Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Оцінка показників кредитної діяльності

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

З табл. 2.7. видно, що питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі позикової заборгованості банку зменшилася з 15,4% до 6,5% за 2008 рік, та на 2% за 2009 рік. Абсолютне скорочення простроченої кредитної заборгованості становило: у 2008 році — 1 735 966 тис. грн., у 2009 році — 1 468 597 тис. грн. Обсяги та питома вага прострочених кредитів із затримкою платежу до місяця мають… Читати ще >

Оцінка показників кредитної діяльності (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зміст

Вступ

1 Аналіз показників кредитної діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк»

2 Оцінка кредитоспроможності підприємства на прикладі ВАТ «Конструкція»

3 Оцінка кредитоспроможності приватних осіб

Висновки

Література

Додаток А Баланс ПАТ КБ «ПриватБанк» на 31.12.2008 р.

Додаток Б Звіт про фінансові результати ПАТ КБ «ПриватБанк» на 31.12.2008 р.

Додаток В Баланс ПАТ КБ «ПриватБанк» на 31.12.2009 р.

Додаток Г Звіт про фінансові результати ПАТ КБ «ПриватБанк» на 31.12.2009 р.

Додаток Д Баланс ВАТ «Конструкція» на 31.12.2008 р.

Додаток Е Звіт про фінансові результати ВАТ «Конструкція» на 31.12.2008 р.

Додаток Ж Баланс ВАТ «Конструкція» на 31.12.2009 р.

Додаток З Звіт про фінансові результати ВАТ «Конструкція» на 31.12.2009 р.

Вступ Ефективне кредитування на сьогоднішній день — це одне з найважливіших завдань банківської системи України. Кожній фінансово-кредитній установі саме кредитні операції приносять найбільші доходи і від того, наскільки правильно будуть обрані методи і дотримані умови кредитування, в значній мірі, залежить результат кредитної операції.

Метою курсової роботи є розробка пропозицій щодо покращення показників кредитної політики комерційного банку.

Для досягнення мети в роботі вирішено наступні завдання:

в) проаналізовано діючу практику кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк» та оцінено якість його кредитного портфеля;

г) розглянуто внутрішньобанківську методику оцінки кредитоспроможності позичальників — юридичних та фізичних осіб;

д) визначено напрямки підвищення ефективності банківського кредитування та надано оцінку можливостям подальшого розвитку вітчизняних способів надання позичок;

Об'єктом курсової роботи є оцінка показників кредитної діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк».

Предметом курсової роботи процес розробки напрямків щодо покращення показників кредитної діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відомий ланцюжок зв’язаних подій: чим менше ризикує банк при наданні кредиту, тим менше відсоткова ставка, пропонована цим банком; чим менше відсоткова ставка, тим більше клієнтів звернеться саме в цей банк; чим більше клієнтів звернеться в банк, тим більший прибуток він одержить. І це — одна з основних ідей комерційної діяльності. Ризик, пов’язаний з неповерненням суми основного боргу і відсотків, можна значно знизити, маючи інформацію про те, чи виплатить позичальник гроші чи ні. Тому більшу частину було присвячено одному з ключових моментів в кредитуванні — визначенню кредитоспроможності потенційних позичальників. Оцінку кредитоспроможності юридичної особи було проведено на прикладі ВАТ «Конструкція», а кредитоспроможність фізичної особи було визначено за анкетними даними двох позичальників банку. Крім того, отримані результати з кредитоспроможності фізичних осіб було порівняно з результатами інших методик, зокрема з результатами оцінки кредитоспроможності фізичних осіб за методом Дюрана та за методом коефіцієнтів.

Інформаційною базою проведеного дослідження є матеріали періодичної літератури з питань банківської справи, державної та відомчої статистики, дані звітності, досвід роботи банків, дані спеціальних економічних досліджень та наукова література.

1. Аналіз показників кредитної діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк»

Аналіз кредитної діяльності банку доцільно починати з визначення місця, яке посідають кредитні операції в загальному обсязі активів банку, тобто необхідно дати загальну оцінку масштабів кредитної діяльності. Для цього розраховується коефіцієнт частки кредитів у загальних активах банку за формулою:

.

Цей показник може бути розрахований як у цілому за аналізований період, так і на якусь певну дату, тобто на початок, чи кінець періоду. Він показує частку кредитних операцій у загальних активах банку і характеризує кредитну активність банку. Банк, який занадто перевантажений позиками, має високий коефіцієнт частки позик у загальних активах — понад 65%.

Кредитна активність ПАТ КБ «ПриватБанк» наведена в табл. 1.

Таблиця 1 — Аналіз масштабів кредитної діяльності банку

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення

2007 — 2008 роки

2008 — 2009 роки

абсолютне

відноcне,%

(темпи приросту)

абсолютне

відноcне,%

(темпи приросту)

1. Кредитні вкладення, тис.грн.

70,1

— 4 210 028

— 6,4

2. Загальні активи, тис. грн.

47,0

7,4

3. Питома вага кредитів у загальних активах, %

71,0

82,1

71,6

15,7

— 11

— 12,8

Частка кредитних операцій на кінець 2009 року становила 71,6%, а на кінець 2008 року — 82,1%, тобто зменшилася на 11 процентних пунктів і наблизилася до рівня 2007 року, коли питома вага кредитів у загальних активах становила 71%. Оскільки коефіцієнт досить високий, то це означає, що діяльність банку, можливо, недостатньо диверсифікована, що, у свою чергу, підвищує ризик у разі погіршення кредитного портфеля. А отже, зменшення показника є позитивним фактором.

