Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серед цілого ряду складних і болючих питань, з якими зіткнулася Україна в роки переходу до ринкової економіки, однією з найважливіших і найгостріших як в економічному, так і в соціальному відношенні виявилася проблема трансформації аграрного сектора народного господарства, високий рівень розвитку якого є не лише основною умовою продовольчого та сировинного забезпечення, а й важливим фактором політичної стабільності у суспільстві.

Сучасна політика соціально-економічних перетворень на селі вимагає належного наукового обгрунтування, важливою складовою якого є врахування конкретно-історичних особливостей вітчизняного сільського господарства. Об'єктивне висвітлення проблем минулого українського села, попередніх спроб подолання його технічної і соціальної відсталості сприятиме формуванню у широкої громадськості почуття поваги до хлібороба, усвідомлення нею величезного боргу, який потрібно повернути селу за неоплачену працю і соціально-побутову невлаштованість його мешканців впродовж багатьох минулих десятиліть, переконає суспільство у необхідності концентрації зусиль для виведення сільського господарства з кризи, створення для цього на селі необхідних виробничих та культурно-побутових умов.

Особливість сучасної ситуації в сільському господарстві України полягає в тому, що для становлення розвинутої ринкової економіки, суттю якої є вільне підприємництво, необхідно все ж проводити досить активну державно-регуляторну політику, чітко керовану урядовими структурами. Сьогодні триває пошук ефективних шляхів, форм та методів розвитку аграрного сектора економіки, науково обгрунтованої концепції ринкового господарювання на селі, яка б враховувала і світовий досвід, і національну конкретну специфіку, і вітчизняні здобутки у цій сфері.

Виходячи з цього, цілком актуальним є вивчення досвіду державного регулювання аграрного сектора економіки України в період спроби реалізувати в життя комплекс масштабних заходів, намічених Продовольчою програмою 1982 року. Незважаючи на те, що сформульовані в програмі завдання залишилися не реалізованими, було б нерозумно не врахувати досвід як позитивний, так і негативний, отриманий в ході практичного вирішення цілого ряду її завдань. Це дозволяє не лише врахувати попередні напрацювання, а й уникнути помилок у ході новітніх аграрних трансформацій.

Період в історії українського села, що припадає на 80-ті рр. ХХ ст., цікавий і в тому плані, що він безпосередньо передує сучасним трансформаційним процесам в аграрному секторі економіки України. Об'єктивне та неупереджене вивчення процесів, що відбувалися в сільському господарстві України в той час, дає можливість краще зрозуміти причини такого затяжного виходу із економічних негараздів сучасного українського села.

Отже, обрана тема дослідження має важливе наукове та суспільно-політичне значення, що і обумовлює її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з науковою проблематикою кафедри новітньої історії Черкаського національного університету. Вона органічно пов’язана з темою наукового пошуку Науково-дослідного інституту селянства Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького «Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної самоорганізації українського селянства» (номер державної реєстрації 0102U006796).

Об'єктом дослідження є аграрна політика радянського керівництва в Україні в другій половині 70-х — 80-ті роки ХХ століття.

Предметом дослідження є хід реалізації Продовольчої програми, досягнення та невдачі, їхній вплив на інтенсифікацію сільського господарства та соціально-економічний розвиток українського села.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють кінець 1970;х — 1991 рік. Вибір нижньої хронологічної межі (кінець 1970;х рр.) обумовлений необхідністю з’ясування передумов прийняття Продовольчої програми, верхньої (1991 р.) проголошенням незалежності України, уряд якої став здійснювати власну аграрну політику.

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються адміністративних кордонів УРСР, які із проголошенням незалежності України не змінилися і відповідають її сучасним кордонам.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявленого комплексу джерел, досягнень історіографії дослідити всі аспекти процесу реалізації Продовольчої програми 1982 року в Україні: передумови прийняття, її основні завдання та напрямки їх реалізації в сільському господарстві, причини незадовільних результатів її виконання.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішити таких завдань:

• — з'ясувати стан наукової розробки теми, рівень і повноту забезпечення джерельної бази;
• — розкрити причини деформацій у суспільно-політичному та соціально-економічному житті українського села, нагромадження яких в кінці 1970;х — на початку 1980;х рр. спричинило уповільнення темпів розвитку сільськогосподарського виробництва та загострення продовольчої проблеми;
• — встановити реальні наслідки адміністративно-командних методів господарювання в агропромисловому комплексі (далі АПК) УРСР напередодні прийняття Продовольчої програми 1982 р.;
• — охарактеризувати основні завдання Продовольчої програми та ключові напрямки їхньої реалізації в сільському господарстві УРСР;
• — дослідити позитивний і негативний досвід практичної діяльності працівників села по реалізації конкретних завдань Продовольчої програми;
• — проаналізувати причини незадовільних результатів виконання завдань Продовольчої програми;
• — визначити соціально-економічні фактори, що визначають ефективність функціонування продовольчого комплексу в цілому, а також власне бачення можливості вирішення продовольчої проблеми в УРСР у 80-х роках ХХ ст.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

• — неупереджено та об'єктивно проаналізовано основні тенденції в соціально-економічному розвитку українського села в кінці 70-х — на початку 80-х рр., які спричинили загострення продовольчої проблеми в республіці;
• — на відміну від більшості сучасних суспільствознавців, які період від березневого (1965 р.) пленуму ЦК КПРС до 1990 р. розглядають як єдиний суцільний етап соціально-економічного розвитку сільського господарства, висвітлюючи питання реалізації Продовольчої програми лише побіжно, у дисертації вперше зроблено спробу виділити цю проблему із загального контексту досліджень аграрної історії України;
• — на основі введення в науковий обіг значного обсягу як опублікованих, але раніше маловідомих, так і неопублікованих джерел здійснено спробу комплексного вивчення розвитку сільського господарства України з травня 1982 р. до середини 1991 р., тобто періоду реалізації Продовольчої програми;
• — шляхом всебічного аналізу завдань Продовольчої програми істотно доповнено картину нерівноправності становища УРСР у складі союзної держави, що з особливою силою позначилось на стані сільськогосподарського виробництва;
• — вперше на дисертаційному рівні на основі вивчення широкого кола джерел та літератури показано об'єктивні причини невдачі здійснення широкомасштабних заходів Продовольчої програми;
• — матеріали дослідження дозволили зробити висновок про те, що більшість партійно-радянських керівників і спеціалістів сільського господарства ще у 1980;ті роки розуміли, що діюча в агропромисловому комплексі СРСР, в тому числі і в УРСР, система господарювання за наслідками формалізованих планово-економічних показників була неефективною і поступалася перед системою, існуючою в провідних країнах світу, а тому потребувала докорінної реорганізації. Однак у Продовольчій програмі, як і в інших галузевих програмах кінця 1970;х — початку 80-х років, передбачалися лише поверхові зміни. Сільське господарство УРСР продовжувало функціонувати поза межами об'єктивних економічних законів.

Науково-практичне значення дисертації полягає в тому, що її фактологічний матеріал, результати та висновки можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії України, аграрної історії та історії народного господарства України, при підготовці навчальних і навчально-методичних посібників, для читання лекційних курсів, розробки спецкурсів і спецсемінарів, для укладання словниково-довідникових та енциклопедичних видань, в ході практичної роботи по налагодженню ринкових принципів функціонування аграрного сектору народного господарства. продовольчий село сільськогосподарський український.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи обговорювалися на засіданнях кафедри новітньої історії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Ради Наукового товариства істориків-аграрників. Загальна концепція дослідження знайшла своє відображення у доповідях і повідомленнях на V Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, 2004), на Третій Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень `2004» (Дніпропетровськ, 21−30 червня 2004), науково-методичній конференції «Могилянські читання — 2004» (Миколаїв, 2004) та Другій Міжнародній конференції «Знаки питання в історії України: українська історія у європейському контексті» (Ніжин, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації автором опубліковано 6 наукових статей, 4 з яких — у фахових виданнях, визначених переліками ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4 друковані аркуші.

Обсяг і структура дисертації зумовлені метою, завданнями, проблемно-тематичним принципом дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які включають тринадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (246 позицій), двадцяти трьох додатків. Загальний обсяг рукопису становить 243 сторінки.