Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичну і практичну цінність результатів, сформульовано висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів» -аналізуються ключові поняття та стан проблеми дослідження, розглядаються базові підходи й аспекти формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ.

Удосконалення підготовки кадрів для сфери обслуговування — одна з найважливіших умов підвищення соціальної ефективності та якості обслуговування населення, задоволення попиту споживачів. Професійно-технічні навчальні заклади мають значний досвід і здобутки у підготовці фахівців для даної галузі. Сфера обслуговування включає торгівлю, громадське харчування та галузі невиробничої сфери. Характерною особливістю працівників сфери обслуговування є те, що стосунки фахівця з користувачем послуг належать до кола професійних обов’язків і регламентуються як правовими, так і моральними нормами. Фахівець повинен бути готовим не лише до зміни професії, а й до зміни моделі своєї поведінки та професійного світогляду в нових умовах. Це забезпечує його професійну компетентність, мобільність і конкурентоспроможність, відповідність сучасним і перспективним вимогам ринку праці та суспільства, особливо в сфері обслуговування, яка доволі швидко змінюється.

У професійно-технічних навчальних закладах передбачено навчальні курси «Основи галузевої економіки і підприємництва», «Основи правових знань» і «Психологія та етика ділових відносин». У процесі вивчення економічних дисциплін розв’язується завдання формування в учнів адекватного економічного мислення, а результатом є економічно обґрунтована практична діяльність. Однак нині не повністю вирішена проблема формування економічних знань майбутніх фахівців сфери обслуговування. Незначна кількість годин, відведених на вивчення соціальних дисциплін, не дозволяє забезпечити належний рівень соціально-економічної підготовки учнів.

У дослідженні соціально-економічні знання ми трактуємо як систему світоглядних уявлень про сутність соціально-економічних процесів, що сприяють формуванню усвідомленої професійно-економічної поведінки, мислення та взаємовідносин майбутнього фахівця. В такому контексті виникає питання про доцільність формування системних соціально-економічних знань учнів ПТНЗ і впровадження у навчальний процес спеціальних інтегрованих курсів.

Формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів ми розглядаємо в таких аспектах: історичному, загальнонауковому, філософському, соціологічному, економічному, психологічному. Історичний аспект формування соціально-економічних знань полягає в урахуванні закономірностей їх розвитку та взаємодії. Загальнонауковий аспект розглядає взаємозв'язки та взаємовплив відповідних наукових галузей. Соціально-економічне знання ми розглядаємо як прикладні знання і як знання на стикові наук, що за своєю суттю є iнтегративними. Філософський аспект полягає у подоланні неантагоністичних суперечностей між потребами особистості та вимогами суспільства й урахуванні особливостей соціального пізнання на сучасному етапі. Соціологічний аспект формування соціально-економічних знань передбачає їх здобуття, застосування та результат діяльності соціальної групи в певних соціальних умовах. Економічний аспект показує залежність професійного успіху від відповідності якостей людини вимогам економічної системи. Психологічний аспект полягає у баченні формування соціально-економічних знань як потреби та ціннісного утворення. Педагогічний контекст формування соціально-економічних знань дає можливість розглядати ці знання як педагогічно адаптовані основи відповідних наук, як єдність відповідних знань, умінь і навичок, як досвід творчої самостійної діяльності емоційно-ціннісного ставлення.

