КЗоТ Російської Федерації у редакції на 25 вересня 1992 р

КзпПр Російської Федерації у редакції на 25 вересня 1992 г.

(зі змінами від 22 грудня 1992 р., 27 січня, 15 февраля,.

18 липня, 24 серпня, 24 листопада 1995 г.).

Глава I. Загальні засади (ст. 1−6).

Глава II. Колективний договір (ст. 7−14).

Глава III. Трудової договір (контракт) (ст. 15−40).

Глава III-A.Обеспечение зайнятості і гарантії (ст. 40.1−40.3).

реалізації права на труд.

Глава IV. Робоча час (ст. 41−56).

Глава V. Час відпочинку (ст. 57−76).

Глава VI. Заробітну плату (ст. 77−101).

Глава VII. Норми праці та відрядні розцінки (ст. 102−109).

Глава VIII. Гарантії і компенсації (ст. 110−126).

Глава IX. Трудова дисципліна (ст. 127−138).

Глава X. Охорона праці (ст. 139−159).

Глава XI. Праця жінок (ст. 160−172).

Глава XII. Праця молоді (ст. 173−183).

Глава XIII. Пільги для робітників і службовців, (ст. 184−200).

які суміщають роботи з обучением.

Глава XIV. Трудові суперечки (ст. 201−224).

Глава XV. Професійні союзи. Участь робочих (ст. 225−235).

і кількість службовців під управлінням предприятиями,.

установами, организациями.

Глава XV-A. Трудової колектив (ст. 235.1).

Глава XVI. Державне соціальне страхування (ст. 236−243).

Глава XVII. Нагляд контроль над дотриманням (ст. 244−249).

законодавства про труде.

Глава XVIII. Особенности регулювання праці (ст. 250−256).

окремих категорій работников.

Глава I. Загальні положения.

Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю Російської Федерации.

Кодекс законів про працю Російської Федерації регулює трудові от;

носіння всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивність праці, улу;

чшению якості роботи, підвищення ефективності громадського производс;

тва і підйому цій основі матеріального і культурного рівня жизни.

трудящих, зміцненню трудовий дисципліни і поступового превращению.

праці в благо суспільства на першу життєву потреба кожного трудоспо;

собного людини (в ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР от.

5 лютого 1988 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6 ст.

168).

Кодекс законів про працю Російської Федерації встановлює высокий.

рівень умов праці, всебічну охорону трудових прав працівників (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 2. Основні трудові правничий та обов’язки работников.

Відповідно до Конституцією Російської Федерації - Росії каждый.

має право працю, що він вільно вибирає чи який свободно.

погоджується, право розпоряджатися своїми здібностями до праці, выбирать.

професію, і рід занять, і навіть декларація про захисту від безработицы.

Примусовий працю запрещен.

Кожен працівник має право:

на умови праці, відповідальні вимогам безпеки і гигиены;

на відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я у зв’язку з с.

работой;

на однакову винагороду за рівний працю без який би то было.

дискримінації і нижчих за встановлений законом мінімального размера;

відпочивати, який забезпечувався б встановленням граничною продолжительности.

робочого дня, скороченим робочим днем для низки професій і ра;

ботів, наданням щотижневих вихідних днів, святкових днів, а так;

ж оплачуваних щорічних отпусков;

на об'єднання в професійні союзы;

на соціального забезпечення віком, при втрати працездатності и.

у деяких встановлених законом случаях;

на судову захист своїх трудових прав.

Робітник обязан:

сумлінно виконувати трудові обязанности;

дотримуватися трудову дисциплину;

бережно ставитися до майна підприємства, установи, организации;

виконувати встановлених норм праці. (в ред. Закону Російської Феде;

рації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депута;

тов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Стаття 3. Регулювання праці членів колгоспів та інших кооперативных.

организаций.

Праця членів колгоспів та інших кооперативних організацій регулируется.

їх статутами, і навіть законодавством, стосовним до колгоспам і иным.

кооперативним організаціям. (в ред. указу Президії Верховного Совета.

РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988,.

N 6 ст. 168); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 3 КзпПр РФ.

Стаття 4. Законодавство про труде.

Законодавство Російської Федерації про працю складається з настоящего.

Кодексу та інших актів трудового законодавства Російської Федерації и.

республік у складі Російської Федерации.

На території Російської Федерації до прийняття відповідних зако;

нодательных актів застосовуються норми колишнього Радянського Союзу РСР у частині, не проти;

воречащей Конституції та законодавству Російської Федерації, а также.

міжнародним угодам (договорами) з участю Російської Федерации.

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. розділ «Трудові відносини «.

Стаття 5. Недійсність умов договорів про праці, ухудшающих.

становище работников.

Умови договорів про працю, що погіршують становище працівників із срав;

нению з законодавством про працю, недійсні. (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведо;

мости З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Сове;

та Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Адміністрація підприємства, установи, організації що з со;

ветом колективу і відповідатиме виборним профспілковим орга;

ном вправі встановлювати рахунок власних коштів додаткові по.

порівнянню із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для.

працівників колективу чи окремих категорій працівників. (в ред. Указа.

Президії Верховного Ради РРФСР від 05 лютого 1988 р.- Ведомости.

Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168);

Див. коментар до статті 5 КзпПр РФ.

Стаття 6 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Глава II. Колективний договор

Стаття 7. Колективний договор

Колективний договір — правової акт, регулюючий трудові, социаль;

но-экономические і професійні відносини між роботодавцем і ра;

ботниками для підприємства, у пихатій інституції, организации.

Порядок розробки та укладання колективного договору регулируется.

Законом Російської Федерації «Про колективних договорах і угодах » .

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Статті 8 — 14 виключені Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Глава III. Трудової договір (контракт).

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 15. Сторони і змістом трудового договору (контракта).

Трудової договір (контракт) є угода між трудящим і пред;

прийняттям, установою, організацією, яким трудящий зобов’язується вы;

полнять роботу з певної спеціальності, кваліфікації чи должности.

і підпорядковані обласним внутрішньому трудовому розпорядком, а підприємство, учрежде;

ние, організація зобов’язується виплачувати трудящій заробітну плату и.

забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про труде,.

колективним договором і угодою сторін. (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 15 КзпПр РФ.

Стаття 16. Гарантії прийому на работу.

Забороняється необгрунтовані відмови у прийомі на работу.

Яке б не пішли пряме чи непряме обмеження правий чи уста;

новление прямих чи непрямих переваг прийому працювати в зависи;

мости від статі, раси, національності, мови, соціального происхождения,.

майнового становища, місце проживання, ставлення до релігії, убежде;

ний, приналежність до громадським об'єднанням, і навіть інших обстоя;

тельств, не що з діловими якостями працівників, не допускается.

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Не є дискримінацією відмінності, винятку, вподобання й ог;

раничения прийому працювати, визначених властивими данно;

му виду праці вимогами або обумовлені особливої турботою держави о.

обличчях, що потребують підвищеної соціальної і підвищення правової защите.

Див. коментар до статті 16 КзпПр РФ.

Стаття 17. Термін трудового договору (контракта).

Трудові договори (контракти) заключаются:

1) на невизначений срок;

2) визначений термін трохи більше п’яти лет;

3) тимчасово виконання певної работы.

Термінове трудовий договір (контракт) залежить від випадках, когда.

трудові відносини неможливо знайти встановлено на невизначений термін с.

урахуванням характеру майбутньої роботи, чи умов виконання, чи инте;

ресов працівника, соціальній та випадках, безпосередньо передбачених зако;

ном. (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

— Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 17 КзпПр РФ.

Стаття 18. Укладання трудового договору (контракта).

Трудової договір (контракт) залежить від письмовій формах. (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомос ;

ти З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Совета.

Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Прийом на роботу оформляється наказом (розпорядженням) администрации.

підприємства, установи, організації. Наказ (розпорядження) объявляется.

працівникові під расписку.

Фактичне припущення на роботу вважається укладанням трудового дого;

злодія, незалежно від цього, був чи прийом працювати належно своїх офор;

млен.

Працівникові, запрошеному на роботу в порядку переведення з другого.

підприємства, установи, організації з узгодженню між руководителями.

підприємств, установ, організацій, може бути відмовлено у заключении.

трудового договора.

Див. коментар до статті 18 КзпПр РФ.

Стаття 18.1 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Ст. 19. Заборона вимагати прийому працювати документи, помимо.

передбачених законодательством.

При прийомі працювати забороняється вимагати від трудящих документы,.

крім передбачених законодательством.

Див. коментар до статті 19 КзпПр РФ.

Стаття 20. Обмеження спільної служби родственников.

Забороняється спільна служба однією й тому самому державному или.

муніципальному підприємстві, у пихатій інституції, організації осіб, які перебувають меж;

ду собою у близьку кревність чи властивості (батьки, дружини, брати, сес;

тры, сини, дочки, і навіть брати, сестри, батьки та діти супругов),.

якщо їх служба пов’язані з безпосередньої підпорядкованістю чи подконтро;

льностью однієї з них другому.

У необхідних випадках винятки з цього правила можуть устанавлива;

ться Радою Міністрів Російської Федерації. (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 20 КзпПр РФ.

Стаття 21. Випробування прийому на работу.

Під час укладання трудового договору (контракту) то, можливо обусловлено.

угодою сторін випробування із єдиною метою перевірки відповідності працівника по;

ручаемой йому роботі. Умова про випробування має зазначене в приказе.

(розпорядженні) про зарахування працювати. (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

У період випробування працівники повністю поширюється законо;

дательство про труде.

Випробування не встановлюється при прийомі працювати: осіб, не достиг;

ших вісімнадцяти років; молодих робочих після закінчення профессионально-тех;

нических навчальних закладів; молодих фахівців із закінченні вищих и.

середніх спеціальних навчальних закладів; інвалідів Вітчизняної войны,.

вкладених у роботу у рахунок броні. Випробування не встановлюється также.

прийому на роботу у іншу місцевість і за перекладі на роботу на.

інше підприємство, в установа, организацию.

Див. коментар до статті 21 КзпПр РФ.

Стаття 22. Термін випробування прийому на работу.

Термін випробування, якщо інше не встановлено законодавством, не.

може перевищувати трьох місяців і, а окремих випадках, за погодженням с.

відповідним виборним профспілковим органом, — шість місяців. (в ред.

указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Ведо;

мости Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168); (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

У випробувальний термін не зараховуються період тимчасової нетрудоспо;

собности та інші періоди, коли працівник був відсутній на роботі по.

поважним причинам.

Див. коментар до статті 22 КзпПр РФ.

Стаття 23. Результат випробування прийому на работу.

Якщо термін випробування минув, а працівник продовжує работу,.

його вважають витримали випробування, і наступне розірвання трудового.

договору (контракту) можлива тільки загальних основаниях.

При незадовільному результаті випробування звільнення работника.

з посади виробляється адміністрацією підприємства, установи, организа;

ции без узгодження з відповідною виборним профспілковим органом пред;

прийняття, установи, організації та без виплати вихідної допомоги. Такое.

визволення з роботи працівник може оскаржити в районний (городской).

народний суд. (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 фев;

раля 1988 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168);

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 23 КзпПр РФ.

Стаття 24. Заборона вимагати виконання роботи, не обусловленной.

трудовим договором (контрактом).

Адміністрація підприємства, установи, організації не вправі тре;

бовать від працівника виконання роботи, не зумовленої трудовим до;

говіркою (контрактом). (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентября.

1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федера;

ции і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 24 КзпПр РФ.

Стаття 25. Переклад в іншу роботу. Зміна істотних условий.

труда.

Переклад в іншу роботу в тому самому підприємстві, у пихатій інституції, органи;

зации, і навіть переклад працювати інше підприємство, в установа, ор;

ганизацию або у іншу місцевість, хоча б разом із підприємством, учреж;

дением, організацією, можлива тільки з дозволу працівника, за исклю;

чением випадків, передбачених у статтях 26 і 27 справжнього Кодекса.

Не вважається переведенням іншу роботи й не вимагає згоди работ;

ніка переміщення його за тому самому підприємстві, у пихатій інституції, організації на.

інше робоче місце, до іншого структурне підрозділ в тієї ж мест;

ности, доручення роботи з іншому механізмі чи агрегаті не більше спе;

циальности, кваліфікації чи посади, зумовленої трудовим договором.

(контрактом). Адміністрація немає права переміщати працівника на работу,.

протипоказану йому за стану здоровья.

У зв’язку зі зміною у створенні виробництва та праці допускает;

ся зміна істотних умов праці при продовженні роботи з тієї же.

спеціальності, кваліфікації чи посади. Про зміни істотних ус;

ловий праці - систем і середніх розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, уста;

новлении чи скасування неповного робочого дня, суміщення професій, из;

менении розрядів і найменування посад і інших — працівник должен.

бути поінформований пізніше як по два месяца.

Якщо колишні суттєві умови праці неможливо знайти збережені, а.

працівник незгодний на продовження роботи у умовах, то трудовой.

договір (контракт) припиняється за пунктом 6 статті 29 справжнього Кодекса.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. ;

Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168); (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 25 КзпПр РФ.

Стаття 26. Тимчасовий переклад в іншу роботу у разі производствен;

іншої необходимости.

У разі через виробничу необхідність підприємствам, учреждения,.

організації адміністрація має право переводити працівників на.

термін до місяця на не зумовлену трудовим договором (контрактом).

роботу в тому самому підприємстві, у пихатій інституції, організації або на другом.

підприємстві, у пихатій інституції, організації, але у тієї місцині з оплатой.

праці за виконуваної роботі, але з нижчий від середнього заробітку за старою ра;

боті. Такий переклад допускається задля унеможливлення чи ліквідації стихий;

ного лиха, виробничої аварії чи негайного усунення їх по;

наслідків; запобігання нещасних випадків, простою, загибелі или.

псування державного або громадського майна України та в інших исключите;

льных випадках, і навіть для заміщення відсутнього працівника. (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомо;

сті З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Совета.

Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Тривалість перекладу в іншу роботу для заміщення отсутствую;

щего працівника не може перевищувати місяця протягом календарного.

года.

Див. коментар до статті 26 КзпПр РФ.

Стаття 27. Тимчасовий переклад в іншу роботу у разі простоя.

Що стосується простою працівники переводяться з урахуванням їх спеціальності и.

кваліфікації в іншу роботу в тому самому підприємстві, у пихатій інституції, орга;

низации на все час простою або інше підприємство, в учреждение,.

організацію, але в місцині терміном до одного месяца.

При перекладі менш оплачувану роботу внаслідок простою за работ;

никами, які виконують норми вироблення, зберігається середній заробіток по.

колишній роботі я, а й за працівниками, не які виконують норми, чи переведенными.

на повременно оплачувану роботу, зберігається їх тарифна ставка (ок;

лад).

Див. коментар до статті 27 КзпПр РФ.

Стаття 28. Обмеження перекладу на некваліфіковані работы.

При просте та у разі тимчасового заміщення відсутнього работника.

заборонена переклад кваліфікованих працівників на неквалифицирован;

ные работы.

Див. коментар до статті 28 КзпПр РФ.

Стаття 29. Підстави припинення трудового договору (контракта).

Підставами припинення трудового договору (контракту) являются:

1) угоду сторон;

2) витікання терміну (пункти 2 і трьох статті 17), крім випадків, когда.

трудові відносини фактично мають і жодна зі сторін не потре;

бовала їх прекращения;

3) заклик чи надходження працівника на військову службу;

4) розірвання трудового договору (контракту) з ініціативи работника.

(статті 31 — 32), з ініціативи адміністрації (стаття 33) або за требо;

ванию профспілкового органу (стаття 37);

5) переклад працівника, з його згодою, інше підприємство, в учреж;

дение, організацію чи перехід на виборну посаду (в ред. указу Прези;

диума Верховного Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Відомості Верхов;

ного Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168);

6) відмова працівника від перекладу на роботу в іншу мест;

ность разом із підприємством, установою, організацією, і навіть відмова от.

продовження роботи в в зв’язку зі зміною істотних умов праці (в.

ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168);

7) вступ в законну силу суду, яким работник.

засуджений (крім випадків умовного осуду і відстрочки исполне;

ния вироку) до позбавлення волі, виправними роботам за месту.

роботи або до іншого покаранню, що виключає можливість продовження дан;

іншої роботи. (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 февраля.

1988 — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168);

Передача підприємства, установи, організації з підпорядкування одного.

органу на підпорядкування іншого не припиняє дії трудового договора.

(контракту). При зміні власника підприємства, так само як його реорганиза;

ции (злитті, приєднання, поділі, перетворення) трудові отноше;

ния, з дозволу працівника, тривають; припинення у випадках тру;

дового договору (контракту) по ініціативи адміністрації можливо только.

за скорочення чисельності чи штату працівників (в ред. Закону Российс;

дідька лисого Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 29 КзпПр РФ.

Стаття 30. Продовження дії термінового трудового договору (контра;

кта) на невизначений срок.

Якщо з закінченні терміну трудового договору (контракту) (пункти 2 і 3.

статті 17) трудові відносини фактично мають і жодна з сторон.

не зажадала їх припинення, то дію договору (контракту) считается.

продовженим на невизначений термін (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 30 КзпПр РФ.

Стаття 31. Розірвання трудового договору (контракту), заключенного.

на невизначений термін, з ініціативи работника.

Працівники заслуговують розірвати трудового договору (контракт), зак;

люченный на невизначений термін, попередивши звідси адміністрацію пись;

менно понад дві недели.

Інколи справа, коли заяву працівника про звільнення по собственному.

бажанню зумовлено неможливістю продовження їм роботи (зарахування в.

навчальний заклад, перехід за рахунок пенсій та інші випадки), адміністрація рас;

торгает трудовий договір (контракт) вчасно, про яку просить работник.

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

По закінченні терміну попередження про звільнення работник.

вправі припинити роботу, а адміністрація підприємства, установи, орга;

низации зобов’язана видати працівникові трудову книжку і «зробити з нею рас;

чет.

За взаємною домовленістю між працівником адміністрацією трудовий договор

(контракт) може бути розірваний і по закінчення терміну попередження об.

звільнення (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 февраля.

1988 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168); (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 31 КзпПр РФ.

Стаття 32. Розірвання термінового трудового договору (контракту) по ини;

циативе работника.

Термінове трудовий договір (контракт) (пункти 2 і трьох статті 17) подлежит.

розірвання достроково на вимогу працівника в разі його хвороби или.

інвалідності, що перешкоджають виконання роботи по договору (контракту),.

порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного чи тру;

дового договору (контракту) і по іншим поважним причин (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Совета.

Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 32 КзпПр РФ.

Стаття 33. Розірвання трудового договору (контракту) по инициативе.

администрации.

Трудової договір (контракт), укладений на невизначений термін, а.

також терміновий трудовий договір до закінчення терміну його дії могут.

бути розірвано адміністрацією підприємства, установи, организации.

лише случаях:

1) ліквідації підприємства, установи, організації, скорочення чис;

ленности чи штату работников;

1.1) втратив свою чинність (Законом РФ від 12 березня 1993 р. N 2502−1 Ведомос;

ти З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Совета.

Російської Федерації, 1992, N 14, ст. 712).

2) обнаружившегося невідповідності працівника займаній посаді или.

виконуваної роботі внаслідок недостатньою кваліфікації або состояния.

здоров’я, що перешкоджають продовження даної работы;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин.

обов’язків, покладених нею трудовим договором (контрактом) или.

правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше при;

змінювалися заходи дисциплінарного або громадського взыскания;

4) прогулу (зокрема відсутності на роботі понад три години в те;

чение робочого дня) без поважних причин (в ред. указу Президиума.

Верховного Ради РРФСР від 20 декебря 1983 р. — Відомості Верховного.

Ради РРФСР, 1983, N 51 ст. 1782);

5) неявки працювати протягом чотири місяці поспіль вследст;

вія тимчасової непрацездатності, беручи до уваги відпустки з вагітності и.

пологам, якщо законодавством не встановлено довший термін сох;

поранення місця роботи (посади) за певного захворюванні. За рабо;

тниками, що втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом или.

професійним захворюванням, місце роботи (посаду) зберігається до.

відновлення чи встановлення инвалидности;

6) відновлення на роботі працівника, раніше виконував цю рабо;

ту;

7) появи на роботі у нетверезому стані, може наркоти;

ческого чи токсичного сп’яніння (в ред. указу Президії Верховного.

Ради РРФСР від 20 декебря 1983 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1983, N 51 ст. 1782); (в ред. указу Президії Верховного Совета.

РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988,.

N 6 ст. 168);

8) скоєння за місцем роботи розкрадання (зокрема дрібного) госу;

дарчого або громадського майна, встановленого вступили в.

чинність закону вироком судна, чи постановою органу, в компетенцию.

якого входить накладення адміністративного стягнення чи применение.

заходів впливу суспільства. (запроваджено указом президії Верховного Со;

вета РРФСР від 20 грудня 1983 р. — Відомості Верховного Ради РСФСР,.

1986, N 23, ст. 638); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентяб;

ря 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Звільнення з таких підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 настоящей.

статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, з його согла;

ця, в іншу работу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи адміністрації в.

період тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 нас;

тоящей статті) й у час перебування працівника у щорічній відпустці, за.

винятком випадків повної ліквідації підприємства, установи, органи;

зации (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 20 декабря.

1983 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1983, N 51, ст. 1782).

Див. коментар до статті 33 КзпПр РФ.

Стаття 34. Переважна декларація про залишення на роботі при сокраще;

нді чисельності чи штату работников.

При скороченні чисельності чи штату працівників преимущественное.

декларація про залишення на роботі надається працівникам з більш высокой.

продуктивністю праці та квалификацией.

Федеральним законом від 27 янаря 1995 р. N 10-ФЗ у видаткову частину другу статті 34.

справжнього Кодексу внесено изменения.

див. текст частині другій попередній редакции.

При рівної продуктивність праці і кваліфікації перевагу в.

застереження на роботі віддається: сімейним — за двох чи более.

утриманців; особам, у яких немає інших працівників з самостоятель;

ным заробітком; працівникам, у яких тривалий стаж безупинної работы.

цьому підприємстві, в установі, організації, працівникам, получив;

шим цьому підприємстві, установі, організації трудове каліцтво или.

професійне захворювання, працівникам, що підвищує свою квалификацию.

без відриву з виробництва в вищих і середніх спеціальних навчальних заве;

дениях; інвалідам війни" та членам сімей військових і партизанів, по;

гибших чи зниклих безвісти при захисту СРСР; винахідникам; женам.

(чоловікам) військовослужбовців, громадянам, звільненим з військової служби, — по.

роботі, яку вони надійшли вперше з часів звільнення з військовою служ;

б; особам, які мають чи перенесли променеву хворобу і інші заболева;

ния, пов’язані з променевим навантаженням, викликані наслідками чернобыльс;

дідька лисого катастрофи, інвалідам, в відношенні яких встановлено причин;

ная зв’язок приходу інвалідності з чорнобильською катастрофою, участни;

кам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у зоні відчуження в.

1986 — 1990 роках, і навіть особам, евакуйованим із зони відчуженості та пе;

реселенным із зони відселення, іншим прирівняним до них особам (в ред. За;

кону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Совета.

Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254, Федерального закону від 27 ян;

варячи 1995 р. N 10-ФЗ — Збори законодавства Російської Федерації от.

30 січня 1995 р. N 5, ст. 346).

Див. коментар до статті 34 КзпПр РФ.

Стаття 35. Розірвання трудового договору (контракту) по инициативе.

адміністрації підприємства, установи, організації з пре;

дварительного згоди відповідного виборного профсо;

юзного органа.

