Основні механізми кривошипних машин

Рагуліна Яна.

Основні принципи здорового образу життя.

1.1. Норми й режими харчування.

У годину опрацьовані фізіологічні норми харчування, котрі являють собою середні величини, що віддзеркалюють оптимальні потреби окремих груп населення в основних харчових речовинах й енергії. Вони представлені в таблицях.

Середня ідеальна маса тіла прийнята 70 кг чоловікам й 60 кг для жінок.

Людям розумової роботи рекомендується харчування, яку побудоване із врахуванням вікових, якісних й кількісних норм, виконуваної роботи, умів навколишнього середовища та інших особливостей життя.

Зменшення в харчовому раціоні людей розумової роботи білків викликає порушення діяльності кору великих півкуль головного мозку.

Збільшення їхні також Веде до нагромадження в організмі шкідливих речовин й може призвести до захворювання.

Надмірна кількість жиру знижує функцію головного мозку, серцевосудинної й дихальної систем. Для поповнення організму вуглеводами, людям розумової роботи необхідно вживати не лише білий хліб, але й й чорний, який має багато клітковини.

Важко переоцінити значення вітамінів у харчуванні людей розумової роботи. Недостатня кількість їхнього приводити до виникнення різноманітних захворювань й до зниження розумової працездатності. Вітамін, А вміщують такі продукти, як олію, молоко, сметана, яєчний жовток, морква, помідори, сир, рибний жир. Вітамін З вміщують цитрини, апельсини, фрукти, овочі, шипшина. Вітамін В6 знаходиться в печінці, рибі, дріжджах, бобових. Вітамін В1 є в житньому хлібі, пивних дріжджах, м «ясі, горіхах, квасолі, гречаній крупі. Вітамін В2 — в дріжджах, житньому хлібі, печінці, молоці. Вітамін РР знаходиться в м «ясі, печінці, картоплі, гречаній крупі.

Людям розумової роботи необхідно вживати якнайбільше різноманітну їжу й забезпечити ЇЇ норми Добова кількість їжі для людини розумової роботи винна досягати біля 3 кг. Цю їжу слід приймати в умовах чотирьохразового харчування. При цьому, на снідання слід приймати приблизно третю частину раціону, на одному снідання — 15—20%, на обід — 45—50% й на вечерю — 10—15% всього про «єму їжі. На обід обов «язково приймати рідку їжу у вигляді супу. Піл годину обідньої перерви на роботі слід випити склянку гарячого чаю. Вечеряти краще всього за 2—2,5 години, до сну. Вони випадках добро випити склянку кефіру чи кислого молока.

Прийом їжі слід закінчувати, коли із «з'явитися перше відчуття ситості. Воно зберігається довше, якщо меню різноманітне, а саме: закуска, суп, м «ясо, городина, каша, хліб, солодке. Різноманіття раціону забезпечує організм всім необхідним для його життєдіяльності.

Харчуватись слід регулярно, в самі й тих ж години. У встановлений годину якщо найбільше активно виділятися шлунковий сік й виникнуть найкращі умови для перетравлення їжі.

Для рівномірного навантаження системи травлення необхідно приймати їжу не менше, ніж 4 рази на добу.

Якщо людина починає повніти, вона винна переходити на часте роздрібнене харчування. Зайва ваги збільшує ризик таких захворювань як цукровий діабет, ішемічна кісточка серця, жовчокам «яно кісточка. Переїдання суттєво знижує працездатність. У цих випадках слід обмежити легкозасвоювані вуглеводи, якими, є солодощі, котрі сприяють підвищенню рівня цукру в крові і утворенню надмірної жирової тканини. Дуже корисні малокалорійні харчові продукти, такі як огірки, капуста, кабачки, нежирний сир.

Підчас прийому їжі не слід читати, проводити ділові розмови, хвилюватись. Усе це сприяє погіршенню процесів травлення й засвоєння їжі. Дієтологи вважають, що у харчуванні не винне бути жодного примушування. Харчове насилля може завдати незворотну фізичну й психологічну шкоду, їсти слід з задоволенням й не відволікатись при цьому. Не слід забувати про можливість процесу підготовки організму до прийому їжі. Під годину сервірування столу, коли при цьому включаються звукові, світлові, слухові аналізатори, організм готується до прийому їжі й тоді краще виробляється шлунковий сік.