У дисертації доведено, що формування соціально-економічних знань — це процес їх здобуття, застосування та результат діяльності соціальної групи в певних соціальних умовах. Формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ розглядалося з позицій низки підходів. Системний підхід до аналізу соціально-економічних знань трактує їх як певну систему і полягає в розробці моделі, здатної інтегрувати різноманітні знання в одну дисципліну. Структурний підхід розглядає особливості економічних і соціальних знань, їх формування, передбачає визначення спільних та індивідуальних елементів, наприклад, понять, явищ, закономірностей. Інформаційний підхід розглядає знання як джерело інформації, дає можливість узагальнити соціально-економічні знання на єдиній інформаційній основі. З позицій соціокультурного підходу формування соціально-економічних знань тісно пов’язано з набуттям професійної культури. А самі знання розглядаються як певний архетип, за допомогою якого передається досвід від покоління до покоління. Гуманістичний підхід до формування соціально-економічних знань забезпечує розвиток таких якостей особистості, що сприяють професійній адаптації, соціалізації, економічній поведінці майбутнього фахівця. Компетентнісний підхід дозволяє визначити вплив рівня сформованості соціально-економічних знань на результативність професійної підготовки, професійного становлення та професійного розвитку майбутніх фахівців сфери обслуговування. Провідні засади системного, структурного, соціокультурного, інформаційного, гуманістичного, компетентісного підходів створюють у сукупності загальнонаукову основу для формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ сфери обслуговування.

У другому розділі - «Педагогічні умови формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів» — обґрунтовано педагогічні умови формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ сфери обслуговування; розроблено й описано модель формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ сфери обслуговування, визначено структурні компоненти соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів і критерії та рівні їх сформованості.

На основі теоретичного та практичного аналізу нами визначено такі педагогічні умови формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ:

• 1. Професійна спрямованість соціально-економічних знань на максимальне врахування змісту професійної підготовки і специфіки сфери обслуговування.
• 2. Інтеграція соціально-економічних знань у спеціальному проблемно-інтегративному курсі «Основи соціально-економічних знань», що передбачає як цілісне його вивчення, так і використання окремих тем під час вивчення інших дисциплін.
• 3. Варіативність методик навчання соціально-економічних знань залежно від конкретних умов.

У роботі доведено доцільність використання для освоєння соціально-економічних дисциплін майбутніми фахівцями сфери обслуговування інтегративного підходу, що базується на розвитку закономірностей інтеграції соціальних та економічних знань. Структурування соціально-економічних знань відбувалося на основі внутрішньопредметної та міжпредметної узгодженості змісту. Інтегративний підхід передбачає формування мінімальної функціонально повної бази соціально-економічних знань, забезпечує наступність і взаємозв'язок вивчення предметів. Нині неможливе розширення у навчальних планах переліку соціально-економічних дисциплін та вивчення учнями ПТНЗ запланованих дисциплін в повному обсязі, щоб можна було забезпечити самостійне формування системи цих знань. Тому доцільною є інтеграція соціально-економічних знань, що не вимагає додаткових затрат навчального часу і не збільшує обсягу навчального матеріалу.

Показана доцільність впровадження нового виду інтегрованих курсів, зокрема: тематично-проблемного інтегрованого курсу. Такий курс суттєво відрізняється від традиційного інтегрованого курсу, що формується як один навчальний предмет та однозначно передбачає вивчення лише в цілісності. Оскільки характеристики такого курсу виходять за межі відомих класифікацій, у дисертації запропоновано авторське визначення такого навчального курсу. Тематично-проблемний інтегрований курс — це інтегрований курс, який за змістом охоплює одну педагогічну проблему і структурується на основі інтеграції її провідних тем, що можуть вивчатися як окремо у різних навчальних дисциплінах, так і цілісно як один інтегрований курс. Виходячи з цього визначення, тематично-проблемний інтегрований курс «Основи соціально-економічних знань» за рахунок зовнішньої інтеграції може викладатися як цілісний навчальний предмет (спецкурс), а за рахунок внутрішньої інтеграції - його окремі теми можуть включатися в структуру інших навчальних предметів.

У дисертації пропонується під час формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів обирати один із описаних варіантів: етапна методика викладання проблемно-тематичного інтегрованого курсу «Основи соціально-економічних знань», конкретні методики на основі окремих інтегрованих тем курсу, соціально-економічний практикум. Виділено проблемні блоки соціального (визначення сучасних вимог до працівника сфери обслуговування, сприяння професійній орієнтації, економічній соціалізації та соціальній адаптації майбутніх фахівців до нового середовища професійної діяльності), економічного (формування економічної культури, освіти та виховання, соціально-економічної поведінки та мислення майбутніх фахівців сфери обслуговування) й особистісного спрямування (підвищення рівня задоволеністю професією, професійного самовизначення та мотивації, формування особистісних переконань і професійних інтересів).