Наступним етапом аналізу кредитних операцій є визначення темпів зростання (приросту) чи зниження позикової діяльності банку. Темп зростання визначається як співвідношення суми кредитних вкладень на кінець звітного періоду та суми на початок періоду:

Темп приросту кредитних вкладень розраховується за формулою:

В аналізованому банку (табл. 1) загальний абсолютний приріст позикових коштів в 2008 році становив 27 121 850 тис. грн. При цьому кредитні вкладення збільшилися майже в 2 рази за рік, а темп їх приросту становив 70,1%. В 2009 році при збільшенні активів на 5 900 666 тис. грн. (темп приросту 7,4%) кредитні вкладення зменшились на 4 210 028 тис. грн., або на 6,4%.

В таблиці 2 розглянемо рух кредитів банку. Це дозволить розрахувати наступні показники динаміки та оборотності кредитних вкладень (табл. 3):

а) процент надання кредитів (Кнад):

де Кн — кредити, надані протягом звітного періоду;

К1 — кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду.

б) відсоток погашення кредитів (Кпог):

де Кп — сума погашених у звітному періоді позик;

К0 — кредиторська заборгованість на початок звітного періоду.

в) коефіцієнт співвідношення дебетових та кредитових оборотів за позиковими рахунками (Кспів):

Таблиця 2 — Рух кредитів у банку, тис. грн.

Рух позик

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1 Залишок заборгованості на початок періоду всього

(у тому числі прострочена заборгованість), тис грн. — К0

2 Кредити, надані у звітному періоді (дебетовий оборот

за позиковими рахунками), тис. грн. — Кн

3 Погашено кредитів у звітному періоді (кредитовий

оборот за позиковими рахунками), тис. грн. — Кп

4 Залишок заборгованості на кінець звітного періоду,

тис. грн. — К1

Дані таблиці свідчать, що в аналізованому банку залишок позикової заборгованості станом на 31.12.2009 року в 6,4 рази перевищує розмір щойно виданих кредитів, що негативно характеризує діяльність банку.

Надані протягом 2009 року кредити відносно залишку позикової заборгованості на кінець періоду становили 15,6%, що на 38,6% менше, ніж в 2008 році (табл. 2.3), що говорить про значне обмеження комерційним банком розміру щойно виданих кредитів.

Таблиця 3 — Показники динаміки та оборотності кредитних вкладень

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Зміна

2007;2008 рр.

2008;2009 рр.

1. Кнад

48,4

54,1

15,6

5,7

— 38,6

2. Кпог

12,9

11,5

18,3

— 1,5

6,9

3. Кспів

3,3

4,2

0,7

0,9

— 3,5

За коефіцієнтом надання позик також можна дізнатися, скільки кредитів залишилося непогашеними з виданих у минулому звітному періоді. Так процент перехідних залишків на кінець 2007 року становив 51,6%, на кінець 2008 — 45,9% а на 31.12.2009 року — 84,4% (15,6% - 100%), що є свід-ченням наявності величезної проблеми погашення кредитів, виданих у попередніх періодах.

Коефіцієнт погашення кредитів також є недостатнім: тільки 12,9% кредитів було погашено від суми кредитної заборгованості у 2007 році, 11,5 — у 2008, 18,3 — у 2009 році. Незначний відсоток погашення позик відносно виданих кредитів у минулому може бути обумовлений недостатньою оборотністю позик, або великим терміном, на який видавалися позики.

Динаміку зміни цих двох показників динаміки представимо на рис.1

кредитний кредитоспроможність баланс звіт

Рисунок 1 — Зміна показників динаміки кредитних вкладень,%

З коефіцієнту співвідношення дебетових та кредитових оборотів за позиковими рахунками доцільно починати аналіз оборотності позик В аналізованому банку дебетовий оборот перевищував кредитовий у 3,3 рази у 2007 році, у 4,2 рази у 2008, проте в 2009 році навпаки, кредитовий оборот перевищив дебетовий в 1,4 рази. Якщо дебетовий оборот значно перевищує кредитовий, то це свідчить про небезпечну політику банку з нарощування видачі позик в умовах несвоєчасного їх повернення. Якщо така тенденція спостерігається протягом кількох років, це неминуче приведе банк до значних фінансових труднощів, і політику в галузі кредитної діяльності доведеться докорінно змінювати, що й сталося в 2009 році.

Поняття оборотності позик базується на загальному понятті оборотності оборотних коштів, яке розраховується як відношення виручки від реалізації (оборот за певний період) до середніх залишків оборотних коштів.

Кредитний оборот оцінюється за якийсь певний період, а залишки позик фіксуються на певну дату. Для порівнянності розраховуються середні залишки позик за формулою простої арифметичної:

де — середній залишок заборгованості за позиками;

Ппоч, Пкін — залишок заборгованості за позиками відповідно на початок та кінець періоду.

(38 703 253 + 65 825 103)/2 = 52 264 178 (тис. грн.);

(65 825 103 + 61 615 075)/2 = 63 720 089 (тис. грн.).

Оборотність позик аналізується за допомогою таких показників:

а) швидкість обертання позики, або кількість оборотів кредитних коштів (N). Даний показник характеризує, скільки оборотів здійснюють кредити за аналізований період. При цьому оборот з повернення являє собою суму погашених позик або дохід від реалізації кредитів (разом із процентами):

б) тривалість одного обороту в днях:

де t — тривалість одного обороту в днях;

D кількість днів в аналізованому періоді;

П середній залишок позики;

Ок кредитний оборот (дохід від кредитної операції).