Розірвання трудового договору (контракту) з підстав, предусмот;

ренным пунктами 1 (крім випадків ліквідації підприємства, установи, ор;

ганизации), 2 і п’яти статті 33 справжнього Кодексу, здійснюється з предвари;

тельного згоди відповідного виборного профспілкового органа.

Злагоди відповідного виборного профспілкового органу на расторже;

ние трудового договору (контракту) за зазначеними у частини першої настоящей.

статті підставах непотрібен в случаях:

звільнення з підприємства, з установи, організації, де отсутству;

ет відповідний виборний профспілковий орган;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (їх фи;

лиалов, представництв, відділень та інших відособлених подразделений),.

їхніх заступників, керівних працівників, обраних, затверджуваних или.

призначуваних посаду органами державної влади управління, а.

також громадськими організаціями та іншими партіями граждан.

Відповідний виборний профспілковий орган повідомляє адміністрації в.

письмовій формах прийняте рішення в десятиденний термін від дня получения.

письмового уявлення керівника підприємства, установи, организа;

ции.

Адміністрація має право розірвати трудового договору (контракт) не поз;

днее місяця із отримання згоди відповідного выборного.

профспілкового органу (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентября.

1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федера;

ции і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 35 КзпПр РФ.

Стаття 36. Вихідний пособие.

При припинення трудового договору (контракту) з таких підстав, указан;

ным в пунктах 3 і шість статті 29 і пунктах 2 і шість статті 33 справжнього Кодек;

са, або внаслідок порушення адміністрацією законодавства про труде,.

колективного чи трудового договору (стаття 32) працівникам выплачивает;

ся вихідну допомогу у вигляді щонайменше двотижневого середнього заработка.

(в ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. ;

Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168); (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 36 КзпПр РФ.

Стаття 37. Розірвання трудового договору (контракту) по требованию.

профспілкового органа.

По вимозі профспілкового органу (не нижче районного) администра;

ция зобов’язана розірвати трудового договору (контракт) з керівним рабо;

тником чи усунути його з займаній посаді, коли він порушує зако;

нодательство про працю, не виконує зобов’язань по колективному дого;

злодію, виявляє бюрократизм, допускає тяганину. Керівний работник,.

обраний посаду трудовим колективом, звільняється по требова;

нию профспілкового органу (не нижче районного) за рішенням общего.

зборів (конференції) відповідного колективу чи з его.

уповноваженню — ради колективу (в ред. Закону Російської Фе;

дерации від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних де;

путатов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 37 КзпПр РФ.

Стаття 38. Відсторонення від работы.

Відсторонення працівника з посади (посади) з припиненням выплаты.

зарплати може проводитися тільки на пропозицію уполномоченных.

цього органів у разі, передбачених законодавством (в ред. Зако;

на Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съез;

так народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Российс;

дідька лисого Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Працівника, появи на роботі у нетверезому стані, в состоянии.

наркотичного чи токсичного сп’яніння, адміністрація підприємства, уч;

реждения, організації не допускає до роботи у вона (зміну) (в ред.

указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Ведомости.

Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168);

Див. коментар до статті 38 КзпПр РФ.

Стаття 39. Трудова книжка.

Трудова книжка є основний документ про трудовий деятельнос;

ти работника.

Трудові книжки ведуться усім працівників, працівників предприя;

тии, у пихатій інституції, організації понад п’ять дней.

У трудову книжку вносяться інформацію про працівника, про виконуваної им.

роботі, і навіть про заохочення і нагородженнях за успіхи у роботи пред;

прийнятті, у пихатій інституції, організації. Стягнення в трудову книжку не за;

писываются.

Записи про причини звільнення трудову книжку повинні производиться.

в точному відповідність до формулюваннями чинного законодавства и.

із посиланням відповідній статті, пункт закону. При расторжении.

трудового договору з (контракту) ініціативи працівника у зв’язку з болез;

нью, інвалідністю, відходом пенсію від старості, з зарахуванням в выс;

шиї чи середнє спеціальне навчальний заклад або у аспірантуру й по.

інших причин, з якими законодавство пов’язує предоставление.

певних пільг і переваг, запис про звільнення в трудову книж;

ку вноситься із зазначенням цих причин (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

При звільнення трудова книжка видається працівникові щодня увольне;

ния.

Див. коментар до статті 39 КзпПр РФ.

Стаття 40. Видача довідки стосовно роботи та заробітної плате.

Адміністрація зобов’язана видати працівникові на його прохання довідку про ра;

боті цьому підприємстві, у пихатій інституції, організації із зазначенням спе;

циальности, кваліфікації, посади, часу праці та розміру заработ;

іншої платы.

Див. коментар до статті 40 КзпПр РФ.

Глава III-A. Забезпечення зайнятості і гарантии.

реалізації права на труд.

Стаття 40.1 Гарантії реалізації громадян на труд.

Держава гарантує громадянам, постійно котрі живуть на террито;

вдз Російської Федерации:

свободу вибору виду зайнятості, зокрема роботи з різними режи;

мами труда;

безплатне сприяння доборі підходящої праці та трудоустройстве.

із боку федеральної служби занятости;

надання підприємствами, установами, організаціями в соответ;

ствии зі своїми заздалегідь поданими заявками підходящої роботи випускникам учеб;

ных заведений;

безоплатність нової професії (спеціальності), підвищення ква;

лификации у системі служби зайнятості чи її напрямку у деяких учебных.

закладах із виплатою стипендии;

компенсацію відповідно до законодавством матеріальних витрат в.

зв’язки й з напрямом працювати до іншої місцевість по пропозиції службы.

занятости;

можливість укладання термінових трудових договорів (контрактів) на.

що у оплачуваних суспільній праці, організованих з урахуванням воз;

растных чи інших особливостей граждан;

правовий захист від необгрунтованого увольнения.

Правові, економічні і організаційні умови забезпечення заня;

тости і гарантії реалізації громадян на працю визначаються законода;

тельством (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 40.1 КзпПр РФ.

Стаття 40.2 Підстава і Порядок вивільнення работников.

Працівники можуть бути высвобождены з підприємств, із закладів, ор;

ганизаций у зв’язку з їх ліквідацією, здійсненням заходів із сокра;

щению чисельності чи штата.

Про майбутньому вивільненні працівники виконуються наперед персонально.

під розписку щонайменше як два месяца.

Адміністрація підприємств, установ, організацій своєчасно, не.

менш як по місяці, представляє відповідному профспілковому орга;

ну інформацію можливий масовому вивільненні работников.

При вивільненні працівників у зв’язку з скороченням чисельності или.

штату враховується переважного права на залишення на роботі, предус;

мотренное статтею 34 справжнього Кодексу й колективною договором.

Поруч із попередженням про звільнення у зв’язку з з сокращением.

чисельності чи штату адміністрація пропонує працівникові іншу роботу на.

тому самому підприємстві, установі, организации.

Робітник має декларація про вибір нового місця роботи шляхом прямого об;

рощення інші підприємства, установи, організації, або через бесплат;

ное посередництво служби занятости.

Адміністрація пізніше як по 2 місяці зобов’язана довести до сведе;

ния місцевого органу служби зайнятості даних про майбутньому высвобождении.

кожної конкретної працівника із зазначенням його професії, специальности,.

кваліфікації, і розміру оплати праці (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 40.2 КзпПр РФ.

Стаття 40.3. Пільги і компенсації высвобождаемым работникам.

Працівникам, высвобождаемым з підприємств, із закладів, организаций.

при розірвання трудового договору (контракту) в через відкликання осуществлением.

заходів зі скорочення чисельності чи штата:

1) виплачується вихідну допомогу у вигляді середнього місячного зара;

ботка;

2) зберігається середня вести на період трудоустройства,.

але з понад двох місяців від часу звільнення з урахуванням виплати выходного.

пособия;

3) зберігається середня вести на період працевлаштування, в.

створюють як виняток, і протягом третього місяці від дня звільнення по ре;

шению органу з працевлаштування за умови, якщо працівник заблаговремен;

але (в двотижневий строк після звільнення) звернувся до цей орган і не.

був їм працевлаштований (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентября.

1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федера;

ции і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Виплата місячного вихідної допомоги і що зберігається середнього заработ;

ка проводиться у разі колишньому місцеві работы.

За зазначеними працівниками зберігається безперервний трудовий стаж,.

якщо перерва у роботі після звільнення не перевищив трьох месяцев.

При реорганізації та ліквідації підприємств, установ, организаций.

за вивільненими працівниками зберігається на період працевлаштування, но.

лише три місяці, середня вести з урахуванням месячного.

вихідної допомоги і безперервний виробничий стаж.

Вивільненим працівникам надаються також решту пільг і ком;

пенсации відповідно до законодательством.

Глава IV. Робоча время.

Стаття 41 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Стаття 42. Нормальна тривалість робочого времени.

Нормальна тривалість робочого часу працівників на.

підприємствах, у державних установах, організаціях неспроможна перевищувати 40 годин в.

тиждень. Принаймні створення економічних пріоритетів і інших необхідних умов бу;

дет здійснюватися перехід до більш скороченою робочої тижню (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 43. Скорочена тривалість робочого дня для работ;

ников молодший вісімнадцяти лет.

Для працівників, які досягли віку вісімнадцяти років, устанавлива;

ется скорочена тривалість робочого времени:

1) віком від 16 до 18 років — трохи більше 36 годин на неделю;

2) віком від 15 до 16 років, і навіть учнів віком від 14.

до 15 років, що працюють у період канікул, — трохи більше 24 годин на неделю.

Тривалість робочого часу учнів, що працюють у течение.

учбового року у вільний від навчання час не може перевищувати половины.

норм, встановлених у частині першої цієї статті особам соответствую;

щего віку (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 43 КзпПр РФ.

Стаття 44. Скорочена тривалість робочого дня для работ;

ников на роботах з шкідливими умовами труда.

Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, ус;

танавливается скорочена тривалість робочого дня — не более.

36 годин на неделю.

Список виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими усло;

виями праці, робота у яких дає права на скорочену продолжитель;

ность робочого дня, стверджується гаразд, встановленому законода;

тельством.

Див. коментар до статті 44 КзпПр РФ.

Стаття 45. Скорочена тривалість робочого дня для отде;

льных категорій работников.

Законодавством встановлюється скорочена тривалість ра;

бочего часу окремих категорій працівників (вчителів, лікарів, жен;

щин, що працюють у сільській місцевості, та інших) (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних де;

путатов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 45 КзпПр РФ.

Стаття 46. П’ятиденна і шестиденний робочий тиждень і продолжитель;

ность щоденної работы.

Для працівників встановлюється п’ятиденна робоча тиждень с.

двома вихідними днями. При п’ятиденної робочої тижню продолжительность.

щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового.

розпорядку чи графіками змінності, затверджуваними адміністрацією по со;

гласованию з певним виборним профспілковим органом предприятия,.

установи, організації з огляду на специфіку роботи, думки трудового ко;

ллектива і з повним дотриманням встановленої тривалості робочої недели.

(статті 42 — 45) (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5.

лютого 1988 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6 ст.

168);

На підприємствах, у державних установах, організаціях, де за характеру.

виробництва та умов праці запровадження п’ятиденної робочого тижня не;

доцільно, встановлюється шестиденний робочий тиждень з однією вы;

ходным днем. При шестиденної робочої тижню тривалість ежеднев;

іншої роботи може перевищувати 7 годин при тижневої нормі 40 годин, 6.

годин при тижневої нормі 36 годин і 4 годин при тижневої норме.

24 години (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

П’ятиденна чи шестиденний робочий тиждень встановлюється адми;

нистрацией підприємства, установи, організації що з соответст;

вующим виборним профспілковим органом з урахуванням специфіки роботи, мнения.

колективу і за узгодженням із місцевим Радою народних депу;

татов (в ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР від 5 февраля.

1988 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6 ст. 168);

Графіки змінності доводяться до працівників, зазвичай, не.

пізніше як по місяць до запровадження додаткових мит на дію (в ред. указу Прези;

диума Верховної Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. — Відомості Верхов;

ного Ради РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063);

Див. коментар до статті 46 КзпПр РФ.

Стаття 47. Тривалість роботи напередодні святкових і выходных.

дней.

Напередодні святкових днів (стаття 65) тривалість роботи ра;

ботников, крім працівників, вказаних у статтях 43 -45 справжнього Кодек;

са, скорочується однією годину як із п’ятиденної, і при шестидневной.

робочої неделе.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестидневной.

робочої тижню неспроможна перевищувати 6 часов.

Див. коментар до статті 47 КзпПр РФ.

Стаття 48. Праця у нічне время.

Працюючи у нічний час встановлена тривалість работы.

(зміни) скорочується однією годину. Це не поширюється на ра;

ботников, котрим вже передбачено скорочення робочого времени.

(статті 44 і 45).

Тривалість нічний роботи зрівнюється з денний у його случа;

ях, коли це потрібно в умовах виробництва, зокрема у непре;

рывных виробництвах, і навіть на змінних роботах при шестиденної ра;

бочей тижню з однією вихідним днем.

До роботі у нічний час не допускаються: вагітним жінкам і жен;

щины, які мають дітей в віці до трьох років; працівники моложе.

вісімнадцяти років; інші категорії працівників у відповідність до законо;

дательством. Інваліди можуть залучатися до роботи у нічний час только.

за згодою та за умови, якщо вона робота не заборонена їм медицин;

скими рекомендаціями (в ред. указу Президії Верховної Ради РСФСР.

від 29 вересня 1987 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1987, N 40,.

ст. 1410);(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Нічним вважається період із 10 годині вечора до 6 годин утра.

Див. коментар до статті 48 КзпПр РФ.

Стаття 49. Неповне робоче время.

За угодою між працівником адміністрацією може устанавливаться.

як із прийомі працювати, і згодом неповний робочий день или.

неповна робоча тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, имеющей.

дитини до чотирнадцяти років (дитини-інваліда до шестнадцати.

років), зокрема знаходиться в її опікуванні, або особи, осуществляющего.

те що за хворим членом сім'ї у відповідність з медичним заключением,.

адміністрація зобов’язана встановлювати їм неповний робочого дня чи неполную.

робочий тиждень (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Оплату праці у випадках виробляється пропорційно отработанно;

му часу, чи залежно від выработки.

Робота за умов неповного робочого дня не тягне для работни;

ков жодних обмежень тривалості щорічного відпустки, исчисле;

ния трудового стажу і інших трудових прав (в ред. указу Президиума.

Верховної Ради РРФСР від 29 вересня 1987 р. — Відомості Верховного Со;

вета РРФСР, 1987, N 40, ст. 1410).

Див. коментар до статті 49 КзпПр РФ.

Стаття 50. Початок і закінчення щоденної работы.

Час початку будівництва і закінчення щоденної роботи (зміни) предусматривает;

ся првилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності в.

відповідність до законодательством.

Див. коментар до статті 50 КзпПр РФ.

Стаття 51. Змінна работа.

При змінній роботі кожна групу працівників має робити ра;

боту протягом встановленої тривалості робочого времени.

Працівники чергуються позмінно рівномірно. Перехід з однієї смены.

до іншої визначається графіками змінності, затверджуваними администрацией.

по узгодження з відповідним виборним профспілковим органом з уче;

тому специфіки праці та думки колективу (в ред. указу Прези;

диума Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Відомості Верхов;

ного Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168);

Призначення працівника працювати протягом двох змін поспіль запреща;

ется.

Див. коментар до статті 51 КзпПр РФ.

Стаття 52. Суммированый облік робочого времени.

На безупинно діючих підприємствах, в учрежедниях, организаци;

ях, соціальній та окремих виробництвах, цехах, ділянках, відділеннях і на.

деяких видах робіт, де за умовам виробництва (роботи) не может.

бути дотримана встановлена для цієї категорії працівників ежедневная.

чи щотижнева тривалість робочого дня, допускається по со;

гласованию з певним виборним профспілковим органом предприятия,.

установи, організації запровадження суммированного обліку робочого времени,.

про те, щоб тривалість робочого дня за обліковий період не.

перевищувала нормального числа робочих годин (статті 42 — 45) (в ред. Ука;

за Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Ведомости.

Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725);

Див. коментар до статті 52 КзпПр РФ.

Стаття 53. Поділ робочого дня на части.

На тих роботах, де це потрібно внаслідок особливого характера.

праці, робочого дня можливо, у порядку, передбаченому законодатель;

ством, розділений на частини про те, щоб загальна тривалість рабочего.

часу не перевищувала встановленої тривалості щоденної работы.

Див. коментар до статті 53 КзпПр РФ.

Стаття 54. Обмеження понаднормових работ.

Наднормові роботи, як правило, не допускаються. Сверхурочными.

вважаються роботи понад встановленої тривалості робочого времени.

(статті 46 і 52).

Адміністрація може застосовувати понаднормові роботи лише у исключи;

тільних випадках, передбачених законодавством і статтею 55 настоя;

щего Кодексу. Наднормові роботи не можуть вироблятися лише з разрешения.

відповідного виборного профспілкового органу підприємства, учреждения,.

організації (в ред. Указів Президії Верховної Ради РРФСР від 12 ав;

густа 1980 р. і від 19 листопада 1982 р.- Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063; 1982, N 47, ст. 1725); (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съез;

так народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ у видаткову частину третю статьи.

54 справжнього Кодексу внесено изменения.

див. текст частині третій у попередній редакции.

До сверхурочным роботам не допускаються: вагітним жінкам, женщины,.

мають дітей в віці у три роки; працівники до 18-ти лет;

працівники, які навчаються без відриву з виробництва в общеобразовательных.

установах, соціальній та освітні установи початкового, среднего.

і помилки вищого професійної освіти, мають державну аккре;

дитацию, у дні занять; інші категорії працівників у відповідність с.

законодавством (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР от.

29 вересня 1987 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1987, N 40,.

ст. 1410, Федерального закону від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ).

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років (ре;

бенка-инвалида — до шістнадцяти років), і інваліди можуть залучатися к.

сверхурочным роботам тільки з їхніх згоди, причому інваліди лише за ус;

ловии, коли такі роботи заборонені їм медичними рекомендациями.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 29 вересня 1987 г.

— Відомості Верховної Ради РРФСР, 1987, N 40, ст. 1410); (в ред. За;

кону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 54 КзпПр РФ.

Стаття 55. Виняткові випадки, коли допускаються сверхурочные.

работы.

Наднормові роботи допускаються лише у наступних исключитеьлных.

случаях:

1) під час виробництва робіт, необхідні Ізраїлю, а также.

запобігання громадського чи стихійного лиха, производст;

венної аварії, і негайного усунення їх последствий.

2) під час виробництва суспільно-необхідних робіт з водоснабжению,.

газопостачання, опаленню, висвітлення, каналізації, транспорту, зв’язку ;

усунення випадкових чи несподіваних обставин, що порушують пра;

вильное їх функционирование;

3) за необхідності закінчити розпочату роботу, яка вследствие.

непередбачуваній чи випадкової затримки за технічними умовами производ;

ства же не бути завершено протягом нормального числа робочих часов,.

якщо при цьому припинення розпочатої роботи може викликати у себе порчу.

чи загибель государственого або громадського имущества;

4) під час виробництва тимчасових робіт з ремонту відновленню ме;

ханизмов чи споруджень за тому випадку, коли несправність їх вызывает.

припинення робіт для великої кількості трудящихся;

5) продовжити роботи за неявці що зміняє працівника, якщо ра;

бота передбачає перерви; у випадках адміністрація зобов’язана немед;

ленно вжити заходів для заміні змінника іншим работником.

Див. коментар до статті 55 КзпПр РФ.

Стаття 56. Граничне кількість понаднормових работ.

Наднормові роботи мають перевищувати кожному за працівника четы;

вина годин на протягом двох днів поспіль і 120 годин на год.

Адміністрація підприємства, установи, організації зобов’язана вести.

точний облік понаднормових робіт, виконаних кожним работником.

Див. коментар до статті 56 КзпПр РФ.

Глава V. Час отдыха.

Стаття 57. Перерва на відпочинок і питания.

Працівникам надається перерву на відпочинок і продукти харчування продолжитель;

ностью трохи більше дві години. Перерва не входить у робоче время.

Робітник використовує перерву зі свого розсуду. А ще час ему.

надається право відлучатися з місця виконання работы.

Перерва на відпочинок і продукти харчування має надаватися, зазвичай, че;

рез чотири години від початку работы.

Час початку будівництва і закінчення перерви визначається правилами внутреннего.

трудового распорядка.

На тих роботах, де за умовам виробництва перерву встановити нель;

зя, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі в течение.

робочого дня. Перелік таких робіт, лад і місце приймання їжі уста;

навливаются адміністрацією по узгодженню з відповідним выборным.

профспілковим органом підприємства, установи, організації (в ред. Указа.

Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Відомості Вер;

ховного Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 57 КзпПр РФ.

Стаття 58. Вихідні дни.

При п’ятиденної робочої тижню працівникам надається два выход;

ных дні, а при шестиденної робочої тижню — вихідний день.

Стаття 59. Тривалість щотижневого безперервного отдыха.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не.

менш сорока двох часов.

Див. коментар до статті 59 КзпПр РФ.

Стаття 60. Загальний вихідний день.

Спільним вихідним днем є неділю. Другий вихідний день при.

п’ятиденної робочої тижню, якщо він визначено законодавством, уста;

навливается графіком роботи підприємства, установи, організації. Обидва вы;

ходных дня надаються, зазвичай, подряд.

Стаття 61. Вихідні дні на безупинно діючих підприємствах, в уч;

реждениях, организациях.

На підприємствах, у державних установах, організаціях, припинення роботи в.

яких неможлива по виробничо-технічним умовам чи вследствие.

необхідності постійного безперервного обслуговування населення, і навіть на.

інші підприємства з безперервним виробництвом вихідні предоставля;

ются в різні дні тижня по черзі кожної групі работников.

відповідно до графіками змінності, який затверджується адміністрацією по согласованию.

з відповідним виборним профспілковим органом підприємства, учреждения,.

організації (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 ноября.

1982 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 61 КзпПр РФ.

Стаття 62. Вихідні дні на підприємствах, у державних установах, организациях,.

що з обслуговуванням населения.

На підприємствах, у державних установах, організаціях, де робота не может.

перериватися у єдиний вихідного дня у зв’язку з необхідністю обслуживания.

населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї и.

інші), вихідні встановлюються місцевими Совітами народних депута;

тов (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 12 августа1980 г.

— Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063).

Стаття 63. Заборона роботи у вихідні дні. Виняткові случаи.

залучення окремих працівників до роботи у вихідні дни.

Праця у вихідні запрещается.

Залучення окремих працівників до роботі у ті дні допуска;

ется лише із дозволу відповідного виборного профспілкового органа.

підприємства, установи, організації та тільки у виняткових випадках, оп;

ределяемых законодавством та правою частиною 3 цієї статті (в ред. Указов.

Президії Верховної Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. і зажадав від 19 ноября.

1982 р.- Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063; 1982,.

N 47, ст. 1725); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992.

р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерации.

і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Залучення працівників до роботи у вихідні допускається в следую;

щих виняткових случаях:

1) для запобігання чи ліквідації громадського чи стихийного.

лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх послед;

ствий;

2) запобігання нещасних випадків, загибель чи псування государст;

венного або громадського имущества;

3) до виконання невідкладних, заздалегідь непередбачених робіт, від сроч;

ного виконання яких залежить надалі нормальна робота предприя;

тия, установи, організації в цілому, або їх окремих підрозділів (в.

ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063).

Залучення працівників до роботі в вихідні дні производится.

по письмового наказу (розпорядженню) адміністрації підприємства, учрежде;

ния, організації з дотриманням обмежень, встановлених статтями 157,.

162 і 177 справжнього Кодекса.

Див. коментар до статті 63 КзпПр РФ.