Цілісність формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ сфери обслуговування забезпечують взаємопов'язані компоненти. Мотиваційний, сформованість якого визначається критерієм мотивації формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування. Показниками цього критерію є усвідомленість знань та інтерес учнів до їх освоєння. Цільовий, сформованість якого визначається критерієм ефективності формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування. Показниками цього критерію є системність та узагальненість соціально-економічних знань учнів. Змістовий, сформованість якого визначається критерієм успішності формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування, який вiдoбpaжaє piвeнь зacвoєння знaнь у пpoцeci навчання. Показниками цього критерію є повнота знань та успішність учнів із соціально-економічних дисциплін. Діяльнісний, сформованість якого визначається критеріями уміння структурувати і систематизувати зміст навчального матеріалу; уміння знаходити у змісті навчального матеріалу суперечності та моделювати їх подолання; комплексно обґрунтовувати й оцінювати прийняте рішення під час виконання завдань, використовувати набуті соціально-економічні знання. Цей компонент передбачає використання і таких показників, як ініціативність, організованість, активність, продуктивність. Результативний, сформованість якого визначається критерієм регулярного перегляду й оновлення змісту соціально-економічних знань, які пропонуються учням професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування. Його показниками є самостійність, самодисципліна, самоконтроль і самооцінка. Сукупність означених критеріїв та їх показників слугували основою для виділення рівнів сформованості знань.

Модель формування соціально-економічних знань учнів ураховує специфіку таких знань і методологічні основи дидактичної організації їх змісту, де відображено взаємозв'язок суб'єктивного, об'єктивного та предметного чинників: об'єктивний — визначає власне процес формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування; суб'єктивний — визначає сформованість соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування; предметний — моделює зміст навчального курсу та досягнуті результати. Інтеграція соціально-економічних знань за цією моделлю здійснюється за допомогою вибору методів системного аналізу, інтегративних методів і форм навчання, дії механізмів створення цілісної системи знань і способів діяльності. На основі визначених підходів розроблено модель формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування (рис. 1).

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності умов формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування» — розроблено методику експериментальної роботи щодо оцінки сформованості соціально-економічних знань учнів, здійснено аналіз стану практики формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування, представлено результати педагогічного експерименту.

Загальна мета педагогічного експерименту — підтвердження гіпотези дослідження щодо суттєвого впливу обґрунтованих педагогічних умов на показники сформованості соціально-економічних знань. У контексті досягнення загальної мети завдання експерименту визначалися як послідовні етапи:

І. Аналіз стану здобуття соціально-економічних знань учнями ПТНЗ у реальному педагогічному процесі для виявлення причини наявних недоліків, а також виявлення відповідності стану практики рівню запитів ринку праці.

ІІ. Перевірка ефективності розробленого науково-методичного інструментарію шляхом визначення рівня сформованості соціально-економічних знань учнів експериментальних та контрольних груп на базі відповідних критеріїв, показників та параметрів.

ІІІ. Впровадження результатів педагогічного дослідження.

Оскільки для нашого дослідження особливо важливим було визначення якості знань за їх параметрами, широко використовувалися дробові коефіцієнти, побудовані за схемою: відношення реального результату до теоретично передбачуваного (необхідного) результату. Такими коефіцієнтами були коефіцієнти системності, узагальненості, усвідомленості, повноти, оперативності та ґрунтовності знань. Беручи до уваги той факт, що на навчальний процес одночасно впливає багато чинників, постало питання вибору незалежної (причини) та залежної (наслідку) змінних. У ролі активного педагогічного чинника виступив інтегрований курс з основ соціально-економічних знань для учнів ПТНЗ, які готують фахівців для сфери обслуговування.