Наведений показник демонструє, за скільки днів позики проходять повний оборот. Ці два показники перебувають в оберненій залежності — із зростанням швидкості обороту тривалість одного обороту позики зменшується. Унаслідок підвищення швидкості обороту позик з нього вивільняються кредитні ресурси, які, у свою чергу, можуть бути залучені в інші активні операції банку та приносити додатковий прибуток.

Додаткове звільнення кредитних ресурсів або, навпаки, додаткове їх залучення розраховується за формулою:

Тобто різниця в тривалості одного обороту помножується на базисний одноденний оборот позик. У свою чергу, на розмір кредитного обороту впливають такі фактори, як розмір процентної ставки, обсяг кредитних вкладень, неповернення позик або несвоєчасне повернення позик тощо.

Розглянемо методику розрахунку цих показників в таблиці 4.

Таблиця 4 — Аналіз оборотності позик, тис. грн.

Показники

2008 рік

2009 рік

Відхилення

абсолютне

відносне, %

1. Середній залишок кредитних вкладень

21,9

2. Оборот з погашення кредитів

62,2

3. Кількість оборотів за період

0,16

0,22

0,05

33,07

4. Тривалість одного обороту, днів

— 557

— 25

5. Одноденний кредитний оборот

23 326,3

37 843,6

14 517,3

62,2

6. Додаткове звільнення (залучення) кредитних ресурсів

Х

— 12 987 967,4

Х

Х

Як видно з даних табл. 2.4, кількість оборотів позикових коштів у 2009 році порівняно з попереднім періодом збільшилася з 0,16 рази на рік до 0,22 рази, тобто тривалість одного обороту позик у 2008 році становила 2241 дні, а в 2009 — 1684 днів.

Скорочення тривалості одного обороту на 557 днів було обумовлене такими факторами:

а) збільшення середніх кредитних залишків на 11 455 911 тис. грн. підвищило тривалість одного обороту на 491 днів:

б) збільшення доходу від кредитних операцій скоротило тривалість одного обороту на 1048 днів:

Як свідчать наведені розрахунки, найбільший вплив на скорочення тривалості обороту мало збільшення обороту з погашення кредитів (-1048 днів). Негативно вплинуло на тривалість одного обороту збільшення середніх кредитних залишків (+498 днів), що може бути обумовлено, по-перше, погіршенням погашення позик та, по-друге, розширенням кредитної діяльності за недосконалого контролю за станом їх повернення. Зміна обсягів виданих кредитів залежить від попиту на кредитні ресурси, ефективності управління активами банку, від активності депозитної політики банку. Тобто даний показник частково не залежить від зусиль самого банку. Внутрішні чинники (ризик позики, її забезпечення, розмір та термін погашення тощо) менше впливають на зміну середньої процентної ставки, але теж мають місце. Додаткове умовне звільнення кредитних коштів унаслідок скорочення тривалості одного обороту на 557 днів становило 12 987 967,4 тис. грн. (-557 * 23 326,3).

Однією з головних проблем кредитної діяльності банків у сучасних умовах є несвоєчасне погашення наданих позик. Аналіз погашення позик проводиться за обсягом прострочених позик, переоформлених кредитів, резервів на покриття сумнівних боргів за кредитами та фактами списання безнадійних позик. Структура «кредитного портфеля» банку може вважатися задовільною у тому разі, якщо питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних до повернення, прострочених і пролонгованих становить не більше 30%. За вищої частки «проблемних» кредитів кредитна діяльність банку оцінюється як «ризикована».

За фінансовою дисципліною позичальника виділяють такі групи кредитів: стандартні, пролонговані, прострочені, безнадійні. Стандартні — це кредити, за якими проценти та сума основного боргу сплачуються вчасно, без про строчки платежу. Пролонговані — це кредити стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін. Прострочені кредити — це кредити, щодо яких строк погашення, установлений кредитним договором, минув, а позикові кошти не повернені позичальником.

Аналіз стану погашення кредитів проводиться за допомогою табл. 2.5. дані наведені в таблиці без урахування резервів.

Таблиця 5 — Аналіз погашення наданих позик, тис. грн.

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення

сума

%

сума

%

сума

%

2007 — 2008 рр.

2008 — 2009 рр.

сума

%

сума

%

Кредити надані, у т. ч.:

;

;

стандартні

79,3

86,7

77,6

7,4

— 6 337 469

— 9,1

пролонговані

2,2

2,9

7,9

0,7

5,1

прострочені

15,4

6,5

4,5

— 1 735 966

— 8,9

— 1 468 597

— 2,0

безнадійні

3,2

4,0

10,0

0,8

6,0

Як видно з даних табл. 2.5, погашення наданих позик за 2008 рік покращилося, а у 2009 році порівняно з попереднім періодом погіршилося. Так, частка «проблемних» позик (пролонгованих, прострочених та безнадійних) зросла протягом звітного періоду з 13,3 до 22,4%, тобто на 9,1%. При цьому вищими темпами зростала частка безнадійних кредитів (+6%) та пролонгованих кредитів (+5,1%). Абсолютний приріст знецінених кредитів становив 4 553 218 тис. грн., а пролонгованих кредитів — 3 812 433 тис. грн. Позитивним моментом є скорочення прострочених кредитів, проте темпи їх зменшення також скоротилися порівняно з 2008 роком, а збільшення питомої ваги пролонгованих позик у 2009 році порівняно з часткою прострочених позик може свідчити про приховування фактів неповернення позик пролонгацією.

