Доказательство в арбітражному процессе

П Л, А Н.

1.

ВВЕДЕНИЕ

.

2. ПОНЯТТЯ ДОКАЗАТЕЛЬСТВА.

3. ОТНОСИМОСТЬ І ДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.

4. ЗАСОБИ ДОКАЗЫВАНИЯ.

5. ОЦІНКА ДОКАЗАТЕЛЬСТВА.

6.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

7. ВИКОРИСТАНА ЛИТЕРАТУРА.

1. У У Є Д Є М І Е.

На відміну з інших соціальних ідей політичних орієнтацій де;

мократическое правової держави при верховенство правового закону и.

пріоритеті правами людини і громадянина практично сприйнято обществом.

як майбутнє державних устроїв України. Виконання цього завдання связа;

але лише з створенням сучасного законодавства, обеспечением.

законності діяльності держави та її органів, муніципальної сис;

теми і громадських організацій формувань, надійної, швидкою і справедливою юс;

тиции, незалежного правосуддя, але з подоланням яке сягнуло опасных.

меж правового нігілізму, перебуває нині за межею свавілля во.

всі сфери державної влади і життя, і, формиро;

вание високого рівня правової культури нашого суспільства та кожного человека.

Це зажадає високопрофесійного складу юристів й достаточ;

іншої правової грамотності державних службовців та інших осіб, заня;

тых юридичної діяльністю. Громадська корисність і престижность.

цієї бурхливої діяльності значно зростає у період революційних преоб;

разований, соціальної конструкції суспільства, його нових економічних и.

політичних орієнтацій. Усі вищесказане належить до різним от;

раслям права, а до карному праву як провідною галузі права — вдвойне.

Професіоналізм юриста у його знанні й умінні ориенти;

роваться у різних галузях права. Арбітражний процес занимает.

провідне місце серед гражданскоправовых наук, так як і повседневной.

діяльності юриста постає запитання, пов’язані з гражданско-правовы;

ми відносинами між юридичних осіб і будь-яка юрист зобов’язаний знати и.

чітко орієнтуватися у нормах арбітражного процесса.

Запропонована нижче тема — ДОКАЗАТЕЛЬСТВА У АРБІТРАЖНОМУ ПРОЦЕССЕ,.

найцікавіша у зв’язку з переходом нашого суспільства від социалисти;

ческих до капіталістичним відносинам як наслідок цього интересна.

правова реформа навколо арбітражного процесса.

2. ПОНЯТТЯ ДОКАЗАТЕЛЬСТВА.

Закон, теория і практика під доказами мають в виду два.

міцно связанных, но не однакових понятия: с однієї стороны, это факти;

ческие ці відомості про обстоятельствах, на основі яких разре;

шается спор, с з іншого боку — средства, с допомогою яких устанавлива;

ются ці сведения. Если фактичні дані можуть бути дуже различны;

ми, заранее ні ніж не предусмотренными, то кошти доведення четко.

визначені у законі. Так було в ст. 32 АПК України закріплено — «Доказатель;

ствами у справі є будь-які фактичні дані, виходячи з которых.

арбітражного суду у певному законі порядку встановлює наличие.

або відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги и.

заперечення сторін, і навіть інші обставини, що мають значення для.

правильного дозволу господарського спора.

Ці дані встановлюються такими средствами:

— друкованими й речовими доказами, висновками экс;

пертов;

— поясненнями представників сторін та інших осіб, що беруть участь в.

арбітражному процесі. У необхідних випадках на вимогу арбітра объ;

яснения представників сторін та інших осіб, що у арбитражном.

процесі, би мало бути викладено письмово «*.

Закон зобов’язує кожну бік довести ті обстоятельства, на ко;

торые вона посилається як у підставу своїх вимог чи возраже;

ний.Здесь слід мати у виду, что господарське правопорушення состо;

іт з чотирьох елементів: протиправності діяння, заподіяної вре;

так, причинної зв’язку між діянням і шкодою, і визнання провини правонарушите;

ля. Представляючи иск, связанный із вреда, истец зобов’язаний дока;

зать пере;

чисельні вище перші три елемента правонарушения, а ось провину правона;

рушителя вона повинна доказывать, так як передбачається (ст. 209 ГК.

Украины).

Провину позивач повинен доводити лише тогда, когда звідси прямо.