У пpoцecі кoнcтaтувaльнoгo етапу eкcпepимeнту встановлено, що соціально-економічним знанням молодь відводить одне з провідних місць. Якщо соціально-економічні знання є одночасно і професійними, то їм належить незаперечна першість. Значна частина респондентів вважає економічні знання такими, що потребують спеціальної підготовки. На основі цього зроблено висновок, що попит на соціально-економічну підготовку є вищим за наявний рівень. На думку учнів, соціально-економічні знання допомагають домогтися матеріальної забезпеченості, отримати хорошу роботу, краще адаптуватися до нових соціально-економічних умов. Однак сучасна система професійної освіти лише частково сприяє формуванню соціально-економічних знань відповідно до вимог сучасного ринку праці. Тому система набуття соціально-економічних знань у професійних навчальних закладах нині потребує вдосконалення.

У процесі педагогічного експерименту використовувалися різні можливості впровадження курсу, інтегрованих тем і практикуму: за рахунок резерву часу як курс професійно-теоретичної підготовки; за рахунок інтеграції у зміст навчальних програм загальноосвітніх («Людина і світ», «Економіка», «Право») або загальнопрофесійних («Основи галузевої економіки і підприємництва», «Основи правових знань», «Основи професійної етики та культура спілкування», «Психологія та етика ділових відносин») дисциплін; за рахунок перенесення практичної частини курсу в програму професійно-практичної підготовки. Під час експерименту в навчальні дисципліни, передбачені навчальним планом, впроваджувалися окремі інтегровані теми, а під час професійно-практичної підготовки — практична частина курсу в формі практикуму. За гіпотезою дослідження, цей курс має позитивно впливати на параметри, що характеризують якість професійної підготовки, а саме якість соціально-економічних знань.

Під час експериментального дослідження формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ сфери обслуговування ми враховували як предметний, так і особистісний результати. До особистісного результату віднесено: рівень професійного самовизначення учнів, мотивацію або інтерес учнів, рівень сформованості соціально-економічної поведінки учнів. Для перевірки цих показників використовувалися стандартизовані тести й опитувальники.

До предметного результату віднесено успішність із соціально-економічних дисциплін та якість засвоєння знань учнями. Здатність учнів до узагальнень і систематизації знань перевірялася за допомогою ситуаційних завдань під час виробничого навчання та за результатами змагань у вигляді ділової гри. Усвідомленість знань визначалася розумінням характеру зв’язків між знаннями (розрізненням суттєвих і несуттєвих зв’язків, розумінням механізму становлення та прояву цих зв’язків, осмисленням основ засвоєних знань, розумінням способів застосування знань, розумінням принципів, які лежать в основі способів застосування тощо) для вирішення проблемних завдань під час теоретичного навчання. Оперативність знань, тобто готовність застосувати знання в схожих і варіативних ситуаціях, вимірювалася відношенням кількості випадків правильно застосованих учнем знань за визначений проміжок часу до кількості знань, які необхідно було застосувати (розробка практично спрямованих навчальних проектів). Повнота знань визначалася кількістю правильно даних відповідей під час тестування. Тести розроблялися на основі трактування соціально-економічних понять, освоєних учнем під час вивчення соціально-економічних дисциплін. Джерелом аналізу ґрунтовності соціально-економічних знань були комплексні роботи учнів, які проводилася через певні проміжки часу. професійний соціальний обслуговування Сутність формувального етапу експерименту полягала в тому, що в експериментальних групах було реалізовано педагогічні умови, методику формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ сфери обслуговування. В контрольних групах навчальний процес було організовано традиційним способом, що характеризувався стихійним характером дотримання виділених умов.