Структуру кредитного портфеля банку за кредитною якістю представимо на рис. 2.2

При відображенні структури кредитного портфеля в таблиці 2.5 було визначено показник оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредитного ризику — коефіцієнт прострочених позик (Кп.п):

де Ппростр — сума позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу;

П — загальний обсяг позик.

Рисунок 2 — Структура кредитного портфеля за якістю по роках

Зменшення значення коефіцієнту прострочених позик, з 15,4% до 6,5% за 2008 рік та з 6,5% до 4,5% за 2009 рік, свідчить про покращення кредитної діяльності банку.

Залишки заборгованості за поточними позиками аналізують за термінами погашення. За строком використання позики поділяються на: строкові та безстрокові (до запитання). Строкові позики у свою чергу вони бувають короткострокові (терміном до одного року), середньострокові (терміном від одного до трьох років), довгострокові (терміном понад три роки).

Короткострокові кредити можуть надаватися банком у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів, об'єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше, і видаються строком понад три роки.

Слід відзначити, що у плані рахунків банку є лише рахунки для короткострокових та довгострокових кредитів, а середньострокові відносять до групи довгострокових кредитів.

Кредити до запитання (безстрокові) — це кредити, які видаються на невизначений термін і які на вимогу кредитодавця мають бути погашені у визначений ним час. Якщо кредитодавець не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений самостійно.

Розглянемо структуру кредитів, що склалася за строками використання (табл. 6).

Таблиця 6 — Залишки кредитної заборгованості за термінами погашення, тис. грн.

Термін використання

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення абсолютне

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

1 Короткострокові,

у тому числі

48,1

64,5

79,9

16,4

15,4

на вимогу та до 1 місяця

8,9

10,2

26,0

1,3

15,9

від 1 до 3 місяців

3,2

11,6

11,5

8,4

— 563 765

— 0,1

від 3 до 12 місяців

36,0

42,7

42,3

6,6

— 2 032 141

— 0,4

2. Довгострокові,

у тому числі

51,9

35,5

20,1

— 16,4

— 10 959 814

— 15,4

від 1 до 5 років

36,3

25,9

13,8

— 10,4

— 8 498 695

— 12,0

понад 5 років

15,6

9,6

6,3

— 6,0

— 2 461 119

— 3,3

Разом

— 4 210 029

Дані табл. 6 свідчать, що найбільша частина кредитної заборгованості має тривалість від трьох до дванадцяти місяців (42,3% на кінець 2009 року), 26% кожної заборгованості — тривалістю до одного місяця, більше одного року має тільки 20,1% позикових зобов’язань, тоді як в минулому році їх питома вага була 35,5%, а в 2007 році довгострокові позики становили більше половини загальної заборгованості, а отже у період з 2007 по 2009 рік значно зросла питома вага короткострокових кредитів у портфелі банку і відповідно зменшилась питома вага довгострокових: на 16,4% у 2008 році та на 15,4% у 2009 році. Це відбулося переважно через збільшення частки кредитів на вимогу та до 1 місяця (на 1,3% у 2008 році та на 15,9% у 2009 році).

У структурі довгострокових кредитів найбільша частка кредитів терміном використання від одного до п’яти років, така ж тенденція спостерігалась і в минулих періодах (рис. 3).

Рисунок 3 — Структура стандартних кредитів по строках погашення,%

Тобто в аналізованому періоді має місце покращення показників за рахунок скорочення тривалості поточної заборгованості. Такі зміни в структурі кредитного портфеля з огляду на строк використання цілком закономірні, бо банк здебільшого почав видавати кредити, спрямовані на торговельно-посередницькі цілі, які не потребують ресурсів на великий термін. З огляду на стан погашення позик більш обережна політика банку стосовно довгострокових кредитів як найбільш ризикованих цілком виправдана.

Найбільшу увагу у процесі аналізу погашення позик слід приділяти такій групі кредитів, як «прострочені». Обсяг та тривалість простроченої заборгованості аналізуються залежно від терміну її виникнення та частки кожної групи в загальній сумі прострочених кредитів. ПАТ КБ «ПриватБанк» прострочені кредити групує за термінами прострочення: від 1 до 30 днів; від 31 до 90 днів; від 91 до 180 днів; понад 181 день. Збільшення частки прострочених кредитів понад 181 день свідчить про підвищення вірогідності втрати цих коштів.

Аналіз простроченої кредитної заборгованості за строками її виникнення проведемо в таблиці 7.

Таблиця 7 — Аналіз простроченої кредитної заборгованості, тис. грн.

Види заборгованості

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення

сума,

тис. грн.

%

сума,

тис. грн.

%

сума,

тис. грн.

%

2007 — 2008 рр.