Дуже важливим є режим харчування. Біохімічно є доцільним харчуватись навіть сім—вісім разів на день й навіть різноманітними продуктами тому, то при кожному прийомі їжі викидається жовч, в міхурі проходити відновлення, виробляється шлунковий сік нормальної кислотності й усі його складові є пропорційно збалансовані.

Людина винна знаті, що саме якщо подане на стіл й винна бути психологічно підготовлена доти що саме їй доведеться їсти, а ферментативна система у тому годину сама підготує доти травний тракт. За 30 хвилин до початку їжі й после їжі слід випити склянку соку фруктів.

Таким чином, основою довголіття входити чіткий розпорядок дня, рухлива активність, підтримування зрівноваженого нервово-психічного стану й раціональне харчування, яку включає поміркованість, різноманіття, високі смакові якості їжі, харчову та біологічну повноцінність, відповідність до виробничих енерговитрат чіткий режим.

Здорове харчування необхідне кожній людині й воно та є запорукою довголіття.

1.2. Антропогенні зміни.

Розвиток науки й техніки є надзвичайно важливою частиною еволюції суспільства бо це є елемент взаємозв «язку природи та суспільства, й смердоті стали основним засобом раціонального використання природних ресурсів.

Порушення екологічної рівноваги обертається величезною загрозою для здоровий «я людини.

Сумарне нагромадження виробничих відходів при розробці корисних копалин у світовому господарстві в 1,6 рази перевищує сумарний про «єм добування мінеральних ресурсів.

Патологія неепідемічного профілю інтенсивно зростанні. Збільшується кількість випадків серцево-судинних й онкологічних захворювань, хронічних неспецифічних хвороб органів дихання та інших. Ці захворювання зайняли основне місце серед причин смертності, інвалідності й тимчасової непрацездатності населення.

Крім здатності викликати професійні й неспецифічні захворювання, хімічні агенти при тривалій дії в малих концентраціях можуть викликати несприятливі наслідки як серед нинішнього покоління, то й його потомстца.

Негативний вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може проявлятись у вигляді запалення, дистрофічних змін, пропасниці, алергічного стану, пухлинного процесу, порушення у розвитку плоду й пошкодження спадкового апарату клітини. Дію антропогенних факторів довкілля на здоровий «я й соціально-трудовий потенціал також важко переоцінити. Людство дуже стурбоване тім, що постійно порушується озоновий кулю в атмосфері. Куля озону зменшується на 2,5% У рік, у результаті чого серед людей, що народилися й будуть народжуватись в періоді від 1985 року по 2029 рік, якщо зареєстровано 8,3 млн. додаткових випадків раку шкіри. Вони викличуть 168 тисяч додаткових випадків смерти. Ці цифри для таких людей, котрі народяться в період від 2030 до 2074 року збільшаться відповідно до ЗО млн. й 620 тисяч. Вже тепер, за даними ВООЗ, біли чотирьох відсотків новонароджених відрізняється генетичними дефектами, котрі ведуть далі до виражених спадкових захворювань.

Патологія неепідемічного профілю інтенсивно зростанні. Збільшується кількість випадків серцево-судинних й онкологічних захворювань, хронічних неспецифічних хвороб органів дихання та інших. Ці захворювання зайняли основне місце серед причин смертності, інвалідності й тимчасової непрацездатності населення.

Крім здатності викликати професійні й неспецифічні захворювання, хімічні агенти при тривалій дії в малих концентраціях можуть викликати несприятливі наслідки як серед нинішнього покоління, то й його потомстца.

Негативний вплив факторів навколишнього середовища на організм людини може проявлятись у вигляді запалення, дистрофічних змін, пропасниці, алергічного стану, пухлинного процесу, порушення у розвитку плоду й пошкодження спадкового апарату клітини. Дію антропогенних факторів довкілля на здоровий «я й соціально-трудовий потенціал також важко переоцінити. Людство дуже стурбоване тім, що постійно порушується озоновий кулю в атмосфері. Куля озону зменшується на 2,5% У рік, у результаті чого серед людей, що народилися й будуть народжуватись в періоді від 1985 року по 2029 рік, якщо зареєстровано 8,3 млн. додаткових випадків раку шкіри. Вони викличуть 168 тисяч додаткових випадків смерти. Ці цифри для таких людей, котрі народяться в період від 2030 до 2074 року збільшаться відповідно до ЗО млн. й 620 тисяч. Вже тепер, за даними ВООЗ, біли чотирьох відсотків новонароджених відрізняється генетичними дефектами, котрі ведуть далі до виражених спадкових захворювань. У ДНК ми знаходимо цілий спектр металічних іонів, зокрема, кобальт, залізо, цинк, срібло, свинець, олово, хром, кадмій. Це важливо бо метали, до того числі кобальт, кадмій, хром, е канцерогенами й підвищення їхнього концентрації тісно заговорили українською у «язане із виникненням пухлини у чітко визначеному органі.