Про правильність гіпотези свідчить порівняння особистісних результатів формування соціально-економічних знань учнів відповідно до компонентів моделі (цільовий, мотиваційний, змістовий, діяльнісний, результативний), наведених у табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл учнів за рівнем особистісних результатів формування соціально-економічних знань

Оцінка рівня саморозвитку у межах результативного компонента, а також загальний розподіл учнів за рівнем особистісних результатів формування соціально-економічних знань свідчать про покращення результатів у експериментальній групі.

Для оцінки динаміки предметних результатів учнів за рівнями сформованості соціально-економічних знань (рис. 2) проводилися розрахунки на основі параметрів знань. Якісний і кількісний аналізи результатів навчання дозволяють стверджувати, що учні експериментальних груп краще справились із поставленим завданням, а тому перебувають, в основному, на середньому та високому рівнях. Водночас учні контрольних груп показали результати, які відповідають достатньому та середньому рівням навчальної діяльності.

Аналіз результатів експерименту показав якісні зміни у всіх виділених параметрах, на які впливали варіативні чинники інтеграції знань. Наявність системно-структурного характеру спецкурсу підвищувала показники параметрів знань учнів. Збереження індивідуальних ознак елементів знань за умови їх інтеграції суттєво підвищувало кількість учнів, які оперували вищими рівнями засвоєння знань, що набували творчого, осмисленого характеру.

Вилучення зі змісту навчання другорядних та застарілих відомостей у процесі структурування знань у проблемні блоки дало змогу досягнути очікуваного результату навчання з мінімальними зусиллями та мінімальними затратами навчального часу. Зросла доступність змісту навчання, що особливо важливо саме у професійно-технічній школі, де значна частина контингенту учнів має слабку загальноосвітню підготовку.

Отже, результати якісного аналізу ефективності інтеграції знань підтвердили правильність гіпотези дослідження, а організація навчального процесу за нашою методикою одержала позитивну оцінку учнів, методистів та інженерно-педагогічних працівників. Кількісний аналіз також засвідчив високу ефективність запропонованих змін, пов’язаних з інтеграцією знань учнів ПТНЗ.

Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи показало переваги інтегративного підходу до формування змісту навчального матеріалу. Створення інтегративних систем знань різних рівнів, які на кожному етапі включення менших систем у більші, піддаються перевірці, — один із перспективних шляхів структурування змісту освіти. Побудова і впровадження інтегрованих курсів не шляхом поділу традиційного фактичного матеріалу, а за проблемним принципом, виходячи з цілей освіти (і відповідно до заданої проблематики та тематики змісту навчання), дає можливість за умови збереження основного змісту навчального матеріалу з нормативних курсів підвищити ефективність процесу навчання.

Результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія правильна, мета досягнута, поставлені завдання розв’язані, що дало можливість сформулювати такі висновки:

1. Оновлення стандартів професійної освіти згідно з технологічним та економічним розвитком є актуальним для сфери обслуговування. Важливим інструментом забезпечення якісної професійної підготовки є впровадження інтегративних процесів і їх ефективне використання у формуванні змісту освіти.

На сучасному етапі необхідно формувати нове мислення майбутнього фахівця, основою якого має стати ринкове сприйняття реалій суспільного життя. У процесі вивчення економічних дисциплін розв’язується завдання формування в учнів адекватного економічного мислення, а результатом є економічно обґрунтована практична діяльність. Освоєння учнями соціальних знань дозволяє будувати взаємовідносини з іншими людьми, суспільством, довкіллям та самим собою, тобто визначають їх поведінку в соціумі. Особливо важливі вони для майбутніх фахівців сфери обслуговування.

Соціально-економічні знання трактуємо як систему світоглядних уявлень про сутність соціально-економічних процесів, які сприяють формуванню усвідомленої професійно-економічної поведінки, мислення та взаємовідносин майбутнього фахівця. Педагогічний контекст дає можливість розглядати ці знання як педагогічно адаптовані основи відповідних наук, як єдність відповідних знань, умінь і навичок, як досвід творчої самостійної діяльності емоційно-ціннісного ставлення. Формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів ми розглядаємо в таких аспектах: історичному, загальнонауковому, філософському, соціологічному, економічному, психологічному, педагогічному.