2008 — 2009 рр.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1 Кредити надані, всього

2 Прострочені кредити, всього

15,4

6,5

4,5

— 1 735 966

— 8,9

— 1 468 597

— 2,0

У тому числі:

Із затримкою платежу до 31 днів

13,8

5,2

3,5

— 2 016 878

— 8,6

— 1 265 237

— 1,7

Із затримкою платежу від 32 до 92 днів

1,5

1,3

1,0

— 0,3

— 203 360

— 0,3

З табл. 2.7. видно, що питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі позикової заборгованості банку зменшилася з 15,4% до 6,5% за 2008 рік, та на 2% за 2009 рік. Абсолютне скорочення простроченої кредитної заборгованості становило: у 2008 році - 1 735 966 тис. грн., у 2009 році - 1 468 597 тис. грн. Обсяги та питома вага прострочених кредитів із затримкою платежу до місяця мають аналогічну тенденцію до скорочення: за 2008 рік питома вага зменшилася на 8,6% або 2 016 878 тис. грн.; за 2009 — на 1,7% або 1 265 237 тис. грн. питома вага прострочених кредитів із затримкою платежу від 32 до 92 днів в загальному обсязі простроченої заборгованості незначна та також зменшується. Отже структура прострочених кредитів за строками виникнення заборгованості покращилася. Позитивною характеристикою є також відсутність частки прострочених кредитів понад 181 день.

З метою недопущення виникнення простроченої заборгованості банки повинні проводити оперативний аналіз поточної (непростроченої) заборгованості. Контроль за термінами погашення позик ведеться в розрізі окремих позичальників за їх кредитними справами.

Контроль та оперативність при стягненні боргу передбачає обов’язок банку підтримувати з позичальником контакти протягом усього терміну користування позикою. Банк повинен уважно стежити за станом справ у клієнта і в разі виникнення у нього проблемних ситуацій, які можуть привести до несплати боргу, вжити відповідних заходів до захисту своїх інтересів.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, може бути промисловим (пов'язаний з імовірністю спаду виробництва або попиту на продукцію певної галузі); ризик, обумовлений невиконанням з певних причин договірних умов; ризик, пов’язаний з трансформацією видів ресурсів (найчастіше за строком), та ризик форс-мажорних обставин.

Основними способами управління кредитним ризиком, якими користується ПАТ КБ «ПриватБанк» є: резервування, лімітування, диверсифікація та прийняття забезпечення.

Формування резерву на покриття можливих збитків за кредитами проводиться у відповідності з вимогами Постанови Правління НБУ від 06.07.2000р. № 279 з останніми змінами та доповненнями і розробленого на його основі внутрішньобанківського Положення. Резерв формується банком у валюті активу, витрати на формування резерву банк визнає в гривневім еквіваленті за офіційним курсом на дату формування. Розмір резерву по кожній конкретній кредитній операції дорівнює чистому кредитному ризику, помноженому на відповідну норму резервування в залежності від рейтингу цієї операції.

При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику по кожній кредитній операції окремо зменшується на вартість прийнятого забезпечення. Вартість забезпечення зважується на відповідний коефіцієнт у залежності від виду забезпечення і від рейтингу кредитної операції. Оцінка обслуговування боргу здійснюється щомісячно.

Крім того, в 2007 р. банк почав формувати резерви під портфель однорідних споживчих кредитів. Резерви визначаються банком щомісяця залежно від кількості днів прострочення основного боргу та/або відсотків/комісій за ним.

Обсяги фактично сформованого резерву під заборгованість за кредитами, факти списання безнадійних позик за рахунок резерву на покриття втрат від кредитів та питома вага списання кредитів у загальному обсязі прострочених позик, частку списаних кредитів у загальному обсязі позик та питому вагу цих кредитів у сумі створеного резерву необхідні для подальшого аналізу погашення позик та представлені в таблиці 2.8. За їх допомогою визначають ступінь захищеності кредитного портфеля від можливих втрат, яка оцінюється за допомогою коефіцієнтів:

а) коефіцієнт захищеності позик (Кзах):

де Рзб — резерв покриття збитків за позиками.

б) коефіцієнт покриття збитків за позиками (Кп.зб):

де Пзб — збиткові позики.

в) коефіцієнт покриття позик капіталом (Кз.к) указує на те, яка частина кредитного портфеля фінансується за рахунок власного капіталу:

де ВК — власний капітал банку.

Таблиця 8 — Аналіз сформованих резервів та списаних кредитів

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення

07 — 08 рр.

08 — 09 рр.

1 Кредити надані, всього

— 4 210 028

2 У тому числі збиткові:

— 109 941

— прострочені та сумнівні до

повернення кредити;

— 122 915

— безнадійна заборгованість списана

за рахунок резерву.

62 412

3 Резерв під знецінення кредитів

4 Питома вага списаних кредитів,%:

— у загальному обсязі позик (Кзб.);

0,13

0,09

0,50

— 0,03

0,40

— у сумі прострочених та сумнівних

до повернення кредитів;

0,62

0,80

2,83

0,18

2,03

— у резерві.

1,26

0,73

2,30

— 0,53

1,57

5 Власний капітал банку

6 Коефіцієнт захищеності позик (Кзах)

10,17

13,08

21,71

2,90

8,63

7 Коефіцієнт покриття збитків за

позиками (Кп.зб)

49,42

109,57

119,59

60,15

10,02

8 Коефіцієнт покриття позик власним

капіталом (Кз.к)

13,92

12,45

16,67

— 1,47

4,22

З табл. 8 видно, що банк списує безнадійні позики за рахунок резерву на покриття втрат від кредитних ризиків. Проте частка списаної позикової заборгованості не мала істотного впливу на підвищення якості кредитного портфеля.

У період з 2007 по 2008 рік обсяг списаних кредитів збільшився на 12 974 тис. грн., а у період з 2008 по 2009 рік — на 245 164 тис. грн. Питома вага списаних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів не мала істотних змін у 2008 році, а в 2009 році збільшилася на 0,4%. Дані таблиці показують, що в аналізованому банку створено достатній резерв на покриття можливих втрат від неповернення кредитів — сума списаних (збиткових) кредитів була в межах створеного резерву і становила лише 2,3% від його розміру. Збільшення ж у 2009 році частки списаних кредитів з суми прострочених та сумнівних до повернення кредитів може розцінюватись як погіршення роботи працівників банку щодо повернення проблемних позик.