Адже, 70—80% всіх випадків раку, котрі спостерігаються, очевидно викликані | хімічних канцерогенів. Вміст багатьох із них навколишньому середовищі практично не нормується.

Шкідливі речовини навколишнього середовища виявляються в даний годину у всіх біосубстратах людини, зокрема в крові, сечі, грудному молоці, колоссі, зубах, кістках, у видихуваному повітрі тощо.

Історія цієї проблеми свідчить про ті, що забруднення атмосферного повітря великих містах проявляється у вигляді смогів.

У кожні п «ять років число захворювань, викликаних фотохімічним смогом, збільшується удвічі рази. Лікарні переповнюються людьми із запаленням легенів, ураженням очей, ангіною, бронхіальною астмою.

Діти, котрі проживають у районах забруднених атмосферними викидами, часто мають низькі масу тіла й рівень фізичного розвитку, функціональні відхилення серцево-судинної й дихальної систем.

Захворюваність хворобами дихання становить у середньому 73,5% від загальної Захворюваності. У Англії у результаті наявності в атмосфері сірчистого газу й оксидів азоту, щорічно понад 30 тис. людей вмирає від бронхіту.

Застосування мінеральних добрив приводити до Інтенсивної евтрофікації із вираженим процесом «цвітіння «води. Специфічними забрудненнями води стали важкі метали — цинк, кадмій, залізо, ртуть, молібден й багато інших. У Клівленді є ріки, отруєні нафтовими відходами настільки, що разів у рік смердоті сам загораються.

До третини промислових та побутових стічних вод в Україні скидається у водоймища без очищення. Всі 216 рік Львівської області зазнали забруднення. Щодоби Львів скидає 40 тис. л3 неочищених стічних вод. Подібна ситуація також у Дрогобичі, Золочеві, Стрию, Самборі.

Отже, розкішні ліси, гаї, діброви, родючі чорноземи замінить море? Всі тоді співали йому осанну. Алі було невідомо, що у відплату за наругу над природою, за її жорстоке ґвалтування нас чекає страшна і негативна помста — «БІОЛОГІЧНИЙ ВИБУХ ». Тобто мілководне «море », затопивши родючі грунти, лугові і лісові угіддя, що багаті на органічні речовини, обумовить шалений розвиток одноклітинної синьо-зеленої водорості. Ці організми, відмираючи, спливають на поверхню величезними полями гниючих біологічних решток. Вони забирають із води кисень, й риба масово гине. Прибиті ж вітром до берегів водорості роблять ріку не лише непридатною для відпочинку, а і НЕБЕЗПЕЧНОЮ ДЛЯ ЗДОРОВИЙ «Я ЛЮДИНИ » .

Достатньо відмітити, то «за даними ВООЗ кожне четверте ліжко у лікарнях нашої планети зайняте хворими, котрі захворіли внаслідок споживання недоброякісної води. Понад 200 мли. людей терплять від недоліку доброякісної питної води.

Найбільшу небезпеку поширення захворювань водним шляхом, якщо вода не обеззаражується, представляють кишкові інфекції, такі як холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, а також такі захворювання як лептоспіроз, сибірська виразка, туберкульоз.

Відомими стали цілі епідемії, що виникли при використанні для пиття забрудненої води. У Гамбурзі, в 1892 р. а Іі Петербурзі — в 1908 році був холерна епідемія. У 1926 році в РостовІ-на-Дону був епідемія черепного тифу. Епідемія інфекційного гепатиту в Нью-Делі в 1955—1956 роках привела до захворювань 97 тисяч людей. За даними ВООЗ 80% всіх захворювань у країнах, що розвиваються, зв «язано із недоброякісною водою І порушенням санітарно-гігієнічних норм. З тої ж заподій тепер у світі щоденно вмирає майже 25 тисяч людей. Досі існують такі бактеріальні захворювання як холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія та багато інших. Лише у Львівській області за рік було б 13 випадків захворювань черевним тифом, 666 випадків захворювань дизентерією, 631 1 випадків захворювань інфекційним гепатитом, 2136 випадків захворювань гастроентероколітами тощо.

