Висновки. 
Сучасний етап і перспективи розвитку обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами (на прикладі управління "Тернопільводгосп")

Збереження і розвиток установ невиробничої сфери вимагає підвищення соціально-економічної віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які використовуються в установах, більш тісної ув’язки виділених з бюджету коштів з результатами їх діяльності.

Введення нових умов господарювання, поєднання бюджетного фінансування із застосуванням принципів госпрозрахунку дозволяє не тільки більш раціонально використовувати бюджетні асигнування, але й кошти інших джерел фінансування, які поступають на потреби установи.

Бухгалтерський облік в установах невиробничої сфери, будучи складовою частиною єдиної системи народногосподарського обліку, здійснює суцільне і безперервне відображення всіх операцій пов’язаних з використанням кошторису видатків по бюджету. Своєчасне, повне і достовірне відображення на балансі установи всіх операцій є необхідною умовою ефективного управління.

Дана курсова робота написана на прикладі Тернопільського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, яке спрямовує свою діяльність на розвиток водного господарства і меліорації земель, організацію робіт по експлуатації меліоративних систем, і несе відповідальність за забезпечення водою потреб населення і галузей економіки області.

В системі бухгалтерського обліку даної установи важливе місце займає облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами, правильне ведення якого забезпечує своєчасність розрахунків та недопущення виникнення заборгованості.

Більшість розрахунків за надані послуги і отримані цінності установи здійснюють в безготівковому порядку по розрахункових документах через установи банків. Основними формами здійснення безготівкових розрахунків є:

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

чеки;

акредитиви;

векселі;

платіжні вимоги;

інкасові доручення.

У даній установі майже всі розрахунки здійснюються з допомогою платіжних доручень. Застосовуються також векселі, зокрема прості.

В процесі діяльності в бюджетних установ виникає різного роду заборгованість, в тому числі дебіторська і кредиторська. До дебіторської відноситься борги інших фізичних і юридичних осіб даній установі, до кредиторської — борги іншим підприємствам і організаціям, які є кредиторами.

Для обліку стану розрахунків з дебіторами і кредиторами бюджетні установи використовують рахунок 17, який має ряд субрахунків:

• 170 — розрахунки по нестачах;
• 171 — розрахунки по соціальному страхуванню;
• 172 — розрахунки по спеціальних видах платежів;
• 173 — розрахунки по платежах в бюджет;
• 174 — розрахунки по депозитних сумах;
• 176 — розрахунки по коштах, одержаних на видатки за дорученнями;
• 177 — розрахунки з депонентами;
• 178 — розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами;
• 179 — розрахунки в порядку планових платежів.

У даній установі для аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами використовують меморіальні ордери № 5, 6, 14.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах вимагає свого вдосконалення. Це насамперед пов’язано з введенням нового плану рахунків. Для його розробки було використано загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку і звітності; міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та розроблені Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України проекти національних стандартів обліку; проект Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

У проекті нового плану рахунків для обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами передбачені рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» та 68 «Розрахунок за іншими операціями».

Важливу роль у підвищенні якості облікової роботи відіграє автоматизація обліку розрахунків, яка дозволяє своєчасно стягувати дебіторську і погашати кредиторську заборгованість; дає можливість підвищити якість отримуваної інформації, необхідної для управління господарською діяльністю установи.