Станом на кінець дня 31.12.2008 р. обсяг фактично сформованого резерву під заборгованість за кредитами збільшився порівняно з минулим роком на 4 670 588 тис. грн. та склав 8 607 244 тис. грн., тобто коефіцієнт захищеності позик становив 13,08% від загальної заборгованості за кредитними операціями. Станом на кінець дня 31.12.2009 р. обсяг фактично сформованого резерву під заборгованість за кредитами становить 13 376 837 тис. грн., а коефіцієнт захищеності позик складає 21,71%, що на 8,63% більше, ніж в 2008 році.

Коефіцієнт покриття збитків за позиками та коефіцієнт покриття позик власним капіталом у 2009 році також зросли, що свідчить про посилення захищеності кредитів на 10,02%, з них власним капіталом — на 4,22%.

В таблиці 2.8 при визначенні питомої ваги списаних кредитів у загальному обсязі позик було також визначено наступний показник оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредитного ризику — коефіцієнт збитковості позик (Кзб):

де Зп — збитки за позиками, отримані за аналізований період.

Значення цього показника невелике, проте його зростання на 0,4% у 2009 році свідчить про погіршення політики дотримання допустимого рівня збитку.

Для обмеження ризиків, що приймаються банком, при проведенні активних операцій в Банку діє система лімітування повноважень. Ліміти повноважень встановлюються централізовані відповідно до ієрархії системи. Встановлення лімітів повноважень першим особам, проводиться централізовано Департаментом контролю ризиків i затверджується наказом по банку, з оформленням доручення на ухвалення рішень. Величина лімітів повноважень керівників коливається в межах від 50 тис. дол. до 300 тис. дол.

Якщо сума кредиту не перевищує встановлений ліміт повноважень керівника, то рішення на видачу кредиту ухвалюється на Кредитному Комітеті. У разі перевищення ліміту повноважень керівника регіонального підрозділу дозвіл на видачу кредиту видається Головним Офісом.

Операції, що не проходять бек-офісний контроль, контролюються на рівні IT-системи. По роздрібних кредитах, що надаються в точках продажів, операції авторизується на рівні кредитного центру i центра рішень напряму Кредитні картки відповідно до лімітів. Управління кредитним ризиком підкріплюється автоматичним запитом до бази кредитних історій клієнтів.

Ліміти на проведення активних операцій встановлюються банком в межах виконання нормативних вимог НБУ.

Значення нормативу максимального кредитного ризику на одного позичальника (Н7) не повинно перевищувати 25%. Якщо сума на одного контрагента перевищує 10% власних коштів банку, то такий кредит вважається «великим». Загальний залишок заборгованості за всіма великими кредитами, виданими банком з урахуванням позабалансових зобов’язань, не повинен перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку. Це співвідношення контролюється за допомогою нормативу великих кредитних ризиків (Н8). Якщо сума всіх великих кредитів перевищує восьмикратний розмір власних коштів не більше ніж на 50%, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16%), а якщо більш ніж на 50%, потроюються (24%). Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) не повинен перевищувати 5% статутного фонду банку, а норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) повинен становити не більше 30% статутного фонду банку.

Надану банком інформацію стосовно виконання описаних нормативів зведемо в таблицю 2.9.

Таблиця 9 — Виконання нормативних вимог НБУ

Показники

Нормативне значення

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення

2007 — 2008 рр.

2008 — 2009 рр.

Н7

не більше 25%

;

24,77

23,69

;

— 1,08

Н8

не більше 800%

;

299,4

298,34

;

— 1,06

Н9

не більше 5%

4,88

4,65

2,17

— 0,23

— 2,48

Н10

не більше 30%

26,21

27,4

12,38

1,19

— 15,02

Аналіз наданої Банком інформації свідчить, що аналізований банк дотримується всіх нормативних значень, операції з інсайдерами та пов’язаними особами проводилась на звичайних умовах та не мали суттєвого впливу на фінансові результати банку.

Рівень можливих і реальних втрат від неповернених кредитів може бути успішно зменшений за рахунок залучення великої кількості незалежних один від одного позичальників на різних умовах платності, строковості, галузевих ознак, циклічності обороту і т.д. Збалансований таким чином кредитний портфель є диверсифікованим.

Диверсифікація позик як засіб захисту від кредитного ризику буває портфельною, географічною та галузевою. Портфельна диверсифікація являє собою розподіл позикових грошових коштів між різними суб'єктами (юридичними та фізич-ними особами). Чим більшій кількості позичальників буде надано для тимчасового використання позиковий капітал конкретного банку, за інших рівних умов, тим меншим буде ступінь ризику неповернення боргу, оскільки ймовірність банкрутства багатьох позичальників значно нижча ймовірності банкрутства одного чи кількох позичальників. Географічна диверсифікація досягається за рахунок лімітування операцій в розрізі областей України.