Стаття 64. Компенсація до праці в вихідний день.

Робота в вихідного дня компенсується наданням іншого дня.

відпочинку чи, по угоді сторін, в грошової форми, але з менш як в.

подвійному розмірі (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992.

р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Оплата до праці в вихідного дня обчислюється за правилами статті 89.

справжнього Кодексу (в ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР від 5.

лютого 1988 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168).

Див. коментар до статті 64 КзпПр РФ.

Стаття 65. Святкові дни.

Указами Президента РФ від 19 вересня 1994 р. N 1926 й від 9-ти грудня 1994.

р. N 2167 день 12 грудня оголошено державним святом — Днем Ко;

нституции Російської Федерації і неробочим днем.

Робота на підприємствах, у державних установах, організаціях не производится.

у наступні святкові дни:

1 і 2 січня — Новий год,.

7 січня — Різдво Христово,.

8 березня — Міжнародний жіночий день,.

1 і 2 травня — Свято Весни і Труда,.

9 травня — День Победы,.

12 червня — День прийняття Декларації про державному суверенитете.

Російської Федерации,.

7 листопада — річниця Великою Жовтневою соціалістичною револю;

ции (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

У святкові дні допускаються роботи, припинення яких невозможна.

по виробничо-технічним умовам (безупинно діючі предприя;

тия, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслужи;

вания населення, і навіть невідкладні ремонтні і погрузочно-разгрузочные.

работы.

При збігу вихідного і святкового днів вихідного дня перено;

сится наступного дня після святкового робочий день.

(введена Законом Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254; в ред. Закону Российс;

дідька лисого Федерації від 22 грудня 1992 р. N 4176−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1993, N 1, ст. 16).

Див. коментар до статті 65 КзпПр РФ.

Стаття 66. Щорічні отпуска.

Усім працівникам надаються щорічні відпустки зі збереженням места.

роботи (посади) й середнього заробітку (статті 67 і 68).

Див. коментар до статті 66 КзпПр РФ.

Стаття 67. Тривалість отпуска.

Щорічний оплачуваний відпустку надається працівникам продолжите;

льностью щонайменше 24 робочих днів, у розрахунку шестиденну робочу неде;

лю. Порядок обчислення тривалості щорічного оплачуваної отпуска.

визначається законодавством (в ред. Закону Російської Федерації від 25.

вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российс;

дідька лисого Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ частина друга статті 67.

справжнього Кодексу исключена.

Працівникам молодший вісімнадцяти років щорічну відпустку предоставляется.

тривалістю один календарний месяц.

Див. коментар до статті 67 КзпПр РФ.

Стаття 68. Додаткові отпуска.

Щорічні дополнительые відпустки предоставляются:

1) працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами труда;

2) працівникам, зайнятих у окремих галузях народного господарства и.

у яких тривалий стаж роботи з одному підприємстві, в организации;

3) працівникам з ненормованим робочим днем;

4) працівникам, працюючим околицях крайнього Півночі й у приравненных.

до них местностях;

5) за іншими випадках, передбачених законодавством і коллективным.

договором чи іншими локальними нормативними актами (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду на;

рідних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Фе;

дерации, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 68 КзпПр РФ.

Стаття 69 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Стаття 70. Невключення відпусток по тимчасової непрацездатності или.

вагітним і пологами рахунок щорічних отпусков.

Відпустки, надані у порядку по тимчасової нет;

рудосопосбности чи з вагітності і пологам, має значення щорічних отпусков.

не включаются.

Див. коментар до статті 70 КзпПр РФ.

Стаття 71. Порядок надання отпусков.

Відпустку перший рік роботи надається працівникам по.

закінченні одинадцяти місяців безперервної роботи цьому предприятии,.

у пихатій інституції, організації. До закінчення одинадцяти місяців непрерывной.

роботи відпустку по проханні працівника надається: жінкам — перед.

відпусткою з вагітності і пологам або після нього; работ;

никам молодший вісімнадцяти років; військовослужбовцям, звільненим в за;

пас та спрямованим працювати гаразд організованого набору, — по ис;

перебігу трьох місяців і роботи; за іншими випадках, передбачених законо;

дательством.

Працівникам, перекладеними з одного підприємства, учреждения,.

організації на інше підприємство, в установа, організацію, отпуск.

може бути наданий до закінчення одинадцяти місяців роботи после.

перекладу. Якщо перекладу працівник не пропрацював одинадцяти месяцев.

на одному підприємстві, у пихатій інституції, організації, то відпустку йому может.

бути надано по закінченні одинадцяти місяців доі после.

переведення гривень у загальної сложности.

Відпустку за другий і послідуючі роки роботи може надаватися в.

час робочого року, згідно з черговістю предоставления.

отпусков.

Див. коментар до статті 71 КзпПр РФ.

Стаття 72. Літочислення стажу роботи, що дає декларація про отпуск.

У стаж роботи, дає декларація про відпустку, включаются:

1) фактично пророблена время;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за.

ним зберігалися місце роботи (посаду) і їхня заробітна плата полностью.

чи частково (зокрема час оплаченого вимушеного прогулу при.

неправильному звільнення чи перекладі в іншу роботи й последующем.

відновленні на работе);

3) час, коли працівник фактично не працював, але сох;

ранял у себе місце роботи (посаду) і мала посібник по государст;

венному соціального страхування, крім частково оплачиваемого.

відпустки по догляду дитину до їм віку півтора лет.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725); (в ред. Зако;

на Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

4) інші періоди часу, передбачені законодательством.

Див. коментар до статті 72 КзпПр РФ.

Стаття 73. Черговість надання отпусков.

Черговість надання відпусток встановлюється администрацией.

за узгодженням із відповідним виборним профспілковим органом предпри;

ятия, установи, организации.

Відпустки можуть надаватися у будь-яку довільну час, протягом всього года,.

але не матимуть порушення нормального ходу роботи підприємства, установи, орга;

низации (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 ноября.

1982 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 73 КзпПр РФ.

Стаття 74. Щорічне надання відпустки. Виняткові случаи.

перенесення отпуска.

Відпустку має надаватися щорічно у встановлений срок.

Щорічний відпустку мав бути перенесений чи продовжений: при временной.

непрацездатності працівника; і під час працівником государственных.

чи громадських обов’язків; за іншими випадках, передбачених зако;

нодательством.

У виняткових випадках, коли надання відпустки работнику.

в поточному робочому року може несприятливо позначитися на.

нормальному процесі роботи підприємства, установи, організації, допускает;

ся з дозволу працівника і за узгодженням з відповідним выборным.

профсоюзым органом підприємства, установи, організації перенесення от;

пуску наступного року робочий рік. При цьому відпустку кожний робочий год.

тривалістю щонайменше шість робочих днів має бути использован.

не пізніше, що протягом один рік після наступу права на отпуск.

Що Залишилося частина невикористаного відпустки то, можливо приєднана к.

відпустці за наступний рік. (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Забороняється ненадання щорічного відпустки протягом двох лет.

поспіль, і навіть ненадання відпустки працівникам молодший восемнадцати.

років і працівникам, які на додаткова відпустка у зв’язку з вре;

дными умовами праці (в ред. указу Президії Верховної Ради РСФСР.

від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1982, N 47,.

ст. 1725).

Див. коментар до статті 74 КзпПр РФ.

Стаття 75. Неприпустимість заміни відпустки грошової компенсацией.

Заміна відпустки грошової компенсацією заборонена, крім случаев.

звільнення працівника, не що використовував отпуск.

Див. коментар до статті 75 КзпПр РФ.

Стаття 76. Відпустку без збереження заробітної платы.

По сімейним обставинам та інших поважним причин работни;

ку, по його заяві, з дозволу керівника предприятия,.

установи, організації або керівника виробничої одиниці мо;

жет бути надано короткочасний відпустку без збереження заработной.

плати, який оформляється наказом (розпорядженням). У необхідних слу;

чаях за згодою сторін цей відпустку то, можливо відпрацьований работником.

в наступний період, з умов і можливостей производства.

(в ред. Указів Президії Верховної Ради РРФСР від 12 серпня 1980 г.

і від 20 декебря 1983 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980,.

N 34, ст. 1063; 1983, N 51 ст. 1782).

Див. коментар до статті 76 КзпПр РФ.

Глава VI. Заробітна плата.

Стаття 77. Оплата по труду.

Оплата за працею кожного працівника залежить з його особистого трудового.

внеску якості праці та максимальним розміром не ограничивается.

Забороняється яке би там не було зниження розмірів оплати праці ра;

ботника в залежність від статі, віку, раси, національності, отношения.

до релігії, приналежність до громадським об'єднанням (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду на;

рідних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Фе;

дерации, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 78. Мінімальний розмір оплати труда.

Місячна оплата праці працівника, відпрацьованого повністю определен;

ную на цей період норму робочого дня і виконав свої трудовые.

обов’язки (норми праці), неспроможна бути нижче встановленого Верховным.

Радою Російської Федерації мінімального розміру оплати труда.

У мінімальний розмір оплати праці не включаються доплати і надбавки,.

і навіть премії та інші заохочувальні виплати (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних де;

путатов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 78 КзпПр РФ.

Стаття 79 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Стаття 80. Оплату праці рабочих.

При оплаті робочих можна застосовувати тарифні ставки, оклады,.

і навіть бестарифная система, якщо підприємство, установа, организация.

вважатимуть такої системи найбільш целесообразной.

Вигляд, системи оплати праці, розміри тарифних ставок, окладів, премий,.

інших заохочувальних виплат, і навіть співвідношення у тому розмірах між отде;

льными категоріями персоналу підприємства, установи, організації опреде;

ляют самостійно й більше фіксують в колективних договорах, інших локаль;

ных нормативні акти (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентября.

1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Феде;

рації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 80 КзпПр РФ.

Стаття 81. Оплату праці керівників, фахівців і служащих.

Оплату праці керівників, фахівців і кількість службовців производится,.

зазвичай, з урахуванням посадових окладов.

Посадові оклади встановлюються адміністрацією підприємства, уч;

реждения, організації відповідно до посадою і від кваліфікації работ;

ника.

Підприємства, установи, організації можуть встановлювати для руково;

дителей, фахівців і кількість службовців інший вид оплати праці (в відсотках от.

виручки, в частках від прибутків і інші) (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Стаття 81.1 Індексацію оплати труда.

Індексацію оплати праці працівників підприємств, установ, органи;

заций виробляється у порядку, встановленому Законом РРФСР «Про индексации.

грошових доходів населення і заощаджень громадян, у РРФСР «(введена Законом Российс;

дідька лисого Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 82. Оплату праці, які у особливих условиях.

На важких роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та на ра;

ботах в місцевостях з такими тяжкими кліматичними умовами устанавливается.

підвищена оплата труда.

Див. коментар до статті 82 КзпПр РФ.

Стаття 83. Системи оплати труда.

Праця працівників оплачується повременно, сдельно чи з іншим систе;

мам оплати праці. Оплата може здійснюватися за індивідуальні і кол;

лективные результати работы.

Для посилення матеріальну зацікавленість працівників в выполне;

нді планів і договірних зобов’язань, підвищення ефективності производ;

ства і забезпечення якості роботи можуть вводитися системи преміювання, вознаграж;

дения за підсумками роботи протягом року, інших форм матеріального поощрения.

Встановлення системи оплати праці та форм матеріального поощрения,.

твердження положень про преміюванні і виплаті винагороди по итогам.

роботи протягом року виробляється адміністрацією підприємства, організації по.

узгодженню з відповідним виборним профспілковим органом (в ред.

указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Ведомо;

сті Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168); (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 83 КзпПр РФ.

Стаття 84. Винагороду за підсумками річний работы.

На додачу до систем оплати праці може визначатися вознаг;

раждение працівникам підприємств і організацій по підсумкам годовой.

роботи з фонду, утвореного з допомогою прибутку, отриманої предприятием,.

організацією. Розмір винагороди визначатиметься з урахуванням результатов.

праці працівника і тривалості його безперервного стажу роботи на.

підприємстві, в организации.

Положення про порядок виплати винагороди за підсумками річний рабо;

ти стверджується адміністрацією підприємства, організації з согласованию.

з бсоответствующим виборним профспілковим органом підприємства, организа;

ции (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 20 декебря 1983.

р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1983, N 51 ст. 1782).

Стаття 85. Оповіщення працівників про майбутнє запровадження нових, або зміні ус;

ловий оплати труда.

Адміністрація підприємства, установи, організації зобов’язана извес;

тить працівників про запровадження нових умов оплати праці чи изме;

нении умов оплати праці пізніше як по 2 місяці (в ред. Указа.

Президії Верховного Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. — Ведомости.

Верховної Ради РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063); (в ред. Закону Российс;

дідька лисого Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народ;

ных депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Феде;

рації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 85 КзпПр РФ.

Стаття 85.1 Оплата при відхилення від нормальні умови труда.

За виконання робіт у умов праці, отклоняющихся від нормальных.

(і під час робіт різної кваліфікації, при поєднанні профессий,.

під час роботи в понаднормове час, у нічний час, у дні і дру;

гих), підприємства, установи, організації зобов’язані виробляти работникам.

відповідні доплати. Розміри доплат і їх виплати устанавлива;

ются підприємствами, установами, організаціями самостійно й більше фиксиру;

ются в колективних договорах (положеннях оплату праці). У цьому раз;

заходи доплат не можуть бути нижчою встановлених законодавством (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 85.1 КзпПр РФ.

Стаття 86. Оплату праці і під час робіт різної квалификации.

За виконання робіт раличной кваліфікації працю рабочих-повременщи;

ков, і навіть службовців оплачується по роботі вищої квалифика;

ции.

Праця рабочих-сдельщиков оплачується за максимальними розцінками виконуваної рабо;

ти. У групі тих галузях народного господарства, де за характеру производства.

робітникам-відрядникам доручається виконання робіт, тарифицированных ниже.

привласнених їм розрядів, робочим, виконуючим такі, выплачива;

ется межразрядная різниця, якщо передбачено колективним догово;

ром (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

— Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 87. Оплату праці при поєднанні професій і виконання обяза;

нностей тимчасово відсутніх работников.

Працівникам, виконуючим на одному і тому ж підприємстві, в.

установі, організації разом із своєю основною роботою, обусловленной.

трудовим договором (контрактом), додаткову роботу з інший профе;

ссии (посади) чи обов’язки тимчасово відсутнього працівника без.

звільнення з своєю основною роботи, виробляється доплата за совмеще;

ние професій (посад) чи виконання обов’язків тимчасово отсутс;

твующего работника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) чи выполнение.

обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються админи;

страцией підприємства, заклади, чи організації з угоді сторон.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725); (в ред. Зако;

на Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 87 КзпПр РФ.

Стаття 88. Оплата роботи у понаднормове время.

Праця у понаднормове час оплачується за перші двоє години не ме;

неї ніж у полуторному розмірі, а й за наступні годинник — не менш ніж в.

подвійному размере.

Компенсація понаднормових робіт отгулом не допускається. (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Совета.

Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 89. Оплата роботи у святкові дни.

Праця у святковий день (частина друга статті 65) оплачується не.

менш як за подвійному размере:

1) відрядникам — щонайменше ніж у подвійним відрядним расценкам;

2) працівникам, праця яких оплачується по годинниковим чи дневным.

ставками, — у вигляді щонайменше подвійний годинниковий чи денний ставки;

3) працівникам, які отримують місячний оклад, — у вигляді щонайменше оди;

нарной годинниковий чи денний ставки понад окладу, якщо робота у праздничный.

день здійснювалася не більше місячної норми робочого дня, й у разме;

ре щонайменше подвійний годинниковий чи денний ставки понад окладу, якщо работа.

здійснювалася понад місячної норми (в ред. Закону Російської Федерації от.

25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Рос;

сийской Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41,.

ст. 2254).

За бажання працівника, що у вихідний день, йому може быть.

надано наступного дня отдыха.

Стаття 90. Оплата роботи у нічне время.

Праця у нічний час (стаття 48) оплачується в підвищеному размере,.

установлюваному колективним договором (становищем оплату праці) пред;

прийняття, установи, організації, але з нижче, аніж законода;

тельством (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 90 КзпПр РФ.

Стаття 91. Оплату праці при невиконанні норм вироблення, при браке.

продукції і на просте, які мали місце з вини работника.

За невиконання норм вироблення, виготовленні продукції, оказавшей;

ся шлюбом, однак, які мали місце з вини працівника, оплата произ;

водиться у розмірі, не нижче встановлених законодавством. (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 92. Порядок оплати праці при невиконанні норм выработки.

За невиконання норм вироблення з вини працівника оплата произво;

дится за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата этом.

разі може бути нижчою дві третини тарифної ставки встановленого ему.

розряду (окладу). За невиконання норм вироблення з вини працівника оп;

лата виробляється в відповідність з виконаною роботою (в ред. Указа.

Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Відомості Вер;

ховного Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168); (в ред. Закону Російської Фе;

дерации від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних де;

путатов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 92 КзпПр РФ.

Стаття 93. Порядок оплати праці під час виготовлення продукції, оказав;

шийся браком.

При виготовленні продукції, яка виявилася шлюбом з вини работника,.

оплата праці з її виготовлення проводиться у разі зниженим расценкам.

Місячна вести працівника у випадках може бути ниже.

дві третини тарифної ставки встановленого йому розряду (оклада).

Шлюб виробів, що внаслідок прихованого дефекту в обрабатывае;

мом матеріалі, і навіть шлюб з вини працівника, виявлений после.

приймання вироби органом технічного контролю, оплачується цьому работ;

ніку які з придатними изделиями.

Повний шлюб з вини працівника оплаті заборонена. Частковий шлюб по.

вини працівника оплачиватеся залежно від рівня придатності продукции.

по зниженим розцінками (в ред. указу Президії Верховної Ради РСФСР.

від 5 лютого 1988 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6, ст.

168); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 93 КзпПр РФ.

Стаття 94. Порядок оплати часу простою і за освоєнні новых.

виробництв (продукции).

Час простою з вини працівника, якщо працівник попередив ад;

министрацию (бригадира, майстра об'єктиву і інших посадових осіб) початок прос;

тоя, оплачується з розрахунку не нижче дві третини тарифної ставки устано;

вленного працівникові розряду (окладу) (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Час простою з вини працівника не оплачивается.

У період освоєння нового виробництва (продукції) працівникам мо;

жет здійснюватися доплата до колишнього середнього заробітку гаразд і можна на.

умовах, визначених колективним договором (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 94 КзпПр РФ.

Стаття 95. Збереження зарплати під час перекладу в іншу посто;

янную менш оплачувану роботи й перемещении.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 г.

— Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168).

При перекладі працівника в іншу постійну менш оплачувану работу.

за працівником зберігається його колишній середній заробіток у протягом двух.

тижнів від дня перевода.

Там, коли час переміщення працівника (год. 2 статьи.

25) зменшується заробіток із незалежних від цього причин, производится.

доплата до колишнього середнього заробітку протягом двох місяців із дня пе;

ремещения (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 февраля.

1988 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168).

Див. коментар до статті 95 КзпПр РФ.

Стаття 96. Терміни виплати заробітної платы.

Заробітну плату выплачиватся не рідше, ніж кожні полмесяца.

Для окремих категорій працівників законодавством може бути ус;

тановлены інші терміни виплати зарплати (в ред. Закону Российс;

дідька лисого Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народ;

ных депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Феде;

рації, 1992, N 41, ст. 2254).

Заробітну плату весь час відпустки виплачується пізніше, чем.

за день на початок відпустки (в ред. указу Президії Верховного Сове;

та РРФСР від 12 серпня 1980 р. — Відомості Верховного Ради РСФСР,.

1980, N 34, ст. 1063).

Див. коментар до статті 96 КзпПр РФ.

Стаття 97. Місце виплати заробітної платы.

Виплата заробітної плати працівникам виробляється, зазвичай, в ме;

сте виконання ними работы.

Див. коментар до статті 97 КзпПр РФ.

Стаття 98. Терміни розрахунку при увольнении.

При звільнення працівника виплата всіх сум, належних йому от.

підприємства, установи, організації, виробляється у день увольнения.

Якщо працівник в день звільнення не працював, це були відповідні суммы.

повинні прагнути бути виплачено пізніше наступного дні після пред’явлення уво;

ленним працівником вимоги про расчете.

Що стосується спору про розмірах сум, належних працівникові при увольне;

нді, адміністрація у усякому разі зобов’язана у визначений в настоящей.

статті термін виплатити не оспариваемую нею сумму.

Див. коментар до статті 98 КзпПр РФ.

Стаття 99. Відповідальність за затримку видачі трудовий книжки.

При затримки видачі трудовий книжки з вини адміністрації работнику.

виплачується середній заробіток за постійно вимушеного прогулу (в.

ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168).

Див. коментар до статті 99 КзпПр РФ.

Стаття 100. Розрахункові книжки.

Усім працівникам, праця яких оплачується сдельно, администрация.

зобов’язана видавати після закінчення п’яти днів після прийому працювати расчетные.

книжки.

У розрахункові книжки записуються умови праці та розрахунки з заработ;

іншої плате.

Див. коментар до статті 100 КзпПр РФ.

Стаття 101 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Глава VII. Норми праці та відрядні расценки.

Стаття 102. Норми труда.

Норми праці - норми вироблення, часу, обслуговування, чисельності ;

встановлюються для працівників в відповідність з досягнутим уров;

ньому техніки, технології, організації виробництва та труда.

У разі колективних форм організації та оплати праці можуть приме;

няться також укрупнені і комплексні нормы.

Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими по мері проведения.

атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, техно;

логии і організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання про;

изводительности труда.

Досягнення високого рівня вироблення продукції окремим работником,.

бригадою шляхом застосування з власної ініціативи нових прийомів труда.

і передового досвіду, вдосконалення самотужки робочих місць не явля;

ется основою перегляду норм (в ред. указу Президії Верховного.

Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Відомості Верховного Ради РСФСР,.

1988, N 6, ст. 168).

Див. коментар до статті 102 КзпПр РФ.

Стаття 103. Запровадження, заміна та перегляд норм труда.

Запровадження, заміна і перегляд норм праці виробляється администрацией.

підприємства, установи, організації з узгодження з соответствующим.

виборним профспілковим органом.

Про запровадження нових норм праці працівники мають бути сповіщені не позд;

неї як місяць (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР от.

5 лютого 1988 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1988, N 6, ст.

168).

Див. коментар до статті 103 КзпПр РФ.

Стаття 104. Заміна і перегляд єдиних і типових норм.

Заміна і перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузевих, ве;

домственных) норм здійснюється органами, їх утвердившими (в ред. Указа.

Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Відомості Вер;

ховного Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168).

Див. коментар до статті 104 КзпПр РФ.

Стаття 105. Визначення розцінок при відрядної оплаті труда.

При відрядною оплаті розцінки визначаються з установ;

ленних розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норми выработки.

(норм времени).

Відрядна розцінка визначається шляхом розподілу годинниковий (денний) та;

рифной ставки, відповідної разраду виконуваної роботи, на часовую.

(денну) норму вироблення. Відрядна розцінка може бути оцінена так;

самим шляхом множення годинниковий чи денний тарифної ставки, соответствую;

щей розряду виконуваної роботи, на встановлену норму часу у часах.

чи днях.

Див. коментар до статті 105 КзпПр РФ.

Стаття 106. Збереження за працівниками — винахідниками і рационали;

заторами колишніх розцінок визначений срок.

За працівниками — авторами винаходів чи рационализаторс;

ких пропозицій, змінюють технічні норми і розцінки, колишні рас;

ценки зберігаються протягом 6 місяців із час запровадження нових норм.

