загальнообов’язкова страхова пенсійна система.

Останнім часом особливо наочно виявляються негативні тенденції, практично що підривають сформовану страхову пенсійну систему: (підпорядкування Пенсійного фонду Уряду; (використання коштів Пенсійного фонду за їх прямому призначенню, невизначеному законом; (затримка платежу Пенсійного фонду, зокрема у державному сектору економіки чи через невчасної оплати державного замовлення рахунок бюджету; (явна неповна індексація пенсійних виплат і заміна повної індексації пенсій низькими компенсаційними виплатами до них і т.д.

Результат від цього — подальше зниження рівня доходів пенсіонерів, жебрацька пенсія в більшості з них.

Пояснити нинішній стан намагаються недосконалістю закону, прийнятого у 1990 року. Не так: російський пенсійний закон — типовий страхової закон, буде не гірший подібних законів інших країн. Причина ж у нашій економіці та соціальної сфери загалом. Потрібен ефективний який працює механізмом захисту пенсійних виплат від триваючої инфляции.

Зрушення у напрямі вже робляться. Так, на засіданні Державної Думи 21 вересня 2000 року) передбачено про такий збільшенні розміру пенсій, за яким до 2010 року пенсії буде 40% перевищувати прожитковий минимум.

Нині ж звернемося безпосередньо до закону і розглянемо деякі поняття, відбиті в нем.

Спочатку розглянемо, що таке пенсія зазвичай Російського законодательства.

Пенсія (від латинського pensio — платёж) — регулярна і, зазвичай, довічна грошова виплата громадян з державного боку чи інших суб'єктів в встановлених законом випадках (під час досягнення певного віку, наступі інвалідності, у разі втрати годувальника, і навіть за вислугу років й особливі заслуги перед державою). Є формою соціального захисту населения.

Пенсійне забезпечення — форма матеріального забезпечення громадян із державного боку чи інших суб'єктів в встановлених законом випадках. Підставою для пенсійного забезпечення за законодавством є: досягнення відповідного віку, наступ інвалідності, а непрацездатних членів сім'ї втрата годувальника, для пенсійного забезпечення окремих категорій трудящих — тривале виконання певної професійної деятельности.

Треба сказати, що на відміну від законодавства РРФСР, законодавство РФ розрізняє крім державної пенсії також альтернативні пенсії, звані недержавні пенсії. Державна пенсія — пенсія, виплачувана громадянинові з державних фондів соціального забезпечення. Відповідно до Законом РРФСР «Про державних пенсії в РРФСР» від 20 листопада 1990 р. № 340−1 встановлюються два виду державних пенсій: трудові і соціальні пенсії. У зв’язку з трудовий й інший суспільно корисною діяльністю, засчитываемой у єдиний виробничого стажу, призначаються такі пенсії: по старості, за інвалідністю, із нагоди втрати годувальника, за вислугу років. Громадянам, які мають за якими — або причин права на трудову пенсію встановлюється соціальна пенсія. Така пенсія може призначатися в відповідних випадках замість трудовий пенсії (за бажання який звернувся за ній). Недержавна пенсія — пенсія виплачувана громадянинові з недержавних (комерційних) пенсійних фондів, Зазвичай, носить додатковий характер стосовно державної пенсії, хоча у останнім часом інститут недержавної пенсії дедалі більше відособлюється на окрему категорію соціальних виплат, независящую від державних пенсій. У Росії її інститут недержавної пенсії поширився порівняно недавно, з 1993 г.

Державні пенсії можна розділити на дві категорії: пенсії трудові і соціальні. Соціальна пенсія — державна пенсія, встановлювана громадянам, не у яких за якими — або причин права пенсію у зв’язку з трудовий й інший громадську діяльність. Трудова пенсія — по Російському праву соціального забезпечення це державна пенсія, призначувана громадянам у зв’язку з трудовий й інший громадську діяльність, засчитываемой у єдиний трудовий стаж.

