Покарання колодкою.
Тарас Шевченко у засланні
Графіка. Жанровий твір з елементами політичної сатири. «Кара шпіцрутенами» — покарання, визначене в «Своде законов» для каторжан, засланців та військових. Інакше це катування ще називали: «Прогнать сквозь строй», «Сквозь тысячу двенадцать раз без медика». Кара застосовувалося в царській Росії ХYІІІХІХ столітті (покарання запозичене з Німеччини). В центрі композиції — постать оголеноного до пояса… Читати ще >
Покарання колодкою. Тарас Шевченко у засланні (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Аркуш із серії «Притча про Блудного сина». Папір, бістр, туш. 23,2×21,7. Між 1856 -10 травня 1857. Новопетровське укріплення.
Графіка. Жанрова картина з елементами політичної сатири. Композиція малюнка побудована на рембрантівському світлотіньовому моделюванні, що додає творові більшої напруженості, динамічності, глибшого психологічного заглиблення в душевний стан людини. Художник уводить у малюнок фрагмент із сепії «Казарма», де бачимо і його профільне зображення (автопортрет). Виразність образу підсилено принципом контрасту. Світловий акцент зроблено на постаті покараного юнака, що сидить на дощатій підлозі зі зв’язаними за спиною руками. Виструнчений вартовий стереже страждальця, приреченого на мовчання. Так у метафоричний спосіб Шевченко відтворив десятирічну драму свого життя, висловив протест проти тодішньої тиранії та деспотизму. Колорит малюнка відтворено в холоднуватих тонах.
Покарання шпіцрутенами
аркуш із серії «Притча про Блудного сина». Папір, бістр, туш. 28,6×21,5. В межах 1856−10 травня 1857. Новопетровське укріплення.
Графіка. Жанровий твір з елементами політичної сатири. «Кара шпіцрутенами" — покарання, визначене в «Своде законов» для каторжан, засланців та військових. Інакше це катування ще називали: «Прогнать сквозь строй», «Сквозь тысячу двенадцать раз без медика». Кара застосовувалося в царській Росії ХYІІІХІХ столітті (покарання запозичене з Німеччини). В центрі композиції - постать оголеноного до пояса солдата, а також введене автопортретне зображення художника (солдат у лівій шерензі). За допомогою контрасту світла й тіней, добре передано гру м’язів тіла зображуваного героя, відчуваються навики брюловської школи. Моделлю для змалювання Блудного сина став товариш художника Андрій Обеременко, про нього Шевченко згадує у «Щоденнику» Колорит малюнка витриманий у холоднуватій гамі.
Байгуші
Папір, сепія (28,8 Ч 22). [Новопетровське укріплення] [Н. п. осені 1853 p.].
Байгуші — в минулому найбідніші казахські діти, яким дозволялося жебрачити. У «Байгушах» художник, щоб підкреслити, що це він спостерігав сам, зображує і себе на аркуші. Схвильовано передає художник жебрацький одяг діток, благальний вираз на їхніх обличчях, красномовні жести. Погляд очей у Шевченка докірливо-тривожний. У цьому творі художник показує, в яких умовах живуть діти в Російській імперії, народи якої, на думку офіційного Петербурга, нібито «благоденствують».