зазначено у правовий нормі (например, ст. 149 Статуту ж.д.) У більшості інших же.

випадках ответчик, возражая проти иска, должен довести відсутність своей.

_____________________________.

*Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 г.

вины.Конечно, такое розмежування обов’язків сторін по доказыванию.

різних елементів правопорушення не носить абсолютного характера.В.

залежність від конкретних обставин справи воно може приобретать.

іншу направленность.

3. ОТНОСИМОСТЬ І ДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ.

Цілі економічності і оперативності процесу служать поняття отно;

симости і допустимості доказів. Так було в ст. 34 АПК України закреп;

льоно — «Арбітражний суд приймає лише ті докази, которые.

мають значення для дела.

Обставини справи, які у відповідність до законодательством.

мали бути зацікавленими підтверджені певними засобами доведення, не мо;

гут підтверджуватися іншими засобами доведення «*.

Относимость доказів означает, что повинні представляться.

лише з них, которые мають ставлення до оскільки він розглядався спо;

ру.Нельзя думать, что ніж більше уявиш доказів (напри;

мер, документов), тем переконливіше обоснуешь свою позицию. Ненужные, лиш;

ние докази лише ускладнюють шлях до встановлення истины, поэтому.

арбітр вправі їх приймати. Допустимість доказів требует, что;

дехто факты, оговоренные у законодавстві, підтверджувалися оп;

ределенными видами доказів у встановленої формі (см.например

ст. 169 Статуту ж. д).

4.СРЕДСТВА ДОКАЗЫВАНИЯ.

Ст. 35 АПК України перераховує факты, которые потребують доведення не нуж;

даются, так як вони заздалегідь вважаються відомими чи установленными, а.

именно:общеизвестные, презумпируемые і преюдициальные. В цих случаях.

учасник процесу має заявити про загальновідомості факта, сослаться на.

правову норму, предусматривающую презумпцию, представить приговор, реше;

ние арбітражного чи «спільного судна у підтвердження преюдиции факта.

Так було в частковості у законі вказується — «Обставини, признанные.

арбітражний суд загальновідомими, не потребують доказывании.

Факти, встановлені рішенням арбітражного суду (іншого органа,.

який дозволить господарські суперечки) під час розгляду одного справи, не до;

_____________________________.

*Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 г.

казываются знову під час вирішення інших суперечок, у яких беруть участь т. е.

ж стороны.

Набувши чинності в чинність закону вирок суду з кримінальної справи обя;

зателен для арбітражного суду під час вирішення спору з питань, имели.

чи місце певні дії і ким вони совершены.

Що Набрало Чинності в чинність закону рішення з цивільному справі обя;

зательно для арбітражного суду щодо фактів, встановлених судом.

і має значення до розв’язання спора.

Факти, які у відповідно до закону вважаються установленными,.

не доводяться під час розгляду справи. Така пропозиція може быть.

заперечений загалом порядку «*.

Найпоширенішими в арбітражному процесі, є пись;

менные доказательства, которые своїм змістом засвідчують ин;

тересующих суд фактах. Они можуть представлятися в подлинниках, копиях.

виписках. Вимога суду про надання їх обов’язковий не.

лише учасників процесса, но і що беруть участь в справі предприя;

тий, учреждений, организаций. Так в відповідність ст. 36 АПК Украины.

— «Письмовими доказами є документи і матеріалів, содер;

жащие дані про обставини, які мають значення для правильного раз;

рішення спора.

Письмові докази видаються в оригіналі чи над;

лежаще завіреною копії. Якщо вирішення спору має значення лишь.

частина документа, представляється завірена виписка з него.

Оригінали документів видаються, коли обставини справи в.

відповідно до законодавства повинні прагнути бути засвідчені лише таки;

ми документами, соціальній та деяких випадках на вимогу арбітражного су;

так " .

Речовими доказами може бути будь-які предметы, в том.

однині і документы, которые индивидуальными, специфичными властивостями спо;

собствуют встановленню фактов, имеющих значення для дозвіл спо;

ра.Следует розрізняти документы-письменные докази декларативності й докумен;

ты-вещественные доказательства. В першому випадку вони свідчать об.

цікавлять суд фактах своїм содержанием, а у втором-необычными, спе;

цифичными моментами (подлог, подчистка і т.п.).

