Анотація. 
Вплив мотивів навчання студентів на формування їх кар'єрних орієнтацій

Автором висвітлено специфіку формування кар'єрних орієнтацій особистості на ранніх етапах її професіоналізації, зокрема під час фахового навчання. Проаналізовано результати емпіричного дослідження навчальних мотивів майбутніх учителів іноземної мови, виявлено переважання професійно орієнтованої мотивації учіння студентів. Пріоритетними кар'єрними орієнтаціями майбутніх педагогів встановлено інтеграцію, автономію та служіння. Кореляційним аналізом зафіксовано стійкі прямі зв'язки між навчальними мотивами та кар'єрними орієнтаціями студентів, а дисперсійний аналіз довів впливовість ряду мотивів учіння майбутніх учителів на формування їх кар'єрних орієнтацій.

Ключові слова: кар'єрні орієнтації; кар'єрна спрямованість; мотив; навчальний мотив; професіоналізація; студенти; фахове навчання.

Вступ

В ускладнених умовах вітчизняного ринку праці зростає роль професійної підготовки фахівців, яка включає в себе розвинену мотивацію, компетентність і самосвідомість. Успішність працевлаштування та професійної адаптації фахівцяпочатківця суттєво залежить від побудованої ним моделі професійного становлення, в тому числі кар'єрного просування. Очевидно, що перспективи розвитку суспільства в цілому суттєво визначаються кар'єрними орієнтаціями молоді, умовами реалізації та розвитку її особистісного і професійного потенціалу. При цьому усвідомлене планування фахової кар'єри стає психологічною базою для самореалізації особистості як суб'єкта професійної діяльності.

Проблема становлення кар'єрних орієнтацій особистості як фактору успішності її професіоналізації потрапила у фокус наукового дослідження ряду зарубіжних вчених, зокрема Д. М. Каммероу, Д. Е. С’юпера, О. М. Полянської, Л. Г Почебут, Е. Х. Шейна, Д. Л. Голланда, В. О. Чикер), а також вітчизняних — І. О. Бондаревської, Д. В. Жуїної, Р. В. Каламаж, Л. М. Карамушки, А. В. Козіної, А. О. Олійник, І. Р. Петровської, А. П. Поплавської, В. П. Чернявської тощо. В роботах цих науковців висвітлено питання змісту та різновидів кар'єрних орієнтацій, розкрито специфіку їх становлення в певних вікових (старшокласники, студенти) і професійних групах (психологи, менеджери, військовослужбовці). Вченими також сформульовано психолого-педагогічні умови оптимізації кар'єрних орієнтацій під час професійного самовизначення та навчання на підґрунті виокремлення внутрішніх і зовнішніх факторів становлення. Водночас недостатньо дослідженою є проблема впливу окремих чинників на формування кар'єрних орієнтацій як цілеспрямованого процесу. Зокрема залишається відкритим питання взаємодії навчальних мотивів і кар'єрних орієнтацій студентів, важливість якого зумовлюється потребами оптимізації професіоналізації особистості на етапі її фахового навчання.

Засвоюючи зміст професійної діяльності, студенти уточнюють свої уявлення про її можливості, норми, цінності, моделюють майбутній фаховий простір і сферу самореалізації. Під час фахового навчання особистість вивчає свої потенційні можливості як суб'єкта праці, засвоює об'єктивні критерії професійного розвитку та співвідносить їх з власними цілями й очікуваннями щодо фахової діяльності, в наслідок чого формує загальну кар'єрну орієнтацію — пріоритетний напрям професійного просування (академічна, управлінська чи підприємницька кар'єра і т. п.). При цьому студент мусить зважати на об'єктивні показники професійної діяльності та співвідносити їх з власним, суб'єктивним баченням фахової кар'єри. Зафіксована нами суперечність подібного роду щодо студентів напряму підготовки «Філологія (іноземна)» стала приводом для проведення емпіричного дослідження їх навчальних мотивів і кар'єрних орієнтацій.

Метою статті є висвітлення й аналіз результатів вивчення впливу навчальних мотивів майбутніх учителів на формування їх кар'єрних орієнтацій. Дослідження вищезазначеної проблеми відбувалось на базі Київського університету імені Бориса Грінченка зі студентами 2 курсу (загальна вибірка становить 87 осіб) із застосуванням методів опитування, визначення середніх значень, ранжування, кореляційного, факторного та дисперсійного аналізу.