і розцінок. За іншими працівниками, справили винахіднику чи рациона;

лизатору допомогу у впровадженні пропозиції, колишні розцінки зберігаються в.

протягом трьох месяцев.

Колишні розцінки зберігаються й у тому випадку, коли винахідник или.

раціоналізатор раніше не виконував роботу, норми і розцінки яку из;

менены в в зв’язку зі впровадженням його пропозиції, і його перевели з цього работу.

після запровадження предложения.

Стаття 107. Встановлення нормованих завдань і норми обслуживания.

При погодинної оплаті працівникам встановлюються нормиро;

ванні завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт могут.

бути норми обслуговування чи норми чисельності працівників (в.

ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5 лютого 1988 р. — Ве;

домости Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168).

Див. коментар до статті 107 КзпПр РФ.

Стаття 108. Забезпечення нормальні умови роботи для выполнения.

норм выработки.

Адміністрація підприємства, установи, організації зобов’язана обеспе;

чивать нормальних умов роботи з виконання працівниками норм вырабо;

тчи. Такими умовами считаются:

1) справне стан машин, верстатів, приспособлений;

2) своєчасне забезпечення технічної документацией;

3) належне якість матеріалів і інструментів, необхідних для.

виконання праці та їх своєчасна подача;

4) своєчасне постачання виробництва електроенергією, газом и.

іншими джерелами энергопитания;

5) безпечні є і здорові умови праці (дотримання правив і норм по.

техніці безпеки, необхідне висвітлення, опалення, вентиляція, уст;

поранення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторов,.

які впливають для здоров’я працівників, і т.д.).

Див. коментар до статті 108 КзпПр РФ.

Стаття 109 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Глава VIII. Гарантії і компенсации.

Стаття 110. Гарантії до працівників, обраних на виборні должности.

як у державних органах.

Працівникам, звільненим з посади внаслідок обрання їх у выбор;

ные посади на державних органах, надається після окончания.

їхніх повноважень по виборній посаді колишня робота (посаду), а при ее.

відсутності інша рівноцінна робота (посаду) тому ж чи, з согла;

ця працівника, іншою підприємстві, установі, організації (в ред. За;

кону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 110 КзпПр РФ.

Стаття 111. Гарантії до працівників тимчасово виконання государствен;

ных або громадських обязанностей.

Тимчасово виконання державних чи громадських обязанностей,.

коли з чинного законодавства ці обов’язки можуть осуществлять;

ся у час, працівникам гарантується збереження місця роботи (до;

лжности) й середнього заработка.

Працівникам, привлекаемым до виконання військових обов’язків, предос;

тавляются гарантії, і пільги, передбачені законодавством (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Середній заробіток зберігається в випадках виконання таких госу;

дарчих або громадських обов’язків у робочий время:

1) здійснення виборчого права;

2) участі вибори до сесіях Рад народних депутатів, а случа;

ях, встановлених законодавством, і і під час ними інших депу;

татских обязанностей;

3) явки за викликом у органи дізнання, попереднього слідства, к.

прокурора й до суду справі як свідок, потерпілого, експерта, специа;

аркуша, перекладача, понятого, і навіть участі у судові засідання в ка;

честве народних засідателів, громадських обвинувачів і громадських організацій за;

щитников, представників громадських організацій корисною і трудових коллективов;

4) участі у роботі комісій за призначенням пенсій при исполнительных.

комітетах Рад народних депутатів і врачебно-трудовых експертних ко;

місій (ЛТЕК) в ролі виділених профспілковими організаціями членов.

цих комиссий;

5) явки по викликові до комісії з призначенню пенсій як свиде;

телей давання свідчень про трудовому стаже;

6) участі членів добровільних пожежних дружин на ліквідацію пожара.

чи аварии;

7) виконання інших або громадських обов’язків ;

в випадках, передбачених законодавством (в ред. указу Президиума.

Верховної Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. — Відомості Верховного Со;

вета РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063); (в ред. Закону Російської Федерації от.

25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Рос;

сийской Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41,.

ст. 2254).

Див. коментар до статті 111 КзпПр РФ.

Стаття 112. Гарантії для працівників, спрямованих для повышения.

квалификации.

При напрямі працівників підвищення кваліфікації з відривом от.

виробництва по них зберігається місце роботи (посаду) і производятся.

виплати, передбачені законодательством.

Див. коментар до статті 112 КзпПр РФ.

Стаття 113. Гарантії до працівників, спрямованих на обстеження в.

медичні учреждения.

Протягом часу перебування у медичній установі на обстеженні за ра;

ботниками, зобов’язаними проходити таке обстеження, зберігається средний.

заробіток за місцем работы.

Стаття 114. Гарантії до працівників, є донорами.

Адміністрація підприємств, установ, організацій зобов’язана беспрепя;

тственно відпускати працівників у заклади охорони здоров’я щодня обсле;

дования й у день здачі крові для переливання і зберігати по них средний.

заробіток ті дни.

Працівникам, що є донорами, надається непосред;

ственно після кожного дня здачі крові для переливання день відпочинку з сох;

пораненням середнього заробітку. За бажання працівника вона присоединя;

ется до щорічного отпуску.

Див. коментар до статті 114 КзпПр РФ.

Стаття 115. Гарантії для работников-изобретателей і рационализаторов.

За працівниками — авторами винаходів чи рационализаторс;

ких пропозицій зберігається середній заробіток після звільнення від основ;

іншої роботи для участі в роботі по впровадженню винаходи или.

раціоналізаторської пропозиції тому ж підприємстві, в организации.

При впровадженні винаходи чи раціоналізаторської пропозиції на.

іншому підприємстві, в організації, за працівниками сохраняется.

посаду за місцем постійної роботи, а робота з упровадження изобретения.

чи раціоналізаторської пропозиції оплачується за згодою сторін в.

розмірі чи нижчий від середнього заробітку за місцем постійної работы.

Див. коментар до статті 115 КзпПр РФ.

Стаття 116. Гарантії і компенсації при відрядженнях і переїзді на.

роботу у іншу местность.

Працівники мають право на відшкодування витрат і получение.

інших компенсацій у зв’язку з службовими відрядженнями, перекладом, прие;

мом чи напрямом працювати до іншої местность.

Працівникам, направляемым в службові відрядження, оплачиваются:

добові під час перебування у відрядженні; витрати на проїзду до месту.

призначення і навпаки; витрати на найму житлового приміщення. За командиро;

ванними працівниками зберігаються протягом усього часу командировки.

місце роботи (посаду) і середній заработок.

Працівникам під час перекладу в іншу роботу, коли це пов’язано з пере;

ездом до іншої місцевість (на другий населений пункт по существующему.

адміністративно-територіального діленню), виплачуються: стоимость.

проїзду працівника і членів його сім'ї (крім випадків, коли администра;

ция надає відповідні кошти пересування); витрати по.

провозу майна; добові кожний день перебування у шляху; единовре;

менное посібник на самого працівника і кожного який переїжджає члена се;

мьи; вести за дні збору шлях інший і устрою на новому месте.

проживання, але з понад шість днів, і навіть під час перебування у пути.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Працівникам, переезжающим у зв’язку з прийомом їх (по предварительной.

домовленості) працювати до іншої місцевість, виплачуються компенсации.

і надаються гарантії, вказаних у частині третій справжньої статьи,.

крім виплати одноразового посібники, яке цим працівникам может.

бути виплачено за згодою сторін (в ред. указу Президії Верховного.

Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верховної Ради РСФСР,.

1982, N 47, ст. 1725).

Розміри компенсацій, порядок їх виплати та умов надання гарантий.

зазначеним вище працівникам, і навіть гарантії, і компенсації особам при пе;

реезде в іншу місцевість (на другий населений пункт по существующе;

му адміністративно-територіальним поділом) у зв’язку з напрямом на.

роботу після закінчення аспірантури, клінічної ординатури, высших,.

середніх спеціальних, професійно-технічних та інших навчальних заведе;

ний або у порядку організованого набору й суспільного призову, ус;

танавливаются законодавством (в ред. указу Президії Верховного Со;

вета РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верховного Ради РСФСР,.

1982, N 47, ст. 1725); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сен;

тября 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Див. коментар до статті 116 КзпПр РФ.

Стаття 117. Компенсація за знос інструментів, що належать ра;

ботникам.

Працівники, використовують свої інструменти потреб підприємства, уч;

реждения, організації, мають право отримання компенсації за износ.

(амортизацію) своїх инструментов.

Розмір і Порядок виплати цієї компенсації визначаються администра;

цией підприємства, установи, організації з узгодження з работником.

і відповідатиме виборним профспілковим органом підприємства, учреждения,.

організації, якщо величину і порядок виплати компенсації не встановлено в.

централізованому порядку (в ред. указу Президії Верховного Совета.

РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1982,.

N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 117 КзпПр РФ.

Стаття 118. Обмеження матеріальну відповідальність працівників за.

збитки, заподіяний підприємству, установі, организации.

Працівники зобов’язані бережно ставитися до майна підприємства, учреж;

дения, організації та вживати заходів до запобіганню ущерба.

Матеріальна відповідальність за збитки, заподіяний підприємству, уч;

реждению, організації у виконанні трудових обов’язків, возлагается.

на працівника при умови, якщо збитки заподіяно по його вине.

Ця відповідальність, зазвичай, обмежується певної частини за;

работка працівника і не повинна перевищувати повного розміру при;

чиненного шкоди, крім випадків, передбачених законодательст;

вом (стаття 119) (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР от.

28 травня 1986 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1986, N 23, ст. 638);

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ве;

домости З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного Сове;

та Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

При визначенні розміру шкоди враховується лише прямий действи;

тельный збитки; не отримані доходи не учитываются.

Неприпустимо покладання на працівника відповідальності такий ущерб,.

який може належати до категорії нормального производственно-хо;

зяйственного риска.

Адміністрація підприємства, установи, організації зобов’язана создать.

працівникам умови, необхідні для нормальної праці та обеспече;

ния повної схоронності ввіреного їм майна (в ред. указу Президиума.

Верховної Ради РРФСР від 20 грудня 1976 р. — Відомості Верховного Со;

вета РРФСР, 1977, N 1, ст. 1).

Див. коментар до статті 118 КзпПр РФ.

Стаття 118.1. Добровільне відшкодування працівниками шкоди, причинен;

ного підприємству, установі, организации.

Робітник, заподіяла збитки, може добровільно возмес;

тить його дії повністю чи частково. Зі згоди адміністрації предприятия,.

установи організації працівник може передати для відшкодування причинен;

ного шкоди рівноцінне майно чи виправити пошкоджене (введена.

Указом Президії Верховного Ради РРФСР від 20 грудня 1976 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1977, N 1, ст. 1).

Див. коментар до статті 118.1 КзпПр РФ.

Стаття 119. Гарантії під час встановлення розмірів матеріальної ответ;

ственности працівників за ущерб, причиненный предприятию,.

установі, организации.

За збитки, заподіяний підприємству, установі організації при ис;

полнении трудових обов’язків, працівники, по вини которых.

заподіяно збитки, несуть матеріальну відповідальність у вигляді прямого.

дійсного ущерба, но трохи більше свого середнього місячного заработка.

(в ред. Указів Президії Верховної Ради РРФСР від 20 грудня 1983 г.

і від 28 травня 1986 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1983, N 51,.

ст. 1782; 1986, N 23, ст. 638);

Матеріальна відповідальність понад середнього місячного заробітку до;

пускається лише у випадках, зазначених в законодавстві (в ред. Указов.

Президії Верховної Ради РРФСР від 20 грудня 1983 р. і від 28 мая.

1986 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1983, N 51, ст. 1782;

1986, N 23, ст. 638); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентяб;

ря 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Див. коментар до статті 119 КзпПр РФ.

Стаття 120 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Стаття 121. Випадки повною матеріальною відповідальності работников.

Працівники відповідно до законодавством несуть матеріальну от;

ветственность у розмірі шкоди, заподіяної з вини предпри;

ятию, установі, організації у наступних случаях:

1) коли збитки заподіяно злочинними діями працівника, установ;

ленними вироком суду (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сен;

тября 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254);

2) як у відповідно до законодавства на працівника возложена.

повна матеріальна відповідальність за збитки, заподіяний предприятию,.

установі, організації при виконанні трудових обов’язків (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

3) як між працівником і підприємством, установою, организа;

цией відповідно до статтею 121.1 справжнього Кодексу укладено пись;

менный договору про прийнятті він працівником повною матеріальною ответ;

ственности за незабезпечення схоронності майна, і інших ценностей,.

переданих йому для зберігання або й інших целей;

4) коли збитки заподіяно не у виконанні трудових обязанностей;

5) коли майно та інші цінності отримано працівником под.

звіт по разової доручення чи з іншим разовим документам;

6) коли збитки заподіяно нестачею, навмисним знищенням или.

навмисної пристрітом матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в.

тому числі за її виготовленні, і навіть інструментів, вимірювальних при;

борів, спеціальної одягу та інших предметів, виданих предприятием,.

установою, організацією працівникові в пользование;

7) коли збитки заподіяно працівником, що перебували в нетверезому состо;

янии.

(в ред. Указів Президії Верховної Ради РРФСР від 30 грудня 1976 г.

і зажадав від 20 декебря 1983 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1977, N 1,.

ст.1; 1983, N 51 ст. 1782).

Див. коментар до статті 121 КзпПр РФ.

Стаття 121.1 Письмові договори про повної матеріальної ответс;

твенности.

Письмові угоди про повної матеріальної відповідальності могут.

бути укладено підприємством, установою, організацією з работниками.

(досягнувши 18-річного віку), які займають посади або выполняющи;

ми роботи, безпосередньо пов’язані зі збереженням, обробкою, продажей.

(відпусткою), перевезенням чи застосуванням у процесі виробництва передан;

ных ним вартостей. Перелік таких посад і робіт, і навіть типовой.

договору про повної індивідуальної матеріальну відповідальність утверждаю;

тся гаразд, визначеному законодавством (введена Указом Президи;

розуму Верховної Ради РРФСР від 30 грудня 1976 р. — Відомості Верховно;

го Ради РРФСР, 1977, N 1, ст.1); (в ред. Закону Російської Федерации.

від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 121.1 КзпПр РФ.

Стаття 121.2 Колективна (бригадна) матеріальна ответственность.

При спільному виконанні працівниками окремих видів ра;

ботів, що з зберіганням, обробкою, продажем (відпусткою), перевоз;

дідька лисого чи застосуванням у процесі виробництва переданих їм ценностей,.

коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного ра;

ботника і укласти ним договору про повною матеріальною ответственнос;

ти, може вводитися колективна (бригадна) матеріальна ответствен;

ность.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність устанавлива;

ется адміністрацією підприємства, установи, організації з согласова;

нию з певним виборним профспілковим органом підприємства, учреж;

дения, організації. Письмовий договору про колективної (бригадній) мате;

риальной відповідальності полягає між підприємством, учреждением,.

організацією та всіма членами колективу (бригады).

Перелік робіт науковців, і під час яких може вводитися коллективная.

(бригадна) матеріальна відповідальність, умови його застосування, а так;

ж типовий договору про колективної (бригадній) матеріальної ответствен;

ности затверджуються гаразд, визначеному законодавством (введена.

Указом Президії Верховного Ради РРФСР від 30 грудня 1976 р.); (в.

ред. Указів Президії Верховної Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. и.

від 20 грудня 1983 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1977, N 1,.

ст. 1; 1980, N 34, ст 1063; 1983, N 51, ст. 1782); (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 121.2 КзпПр РФ.

Стаття 121.3 Визначення розміру шкоди, заподіяної предприятию,.

установі, организации.

Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди оп;

ределяется по фактичним втрат, підставі даних бухгалтерского.

обліку, з балансову вартість (собівартості) матеріальних цен;

ностей з відрахуванням зносу за встановленими нормам.

При розкраданні, недостачу, навмисне знищення чи навмисної порче.

тих матеріальних цінностей збитки визначається за цінами, які у дан;

іншої місцевості на день заподіяння шкоди (в ред. Закону Російської Феде;

рації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депу;

татов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

На підприємствах комунального харчування (з виробництва й у буфетах).

й у комісійної торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням чи не;

достачей продукції і на товарів, визначається за цінами, встановленим для.

продажу (реалізації) цієї і товаров.

Розмір возмещаемого шкоди, заподіяної з вини кількох работ;

ников, визначається для кожного їх із урахуванням міру провини, виду и.

краю матеріальну відповідальність (введена указом президії Вер;

ховного Ради РРФСР від 30 грудня 1976 р. — Відомості Верховного Сове;

та РРФСР, 1977, N 1, ст.1).

Див. коментар до статті 121.3 КзпПр РФ.

Стаття 122. Порядок відшкодування збитків, заподіяної предприятию,.

установі, организации.

Відшкодування шкоди працівником у вигляді, не перевищує середнього ме;

сячного заробітку, проводиться у разі розпорядженню адміністрації предприя;

тия, установи, організації, а керівниками підприємств, учреждений,.

організацій та заступниками — з розпорядження вищого в порядке.

підпорядкованості органу через з зарплати працівника. Ра;

споряжение адміністрації чи вищого гаразд підпорядкованості орга;

на має зроблено пізніше всього два тижні від часу виявлення причи;

ненного працівником збитків та звернене виконання не раніше днів со.

дня повідомлення звідси працівникові. Якщо працівник незгодний з вычетом.

чи його розміром, трудову суперечку за заявою у по;

рядку, передбаченому законодавством (в ред. Указів Президії Вер;

ховного Ради РРФСР від 20 декебря 1983 р. і південь від 28 травня 1986 р. — Ведо;

мости Верховного Ради РРФСР, 1983, N 51 ст. 1782; 1986, N 23, ст.

638).

У інших випадках відшкодування збитків виробляється шляхом предъявле;

ния адміністрацією позову в районний (міської) народний суд.

Якщо адміністрація з порушенням порядку, встановленого частинами пер;

виття і друге цієї статті, справила утримання з заробітної платы.

працівника, то орган з розгляду трудових суперечок приймає, по жало;

бе працівника, постанову по повернення незаконно утриманої суми (в ред.

указу Президії Верховної Ради РРФСР від 20 декебря 1983 р. — Ведо;

мости Верховної Ради РРФСР, 1983, N 51 ст. 1782).

Стягнення з керівників державних підприємств і муніципальних предприя;

тий, установ, організацій та заступників матеріального шкоди в.

в судовому порядку проводиться у разі позову вищого гаразд подчинен;

ности органу чи з заяві прокурора (в ред. Закону Російської Феде;

рації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депу;

татов Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Відшкодування шкоди виробляється незалежно від залучення работника.

до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за.

дію (бездіяльність), яким заподіяно збитків підприємству, учреждению,.

організації (в ред. Указів Президії Верховної Ради РРФСР від 30 де;

кабря 1976 р. і від 28 травня 1986 р. — Відомості Верховної Ради РСФСР,.

1977, N 1, ст.1; 1986, N 23, ст. 638).

Див. коментар до статті 122 КзпПр РФ.

Стаття 123. Облік конкретних обставин при покладання материаль;

іншої відповідальності на работника.

Суд можна з урахуванням міру провини, конкретних обставин і матери;

ального становища працівника зменшити розмір шкоди, що підлягає возме;

щению.

Зниження розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, неприпустимо, если.

збитки заподіяно злочином, досконалим з корисливої метою (в ред.

указу Президії Верховної Ради РРФСР від 30 грудня 1976 р.- Ведомо;

сті Верховної Ради РРФСР, 1977, N 1, ст.1).

Див. коментар до статті 123 КзпПр РФ.

Стаття 124. Обмеження утримань з заробітної платы.

Утримання з зарплати можуть виготовлятися лише у случаях,.

передбачених законодавством (в ред. Закону Російської Федерації от.

25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Рос;

сийской Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41,.

ст. 2254).

Утримання з заробітної плати працівників на погашення їх задолжен;

ности підприємству, установі, організації, де працюють, можуть про;

переводитися з розпорядження администрации:

1) для повернення авансу, виданого має значення зарплати; для.

повернення сум, зайве виплачених внаслідок рахункових помилок; для погаше;

ния неизрасходованного і не повернутого авансу, выданного.

на службову відрядження чи переведення у іншу місцевість, на хозяйствен;

ные потреби, якщо працівник не заперечує основи, а розміру удержания.

У таких випадках адміністрація може зробити розпорядження про удержа;

нді не пізніше місяця від часу закінчення терміна, встановленого для.

повернення авансу, погашення заборгованості чи зі дня неправильно.

исчисленной выплаты;

2) при звільнення працівника до закінчення того рабочего.

року, в рахунок якого він отримав відпустку, за невідпрацьовані дні от;

пуску. Утримання впродовж останніх днів немає, якщо працівник звільняється по.

підставах, зазначених у пунктах 3, 5 і шість статті 29 і пунктах 1, 2 і 5.

статті 33 справжнього Кодексу, при напрямку навчання, соціальній та зв’язку с.

відходом на пенсию;

3) при відшкодування збитків, заподіяної з вини працівника предприя;

тию, установі, організації, у вигляді, не перевищує його середнього ме;

сячного заробітку (частина перша статті 122) (в ред. Указів Президи;

розуму Верховної Ради РРФСР від 20 грудня 1983 р. і зажадав від 28 травня 1986 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1983, N 51, ст. 1782; 1986, N 23, ст.

638);

Заробітну плату, зайве виплачена працівникові адміністрацією (в.

тому числі при неправильному застосуванні закону), не може бути з него.

стягнена, крім випадків лічильної ошибки.

Див. коментар до статті 124 КзпПр РФ.

Стаття 125. Обмеження розміру утримань з заробітної платы.

При кожної виплаті зарплати загальний розмір всіх утримань не.

може перевищувати 20 відсотків, а випадках, особливо предусмотренных.

законодавством, — п’ятдесяти відсотків зарплати, причитающейся.

до виплати працівникові (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентября.

1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федера;

ции і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

При утриманні з зарплати з кількох виконавчим доку;

ментів за працівником у кожному випадку має бути збережено пятьдесят.

відсотків заработка.

Обмеження, встановлені частинами першої та другої справжньої статьи,.

не поширюються на утримання з зарплати при отбывании испра;

вительных робіт і за стягнення аліментів на неповнолітніх детей.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1986 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1986, N 48, ст. 1397).

Див. коментар до статті 125 КзпПр РФ.

Стаття 126. Заборона утримань з деяких сум, які підлягають вы;

платі работникам.

Не допускаються утримання з вихідного посібники, компенсаційних и.

інших виплат, куди згідно з законодавством не звертається взыска;

ние.

Див. коментар до статті 126 КзпПр РФ.

Глава IX. Трудова дисциплина.

Стаття 127. Обов’язки работников.

Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, берегти дисципли;

ну праці, своєчасно й точно виконувати розпорядження администрации,.

підвищувати продуктивності праці, покращувати якість продукції, соблю;

дати технологічну дисципліну, вимогами з охороні праці, технике.

безпеки та виробничої санітарії, бережно ставитися до имущес;

тву підприємства, установи, організації (в ред. Закону Російської Фе;

дерации від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних де;

путатов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 127 КзпПр РФ.

Стаття 128. Забезпечення трудовий дисциплины.

Трудова дисципліна на підприємствах, у державних установах, организациях.

забезпечується створенням необхідних організаційних і экономических.

умов нормальної високопродуктивної роботи, свідомим отно;

шением до праці, методами переконання, виховання, і навіть заохоченням за.

сумлінну працю (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 5.

лютого 1988 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 6, ст. 168).

У трудові колективи створюється обстановка нетерпимості до нарушени;

ям трудовий дисципліни, суворої товариській вимогливості до работни;

кам, несумлінно виконуючим трудові обов’язки. Стосовно от;

діловим несумлінним працівникам застосовують у необхідних випадках ме;

ры дисциплінарного й суспільного впливу (в ред. указу Президиума.