Загальнонауковою базою формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів є системний, структурний, соціокультурний, інформаційний, гуманістичний і компетентісний підходи. Кожний із цих підходів має свої переваги та сфери застосування.

2. Педагогічними умовами формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування є такі: професійна спрямованість соціально-економічних знань на максимальне врахування змісту професійної підготовки і специфіки сфери обслуговування; інтеграція соціально-економічних знань у спеціальному проблемно-інтегративному курсі «Основи соціально-економічних знань», який передбачає як цілісне його вивчення, так і використання окремих тем під час вивчення інших дисциплін; варіативність методик навчання соціально-економічних знань залежно від конкретних умов. Доцільним є впровадження нового виду інтегративних курсів, зокрема: тематично-проблемного інтегрованого курсу. Такий курс суттєво відрізняється від традиційного інтегрованого курсу, що формується як один навчальний предмет та однозначно передбачає вивчення лише в цілісності.

У моделі відображено взаємозв'язок суб'єктивного, об'єктивного та предметного чинників. Під час розробки моделі формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування нами виділено проблемні блоки соціального, економічного й особистісного спрямування. Цілісність формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування забезпечують взаємопов'язані компоненти: мотиваційний, цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний.

• 3. Тематично-проблемний інтегрований курс «Основи соціально-економічних знань» за рахунок зовнішньої інтеграції може викладатися як цілісний навчальний предмет (спецкурс), а за рахунок внутрішньої інтеграції його окремі теми можуть включатися у структуру інших навчальних предметів. Пропонується під час формування соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів обирати один із варіантів: етапна методика викладання факультативного проблемно-тематичного інтегрованого курсу «Основи соціально-економічних знань», конкретні методики на основі окремих тем інтегрованого курсу, соціально-економічний практикум.
• 4. Експериментально перевірено вплив соціально-економічних знань на рівень професійної відповідності учнів ПТНЗ сфери обслуговування. Виявлено, що незначна кількість годин, відведених на їх вивчення, й обмежений вибір дисциплін не дозволяють забезпечити належний рівень соціально-економічної підготовки учнів. Основним шляхом покращення соціально-економічних знань майбутніх фахівців сфери обслуговування є введення інтегрованих соціально-економічних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах.

Під час кoнcтaтувaльнoгo етапу eкcпepимeнту встановлено, що саме учні ПТНЗ розуміють під соціально-економічними знаннями; виявлено основні джерела набуття соціально-економічних знань; визначено чинники, що сприяють пристосуванню до ринкових умов; досліджено мотивацію здобуття учнями соціально-економічних знань; визначено умови, що впливають на формування соціально-економічних знань під час навчання.

Формувальний етап експерименту засвідчив високу ефективність запропонованих змін, пов’язаних із професійним спрямуванням та інтеграцією соціально-економічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування. Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи показало позитивні зрушення як у предметних, так і в особистісних результатах формування соціально-економічних знань. Якісний і кількісний аналіз одержаних даних доводить переваги запропонованих підходів та ефективність моделі формування соціально-економічних знань учнів ПТНЗ сфери обслуговування. Припущення, що реалізація педагогічних умов позитивно впливає на рівень сформованості знань, виявилося правильним.

Результати дослідження можуть бути використані на таких рівнях: Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України під час розробки державних стандартів професійно-технічної освіти; Науково-практичного центру професійно-технічної освіти НАПН України для подальшої розробки методичних матеріалів щодо навчання соціально-економічних дисциплін; професійно-технічних навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців сфери обслуговування; для розробки програм, а також спецкурсів соціальних та економічних дисциплін.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів проблеми формування соціально-економічних знань майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійно-технічних навчальних закладах. Перспективними напрямами подальшого пошуку є дослідження інноваційних технологій формування соціально-економічної компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування.