Судово-екологічна експертиза: теоретичні аспекти

Судово-екологічна експертиза: теоретичні аспекти

Л.Г Бордюгов Успішне розслідування кримінальних справ, пов’язаних з порушеннями екологічного законодавства, потребує максимального використання сучасних наукових досягнень, тобто неможливе без використання спеціальних знань. Однією з основних форм використання спеціальних знань при розслідуванні та судовому розгляді даних злочинів є судово-екологічна експертиза.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства [3].

Судово-екологічна експертиза це процесуальна дія, сутність якої полягає у спеціальному дослідженні, яке спрямоване на встановлення пов’язаних з порушеннями вимог екологічного законодавства обставин і фактів про екологічну подію, що привела до загибелі людей, заподіяння шкоди їхньому здоров’ю, великих матеріальних збитків, забрудненню навколишнього середовища, а також до інших тяжких наслідків, і яке проведене в передбаченому процесуальним законом порядку обізнаними в галузі екології та деяких прикладних наук особами за дорученням органу, що проводить розслідування, чи суду з метою встановлення фактичних даних, які у формі висновку судового експерта можуть стати доказом для встановлення істини у кримінальній, цивільній, адміністративній чи господарській справі [1, 51].

На сьогодні дуже важливою є розробка теоретичних основ судово-екологічної експертизи, оскільки до цього часу у повному обсязі не визначені такі фундаментальні категорії, як предмет, об'єкт, завдання, методи судово-екологічної експертизи. Недостатньо вивчений і процес експертного дослідження. Неналежна розробленість зазначених питань гальмує подальший розвиток деяких питань, досить значущих для судово-екологічної експертизи не тільки у теоретичному, але й у практичному відношенні.

Як першочергове завдання вбачається необхідним проаналізувати й можливо більш чітко визначити деякі базові поняття, до числа яких насамперед належить поняття предмета, об'єкта та завдань судовоекологічної експертизи. З огляду на те, що теорія судово-екологічної експертизи тісно пов’язана з судовою експертологією, понятійно-категоріальний апарат якої в останні роки піддався ґрунтовному розробленню, є всі підстави використовувати, де це можливо, визначення або методологічні підходи, розроблені цією науковою дисципліною. Це, з одного боку, дозволить уникнути непотрібних повторень уже проведених досліджень, а з іншого боку більш чітко визначити специфіку, яка характерна саме для судово-екологічної експертизи.

У «Словнику основних термінів судових експертиз» предмет судової експертизи визначається як фактичні дані (факти, обставини), що встановлюються на основі спеціальних знань та дослідження матеріалів справи [4, 60].

З огляду на це предметом судовоекологічної є фактичні дані (факти, обставини), які встановлюються в процесі вивчення матеріалів кримінальної, цивільної, адміністративної чи господарської справи на основі спеціальних знань у галузі екології та деяких прикладних наук і які містять сукупності даних про порушення у сфері використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Також з огляду на визначення поняття об'єкта судової експертизи, поданого у зазначеному «словнику» та з урахуванням подальшого розвитку науки судової експертології й розвитку процесуального законодавства, можна дати наступне визначення поняття об'єкта судово-екологічної експертизи. експерт кримінальний екологічний дізнання Об'єктами судово-екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, які містять фактичні дані про обставини порушення щодо використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, і які визначені процесуальним законодавством і закріплені в матеріалах справи та надані експерту органом, що призначив експертизу, для експертного дослідження з метою рішення поставлених питань і встановлення фактів, які входять у предмет судово-екологічної експертизи.

Такими джерелами інформації можуть бути: документи, що фіксують призначення, технічний стан, експлуатаційні характеристики технічних споруд та пристосувань, їх відповідність вимогам охорони навколишнього середовища; природні ресурси (вода, повітря, ґрунт і т. ін.), а також об'єкти рослинного і тваринного походження, стосовно яких є відомості про шкідливий вплив забруднення на них; хімічні речовини, промислові відходи, що є засобом забруднення водойм та повітря (продукти хімічного розпаду, шкідливі хімікати, гербіциди і т. ін.); технічні споруди та пристосування призначені для забезпечення охорони навколишнього середовища; інші обставини події, що викладені в матеріалах справи, сукупність яких дає судовому експертуекологу можливість після досліджень дати вичерпні відповіді на поставлені перед ним питання.

З урахуванням сучасних наукових розробок у галузі судової екологічної експертизи найбільш типові завдання судовоекологічної експертизи можна об'єднати в наступні групи:

• — визначення виду й місця розташування джерела негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
• — визначення характеристики негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище в часі та просторі;
• — встановлення механізму негативного антропогенного впливу (механізму виникнення надзвичайної екологічної події);
• — визначення масштабів, а також умов та обставин, що сприяють виникненню негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
• — визначення умов та обставин, що сприяють посиленню негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
• — встановлення невідповідностей екологічного характеру у проектах техніко-економічних розрахунків та техніко-економічних обґрунтувань будівництва (реконструкції), планування певного об'єкта;
• — встановлення обставин, пов’язаних з порушеннями природоохоронного законодавства та умов експлуатації потенційно небезпечних об'єктів, з діями (бездіяльністю) спеціально уповноважених осіб в галузі охорони навколишнього середовища й природокористування, які сприяли заподіянню шкоди здоров’ю людини (смерті людини) або привели до інших тяжких наслідків [1, 2].

Розробка ключових категорій судовоекологічної експертизи, тобто поняття її об'єкта, предмета та кола розв’язуваних її місця в системі судових експертиз та в завдань, відіграє важливу роль у визначенні подальшій розробці її теоретичних засад.

Список літератури

• 1. Бордюгов Л. Г. Загальні завдання судової екологічної експертизи // Сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции «Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте». Том 8. Юридические и политические науки. Одесса: Черноморье. 2007.
• 2. Задачи судебно-экологической экспертизы // [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://ecoreal.ru/content/view/101/29/.
• 3. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). 1994. № 28. Ст. 232.
• 4. Словарь основных терминов судебных экспертиз / Отв. ред. А. И. Винберг, А. Р Шляхов, А. А. Эйсман. М.: ВНИИСЭ, 1980. 92 с.