Методичні аспекти розвитку ключових компетентнстей молодших школярів

а) методи формування базових компетентностей учнів на уроках музичного мистецтва Для розвитку базових компетентностей учнів необхідним є пошук таких методів навчання, які формують знання про музичне мистецтво, уміння слухати і чути музику, навички в різних видах музично-творчої діяльності.

Існує наступна, створена та апробована С. Ковальовою дидактична модель формування та розвитку компетентностей учнів молодших класів на уроках музичного мистецтва.

Рис. 1 — Дидактична модель формування та розвитку музичних компетентностей учнів молодших класів на уроках музичного мистецтва

Результативність та ефективність процесу формування базових компетентностей на уроках музичного мистецтва обумовлює використання і комбінування наступних інноваційних художньо-педагогічних технологій навчання: 1) інтерактивних; 2) ігрових; 3) інформаційно-комунікаційних, масмедійних; 4) проектних.

Використання інтерактивних технологій пов’язане з колективним обговоренням проблеми або співставлення інформації, ідей, думок.

Серед ефективних для формування базових компетентностей інтерактивних методів виокремлюємо наступні методи: «Акваріум», «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Прес», «Навчаючи, вчуся», «Мікрофон», «Займи позицію», «Один-двоє-всі разом», «Карусель», «Дискусія в стилі ток-шоу», «Дебати», «Симпозіум», «Дерево рішень», «Аналіз казусів», «Переговори та медитація», «Сходи і змійки», «Кейс-метод».

Використання ігрових методів також активізує розвиток базових компетентностей учнів, в результаті ігрової діяльності в контекст соціально або особисто значущої ситуації включаються й пізнавальні дії.

Дослідимо яким чином здійснюється формування інформаційної компетентності учнів молодших класів.

Інформаційно-комунікаційні, мас-медійні технології, пов’язані з широким застосування мультимедійних технологій, також мають неабиякий вплив на формування та розвиток базових компетенцій учнів молодших класів. Група освітніх мультимедійних засобів охоплює: педагогічний програмний засіб (ППЗ); комп’ютерну презентацію; електронну музичну енциклопедію; навчально-ігрову програму; програму для співу караоке; Інтернет-ресурси. [3, с.37].

Так, під час слухання музики та показу пісні доречним є використання слайд-шоу, які можна створити самому або підібрати в Інтернеті.

Учням початкової школи доступною формою для сприймання та запам’ятовування інформації є мультиплікація, тому на уроках музики використовуються уривки з мультфільмів та кінофільмів. Наприклад, мультфільми для ознайомлення з музичними творами: «Лускунчик» із музикою балету П. Чайковського; «Дитячий альбом» із музикою циклу П. Чайковського, «Сонечко» з циклом Л. Ревуцького; «Маруся Богуславка» з українськими козацькими та невольничими піснями; «Пер Ґюнт» із музикою Е. Гріга; «Казка про царя Салтана» з «Польотом джмеля» М. Римського-Корсакова; «Петрик та Вовк» із музикою С. Прокоф'єва; «Снігуронька» зі старовинними веснянками; «Різдвяна ніч» із колядками; «Велетень-егоїст» із музикою Й. С. Баха; «Лисичка, Котик та Півник», «Івасик Телесик», «Батьківська наука» з українськими народними піснями та ін. [3, с. 66 ].

Вивчаючи музику до народних звичаїв та обрядів у четвертому класі, дітям демонструються уривки художніх фільмів із колядуванням («Вечори на хуторі біля Диканьки», «Тіні забутих предків»), водохрещенням («Вавилон — ХХ»), з весняними хороводами («Травнева ніч або Утоплена», «ВавилонХХ»), зі сватанням («Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм»), весільними обрядами («Тіні забутих предків»). Зорове сприйняття обряду з певними діями, танцювальними рухами, національними костюмами дозволяє сприймати явища синтезовано.

Про жанр історичної пісні розповідають фрагменти стрічок «Запорожець за Дунаєм» (хор козаків «Ой, сів пугач.»), «Вій» (пісня козаків «Тиха вода»), «Пропала грамота», «Вогнем і мечем», «Тарас Бульба». Уроки, на яких вивчають та слухають пісні і думи у виконанні кобзарів, будуть недовершеними без перегляду уривків із фільмів «Тарас Шевченко», «Травнева ніч», «Сліпий музикант». Ці уривки дають змогу дізнатися про манеру виконання, тематику творчості та злиденне існування народних співців. Ці фрагменти можна змонтувати у відеоланцюжок, відеокліп, адже вони досить короткі.

