Висновки. 
Педагогічні основи контролю і оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення проблеми контрольно-оцінювальної діяльності викладачів ВНЗ шляхом виокремлення педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін та розробки й експериментальної перевірки відповідної моделі підготовки.

• 1. Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволило обґрунтувати контроль й оцінювання як окремий вид професійної діяльності викладача, що потребує відповідної підготовки. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури уточнено сутність контрольно-оцінювальної діяльності викладача ВНЗ, що полягає в: аналізі результатів навчально-виховного процесу, виявленні у ньому позитивних сторін і недоліків, порівнянні досягнутих результатів із поставленими цілями та завданнями, оцінюванні отриманих результатів, внесенні необхідних корективів у педагогічний процес. З урахуванням змін, які відбулися у вищих навчальних закладах у зв’язку з запровадженням кредитно-трансферної системи навчання, досліджено та проаналізовано основні функції, принципи, типи, форми і методи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін, які використовують педагоги вищої школи.
• 2. Встановлено, що якість контрольно-оцінювальної діяльності викладачів гуманітарних дисциплін залежить від практичної реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання. Педагогічні основи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін — це комплекс об'єктивних складових елементів контрольно-оцінювальної діяльності, які обумовлюють підвищення якості всього навчального процесу. Виокремлено такі педагогічні основи, як: тенденції Болонського процесу (прозорість навчального процесу та критеріїв оцінювання, використання різноманітних шкал оцінювання, підвищення ролі самостійної роботи студентів); вимоги до контролю (визначення мети контролю, встановлення конкретних, об'єктивних результатів контролю знань, застосування адекватних принципів, типів, форм і методів контролю); сучасні методи контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів з гуманітарних дисциплін (письмові методи, тестові завдання, альтернативні методи оцінювання (написання есе, підготовка портфоліо, експрес опитування, самооцінювання), реалізація рейтингового підходу до контролю й оцінювання студентів за кредитно-трансферною системою організації навчальної діяльності); використання інноваційних технологій навчання (метод кейс-стаді, метод проектів, модульна технологія).
• 3. Успішному здійсненню викладачами контрольно-оцінювальної діяльності передує формування відповідного рівня готовності до неї. Наукову категорію «готовність» розглядаємо як особливий стан, що інтегрує психолого-педагогічну налаштованість до здійснення даного виду діяльності, структуру якого складають мотиваційний, емоційний, когнітивний та операційно-дійовий компоненти. Мотиваційний компонент полягає в наявності у викладача установки на реалізацію контрольно-оцінювальної діяльності, позитивній мотивації. Емоційний передбачає упевненість у собі та уміння регулювати свій емоційний стан. Когнітивний виявляється у рівні теоретико-методологічної підготовки фахівця, його знаннях педагогічних основ контролю й оцінювання. Операційно-дійовий передбачає оволодіння викладачем практичними уміннями, необхідними для реалізації контрольно-оцінювальної діяльності. Охарактеризовано три рівні готовності викладачів ВНЗ до контрольно-оцінювальної діяльності: низький, середній та високий. Високий — характеризується тим, що всі компоненти готовності виявляються яскраво, педагог уміло реалізовує педагогічні основи контролю й оцінювання у практичній діяльності; середній — більшість компонентів готовності до контролю й оцінювання виявляється достатньою мірою; низький рівень передбачає слабкий вияв компонентів готовності до контролю й оцінювання. Результати констатувального етапу дослідження свідчать про недостатній рівень сформованості компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності.
• 4. Розроблено модель підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Основними компонентами моделі є: мета, процес організації підготовки викладачів (зміст, принципи, завдання, засоби, форми й етапи підготовки), компоненти і рівні готовності викладачів, психолого-педагогічні умови та результат підготовки. Розроблено та апробовано систему науково-методичних семінарів, що спрямована на формування відповідної теоретичної бази та практичних умінь викладачів ВНЗ в галузі контролю й оцінювання. Формування у викладачів належного рівня теоретичних знань в галузі основ контролю й оцінювання відбувалося у вигляді проблемних лекцій, а практичні уміння вдосконалювалися у процесі педагогічних тренінгів, що передбачали дискусії, навчальні ігри, проблемні й рольові ситуації.
• 5. Дієвість моделі підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін забезпечувалася сукупністю психолого-педагогічних умов. Під психолого-педагогічними умовами підвищення результативності контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів ми розуміємо поєднання елементів змісту, методів, прийомів, організаційних форм контролю й оцінювання, які позитивно впливають на ефективність і результативність навчально-виховного процесу. До них віднесено: формування позитивної мотиваційної сфери у викладачів гуманітарних дисциплін; стимулювання механізму самовдосконалення та педагогічної рефлексії в галузі контролю й оцінювання; зменшення впливу суб'єктивних факторів на результати контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін; поєднання традиційних та інноваційних методів контролю. Впровадження психолого-педагогічних умов забезпечило сформованість достатнього рівня готовності викладачів ВНЗ до здійснення контрольно-оцінювальної діяльності.
• 6. За результатами формувального експерименту визначено залежність загального рівня готовності викладачів до контролю й оцінювання від практичної реалізації обґрунтованих у дослідженні педагогічних основ. Встановлено ефективність розробленої моделі підготовки викладачів до реалізації педагогічних основ контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів університетів з гуманітарних дисциплін. Зокрема, на початку експерименту лише 6 викладачів (15%) володіли високим рівнем готовності, після проведення дослідження викладачів із високим показником збільшилося вдвічі (30%). Отримані результати в експериментальній групі вважаємо адекватними тому, що: доведено ефективність впровадження запропонованої нами моделі підготовки викладачів; відбулося удосконалення усіх компонентів готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності. У контрольній групі суттєвих результатів не отримано. Математично-статистична обробка результатів, що здійснювалася з використанням t-критерія Стьюдента та коефіцієнта кореляції Браве-Пірсона, підтвердила вірогідність і невипадковість отриманих під час дослідження результатів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів контролю й оцінювання професійної підготовленості з гуманітарних дисциплін студентів університетів. Подальшого вивчення потребують питання: обґрунтування акмеологічних підходів до процесу формування високого рівня готовності викладачів до контрольно-оцінювальної діяльності; використання інформаційних та комп’ютерних технологій у процесі підготовки викладачів до контролю й оцінювання професійної підготовленості студентів.