Департамент боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, набуває досвіду в роботі (реферат)

Реферат на тему:

Департамент боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, набуває досвіду в роботі.

Завдання боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, вирішується правоохоронними органами більшості країн із метою припинення фінансування організо­ваної злочинності. Проникнення зло­чинних доходів у легальну (офіційну) економіку веде до її криміналізації, підриву державних підвалин і міжнародного авторитету будь-якої дер­жави.

Світове співтовариство, гостро усвідомлюючи свою вразливість пе­ред транснаціональ­ною організованою злочинністю, вживає рішучих заходів, спрямованих на боротьбу з нею. За ініціативою Організації Об'єднаних Націй у 1988 році прийнято Конвенцію про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (Віден­ська Конвенція), яка оголосила «відмивання» грошей міжнародним злочином. У 1990 році за ініціативою Ради Європи у Страсбурзі прийнято Конвенцію про відмивання, пошук, арешт і конфіс­кацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

З метою об'єднання зусиль країн у боротьбі з відмиванням грошей у 1989 році з ініціативи Великої сімки у Парижі створюється міждержавна неурядова організація fatf (група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей).

Вивчивши наявний досвід боротьби з цим небезпечним видом злочину, fatf у 1990 ро­ці розробила Сорок Рекомендацій, що є універ­сальними правилами та визнані всіма держа­вами-членами fatf міжнарод­ним стандартом (програмою) боротьби з відмиванням грошей.

З метою фінансового впливу на країни, що не вважають за необхідне боротися з від­миванням грошей, fatf у 1998 році розробила 25 критеріїв оцінки країн і територій, фінансові інструменти яких не відповідають міжнародним стандартам (Сорока Рекомендаціям) або вони відмовляються від співробітництва у справі боротьби з відмиванням грошей.

На початковому етапі боротьба з відмиванням грошей велась, у першу чергу, проти легалізації доходів, отриманих від торгівлі наркотиків. Про це йшлося у прийнятій 10 черв­ня 1991 року Радою Європи Директиві «Про запобігання використанню фінансо­вих систем з метою відмивання грошей» № (91 308ЄЕС).

Однак з поширенням фактів відмивання грошей, отриманих у ре­зультаті вчинення фінансових та інших корисливих злочинів, що перед­бачає отримання матеріальної вигоди та їх подальшу легалізацію, 14 липня 1999 року Комісія Європейських співтовариств внесла пропозицію до зазначеної Директиви № (91 308ЄЕС) «Про запобігання викори­станню фі­нансових систем з метою відмивання грошей», яка полягає у розширенні забо­рони на відмивання грошей, що стосується не лише контрабанди наркотиків, а всіх прибутків, отриманих від злочинної діяльності. Врахо­вуючи юрисдикцію останнього пра­во­вого акта, Україна потрапила до чис­ла країн із високим рівнем криміналізації соціально-економічних відносин.

Першою причиною такої оцінки став «тіньовий» сектор економіки, який за різними підрахунками становить від 50 до 60% ВВП.

За результатами вивчення природи утворення та накопичення «брудних» грошей, а також їх подальшого відмивання, встановлено, що на відміну від західних країн, де відмиваються доходи, отримані від торгівлі наркотиками, зброєю та інших промислів кримінального харак­теру, в Україні має місце відмивання доходів, одержаних унаслідок вчи­нення злочинів у сфері економічних відносин.

За оцінками експертів, у 1994 році обсяг неконтрольованої грошової маси в Україні становив близько 25% загальної суми, а у 2000 році він уже дорівнював понад 40%. У 2001 році у нелегальному обігу знаходилось 19,5 млрд. гривень, що дорівнює половині всієї грошової маси, яка зна­ходиться в обороті.

Характерно, що більша частина тіньових доходів формується у ре­зультаті вчинення економічних злочинів, зокрема і за рахунок несплати податків.

На сучасному етапі розвитку економічних відносин подібна ситуація розвивається також у деяких західних країнах. Закордонні експерти наголошують на зростанні обсягів «брудних» грошей, накопичених за ра­хунок ухилення від сплати податків та прихованих в офшорних зонах.

Німецький фахівець у сфері оподаткування Клаус Коттке у своїй книзі «Брудні гро­ші», яка витримала вже 7 видань, стверджує, що «брудні» гроші варто шукати у двох сферах — загальнокримінальній і сфері оподат­ковування. Саме в останній — як у національ­ному, так і в міжнародному масштабі, вони все більшою мірою мають своїм джерелом доходи, приховані від оподатковування.

Відповідно до чинного законодавства викриттям таких загальнокримінальних злочи­нів, як тероризм, торгівля наркотиками, живим то­варом, нелегальна торгівля зброєю, проституція, рекет та деяких інших злочинів, займаються Служба безпеки та органи внутрішніх справ, а їх розкриттям у сфері оподаткування — органи державної податкової служби у взаємодії із зазначеними правоохоронними.

І це цілком слушно, оскільки злочини, які вчинені із корисних мотивів (чи то пограбу­вання, розбій або торгівля наркотиками), передба­чають отримання матеріальної вигоди, яка врешті-решт могла бути лега­лізована. Тобто кожний із перерахованих правоохорон­них органів повинен вести боротьбу з відмиванням «брудних» грошей за своїми напря­мами, що і передбачено чинним законодавством (ст. 209 ККУ згідно зі статтею 312 Кримі­нально-процесуального кодексу підслідна слідчим органів внутріш­ніх справ, служби безпеки, податкової міліції та прокуратури).

Здійснюючи послідовні кроки з інтеграції до Європейського Союзу, Україна приєдналася до обох Конвенцій, які було ратифіковано у 1991 і 1997 роках. У 1995 році було встановлено кримінальну відповідальність за відмивання грошей, отриманих від наркобізнесу (ст. 229−12, ст. 306 нового КК), а з 1 вересня 2001 року — загальну кримі­нальну від­повідальність за відмивання будь-яких доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 нового Кримінального кодексу).

Верховною Радою України були прийняті Закони України «Про бан­ки і банківську діяльність» (грудень, 2000 року) та «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» (липень, 2001 року), у яких передбачені положення щодо протидії відмиванню грошей, але в них законодавець не передбачив механізму виявлення сумнівних фінансових операцій та повідомлення про них відповідних правоохоронних органів.

Рада Європи у травні 2000 року вперше здійснила перевірку та оцінку ситуації в Україні щодо стану боротьби з відмиванням грошей, за результатом яких у всіх сферах державної системи (юридичної, фінансової та правоохоронної) на пленарному засіданні fatf нашу державу вклю­чили до так званого «чорного» списку. Як наслідок, у випадку непри­ведення законодавства України відповідно до Сорока Рекомендацій fatf можливе застосування до України фінансових санкцій, що ще більше ускладнить економічну ситуацію.

Враховуючи зазначені проблеми особливо щодо прогалин у чинному законодавстві, Президент України підписав Указ «Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з приховуванням доходів від оподаткування, а також відмивання доходів, отриманих незаконним шля­хом» від 22 червня 2000 року № 813, яким зобов’язав Державну податкову адміністрацію створити у своєму складі на центральному та регіональному рівнях спе­ціальні підрозділи по боротьбі з приховуванням доходів від оподаткування і від­мивання доходів, отриманих незаконним шляхом.

Поставлені вимоги було виконано, а підрозділи укомплектовано досвідченими аналі­тиками, аудиторами та юристами, які спрямували свої зусилля на встановлення схем отримання «брудних» грошей і засобів їх відмивання як в Україні, так і за її межами.

Зазначена діяльність проводиться на підставі вивчення позитивного світового досвіду боротьби з відмиванням доходів із паралельним ство­ренням власної системи контролю за сумнівними фінансовими операціями та попередження відтоку капіталів за кордон.

За час роботи зазначених підрозділів встановлено і припинено ді­яльність за десятками схем вивозу українських капіталів за кордон, а також незаконного відшкодування ПДВ тощо.

Станом на 1 березня 2002 року за матеріалами спецпідрозділів порушено 366 кримі­наль­них справ за несплату податків (ст. 148−2 (212) КК України), де мали місце елементи відмивання грошей і 123 кримінальні справи за приховування валютної виручки (ст. 80−1 (207, 208) КК України).

У результаті встановлення контролю за перерахуваннями грошей у національній валюті на кореспондентські рахунки іноземних банків, а також придбанням іноземної валюти під зовнішньоекономічні контракти на міжбанківському валютному ринку припи­нено 242 факти розрахунків через «фіктивні фірми», 67 фактів — через «ЛОРО» -рахунки та 255 випад­ків — через відтік коштів у ВКВ за кордон. Загальна сума становить понад 1 млрд. грн.

Тільки у результаті посилення контролю за розрахунками з іноземними партнерами з використанням «ЛОРО» -рахунків кількість таких перерахувань до банків країн Балтії скоротилася минулого року у 10 разів.

Досвід роботи цих підрозділів покладено в основу організації ді­яльності створеного відповідно до Указу Президента України «Про до­даткові заходи по посиленню боротьби з відмиванням прибутків, от­риманих злочинним шляхом» від 19.07.01 № 532/2001 у структурі Державної податкової адміністрації України Департаменту боротьби з відми­ванням доходів, отриманих злочинним шляхом.

Перед Департаментом поставлено завдання подальшого удоскона­лення боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом, створення банку даних про сумнівні фінансові операції, забезпечення співробітництва з fatf та Європейською групою ана­лізу, а також підрозділами по збору фінансової інформації інших держав.

Для створення системи контролю за сумнівними операціями, на виконання Указу Президента України від 22.03.01 № 183 у ДПА ство­рюється відповідний банк даних про сумнівні фінансово-майнові операції, який формується з різних офіційних джерел.

Як показує аналіз порушених кримінальних справ, легалізація до­ходів, одержаних злочинним шляхом, незалежно від джерела їх поход­ження відбувається у секторах отри­мання так званих «швидких грошей» — у паливно-енергетичному та агропромисловому комплексах, на ринку підакцизних товарів, у кредитно-фінансовій системі, на фондовому ринку, у шоу-бізнесі та зовнішньоекономічній діяльності.

Практика показує, що складність боротьби з економічною зло­чинністю полягає в тому, що для відмивання грошей злочинний світ ши­роко використовує не тільки внутрішні можливості країни, але й міжнародні грошові розрахункові системи, сприятливі умови для реєст­рації підприємств та відкриття рахунків у банках, розташованих у багатьох офшорних зонах, у так званих «податкових сховищах» .

Тільки у 1998 році функціонувало близько 4 000 банківських установ, які одержали ліцензії на здійснення банківської діяльності в 60 офшорних зонах. Близько 44% з них розташовані на Карибських островах та в Латинській Америці, 28% - у Європі, 18% - в Азії і 10% - на Близь­кому Сході та в Африці. На рахунках у цих банках знаходиться приблизно 5 трлн. доларів США.

Навіть поверхневий аналіз ділової української зовнішньоекономічної сфери свідчить про те, що багато заможних громадян заробили капітал кримінальними методами, викори­сто­вуючи офшори.

За минулий та перший квартали поточного року здійснено перевірки більш 10,4 тис. сумнівних операцій, з них: 9,6 тис. — з питань валютного регулювання та 0,8 тис. — з майном та майновими правами. Попереджено майже 400 фактів незаконної купівлі іно­земної валюти на загальну суму 2 191,3 млн. грн. Напрацьована інформація дозволила ви­крити доходи кримінального походження у 437 випадках на суму 300,7 млн. грн., 89 ма­теріалів на суму 80,6 млн. грн. передано іншим пра­воохоронним органам відповідно до їх компетенції.

Аналіз результатів роботи щодо викриття та розслідування злочинів, пов’язаних з ухиленням від сплати податків і легалізацією «брудних» грошей, переконливо свідчить, що основним механізмом такої проти­правної діяльності залишаються зовнішньоекономічні технології.

Основним технологічним елементом цих механізмів є фіктивно створені іноземні суб'єкти підприємницької діяльності або підконтрольні криміналітету іноземні компанії, в основному офшорної юрисдикції.

Протидія таким проявам ускладнюється тим, що ознаки офшорних зон має набагато ширше коло країн і територій, ніж той перелік, який щорічно оголошується Кабінетом Міністрів України.

Регіональними спецпідрозділами постійно здійснюються заходи, на­правлені на вияв­лення таких підприємств, встановлення груп осіб, які використовують дані іноземні суб'єкти підприємництва, а також на відшкодування збитків, завданих інтересам держави внаслідок проведення протиправних операцій.

Протягом 2001 року Департаментом велася робота, пов’язана з ви­явленням та припи­ненням діяльності на території України фіктивно створених іноземних суб'єктів підприєм­ництва.

У цілому, незважаючи на високу латентність при проведенні заходів, спрямованих на виявлення схем відмивання доходів, особливо з викорис­танням банківських та інших фінансових технологій, фактів маскування, незаконного походження та використання у легальній економіці таких коштів, за 6 місяців дії нового Кримінального кодексу України (з 1.09.01 до 1.03.02) порушено понад 350 кримінальних справ за ст. 209 Кримінального кодексу України, з яких 66 направлено до суду. За 10-ма кримінальними справами судами винесені рішення про позбавлення волі з відстрочкою виконання вироків.

