Висновки. 
Фортеці північно-західної Слобожанщини XVII ст. як пам’ятки військової історії

1. Встановлено, що результати вивчення наукової літератури свідчать, що у вітчизняній історичній науці відсутнє спеціальне дослідження, присвячене висвітленню ролі фортець XVII ст. північного заходу Слобожанщини, як пам’яток військової справи. Разом з тим вивчення джерельної бази дозволило виділити чотири етапи дослідження даної проблеми:

— перший етап: кінець XVIIІ - початок ХХ ст., коли з’являються перші наукові публікації щодо пам’яток археології XVII ст. та друкуються писемні джерела XVII — XVIIІ ст. ;

— другий етап: 20 — 50-ті рр. ХХ ст. В цей час значно знижується інтерес до пам’яток археології доби українського козацтва, вивчаються переважно окремі пам’ятки, які містять культурний шар попередніх епох;

— третій етап: 70 — 90-ті рр. ХХ ст. Проводяться масові археологічні розвідки та розкопки пам’яток археології регіону, виявляються та вивчаються пам’ятки археології військової справи XVII ст. Відбувається публікація матеріалів архівних джерел;

— четвертий етап: сучасний. Від початку ХХІ ст. ведеться цілеспрямоване комплексне вивчення пам’яток військової справи XVII ст. із застосуванням новітніх геоінформаційних технологій та міждисциплінарних досліджень.

2. Аналіз отриманих матеріалів дозволив довести, що територія півдня Сіверщини починає заселятися з початку XVII ст. Московська держава та Річ Посполита зводять низку прикордонних острогів для контролю над малозаселеними південними кордонами. Застосовані неруйнівні методики дозволили максимально точно дослідити залишки укріплень фортець першої половини XVII ст.

3. Для вивчення пам’яток другої половини XVII ст. було використано методики, пристосовані для роботи з дуже зруйнованими пам’ятками. Їх застосування дозволило максимально точно відновити інформацію про втрачені фортифікаційні елементи. На основі писемних джерел та археологічних даних встановлено роль фортець у формуванні полкової системи північного заходу Слобожанщини у другій половині XVII ст.

4. Виділено типи та категорії нерухомих пам’яток військової справи XVII ст. Запропонована типологія включає три типи та шість категорій фортець, які були збудовані на досліджуваній території впродовж XVII ст. Проаналізовано фортифікаційні елементи фортець на основі писемних джерел та археологічних даних.

5. На основі застосування міждисциплінарних досліджень простежено роль фортець у бойових діях XVII ст., проаналізовано хід облог та штурмів, тактику використання фортець у боротьбі з татарськими набігами. Використання писемних джерел і даних археологічних досліджень дозволило виділити спільні риси та розбіжності у використанні фортець Московським царством та Річчю Посполитою. Детально вивчено та проаналізовано перебіг битви під Конотопом, яка відбулася 27 — 28 червня 1659 р. Розроблено та запропоновано комплексний підхід у вивченні полів битв.

6. При музеєфікації нерухомих пам’яток військової справи XVII ст. враховуючи те, що при реконструкції фортець часто будуються псевдоісторичні комплекси, необхідно дотримуватися принципів максимально точного відтворення фортифікаційних елементів з використанням даних писемних джерел, матеріалів археологічних, бібліографічних та картографічних досліджень. Необхідно максимально зберігати автентичні залишки укріплень, не замінюючи їх новоділами.

7. При залученні нерухомих пам’яток до сфери історичного туризму необхідно використовувати як відновлені пам’ятки, так і залишки дерево-земляних укріплень, які мають добрий стан збереженості. До цього необхідно залучати мультимедійні засоби реконструкції, що дозволить знайомитися із спадщиною військового будівництва Слобожанщини без необхідності ведення відновлюваного будівництва.