Натомість трудові пенсії діляться на кілька інших видів пенсій: пенсія за вислугу років, пенсія за інвалідністю, пенсія від старості, пенсія за втрату годувальника. Пенсія за вислугу років — встановлюється у зв’язку з тривалої підземної, інший роботою з особливо шкідливими і з тяжкими умовами праці, і навіть деякою інший професійною діяльністю. Призначається за наявності певного спеціального стажу — вислуги років — незалежно від віку та фактичного стану працездатності. Пенсія за інвалідністю — призначається у зв’язку з інвалідністю. Умови призначення залежить від причин наступу інвалідності. Пенсія від старості. Право цю пенсію за загальних економічних засадах мають: чоловіки — після досягнення 60 років при загальному виробничий стаж щонайменше 25 років, жінки — після досягнення 55 років за наявності загального виробничого стажу щонайменше 20 років. Для пільгових категорій може визначатися знижений трудовий стаж для виходу пенсію. Пенсія із нагоди втрати годувальника. Право дану пенсію мають нетрудоспособные члени сім'ї померлого, що складалися з його утриманні. Тому і вдовам громадян, загиблих внаслідок військової травми, і навіть одного з батьків або дружину, іншому членові сім'ї, коли він (вона) зайнятий відходом дітей, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, не досягли 14 років, і працює, пенсія призначається незалежно від цього перебували вони утримує померлого. Отже, домовилися висновку, що пенсійне забезпечення до являє собою досить складну і розгалужену систему.

Глава 3. Підстави й умови назначения.

щомісячного довічного змісту судей.

3.1. Про статус судей.

У законі Російської Федерації від 26 червня 1992 року «Про статус суддів у Російської Федерації «говоритися, що судова владу у Російської Федерації належить лише судам від імені суддів і залучуваних в встановлених законом випадках для реалізації правосуддя представників народа.

Судова влада самостійна і діє незалежно від законодавчої і виконавчої властей.

Суддями відповідно до справжнім Законом є особи, наділені в конституційному порядку повноваженнями здійснювати правосуддя і виконують свої обов’язки на професійної основе.

Судді незалежні й підпорядковуються лише Конституції Російської Федерації та Закону. У своїй діяльності з здійсненню правосуддя вони нікому не подотчетны.

Вимоги і розпорядження суддів під час здійснення ними повноважень обов’язкові всім без винятку державних органів, громадських об'єднань є, посадових осіб, інших юридичних осіб і фізичних осіб. Інформація, документи та його копії, необхідних здійснення правосуддя, видаються по вимозі суддів безоплатно. Невиконання вимог, і розпоряджень суддів тягне встановлену законом ответственность.

У статті 2 Закону «Про статус суддів у Російської Федерації «, сформульовані положення про єдності статусу суддів: (Усі судді у Російської Федерації мають єдиним статусом. Особливості правового становища деяких категорій суддів, включаючи суддів військових судів, визначаються федеральними законами, а випадках, передбачених федеральними законами, також законами суб'єктів Російської Федерации.

Особливості правового становища судів Конституційного Судна Російської Федерації визначаються федеральним конституційним законом. (Суддям залежно з посади, стажу роботи у посади судді та інших передбачені законами обставин присвоюються кваліфікаційні класи. Присвоєння судді кваліфікаційного класу значить зміна статусу щодо інших суддів у Російської Федерации. 6].

У свій виробничої діяльності суддя зобов’язаний точно дотримуватися Конституції Російської Федерації і інші законы.

При виконанні своїх повноважень, і навіть у позаслужбових відносинах, суддя має уникати всього, що могла б применшити авторитет судової влади, гідність судді чи викликати сумнів щодо його об'єктивності, справедливості і беспристрастности.

Суддя немає права бути депутатом, належати до політичних партіям й рухів, здійснювати підприємницьку діяльність, і навіть поєднувати посаду судді з іншого оплачуваною роботою, крім наукової, викладацької, літературною та іншою творчою деятельности.

