Обов'язки працівника в галузі охорони праці

Працівник зобов’язаний:

• — знати і виконувати вимоги нормативних актів по охороні праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного і індивідуального захисту;
• — дотримуватись зобов’язань відносно охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
• — проходити в установленому порядку попередні і періодичні медичні огляди;
• — співпрацювати з власником в справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів відносно усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю або здоров’ю та людей, які його оточують, і природному довкіллю, повідомляти про небезпеки свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Класифікація травм

Травма (від греч. Trauma — рана), порушення цілісності структури і фізіологічних функцій тканин і органів під впливом зовнішніх агентів (механічних, хімічних, електричних, променевих, психічних тощо) супроводжується місцевою та загальною реакцією організму. До травм відносять наступні пошкодження тіла і органів: рани, опіки, обмороження, удари, вивихи, струси, розтягнення, розриви, переломи. Крім того, виділяють психічні травми та отруєння.

Місцева реакція на травму залежить від характеру травмуючого агента. Найбільш загальними місцевими симптомами травми є біль, набряк і підвищення температури в місці пошкодження. Прояв загальної реакції організму на травму залежить від її тяжкості. Чим важче травма, тим більш виражені загальні симптоми, до яких відносять підвищення температури тіла, порушення обмінних процесів, порушення діяльності з боку серцево судинної і нервової системи. Важкі травми часто супроводжуються ускладненнями, такими як травматичний шок, порушення функціонування травмованого органу, масивна крововтрата.

Ускладненням відкритої травми так само є місцевий або загальний інфекційний процес.

В даний час травми займають третє місце серед причин смертності осіб працездатного віку.

Існує кілька класифікацій видів травм.

Травми бувають відкритими з порушенням цілісності шкірних покривів (рани, опіки) і закритими, при яких шкірний покрив не порушений (переломи, вивихи, забої, струси).

По виду агента, який викликав пошкодження, травми бувають механічні, термічні, хімічні, електричні, променеві, психічні, операційні, родові та ін Механічні травми обумовлені дією тупого або гострого предмета або інструмента. Фізичні виникають в результаті впливу холоду і тепла. Хімічні травми обумовлені дією лугів і кислот. Біологічні викликані бактеріями і їх отруйними виділеннями. Психічні виникають в результаті подразнення нервової системи та психічної діяльності постійним відчуттям страху, погрозами і пр.

Залежно від кількості факторів травми ділять на прості і комбіновані. Проста травма виникає при дії одного фактора, що ушкоджує.

Комбінована травма утворюється при поєднанні декількох факторів. Наприклад, перелом і опік стегна у потерпілого при пожежі.

За характером пошкоджень травми ділять на одиночні (ізольовані), множинні і поєднані. При ізольованій травмі пошкоджений один орган. При множинній травмі пошкоджено два і більше органа. При поєднаній травмі пошкоджені органи декількох систем організму. Наприклад, перелом стегна і черепно-мозкова травма у потерпілого в автомобільній аварії.

Залежно від ступеня тяжкості травми діляться на легкі (удари, розтягнення), середньої тяжкості (вивихи, переломи пальців), важкі (струс мозку, перелом стегна).

За місцем заподіяння ушкодження травми ділять на виробничі, невиробничі і навмисні. Виробничі діляться на промислові та сільськогосподарські. До невиробничих травм відносять транспортні, отримані при пішохідному русі, побутові, спортивні, військові та інші. Залежно від виду діяльності потерпілого травми діляться на професійні та непрофесійні.