Мікрофлора водойм. 
Особливість очищення питної води

Вода відкритих водойм, так само як грунт, являє собою природне місце існування для різноманітних мікроорганізмів. У грунтових водах мікроби зустрічаються рідше, оскільки вони проходять через грунтовий фільтр. Чисельність і склад мікроорганізмів у воді обумовлені фізико-хімічним станом (температура, опромінення сонячними променями, розчинність СО2 і О2, значення pH, солі і т. д.), вмістом поживних речовин, флорою і фауною, глибиною водойми, випуском стічних та промислових вод без очисних споруд та іншими факторами.

Живильні речовини, розчинені у воді, накопичуються на щільних частинках, в найдрібніших ущелинах пористих матеріалів. Цим пояснюється придонна локалізація водних мікроорганізмів, а також їх розповсюдження біля берегів річок і озер.

Формування біоценозів водних мікробів відбувається в прибережній зоні і на дні водойм. Істотне значення при цьому мають інші мешканці водойм — планктон, уявляє собою сукупність організмів, зважених у воді, а також найпростіші і бактеріофаги. Мікробні біоценози в проточній воді річок вельми нестійкі. Вони швидко змінюються залежно від зміни складу води, викликаного випуском промислових і стічних вод, і під впливом багатьох інших факторів.

Кількість і склад мікроорганізмів, що зустрічаються в річках і озерах, залежать головним чином від надходження у водойми стічних та промислових вод. У порівняно чистих водоймах зустрічаються різноманітні сапрофіти, невимогливі до живильного субстрату. Вони надходять з грунту. До них відносяться Azotobacter, Nitrobacter, Achromobacter, Flavobacterium, Micrococcus, Proteus, Pseudomonas, Spirillum та ін. При надходженні в воду великої кількості органічних речовин у ній виявляються клостридії та інші анаероби, аеробні бактерії, вібріони, спірохети і т. д. У водоймах, багатих сірководнем, зустрічаються фотосинтезуючі бактерії.

У підземні води проникають грунтові мікроби, чисельність яких залежить від глибини залягання водоносного шару, характеру грунту, сезону і погоди. Дощі, танення снігів сприяють вимиванню мікробів з грунту і збільшення їх кількості в грунтових водах.

Як правило, в річках, що протікають поблизу або в межах населених пунктів, міститься значна кількість представників кишкової мікрофлори людини. Віддаляючись від населеного пункту концентрація кишкових бактерій у воді знижується. Подібний розподіл мікроорганізмів у воді пов’язано з двома паралельними процесами, які в ній протікають, — забрудненням та самоочищенням.

Забруднення водойм патогенними, умовно — патогенними мікроорганізмами відбувається в результаті надходження в них стічних вод з прибережних населених пунктів, а також промислових вод, багатих органічними сполуками, службовцями поживними речовинами для цих мікроорганізмів. Мікрофлора грунту, вимивати грунтовими та поверхневими водами, забруднює водойми, річки, озера і прибережні води морів. Крім того, випуск стічних вод з плаваючих судів, прання білизни, купання коней, попадання у воду трупів гризунів, загиблих від інфекцій, також сприяють забрудненню водоймищ патогенними мікробами.

При забрудненні водойм стічними водами в них виявляються E. coli, Citrobacter, Enterobacter, Str. faecalis, CI. perfringens, а також спірили, вібріони, лептоспіри та ін, деякі віруси людини (ентеровіруси та ін.) У мулі на дні річок добре розмножуються анаероби. Число мікроорганізмів в 1 мл такої води досягає кількох мільйонів.

Кишкові бактерії, що мешкають в кишечнику людини, так само як і патогенні ентеробактерії, не пристосовані до аутохтонная (само-самостійності, незалежному) існуванню. Вони зазвичай не розмножуються у воді і не можуть зберігатися там тривалий термін. Життєздатність одних (Str.faecalis) вимірюється днями, а інших (Citrobacter, Enterobacter) — тижнями і навіть місяцями. Ці показники використовуються для встановлення строків давності забруднення води фекаліями.

Самоочищення води від мікроорганізмів залежить від багатьох фізичних, хімічних і біологічних факторів. До них відносять швидкість течії води. Проточні водойми, особливо річки з швидкою течією, очищаються значно швидше, ніж водойми зі стоячою водою. Цьому сприяють висока швидкість розведення, осідання на дно водойм мікробів, що знаходяться на поверхні частинок, прозорість (прозора вода більш проникна для сонячних променів). Крім того, відсутність у воді поживних речовин, необхідних для життєдіяльності і розмноження багатьох патогенних бактерій, робить її непридатною для їх проживання. Вплив біологічних факторів проявляється головним чином в антагоністичній дії постійних мешканців водойм (сапрофітні мікроорганізми, планктон, водорості, найпростіші) на умовно-патогенні і патогенні мікроорганізми і в лизисе бактерій фагами. Незважаючи на процеси самоочищення водойм від умовно — патогенних і патогенних мікроорганізмів, останні можуть стати причиною виникнення водних епідемій, гострих кишкових інфекцій: сальмонеллезов, дизентерії, холери. Вони виникають при аваріях каналізаційної системи і надходженні стічних вод у відкриті водойми, особливо у водопровідну мережу. Через воду можуть передаватися лептоспірозна інфекція, туляремія і деякі інші захворювання.

Санітарно-гігієнічна оцінка води проводиться не тільки по наявності в ній E. coli, але і за ступенем особливості води цим мікробом. Для цього визначають бродильний титр, колі-титр та колі-індекс води, титр фекального стрептокока і мікробне число.

Бродильний титр — найменший об'єм води, при засіві якого на живильне середовище з глюкозою виявляється газоутворення. Колілітр — найменший об'єм води, в якому виявляється E.coli. Бродильний титр відповідає кількості в тому випадку, якщо зброджування глюкози викликає E.coli. Колі-індекс вказує на кількість кишкових паличок в 1 л води. За певними показниками проводять безпосереднє виділення з води підозрюваних патогенних бактерій. Про ступінь мікробного обсіменіння води судять по мікробному числу-кількості всіх мікроорганізмів, виявлених у 1 мл води.

За існуючими нормативами для водопровідної води колі-титр не повинен бути менше 300, а колі-індекс не більше 3. Мікробне число не повинно перевищувати 100 бактеріальних клітин в 1 мл.