Суддя, який перебуває у відставці та має стаж роботи у посади судді щонайменше 20 років або який сягнув віку 55 (для жінок — 50) років, вправі працювати у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних підприємств і муніципальних установах, в профспілкових та інших громадських об'єднаннях, і навіть працювати у ролі помічника депутата Державної Думи чи членами Ради Федерації Федерального Збори Російської Федерації або помічника депутата законодавчого (представницького) органу суб'єкта Російської Федерації, але з вправі обіймати посади прокурора, слідчого та дознавателя.

У період здійснення діяльності, якої суддя, який перебуває у відставці, вправі проводити дозвілля у відповідність до описаним вище, нею не поширюються гарантії недоторканності, встановлені статтею 16 Закону РФ «Про статус суддів до », членство зазначеного судді у суддівському співтоваристві цей період приостанавливается.

3.2. Підстави й умови призначення пожизненного.

змісту судей.

От і підійшли до основного питання даної контрольної роботи. Підстави й умови призначення щомісячного довічного змісту суддів визначені у «ІНСТРУКЦІЇ Про ПОРЯДКУ ПРИЗНАЧЕННЯ І ВИПЛАТИ ЩОМІСЯЧНОГО ПОЖИТТЄВОЇ СОДЕРЖАНИЯ СУДДЯМ ФЕДЕРАЛЬНИХ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ І ФЕДЕРАЛЬНИХ АРБІТРАЖНИХ СУДІВ », затвердженою Головою Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації від 05 серпня 1999 року й Головою Верховного Судна Російської Федерації від 17 серпня 1999 года.

Вищезгадана Інструкція визначає порядок призначення і щомісячного довічного змісту суддям відповідно до Законом Російської Федерації «Про статус суддів у Російської Федерації «від 26 червня 1992 р., Федеральним конституційним законом «Про судочинної системи Російської Федерації «від 31 грудня 1996 року, Федеральним законом «Про додаткових гарантії соціального захисту суддів і працівників апарату судів Російської Федерації «від 10 січня 1996 р., Постановою Верховної Ради Російської Федерації «Про деякі питання, пов’язаних із застосуванням Закону Російської Федерації «Про статус суддів у Російської Федерації «від 20 травня 1993 года.

3.2.1 Загальні положения.

Щомісячне довічне утримання суддям, не обкладене податком і виплачуване із засобів федерального бюджету, призначається суддям, минулим у відставку, і колишнім суддям, які є на пенсії. Право отримання щомісячного довічного змісту мають: (Судді, витрачених (віддалені) у відставку при стажі роботи у посади судді щонайменше 20 років, — незалежно від його віку. (Судді, витрачених (віддалені) у відставку при стажі роботи у посади судді менш 20 років, — під час досягнення ними віку 55 років (тоді - 50 років). (Судді, досягли віку 60 років (жінки — 55 років), при стажі роботи по юридичної професії щонайменше 25 років, зокрема щонайменше 10 років суддею, вправі, пішовши у відставку, отримувати щомісячне довічне вміст у повному обсязі. У стаж роботи, врахований при обчисленні розміру щомісячного довічного змісту, включається час, як на посаді судді, і у посадах по юридичної професії в державних організаціях, для заміщення котрих необхідне вище юридичну освіту, і навіть час адвокатом до призначення його за магістратура. (Колишні судді, витрачених пенсію віком з посади судді або за закінченні терміну їхніх повноважень, при стажі роботи як судді не менш 20 років. (Колишні судді, витрачених за рахунок пенсій віком з посади судді при стажі судової роботи менш 20 років і досягли віку 55 (тоді - 50) років, незалежно від часу догляду на пенсию. 7].