Верховної Ради РРФСР від 18 січня 1985 р. — Відомості Верховного Со;

вета РРФСР, 1985, N 4, ст. 117).

Див. коментар до статті 128 КзпПр РФ.

Стаття 129. Обов’язки администрации.

Адміністрація підприємств, установ, організацій зобов’язана правиль;

але організувати працю працівників, створити умови на шляху зростання произво;

дительности праці, забезпечувати трудову і виробничу дисциплину,.

неухильно дотримуватися законодавство про працю правила охорони труда,.

уважно ставитися до потреб і запитам працівників, покращувати усло;

вія їх праці та быта.

Стаття 130. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і поло;

жения про дисциплине.

Трудової розпорядок на підприємствах, у державних установах, організаціях оп;

ределяется правилами внутрішнього трудового розпорядку, затверджуваними об;

щим зборами (конференцією) співробітників, установи, органи;

зации за поданням администрации.

У деяких галузях народного господарства окремих категорій ра;

ботников діють статути й положення про дисципліни (в ред. Закону Россий;

ской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народ;

ных депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федера;

ции, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 130 КзпПр РФ.

Стаття 131. Заохочення за успіхи у работе.

За зразкове виконання трудових обов’язків, підвищення произво;

дительности праці, поліпшення якості продукції, тривалу і без;

упречную роботу, новаторство в праці і за інші досягнення у работе.

застосовуються такі поощрения:

1) оголошення благодарности;

2) видача премии;

3) нагородження цінним подарком;

4) нагородження почесною грамотой;

5) занесення до Книги пошани, на Дошку почета.

Правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами і положениями.

про дисципліни може бути передбачено й та інші заохочення (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 131 КзпПр РФ.

Стаття 132. Порядок застосування поощрений.

Заохочення застосовуються адміністрацією спільно чи по согласованию.

з певним виборним профспілковим органом підприємства, учреждения,.

організації (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 но;

ября 1982 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 132 КзпПр РФ.

Стаття 133. Переваги і пільги до працівників, успішно, й добросо;

вестно виконують свої трудові обязанности.

Працівникам, успішно, й сумлінно виконуючим свої трудові обя;

занности, видають у першу чергу переваги та пільги в об;

ласти соціально-культурного і жилищно-бытового обслуговування (путівки в.

санаторії і майже відпочинку, поліпшення житлових умов тощо.). Таким ра;

ботникам надається також перевагу при просуванні по работе.

Стаття 134. Заохочення за особливі трудові заслуги.

За особливі трудові заслуги працівники видаються в вышестоящие.

органи до заохоченню, до нагородження орденами, медалями, почесними грамо;

тами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань звання луч;

шего працівника з цієї профессии.

Стаття 135. Стягнення порушення трудовий дисциплины.

За порушення трудовий дисципліни адміністрація предприятия,.

установи, організації застосовує такі дисциплінарні взыскания:

1) замечание;

2) выговор;

3) суворий выговор;

4) звільнення (пункти 3, 4, 7, 8 статті 33 і пункт 1 статті 254).

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Законодавством про дисциплінарної відповідальності і статутами и.

положеннями про дисципліни може бути передбачені окремих катего;

рій працівників й інші дисциплінарні стягнення (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

При накладення дисциплінарного стягнення повинні враховуватися тяжесть.

досконалого проступку, обставини, при яких він совершен,.

попередня роботу і поведінка работника.

Див. коментар до статті 135 КзпПр РФ.

Стаття 136. Порядок застосування і оскарження дисциплінарних взы;

сканий.

До застосування дисциплінарного стягнення від працівника має быть.

затребувано письмове объяснение.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за обнаружением.

проступку, але з пізніше місяця з його виявлення, не считая.

часу хвороби працівника чи перебування їх у отпуске.

Стягнення не може бути застосована пізніше шість місяців від часу со;

вершення проступку, а, по результатам ревізії чи перевірки финансово-хо;

зяйственной діяльності - пізніше двох із дні його скоєння. В.

зазначені терміни не включається час провадження у карному делу.

За кожну провину може бути застосована лише одна дисциплинарное.

взыскание.

Наказ (розпорядження) або постанова про застосування дисциплинарного.

стягнення із зазначенням мотивів його застосування оголошується (повідомляється) ра;

ботнику, підданому стягненню, під расписку.

Дисциплінарне стягнення може оскаржити гаразд, установ;

ленному законодательством.

Орган, який би розглядав колективний трудовий спір, вправі враховувати тяжкість со;

вершенного проступку, обставини, за яких він зроблений, предшест;

вующее поведінка працівника, ставлення до праці, і навіть відповідність дис;

циплинарного стягнення тяжкості досконалого проступку (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду на;

рідних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Фе;

дерации, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 136 КзпПр РФ.

Стаття 137. Зняття дисциплінарного взыскания.

Якщо недоїмку протягом року від часу застосування дисциплінарного стягнення ра;

ботник нічого очікувати підданий новому дисциплінарному стягненню, він счи;

тается не що зазнали дисциплінарному взысканию.

Дисциплінарне стягнення можуть зняти до закінчення року приме;

нившим його органом чи посадовою особою з власної ініціативи, по.

клопотанню безпосереднього керівника чи колективу, если.

підданий дисциплінарному стягненню не зробив нового проступку и.

показав себе як сумлінний працівник (в ред. Закону Російської Феде;

рації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депута;

тов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

У протягом термін дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення к.

працівникові не застосовуються (введена Законом Російської Федерації від 25 сен;

тября 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Див. коментар до статті 137 КзпПр РФ.

Стаття 138. Передача питання про порушенні трудовий дисципліни на.

розгляд трудового коллектива.

Адміністрація проти неї замість застосування дисциплінарного взыска;

ния передати питання про порушенні трудовий дисципліни на рассмотрение.

колективу (в ред. указу Президії Верховної Ради РСФСР.

від 18 січня 1985 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1985, N 4,.

ст. 117); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Глава X. Охорона труда.

Стаття 139. Забезпечення здорових і безпечних умов труда.

На всіх підприємствах, у державних установах, організаціях створюються здоро;

шиї й безпечні умови труда.

Забезпечення здорових і безпечних умов праці доручається ад;

министрацию підприємств, установ, организаций.

Адміністрація зобов’язана впроваджувати сучасні кошти техніки безо;

пасности, попереджуючі виробничий травматизм і обеспечивать.

санітарно-гігієнічні умови, предотвращающие виникнення профес;

сиональных захворювань работников.

Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани улучше;

ния умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і ко;

нтролируют виконання цих планів (в ред. указу Президії Верховного.

Ради РРФСР від 18 січня 1985 р. — Відомості Верховної Ради РСФСР,.

1985, N 4, ст. 117).

Див. коментар до статті 139 КзпПр РФ.

Стаття 140. Дотримання вимог охорони праці для будівництва и.

експлуатації виробничих будинків, споруд и.

оборудования.

Виробничі будинку, споруди, устаткування, технологические.

процеси повинні відповідати вимогам, які забезпечують здорові, й безо;

пасные умови труда.

Ці вимоги включають раціональне використання території и.

виробничих приміщень, правильну експлуатацію устаткування й ор;

ганизацию технологічних процесів, захист працюючих від воздействия.

шкідливих умов праці, зміст виробничих приміщень та рабочих.

місць у відповідність до санітарно-гігієнічними нормами і правилами,.

пристрій санітарно-побутових помещений.

При проектуванні, будівництві й експлуатації производственных.

будинків та споруд мають дотримуватися санітарні правила і норми по.

охорони праці (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Проекти машин, верстатів і іншого виробничого оборудования.

повинні відповідати вимогам технічно безпеки і производс;

твенной санитарии.

Див. коментар до статті 140 КзпПр РФ.

Стаття 141. Заборона входження у експлуатацію підприємств, не отвеча;

ющих вимогам охорони труда.

Жодна підприємство, цех, ділянку, виробництво неможливо знайти при;

няты та в експлуатацію, якби них забезпечені здорові, й бе;

зопасные умови труда.

Введення в експлуатацію нові й реконструйованих об'єктів производст;

венного призначення заборонена без дозволу органів, осуществляю;

щих державний санітарно-епідеміологічний і технічний надзор,.

технічної інспекції профспілок (стаття 244) і одержувачів відповідного выбор;

ного профспілкового органу підприємства, установи, організації, вводя;

щих об'єкт в експлуатацію (в ред. указу Президії Верховного Совета.

РРФСР від 20 декебря 1983 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1983,.

N 51 ст. 1782); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992.

р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерации.

і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 141 КзпПр РФ.

Стаття 142. Заборона передачі у серійне виробництво образцов.

нових автомобілів та устаткування, котрий відповідає тре;

бованиям охорони труда.

Жоден зразок нової машини, механізму, і іншого производственно;

го устаткування може бути у серійне виробництво, якщо он.

відповідає вимогам охорони труда.

Див. коментар до статті 142 КзпПр РФ.

Стаття 143. Правила по охороні праці, обов’язкові для админи;

страции.

Адміністрація підприємств, установ, організацій зобов’язана обеспе;

чивать належне технічне оснащення всіх робочих місць і созда;

вать ними умови роботи, відповідні єдиним міжгалузевим і от;

раслевым правилам з охорони праці, санітарним правилами і нормам, раз;

рабатываемым і який затверджується гаразд, встановленому законодательст;

вом.

За відсутності в правилах вимог, дотримання яких за произ;

водстве робіт необхідне забезпечення безпечних умов праці, ад;

министрация підприємства, установи, організації з узгодження з со;

ответствующим виборним профспілковим органом підприємства, установи, ор;

ганизации вживає заходів, щоб забезпечити безпечних умов праці (в.

ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725); (в ред. Зако;

на Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 143 КзпПр РФ.

Стаття 144. Інструктаж працівників із техніці безпеки і произ;

водственной санитарии.

На адміністрацію підприємства, установи, організації возлагается.

проведення інструктажу працівників із техніці безпеки, производст;

венної санітарії, протипожежної охорони та іншими правилами охорони тру;

да.

Див. коментар до статті 144 КзпПр РФ.

Стаття 145. Інструкції з охорони праці, обов’язкові для работников.

Працівники зобов’язані дотримуватися інструкції по охороні труда,.

встановлюють правила виконання робіт і поведінки у производственных.

закритих приміщеннях і на будмайданчиках. Такі інструкції разрабатывают;

ся і затверджуються адміністрацією підприємства, установи, организации.

разом із відповідним виборним профспілковим органом предприятия,.

установи, організації. Міністерствами, державними комітетами и.

відомствами за узгодженням із відповідними профспілковими органами, а.

у необхідних випадках і з відповідними органами государственного.

нагляду (стаття 244) можуть затверджуватися типові інструкції по охране.

праці для робочих основних професій (в ред. Указів Президії Верхов;

ного Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. і зажадав від 19 листопада 1982 р. — Ведо;

мости Верховної Ради РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063; 1982, N 47, ст.

1725); (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Працівники зобов’язані також дотримуватися встановлені вимоги обраще;

ния з автомобілями і механізмами, користуватися выдаваемыми їм средствами.

індивідуальної защиты.

Трудові колективи контролюють дотримання усіма працівниками пра;

вив і інструкцій з охорони праці в підприємствах, у державних установах, орга;

низациях (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 18 января.

1985 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1985, N 4, ст. 117).

Див. коментар до статті 145 КзпПр РФ.

Стаття 146. Контроль над виконанням вимог інструкцій по охране.

труда.

Постійний контролю над дотриманням працівниками всіх своїх вимог ин;

струкций з охорони праці доручається адміністрацію підприємств, уч;

реждений, организаций.

Стаття 147. Обов’язки адміністрації з розслідування і обліку нес;

окремі випадки на производстве.

Адміністрація підприємств, установ, організацій з участю пред;

ставителей відповідного виборного профспілкового органу предприятия,.

установи, організації, а встановлених законодавством випадках с.

участю представників інших органів, зобов’язана своєчасно й прави;

льно проводити розслідування й облік нещасних випадків на производстве.

Адміністрація зобов’язана на вимогу постраждалого видати йому заве;

ренную копію акта про нещасливий випадок пізніше трьох днів після окон;

чания розслідування з нему.

При відмову адміністрації у складанні акта про нещасливий випадок или.

при незгоді постраждалого з що у акті обставинами нес;

окремого випадку постраждалий вправі звернутися у відповідний вы;

борний профспілковий орган підприємства, установи, організації, постано;

вление якого з приводу складання чи змісту акта є обя;

зательным адміністрації. За підсумками матеріалів розслідування і учета.

нещасних випадків адміністрація зобов’язана своєчасно приймати необхо;

димые заходи усунення причин, викликають нещасні випадки (в ред.

указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Ведо;

мости Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 147 КзпПр РФ.

Стаття 148. Кошти на заходи щодо охороні труда.

Для проведення заходів з охорони праці виділяються в установлен;

ном порядку кошти й необхідні матеріали. Витрати цих средств.

і матеріалів з метою запрещается.

Порядок використання зазначених засобів і матеріалів визначається в.

колективних договорах чи угодах з охорони праці, заключаемых.

між адміністрацією і відповідним виборним профспілковим органом.

підприємства, установи, організації (в ред. указу Президії Верхов;

ного Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Трудові колективи контролюють використання коштів, предназна;

ченных на охорону праці (в ред. указу Президії Верховної Ради РСФСР.

від 18 січня 1985 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1985, N 4,.

ст. 117).

Див. коментар до статті 148 КзпПр РФ.

Стаття 149. Видача спеціального одягу та інших засобів индивидуаль;

іншої защиты.

На роботах з шкідливими умовами праці, і навіть на роботах, произво;

димых особливих температурних умов або що з забрудненням, ра;

ботникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальна одежда,.

спеціальна взуття та інші засоби індивідуальної защиты.

Адміністрація зобов’язана забезпечувати зберігання, прання, сушіння, дезин;

фекцию, дегазацію, дезактивацію і ремонт виданих працівникам специаль;

іншої одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуальної защиты.

Див. коментар до статті 149 КзпПр РФ.

Стаття 150. Видача мила і знешкоджувальних средств.

На роботах, що з забрудненням, працівникам видається бесплат;

але з встановлених норм мило. На роботах, де можливо воздействие.

на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безплатно по установленным.

нормам смывающие і знезаражувальні средства.

Див. коментар до статті 150 КзпПр РФ.

Стаття 151 Видача молока і лікувально-профілактичного питания.

На роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються беспла;

тно за встановленими нормами молоко й інші рівноцінні харчові про;

дукты.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається бесп;

латно за встановленими нормами лікувально-профілактичне питание.

Див. коментар до статті 151 КзпПр РФ.

Стаття 152. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою соле;

іншої водой.

Адміністрація підприємства, організації зобов’язана безплатно снабжать.

працівників гарячих цехів газованою солоною водой.

Цеху і виробничі ділянки, у яких організується снабжение.

газованою солоною водою, встановлюються органами санитарно-эпидеми;

ологического нагляду по узгодженню з адміністрацією (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 153. Перерви, включаемые у робочий время.

Працівникам, працюють у холодне сезон на відкритому воздухе.

чи закритих необогреваемых приміщеннях, вантажникам, зайнятим на погру;

зочно-разгрузочных роботах, а також іншим категоріям працівників в.

випадках, передбачених законодавством, надаються специальные.

перерви для обігрівання відпочинку, які входять у робоче время.

Адміністрація підприємства, організації зобов’язана обладнати помещения.

для обігрівання відпочинку работников.

Див. коментар до статті 153 КзпПр РФ.

Стаття 154. Медичні огляди працівників деяких категорий.

Працівники, зайняті на важких роботах і на роботах з вред;

ными чи небезпечними умовами праці (зокрема на підземних роботах), а.

на роботах, що з рухом транспорту, проходять обязательные.

попередні при вступі на роботи й періодичні (обличчя на воз;

расте до 21 року — щорічні) медичні огляди визначення пригод;

ности їх до поручаемой роботи і попередження професійних заболева;

ний (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 31 березня 1988 г.

— Відомості Верховної Ради РРФСР, 1988, N 14, ст. 395).

Працівники підприємств харчової промисловості, громадського питания.

і торгівлі, водогінних споруд, лікувально-профілактичних і детских.

установ, деяких інших підприємств, установ, организаций.

проходять зазначені медичні огляди з метою охорони здоров’я населения,.

попередження виникнення й ризик поширення захворювань (в ред. Зако;

на Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съез;

так народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Перелік шкідливих виробничих факторів, і робіт, при выполнении.

яких проводяться попередні і періодичні медичні огляди, и.

порядок їх проведення встановлюються Державний комітет санитар;

но-эпидемиологического нагляду Російської Федерації і Міністерство здра;

воохранения Російської Федерации.

У разі потреби у вирішенні органів виконавчої мес;

тных Рад народних вибори до окремих організаціях і предприяти;

ях можуть вводитися додаткові умови і показання до проведення меди;

цинских оглядів (запроваджені Законом Російської Федерації від 25 сентября.

1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Феде;

рації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 154 КзпПр РФ.

Стаття 155. Переклад більш легку работу.

Працівників, нужденних за станом здоров’я у наданні бо;

лее легкої роботи, адміністрація підприємства, установи, организации.

зобов’язана перевести, за згодою, ж на таку роботу у відповідність до ме;

дицинским укладанням тимчасово чи ні обмеження срока.

Див. коментар до статті 155 КзпПр РФ.

Стаття 156. Оплату праці працівників, переведених на більш легкую.

работу.

При перекладі за станом здоров’я на значно легшу нижеоплачивае;

мую роботу поза працівниками зберігається колишній середній заробіток у те;

чение всього два тижні від часу перевода.

Працівникам, тимчасово перекладеними на іншу нижеоплачивае;

мую роботу у зв’язки Польщі з захворюванням туберкульозом чи професійним за;

болеванием, видається весь час перекладу, але з за два ме;

сяца, посібник по листком непрацездатності у тому розмірі, щоб разом із за;

работком знову роботі він перевищувало повного фактичного заработ;

ка за старою роботі. Якщо інша робота була надано админис;

трацией вчасно, вказаний у лікарняному аркуші, то «за пропущені вслед;

ствие цього дні посібник виплачується загальних основаниях.

Працівникам, тимчасово перекладеними на менш оплачувану рабо;

ту у зв’язку з каліцтвом або іншим суб'єктам ушкодженням здоров’я, що з рабо;

тієї, підприємство, установа, організація, відповідальні повреждение.

здоров’я, виплачують відмінність між колишнім заробітком і заробітком по.

нової роботі. Така виплачується до відновлення трудоспо;

собности чи встановлення стійкою втрати працездатності або инвалид;

ности.

Законодавством можуть передбачатися та інші випадки сохране;

ния колишнього середнього заробітку чи виплати посібники з государственному.

соціального страхування під час перекладу за станом здоров’я більш ле;

гкую менш оплачувану роботу (в ред. Закону Російської Федерації від 25.

вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Рос;

сийской Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41,.

ст. 2254).

Див. коментар до статті 156 КзпПр РФ.

Стаття 157. Застосування праці инвалидов.

У нещасних випадках, передбачених законодавством, адміністрація обяза;

на приймати працювати гаразд працевлаштування інвалідів і устанавли;

вать їм у відповідність до медичними рекомендаціями неповне рабочее.

час та інші пільгові умови труда.

Залучення інвалідів до понаднормової роботі, роботі у вихідні дни.

і нічний час можлива тільки за згодою та за умов, якщо та;

кая робота не заборонена медичними рекомендациями.

Див. коментар до статті 157 КзпПр РФ.

Стаття 158. Перевезення в лікувальні установи працівників, заболевших.

дома работы.

Перевезення в лікувальні установи працівників, хворих дома ра;

боти, виробляється транспортними засобами або предприятия,.

установи, організації, де працюють котра захворіла работник.

Стаття 159. Матеріальна відповідальність підприємств, учреждений,.

організацій за збитки, заподіяний працівникам поврежде;

нием їх здоровья.

Підприємств, установи, організації несуть відповідно до законо;

дательством матеріальну відповідальність за збитки, заподіяний работ;

никам каліцтвом або іншим суб'єктам ушкодженням здоров’я, пов’язаний з исполнением.

ними своїх трудових обов’язків (в ред. Закону Російської Федерації от.

25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Рос;

сийской Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41,.

ст. 2254).

Див. коментар до статті 159 КзпПр РФ.

Глава XI. Праця женщин.

Стаття 160. Роботи, у яких забороняється застосування праці женщин.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах, і на работах.

з шкідливими умовами праці, і навіть на підземних роботах крім некото;

рых підземних робіт (нефізичних робіт чи робіт з санітарному і бы;

товому обслуживанию).

Список важких робіт та виконання робіт з шкідливими умовами праці, на которых.

забороняється застосування праці жінок, стверджується гаразд, установ;

ленному законодательством.

Забороняються перенесення і пересування жінками тягарів, превышаю;

щих встановлені їм граничні нормы.

Див. коментар до статті 160 КзпПр РФ.

Стаття 161. Обмеження праці жінок на роботах у нічний время.

Залучення жінок до робіт у нічний час заборонена, за иск;

лючением тих галузей народного господарства, де це викликається особой.

необхідністю і дозволяється як тимчасової меры.

Див. коментар до статті 161 КзпПр РФ.

Стаття 162. Заборона нічних, понаднормових робіт і напрями в.

відрядження вагітних жінок і покриток, мають детей.

до трьох лет.

Не допускається притягнення до роботам у нічний час, до сверхурочным.

роботам і роботам у вихідні дні і направлення у відрядження беременных.

жінок Сінгапуру й жінок, які мають дітей до трьох років (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду на;

рідних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Фе;

дерации, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 162 КзпПр РФ.

Стаття 163. Обмеження понаднормових робіт та напрями в команди;

ровки жінок, мають детей.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років (детей.

— інвалідів — до шістнадцяти років), що неспроможні залучатися до сверхурочным.

роботам чи спрямовуватися у відрядження без їх згоди (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 163 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 15 лютого 1995 р. N 14-ФЗ частина первая.

статті 163.1 було викладено у новій редакции.

див. текст частини першої статті у попередньої редакции.

Стаття 163.1. Додатковий вихідний день.

Одному із батьків (опікунові, попечителю) для догляду за.

дітьми-інвалідами і інвалідами з дитинства до ними віку 18.

років надаються чотири додаткових оплачуваних дні вихідних в ме;

сяц, що потенційно можуть бути використані однією з названих осіб або разде;

льони ними між собою на власний розсуд. Оплата кожного дополнительного.

ламанути виробляється у вигляді денного заробітку з допомогою средств.

Фонду соціального страхування Російської Федерации.

Див. роз’яснення Мінпраці РФ і Соцстраху РФ від 19 липня 1995 р. NN 2, 48.

" Про порядок надання та рівної оплати чотирьох додаткових вихідних дней.

на місяць одного з працюючих батьків (опікунові, попечителю) для ухода.

за дітьми-інвалідами й інвалідами з дитинства до ними возраста.

18 років «.

Жінкам, працюють у сільській місцевості, надається, по их.

бажанню, один додатковий вихідного дня на місяць без збереження зара;

ботной плати (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 164. Переклад більш легку роботу вагітних жінок Сінгапуру й жен;

щин, які мають дітей до півтора лет.

Вагітним жінкам відповідно до медичним укладанням снижа;

ются норми вироблення, норми обслуговування або переводяться на другую.

роботу, значно легшу і яка виключає вплив несприятливих произ;

водственных чинників, зі збереженням середнього заробітку за старою работе.

Перш ніж вирішити питання про надання вагітної жінці, інший бо;

лее легкої і яка виключає вплив несприятливих производственных.

чинників роботи вона підлягає визволенню від співпраці з збереженням средне;

го заробітку на пропущені внаслідок цього робочі дні за счет.

коштів підприємства, установи, організації (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Жінки, які мають дітей до півтора року, у разі невоз;

можности виконання колишньої роботи переводяться в іншу роботи з сохра;

нением середнього заробітку за старою роботі до дитиною воз;

раста півтора року (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 29.

вересня 1987 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1987, N 40, ст.

1410).

Див. коментар до статті 164 КзпПр РФ.

Стаття 165. Відпустки вагітним і родам.

Жінкам надаються відпустки вагітним і пологам продолжи;

тельностью сімдесят календарних днів до родів та сімдесят (у разі ос;

ложненных пологів — вісімдесят шість, а при народженні двох і більше дітей ;

сто десять) календарних днів після родов.

Відпустку вагітним і пологам обчислюється сумарно і предоставляет;

ся жінці повністю незалежно від кількості днів, фактично использованных.

до пологів (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 165 КзпПр РФ.

Стаття 166. Приєднання до відпустки вагітним і пологам ежегод;

ного отпуска.

Перед відпусткою з вагітності і пологам чи безпосередньо после.

нього, або за закінченні відпустки з догляду дитину жінці, з її за;

явища, надається щорічну відпустку незалежно від стажу роботи на.

даному підприємстві, у пихатій інституції, організації (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федера;

ции, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 166 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 24 серпня 1995 р. N 152-ФЗ стаття 167 настояще;

го Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 167. Відпустки після виходу за ребенком.

За бажання жінок їм надається відпустка для догляду дитину до.

досягнення ним віку трьох лет.

Відпустку після виходу дитину до їм віку трьох років может.

бути використана цілком або частинами також батьком дитини, бабушкой,.

дідом чи іншими родичами, опікуном, фактично осуществляющими.

те що за ребенком.

За бажання жінок і осіб, вказаних у частині другій справжньої статьи,.

в період перебування в відпустці після виходу дитину можуть работать.

за умов неповного робочого дня чи дому.

Відпустку після виходу дитину зараховується у єдиний і безперервний тру;

довой стаж, соціальній та стаж роботи за фахом (крім випадків назна;

чения пенсії на пільгових условиях).

У стаж роботи, дає декларація про наступні щорічні оплачиваемые.

відпустки, час відпустки з догляду дитину не засчитывается.

Протягом часу відпустки з догляду за дитиною зберігається місце работы.

(посаду). (в ред. Федерального закону від 24 серпня 1995 р. N 152-ФЗ.

— «Російська газета «від 29 серпня 1995 г.).

Див. коментар до статті 167 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 24 серпня 1995 р. N 152-ФЗ стаття 168 настояще;

го Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 168. Відпустки жінкам, що усиновили детей.

Жінкам, що усиновили дітей, надається відпустка для беременности.

і пологам у період від часу усиновлення й до закінчення сімдесяти днів (при.

усиновленні двох і більше дітей — ста днів) від часу народження детей.

і з їхньому бажанню, відпустка для догляду дитину до їм возраста.

трьох років. (в ред. Федерального закону від 24 серпня 1995 р. N 152-ФЗ.

— «Російська газета «від 29 серпня 1995 г.).

Див. коментар до статті 168 КзпПр РФ.

Стаття 169. Перерви для годівлі ребенка.

Жінкам, які мають дітей до півтора року, предоставляются.

крім загального перерви на відпочинок і продукти харчування додаткові перерви для.

годівлі дитини (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 29.

вересня 1987 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1987, N 40, ст.

1410).

Ці перерви надаються не рідше як за 3 години, продолжи;

тельностью щонайменше тридцяти хвилин кожен. За наявності двох чи більше де;

тей до півтора року тривалість перерви устанавливается.

щонайменше години (в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 29 сен;

тября 1987 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1987, N 40, ст. 1410).

Перерви для годівлі дитини входять у робочий час і оплачи;

ваются за середнім заработку.

Терміни і Порядок надання перерв встановлюються администра;

цией разом із відповідним виборним профспілковим органом предприя;

тия, установи, організації з урахуванням побажань матері (в ред. указу Пре;

зидиума Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верхов;

ного Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 169 КзпПр РФ.

Стаття 170. Гарантії прийому роботу і звільнення беременных.

жінок Сінгапуру й жінок, мають детей.

Забороняється відмовляти жінкам у прийомі роботу і знижувати їм за;

работную плати за мотивів, що з вагітністю, чи наявністю детей.

При відмову прийомі працювати вагітної жінці чи жінці, має ре;

бенка до трьох років, а самотньою матері - дитини до.

чотирнадцяти років (дитини-інваліда — до шістнадцяти років), администрация.

зобов’язана повідомляти їй причини відмови від письмовій формах. Відмова у прийомі на.

роботу зазначених жінок може бути в народний суд.

Звільнення вагітних жінок Сінгапуру й жінок, які мають дітей у віці до.

трьох років (самотніх матерів — за наявності в них дитини до че;

тырнадцати років, або дитини-інваліда до шістнадцяти років), по инициативе.

адміністрації не допускається, крім випадків повної ліквідації предприя;

тия, установи, організації, коли допускається звільнення з обязательным.

працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок осущест;

вляется адміністрацією й у випадках їх звільнення після закінчення срочно;

го трудового договору (контракту). У період працевлаштування по них сох;

раняется середня вести, але з більше трьох місяців із дня окон;

чания термінового трудового договору (контракту) (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 171. Видача вагітним жінкам путівок в санаторії і дома.

відпочинку і надання їм матеріальної помощи.

Адміністрація підприємств, організацій за узгодженням із соответ;

ствующим виборним профспілковим органом підприємства, організації у слу;

чаї необхідності може видавати вагітним жінкам путівки в санато;

вдз і майже відпочинку безкоштовно або на на пільгових умовах, і навіть оказы;

вать їм матеріальну допомогу (в ред. указу Президії Верховного Совета.

РРФСР від 20 декебря 1983 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1983,.

N 51 ст. 1782).

Стаття 172. Обслуговування жінок на підприємствах, в організаціях с.

широким застосуванням жіночого труда.

На підприємствах, в організаціях із широкою застосуванням жіночого тру;

так організуються дитячі ясла і ботанічні сади, кімнати для годівлі грудних де;

тей, і навіть кімнати особистої гігієни женщин.

Див. коментар до статті 172 КзпПр РФ.

Стаття 172.1 Гарантії і пільги особам, які мають дітей без матери.

Гарантії і пільги, надані жінці в зв’язку з материнством.

(обмеження праці в нічних і понаднормових роботах, обмеження привле;

чения до робіт у вихідні дні та напрями у відрядження, предоставле;

ние додаткових відпусток, встановлення пільгових режимів праці та другие.

гарантії, і пільги, встановлені чинним законодавством), расп;

ространяются на батьків, виховують дітей без матері (у разі її смер;

ти, позбавлення прав, тривалого перебування у лікувальному учрежде;

нді та інших випадках відсутності материнського піклування дітей), а так;

ж опікунів (опікунів) неповнолітніх (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних де;

путатов Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Глава XII. Праця молодежи.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ стаття 173 настоящего.

Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 173. Вік, від якого допускається прийом на работу.

Не допускається прийом працювати осіб молодший 15 лет.

Для підготовки молоді до виробничому праці допускається прием.

працювати учнів в загальноосвітніх установах, образовательных.

установах початкового й середнього професійної освіти для вы;

полнения легкого праці, не причиняющего шкоди здоров’ю та не нарушающего.

процесу навчання, у вільний від навчання час з ними 14-летне;

го віку, із згоди батьків, усиновителів чи попечителя.

Див. коментар до статті 173 КзпПр РФ.

Стаття 174. Права неповнолітніх у трудових правоотношениях.

Неповнолітні (особи, які досягли вісімнадцяти років) в трудо;

вых правовідносинах прирівнюються прав до повнолітнім, а об;

ласти охорони праці, робочого часу, відпусток та інших ус;

ловий праці користуються пільгами, встановленими справжнім Кодексом и.

іншими актами трудового законодавства (в ред. Закону Російської Фе;

дерации від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних де;

путатов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 174 КзпПр РФ.

Стаття 175. Роботи, у яких забороняється застосування праці осіб мо;

ложе вісімнадцяти лет.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ частини перша і вторая.

статті 175 справжнього Кодексу викладені у нової редакции.

див. текст частини першої і друге попередній редакции.

Забороняється застосування праці осіб до 18-ти років на важких роботах и.

на роботах з шкідливими чи небезпечними умовами праці, на підземних работах,.

і навіть на роботах, виконання яких може завдати шкоди їх нравствен;

ному розвитку (в ігорному бізнесі, нічних кабаре і клубах, в производстве,.

перевезенню та торгівлі спиртними напоями, тютюновими виробами, наркоти;

ческими і токсичними препаратами);

Список робіт, вказаних у частини першої цієї статті, утвержда;

ется Урядом Російської Федерации.

Забороняються перенесення і пересування неповнолітніми тяжестей,.

превышаюющих встановлені їм граничні нормы.

Див. коментар до статті 175 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ стаття 176 настоящего.

Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 176. Медичні огляди молодежи.

Особи молодший 21 року приймаються працювати лише після предварительно;

го обов’язкового медичного осмотра.

Працівники до 18 років підлягають щорічного обов’язковому ме;

дицинскому огляду. Законодавством Російської Федерації може быть.

встановлено вищий вік для проходження щорічних обязательных.

медичних осмотров.

Медичні огляди осіб молодший 21 року здійснюються за счет.

коштів работодателя.

Див. коментар до статті 176 КзпПр РФ.

Стаття 177. Заборона залучати працівників молодший восемнадцати.

років до нічним і сверхурочным работам.

Забороняється залучати працівників молодший вісімнадцяти років до нічним и.

сверхурочным роботам і до робіт у вихідні дни.

Див. коментар до статті 177 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ стаття 178 настоящего.

Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 178. Відпустки працівникам до 18-ти лет.

Працівникам до 18-ти років щорічний оплачуваний відпустку устанавлива;

ется тривалістю щонайменше 31 календарного дні й то, можливо исполь;

зован ними на будь-який зручний їм час года.

Див. коментар до статті 178 КзпПр РФ.

Стаття 179. Норми вироблення молодих рабочих.

Для робочих молодший вісімнадцяти років норми вироблення устанавливаются,.

з норм вироблення для дорослих робочих пропорційно сокращенной.

тривалості робочого дня для осіб, не досягли восемнадцати.

лет.

Для молодих робочих, вступників на підприємство, до організації по.

закінченні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних учебных.

закладів, і навіть минулих професійне навчання виробництві, в.

передбачених законодавством випадках і розмірах і втрачає визначені им.

терміни можуть затверджуватися знижені норми вироблення. Ці норми утвержда;

ются адміністрацією підприємства, організації з узгодження з соответс;

твующим виборним профспілковим органом підприємства, організації (в ред.

указу Президії Верховної Ради РРФСР від 20 декебря 1983 р. і закона.

РРФСР від 7 липня 1987 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1983, N 51.

ст. 1782; 1987, N 29, ст. 1060).

Див. коментар до статті 179 КзпПр РФ.

Стаття 180. Оплату праці працівників молодший вісімнадцяти років при со;

кращенной тривалості щоденної работы.

Заробітну плату працівникам молодший вісімнадцяти років при сокращенной.

тривалості щоденної роботи виплачується в тому ж размере,.

як працівникам відповідних категорій при повної продолжительности.

щоденної работы.

Праця працівників молодший вісімнадцяти років, допущених до відрядним ра;

ботам, оплачується по відрядним розцінками, встановленим для взрослых.

працівників, з доплатою по тарифну ставку під час, яким продол;

жительность їхнього щоденного роботи скорочується проти продолжи;

тельностью щоденної роботи дорослих работников.

Оплату праці учнів загальноосвітніх шкіл, профессиональ;

но-технических і середніх спеціальних навчальних закладів, працюючих в.

вільний від навчання час, виробляється пропорційно отработанному.

часу, чи залежно від вироблення. Підприємства, установи, орга;

низации можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати за счет.

власні кошти (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентября.

1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Феде;

рації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 180 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ стаття 181 настоящего.

Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 181. Квотування робочих місць для працевлаштування молодежи.

Роботодавець зобов’язаний приймати на роботу випускників общеобразова;

тільних установ, освітніх закладів початкового й середнього про;

фессионального освіти, і навіть осіб до 18-ти років, особливо нуждающихся.

у соціальній захисту і що зазнають труднощів у пошуках роботи (сиріт, вы;

пускников дитячих будинків, дітей, решти без піклування батьків, и.

інших), спрямованих органами державної служби зайнятості в порядке.

працевлаштування, має значення квоти, яка встановлюється органами государственной.

влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоуправления.

Відмова у прийомі працювати має значення установлену квоту особам, указанным.

у частині першої цієї статті, забороняється і може бути ними в.

суд.

За відмову у прийомі працювати осіб, вказаних у частини першої настоящей.

статті, роботодавець відповідає гаразд, визначеному зако;

нодательством Російської федерации.

Див. коментар до статті 181 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ стаття 182 настоящего.

Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 182. Забезпечення роботою осіб, закінчив освітні уч;

реждения початкового, середньої й вищої профессионально;

го образования.

Особи, закінчили освітні установи початкового, середнього и.

вищого професійної освіти, забезпечуються роботою в соот;

ветствии з отриманої фахом і від кваліфікації виходячи з догово;

рів (контрактів), укладених ними з роботодавцями, чи підставі до;

говірок про підготовку фахівців, укладених освітніми учрежде;

ниями початкового, середньої й вищої професійної освіти і ра;

ботодателями.

Органи виконавчої, у яких перебувають образова;

тільні установи початкового, середньої й вищої професійного обра;

зования, і органи державної служби зайнятості сприяють в.

працевлаштуванні випускників освітніх закладів початкового, сред;

нього та його вищого професійної освіти з урахуванням їхньої профессиональной.

підготовки й кваліфікації. За бажання випускників зазначених образователь;

ных установ сприяння працевлаштуванні може опинятися негосу;

дарчими службами занятости.

Відмова роботодавця в прийомі працювати випускникам образовательных.

установ початкового, середньої й вищої професійної освіти в.

відповідність до зазначеними в частини першої цієї статті договорами.

(контрактами) може бути ними на суд.

Інакше у прийомі працювати, випускникам освітніх уч;

реждений початкового, середньої й вищої професійного образования,.

прибулим працювати відповідно до названими договорами (контрактами),.

зазначеними в частини першої справжньої статті, роботодавець несе от;

ветственность гаразд, визначеному законодавством Російської Феде;

рации.

Див. коментар до статті 182 КзпПр РФ.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ стаття 183 настоящего.

Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 183. Додаткові гарантії до працівників до 18-ти лет.

при розірвання трудового договору (контракта).

Розірвання трудового договору (контракту) з працівниками молодший 18.

років за ініціативи роботодавця крім дотримання загального порядку увольне;

ния можлива тільки з дозволу державної інспекції праці субъек;

та Російської Федерації і районної (міської) комісії у справах несовер;

шеннолетних. У цьому розірвання трудового договору (контракту) по осно;

ваниям, зазначених у пунктах 1, 2 і шість статті 33 справжнього Кодексу, произ;

водиться тільки у виняткових випадках і допускається без последующего.

трудоустройства.

Глава XIII. Пільги для робітників і служащих,.

які суміщають роботи з обучением.

Стаття 184. Організація професійного навчання на производстве.

Для професійної підготовки та підвищення кваліфікації работников,.

особливо молоді, адміністрація підприємств, установ, організацій ор;

ганизует індивідуальне, бригадне, курсове і інші форми професси;

онального навчання з виробництва з допомогою підприємства, установи, ор;

ганизации (в ред. Закону РРФСР від 7 липня 1987 р. — Відомості Верховного.

Ради РРФСР, 1987, N 29, ст. 1060).

Див. коментар до статті 184 КзпПр РФ.

Стаття 185. Навчання не більше робочого времени.

Теоретичні заняття і виробниче навчання при подготовке.

нових робочих безпосередньо на виробництві шляхом индивидуального,.

бригадного і курсового навчання проводять у межах робочого времени,.

встановленого законодавством про працю для працівників соответствую;

щих вікових груп, професій і производств.

Див. коментар до статті 185 КзпПр РФ.

Стаття 186. Надання роботи в відповідність з полученной.

квалификацией.

Після закінчення професійного навчання на виробництві рабочему.

присвоюється кваліфікація (розряд, клас, категорія) за фахом сог;

ласно тарифно-квалификационному довіднику і надається робота в.

відповідність до отриманої кваліфікацією (розрядом, класом, категорией).

(в ред. Закону РРФСР від 7 липня 1987 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1987, N 29, ст. 1060).

Див. коментар до статті 186 КзпПр РФ.

Стаття 187. Створення необхідних умов для суміщення роботи с.

обучением.

Працівникам, які пройшли професійне навчання виробництві или.

які навчаються у навчальних закладах без відриву від виробництва, администра;

ция зобов’язана створювати необхідні умови для суміщення роботи з обуче;

нием (в ред. Закону РРФСР від 7 липня 1987 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1987, N 29, ст. 1060).

Див. коментар до статті 187 КзпПр РФ.

Стаття 188. Заохочення працівників, які суміщають роботи з обучением.

При підвищенні кваліфікаційних розрядів або за просуванні по рабо;

змушені враховуватися успішне проходження працівниками профессионального.

навчання з виробництва, загальноосвітня і також фахова подгото;

тка, і навіть отримання ними вищого чи середньої спеціальної образования.

(в ред. Закону РРФСР від 7 липня 1987 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1987, N 29, ст. 1060).

Див. коментар до статті 188 КзпПр РФ.

Стаття 189. Пільги до працівників, учнів в общеобразовательных.

школах і професійно-технічних навчальних заведениях.

(в ред. Закону РРФСР від 7 липня 1987 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1987, N 29, ст. 1060).

Для працівників, учнів без відриву з виробництва в общеобразо;

вательных школах і професійно-технічних навчальних закладах, уста;

навливается скорочена робоча тиждень чи скорочена продолжительность.

щоденної роботи зі збереженням заробітної плати у встановленому порядке;

видаються й інші пільги (в ред. Закону РРФСР від 7 июля.

1987 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1987, N 29, ст. 1060).

Стаття 190. Скорочення робочого дня для учнів в общеобразо;

вательных школах.

Для працівників, успішно учнів без відриву від виробництва в.

школах робочої молоді - вечірніх (змінних) і заочних середніх общеобра;

зовательных школах, під час учбового року встановлюється робоча неде;

ля, скорочена однією робочого дня чи відповідне йому количест;

у робочих годин (за скорочення робочого дні, у протягом тижня), а для.

учнів в школах сільській молоді - вечірніх (змінних, сезонних) и.

заочних середніх загальноосвітніх школах — робоча тиждень, сокращенная.

на два робочих дня чи відповідний їм кількість робочих часов.

(за скорочення робочого дні, у протягом недели).

Учні зазначених шкіл звільняються й від роботи протягом учебного.

року понад 36 робочих днів із шестиденної робочої тижню или.

відповідний їм кількість робочих годин. При п’ятиденної рабочей.

тижню загальна кількість вільних з посади днів змінюється в зависимости.

від тривалості робочої зміни за збереження кількості вільних от.

роботи часов.

Протягом часу звільнення від роботи учням виплачується пятьдесят.

відсотків середньої зарплати по за основним місцем роботи, але з ниже.

встановленого законом мінімальної відстані оплати труда.

Адміністрація підприємств, установ, організацій проти неї пре;

доставляти без шкоди виробничої діяльності працівникам, обу;

чающимся до шкіл робочої сили та сільській молоді, за бажанням, в период.

учбового року додатково ще одну чи дві вільних з посади дня в.

тиждень без збереження зарплати (в ред. Закону Російської Федера;

ции від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатов.

Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 190 КзпПр РФ.

Стаття 191. Відпустки у зв’язку з навчанням в загальноосвітніх школах.

Працівникам, які навчаються без відриву від производсва в школах.

робочої сили і сільській молоді - вечірніх (змінних, сезонних) і заочных.

середніх загальноосвітніх школах, надається на період сдачи.

випускних іспитів в XII класі відпустку тривалістю 20 рабочих.

днів, а в IX класі - 8 робочих днів, зі збереженням середньої заработ;

іншої плати по за основним місцем работы.

Для учнів без відриву з виробництва в V, VI, VII, VIII, X и.

XI класах зазначених шкіл встановлюються тимчасово здачі ними переводных.

іспитів від 4 до 6 вільних з посади днів із збереженням середньої за;

работной плати по за основним місцем роботи з допомогою скорочення загального ко;

личества днів (на 8−12 днів), наданих відповідності зі статьей.

190 справжнього Кодексу (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сен;

тября 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Стаття 192. Час надання щорічних відпусток які навчаються в.

загальноосвітніх школах.

При наданні які навчаються без відриву з виробництва в обще;

освітніх школах щорічних відпусток адміністрація предприятия,.

установи, організації зобов’язана, за бажання учнів, приурочити эти.

відпустки вчасно іспитів в школах.

Див. коментар до статті 192 КзпПр РФ.

Стаття 193. Ограничение залучення учнів в общеобразовательных.

школах і професійно-технічних навчальних закладах к.

сверхурочным работам.

(в ред. Закону РРФСР від 7 липня 1987 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1987, N 29, ст. 1060).

Забороняється притягнення до сверхурочным роботам у дні занять работ;

ников, учнів без відриву з виробництва в загальноосвітніх шко;

лах і професійно-технічних навчальних заведениях.

Стаття 194. Відпустки у зв’язку з навчанням в профессионально-техничес;

ких навчальних заведениях.

Працівники, успішно котрі навчаються без відриву від виробництва в.

середніх професійно-технічних училищах по вечірньої (змінній) форме.

навчання, на вечірніх (змінних) відділеннях училищ, звільняються й від рабо;

ти на підготовку й успішного складання іспитів на 30 робочих днів упродовж року, с.

збереженням за ними середньої зарплати по за основним місцем работы.

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 194 КзпПр РФ.

Стаття 195. Відпустки для здачі вступних іспитів в вищі и.

середні спеціальні навчальні заведения.

Працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі і сред;

ние спеціальні навчальними закладами, надається відпустку без сохране;

ния заробітної платы.

Допущеним до вступних іспитів у вищі навчальними закладами (в.

тому числі в заводы-втузы) надається відпустку на 15 календарных.

днів, а середні спеціальні навчальними закладами — 10 календарних дней,.

не вважаючи часу на проїзд до місця перебування навчального закладу и.

обратно.

Федеральним законом від 24 листопада 1995 р. N 182-ФЗ стаття 196 настоящего.

Кодексу викладена у нової редакции.

див. текст статті у попередньої редакции.

Стаття 196. Пільги до працівників, учнів в образовательных.

установах початкового, середньої й вищої профессио;

нального образования.

Працівникам, які навчаються без відриву з виробництва в образовательных.

установах початкового, середньої й вищої професійного образования,.

мають державну акредитацію, надаються оплачувані в.

установленому порядку відпустки у зв’язку з навчанням, і навіть інші льготы.

Щорічні оплачувані відпустки зазначеним працівникам за їх желанию.

видають у час года.

Див. коментар до статті 196 КзпПр РФ.

Стаття 197. Скорочення робочого часу для учнів в вечерних.

і заочних вищих і середніх спеціальних учебных.

заведениях.

Студенти вечірніх і заочних ВНЗ та учні ве;

черних і заочних середніх спеціальних навчальних закладів на період 10.

навчальних місяців до початку виконання дипломного проекту (работы).

чи здачі державних іспитів заслуговують при шестиденної рабо;

чий тижню на один вільний з посади день була в тиждень на підготовку к.

занять зі сплатою їх у розмірі п’ятдесяти відсотків одержуваної зара;

ботной плати, але з нижчу від мінімальної. При п’ятиденної робочої неделе.

кількість вільних з посади днів змінюється залежно від про;

должительности робочої зміни за збереження кількості вільних від ра;

боти часов.

Адміністрація підприємств, установ, організацій вправі предос;

тавлять протягом зазначених 10 навчальних місяців додатково, по жела;

нию студентів і учнів, ще один-два вільних з посади дні, у неделю.

без збереження заробітної платы.

Див. коментар до статті 197 КзпПр РФ.

Стаття 198. Відпустки у зв’язку з навчанням в вечірніх і заочних высших.

і середніх спеціальних навчальних заведениях.

Студентам, успішно які навчаються в вечірніх вищих заведени;

ях, на період виконання лабораторних робіт, здачі заліків і экзаменов.

щорічно надається відпустку першою й другому курсах — 20 кален;

дарных днів, третьому та всіх наступних курсах — 30 календарних дней.

Учням, успішно які навчаються в вечірніх середніх спеціальних учебных.

закладах, на період виконання лабораторних робіт, здачі заліків и.

іспитів щорічно надається відпустку першою й другому курсах ;

10 календарних днів, третьому та всіх наступних — 20 календарних дней.

Студентам і учням, успішно які навчаються в заочних вищих і сред;

них спеціальних навчальних закладах, на період виконання лабораторных.

робіт, здачі заліків й екзаменів щорічно надається відпустку на.

першому й другому курсах — 30 календарних днів, третьому і последующих.

курсах — 40 календарних дней.

Студентам і учням вечірніх і заочних вищих і середніх специаль;

ных навчальних закладів на період здачі державних іспитів предос;

тавляется відпустку 30 календарних дней.

Студентам вечірніх і заочних ВНЗ на период.

підготовки й захисту дипломного проекту (роботи) надається отпуск.

тривалістю на чотири місяці, а учням вечірніх і заочних средних.

спеціальних навчальних закладів — 2 месяца.

Протягом часу відпусток, наданих через відкликання навчанням в вечірніх и.

заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, за работниками.

зберігається середня вести (в ред. Закону Російської Федера;

ции від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депута;

тов Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 198 КзпПр РФ.

Стаття 199. Відпустку ознайомлення з зусиль для обраної специально;

сті і підготовки матеріалів до дипломному проекту.

Адміністрація підприємств, установ, організацій по рекомендации.

відповідних навчальних закладів вправі надавати які навчаються на.

останніх курсах вечірніх і заочних вищих і середніх спеціальних учебных.

закладів додатковий місячну відпустку без збереження заробітної платы.

ознайомлення безпосередньо з виробництва з роботою по избранной.

спеціальності і підготовки матеріалів до дипломному проекту. У період от;

пуску студенти і люди учні зараховуються на стипендію загальних основаниях.

Див. коментар до статті 199 КзпПр РФ.

Стаття 200. Оплата проїзду до місцеві перебування заочного учебного.

заведения.

Адміністрація підприємств, установ, організацій оплачує обучаю;

щимся в заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах проїзд к.

місцеві перебування навчального закладу та назад до виконання лабораторных.

робіт й успішного складання заліків й екзаменів раз на рік в розмірі пятидесяти.

відсотків вартості проезда.

З іншого боку, у такому розмірі виробляється оплата проїзду для подго;

товки та цивільного захисту дипломного проекту (роботи) чи здачі державних эк;

заменов.

Див. коментар до статті 200 КзпПр РФ.

Глава XIV. Трудові споры.

Стаття 201. Органи, розглядають трудові споры.

Трудові суперечки, виникаючі між працівником адміністрацією предп;

риятия, установи, організації, з питань застосування законодавчих и.

інших нормативних актів про працю, колективного договору ЄС і інших соглаше;

ний про працю, і навіть умов трудового договору (контракту) рассматрива;

ются:

комісіями щодо трудових спорам;

районними (міськими) народними судами.

Трудові суперечки з питанням встановлення умов праці рассматривают;

ся відповідно до статтями 219 і 220 справжнього Кодекса.

Див. коментар до статті 201 КзпПр РФ.

Стаття 202. Порядок розгляду трудових споров.

Порядок розгляду трудових суперечок регулюється справжнім Кодексом.

й іншими законодавчими актами, а порядок розгляду справ за трудовым.

суперечкам у районних (міських) народних судах визначається, крім того,.

Цивільним процесуальним Кодексом РСФСР.

Стаття 203. Організація комісій щодо трудових спорам.

Комісія зі трудовим суперечкам обирається загальними зборами (конференци;

їй) колективу підприємства, установи, організації з числом.

котрі менш 15 человек.

Обраними у складі комісії вважаються кандидатури, отримали боль;

шинство голосів і поза яких проголосували понад половини присутствующих.

загальні збори (конференции).

Порядок обрання, чисельність і склад комісії, термін її полномочий.

визначаються загальними зборами (конференцією) колективу предпри;

ятия, установи, организации.

Комісія зі трудовим суперечкам обирає зі складу председателя,.

заступників голови і секретаря комиссии.

За рішенням загальних зборів (конференції) колективу предп;

риятия, установи, організації можна створити комісії з трудовым.

суперечкам в підрозділах. Ці комісії обираються колективами подразделе;

ний і діють тих-таки підставах, як і комісії з трудових спорам.

підприємств, установ, організацій. У комісіях з трудових спорів под;

поділів можуть розглядатися трудові суперечки не більше полномочий.

цих подразделений.

Стаття 204. Компетенція комісій щодо трудових спорам.

Комісія зі трудовим суперечкам є первинним органом по рассмотре;

нию трудових суперечок, виникаючих на підприємствах, у державних установах, органи;

зациях (підрозділах), крім суперечок, якими справжнім Ко;

дексом та інші законодавчими актами встановлений інший порядок їх расс;

мотрения.

Трудової суперечка підлягає розгляду у комісії щодо трудових спорам,.

якщо працівник самостійно чи з участю що становить його интересы.

профспілкової організації не врегулював розбіжності при непосредственных.

переговори з администрацией.

Див. коментар до статті 204 КзпПр РФ.

Стаття 205. Строк обігу до комісії з трудовим спорам.

Робітник може звернутися у комісію з трудовим суперечкам в трехмесяч;

ный термін від дня, коли дізнався чи мусить був дізнатися щодо порушення своего.

права.

Що стосується пропуску по поважним причин за встановлений термін ко;

місія з трудових спорів у його поновити і вирішити суперечку по су;

ществу.

Заява працівника, надійшов у комісію з трудовим суперечкам, под;

лежить обов’язкової регистрации.

Стаття 206. Порядок розгляду трудового спору в комиссии.

Комісія зі трудовим суперечкам зобов’язана розглянути трудову суперечку в де;

сятидневный термін від дня звернення. Суперечка у присутс;

твии працівника, подавшего заяву, долю й представника адміністрації. Расс;

мотрение спору за відсутності працівника допускається лише з його письменному.

заяві. У разі неявки працівника Журбі комісії рассмотрение.

заяви відкладається. Що стосується вторинної неявки працівника без уважи;

тільних причин комісія може винести зняття даного заявления.

з розгляду, що ні позбавляє працівника права подати повторно.

Комісія зі трудовим суперечкам проти неї викликати Журбі свиде;

телей, запрошувати фахівців, представників професійних союзов,.

діючих для підприємства, у пихатій інституції, організації. За вимогою ко;

місії адміністрація зобов’язана представляти необхідні розрахунки і докумен;

ты.

Засідання комісії з трудових суперечкам вважаються правомочними, якщо на.

ньому є щонайменше половини обраних до її складу членов.

Стаття 207. Порядок прийняття рішень комісією щодо трудових спорам.

Комісія зі трудовим суперечкам приймають рішення більшістю голосов.

присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії, не согласный.

з рішенням більшості, зобов’язаний підписати протокол засідання, но.

вправі викласти у ньому окреме мнение.

Копії рішення на комісії вручаються робітникові й адміністрації в трех;

денний термін від дня прийняття решения.

Стаття 208. Перенесення розгляду трудового спору в районный.

(міської) народний суд оскарження рішення комиссии.

щодо трудових спорам.

Якщо комісія з трудовим суперечкам в десятиденний термін не рассмотрела.

колективний трудовий спір, крім випадків, вказаних у частини першої статті 206 настоя;

щего Кодексу, зацікавлений працівник вправі перенести його рассмотрение.

в районний (міської) народний суд.

Рішення комісії з трудових суперечкам може бути оскаржене заинтерес;

ованным працівником чи адміністрацією в районний (міської) народний суд.

в десятиденний термін від дня вручення їм копій рішення комісії. Пропуск.

зазначеного терміну перестав бути основою відмови в прийомі заявления.

Визнавши причини пропуску поважними, суд може відновити цей срок.

і розглянути суперечку з существу.

Стаття 209. Виконання рішень комісії з трудових спорам.

Рішення комісії з трудових суперечкам (крім рішень про восстановлении.

на роботі) підлягає виконання адміністрацією підприємства, учреждения,.

організації у триденний термін після закінчення днів, предусмотренных.

на обжалование.

Порядок виконання рішення комісії з трудових суперечкам про восстанов;

лении на роботі незаконно перекладеного працівника регулюється статьей.

215 справжнього Кодекса.

Що стосується невиконання адміністрацією підприємства, установи, орга;

низации рішення комісії у призначений термін працівникові видається комисси;

їй за трудовим суперечкам посвідчення, має силу виконавчого листа.

Посвідчення не видається, якщо працівник чи адміністрація обрати;

лисій у призначений термін із заявою про дозвіл трудового спору в ра;

йонный (міської) народний суд.

З посвідчення, виданого комісією з трудових спорів и.

пред’явленого пізніше тримісячного терміну з його отримання в ра;

йонный (міської) народний суд, судовий виконавець наводить решение.

комісії з трудових суперечкам у виконанні в примусовому порядке.

Що стосується пропуску працівником встановленого тримісячного терміну по.

поважним причин комісія з трудовим суперечкам, яка видала удостовере;

ние, може відновити цей срок.

Стаття 210. Трудові суперечки, аналізовані у районних (городских).

народних судах.

У районних (міських) народних судах розглядаються трудові спо;

ры:

за заявою працівника, адміністрації чи відповідного професси;

онального союзу, що захищає інтереси працівника, що є членом этого.

профспілки, коли згодні з рішенням комісії з трудових спорам;

за заявою прокурора, якщо рішення комісії з трудових спорам.

суперечить законодательству.

У самі районних (міських) народних судах рассматривают;

ся трудові суперечки з заявлениям:

працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по.

трудовим суперечкам не обираються чи чомусь не созданы;

працівників про відновленні на роботі незалежно від підстав прек;

рощення трудового договору (контракту), про зміну дати й формулировки.

причини звільнення, оплату під час вимушеного прогулу чи выполне;

ния нижеоплачиваемой работы;

адміністрації про відшкодування працівником матеріальних збитків, причи;

ненного підприємству, установі, організації (стаття 122).

У самі районних (міських) народних судах рассматривают;

ся також суперечки про відмову у прийомі на работу:

осіб, запрошених гаразд перекладу з іншого підприємства, з уч;

реждения, организации;

молодих фахівців, закінчив вище чи середнє специальное.

навчальний заклад і направлених ним у встановленому порядку на роботу на.

дане підприємство, в установа, организацию;

інших, із якими адміністрація підприємства, установи, орга;

низации в відповідно до законодавства мусила укласти трудо;

виття договор.

Див. коментар до статті 210 КзпПр РФ.

Стаття 211. Терміни звернення по дозвіл трудового спору в район;

ный (міської) народний суд.

Заява про вирішенні трудового спору подається в районний (городс;

дідька лисого) народний суд тримісячний термін від дня, коли працівник дізнався или.

мав дізнатися щодо порушення свого права, а, по справам про звільнення — в.

в місячний строк від часу вручення копії наказу про звільнення або з дня вы;

дачі трудовий книжки.

Для звернення адміністрації до суду з питанням стягнення з работника.

матеріального ущерба, причиненного підприємству, установі, организации,.

встановлюється термін в один рік від часу виявлення заподіяної работни;

кому ущерба.

Що стосується пропуску по поважним причин термінів, встановлених в.

справжньої статті, є підстави відновлено судом.

Див. коментар до статті 211 КзпПр РФ.

Стаття 212. Звільнення працівників від судових расходов.

Працівники при зверненні на районний (міської) народний суду з тре;

бованиям, що випливають з трудових правовідносин, звільняються й від уплаты.

судових витрат у дохід государства.

Стаття 213. Винесення рішень щодо суперечкам про звільнення й переведення на.

іншу работу.

Що стосується звільнення без законного підстави чи з порушенням уста;

новленного порядку звільнення або незаконного перекладу в іншу работу.

працівник має бути відновлений на колишній роботі я органом, рассматрива;

ющим трудовий спор.

Під час ухвали рішення про відновлення на роботі орган, рассматри;

вающий колективний трудовий спір, одночасно приймають рішення виплати работнику.

середнього заробітку під час вимушеного прогулу чи різниці в заработке.

під час виконання нижеоплачиваемой роботи, але з за один год.

На прохання працівника орган, який би розглядав колективний трудовий спір, може ог;

раничиться винесенням рішення про стягнення в його користь зазначених выше.

компенсацій і про зміну формулювання підстави звільнення на увольне;

ние за власним бажанням желанию.

Що стосується визнання формулювання причини звільнення неправильної или.

не відповідної чинного законодавства орган, рассматривающий.

трудову суперечку, зобов’язаний змінити її й вказати й у рішенні причину увольнения.

точному відповідність до формулюванням чинного законодавства і со.

посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильна или.

яка відповідає чинному законодавству формулювання причины.

звільнення трудовий книжці перешкоджала надходженню працівника на но;

вую роботу, орган, який би розглядав трудову суперечку, одночасно принимает.

постанову по виплаті йому середнього заробітку під час вимушеного прогула,.

але з за один год.

Стаття 214. Покладання матеріальної відповідальності на должностное.

обличчя, винна в незаконному звільненні чи переводе.

Суд покладає на посадова особа, винна в незаконному увольнении.

чи перекладі працівника в іншу роботу, обов’язок відшкодувати ущерб,.

заподіяний підприємству, установі, організації в через відкликання оплатою за.

час вимушеного прогулу чи час виконання нижеоплачиваемой рабо;

ти. Така обов’язок покладається, якщо звільнення чи переклад произведе;

ны із явним порушенням закону або якщо адміністрація затримала исполнение.

рішення суду про відновлення працівника на работе.

Розмір відшкодування збитків неспроможна перевищувати трьох місячних окладов.

посадового лица.

Стаття 215. Виконання рішень про відновлення на работе.

Рішення про відновленні на роботі незаконно звільненого чи переве;

денного в іншу роботу працівника, прийняте органом з розгляду тру;

довых суперечок, підлягає негайному исполнению.

При затримки адміністрацією підприємства, установи, організації ис;

полнения рішення суду про відновлення на роботі незаконно звільненого или.

перекладеного в іншу роботу працівника, суд який вирішив про восста;

новлении працівника на роботі, виносить ухвалу щодо виплату їй среднего.

заробітку чи різниці у заробітку весь час задержки.

Про питання, які з’явились у судової практиці при застосуванні ст. 215 настоя;

щего Кодексу див. постанову пленуму Верховного Судна РРФСР від 21 марта.

1978 р. N 3.

Стаття 216. Задоволення грошових вимог работника.

Зблизька трудових суперечок грошових вимогах, крім тре;

бований виплати працівникові середнього заробітку під час вимушеного про;

гудіння чи різниці у заробітку під час виконання нижеоплачиваемой работы.

(стаття 213), орган, який би розглядав суперечка, проти неї винести рішення о.

виплаті працівникові належних сум лише упродовж трьох года.

Стаття 217. Обмеження стягнення сум, виплачених у вирішенні орга;

новий, розглядають трудові споры.

Протилежне стягнення з працівника сум, виплачених йому за рішенням ко;

місії з трудових спорів підприємства, установи, організації, а также.

за судовим рішенню по трудовому спору, при скасування рішення на порядке.

нагляду допускається лише у тому випадку, коли скасоване рішення было.

грунтується на викладених працівником неправдиві відомості чи представлених им.

підроблених документах.

Стаття 218. Особливості розгляду трудових суперечок работников.

окремих категорий.

Особливості розгляду трудових суперечок керівних працівників, из;

бираемых, затверджуваних чи призначуваних при посаді вищими органами го;

сударственной влади й управління Російської Федерації і республік в сос;

таве Російської Федерації, і навіть суддів, прокурорів, їхніх заступників и.

помічників по питанням звільнення, перекладу в іншу роботу, оплати за.

час вимушеного прогулу чи виконання нижеоплачиваемой праці та нало;

жения дисциплінарних стягнень встановлюються законодавством Российс;

дідька лисого Федерації і республік у складі Російської Федерации.

Стаття 219. Розгляд суперечок встановити нових, або изменении.

існуючих умов труда.

Трудові суперечки встановити працівникові нових, або зміні сущест;

вующих умов праці дозволяються адміністрацією і відповідатиме профсо;

юзным органом не більше наданих їм прав.

Див. коментар до статті 219 КзпПр РФ.

Стаття 220. Порядок розгляду колективних трудових споров.

(конфликтов).

Колективні трудові суперечки (конфлікти), виникаючі між админист;

рацією підприємства, установи, організації та трудовим колективом (кол;

лективом підрозділи) чи профспілкою з питань встановлення нових или.

зміни наявних умов праці та побуту, ув’язнення й виконання кол;

лективного договору ЄС і інших угод, розглядаються в відповідність с.

законодавством про порядку дозволу колективних трудових споров.

(конфликтов).

Стаття 221. Літочислення термінів, передбачених справжнім Кодексом.

Перебіг термінів, із якими справжній Кодекс пов’язує возникновение.

чи припинення трудових прав і управлінських обов’язків, починається на следующий.

день календарної дати, котра визначає його начало.

Терміни, обчислювані роками, місяцями, тижнями, спливають соответс;

твующее число останнього року стабільна, місяця або тижня терміну. Вчасно, исчисляе;

мый в календарних тижнях чи днях, включаються і неробочі дни.

Якщо останній день минулого терміну доводиться на неробочий день, то днем.

закінчення терміну вважається найближчий наступний його робочого дня (ста;

тьи 201 — 221 в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Статті 222 — 224 виключені Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Глава XV. Професійні союзи. Участь робітників і службовців в.

управлінні підприємствами, установами, организациями.

Стаття 225. Право працівників на об'єднання в професійні союзы.

Працівникам забезпечується декларація про об'єднання в профессиональные.

союзы.

Професійні союзи діють у відповідність до прийнятими ими.

статутами і підлягають реєстрації як у державних органах.

Державні органи, підприємства, установи, організації обязаны.

всіляко сприяти професійним спілкам у тому діяльності (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 225 КзпПр РФ.

Стаття 226. Права професійних союзов.

Професійні союзи представляють інтереси своїх членів по вопро;

сам праці та іншим соціально-економічним вопросам.

Встановлення умов праці та зарплати, застосування законода;

тельства про працю у разі, передбачених законодавством, осущест;

вляются з участю професійних союзов.

Професійні союзи здійснюють нагляд контроль над соблюдени;

їм законодавства про працю правил з охорони труда, контролируют жи;

лищно-бытовое обслуговування работников.

Професійні союзи управляють державним соціальним страхо;

ванием, і навіть які у їхньому віданні санаторіями, профилакториями.

і будинками відпочинку, культурно-просветительными, туристськими і спортивными.

учреждениями.

Професійні союзи від імені їх федеральних органів мають пра;

вом законодавчої инициативы.

Стаття 227. Право працівників брати участь у управлінні предприятиями,.

установами, организациями.

Працівники заслуговують брати участь у управлінні підприємствами, учреж;

дениями, організаціями через загальні збори (конференції) трудового кол;

лектива, поради колективу, професійні спілки й інші орга;

ны, уповноважені колективом, вносити пропозиції з поліпшення работы.

підприємства, установи, організації, і навіть з питань социально-куль;

турного і побутового обслуживания.

Див. коментар до статті 227 КзпПр РФ.

Стаття 228. Обов’язки адміністрації з створення умов, обеспечи;

вающих участь працівників під управлінням предприятиями,.

установами, организациями.

Адміністрація підприємств, установ, організацій зобов’язана созда;

вать умови, щоб забезпечити участь працівників у управлінні предприя;

тиями, установами, організаціями. Службові особи підприємств, уч;

реждений і закупівельних організацій зобов’язані у призначений термін розглядати кри;

тические зауваження і пропозиції працівників і повідомляти їм про принятых.

заходи (в ред. указу Президії Верховного Ради РРФСР від 18 января.

1985 р. — Відомості Верховної Ради РРФСР, 1985, N 4, ст. 117).

Див. коментар до статті 228 КзпПр РФ.

Стаття 229 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

Стаття 230. Права відповідного виборного профспілкового органа.

підприємства, установи, организации.

Права відповідного виборного профспілкового органу предприятия,.

установи, організації і гарантії своєї діяльності визначаються законо;

дательством, статутом, колективними договорами і угодами (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 231. Повноваження профспілкових органів під час здійснення ними ко;

нтроля над виконанням законодавства про працю і поза жи;

лищно-бытовым обслуговуванням работников.

Для контроль над дотриманням законодавства про тру;

де, правил з охорони праці, над втіленням колективних договорів і за.

жилищно-бытовым обслуговуванням працівників члени відповідних выборных.

профспілкових органів підприємств, установ, організацій корисною і вышестоящих.

профспілкових органів, і навіть інші правомочні представники цих ор;

ганов мають право:

безперешкодно відвідувати і оглядати цеху, відділи, майстерні и.

інших місць на підприємстві, у пихатій інституції, организации;

вимагати від адміністрації підприємства, установи, організації со;

ответствующие документи, відома і пояснення, і навіть перевіряти рас;

подружжя по заробітної плате;

перевіряти роботу підприємств торгівлі, і комунального харчування, а.

також роботу поліклінік, дитячих ясел і садів, гуртожитків, лазень і дру;

гих комунально-побутових підприємств, обслуговуючих працівників данного.

підприємства, установи, организации.

Профспілкові органи у разі потреби вносять в соответствующие.

організації пропозиціями щодо притягнення до дисциплінарної ответственности.

керівних працівників, що порушують законодавство про праці и.

правила з охорони праці. Ці організації зобов’язані в в місячний строк сооб;

щить профспілковому органу про вжиті заходи (в ред. указу Президії Вер;

ховного Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Див. коментар до статті 231 КзпПр РФ.

Стаття 232. Відрахування коштів підприємствами і организаци;

ями профспілковим органам на культурно-масову і физку;

льтурную работу.

Підприємства та молодіжні організації зобов’язані відраховувати кошти проф;

союзним органам на культурно-масову і фізкультурну работу.

Стаття 233. Надання відповідним виборним профспілковим ор;

ганам підприємств, установ, організацій помещений,.

транспортних засобів і коштів связи.

Підприємство, установа, організація зобов’язані надати соответс;

твующему виборному профспілковому органу підприємства, установи, органи;

зации безплатно необхідні приміщення з усім устаткуванням, отоплени;

їм, освітленням, прибиранням і охороною для роботи самого комітету і для.

проведення зборів работников.

Адміністрація надає відповідному виборному профсоюзному.

органу підприємства, установи, організації безплатно транспортні сре;

дства і засоби зв’язку (в ред. указу Президії Верховної Ради РСФСР.