Важливим джерелом доказів є экспертиза. Она назнача;

_____________________________.

*Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 г.

ется тогда, когда до розв’язання спору потрібні спеціальні пізнання об.

області науки, техники, строительства і т.д.(ст. 41 АПК).

Необхідно отметить, что вперше встановлено право сторон, прокуро;

ра (а також третіх осіб) заявляти відвід експерту але тільки в виду.

сумніви щодо його объективности, но і з мотивів некомпетентності (ст. 31.

АПК).

Арбітр може робити призначення додаткову і повторну экспертизу, ко;

торые не йдуть путать. Первая призначається тогда, когда висновок экс;

перта страждає неполнотой, неясностью. И хоча б експерт може исправить.

недоліки свого заключения. Повторная експертиза доручається другому.

експерту у його случаях, когда висновок початкової викликає сомне;

ние у її объективности, достоверности, убедительности (ст. 42 АПК).

5.ОЦЕНКА ДОКАЗАТЕЛЬСТВА.

Арбітражний суд може обмежуватися доказательствами, предс;

тавленными сторонами і іншими участниками. Он може й зобов’язаний у имя.

встановлення істини зажадати їх як самих сторон, так і південь від предп;

риятий, организаций, не що у справі (ст. 38 АПК).

При оцінки будь-яких доказів арбітр не пов’язаний ніякими заранее.

встановленими предписаниями, а виходить із свого внутрішнього убеждения.

і правосознания. Он в частности, может ні з адекватної оцен;

дідька лисого одним і тієї ж доказів обома сторонами, если побачить у цьому ;

искусственность, лукавство в цілях обойти, нарушить закон. Так було в ст. 43.

АПК України закріплено — «Арбітражний суд оцінює докази по.

своєму внутрішньому переконання, заснованого на всебічному, повному и.

об'єктивному розгляді у арбітражному процесі всі обставини де;

ла разом, керуючись законом.

Жодних доказів немає для арбітражного суду заздалегідь ус;

тановленной силы.

Визнання однією стороною фактичних даних, і обставин, ко;

торыми інший бік обгрунтовує власні вимоги чи заперечення, для.

арбітражного суду перестав бути обов’язковим «*.

_____________________________.

*Арбітражний процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 г.

6. З, А До Л Ю Ч Є М І Е.

Конечно, в обсязі 1-ї контрольної роботи важко повністю осветить.

таку глибоку і велику тему як — ДОКАЗАТЕЛЬСТВА У АРБІТРАЖНОМУ ПРО;

ЦЕССЕ, проте фундаментальні поняття і базові положення в указанной.

роботі наведено. Попри то, что норми арбітражного процесу по.

російському і по українському законодавству кілька отличаются.

друг від друга, но цю різницю менш суттєві і при цьому по ряду.

об'єктивних і суб'єктивних причин російська правотворческая мысль.

трохи випереджає украинскую, что дає нашим законодавцям использовать.

позитивний досвід накопичений російськими юристами після ухвалення тех.

чи інших нормативних актів, і уникати ошибок, обязательно встречающих;

ся такому тернистий шлях як правотворчество.

Оскільки історично склалося отже економіки двох государс;

тв — України та, тісно і нерозривно пов’язані між собою, а сле;

довательно господарникам України та під час здійснення фи;

нансово-хозяйственной діяльності доводиться звертатися до арбитражные.

суди як, і Росії на вирішення спірних питань, де прин;

ципиальные становища Арбітражного процесуального кодексу Российской.

Федерації врегульовані інакше, ніж у АПК Украины.

Використовуючи позитивний досвід як Росії, а й інших разви;

тых государств, учитывая національні й історичні особливості нашего.

народу Україна стане демократичним правовою государством.

7. ВИКОРИСТАНА ЛИТЕРАТУРА.

1.Конституция (її) України — Прийнята Верховним Сове;

тому України 28.06.1996 г.

2.Закон України «Про арбітражний суд «від 14 лютого 1992 г.//Ведо;

мости Верховної Ради саме Украины.-N20.Ст.272.

3.Арбитражный процесуальний кодекс України, від 6 листопада 1991 г.

4.Политологический словник. — До.: ИнноЦентр. — 1991.

5.Юридический енциклопедичний словник. — М.: СЕ. — 1984.