У цьому Інструкції також дається роз’яснення, котрі мають права на отримання замість пенсії щомісячного довічного змісту: (колишні судді, відкликані з посади судді у відповідність до які діяли тоді законодавством; (колишні судді, згодом засуджені скоєння навмисного злочини, або які здійснили провини, які стосовно суддям, котрі перебувають у відставці, призвели до її прекращение.

Щомісячне довічне утримання виключає одночасне отримання будь-яких видів пенсій, крім пенсії за інвалідністю, призначеної внаслідок військової травмы.

3.2.2. Підстави призначення щомісячного довічного змісту судьям.

Підставою до розгляду питання про призначення щомісячного довічного змісту є заява особи, котра має цього права. Час її подання будь-яким терміном не обмежується. У заяві має бути виражено бажання заявника отримувати щомісячне довічне утримання, і зазначено про відсутності доходів, отримання яких виключає виплату довічного змісту, крім випадків, названих у статті 3 Закону Російської Федерації «Про статус суддів у Російської Федерації «, про які було описане мною вище. Заява про призначення щомісячного довічного змісту подається за бажання судді у управління (відділ) Судового департаменту на суб'єкт Російської Федерації за місцем проживання чи суду з місцеві останньою роботою на посаді судді. До заяви про призначення щомісячного довічного змісту мають бути докладені копія трудовий книжки, рішення кваліфікаційної колегії про відставку інші документи, що підтверджують наявність необхідного стажу роботи у посади судді, тоді як управлінні (відділі) Судового департаменту на суб'єкт Російської Федерації чи суді немає таких документів. Для колишнього судді, знаходиться в пенсії, до подання додається також довідка з районної органу соціального захисту розмір одержуваної пенсії. За наявності права на доплати до подання, ще, додаються копії документів, що підтверджують факт присвоєння кваліфікаційного класу, почесного звання, вченого звання, ученого ступені та т.д.

Для розгляду заяв про призначення щомісячного довічного змісту при управлінні Судового департаменту на суб'єкт Російської Федерації чи суді, що має свою бухгалтерію, створюється постійно діючу комісію. До складу комісії включаються фахівці кадрової і бухгалтерської служб, і навіть судді. Порядок сумлінної роботи комісії стверджується начальником управління Судового департаменту на суб'єкт Російської Федерації чи головою відповідного суда.

Комісія зі призначенню щомісячного довічного вмісту у 10- денний термін перевіряє обгрунтованість всі заяви про призначенні довічного змісту, визначає її величину і приймають рішення, яке вводять у дію, у протягом 5-ти днів наказом начальник управління (відділу) Судового департаменту на суб'єкт Російської Федерації чи голови суда.

Судді арбітражних судів і участі колишні державні арбітри подають зазначена заява й необхідні документи у арбітражного суду з останнього місцеві роботи, чи місця проживання, який спрямовує цю заяву з відповідними документами в комісію з призначенню щомісячного довічного змісту суддям при.

Вищому Арбітражному Суде Російської Федерації. Порядок роботи комісії і склад стверджується головою суда.

Комісія в 10-денний термін виходячи з представлених документів приймають рішення, яке вводять у дію, у протягом 5-ти днів наказом голови Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації і направляється виспівати в відповідний суд.

Призначення щомісячного довічного змісту суддям військових судів виробляється стосовно вищевикладеному порядку. Заява про призначення щомісячного довічного змісту розглядається комісією при Головне управління по забезпечення судової діяльності військових судів Судового департаменту при Верховному Суде Російської Федерації і комісією при Військової колегії Верховного Судна Російської Федерації, вирішення яких запроваджують наказом начальника цього Управління і голови Військової колегії соответственно.

3.2.3 Визначення стажу праці та розміру щомісячного довічного одержания судей.