1.3. Режим роботи й відпочинку.

Гігієнічний режим роботи й відпочинку, науково обгрунтована організація роботи є невід «ємною умовою нормальної працездатності людини. Не чудово, якщо, серед вчених зустрічаються люди, котрі рано припинили свою діяльність внаслідок того, що надмірно працювали, не звертаючи уваги на необхідність своєчасного відпочинку, й доводили собі до розумової перевтоми.

Тренування сприяє підвищенню працездатності й за її допомогою можна добитись більшого управління своєю волею. Тренування розвиває в людині певний порядок дії у часі й черговості, котрі здійснюються із мінімальною втратою енергії.

Зразком педагогічного розподілу робочого години й величезної розумової працездатності рахується визначний фізіолог І. П. Павлов.

Майже до останніх днів свого життя зберегли працездатність різні вчені, письменники, митці та інші працівники інтелектуальної роботи. Наприклад, Лев Толстой надзвичайно правильно й систематично розподілив свій годину й надзвичайно вміло чергував працю із відпочинком. Він вважав, що найкращим для розумової роботи є проміжок години між дів «ятою й третьою годинами. А сам вперто й настійливо працював над кожним розділом своєї книжки, роблячи лише невеликі перерви для відпочинку. Такі вчені, як Горбачевський, Сєченов, Менделєєв, Пфлюгер, Френкель та інші, зберегли ясність думи, духовну працездатність та фізичне здоровий «я навіть у глибокій старості.

1. Ранкова гігієнічна гімнастика.

2. Повітряна ванна; водна процедура — обтирання, обливання, душ.

3. перший сніданок (не поспішаючи).

4. Ранкова прогулянка чи ходьба пішки на роботу.

5. Паузи под годину роботи (после 2—3 часів роботи необхідно робити 10— 15-хвилинні перерви).

6. Інший сніданок — на роботі.

7. Денна прогулянка чи ходьба пішки із роботи.

8. Невеликий відпочинок перед обідом й после. Денний сон !—2.5 часів после роботи.

9. Друга половина робочого дня — в закладі чи розумова робота вдома.

10. Години для відпочинку в домашній обстановці: легка фізична праця чи відвідання кіно, театру, лекцій.

11. Легка вечеря (кисляк, фрукти І т. д.).

12. Тепла ванна чи прогулянка на свіжому повітрі перед сном Сон не менше 7—8 годин.

Загальна реакція на ситуаційну обстановку, котра зумовлює стан стресу, включає фізіологічні й психологічні процеси. Показником стресу є рівень адреналіну й норадреналіну в організмі людини. Розумова діяльність, Яка супроводжується постійним нервово-емоційним напруженням, характеризується також рівнем секреції катехоламінів у сечі, що є показником стресової реакції.

Правильний режим роботи й відпочинку протягом дня винен передбачувати перерви в роботі, котрі дозволяють попередити втому, не допустити зниження працездатності й стимулювати подальшу працю. Необхідно удосконалювати режим роботи на єдиній науково-методичній основі із врахуванням змін працездатності й впливу умів праці.

Необхідне раціональне чергування роботи й відпочинку, як один із засобів підвищенні працездатності.

Вельми корисними є в випадках фізичні вправи. Фізична культура базується на зміні характеру рухів втомлення м «язів й на стимуляції діяльності відносно недіяльних м «язових груп. Перерви в роботі слід проводити на відкритому повітрі.

Раціональний відпочинок дозволяє зберегти високу працездатність й здоровий «я людини. Взагалі, відпочинок може бути активним й пасивним. Пасивним відпочинком е сон. Активний відпочинок, зв «язаний із рухом, прогулянками, походами, подорожами, є могутнім засобом найшвидшого відновлення фізичної рівноваги в організмі людини. Багато висловів різноманітних представників розумової роботи про значення в їхні житті активного відпочинку, привело до висновку, що пішохідні прогулянки, ігри, гімнастичні вправи, ковзання па ковзанах, походи на лещатах, подорожі на човнах, є прекрасним засобом для відновлення здоровий «я. Активно відпочивати необхідно под одну годину на кінці ня, в кінці тижня, у вихідний день була в годину трудової відпустки.