Проаналізуємо структуру кредитного портфелю залежно від виду позичальника (табл. 10):

Таблиця 10 — Аналіз структури кредитного портфеля за видами позичальників

Найменування статті

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення абсолютне

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

Кредити юр. особам

54,9

63,4

72,3

8,5

8,9

Кредити за операціями репо

0,0

0,0

0,1

— 2313

0,0

0,1

Кредити підприємцям

1,3

0,8

0,5

— 9113

— 0,6

— 169 122

— 0,2

Іпотечні кредити фіз. осіб

6,9

5,4

4,0

— 1,5

— 1 033 264

— 1,4

Споживчі

кредити

12,1

10,3

9,1

— 1,8

— 870 213

— 1,2

Інші кредити фіз. особам

24,7

20,1

14,0

— 4,6

— 4 458 576

— 6,1

Усього

кредитів

;

;

Як свідчать дані табл. 10 скоротилися обсяги кредитів, наданих фізичним особам за всіма категоріями позичальників, в свою чергу збільшилися обсяги кредитів, наданих юридичним особам.

Сама по собі портфельна диверсифікація кредитів за окремими контрагентами не приведе до зниження ризику. Тут важливо суворо дотримуватись галузевої диверсифікації: не надавати кредит кільком підприємствам однієї галузі, оскільки погіршення становища в цілому по галузі тільки посилює ймовірність банкрутства; не надавати кредит підприємствам різних галузей, але пов’язаних одне з одним технологічним процесом (наприклад, виробництво цукрового буряку, заводи з перероблення цукрового буряку, кондитерська промисловість, реалізація продукції); піддавати детальному аналізу техніко-економічне обґрунтування на кредит (розрахунок окупності кредитних вкладень). Для зниження кредитного ризику також необхідно враховувати вплив географічної диверсифікації, яка являє собою розподілення кредитів у різних географічних зонах. Контроль за дотриманням цих принципів зниження кредитного ризику здійснюється за допомогою подальшого аналізу структури кредитного портфеля.

Аналіз галузевої структури кредитів дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою (табл. 11). Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства.

Таблиця 11 — Структура кредитного портфеля за галузевою ознакою

Галузь

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення абсолютне

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

Органи держ. управління

0,07

0,1

0,2

— 13 360

— 0,1

0,1

Виробництво

9,45

10,4

3,7

6,9

— 4 964 553

— 6,7

Нерухомість

9,45

4,7

3,4

1,9

— 1 011 233

— 1,4

Торгівля

14,8

24,1

44,5

16,2

20,4

Сільське

господарство

2,63

2,9

3,5

2,2

0,6

Кредити фіз. особам

45,06

36,6

27,1

— 32,9

— 6 922 883

— 9,5

Інші

18,54

21,2

17,7

5,8

— 2 493 652

— 3,5

Усього:

Як видно з даних табл. 11, у 2008 році порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась — збільшилася частка кредитних вкладень у промисловість, торгівлю та кредити, що надані фізичним особам, проте скоротилися обсяги кредитування сільського господарства та нерухомості. Наглядно зміни в структурі кредитного портфеля за галузевою ознакою представимо на рис. 4.

Рисунок 4 — Структура кредитного портфеля за галузевою ознакою

В 2009 році банк визначається нераціональною структурою кредитних вкладень, основна їх частка була вкладена в торговельно-посередницьку діяльність — 44,5%. Це зумовлено великим попитом на кредитні ресурси саме в цій галузі. Заінтересованість банку вкладати саме в цю галузь обумовлена високою оборотністю цих позик. Значно зменшилися вкладення в виробництво (на 6,7% 4 964 553 тис. грн.); нерухомість (на 1,4% або 1 011 233 тис. грн.), скоротилися обсяги кредитування фізичних осіб (на 9,5% або 6 922 883 тис. грн.).

Аналізуючи кредитний портфель з цього погляду, особливу увагу приділяють аналізу міжбанківських кредитів (табл. 2.12).

Таблиця 12 — Аналіз міжбанківських кредитів, тис. грн.

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення

2007 — 2008 роки

2008 — 2009 роки

1 Кредити надані, у тому числі:

— 4 210 028

2 Кредити, надані іншим банкам,

у тому числі:

— 1 179 614

2.1 короткострокові кредити;

— 1 129 103

2.2 довгострокові кредити.

— 50 511

— 19 898

3 Питома вага кредитів банкам, у тому числі:

5,73

1,57

8,87

— 4,15

7,30

3.1 короткострокові кредити;

3,99

0,63

7,90

— 3,36

7,27

3.2 довгострокові кредити.

1,73

0,94

0,98

— 0,79

0,03

Питома вага міжбанківських кредитів у структурі кредитного портфелю у 2009 році збільшилась на 7,3% переважно за рахунок короткострокових кредитів, що вважається позитивним явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими, бо якщо середні процентна ставка за користування позикою у національній валюті для банків становила: у 2009 році - 15%, у 2008 — 14%, у 2007 — 8,7%, то для інших позичальників вона становила відповідно: 25,5%, 24,4% та 18,9%. Чи дійсно міжбанківські кредити майже безризикові перевіримо за табл. 13.

Як свідчать дані табл. 13 пролонгацій та порушень кредитної дисципліни банками в аналізованих періодах дійсно не мало місця.

Таблиця 13 — Аналіз погашення позик, наданих банкам, тис. грн.

Найменування статті

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення

2007;2008 роки

2008;2009 роки

Поточні, у тому числі:

— 1 179 614

— у 20 найбільших банках;

184 675

— 703 386

— в інших банках України;

418 602

— 445 085

— у великих банках країн ОЕСР;

— 261 036

— в інших банках країн ОЕСР;

;

3 871 088

;

;

— в інших банках.

