Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (реферат)

Реферат на тему Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Стаття ККУ 359:

1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. ТІ самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи Інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб,;

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Об'єктом злочину є встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує дотримання конституційних прав людини і громадянина і законних інтересів юридичних осіб.

2. З об'єктивної сторони злочин полягає у суспільне небезпечних діях — незаконному використанні вказаних технічних засобів.

Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - це технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, розроблені, модернізовані, запрограмовані або пристосовані для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

До таких засобів належать спеціальні технічні засоби для негласного: а) отримання та реєстрації аудіо інформаціїб) візуального спостереження та документуванняв) прослуховування телефонних переговорівг) перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв’язкуд) контролю поштових повідомлень і відправленье) обстеження предметів і документівє) проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об'єкти та їх обстеженняж) контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об'єктівз) отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів її зберігання, обробки та передачі. Спірні питання щодо належності предмета до спеціальних технічних засобів вирішуються експертним шляхом.

Вироблені кустарним способом технічні засоби негласного отримання інформації не є спеціальними, і їх використання з метою негласного отримання інформації не може бути кваліфіковане за ст. 359. За певних обставин такі дії можуть кваліфікуватися за ст. ст. 111, 114, 231.

Під використанням спеціальних технічних засобів розуміється застосування їх, залежно від конкретного виду, за прямим призначенням. Використання спеціальних технічних засобів в Україні дозволяється тільки відповідним оперативним підрозділам на підставах і за умов, визначених законом. У будь-якому іншому випадку їх використання е незаконним.

Незаконна діяльність, пов’язана з розробленням, виготовленням і реалізацією спеціальних технічних засобів, за відповідних підстав кваліфікується за ч. 1 ст. 202.

3. Суб'єкт злочину загальний. Вчинення його службовою особою кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 359 і 364 (365, 423, 424).

4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Ставлення винного до істотної шкоди охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб може бути необережним.

5. Кваліфікованими видами злочину є незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене: 1) повторно- 2) за попередньою змовою групою осіб- 3) організованою групою- 4) таке, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Про поняття повторність злочинів, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину організованою групою див. коментар, відповідно, до ст. ст. 32 і 28. Істотною шкодою у ст. 359 слід вважати шкоду, яка полягає, наприклад, у порушенні конституційних прав людини на недоторканність житла чи іншого володіння особи, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, на заборону втручання в особисте і сімейне життя людини, на свободу думки і слова, світогляду і віросповідання, на приватну власність або у порушенні інших прав людини і громадянина, у заподіянні значної матеріальної шкоди юридичній чи фізичній особі тощо.

6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, поєднане з порушенням таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, кваліфікується за ч. 2 ст. 163, а за наявності кваліфікуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 359, — за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 163 і ч. 2 ст. 359.

Конституція України (розділ II).

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність від 18 лютого 1992 р. (ст.ст.5,6.8,9).

Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умова) з розроблення, виготовлення і реалізації спеціальних технічних засобів (у т. ч. іноземного виробництва) для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації та контроль за їх дотриманням. Затверджена наказом Ліцензійної палати України і Служби безпеки України № 30/76 від 7 квітня 1999 р. /п. п. 2.2, 3.1).

Список використаної літератури.

1. 1.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К., 1996. — 111 с.

2. 2.Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Юрінком Інтер, 2001 р. — 240 с.

3. 3.Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. — К., Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.

4. 4.Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І.Бажанова, В. В. Сташиса, В.Я.Тація. — Київ — Харків: Юрінком Інтер, 2003. — 496 с.

5. 5.Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В. А. Клименка. — Київ: Юридична думка, 2004. — 656 с.

6. 6.Кримінальне право України. Особлива частина / За редакцією М.І.Бажанова та ін. — Харків. Юрінком Інтер — Право, 2001.

7. 7.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2001.

8. 8.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М. О., Гончаренка В. Г. — К.: «Форум», 2004., у 2-х ч. — Ч.2. — 984 с.