Водночас слід прагнути формуванню в дітей уміння і потребу використовувати інформаційні технології, ЗМІ, Інтернет у власній музичній діяльності.

Предметно-ігрове середовище можна створити завдяки використанню комп’ютерних музичних ігор («Лускунчик» з музикою П. І.Чайковського; «Пори року» А. Вівальді; «Картинки з виставки» М. Мусоргського та ін.).

Проектні технології спрямовані на організацію самостійної діяльності учнів для досягнення певного результату (конкретно практичного), а отже і сприяють розвитку базових компетентностей. [3, с.129].

Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, є можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об'ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.

Показником якості формування базових компетентностей учнів є творча діяльність молодших школярів.

Творча діяльність на уроках музики представлена у вигляді творчих завдань. Саме вони тренують і розвивають пам’ять, мислення, уяву, спостережливість, інтуїцію.

Графічне моделювання, пластичне інтонування та вокальна імпровізація. Традиції позитивного використання інструментальної імпровізації ми знаходимо в педагогічній системі «елементарного музикування» видатного німецького композитора Карла Орфа. Навчаючи дітей навичкам колективного музикування, Орф використовував імпровізацію, гру на найпростіших ударних інструментах. Застосування елементів системи Карла Орфа у музичній діяльності показує позитивну динаміку у дітей: підвищення психічної активності, рівня саморегуляції, розвиток емоційно — особистісної сфери, розширення комунікативних навичок.

б) форми роботи з розвитку базових компетентностей учнів початкових класів Серед форм роботи з розвитку базових компетентностей учнів початкових класів виділяємо форми інтерактивного навчання, що поєднують роботу в парах, ротаційні (змінні) трійки, роботу в малих групах, броунівський рух та ін.

Основною формою організації музичного виховання в школі є урок. Безпосередньо на уроці іде цілеспрямована робота по формуванню базових компетентностей учнів. Та вчитель має можливість залучати дітей до музики, формувати та розвивати ключові компетентності не лише на уроках музичного мистецтва, а й під час позакласної роботи з дітьми. [19, с.66].

Сприятливим для формування та розвитку навчально-пізнавальної компетентності є проведення народних свят і розваг. Вони збагачують школярів новими знаннями та враженнями, в емоційній формі знайомлять учнів із зразками художнього слова, народними піснями, творами композиторів, знайомлять молодших школярів із давньослов’янськими календарними звичаями та обрядами. [19, с.35].

Основні види розваг: концерт, гра-драматизація, ляльковий театр, тіньовий театр, настільний театр, театр п’яти пальців, слухання радіота телепередач, вечір ігор, розваг, атракціонів, святкування днів народження дітей. [15, с.98].

Розвиткові навчально-пізнавальної компетентності молодших школярів сприятиме підготовка з ними тематичних концертів. Можна планувати тематичні концерти, присвячені творчості композиторів чи поетів (наприклад композиторів — П. Чайковського, М. Лисенка, А. Філіпенка, поетів — П. Тичини, М. Рильського). Розпочати концерт можна з розповіді про композитора чи поета, показу портрета, фотографій або інших художніх ілюстрацій. Концерти: «Наша Батьківщина», «Герої-космонавти», «Пісні й танці різних народів», «Жанри музичного мистецтва» («Про трьох китів…» Д. Кабалевського), концерти з циклу «Пори року», «Дитячі пісні про головне», «Я і ти в оркестрі разом», «Танцювальний зоопарк», або інші.

Формування загальнокультурної компетентності забезпечують ігри-драматизації та драматизовані казки. Участю в них можна у цікавій, захоплюючій формі прилучити дітей до скарбниці рідної музики. В процесі цих ігор у дітей виховується активність, ініціатива, працьовитість, розвиваються також художні здібності: творча уява, вміння увійти в роль.

Формування інформаційної компетентності здійснюється через слухання радіота телепередач, а також при проведенні свят та розваг можна використовувати та аудіозаписи для слухання вокальної, хорової та інструментальної музики у виконанні майстрів музичного мистецтва. Музичний репертуар може бути як в живому виконанні, так і в аудіозапису.

Формуванню комунікативної компетентності сприяє проведення святкування днів народження дітей, що впливають на організацію дружнього дитячого колективу.

Формуванню творчої компетентності, розвитку дитячої творчості сприяють концерти тематичної та художньої самодіяльності. Вони дають змогу дітям проявити себе в піснях, танцях, задовольнити своє прагнення до активної музичної діяльності. иявити себе діти матимуть змогу під час проведення фестивалів дитячих талантів: «Мої пісні моїй країні», «Ми — веселі музики».