Вступ. 
Засади педагогічної роботи з нестандартними дітьми

дитина педагогічний девіантний обдарований Сучасні зміни у соціально-економічному житті суспільства, що відбулися внаслідок здобуття Україною своєї незалежності, призвели до якісно нової ситуації в сім'ї, в освітньому та позашкільному соціальному середовищі дітей та молоді.

Діти є центром, головним компонентом складної соціальної системи, у якій створюються умови для повноцінного розвитку, виховання і соціалізації дітей. Виховання дитини, її соціалізація залежить від ряду функцій, серед яких: виховна, психологічна, господарсько-побутової, економічна, організації дозвілля, збереження соціального або професійного статусу сім'ю, розподілу лідерства, підтримки відносин між друзями і родичами і т.п. [3]. Виходячи з цього, пошук шляхів рішення виховних проблем у розвитку дитини може здійснюватися, у першу чергу, через вивчення сімейного мікросередовища і надання комплексної соціально-педагогічної допомоги сім'ям, що у ній бідують.

Кожний з нас щодня зіштовхується з різноманітними проявами соціально небажаного поводження — агресією, шкідливими звичками, протизаконними діями. Фахівці, що займаються подібними проблемами, багато років шукають відповіді на ряд питань. [7].

В даний час початі спроби систематизації численних розрізнених наукових даних по психології поводження особистості, що відхиляється. Фахівцю, що робить допомогу людям з поведінковими девіациями, важливо почувати впевненість і компетентність у таких питаннях. Які етиология, механізми функціонування, умови і закономірності різних форм поводження, що відхиляється. Особливо важливо сформувати адекватні представлення і позитивні навички впливу на поводження особистості, що відхиляється.

Так само часто ми зустрічаємося з обдарованими дітьми, мислення та розвиток яких кардинально відрізняється від їх ровесників.

Проблема виховання обдарованої дитини існує стільки скільки існує сама педагогіка. Тему виховання обдарованої дитини розробляли всі педагоги і психологи різних часів. Попри солідні теоретичні і практичні наробки, у цьому напрямку вже існують численні прогалини, викликані складністю предмета дослідження. Природні нахили яскраво виявляються в іграх дітей, відомо, що Т. Шевченко змалку любив ліпити з глини, малювати, пізніше — списувати вірші у саморобні, оздоблені візерунками книжечки. Можна замітити, що коли звичайній дитині запропонувати під час гри якусь іншу гру, то вона легко згодиться і забуде через декілька хвилин попередню гру. Обдарована ж дитина завжди впевнена, що робить важливу справу, схильна займатись нею регулярно, не дозволяє псувати наслідки своєї праці. В талановитої дитини відразу помітні тонка спостережливість, зосередженість, посидючість, вміння наполегливо переслідувати поставлену мету, самостійність, незалежність у діяльності. Обдаровані діти, як правило мимоволі привертають до себе увагу. [12].

І обдаровані діти і діти, схильні до девіантної поведінки у соціально-педагогічній літературі часто трактуються як «нестандартні діти». Більш детально ми розглянемо це поняття у роботі.

Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці форм та методів роботи з нестандартною дитиною.

О'єктом нашого дослідження — є соціально-педагогічна робота з нестандартною дитиною Предмет — форми та методи роботи з нестандартною дитиною.

Виходячи із актуальності теми дослідження, об'єкта, предмета та мети перед нами поставлено наступні завдання:

• 1. Визначити поняття «нестандартна дитина».
• 2. Виявити психологічні характеристики нестандартної дитини та досвід соціально-педагогічної роботи з такими дітьми.
• 3. На основі теоретичного аналізу наукової психолого-педагогічної та соціально-педагогічної літератури розглянути особливості соціально-педагогічної роботи з нестандартними дітьми.
• 4. Розробити форми та методи, спрямованих на соціально-педагогічну роботу з нестандартними дітьми.