При визначенні стажу роботи як судді Російської Федерації призначення і щомісячного довічного змісту включається: (час суддею (державним арбітром) з його обрання (призначення) посаду чи покладання нею обов’язків судді (державного арбітра) у встановленому законом порядку за день фактичного припинення цих повноважень; (час суддею у державах, раніше входили до складу СРСР до 12 грудня 1991 р., зараховується в стаж роботи особам, минулим за рахунок пенсій або у відставку з посади судді Російської Федерації; (час в апаратах судів загальної юрисдикції, конституційних (статутних) судів, арбітражних судів і участі органів державного арбітражу, в апараті органів юстиції (Міністерствах юстиції СРСР й Російської Федерації, Міністерствах юстиції республік у складі Російської Федерації, управліннях (відділах) юстиції) посадах, для заміщення котрих необхідно вищу освіту, в ролі стажиста (кандидата) судді, соціальній та ролі прокурора, слідчого, адвоката, якщо це робота передувала призначенню (обранню) посаду судьи.

Інколи справа переривання роботи як судді і наступного повернення ж на таку роботу загальний судовий стаж обчислюється сумарно, незалежно від перерв за період работы.

Час роботи як судді у районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях зараховується в стаж роботи, дає декларація про отримання щомісячного довічного змісту, в полуторному размере.

Призупинення повноважень судді, крім випадків обрання йому як запобіжні заходи у вигляді взяття під варту, та притягнення до кримінальної відповідальності, не перериває судовий стаж, дає декларація про отримання щомісячного довічного содержания.

При визначенні розміру щомісячного довічного вмісту у зарплатню (грошове зміст) включаются:[8] (посадовий оклад судді на даний момент догляду їх у відставку, а при заміні пенсії на щомісячне довічне утримання — посадовий оклад працюючого судді відповідного рівня на день звернення; (доплата за кваліфікаційний клас, коли він присвоєно; (доплата за вислугу років; (50% доплата до посадового окладу за особливі умови праці; (надбавка за учений ступінь чи звання, почесне звання «Заслуженого юриста Російської Федерації «; (надбавка до посадового окладу за складність, напруженість, високі досягнення у праці і спеціальний режим роботи у розмірі, встановленому на день догляду судді у відставку; (вартість продовольчого пайка (якщо він виданий натуральному вигляді); (виплати за коефіцієнтам (районним, до праці в високогірних районах, пустельних і безводних місцевостях), надбавки до праці в місцевостях з несприятливими кліматичними умовами у його випадках, якщо суддя, який перебуває у відставці чи які перебувають на пенсії, живе у місцевості, у яких такі коефіцієнти і надбавки передбачені (коефіцієнти на вартість продовольчого пайка не нараховуються). Суддям, який пропрацював районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях відповідно щонайменше 15 і 20 календарних років і минулим (віддаленим) у відставку, щомісячне довічне утримання призначається й сплачується з урахуванням районного коефіцієнта до заробітної плати незалежно від своїх місця проживання та часу звернення за зазначеним содержанием.

При визначенні розміру щомісячного довічного вмісту у склад зарплати (грошового утримання) премії не включаються. Премії нараховуються котрі перебувають у відставці суддям, які отримують щомісячне довічне утримання, і виплачуються разом з виплатою їх працюючим суддям. Розмір премії визначається межах трьох місячних фондів заробітної плати у рік у тим самим правилами і у тих-таки розмірах, як і працюючим суддям, але з урахуванням встановлених граничних розмірів (у відсотках) щомісячного довічного содержания.

Надбавка до посадового окладу за складність, напруженість, високі досягнення у праці і спеціальний режим роботи входить у склад зарплати щодо призначення щомісячного довічного змісту лише суддям, яких вона було встановлено вчасно виходу в відставку (на пенсию).

Надбавки до посадового окладу за вчений ступінь чи учене звання, почесне звання «Заслуженого юриста Російської Федерації «входять у склад зарплати щодо розміру довічного змісту з вимогою, що щомісячне довічне утримання не перевищуватиме 85% зарплати що посідає посаду судьи.