— 123 822

Пролонговані кредити

;

;

;

;

;

Знецінені кошти

;

;

;

;

;

Резерв під знецінення коштів

в інших банках

— 64 838

— 92 214

— 272 089

— 27 376

— 179 875

Усього коштів в інших банках

за мінусом резервів

— 1 206 990

Отже, з метою зниження ризику необхідно збільшувати кредитні вкладення у промисловість, будівництво, сільське господарство, споживчі позики і зменшувати кредитування інших, не основних галузей народного господарства, де розташована головна зона кредитного ризику банку.

Одним із заходів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. Прийняття забезпечення дозволяє забезпечити покриття можливих втрат при неповерненні тіла кредиту і процентів за ним, тому забезпечення повинно відповідати низці вимог, основними з яких є: ліквідність, законність, можливість довгострокового зберігання. Банк проводить обачну заставну політику, засновану на ретельній перевірці і оцінці вартості забезпечення.

Формами забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту можуть бути: застава майна позичальника; гарантія або поручительство; договір страхування кредитів; товарні документи; цінні папери; поліси страхування життя; передання на користь банку контрактів; вимог та рахунків позичальників третій особі; дорогоцінні метали тощо. Аналізуючи структуру кредитного портфеля в цьому напрямі (табл.14), особливу увагу треба звернути на питому вагу незабезпечених позик у загальних позиках.

Таблиця 14 — Структура кредитного портфеля за характером та видом забезпечення, тис. грн.

Найменування статті

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відхилення абсолютне

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

сума

%

Незабезпечені кредити

25,8

16,5

18,0

— 9,3

1,5

Кредити, що забезпечені:

74,2

83,5

82,0

9,3

— 646 487

— 1,5

2.1

Гарантіями та поручительствами

;

;

;

;

;

;

;

;

;

;

2.2

Заставою, у тому числі:

74,2

83,5

82,0

9,3

— 646 487

— 1,5

2.2.1

Нерухоме майно житлового призначення

14,4

7,7

7,0

— 414 171

— 6,7

— 438 763

— 0,6

2.2.2

Інше нерухоме майно

7,7

5,5

3,9

— 2,2

— 1 189 629

— 1,6

2.2.3

Цінні папери

5,6

5,5

2,9

— 0,1

— 1 964 929

— 2,7

2.2.4

Грошові

депозити

4,4

5,9

1,5

1,5

— 3 225 169

— 4,3

2.2.5

Інше майно

42,1

58,9

66,7

16,8

7,8

Усього

кредитів

З табл. 14 видно, що питома вага незабезпечених кредитів значно зменшилася у 2008 році порівняно з 2007 роком — на 9,3%, а в 2009 році збільшилася на 1,5% та залишається досить суттєвою — 18%. Відповідно забезпечені кредити мають протилежну тенденцію, забезпеченням виступає застава майна, гарантії та поручительства як вид забезпечення не використовуються.

Найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є застава нерухомого майна житлового призначення, проте його частка у структурі кредитного портфеля має тенденцію до зменшення (14,4% у 2007 році, 7,7% - у 2008, 7% - у 2009 році), як й інших класифікованих за забезпеченням кредитів. В свою чергу зростає питома вага іншого майна в кредитах, забезпечених заставою. Цим іншим майном переважно стають товарно-матеріальні цінності, які є об'єктом кредитування. Структуру кредитного портфеля залежно від виду забезпечення заставою представлено на рис. 5

Рисунок 5 — Структура кредитного портфеля залежно від виду забезпечення заставою,%

При відображенні структури кредитного портфеля залежно від характеру забезпечення був розрахований показником оцінювання якості кредитного портфеля з погляду захищеності від можливих втрат — коефіцієнт забезпеченості позик (Кз.п.):

де Зк — кредити, забезпечені заставою;

Порівняно з 2008 роком, в 2009 році коефіцієнт зазнав незначного зменшення (1,5%), проте залишається досить високим (82%), що свідчить про високий ступінь захищеності банку від втрат за позиками за рахунок зовнішніх факторів, таких як застава майна.

Аналіз будь-яких операцій завершується оцінюванням їх ефективності, тобто аналізом їх дохідності та рентабельності. Як зазначалося вище, питома вага доходу від кредитної діяльності банку традиційно найбільша в загальній структурі доходів банку.

Ефективність кредитної діяльності банку аналізується за допомогою системи показників:

а) дохідність кредитних вкладень — характеризує ефективність вкладень у кредитні операції і показує, скільки банк отримує доходів з кожної гривні, вкладеної саме в кредитні операції. Його застосування дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності різних видів банківських операцій (операцій з цінними паперами, з валютою, лізингові операції тощо) і оптимізувати напрями використання банківських ресурсів, віддаючи пріоритети найдохіднішим видам діяльності. За умови ідеальної фінансової дисципліни позичальників, коли виконуються всі умови договорів і всі кредити та проценти за ними повертаються повністю, цей коефіцієнт дорівнюватиме середньозваженій процентній ставці за кредитами:

б) дохідність активів за рахунок кредитних операцій — характеризує внесок кредитних операцій у загальну дохідність активів:

в) питома вага доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів — характеризує частку доходів, отриманих банком від надання кредитів у загальних доходах банку від інших активних операцій. Аналізуючи його, доцільно порівняти значення даного показника зі значенням коефіцієнта кредитної активності:

г) рентабельність кредитних операцій — характеризує ефективність обраної політики щодо регулювання співвідношення між ціною ресурсної бази та ціною розміщення ресурсів:

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою