Викладання навчальної дисципліни «соціологія» через модуль-контроль

Реферат на тему:

Викладання навчальної дисципліни «соціологія» через модуль-контроль.

Приєднання України до Болонського процесу вимагає нового погляду на викладання гуманітарних і соціально-економічних дисциплін. Сьогодні іде активний процес розвитку соціології як самостійної наукової дисципліни, пошук методологій і методик її викладання і вивчення.

Прагнення України інтегруватися в Європейський і світовий освітній простір настійно вимагає демократизації навчально-виховного процесу.

У ході проведення реформи в освіті, після розпаду Радянського Союзу, в незалежній Україні не зачіпався сам навчальний процес, який укладався у форму викладач-студент, де суб'єктом навчального процесу був викладач, а об'єктом — студент. У даний час таке співвідношення застаріле, оскільки студент теж стає суб'єктом навчання. Сьогодні, у зв’язку з комп’ютеризацією навчального процесу, необмеженими можливостями виходу в Інтернет, викладач повинен не стільки учити, скільки допомагати студенту вчитися самостійно.

Відповідальність за навчання перекладається на студента. Навчальний заклад мобілізує студента на навчання, а не забезпечує викладання як раніше.

У зв’язку з цим, зараз головним буде не розробка програм і курсів навчання, і передача їх від викладача до студента, а створення атмосфери відповідальності, умов, стимулюючих самопідготовку і оцінку знань на початку, середині і кінці навчального процесу (модульні заліки), а головне — роботу з кожним студентом.

Підсумком роботи студента буде отримання «кредиту», (кредит — це норматив, який встановлює мінімальну кількість годин для вивчення окремих дисциплін. У нас, в Україні, він складає 54 години), який свідчить про засвоєння ним необхідних знань і навичок, причому незалежно від того, де і яким чином він їх одержав. Це примушує студента бути активним учасником навчального процесу, шукати шляхи накопичення своїх знань.

Виникає питання: а де місце викладача?

Викладач повинен створювати активне навчальне середовище для студента, але не обов’язково сам особисто бути залученим в окремі форми навчальної активності.

Головне — сформувати інтерес і творче ставлення до навчання і відповідні умови для цього. Саме тому західні університети переходять на цілодобовий доступ до бібліотек, Інтернету і іншої інфраструктури навчання для забезпечення самостійної роботи студентів.

У результаті такої організації навчального процесу, викладач починає виступати не в ролі строгого судді, який тільки оцінює знання, а в ролі помічника, що розробляє плани навчання, дає поради своїм студентам.

У зв’язку з цим, у Севастопольському комерційному технікумі на новий 2005;2006 навчальний рік, розроблені методичні рекомендації з вивчення дисципліни «Соціологія» через модуль-контроль. Якщо раніше в процесі навчання активно використовувався лекційно-семінарський метод, то тепер планується замінити семінарські заняття трьома модуль-контролями.

Тематичний план виглядає таким чином:

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

.

СОЦІОЛОГІЯ, ЇЇ МІСЦЕ І РОЛЬ В НАУЦІ І СУСПІЛЬСТВІ.

.

Мета:

— з'ясувати, що є наука соціологія, а також уміти дати її визначення і пояснити, яке місце займає вона серед інших гуманітарних і соціальних наук;

— визначити, що є об'єктом соціології, а що складає її предмет;

— уміти виділити рівні соціалістичної системи знань і пояснити взаємозв'язок між ними;

— знати зміст основних функцій соціології, уміти дати їм визначення і показати їх роль в подальшому розвитку соціологічного знання;

— знати основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань;

— показати, в чому полягає суть концепції О. Конта, а також роль позитивізму в подальшому розвитку соціології;

— мати уявлення про основні етапи становлення і розвитку соціології як науки;

— уміти виділити основні теорії соціальної структури суспільства, а також показати їх переваги і обмеження;

— визначити зміст соціальної стратифікації, розкрити суть її видів і основних стратифікаційних модулів сучасного суспільства;

— визначити основні елементи соціально-класової структури українського суспільства і показати їх вплив на динаміку його розвитку.

Сумарний час на вивчення навчального матеріалу: 16 годин.

Бали за змістовний модуль R1: 35.

Вхідні елементи робочої навчальної програми:

· лекції Л1, Л2, Л3;

· заняття на самостійну підготовку: СЗ-1, СЗ-3, СЗ-4;

· семінарське заняття.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

.

ЕТНОСОЦІАЛЬНІ І ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ.

СОЦІОЛОГІЯ СІМ'Ї І ОСВІТИ.

.

Мета:

— вивчити соціально-етнічні особливості розвитку, етнічну структуру сучасного суспільства і міжнаціональні відносини в Україні;

— з'ясувати зміст поняття «соціальний інститут сім'ї та шлюбу», розуміти зміст сімейних відносин і демографічної політики;

— визначити місце соціології освіти в системі соціологічних знань, уміти пояснити значення і взаємозв'язок основних категорій соціології і освіти, розкрити зміст основних функцій соціології і освіти;

— мати уявлення про Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти в Україні.

Сумарний час на вивчення навчального матеріалу: 16 годин.

Бали за змістовний модуль R2: 50.

Вхідні елементи робочої програми.

· лекції Л4, Л5, Л6;

· заняття на самостійну підготовку: СЗ-4, СЗ-5, СЗ-6;

· індивідуальна співбесіда.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

.

СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В СУСПІЛЬСТВІ, ВИРОБНИЧИХ КОЛЕКТИВАХ, ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ, РОЗВИТОК І УПРАВЛІННЯ НИМИ.

.

Мета:

— вивчити суть і зміст соціального конфлікту, а також визначити, які його сторони вивчає соціологія;

— знати природу соціальних конфліктів і основні причини їх виникнення;

— знати основні методи дозволу конфліктів, а також уміти обгрунтувати свої способи виходу з конфліктної ситуації;

— набути навичок аналізу соціальних процесів, що відбуваються в Україні, виробничих колективах, виділяти їх важливі елементи і ознаки для використання в практичній діяльності-ьуміти простежувати закономірності розподілу суспільної праці і їх вплив на соціально-психологічний клімат у колективі і його згуртованість;

— з'ясувати суть характеристики і механізм формування громадської думки в колективі, його місце, значення і принципи використовування в практичній діяльності.

— Сумарний час на вивчення навчального матеріалу: 20 годин.

Бали за змістовний модуль R3: 50.

Вхідні елементи робочої програми:

· лекції Л7, Л8, Л9;

· ККР;

· заняття на самостійну підготовку: СЗ -7, СЗ-8, СЗ-9, СЗ-10.

Порядок виставлення підсумкової оцінки.

з вивчення навчальної дисципліни.

1.Переліки питань теоретичної і практичної підготовки для перевірки знань з рейтингових елементів змістовних модулів разом з навчальним матеріалом, який опрацьовується при проведенні планових навчальних занять, обов’язково включають навчальний матеріал, передбачений завданнями для засвоєння студентами у процесі самостійної роботи.

2.Підсумкова оцінка студенту виставляється за наслідками порівняння його індивідуального рейтингу R1 з максимально можливим за дисципліну Rд, який відповідає сумарній кількості годин на вивчення дисципліни відповідно до діючого навчального плану і є сумою граничних балів за всі змістовні модулі RD = УRi. Максимальна кількість балів за кожен змістовний модуль визначається сумою балів за рейтингові елементи, що входять у нього, — УRi = УRэi.

3.Індивідуальний рейтинг студента R1 визначається як сума балів за кожен змістовний модуль R1i при обов’язкових позитивних оцінках R1эi за всі рейтингові елементи, а також заохочувальних Rр і штрафних Rш балів за якість навчально-наукової діяльності протягом семестру.

4.Заохочувальні бали Rр призначаються студенту за клопотанням викладача навчальної дисципліни рішенням циклової комісії за дострокову здачу змістовних модулів і виконання творчої роботи з соціології (участь в олімпіадах, конкурсах, конкурсних роботах, виступи на студентських конференціях, участь у науковій роботі і розвитку УЛБ, створення дидактичних матеріалів тощо) до 10% від RD.

5.Штрафні бали Rш призначаються студенту за клопотанням викладача рішенням циклової комісії за невчасне виконання індивідуальних семестрових завдань, безпричинні пропуски занять до 10% від RD.

6.Підсумкова індивідуальна рейтингова оцінка студента визначається як:

R1 = УR1i + Rр — Rш. Переклад індивідуальних рейтингових балів за вивчення дисципліни в традиційні оцінки і шкалу ЕСТS представлений у таблиці.

Права студента за результатами модульної.

оцінки знань.

1. Студенти, що набрали протягом семестру необхідну кількість балів (R1>70), мають нагоду:

— не здавати залік, а одержати підсумкову оцінку відповідно до набраної кількості балів;

— здавати залік з метою підвищення оцінки.

2.Студенти, що набрали протягом семестру менше 70 балів, зобов’язані здавати залік по всьому об'єму навчальної дисципліни.

Примітки:

— Ваговий коефіцієнт Кв кожного рейтингового елементу змістовного модуля визначається як відношення максимальної кількості балів за нього до відмінної оцінки за національною шкалою (Кв = 10/5 = 2).

— Особливу увагу слід звернути на систематичність роботи студентів над навчальним матеріалом і відвідування занять, своєчасно і ефективно використовувати заохочувальні і штрафні бали з метою підвищення відповідальності студентів за кінцеві результати навчання.

— Критерії і форми перевірки знань повинні забезпечити об'єктивність оцінки з метою виключення до мінімуму суб'єктивного підходу. До основних видів контролю знань слід віднести семінари, контрольні роботи, колоквіуми, індивідуальні співбесіди.

Основним засобом для забезпечення об'єктивності оцінки якості знань в умовах кредитно-модульної системи навчання є оцінювання навчальних досягнень студентів за допомогою тестів. Тести все частіше розглядаються як складова частина компонентів навчальної програми. Для привиття навичок розмовної мови найбільш доцільно використовувати при контролі рейтингових елементів змістовних модулів семінари, колоквіуми, індивідуальні співбесіди.

Література.

1. О проведении педагогического эксперимента относительно внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса в высших учебных заведениях III-IV уровней аккредитации. Решения коллегии Министерства образования и науки Украины от 24.04.2003 г. Протокол № 5/5−4.

2. Перечень необходимых условий для внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса в учебных заведениях III-IV уровней аккредитации / Дополнение к Решению коллегии Министерства образования и науки Украины от 24.04.2003 р. Протокол № 5/5−4.

3. О проведении научно-практического семинара по вопросам внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса: Приказ МОН Украины № 740 от 06.11.2003 г.

4. О проведении педагогического эксперимента из кредитно-модульной системы организации учебного процесса: Приказ МОН Украины № 48 от 23.01.2004 г.

5. Временное положение об организации учебного процесса в кредитно-модульной системе подготовки специалистов: дополнение к Приказу МОН Украины № 48 от 23.01.2004 г.

6. Об утверждении Программы действий относительно реализации положений Болонской декларации в системе образования и науки Украины на 2004;2005 г. г.: Приказ МОН Украины № 49 от 23.01.2004 г.

7. Мероприятия по реализации положений Болонской декларации в системе высшего образования и науки Украины на 2004;2005 г. г.: дополнение к Приказу МОН Украины № 49 от 23.01.2004 г.