Від загальної кількості порушених кримінальних справ злочинні доходи отримувались шляхом:

— ухилення від сплати податків — у 152-х випадках (44,5%);

— незаконного виготовлення, зберігання і збуту підакцизних това­рів — у 40-а випадках (11,6%);

— порушення порядку заняття господарською та банківською діяль­ністю — у 28-ми випадках (8,2%);

— зловживання владою або службовим становищем — у 50-ти випадках (14,5%);

— привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зло­вживання службовим становищем — у 17-ти випадках (4,9%);

— ухилення від повернення валютної виручки та незаконного від­криття валютних рахунків — у 9-ти випадках (2,6%);

— незаконного відшкодування ПДВ — у 4-х випадках (2,1%);

— інші - у 47-ти випадках (13,7%).

Серед загальної кількості порушених кримінальних справ за ст. 209 КК України відмивання брудних грошей здійснювалось у сфері під­пільного виробництва та реалізації алкогольних і тютюнових виробів та агропромисловому комплексі - у 30-ти, в торгівлі - 20-ти, у зовнішньо­економічній сфері - 16-ти, у кредитно-фінансовій сфері - 9-ти, на ринку металу — 8-и та у паливно-енергетичному комплексі і при видобуванні ко­рисних копалин — 6-ти4.

Співробітники Департаменту тісно взаємодіють з іншими структур­ними підрозділами податкової міліції та податкової служби, а також підрозділами правоохоронних органів, що ведуть боротьбу з економічною злочинністю. До елементів взаємодії можна віднести:

• організацію та безпосереднє проведення оперативно-розшукових заходів щодо попе­редження і виявлення фактів відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, інших порушень податкового законо­давства на пріоритетних напрямах економіки, координації дій і надання методичної та практичної допомоги підпорядкованим підроз­ділам подат­кової міліції у здійсненні оперативних заходів у справах міжрегіонального характеру, керівництво створеними для цього оперативними групами, зокрема і міжвідом­чими;

• взаємодію з відповідними інформаційно-аналітичними підрозділа­ми МВС, СБУ, митної служби, міністерств економіки, зовнішньоекономіч­них зв’язків і торгівлі, інших міні­стерств і відомств, а також науковими установами з питань обміну інформацією щодо криміногенних процесів у сфері оподаткування;

• вивчення та розповсюдження вітчизняного досвіду і зарубіжних країн щодо орга­нізації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та іншими злочи­нами у сфері оподаткування.

Для вдосконалення організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, розроблена Програма заходів щодо запо­бігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шля­хом. У цілому ж робота по боротьбі з відмиванням бруд­них коштів ведеться як і в інших країнах, але мають місце випадки, коли проводяться перевірки з малозначимих фактів (менше 100 тис. гривень) легалізації злочинних доходів. Так, тільки у січні поточного року з 43-х матеріалів перевірок 10 (або 23%) не відповідають вищевказаному критерію.

Незважаючи на те, що порушенню кримінальних справ за ст. 209 КК України передує пре­дикатний злочин, внаслідок вчинення якого відбува­ється накопичення «брудних» грошей, мають місце порушення «фактових» кримінальних справ за ст. 209 ККУ.

Простежуються порушення кримінальних справ за ст. 209 КК України за фактом лега­лізації злочинних доходів у незначних розмірах.

Стан роботи в цілому та зазначені недоліки стали предметом розгляду 25 грудня минулого року на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. У результаті цього прийнято відповідне рішення, яким перед­бачено усунення зазначених недоліків та активізацію боротьби з відми­вання «брудних» коштів.

19 квітня поточного року Президент України Л. Д. Кучма на нараді з керівниками правоохоронних органів поставив нові вимоги щодо поси­лення боротьби з економічними злочинами, особливо боротьби з ухи­ленням від сплати податків фізичними особами. Президент зазначив, що розслі­дування таких злочинів і винесення звинувачувальних вироків трапляється досить рідко. За приведеними ним даними у минулому році суди визнали винними в ухиленні від сплати податків і винесли звинувачувальний вирок тільки 36-ти громадянам.

Зазначене вимагає від підрозділів податкової служби та інших правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю, взаємодіяти не тільки між собою, але й співпрацювати з судами.