Культурно-мистецькі виставки та аукціони Європи

Виставка — це демонстрація зразків (експонатів), основна мета якої полягає в ознайомленні широкого загалу із засобами, наявними в розпорядженні суспільства, для задоволення потреб населення, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності. У рамках виставок підприємства-експоненти за допомогою зразків (експонатів) створюють наочну картину пропонування товарів і послуг в одній або кількох галузях і намагаються інформувати кінцевих споживачів (або й проміжних покупців) про свою фірму та її товари з метою продажу цих товарів.

У першій Всесвітній виставці, яка проходила у 1851 р. в Лондоні під назвою «Great Exhibition of the works of industry of all J nations», брали участь 17 тис. експонентів. Наступною була виставка в Парижі у 1867 р., яка збіглася у часі зі спорудженням Суецького каналу. У ній брали участь уже 52 тис. експонентів. У 1876 р. Всесвітня виставка пройшла у Філадельфії під назвою «The telephone/mass production» .

Сучасних форм виставкова діяльність набувала у другій половині XX ст. Науково-технічний прогрес, глобалізація світової економіки та становлення постіндустріального суспільства відновлюють попит на спеціальні механізми обміну, якими є міжнародні виставки.

Ведучими міжнародними виставочними організаціями є:

Міжнародне виставочне бюро (ВІЕ);

Міжнародна федерація виставочних послуг (IFES);

Міжнародний виставочний союз (UFI).

На міжнародному ринку ярмарків і виставок першість належить Германії з її відомими ярмарковими і виставковими комплексами в Гамбурзі, Берліні, Кельні, Лейпцизі, Мюнхені, Дюссельдорфі, Франкфурті й інших містах та підтверджується тим фактом, що 2/3 найбільш популярних з існуючих у всьому світі міжнародних галузевих ярмарків проводяться в цій країні.

Франція є другою за значенням країною з розвиненими традиціями проведення торгових ярмарків. На противагу Германії й Італії прийнята у Франції централізована система завадила розвитку великої кількості виставочних комплексів в інших містах, окрім Парижу і Ліона. У Франції щорічно проходить біля 1000 різноманітних виставок, причому тільки в ста з них беруть участь зарубіжні експоненти. Приплив на них іноземних відвідувачів порівняно невеликий і складає лише 7% від загального числа.

В Італії, де також розвинуті виставочні традиції, щорічно проводиться 750 різноманітних виставок в 41 місті, з яких тільки 1/6 претендує на зарубіжну участь. Серед міст-упорядників перше місце займає Мілан, де відбувається 86 виставок з 31 тис. експонентів і 2,6 млн. відвідувачів, з яких 9% - закордонні. Інші міста зі значною виставковою діяльністю — це Верона, Генуя, Бари і Турін.

У Великобританії щороку проходить близько 700 виставок, в яких беруть участь більше 100 тис. експонентів. Головною характерною рисою виставок, що тут проводяться, є їхні малі розміри, регіональний масштаб і зосередження в Лондоні і Бірмінгемі. Так, особливою популярністю користуються британські фірми Reed Exhibition, що організовує близько 800 виставок в 25 країнах, з яких 92 — в Європі, ЕМАР Maclaren Exhibitions, The Mongomery Group, Philbeach Events, MacxBrooks Exhibitions Ltd тощо.

В Європі налічується близько 1500 організаторів виставок, з яких 300 мають власні виставкові центри (найбільші - Дойче Мессе в Ганновері, Фієра Мілано в Мілані та Мессе Франкфурт у Франкфуртіна-Майні). Шістка найбільших організаторів включає Мессе Франкфурт, Дюссельдорф Мессе, Рид Екзібішнз, Ферія де Мадрід, Дойче Мессе (Ганновер) та Мессе Мюнхен. Європейські виставкові організатори активні також за межами Європи, проводячи щороку близько 270 виставок, здебільшого в Китаї, Об'єднаних Арабських Еміратах та Індії, а також у країнах Північної та Південної Америки.

Одним із найстаріших аукціонних будинків Європи є аукціон Сотбі, що спеціалізується на продажі антикваріату та творів мистецтва. Разом з аукціонним домом Крістіс (англ. Christie’s) займає приблизно 90% світового ринку аукціонних продажів антикваріату, предметів мистецтва тощо.