Культура поведінки курсанта в кинотеатре

Военно — морської інженерний институт.

Кафедра № 3.

Індивідуальне завдання з культурологии.

Тема: Культура поведінки курсанта в кинотеатре Выполнил: К-т Халяев А.І. Перевірив: Третьяков Н.Н.

Санкт-Петербург 2002 г.

План Практичні рекомендації на задану тему: «Культура поведінки курсанта в кінотеатрі» 1 Запровадження 2 Найвища вимога до культури поведінки у кінотеатрі 3 Основні правила культури поведінки курсанта у кінотеатрі 4 Укладання 5 Список використаної литературы.

А сучасна людина раз у раз перебувають у ситуаціях, що вимагають від нього специфічних навичок поведінки й спілкування. Він буває по закордонах, входить у ділові і стосунки; відвідує дипломатичні прийоми, презентації і вернісажі; поводиться спосіб життя, який спонукає його налагоджувати контакти з людьми, розмовляючими на інших мовами й що з далекими, часом екзотичними культурами. Усе це пред’являє нові вимоги до її поведінки і зовнішнім виглядом, для її мови оригіналу й культурному кругозору. Під етикетом розуміють зазвичай сукупність правил поведінки, у яких чи інакше проявляється ставлення людини до інших людей. Етикет має яскраво виражений ситуативному характері. Необхідність вибору тієї чи іншої слова, жесту чи якогось ще этикетного знака насамперед обумовлена специфічної ситуацією. Этикетные ситуації може бути пов’язані чи з повсякденним спілкуванням, чи з святковими подіями, скоєнням певних ритуалів, чи із цілком особливими обставинами на кшталт прийому гостя чи званого вечері. Слово «етикет» що запозичене зі французької, у якому має дві значення: 1) «ярлик», «етикетка», «напис» і 2) «церемоніал», «етикет». У своє чергу воно що запозичене зі голландського, у перекладі якого означає «кілочок», «шпенек», а спочатку означало кілочок, до якому прив’язували папірець під назвою товару, пізніше — і самі папірець з написом. За підсумками значення «напис» розвинулося більш вузьке значення — «записка із визначенням послідовності перебігу церемоніальних дій» і далі — «церемоніал». Ще на початку 20 століття слово «етикет» мало значення у російській «ярлик, наклеиваемый на пляшки і обгортки товарів, із визначенням назви фірми, торговця і виробника», проте закріпилося з цим значенням все-таки слово «етикетка». Слова «етика» і «етикет» сприймаються нами як близькі за своїм значенням, проте історично вони сягають до найрізноманітніших мовам (слово «етика» що запозичене зі латини), і зблизилися друг з одним порівняно недавно.

Перед тим як вирушити у кінотеатр, годі було вживати часник: цей запах неистребим. Вообще, сильних запахів слід уникати: чи це дорогі духи чи нафталіновий запах вашого шкафа. Даже дуже дорогі і актори гарні, з вашої погляду, духи можуть дратувати сусідів. А уявіть, що буде, тоді як замкненому просторі залу змішаються десятки пахощів? Тому духами потрібно користуватися залежно від. А парадний наряд потрібно заздалегідь дістати з шафи, щоб запах противомольных коштів супроводжував вас всюди. У кінотеатр прийнято приходити заздалегідь, щоб устигнути роздягнутися, здати верхній одяг в гардероб, окинути себе поглядом у дзеркала чи, якщо потрібно щось поправити, дати собі лад у туалетного кімнаті. Якщо кінотеатр вирушає компанія, то одне із кавалерів бере квитки в касу і, показуючи їх контролеру, пропускає своїх гостей собі в вестибуль. Входячи у вестибуль, чоловіки знімають головні убори. Склавши верхню одяг в гардероб, номерки справляє на себе. Номерок кладе до кишені, щоб не впустити його й втрачена. Носити його за пальці, як кільце, немає звичаю. Курсант повинен уважно перевірити, як виглядає: розглядати себе переважають у всіх дзеркалах у кінотеатрі або відвідувати заняття своїм туалетом в залі немає звичаю.

Перед початком фільму можна прогулятися по фойє. Якщо ви і запросили друзів у кінотеатр, про порядку розсаджування можна «домовитися заздалегідь. На чуже місце немає звичаю сідати, оскільки, по-перше, ви доставляєте занепокоєння тим людям, які будуть з’ясовувати із Вами відносини; по-друге, вам самим буде ніяково, коли вас, очах усього залу, будуть «проганяти». Зрозуміло, відстоювати своїх прав на чуже місце чи висловлювати свою думка про його законному власника неприпустимо: склочность — та риса характеру, яку прийнято демонструвати у суспільстві. Якщо ж ви самі виявили, що ваші місця зайняті - висуньте свої квитки, і поштиво попросіть звільнити ваші місця. Якщо ж відбулася помилка і одне місце виписали два квитка, то звертаються до капельдинеру чи іншому службовцю кінотеатру, який зобов’язаний розв’язати проблему. Якщо ваші місця у середині низки, потрібно сісти заздалегідь, щоб потім не турбувати вже сидячих з краю. Якщо ваші місця розташовані з краю, можна трохи затриматися, щоб потім не вставати багаторазово, пропускаючи сидять у середині. Якщо все ж вам доводиться когось турбувати, то чоловік йде першим, хіба що прокладаючи дорогу з допомогою чемних фраз типу «Вибачте», «Вибачте, будь ласка!» У американських кінотеатрах прийнято проходити вздовж низки обличчям до сцени, а європейських — обличчям до сидячим. Якщо прохід між рядами досить широкий, то що сидить вставати необов’язково. Якщо ж прохід вузький — ввічливість наказує ні додаткових труднощів для який струменіє: підвестися й пропустити його. Сидіння крісла все час притримують рукою: опускати його треба безшумно і, підводячись, не дати вдаритися об спинку крісла. Сидіти прийнято прямо, спокійно і змінювати позу щоп’ять хвилин, оскільки ті, хто сидять за вами, змушені будуть також змінювати своє становище, щоб повністю бачити те що відбувається екрані. У кінотеатрі прийнято сідати повністю за сидінні, щоб спина стосувалася спинки крісла — статут, ви можете розслабити м’язи спини, не втративши у своїй хорошою постави. Вкладатися у кріслі, як і шезлонгу, напівлежачи, по меншою мірою негарно. Не займають обидва підлокітника крісла — ваш сусід також має право обпертися. Не спираються на спинку переднього крісла, не наштовхуються на неї ногами. Закидати ногу на ногу категорично не рекомендується — можете зачепити і забруднити сусіда. Cидеть широко розсунувши ноги — непристойно. Прийти вчасно до кінотеатру — це повагу до собі, решти глядачам та до праці артистів. І особливо якщо в19 столітті було модно спізнюватися, щоб привернути він увагу, то сьогодні — це непристойно. Позбавити себе задоволення бачити початок фільму ваше право, але чому повинні страждати ті, це важливо, хто був чемний та прийшов вчасно, чи ваші друзі, із якими ви домовилися про зустріч у кинотеатра?

Увидев видали знайомого, вершина непристойності залучати його розмахуванням рук і криками. Прийнято обмінюватися поклонами, а люб’язностями і восторгами щодо зустрічі — в антракті. Якщо уклін належить до дуже високопоставленої особі — треба піднятися. Рукостисканням обмінюються, при цьому не турбувати глядачів. Розмов і вигуків у своїй також заборонена. Усі роблять вибір на полтона і через голови сидячих. Жоден вихований людина не дозволить собі: постійно в сусіда прізвища акторів, які у картині. Один із умов цілісного сприйняття фільму глядачами і успішній гри акторів — тиша у залі. Порушувати її — неприпустимо! Зрозуміло, мова не про певних моментах у фільмі, наприклад, у комедії, коли сміх чи оплески, як на кумедні репліки чи ситуації, абсолютно доречні. Свою думку про або туалеті, про видатної особі, наявною у кінотеатрі, про артистів тощо. буд. прийнято висловлювати після фільму. Взагалі тон розмови та обміну думками повинен бути приглушеним. Під час фільму, зрозуміло, допускаються зауваження щодо сценарію і граючих артистів, але мають бути короткими, тихо вимовленими і нечастими. Не прийнято висловлювати свої зауваження вголос під час дії, ні до кого конкретно не звертаючись. Обговорювати вголос недоліки чужого поведінки немає звичаю. Якщо хтось заважає вам своїми розмовами, можна попросити поводитися тихіше. Робити зауваження чи сварити — годі. Під час дії — яке було ваше враження — свою думку ви зобов’язані тримати при собі; воно може ж і збігатися із загальним. Вийти зі залу, голосно грюкнувши своїм сидінням, цілком неприпустимо! Деякі особливо дошкульні натури під час сильних, патетичних місць на сцені що неспроможні утриматися від сліз — нечемно засуджувати таких осіб або насміхатися з них. Кашель чи нежить — безумовна причина у тому, щоб пропустити уявлення. Понад те, що людина заважає глядачам, адже він може чимось заразити їх! Під час фільму не прийнято: базікати ногою в такт музиці і тарабанити пальцями; підспівувати виконавцям; щось є (шелест папірців, хрускіт разгрызаемых цукерок особливо чітко чути в тиші).

Воспитанный людина: дочекається, коли закриється завісу, і спокійно вирушає до гардероб. Щоб марнувати час на стояння у черзі, можна перечекати товкотнечу у фойє, обговорюючи побачене. Якщо має бажання й можливість, обговорити фільм можна за вечерею у якомусь затишному ресторанчику. Юнак, натрапивши кінотеатрі знайому дівчину, повинен запропонувати проводити її, якщо на ній після спектаклю хто б прийшов.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Интеллигентность у знаннях, а й у здатність до розумінню іншого .Вона проявляється у тисячі і тисячі дрібниць: у вмінні шанобливо сперечатися, поводитися скромно за одним столом, насамперед у вмінні непомітно допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе — не смітити недопалками чи лайкою, дурними ідеями. Інтелігентність — це терпиме ставлення до світу і до людей. У в основі всіх хороших манер лежить турбота у тому, щоб молода людина не заважав людині, щоб усе разом почувалися добре. Треба вміти не заважати одна одній. Виховувати у собі потрібно так манери, скільки те, що виявляється у манерах, дбайливе ставлення до світу, до суспільства, до природи, до своєму прошлому.