Під годину роботи необхідно робити перерви кожні 1,5—2 години, використовуючи їхнього для відведення уваги від основної проблеми, у тому, щоб зробити декілька фізичних вправ, чи для проведення обтирань обличчя й тіла холодною водою. Ходіння, що чергується із сидінням, викликає покращання кровообігу в судинах м «язів. Добре діють у боротьбі із втомою при виконанні розумової роботи глибокі дихальні рухи 8— 10 разів у хвилину із гімнастичними вправами, активний відпочинок после роботи може бути дуже різноманітним. Це може бути звичайний відпочинок, чи заняття різними видами спорту. Заспокійливо діють на центральну нервову систему пішохідні прогулянки. Повертання із роботи пішки діє відволікаюче на центральну нервову систему. Передвечірні прогулянки, особливо в гарних природних умовах, швидко знімають втому. Корисно діють прогулянки на велосипеді, на лодці, купанні в річці, ходіння на лещатах тощо.

Вихідний день, здебільшого неділя, є днем повного відпочинку, який потрібен людині якої завгодно професії. До недільного відпочинку треба приступати ще в суботу, переключаючи своє мислення на іншу форму діяльності.

Дуже доцільно проводити у вихідні дні екскурсії, виїзди за межі міста, пішохідні прогулянки в лісі, парку, проводити годину біля озера, над річкою, відвідувати музеї та картинні галереї. Корисними є заняття легкою фізичною працею садом й на городі. Радісний настрій знімає почуття втоми, а бездіяльність є поганим супутником відпочинку.

Дуже важливим є щорічний відпочинок. Він є просто життєво необхідним й його обов «язково треба використовувати. Суть раціонального відпочинку полягає в активному відпочинку, обов «язковій зміні умів зі звільненням від думок про повсякденну працю. Під годину відпочинку необхідно засвоїти гігієнічні прийоми й запровадити їхні пізніше в життя у звичайних повсякденних умовах. Проводити свій відпочинок слід так, щоби його дні проходили із максимальною ефективністю для здоровий «я. Активний відпочинок за загальним законом життя ритмічно змінюється сном. Цей вид пасивного відпочинку спостерігається серед всіх живих істот. Сон, який приходити на зміну бадьорому станові не може бути нічим компенсованим й не може бути нічим замінений.

Таким чином сон являє собою складний комплекс змін в організмі, котрі наступають із періодичною правильністю. Під годину сну клітини кору головного мозку знаходяться у стані охоронного гальмування. Таке гальмування відрізняється розповсюдженням протягом усього територію кору головного мозку й захоплює не лише кору, але й й нервові центри, що лежати нижче кору середнього мозку. Розвитку сонного гальмування сприяє відсутність подразнень, здатних викликати сильні рефлекси.

Відомо, що людині притаманні певні внутрішні ритми й ритм, який чітко виражений под годину сну є одним із фундаментальних біоритмів, враховують домінування у впливі то одної, то другої півкулі мозку. Для цого ритму характерна послідовність змін електричної активності мозку, коливання температури тіла, гормональні зрушення, зміни психічної активності, працездатності.

Сон людини являє собою принаймні два різних стани, котрі відрізняються своїми, проявами, мозковими механізмами й функціональним призначенням. Розрізняють фазу «повільного «сну й фазу «швидкого «сну, коли ритми біострумів стають швидкими, як при пробудженні. Ці назви зумовлені характерними особливостями ритміки електро-енцефалографії. Зміна «повільного «сну на «швидкий «утворює цикл сну тривалістю 90—120 хвилин. Ці цикли повторюються 4—6 разів протягом ночі.

Спокійний, глибокий сон без снів є найбільш корисним сном. Такий сон є джерелом всіх сил й бальзамом для хворої душі.

За годину до сну доцільно зовсім припинити розумову працю, думками підвести результати того, що зроблено протягом дня. Дуже корисно зробити прогулянку, прийняти ванну. Перед сном не треба пити каву, міцний чай, приймати препарати, інші речовини, що збуджують нервову систему.

У ваннах. Ідо діють заспокійливо й сприяють доброго сну, можна використовувати пахучі рослини, наприклад, квіти календули, липи, траву череди. Відома цілюща сила ванн із сосною, а також ніжних ванн із сушеницею болотною. Добре діють чай «відпочинок », трава пустирника, м «ята, хміль, валеріана та інші.

Дуже важливими є умови, в які людина снить. Спальна кімната винна бути добро провітреною, із температурою повітря не вище +18 °З, без яскравого світла та голосних звуків. Постіль також винна відповідати гігієнічним вимогам.

Таким чином, природний й регулярний сон є одним із наймогутніших факторів, котрі допомагають покращанню стану здоровий «я й ефективності виконуваної розумової діяльності.