Колишнім суддям, перекладеними з посади судді працювати в державні організації та минулим за рахунок пенсій з роботи, а також державним арбітрам, минулим пенсію з посади, щомісячне довічне утримання виплачується з розрахунку посадового окладу працюючого судді відповідного рівня, доплат за кваліфікаційний клас" і вислугу лет.

3.2.4 Припинення виплати довічного содержания.

На закінчення даної глави розглянемо питання про припинення виплати щомісячного довічного змісту суддям. Виплата щомісячного довічного змісту припиняється наступних випадках: (при припинення відставки судді; (у разі порушення колишнім суддею, або суддею, котрі перебувають в відставці, умов для отримання щомісячного довічного змісту відповідно до обставин, манливим припинення відставки; (при припинення громадянства Російської Федерації; (з подачею всі заяви про припинення виплати щомісячного довічного змісту; (разі смерті одержувача щомісячного довічного утримання або вступу до чинність закону рішення суду про оголошення його мертвим — з першого числа місяці, наступного за місяцем цих событий.

Якщо обличчя, одержавши щомісячне довічне утримання, влаштовується на оплачувану роботу, крім випадків, переказаних у Законі «Про статус суддів у Російської Федерації «, виплата довічного змісту припиняється з його прийому цю роботу, причому зайве отримані суми підлягають відшкодуванню суддею добровільно чи судовому порядке.

Беручи припинення відставки судді, кваліфікаційна колегія суддів за місцем колишньої роботи, чи постійного місця проживання перебуває у відставці судді, повідомляє звідси управлінню Судового департаменту на суб'єкт Російської Федерації, суду, выплачивающему щомісячне зміст. Що стосується суддів арбітражних судів — в Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації. Під час ухвалення рішення про порушенні колишнім суддею, не прибуваючим у відставці, умов для отримання щомісячного довічного змісту як і повідомляє звідси управління Судового департаменту на суб'єкт Російської Федерації чи суду.

При відновленні рішенням Верховного Судна Російської Федерації статусу судді, перебуває у відставці, соціальній та разі скасування обвинувального вироку або іншого рішення кваліфікаційної колегії суддів про яке припинення відставки судді, виплата раніше призначеного щомісячного довічного змісту відновлюється зі дня прийняття такого решения.

Заключение

.

У цьому контрольної роботі спробував, наскільки мені дозволили знання, розкрити питання: (Конституційних прав громадян; (загальної системи пенсійного забезпечення у РФ; (призначення довічного змісту судей.

Закони Російської Федерації та інструкції, що стосуються пенсій, покликані захищати громадян у сфері пенсійного законодавства. Вони встановлює порядок, умови й розміри пенсій до різних категорій громадян. Однак це недостатньо, щоб справді забезпечити людей пенсіями, встановленими нормативними актами. До цього необхідна сильна економічна сфера держави. Але, попри всі недоліки економіки, люди, хто за законом заслуговують отримувати пенсію, і, природно, у ній нужденні мали бути зацікавленими максимально защищены.

Список використаних источников:

Нормативний материал:

1. Конституція РФ 1993 р., Москва: 1996 г.

1. Збірник законів Російської федерации.

1. Довідкова система «Консультант Плюс».

Монографии, науковими статтями, литература:

1. Бродський Г. М., Бродський М. Н. «Право і економіка пенсійного забезпечення », С-Пб., 1998 г.

2. Анісімова Л. Н. «Трудове і соціальний право Росії «, М.: ВЛАДОС, 199 г.

———————————- [1] Відомості РСФСР.1990 р. [2] Відомості РФ. 1993 р. [3] Конституція РФ [4] Конституція РФ. [5] Бродський К. М., Бродський М. Н.: Право і економіка пенсійного забезпечення С-Пб., 1998 р. [6] Закон РФ «Про статус суддів у РФ. [7] Інструкція про порядок призначення і довічного змісту суддям … [8] Інструкція про порядок призначення і довічного змісту судьям.