від 19 листопада 1982 р. — Відомості Верховного Ради РРФСР, 1982, N 47,.

ст. 1725).

Стаття 234. Надання відповідним виборним профсоюзным.

органам підприємств, установ, організацій зданий,.

приміщень, споруд, садочків і з парків для ведення куль;

турно-просветительной, оздоровчої, фізкультурної и.

спортивної работы.

Будівлі, приміщення, споруди, сади і парки, призначені для.

ведення культурно-просвітній, оздоровчої, фізкультурної и.

спортивної роботи серед співробітників, установи, организации.

і членів їхнім родинам, і навіть піонерські табору перебувають у балансі пред;

прийняття, установи, організації та передаються в безплатне пользова;

ние відповідному виборному профспілковому органу підприємства, учреж;

дения, організації. Орендовані підприємством, установою, организаци;

їй будинку, приміщення і споруди, призначені для зазначених целей,.

також передаються у безкоштовне користування відповідному выборному.

профспілковому органу (в ред. указу Президії Верховної Ради РСФСР.

від 19 листопада 1982 р. і 20 грудня 1983 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725; 1983, N 51, ст. 1782).

Господарське зміст, ремонт, опалення, висвітлення, прибирання, ох;

рана, а також обладнання будинків, приміщень та споруд, зазначених в.

справжньої статті, і піонерських таборів виробляються з допомогою предприя;

тия, установи, организации.

Стаття 235. Додаткові гарантії для виборних профсозных работни;

ков і членів рад трудових коллективов.

Працівники, обрані склад профспілкових органів прокуратури та не освобожденные.

від виробничої роботи, не може бути перекладені іншу работу,.

піддані дисциплінарному стягненню без згоди проф;

союзного органу, членами якої є, керівники выборных.

профспілкових органів в підрозділах підприємства, установи, организации.

— без згоди відповідного виборного профсоюзного.

органу для підприємства, у пихатій інституції, організації, а керівники выборных.

профспілкових органів для підприємства, у пихатій інституції, організації, профорга;

низаторы — органу відповідного об'єднання професійних союзов.

Звільнення з ініціативи адміністрації працівників, обраних в сос;

тав профспілкових органів прокуратури та не звільнених від виробничої работы,.

допускається крім дотримання загального порядку звільнення лише з предвари;

тельного згоди профспілкового органу, членами якого вони являются,.

профгрупоргов — відповідного виборного профспілкового органу подразде;

ления підприємства, установи, організації (за його відсутності - соот;

ветствующего виборного профспілкового органу для підприємства, в учреждении,.

організації), а голів і членів виборних профспілкових органів на.

підприємстві, у пихатій інституції, організації, профорганизаторов — з предвари;

тельного згоди відповідного об'єднання професійних союзов.

Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від производст;

венної роботи, може надаватися за умов, передбачених коллек;

тивным договором, угодою, вільний від роботи період із сохранением.

середнього заробітку до виконання громадських обязанностей.

Працівникам, звільненим від виробничої роботи внаслідок изб;

рания на виборні посади на профспілкових органах, надається после.

закінчення їх виборних повноважень колишня робота (посаду), а у її от;

сутствии — інша рівноцінна робота (посаду) тому ж чи, з согла;

ця працівника, іншою підприємстві, у пихатій інституції, організації. При не;

надання відповідної роботи (посади) по прежнему.

місцеві роботи адміністрація, а разі ліквідації підприємства, учрежде;

ния, організації професійна спілка зберігає за працівником його сред;

ний заробіток на період працевлаштування, але з понад шість місяців, а в.

разі навчання чи перекваліфікації - терміном до одного года.

Звільнення по ініціативи адміністрації осіб, які обиралися в состав.

профспілкових органів, заборонена протягом два роки після окончания.

виборних повноважень, крім випадків повної ліквідації підприємства, учреж;

дения, організації, або скоєння працівником винних дій, за кото;

рые законодавством передбачена можливості звільнення. У цих случа;

ях звільнення виробляється у порядку, встановленому частиною другий настоя;

щей статьи.

Члени ради колективу неможливо знайти з ініціативи адми;

нистрации переведені на іншу роботу чи піддані дисциплинарному.

стягненню без згоди ради колективу. Звільнення членів со;

вета трудового колективу з ініціативи адміністрації крім соблюдения.

загального порядку звільнення допускається лише з згоди ради трудового.

колективу (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 235 КзпПр РФ.

Глава XV-A. Трудової коллектив.

Стаття 235.1. Повноваження трудового коллектива.

Трудової колектив підприємства незалежно з його организационно-пра;

вовою формы:

вирішує необхідність підписання з адміністрацією коллектив;

ного договору, розглядає й запевняє його проект;

розглядає і вирішує питання самоврядування колективу в.

відповідно до статуту предприятия;

визначає переліки і Порядок надання працівникам предприятия.

соціальних пільг із трудового коллектива;

визначає і регулює форми й умови діяльності на предприятии.

громадських организаций;

вирішує інші запитання відповідно до колективним договором.

Трудової колектив державного чи муніципального предприятия,.

і навіть підприємства, на майнових питаннях якого внесок держави або местного.

Ради народних депутатів становить понад 50 процентов:

розглядає й запевняє що з засновником зміни і до;

полнения, що до статут предприятия;

визначає що з засновником підприємства умови контракту при.

найманні руководителя;

приймають рішення виділення зі складу підприємства однієї чи нес;

кольких структурних підрозділів до створення нового предприятия;

бере участь у вирішенні питання про зміну форми власності предп;

риятия згідно в межах, встановлених законодавством Рос;

сийской Федерації і республік у складі Російської Федерации.

Порядок і форми здійснення повноважень колективу опре;

деляются відповідно до законодавством Російської Федерації. На го;

сударственных і муніципальних підприємствах, і навіть на підприємствах, в.

майні яких внесок держави або місцевої Ради народних депута;

тов становить понад 50 відсотків, повноваження колективу осуще;

ствляются загальними зборами (конференцією) та її виборним органом — советом.

трудового коллектива.

Взаємини колективу з роботодавцем, охорона труда,.

зарплату, участь працівників у прибутку підприємства регулируют;

ся законодавством Російської Федерації, статутом й колективним догово;

ром (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Статті 235.2 — 235.8 виключені Законом РФ від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1.

Глава XVI. Державне соціальне страхование.

Стаття 236. Поширення соціального страхування на всех.

работников.

Усі працівники підлягають загальнообов’язковому державному социальному.

страхованию.

Див. коментар до статті 236 КзпПр РФ.

Стаття 237. Внески на державне соціальне страхование.

Внески на державне соціальне страхування сплачуються предп;

риятиями, установами, організаціями, окремими громадянами, использую;

щими працю найманих працівників у особистому господарстві, і навіть працівниками из.

свого заработка.

Несплата роботодавцями внесків на державне соціальне стра;

хование не позбавляє працівників права забезпечення з допомогою коштів госу;

дарчого соціального страхования.

Розміри страхових внесків і Порядок їх сплати встановлюються зако;

ном (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 237 КзпПр РФ.

Стаття 238. Види забезпечення по державному социальному.

страхованию.

Про зміни порядку обліку винагороди за загальні результати работы.

підприємства з підсумкам щороку і одноразового винагороди за выслугу.

років при обчисленні посібників з тимчасової працездатності, при пологам см.

лист Фонду соціального страхування РФ від 6 квітня 1995 р. N 07−175ЛР.

Працівники, а відповідних випадках і їхні родини, забезпечуються за.

рахунок коштів державного соціального страхования:

Федеральним законом від 24 серпня 1995 р. N 152-ФЗ в абзац другий части.

першої статті 238 справжнього Кодексу внесено изменения.

див. текст абзацу у попередній редакции.

посібниками по тимчасової непрацездатності, а жінки, крім того,.

посібниками вагітним і пологам, а також одноразовим посібником за.

постановку на облік в медичних закладів вранці терміни беременнос;

ти;

посібники з догляду дитину до їм віку півтора лет;

посібниками із нагоди народження ребенка;

пенсіями від старості, за інвалідністю й із нагоди втрати кормильца,.

і деякі категорії працівників — також пенсіями за вислугу лет.

Що стосується смерті працівника чи члена його сім'ї рахунок коштів госу;

дарчого соціального страхування видається посібник на погребение.

Кошти державного соціального страхування використовуються также.

у порядку на оплату санаторно-курортного лікування, отдыха,.

лікувального (дієтичного) харчування застрахованих, зміст оздоровитель;

ных таборів їхнього дітей, інші заходи щодо державному социаль;

ному страхуванню (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992.

р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254, Федерально;

го закону від 24 серпня 1995 р. N 152-ФЗ — «Російська газета «від 29 ав;

густа 1995 г.).

Див. коментар до статті 238 КзпПр РФ.

Стаття 239. Допомога за тимчасової нетрудоспособности.

Про видачі лікарняних листків жінкам, які мають дітей, див. постановление.

Пленуму Верховного Судна РРФСР від 25 грудня 1990 р. N 6.

Допомога за тимчасової непрацездатності видається при хвороби, трудо;

вом чи іншому каліцтво, зокрема при побутової травмі, під час догляду за больным.

членом сім'ї, карантині і протезировании.

Допомога за тимчасової непрацездатності внаслідок трудового увечья.

й фахової захворювання видається у вигляді повного заробітку, а в.

інших випадках у вигляді від 60 до 100 відсотків заробітку в зависимос;

ти від тривалості безперервного виробничого стажу, числа несовершенно;

літніх детей-иждивенцев та інших обстоятельств.

Мінімальний розмір посібники з тимчасової непрацездатності устанав;

ливается лише на рівні 90 відсотків від мінімальної оплати праці (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 239 КзпПр РФ.

Стаття 240. Забезпечення посібниками вагітним і родам.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 12 серпня 1980 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1980, N 34, ст. 1063).

Посібники по вагітності і пологам виплачуються протягом усього от;

запуску через вагітності і пологами розмірі повного заробітку (в ред. Указа.

Президії Верховного Ради РРФСР від 20 вересня 1973 р. — Ведомости.

Верховної Ради РРФСР, 1973, N 39, ст. 825).

Див. коментар до статті 240 КзпПр РФ.

Стаття 240.1. Умови видачі й розміри посібники з государственному.

соціальному страхованию.

Умови видачі і розміри посібників з державного социальному.

страхуванню встановлюються законом.

Див. коментар до статті 240.1 КзпПр РФ.

Стаття 241. Пенсійне обеспечение.

Пенсії працівникам і членів їхнім родинам призначаються відповідно до За;

конем РРФСР «Про державних пенсії в РРФСР (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 241 КзпПр РФ.

Стаття 242. Пенсії по старости.

Пенсія по старості встановлюється працівникам загальних основаниях:

чоловікам — після досягнення 60 років і за загальному виробничий стаж не менш 25.

років, жінкам — після досягнення 55 років і за загальному виробничий стаж не менее.

20 лет.

Окремим категоріям застрахованих пенсія від старості устанавлива;

ется при зниженому пенсійному віці, а відповідних випадках — и.

при зниженому трудовому стаже.

Розмір пенсії від старості становить від 55 до 75 відсотків заработка.

в залежності від тривалості виробничого стажу (в ред. Закону Рос;

сийской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду на;

рідних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Російської Фе;

дерации, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 243. Пенсія по инвалидности.

Пенсія за інвалідністю встановлюється працівникам при наступлении.

інвалідності внаслідок трудового каліцтво і професійного заболевания.

незалежно від тривалості праці, а при наступлении.

інвалідності внаслідок інших причин — за відповідного загальному трудо;

вом стажі, тривалість якої від його віку застрахованного.

вчасно наступу инвалидности.

Розмір пенсії за цілковитої інвалідності (інвалідності I і II групп).

становить 75 відсотків заробітку, а при часткової (інвалідність III.

групи) — 30 відсотків заработка.

Мінімальний розмір пенсії за цілковитої інвалідності встановлюється не.

нижче мінімальної відстані пенсії від старості, а при часткової инвалиднос;

ти — 2/3 мінімальної відстані цієї пенсии.

Максимальний розмір пенсії за цілковитої інвалідності устанавливается.

лише на рівні максимальної величини пенсії від старості, а при часткової - на.

рівні мінімальної відстані такий пенсії (в ред. Закону Російської Феде;

рації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депута;

тов Російської Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Стаття 243.1. Пенсія із нагоди втрати кормильца.

Пенсія по випадку втрати годувальника встановлюється нетрудоспособным.

членів родини працівника, померлого внаслідок трудового каліцтва чи профес;

сионального захворювання, незалежно від тривалості його трудовій де;

ятельности, а в разі настання смерті внаслідок інших причин — при соот;

ветствующем виробничий стаж, тривалість якої від возрас;

та застрахованої на день смерти.

Розмір пенсії кожного непрацездатного членів сім'ї - 30 процен;

тов заробітку померлого кормильца.

Мінімальний розмір пенсії кожного непрацездатного члена семьи.

померлого годувальника — 2/3 мінімальної відстані пенсії від старості. Макси;

мальный розмір пенсії кожного непрацездатного членів сім'ї умершего.

годувальника дорівнює мінімального розміру пенсії по старості (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 243.2. Посібник на погребение.

Що стосується смерті застрахованої чи члена його сім'ї видається пособие.

на погребение.

Розмір посібники на поховання працівника встановлюється Законом Рос;

сийской Федерації «Про ритуальному посібнику «(в ред. Закону Російської Феде;

рації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депута;

тов Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерації, 1992,.

N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 243.2 КзпПр РФ.

Глава XVII. Нагляд контроль над дотриманням законодавства про труде.

Федеральним законом від 18 липня 1995 р. N 109-ФЗ до статті 244 настоящего.

Кодексу внесено изменения.

див. текст стати на попередньої редакции.

Стаття 244. Органи нагляду й контролю над дотриманням законодательс;

тва про труде.

Нагляд і конроль за дотриманням законодавства про праці і охране.

праці осуществляют:

1) державний нагляд контроль на підприємствах, в учреждени;

ях, організаціях незалежно від форм власності і підпорядкованості специ;

ально уповноважені на то державні органи влади й інспекції в соот;

ветствии з федеральними законами;

2) професійні спілки, і навіть що перебувають у їхньому віданні техничес;

кая і правова інспекції праці - відповідно до положень про ці инспекци;

ях (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.

— Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 245. Державний нагляд над безпечним веденням робіт в.

промышленности.

Державний нагляд над виконанням правил із безпечного ведению.

робіт у окремих галузях в промисловості й що на деяких об'єктах осу;

ществляется (поруч із технічної інспекцією професійних союзов).

Державний комітет Російської Федерації з нагляду за безопасным.

веденням робіт у в промисловості й гірському нагляду (Держгіртехнагляд) и.

його місцеві органи (в ред. Закону Російської Федерації від 25 сентяб;

ря 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Зазначений нагляд ввозяться вугільної, гірничорудної, горнохими;

ческой, нерудній, нафтовидобувних і газовидобувної, хімічної, метал;

лургической і нефтегазоперерабатывающей промисловості, в геологоразве;

дочных експедиціях і партіях, і навіть при устрої і эксплуатации.

підйомних експедиціях і партіях, і навіть при устрої і эксплуатации.

підйомних споруд, котельних установок і судин, працюючих под.

тиском, трубопроводів для пара й одержання гарячої води, об'єктів, пов’язаних с.

здобиччю, транспортуванням, зберіганням зброї та використанням газу, при ведении.

вибухових робіт у промышленности.

Стаття 246. Державний енергетичний надзор

Державний нагляд за проведенням заходів, обеспечивающих.

безпечне обслуговування електричних і теплоиспользующих установок, осу;

ществляется органами Державного енергетичного нагляду Российской.

Федерації (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 247. Державний санітарно-епідеміологічний надзор

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за соблюдением.

підприємствами, установами, організаціями гігієнічних норм, санитарно;

гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил здійснюється Го;

сударственным комітетом санітарно-епідеміологічного нагляду Российской.

Федерації (Госкомсанэпиднадзор) і територіальними установами государс;

твенной санітарно-епідеміологічної служби (в ред. Закону Российской.

Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народных.

депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федерации,.

1992, N 41, ст. 2254).

Стаття 247.1. Державний нагляд за ядерної і радиационной.

безопасностью.

Державний нагляд над виконанням правил з ядерної і радиацион;

іншої безпеки здійснюється Державним комітетом із нагляду за.

ядерної безпеки та радіаційної безпекою за Президента Російської Федерации.

(Держатомнагляд Росії) (введена Законом Російської Федерації від 25 сен;

тября 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российской.

Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Стаття 248. Громадського контролю над виконанням законодавства о.

труде.

Громадського контролю над виконанням законодавства про праці и.

правил з охорони праці професійними спілками, а так;

ж громадськими інспекторами і комісіями відповідного выборного.

профспілкового органу підприємства, установи, організації (в ред. Закона.

Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості Съезда.

народних депутатів Російської Федерації і Верховного Ради Российской.

Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Громадський санітарний контроль здійснюється громадськими сани;

тарными інспекторами на підприємствах, у державних установах, организациях.

(в ред. указу Президії Верховної Ради РРФСР від 19 листопада 1982 р. ;

Відомості Верховної Ради РРФСР, 1982, N 47, ст. 1725).

Стаття 249. Відповідальність порушення законодавства про труде.

Службові особи, винні порушення законодавства про праці и.

правил з охорони праці, в невиконанні зобов’язань по колективним до;

говорам і угодам по охорони праці чи перешкоджання деятель;

ности професійних спілок, відповідають (дисциплинарную,.

адміністративну, кримінальну) гаразд, встановленому законодательством.

(в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 ;

Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховного.

Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 249 КзпПр РФ.

Глава XVIII. Особенности регулювання труда.

окремих категорій работников.

Стаття 250. Пільги у сфері праці декому категорій работников.

Законодавством можуть встановлюватися пільги у сфері праці для.

працівників, що працюють у районах Крайньої Півночі і прирівняних до ним.

місцевостях, і навіть деяких інших категорій работников.

У районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях админист;

рація підприємства, установи, організації немає права без згоди соот;

ветствующего виборного профспілкового органу відмовити працівникові по исте;

чении терміну договору (контракту) у висновку договору нового чи неоп;

ределенный термін, якщо чисельність чи штат працівників не сокращается.

Див. коментар до статті 250 КзпПр РФ.

Стаття 251. Пільги у сфері праці до працівників, що працюють у рай;

онах Крайньої Півночі й у прирівняних до них местностях.

Усім працівникам підприємств, установ, організацій, що є в.

районах Крайньої Півночі й у прирівняних до них місцевостях, предоставляют;

ся такі пільги у сфері труда:

1) виплачується надбавка до місячному заробітку, розмір которой.

зростає збільшенням стажу безперервної роботи околицях Крайнього Се;

віра і прирівняних до них местностях;

2) надаються додаткові відпустки понад встановлених еже;

придатних отпусков:

околицях Крайньої Півночі - тривалістю 18 робочих дней;

в місцевостях, прирівняних до районам Крайньої Півночі, — продолжи;

тельностью 12 робочих дней;

3) дозволяється повне чи часткове з'єднання відпусток трохи більше чем.

протягом трьох років. У цьому відпустки кожний рік тривалістю не.

менш як шести робочих днів мають бути використані не пізніше що протягом од;

ного року після наступу права на відпустку. Час, необхідне про;

їзда доречно використання відпустки і навпаки, одного разу в три року не.

зараховується вчасно відпустки. Вартість проїзду доречно використання от;

пуску і навпаки раз на 3 роки оплачується підприємством, учреждени;

їм, организацией;

4) у разі тимчасової втрати працездатності підприємство, учрежде;

ние, організація доплачують відмінність між розміром посібники з социально;

му страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки). При этом.

посібник разом із доплатою на повинен перевищувати максимальної величини посо;

бія із соціального страхуванню, встановленого законодательством;

5) працівникам, який пропрацював районах Крайньої Півночі щонайменше 15.

календарних років, а місцевостях, прирівняних до районам Крайнього Севера,.

— щонайменше 20 календарних років, пенсії від старості призначаються: мужчинам.

— після досягнення 55 років і жінкам — після досягнення 50 лет.

Працівникам, уклали термінові трудові угоди про роботи Край;

ньому Півночі й у прирівняних до них місцевостях терміном 3 роки, але в ост;

ровах Північного Льодовитого океану — двох років, надаються крім того,.

додаткові пільги. Коло працівників, з якими полягають срочные.

трудові договори з наданням додаткових пільг, і види этих.

пільг встановлюються законодательством.

Див. коментар до статті 251 КзпПр РФ.

Стаття 252. Особливості регулювання праці окремими отраслях.

народного хозяйства.

Законодавством можуть встановлюватися особливості регулирования.

праці до працівників транспорту, зв’язку, сільського господарства, лісової про;

мышленности і лісного господарства та інших галузей народного хозяйства,.

які з особливих умов праці цих галузях (в ред. Закону Россий;

ской Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народ;

ных депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Російської Федера;

ции, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 252 КзпПр РФ.

Стаття 253. Особливі умови праці сезонних, тимчасових і некоторых.

інших категорій работников.

Законодавством можуть встановлюватися особливі умови праці работ;

ников, зайнятих на сезонних і тимчасових роботах, сумісників, надомни;

ков, і навіть осіб, працюючих громадяни мають за договорами (домашніх робітниць и.

інших) (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 253 КзпПр РФ.

Стаття 254. Додаткові підстави припинення трудового дого;

злодія деяких категорій працівників за певних ус;

ловиях.

Крім підстав, передбачених у статтях 29 і 33 справжнього Ко;

декса, трудового договору деяких категорій працівників то, можливо пре;

кращен в случаях:

1) однократного грубого порушення трудових обов’язків руководите;

лем підприємства, установи, організації (філії, представительства,.

відділення чи іншого відособленого підрозділи) та її заместителями;

2) скоєння винних дій працівником, безпосередньо обслу;

живающим грошові чи товарні цінності, якщо ці дії дають основа;

ние для втрати до нього з боку администрации;

3) скоєння працівником, виконуючим виховні функції, амо;

рального проступку, несумісного з продовженням даної работы;

4) передбачених контрактом, що укладаються з керівником предпри;

ятия (в ред. Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 г.

N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Російської Федерації и.

Верховної Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Законодавством можуть встановлюватися додаткові основания.

припинення трудового договору деяких категорій працівників при нару;

шении встановлених правил прийому роботу і за іншими випадках (в ред.

Закону Російської Федерації від 25 вересня 1992 р. N 3543−1 — Ведомости.

З'їзду народних депутатів Російської Федерації і Верховної Ради Рос;

сийской Федерації, 1992, N 41, ст. 2254).

Див. коментар до статті 254 КзпПр РФ.

Стаття 255. Матеріальна відповідальність працівників у випадках, когда.

фактичний розмір шкоди перевищує номінальний размер

Межі матеріальну відповідальність працівників за збитки, причинен;

ный підприємству, установі, організації розкраданням, навмисної пристрітом, не;

достачей чи втратою окремих видів майна України та інших цінностей, а так;

у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує його номиналь;

ный розмір, встановлюються законодавством (в ред. указу Президиума.

Верховної Ради РРФСР від 28 травня 1986 р. — Відомості Верховного Совета.

РРФСР, 1986, N 23, ст. 638); (в ред. Закону Російської Федерації від 25.

вересня 1992 р. N 3543−1 — Відомості З'їзду народних депутатів Российс;

дідька лисого Федерації і Верховного Ради Російської Федерації, 1992, N 41, ст.

2254).

Див. коментар до статті 255 КзпПр РФ.

Стаття 256 виключена Законом РФ від 25 вересня 1992 р. N 3543−1.